Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дробчак Н.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Ходакової Валентини Миколаївни на дії судді Сумського районного суду Сумської області Черних Оксани Миколаївни під час розгляду кримінальної справи № 1817/4037/12,

 

встановила:

 

22 квітня 2021 року до Вищої ради правосуддя (вх. № Х-4827/0/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Ходакової В.М. на дії судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. під час розгляду кримінальної справи № 1817/4037/12.

Стислий зміст обставин, викладених у дисциплінарній скарзі

У дисциплінарній скарзі вказано, що на розгляді Сумського районного суду Сумської області перебуває кримінальна справа № 1817/4037/12 щодо ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 за частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Скаржниця Ходакова В.М. зазначає, що вказані особи 17 січня 2012 року вчинили умисні насильницькі дії стосовно її чоловіка – ОСОБА4 шляхом нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті.

Зауважує, що станом на день подання скарги (22 квітня 2021 року) розгляд справи судом триває вже понад 9 років. За час розгляду справи склад суду змінювався 5 разів, розгляд справи розпочинався спочатку. Станом на день подання скарги головуючим у справі є суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М.

На переконання скаржниці, суддя вчиняює навмисні дії щодо затягування справи з метою сприяти підсудним уникнути кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Підтвердженням цього скаржниця вважає те, що суддя призначає судові засідання з великим інтервалом, не вживає заходів щодо доставлення свідків у судове засідання.

Скаржниця також повідомляє про порушення судом етичних норм поведінки, оскільки на судовому засіданні, реагуючи на зауваження щодо цинічної поведінки підсудних, суддя Черних О.М. застосувала такі фрази: «Пора би вже заспокоїтись! Пройшло вже стільки років!».

Вважає, що в діях судді наявні ознаки дисциплінарного проступку, та просить притягти її до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду дисциплінарної скарги

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в частині строків і порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Зокрема, запроваджено інститут дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, до повноважень яких належить здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг та підготовки дисциплінарних справ до розгляду Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Пунктом 23⁶ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя в газеті «Голос України».

Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначила 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 2 січня 2025 року дисциплінарну скаргу Ходакової В.М. передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя (далі – дисциплінарний інспектор) – доповідачу Дробчак Н.В.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

До Вищої ради правосуддя 2 травня 2025 року (вх. № 2221/0/24-25) надійшли висновок дисциплінарного інспектора Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Ходакової В.М., скарга та матеріали, що зібрані під час попередньої перевірки, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 21 травня 2025 року № 1074/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Ходакової В.М. стосовно судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. за ознаками складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII), а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор підготувала висновок про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. та припинення дисциплінарного провадження.

16 липня 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 960/0/10-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Дробчак Н.В. за результатами підготовки справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Ходакової В.М. стосовно судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., до розгляду Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарний інспектор також повідомила судді та скаржнику про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.

Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 6 серпня 2025 року, 28 січня 2026 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно й належним чином.

Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану та з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у зазначених засіданнях у режимі відеоконференції.

У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 6 серпня 2025 року з’явилися суддя Черних О.М., яка надала пояснення по суті справи.

Скаржниця Ходакова В.М. в засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не з’явилася, що відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. вніс пропозицію відкласти розгляд дисциплінарної справи для з’ясування певних обставин справи.

Зазначену пропозицію підтримала Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розгляд дисциплінарної справи відкладено.

У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 січня 2026 року з’явилася суддя Черних О.М.

Скаржниця Ходакова В.М. в засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не з’явилася, що відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Дробчак Н.В. запропонувала відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. та припинити дисциплінарне провадження.

Зазначену пропозицію не підтримала Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 січня 2026 року член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. вніс пропозицію про притягнення судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місця.

Зазначену пропозицію не підтримала Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник О.П. вніс пропозицію про притягнення судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши дисциплінарного інспектора Дробчак Н.В., суддю Черних О.М., погодилася із зазначеною пропозицією з огляду на таке.

Обставини, установлені під час підготовки та розгляду дисциплінарної справи

1. Інформація про призначення судді

Черних Оксана Миколаївна Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 призначена строком на п’ять років на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Суми. Указом Президента України від 13 лютого 2014 року № 75/2014 «Про переведення суддів» переведена у межах п’ятирічного строку на посаду судді Сумського районного суду Сумської області. Указом Президента України від 13 грудня 2025 року № 961/2025 призначена на посаду судді Сумського апеляційного суду.

2. Інформація про кримінальну справу

Згідно з матеріалами кримінальної справи № 1817/4037/12 орган досудового слідства у кримінальній справі № 12840002 пред’явив обвинувачення ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 за частиною третьою статті 365 КК України в тому, що вони як службові особи – працівники правоохоронного органу та представники влади, вчинили умисний тяжкий злочин, що спричинило тяжкі наслідки.

За версією слідства 17 січня 2012 року о 13:10 оперуповноважений сектору карного розшуку Ковпаківського районного відділу Сумського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі – СКР Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області) ОСОБА2 обманним шляхом запросив ОСОБА4 до службового кабінету № 465 на 4-му поверсі Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області на вулиці Першотравневій, 21 в місті Суми, де, здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА4, став вимагати від нього зізнання у причетності до скоєння вбивства Литвиненка К.В. Утім ОСОБА4 не мав жодного процесуального статусу в цій справі, йому не було роз’яснено його права, опитування мало здійснюватися на добровільній основі. Після того як ОСОБА4 виявив бажання покинути приміщення райвідділу та почав виходити з кабінету, ОСОБА2 і ОСОБА1 із застосуванням фізичного насильства стали утримувати його за руки, не даючи можливості вийти з кабінету. У цей час до кабінету зайшов старший оперуповноважений СКР Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА3. Діючи узгоджено з ОСОБА2 і ОСОБА1, із застосуванням фізичної сили вони одягли ОСОБА4 на руки спеціальний засіб – наручники в положенні за спиною, а потім умисно нанесли потерпілому численні удари руками та ногами по голові, тулубу, верхніх і нижніх кінцівках, перекривали йому дихальні шляхи.

У результаті ОСОБА4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких втратив свідомість, 14:40 лікар швидкої медичної допомоги констатував його смерть.

Слідство тривало 10 місяців і було завершено складанням обвинувального висновку, затвердженого 19 листопада 2012 року, який того ж дня було направлено до суду.

Справа складалася з 10 томів. У справі було 3 обвинувачених і 2 потерпілих. Прокуратура заявляла про допит 10 свідків.

3. Інформація про перебіг розгляду справи в суді

У листопаді 2012 року Апеляційний суд Сумської області визначив підсудність кримінальної справи та направив її для розгляду до Сумського районного суду Сумської області. Розгляд справи здійснював за правилами, визначеними Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року (далі – КПК 1960 року).

Сумський районний суду Сумської області постановою від 26 листопада 2012 року у справі № 1817/4037/12 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 призначив до судового розгляду у складі головуючого судді Клочка Б.М.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, закінчивши 24 липня 2013 року судове слідство, провівши з 24 липня 2013 року до 30 липня 2013 року судові дебати та вислухавши 31 липня 2013 року останнє слово підсудних, суддя Клочко Б.М. вишов до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що було оголошено в судовому засіданні.

5 серпня 2013 року після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив постанову про відновлення судового слідства, в подальшому згідно з постановою від 7 серпня 2013 року кримінальну справу направлено прокурору міста Суми для організації додаткового розслідування. Постанову мотивовано тим, що матеріали кримінальної справи містять чотири висновки судово-медичної експертизи, які не дають чіткої та переконливої відповіді щодо причини смерті ОСОБА4 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/32866385 ).

Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 1 жовтня 2013 року у справі № 1817/4037/12 апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково, постанову Сумського районного суду Сумської області від 7 серпня 2013 року щодо направлення прокурору міста Суми кримінальної справи для організації додаткового розслідування скасував у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, кримінальну справу направив на новий судовий розгляд до того самого суду в іншому складі суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/33816675 ).

Новий судовий розгляд кримінальної справи із жовтня 2013 року здійснювала суддя Моісеєнко О.М. Сумський районний суд Сумської області постановою від 22 травня 2014 року у справі № 1817/4037/12 частково задовольнив клопотання захисників підсудних та направив справу для організації додаткового розслідування.

Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 24 липня 2014 року у справі № 1817/4037/12 постанову Сумського районного суду Сумської області від 22 травня 2014 року щодо направлення прокурору міста Суми кримінальної справи для організації додаткового розслідування скасував у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, кримінальну справу направив до того самого суду на новий судовий розгляд судом в іншому складі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/39889019 ).

Із серпня 2014 року розгляд кримінальної справи здійснювала суддя Черних О.М.

Сумський районний суду Сумської області постановою від 19 листопада 2014 року у справі № 1817/4037/12 призначив повторну комісійну судово-медичну експертизу. Матеріали кримінальної справи направлено експертові.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Сумського районного суду Сумської області від 10 березня 2015 року призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями у зв’язку із закінченням повноважень судді Черних О.М.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено головуючого суддю Дашутіна І.В.

Постановою від 23 квітня 2015 року задоволено клопотання захисників підсудних та змінено обрані їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд (https://reyestr.court.gov.ua/Review/43739282).

Керівник апарату Сумського районного суду Сумської області розпорядженням від 14 травня 2019 року призначив повторний автоматизований розподіл справи між суддями у зв’язку з призначенням судді Дашутіна І.В. на посаду судді Верховного Суду.

У провадженні судді Дашутіна І.В. справа перебувала 4 роки 22 дні.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 травня 2019 року визначено головуючого суддю Черних О.М.

У зв’язку із призначенням Черних О.М. суддею Сумського апеляційного суду 18 грудня 2025 року справу було вчергове розподілено та передано судді Степаненко О.А.

Станом на дату ухвалення цього рішення вирок у кримінальній справі № 1817/4037/12 не постановлено.

Отже розгляд справи триває понад 13 років 2 місяці, з яких понад 6 років 7 місяців справа перебувала у провадженні судді Черних О.М.

За час, перебування справи № 1817/4037/12 у її провадженні суддя Черних О.М. призначила у 2019 році 6 судових засідань.

Зокрема, 9 липня 2019 року – сторона захисту подала заяву про відвід судді, у задоволенні якої було відмовлено. Справа до розгляду призначена на 6 серпня 2019 року.

У судовому засіданні 6 серпня 2019 року суд перейшов до стадії судового слідства. Прокурор оголосила резолютивну частину обвинувального висновку та заявила клопотання про повний порядок дослідження доказів.

29 серпня 2019 року – допитано потерпілу ОСОБА5.

2 вересня 2019 року – продовжено допит потерпілої.

25 жовтня 2019 року – судове засідання відкладено через неявку свідків. Клопотання прокурора про зміну порядку дослідження доказів не підтримала сторона захисту.

6 листопада 2019 року – допитано свідка ОСОБА6.

23 грудня 2019 року – справу знято з розгляду через замінування приміщення суду.

У 2020 році було призначено 12 судових засідань.

10 січня 2020 року – вирішувалося питання щодо приводу свідків.

14 лютого 2020 року – сторони не з’явилися, засідання не відбулося.

17 лютого 2020 року – сторони не з’явилися.

18 лютого 2020 року – сторони не з’явилися.

3 квітня 2020 року – прокурор заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

27 травня 2020 року – розпочато дослідження письмових доказів (том 2 справи).

29 липня 2020 року – продовжено дослідження письмових доказів.

16 вересня 2020 року – у судове засідання не з’явилися обвинувачені.

3 листопада 2020 року – дослідження відеозапису розтину тіла загиблого.

5 листопада 2020 року – розгляд справи відкладено на 10 листопада 2020 року.

10 листопада 2020 року – дослідження письмових доказів (том 2 справи).

17 грудня 2020 року – дослідження письмових доказів (том 3 справи).

У 2021 році було призначено 12 судових засідань.

3 лютого 2021 року – дослідження письмових доказів (том 3 справи).

12 березня 2021 року – розгляд справи відкладено на 15 квітня 2021 року.

15 квітня 2021 року – дослідження письмових доказів (том 5 справи).

19 квітня 2021 року – дослідження письмових доказів (том 5 справи та відеодиски із фіксацією відтворення обстановки та обставин події).

23 квітня 2021 року судове засідання відкладено на підставі заяви підсудного ОСОБА1.

14 червня 2021 року – дослідження письмових доказів (том 5 справи).

20 липня 2021 року – дослідження письмових доказів (томи 4, 5 справи).

22 липня 2021 року судове засідання відкладено на підставі із заявою підсудного ОСОБА1.

23 липня 2021 року судове засідання відкладено на підставі із заявою підсудного ОСОБА1.

23 вересня 2021 року – сторони не з’явилися, засідання не відбулось.

3 листопада 2021 року – дослідження письмових доказів (томи 4, 6, 7 справи);

9 грудня 2021 року – дослідження письмових доказів (томи 7, 8, 9, 16, 17 справи).

У 2022 році було призначено 10 судових засідань.

24 січня 2022 року – дослідження письмових доказів (том 17 справи).

26 січня 2022 року – дослідження письмових доказів (томи 17, 18 справи). Суд зауважив, що не досліджено лише допити свідків. Сторона захисту вимагала викликати свідків. Прокурор і потерпіла не заперечували.

1 липня 2022 року – розгляд справи відкладено.

26 липня 2022 року – оголошення висновків експертів.

17 серпня 2022 року – прокурор повідомила про обставини пошуку свідків.

13 вересня 2022 року – допит свідка ОСОБА7.

6 жовтня 2022 року – оголошення протоколу допиту свідків. Прокурор клопотав про оголошення перерви. Підсудні відмовилися давати показання. Потерпіла виступила проти відкладення розгляду справи.

26 жовтня 2022 року – прокурор повідомила про вжиті заходи для виклику свідків. Постановлено рішення щодо приводу свідків. Зачитали проколи допиту свідків.

16 листопада 2022 року – допитано свідка ОСОБА8. Вирішено питання залучення перекладача. Допитано свідка ОСОБА9.

8 грудня 2022 року – справу знято з розгляду у зв’язку з відсутністю електропостачання.

У 2023 році було призначено 13 судових засідань.

27 січня 2023 року – продовжено допити свідків ОСОБА10, ОСОБА11, ОСОБА12.

14 лютого 2023 року – прокурор клопотала про відкладення розгляду справи. Потерпіла заперечувала.

24 лютого 2023 року – оголошено перерву у зв’язку зі службовим відрядженням підсудного.

21 березня 2023 року – не з’явився свідок ОСОБА13, у зв’язку із цим засідання відкладено.

21 квітня 2023 року – допитано свідка ОСОБА14, прокурор клопотала про відкладення розгляду справи для виклику інших свідків.

5 травня 2023 року – допитано свідка ОСОБА13, прокурор клопотала про відкладення розгляду справи.

23 травня 2023 року – підсудний просив відкласти розгляд справи.

21 червня 2023 року – підсудний просив відкласти розгляд справи.

10 серпня 2023 року – з’ясовано можливість продовження допиту свідків. Оголошено повітряну тривогу, у зв’язку з чим відкладено розгляд справи.

7 вересня 2023 року – адвокат підсудного просив відкласти розгляд справи.

20 вересня 2023 року – допит свідка ОСОБА15.

19 жовтня 2023 року – допит експерта ОСОБА16.

14 грудня 2023 року – допит експерта ОСОБА17.

У 2024 році було призначено 10 судових засідань.

15 січня 2024 року – засідання відкладено у зв’язку з технічною неможливістю допитати свідка.

5 березня 2024 року – допит експерта Гладких Д.Б.

5 квітня 2024 року – повітряна тривога, після завершення якої продовжено допит свідків.

30 квітня 2024 року – експерт не зміг взяти участі в судовому засіданні.

28 травня 2024 року – справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді у відпустці.

2 липня 2024 року – оголошено повітряну тривогу, справу знято з розгляду.

15 липня 2024 року – допитали експерта ОСОБА18.

12 вересня 2024 року – не з’явився підсудний.

11 жовтня 2024 року – експерт не зміг взяти участі в судовому засіданні.

29 листопада 2024 року – оголошено перерву у зв’язку зі службовим відрядженням підсудного.

У 2025 році на час складання дисциплінарним інспектором висновку було призначено 11 судових засідань.

10 січня 2025 року – справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді у відпустці.

21 січня 2025 року – оголошено перерву у зв’язку зі службовим відрядженням підсудного та повторним викликом експерта.

4 березня 2025 року – оголошено перерву у зв’язку зі службовим відрядженням підсудного та повторним викликом експерта.

1 квітня 2025 року – в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА19.

29 квітня 2025 року – судовий розгляд відкладено у зв’язку зі службовим відрядженням підсудного.

8 травня 2025 року – суд оголосив лист Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи про те, що експерт ОСОБА20 в ОКЗ «Сумське обласне бюро СМЕ» не працює з 2020 року. Вислухавши думку учасників процесу, вирішено оголосити її показання, які вона надавала як експерт під час судового розгляду іншим складом суду.

30 травня 2025 року в судовому засіданні з’ясовано, що свідок ОСОБА21 перебуває в зоні бойових дій. Суд оголосив його показання, надані під час досудового розслідування. Підсудні заявили клопотання про оголошення перерви з метою підготовки до давання показань.

5 червня 2025 року – підсудний ОСОБА2 не з’явився у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

19 червня 2025 року – підсудний ОСОБА1 відмовився від свого захисника і попросив дати час на укладення нового договору про надання правничої допомоги.

25 червня 2025 року – адвокат підсудного ОСОБА1 просив відкласти розгляд справи з метою ознайомлення з матеріалами.

Пояснення судді, надані на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги

У своїх поясненнях суддя акцентувала, що розгляд справи здійснюється за правилами КПК України 1960 року.

Пояснення судді здебільшого ґрунтуються на викладенні відомостей про кримінальну справу в хронологічному порядку. Суддя Черних О.М. повідомила, що розгляд цієї кримінальної справи був у неї в пріоритеті, а тому жодних умисних дій, спрямованих на затягування її розгляду, не вчиняла. Тривалий розгляд справи пов’язує з об’єктивними причинами, зокрема поведінкою учасників, пандемією коронавірусної інфекції, запровадженням воєнного стану.

Додаткові пояснення надані на запит дисциплінарного інспектора на стадії підготовки справи до розгляду

Суддя повідомила, що роз’яснювала підсудним суть і наслідки звільнення від відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, а саме: що таке звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання або визнання невинуватими у вчиненні злочину; що, будучи звільненими від кримінальної відповідальності вони вважатимуться такими, що не мають судимості, і що ця обставина закриття провадження не є реабілітуючою.

Підсудні ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА2 категорично заперечують свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 КК України, і не бажають закриття кримінальної справи за закінченням строків притягнення, оскільки це не є реабілітуючою підставою.

Висновки за результатами розгляду дисциплінарної справи

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Дробчак Н.В. запропонувала відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Сумського районного суду Сумської області Черних О.М. та припинити дисциплінарне провадження, оскільки в діях судді відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Однак Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає цей висновок хибним з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України розумність строків розгляду справи судом визначається як засада (принцип) судочинства.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку є однією зі складових права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402- VIII визначено, що суддя зобов’язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402- VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення зазначених обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Статтею 2 КПК України 1960 року встановлено, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

КПК України 1960 року не містить визначення строку, протягом якого суд повинен розглянути справу по суті. Не існувало на той момент і поняття розумних строків розгляду справи, як визначено в чинному кримінальному процесуальному законодавстві. У статті 241 КПК України 1960 року встановлено, що справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи – не пізніше тридцяти діб з дня надходження її до суду. Згідно зі статтею 256 КПК України 1960 року справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи – не пізніше двадцяти діб з дня попереднього її розгляду.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Одне з основних місць у переліку засад кримінального провадження посідає засада розумності строків.

Особливість цієї засади полягає в тому, що вона не була закріплена і не діяла за КПК України 1960 року. Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що розгляд справи суддя Черних О.М. здійснювала в період дії нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), який однією із засад кримінального провадження визначив розумність строків (пункт 21 статті 7 КПК України).

Відповідно до частини першої статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 28 КПК України проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Отже, судді під час розгляду кримінальної справи та вчинення окремих процесуальних дій керуються принципом «розумності строків» як загальної засади кримінального провадження, передбаченої пунктом 21 частини першої статті 7 КПК України, і діють у межах строків, які, на їхній розсуд, є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, на підставі частини першої статті 28 КПК України.

Частинами третьою, четвертою статті 28 КПК України встановлено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Згідно з аналізом практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо тлумачення положення «розумний строк» строк, який можна визначити як розумний, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродньо встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. У кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Обов’язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи під час визначення розумності строку зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов’язаних критеріїв. У пункті 116 рішення ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «Розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text).

На підставі прецедентної практики ЄСПЛ розумність тривалості судового провадження оцінюється у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії, як правова та фактична складність справи; поведінка заявника, інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (до прикладу, рішення у справах «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Вергельський проти України» від 12 березня 2009 року та інші).

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має здійснюватися з об’єктивних причин і не суперечити вимозі щодо розгляду справи в розумні строки. Наприклад, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 311, 312 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/4/24 (провадження № 11-32сап24), надаючи оцінку положенням пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дійшла висновку, що безпідставним затягуванням є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді). Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Критеріями оцінки належності поведінки судді в цьому аспекті можуть слугувати: своєчасність призначення справи до розгляду; інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення розгляду справи чи оголошення перерв у судовому засіданні; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність і дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків працівниками суду, зокрема щодо формування та надсилання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Отже, розумність строку необхідно оцінювати через призму наведених вище критеріїв щодо можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Навіть значну тривалість розгляду справи може бути визнано розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. У такому разі варто приділити особливу увагу тому, які саме причини зумовили триваліший розгляд справи та призвели до пропуску строків розгляду, встановлених законодавством.

Щодо значного суспільного інтересу до справи

Кримінальна справа № 1817/4037/12 набула значного суспільного резонансу, що підтверджується її неодноразовим висвітленням у місцевих і загальнонаціональних засобах масової інформації (зокрема, за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=tsWmdpwY8fo;

https://tsn.ua/ukrayina/pomerliy-na-dopiti-v-miliciyi-sum-viyavivsya-sin...

https://fakty.ua/ru/145750-da-vse-sumy-znayut-chto-v-kovpakovskij-rajotd...

https://dancor.sumy.ua/articles/law/105987).

В обвинувальному висновку йдеться про смерть від неспровокованого побиття трьома правоохоронцями 32-річного чоловіка, батька двох малолітніх дітей під час його добровільного опитування у приміщенні районного відділу органів внутрішніх справ.

З огляду на характер обвинувачень, тяжкість наслідків і суспільний інтерес до цієї справи вимога щодо її розгляду впродовж розумного строку набуває особливої ваги. У справах, які тривалий час перебувають у провадженні суду та привертають підвищену увагу громадськості, тривале неприйняття остаточного рішення по суті об’єктивно посилює ризик формування уявлення про неефективність і несправедливість правосуддя, може негативно впливати на рівень довіри до судової влади й авторитет правосуддя загалом. Оскільки обвинуваченими є працівники правоохоронного органу, затягування розгляду такої справи може сприйматись як спроба ухилитися від покарання та посилювати сумніви частини суспільства в неминучості юридичної відповідальності у справах, де фігурують правоохоронці.

У зв’язку із цим своєчасний розгляд цієї справи та ухвалення законного, обґрунтованого і вмотивованого рішення по суті мають особливе значення. За таких обставин на головуючого суддю покладається обов’язок активно організовувати судовий розгляд: здійснювати належне керування процесом, планувати слухання, забезпечувати безперервність розгляду, своєчасно розглядати клопотання, реагувати процесуальними засобами на дії, що спричиняють необґрунтовані затримки, та вживати всіх залежних від суду заходів для ухвалення рішення по суті без зайвих зволікань. Саме тому суддя Черних О.М. мала робити все від неї залежне для розгляду справи в межах розумних строків.

Щодо складності справи

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що кримінальна справа № 1817/4037/12 не є надто складною. Обвинуваченим інкримінується лише один нетривалий епізод – побиття ОСОБА4 у службовому кабінеті обвинуваченого.

Матеріали кримінальної справи на день завершення досудового розслідування налічували 10 томів, а на день закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (17 січня 2022 року) – 21 том.

У справі було 3 обвинувачених та 2 потерпілих. Прокуратура заявляла про допит 10 свідків.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що з огляду на кількість обвинувачених, потерпілих та інших учасників справи, характер дій обвинувачених, кількість епізодів, обсяг матеріалів справи та відсутність об’єктивних обставин, що істотно ускладнюють процес, ця справа не є настільки складною, щоб виправдати фактичні строки її розгляду.

Кримінальна справа № 1817/4037/12 перебувала у провадженні судді Черних О.М. понад 6 років і 2 місяці, тоді як загальний розгляд справи триває понад 13 років. Склад суду у справі змінювався 5 разів. За імперативним приписом статті 258 КПК 1960 у зв’язку із зміною складу суду розгляд розпочинався спочатку.

14 травня 2019 року кримінальну справу № 1817/4037/12 розподілено до провадження судді Черних О.М. вдруге. До закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності підсудних залишалося два з половиною роки.

Утім, суддя Черних О.М. у 2019 році призначила лише 6 судових засідань.

9 липня 2019 року сторона захисту подала заяву про відвід судді, у задоволенні якої було відмовлено. Справу призначили до розгляду на 6 серпня 2019 року.

У судовому засіданні 6 серпня 2019 року суд перейшов до стадії судового слідства. Прокурор оголосила резолютивну частину обвинувального висновку та заявила клопотання про зміну порядку дослідження доказів.

29 серпня 2019 року – допитано потерпілу ОСОБА5.

2 вересня 2019 року – продовжено допит потерпілої.

25 жовтня 2019 року – судове засідання відкладено внаслідок неявки свідків. Клопотання прокурора про зміну порядку дослідження доказів не підтримала сторона захисту.

6 листопада 2019 року – допитано свідка ОСОБА6.

23 грудня 2019 року – справу знято з розгляду у зв’язку із замінуванням приміщення суду.

У 2020 році було призначено 11 судових засідань.

10 січня 2020 року – вирішувалося питання щодо приводу свідків.

14 лютого 2020 року – сторони не з’явилися, засідання не відбулося.

17 лютого 2020 року – сторони не з’явилися.

18 лютого 2020 року – сторони не з’явилися.

3 квітня 2020 року – прокурор заявила клопотання про відкладення розгляду справи;

27 травня 2020 року – розпочали дослідження письмових доказів (Том 2 справи).

16 вересня 2020 року – у судове засідання не з’явилася обвинувачені.

3 листопада 2020 року – дослідження відеозапису розтину тіла загиблого.

5 листопада 2020 року – розгляд справи відкладено на 10 листопада 2020 року.

10 листопада 2020 року – дослідження письмових доказів (том 2 справи).

17 грудня 2020 року – дослідження письмових доказів (том 3 справи).

Середній інтервал між судовими засіданнями становив 1–1,5 місяця, що, ураховуючи закінчення 17 січня 2022 року строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, було недостатньо для виконання суддею покладеного вимогами КПК України та Закону № 1402-VIII обов’язку справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, не допускати безпідставного затягування судового провадження.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя акцентує, що суддя майже не застосовувала звичну практику суддів у справах із великою кількістю засідань – планування одразу декількох засідань із незначними інтервалами між засіданнями.

Доказом того, що суддя недостатньо призначала судових засідань для розгляду зазначеної кримінальної справи, є лист Сумської окружної прокуратури від 6 жовтня 2021 року (вх. № 10036) до голови Сумського районного суду Черних О.М. із проханням призначати судовий розгляд за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА2 з періодичністю не рідше ніж двічі на місяць. Однак це прохання суддя Черних О.М. проігнорувала. Після 23 вересня 2021 року, коли сторони не з’явилися і засідання не відбулося, наступне засідання суддя Черних О.М. призначила на 3 листопада 2021 року, а наступне – аж на 9 грудня 2021 року.

Стосовно відповідності критерію «обґрунтованість відкладень чи оголошення перерв у судових засіданнях» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що неодноразові відкладення розгляду справи були зумовлені різними обставинами, серед яких заявлення відводу судді, клопотання прокурора та сторони захисту про відкладення справи. Суддя неодноразово відкладала справи внаслідок неможливості викликати свідків, експертів та необхідності вжиття додаткових заходів стосовно їх пошуку та доставлення в судове засідання, а також неможливості проведення судових засідань внаслідок обставин, які не залежали від волі судді та учасників, а саме відсутність електропостачання, замінування суду, оголошення повітряних тривог, технічні проблеми в організації проведення відеоконференцій.

Водночас важливо вказати, що відкладення судових засідань через перебування судді у відпустках відбувалося лише двічі із 2019 року, а через тимчасову непрацездатність судді – жодного разу.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Черних О.М. недостатньо приклала зусиль для організації графіка своєї роботи в такий спосіб, щоб забезпечити розгляд цієї кримінальної справи до закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачених.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя акцентує, що, зважаючи на динаміку розгляду справи, суддя мала би розуміти ризики закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності та змінити підхід до організації процесу, зокрема щодо частоти призначення судових засідань. Проте суддя Черних О.М. не вжила таких заходів та не змінила підходу до організації роботи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також вважає недостатньою реакцію судді на неявку свідків, особливо зважаючи на те, що вони обіймали керівні посади у правоохоронних органах, а встановлення їх місця перебування не потребувало значних зусиль. У разі належної реакції на їхню неявку та повторних приводів їхню участь можна було б забезпечити у коротший строк.

Така організація процесу не давала змоги в належний спосіб забезпечити розгляд кримінальної справи у строки, визначені КПК України, а через обрання судді Черних О.М. на посаду судді Сумського апеляційного суду призвела до ситуації, що розгляд цієї кримінальної справи здійснюватиметься заново.

Отже, на день ухвалення цього рішення правосуддя у кримінальній справі № 1817/4037/12 не здійснено, винних не притягнуто до відповідальності, права та законні інтереси потерпілої не захищено.

Стосовно навантаження судді Черних О.М. як об’єктивного чинника, що впливає на своєчасність розгляду справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України», (рішення у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до пункту 6.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя виконує всі свої обовʼязки, включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою швидкістю.

У пункті 62 Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено, що судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Водночас ще у 1986 році Комітет Міністрів Ради Європи прийняв Рекомендацію № R(86)12 державам-членам щодо заходів з попередження і зменшення надмірного робочого навантаження в судах, у якій Комітет Міністрів зазначив про зростання кількості справ, які направляються на розгляд судів, що може перешкоджати праву кожного на публічний судовий розгляд упродовж розумного строку, а також про необхідність скорочення будь-якого надмірного робочого навантаження на суди задля покращання якості відправлення правосуддя, для досягнення чого, з-поміж іншого, рекомендував державам-учасницям переглядати через регулярні проміжки часу компетенцію різних судів у плані обсягу і характеру позовів, які ними розглядаються, задля рівномірного розподілу робочого навантаження.

У Висновку № 2 (2001) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЕС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про фінансування та управління судами в контексті ефективності судової влади та статті 6 Конвенції КРЄС зазначила, що існує очевидний зв’язок між фінансуванням та управлінням судами, з одного боку, та принципами Конвенції – з другого: доступ до правосуддя та право на справедливий суд не забезпечуються належним чином, якщо справа не розглядається впродовж розумного строку судом, у якого є необхідне фінансування та ресурси для ефективного виконання своїх обов’язків.

Пунктом 1.6 Європейської хартії про статус суддів 1998 року визначено, що на державу покладається обов’язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань і, зокрема, для розгляду справ у межах розумного періоду часу.

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за 2019 рік) до Сумського районного суду Сумської області надійшло 3103 справи і матеріали. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2019 рік – 2. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 9673 год, чисельність суддів за нормативами – 6 (https://rsu.gov.ua/mzs-2019-maps).

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за 2020 рік) до Сумського районного суду Сумської області надійшло 3039 справ і матеріалів. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2020 рік – 3. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 9306 год, чисельність суддів за нормативами – 5 (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps).

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за 2021 рік) до Сумського районного суду Сумської області надійшло 3070 справ і матеріалів. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2021 рік – 3. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 8888 год, чисельність суддів за нормативами – 5 (https://rsu.gov.ua/mzs-2021-maps).

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за 2022 рік до Сумського районного суду Сумської області надійшло 2450 справ і матеріалів. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2022 рік – 3. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 6853 год, чисельність суддів за нормативами – 4 (https://rsu.gov.ua/mzs-2022-maps).

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за 2023 рік до Сумського районного суду Сумської області надійшло 3953 справи і матеріали. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2023 рік – 3. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 12 678 год, чисельність суддів за нормативами – 8 (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps).

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за 2024 рік) до Сумського районного суду Сумської області надійшло 5261 справа і матеріал. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2024 рік – 4. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 15 725 год, чисельність суддів за нормативами – 10 (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps).

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України, щодо показників часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих (загальних) судів, та орієнтовної нормативної чисельності суддів (за даними звітності за І квартал 2025 року) до Сумського районного суду Сумської області надійшло 1636 справ і матеріалів. Чисельність суддів згідно з рішенням Вищої ради правосуддя – 5, чисельність суддів із повноваженнями станом на 2025 рік – 4. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 4891 год, чисельність суддів за нормативами – 12 (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_1-maps).

Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів із питань організаційного забезпечення діяльності судів. Відповідно до зазначених показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ, становить: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хвилин.

Показники персонального навантаження на суддю за 2019–2025 роки наведено в таблиці.

 

Період	Перебувало у провадженні	Надійшло у звітному періоді	Розглянуто
2019 рік	1511 справ	1405 справ	1316 справ
2020 рік	1659 справ	1427 справ	1420 справ
2021 рік	1062 справи	1006 справ	924 справи
2022 рік	833 справи	776 справ	745 справ
2023 рік	1323 справи	1289 справ	1167 справ
2024 рік	1539 справ	1443 справи	1395 справ
2025 рік	Суд не надіслав інформації до дисциплінарного органу

За результатами аналізу вказаної вище інформації Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що із 2019 року спостерігається тенденція до збільшення навантаження на цей суд, що очевидно може слугувати підставою для збільшення строків розгляду справ.

Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що сам по собі рівень судового навантаження не може виправдати поведінки судді Черних О.М. з огляду на те, що розгляд справи триває майже 13 років, з яких 6 років 2 місяці повторно у провадженні судді Черних О.М., та всі досліджені обставини справи, які свідчать, що суддя допустила недбале ставлення до організації роботи та здійснення правосуддя, неналежне виконання професійних обов’язків.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи (пункт 136 постанови від 16 жовтня 2025 року у справі № 990SCGC/35/25).

З урахуванням оцінки обставин розгляду суддею Черних О.М. кримінальної справи № 1817/4037/12 Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя, усвідомлюючи, що судовий розгляд цієї справи викликає значний суспільний інтерес, кримінальні правопорушення, які ставляться у вину обвинуваченим, стосуються вчинення тяжкого злочину, що призвів до смерті потерпілого, не вжила достатніх заходів для забезпечення розгляду справи у визначені законом строки. Не вжила належних заходів реагування щодо неприбуття до суду обвинувачених, через що неодноразово відкладала судові засідання, що призвело до закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачених.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Черних О.М. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

У постанові від 14 листопада 2024 року № 990SCGC/11/24 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено два різні за складом дисциплінарні проступки: 1) безпідставне затягування розгляду справи і/або 2) невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, установленого законом.

Безпідставним затягуванням, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/8/24, є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді).

У пункті 80 постанови від 30 січня 2025 року (справа № 990SCGC/17/24) Велика Палата Верховного Суду вказала, що за умисної форми вини суддя усвідомлює, що порушує норми процесуального права і що це порушення пов’язане з порушення прав людини та основоположних свобод, проте ігнорує цю обставину. За грубої недбалості суддя не усвідомлює, що порушує норми процесуального права, пов’язані з порушенням прав людини та основоположних свобод, втім відповідно до характеру допущеного порушення міг і повинен був це усвідомлювати.

Розмежування дисциплінарних проступків у виді «затягування розгляду заяви, скарги чи справи» і «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» полягає у формі вини.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя допустила порушення строків розгляду кримінальної справи № 1817/4037/12 унаслідок недбалого ставлення до організації роботи, що можна кваліфікувати як грубу недбалість. Попри грубі порушення та твердження скаржника про свідомі дії судді, направлені на затягування справи, чіткі та переконливі докази умислу з боку судді на допущення цього порушення під час розгляду дисциплінарної справи відсутні.

Оцінюючи дії судді Черних О.М. під час розгляду кримінальної справи № 1817/4037/12, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді необхідно кваліфікувати за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII як невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII установлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Строк застосування до судді Черних О.М. дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку не закінчився.

Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Відповідно до характеристики, підписаної головою Сумського районного суду Сумської області О. Степаненко, затвердженої рішенням зборів суддів Сумського районного суду Сумської області від 3 червня 2025 року № 7 «суддя Черних О.М. за час роботи в суді зарекомендувала себе сумлінним, дисциплінованим суддею, а як голова суду – ефективною та уважною до потреб підлеглих, врівноваженою, ввічливою та тактовною у спілкуванні з громадянами та відвідувачами.

Черних О.М. значну увагу приділяє підвищенню професійних знань і ділової кваліфікації, вивченню нового законодавства та нормативно-правових актів, постійно приймає участь в семінарах, тренінгах, вебінарах, творчо підходить до виконання своїх службових обов’язків.

Водночас це чуйна людина, принципова суддя, яка неупереджено, розсудливо та виважено ставиться до прийняття рішень, вимоглива та справедлива керівниця, яка з врахуванням своїх ділових та професійних якостей двічі підряд одноголосно обиралася головою суду, оскільки користується заслуженою повагою та авторитетом серед працівників суду – підлеглих та колег по роботі».

За даними офіційних вебсайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Черних О.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Ураховуючи наведене вище, позитивну характеристику судді, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень, відхилення пропозиції співдоповідача Маселка Р.А. про застосування до судді стягнення у виді догани, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 34, 49, 50, пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути суддю Сумського апеляційного суду Черних Оксану Миколаївну за дії, вчинені на посаді судді Сумського районного суду Сумської області, до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя