Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Медуниці Ольги Євгеніївни про звільнення з посади судді Східного апеляційного господарського суду у відставку та додані до неї документи,
встановила:
16 лютого 2026 року (вх. № 433/0/6-26) до Вищої ради правосуддя надійшли заява Медуниці О.Є. про звільнення її з посади судді Східного апеляційного господарського суду у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, а також документи, що підтверджують право судді на відставку та відповідний стаж.
За результатами розгляду заяви судді Східного апеляційного господарського суду Медуниці О.Є. та доданих до неї матеріалів установлено таке.
Медуниця Ольга Євгеніївна, 30 березня ____ року народження, Указом Президента України № 1245/97 від 6 листопада 1997 року призначена суддею арбітражного суду Луганської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року № 335-IV обрана на посаду судді місцевого господарського суду Луганської області безстроково, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 2004 року № 1591-IV обрана на посаду судді Луганського апеляційного господарського суду безстроково, Указом Президента України від 5 січня 2011 року № 5/2011 переведена з посади судді Луганського апеляційного господарського суду на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 295/2018 переведена з посади судді Харківського апеляційного господарського суду на посаду судді Східного апеляційного господарського суду.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 глави 16 Регламенту Вищої ради правосуддя, зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1427/0/15-23, визначено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку із поданням заяви про відставку стаж роботи судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку із досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
З урахуванням цих вимог та відповідно до зазначених актів щодо суддівської кар’єри на день розгляду заяви Медуниці О.Є. про звільнення у відставку стаж її роботи безпосередньо на посаді судді становить 28 років 3 місяці 29 днів.
На день призначення Медуниці О.Є. на посаду судді порядок визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, регламентувався частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Із копій диплома (серія __ № ____), додатка до нього та трудової книжки (серія ___ № ____) встановлено, що в період із 1979 року до 1984 року, здійснюючи трудову діяльність, Медуниця О.Є. навчалася за заочною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19, заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи судді, який дає право на відставку.
Отже, до стажу роботи, що дає судді Медуниці О.Є. право на відставку, не може бути зараховано половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VІІІ до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18 залишила без змін.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною п’ятою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Медуниці О.Є. на посаду судді) встановлено, що особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді арбітражних судів, визначаються Конституцією України, Законом України «Про арбітражний суд» та іншими законами України.
Згідно зі статтею 22 Закону України від 4 червня 1991 року № 1142-XII «Про арбітражний суд» (у редакції, чинній на день призначення Медуниці О.Є. на посаду судді) право на зайняття посади судді арбітражних судів областей мав громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років.
Відповідно до копії трудової книжки стаж професійної діяльності Медуниці О.Є. за юридичною спеціальністю (після здобуття вищої освіти) становить понад 5 років.
Наведене дає підстави для висновку про наявність у Медуниці О.Є. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково п’яти років роботи в галузі права, які вимагалися законом для призначення на посаду судді арбітражного суду.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Медуниці О.Є. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, обрання, переведення, копій диплома, трудової книжки, встановлено, що до стажу роботи Медуниці О.Є. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
строк роботи на посаді судді – 28 років 3 місяці 29 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді, – 5 років.
Отже, загальний стаж роботи судді Медуниці О.Є., який дає їй право на звільнення у відставку, становить понад 20 років, а саме 33 роки 3 місяці 29 днів.
Служба безпеки України повідомила Вищу раду правосуддя, що за результатами перевірки не встановлено наявності в Медуниці О.Є. громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Медуницю О.Є. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Відповідно до доданих до заяви документів суддя Східного апеляційного господарського суду Медуниця О.Є. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Медуницю Ольгу Євгеніївну з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
