Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Махінчука В.М., Мороза М.В., заслухавши пропозицію члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сав’юка М.І., щодо висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Захарченка Максима Сергійовича за результатами попередньої перевірки скарги Константінової Ольги Василівни стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Любові Миколаївни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Константінової О.В. від 09 серпня 2021 року (вх. № К-4216/0/7-21) стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М.

За результатами попередньої перевірки скарги дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Захарченко М.С. передала на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 26 січня 2026 року (вх. № 427/0/24-26) із пропозицією дисциплінарну скаргу Константінової О.В. стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. залишити без розгляду та повернути скаржнику (пункт 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Пунктом 9.8 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя № 3713/0/15-24 від 19 грудня 2024 року, визначено, що член Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, який не погоджується із пропозицією дисциплінарного інспектора – доповідача, що викладена в його висновку, може внести на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію.

Член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сав’юк М.І. вніс на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію – про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М.

Зміст дисциплінарної скарги

Як повідомила скаржниця, у провадженні судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. перебувала справа за позовом ТОВ «Одеса-сіті» до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «Мартен Груп» про визнання протиправними та скасування рішень.

Розгляд зазначеного позову викликав резонанс, оскільки зупинення актів уповноважених органів у сфері охорони культурної спадщини та надання можливості продовжувати будівництво зі знесенням пам’яток, здійснюване судом двічі протягом короткого періоду часу мало незворотні наслідки для будинків під № 47 та 49 по вул. Рішельєвській у м. Одесі, та фактично нівелювало судовий спір із підстав правомірності цих актів. Такі дії судді сформували обґрунтовані сумніви в об’єктивності судового розгляду з боку широких верств населення. Численна кількість громадян висловлювала намір бути присутніми у судових засіданнях під час розгляду цієї справи з метою отримання повної та достовірної інформації про юридичні підстави для таких дій та процесу судового розгляду.

Водночас за твердженнями скаржниці, в Одеському окружному адміністративному суді особи, котрі не є у часниками і представниками засобів масової інформації (далі – ЗМІ) не допускаються до зал судових засідань (з підстав дотримання карантинних заходів, прискіпливого ставлення до одягу, тощо). Окрім цього, такі зали містять обмежену кількість додаткових місць, а засідання з розгляду цієї справи розпочиналися несвоєчасно, із затримками приблизно на годину, що перешкоджало відвідуванню заінтересованими особами та їх обізнаності із процесом судового розгляду.

Скаржниця Константінова О.В. є головою громадського руху «Врятуємо Типографію Фесенко», що був створений із метою збереження пам’яток культурної спадщини та традиційного середовища Центрального історичного ареалу м. Одеси. Константінова О.В. була допущеною до залу судових засідань з метою фіксації та інформування інших членів ініціативи про процесу судового розгляду, мала намір вести відеозйомку засобами мобільного зв’язку, щоб у подальшому проінформувати членів громадського руху про події.

Водночас, за твердженнями скаржниці, суддею було порушено засади гласності та відкритості судового процесу, шляхом: заборони представникам ЗМІ фотографувати її та здійснення скаржницею (вільним слухачем) відеозапису судового засідання на мобільний телефон; відмови у задоволенні клопотання про проведення онлайн-трансляції судового засідання на каналі «Судова влада».

Окрім цього, на переконання скаржниці, суддею допущено поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, позаяк заборону фотографувати суддею було висловлено у зверхній формі, з надуманих підстав, некоректно та обурено, роздратовано, зневажливо та у підвищеному тоні, за відсутності будь-яких передумов.

Отже у зв’язку із порушенням суддею засади гласності і відкритості судового процесу та поведінки, що порочить звання або підриває авторитет правосуддя, що є порушенням вимог п. 1 та п. 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скаржниця просить притягнути суддю Токмілову Л.М. до дисциплінарної відповідальності.

Фактичні обставини, установлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Константінової О.В.

5 травня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Одеса-сіті» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ТОВ «Мартен Груп», в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати приписи Міністерства культури та і інформаційної політики України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 9 червня 2021 року.

Під час прослуховування аудіозаписів судового засідання від 30 червня 2021 року, зафіксованих на електронних носіях інформації, установлено що суддя Токмілова Л.М. робила зауваження та просила не фотографувати її під час її розмови, зазначаючи про те, що це перешкоджає її роботі.

У подальшому, 6 липня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Константінової О.В. про проведення трансляції судового засідання в порядку статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з проханням забезпечити трансляцію судових засідань технічними засобами Одеського окружного адміністративного суду у судовій справі № 420/7316/21 на You-tube каналі «Судова влада України» та на портал «Судова влада України».

Під час прослуховування аудіозаписів судового засідання від 6 липня 2021 року, зафіксованих на електронних носіях інформації, установлено що суддя відмовила у задоволенні зазначеного вище клопотання. Мотивуючи свою відмову вона зазначила про те, що сторона по справі заперечувала щодо здійснення трансляції судового засідання.

Окрім цього, установлено, що перед з’ясуванням думки учасників на твердження заявника про те, це резонансна справа, суддя Токмілова Л.М. що зазначила «наразі немає необхідності. Камера є, все таки стаціонарна камера, яка надасть». Водночас заявник зазначила про те, що стаціонарна, знімає уривками, що у подальшому підтвердив журналіст, який був присутній у залі судового засідання.

Також установлено, що суддя заборонила вільному слухачеві здійснювати відеозапис судового засідання на власний мобільний телефон, зазначивши, що вільна особа «не має права цього робити».

Пояснення судді

У наданих поясненнях суддя зазначила, що нею у судовому засіданні не заборонялося здійснювати фотографування та відеозапис судового засідання. Навпаки, вона зазначала, що представники ЗМІ можуть здійснювати фото- та відеозйомку, однак суддею дійсно було висловлено прохання не фотографувати її саме під час розмови.

Суддя пояснила, чому саме вона просила не знімати її в момент розмови, оскільки це створювало перешкоди у веденні судового засідання, вона відволікалася і не могла повноцінно здійснювати судовий розгляд справи.

Стосовно відмови у задоволенні клопотання Константінової О.В. про проведення онлайн-трансляції судового засідання на каналі «Судова влада» суддя Токмілова Л.М. зазначила наступне.

Покликаючись на положення статтей 42, 44, 61 КАС України, суддя зауважила, що у судовому засіданні вона аргументовала відмову у задоволенні такого клопотання та зазначила про те, що у судовому засіданні присутні представники ЗМІ, які здійснюють фіксацію судового засідання, відповідно немає необхідності проведенні онлайн-трансляції.

Окрім цього, не дивлячись на те, що це клопотання заявлене вільним слухачем, суддею було винесено на розгляд відповідне клопотання та з’ясовано думку сторін по справі щодо задоволення цього клопотання.

Водночас представник позивача заперечував проти розгляду його та задоволення, аргументуючи позицію тим, що йому не відомо, хто ця особа, яка заявляє відповідне клопотання, вона не є ані учасником по справі, ані представником учасника по справі.

Правове обґрунтування та висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Щодо ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Вимога щодо гласності та відкритості судового розгляду та його повного фіксування технічними засобами передбачена також нормами міжнародного та національного законодавств, зокрема: Загальною декларацією прав людини (ст. 10), Європейською конвенцією про захист прав людини (ст. 6), Американською конвенцією про права людини 1969 року (ст. 8), Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 11), Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 27), Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 6), Господаським процесуальним кодексом України (ст. 44), Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 10) та Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 249). Аналіз норм зазначених міжнародних актів та національного законодавства свідчить про існування трьох взаємопов'язаних принципів правосуддя: а) гласності судового процесу; б) відкритості судового процесу; в) повного фіксування перебігу судового процесу технічними засобами.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Окрім цього, відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених КАС України. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судового засідання до початку судового засідання та під час перерви. Особи, присутні в залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Гласність судового розгляду – це здійснення в усіх судових інстанціях відкритого розгляду судових справ з наданням можливості учасникам судового розгляду та іншим особам права отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду їх судової справи. Сутність даного принципу складають кілька взаємопов'язаних елементів, а саме: а) суд розглядає справи у відкритому судовому засіданні, до якого мають доступ особи незалежно від того, чи є вони учасниками судочинства, чи ні; б) процес і результати судочинства можуть вільно висвітлюватися в засобах масової інформації; в) акти правосуддя, що набрали законної сили, мають бути доступні для всіх громадян України, можуть використовуватися та розповсюджуватися всіма не забороненими законодавством засобами.

Отже, особи, присутні у залі судового засідання, представники ЗМІ можуть проводити в залі судового засідання фотографування, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Водночас, за результатом перегляду відеозапису та прослуховування аудіозапису судових засідань, не установлено обставин, за наявності яких здійснення фотографування судді перешкоджали б останній здійснювати правосуддя. Так само і суддею у своїх поясненнях не надано обґрунтованої відповіді або ж повідомлення обставин, з огляду на які дії представників ЗМІ перешкоджали судді відправляти правосуддя.

Твердження ж судді про те, що вона зазначала про можливість представників ЗМІ здійснювати фото та відеозйомку, однак із проханням не фотографувати її саме під час розмови, оскільки вона відволікалася, не можна вважати повноцінним дотриманням засади гласності і відкритості судового процесу.

Такі вислови судді свідчать про установлення нею певних обмежень, котрі не забезпечили відкритий доступ до судових засідань, що також суперечить положенням ст. 129 Конституції України.

Окрім цього, установлено, що суддя Токмілова Л.М. заборонила вільному слухачеві здійснювати відеозйомку судового засідання на власний мобільний телефон.

Так, у долученому до матеріалів скарги диску із відеозаписом частини судового засідання, міститься відео із якого чітко вбачається, як суддя Токмілова Л.М. зазначає вільному слухачеві про те, що остання не має право знімати. Після чого вільний слухач вимкнула камеру. Водночас, посилання судді у наданих нею поясненнях на те, що вона не забороняла здійснювати відеозапис судового засідання не знайшли свого підтвердження, позаяк спростовуються результатом перегляду зазначеного вище відеозапису.

Окрім цього, суддею у своїх поясненнях не надано вичерпної відповіді про підстави та мотиви її заборони вільному слухачеві здійснювати відеозапис судового засідання. Також і не надано пояснень стосовно того яким саме чином такі дії вільного слухача створювали судді перешкоди, оскільки із відео вбачається, що скаржниця була присутньою у залі судових засідань, займала місце поодаль від судді, камера телефона була направлена виключно на учасників судового провадження та суддю. Такі дії вільного слухача свідчать про мету здійснення відеозапису перебігу судового процесу.

Значення принципу відкритості судового розгляду справ полягає у тому, що його реалізація є важливою умовою об'єктивного і всебічного дослідження обставин справи та ухвалення справедливого судового рішення. Відкритість судового процесу впливає як на суддів, так і на інших учасників, спонукаючи їх сумлінно виконувати свої процесуальні обов'язки, суворо дотримуватися всіх правил судочинства. В умовах відкритого процесу важко впливати на суд, що додатково гарантує його незалежність і неупередженість. Присутність у залі публіки змушує суддів дотримуватися встановленого законом порядку судочинства, однаково ставитися до кожної зі сторін процесу, спонукає до стриманості й такту в спілкуванні з учасниками судочинства. Тому відкритий розгляд справ у всіх судах є формою контролю суспільства за діяльністю судової влади, що позитивно впливає на підтримання авторитету суду і правосуддя.

Як визначено пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов’язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за дотримання, визначених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» засад організації судової влади, позаяк, дотримання, зокрема засади гласності і відкритості судового процесу є однією із обов’язкових умов справедливого розгляду справи незалежним і безстороннім судом. Довіра до судової гілки влади неможлива без належного забезпечення принципу гласності та відкритості судочинства.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини свідчать про наявність у діях судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «в», пункту 1, частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: порушення засад гласності і відкритості судового процесу.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Любові Миколаївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя