Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач Кабанець Олексій Олексійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Стояновської Алефтини Іванівни, поданої стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар Марини Володимирівни,
установив:
1. Історія справи
1.1. До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) за вх. № С‑114/17/7‑26 надійшла скарга Стояновської А.І. стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 02.03.2026, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
2. Право
2.1. Згідно із пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
(Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи).
2.2. Відповідно до п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги із підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», копія якої надсилається скаржнику.
3. Установлені обставини та висновки за результатами проведення попередньої перевірки
3.1. Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Стояновської А.І. установлено, що вона містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують людську честь і гідність.
Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване ст. 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Водночас, Стояновська А.І. у скарзі зазначає, що
«…така поведінка судді вказує на нізкий рівень фахової підготовки, бо суддя не підкорюється ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ст 2, п 19 ч 1 ст 4, 5, 6, 7, 19, п. 5 ч. 2 ст. 245, 248 КАС України…»,
«…завдяки ганебній поведінці судді, яка використовує не знання ст 248 КАСУ, штучні перешкоди, обстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб вчинняє саботаж, порушує устої державності, створюючи безлад в судовій системі…».
Дисциплінарний інспектор-доповідач наголошує, що реалізація особами своїх прав, має здійснюватися, зокрема, із дотриманням принципу добросовісності, як одного з основних загальноправових принципів. Інакше недобросовісне здійснення однією особою її прав, здатне призвести до порушення прав інших осіб – «sic utere tuo ut alienum non laedas» (лат. «користуйся своїм правом так, щоб не зашкодити іншому»).
3.2. Із огляду на викладене, дисциплінарна скарга Стояновської А.І. підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржниці на підставі п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтями 42-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Стояновської А.І. стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., яка зареєстрована за вх. № С‑114/17/7‑26, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», – залишити без розгляду та повернути скаржниці.
Копію цієї ухвали надіслати скаржниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
