Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Мороза М.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою адвоката Мельника Павла Петровича, який діє в інтересах Кулі Валерія Івановича, стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Людмили Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 травня 2025 року (вх. № М-2672/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга адвоката Мельника П.П., який діє в інтересах Кулі В.І., стосовно дій судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. під час розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № ____ (справа № 755/16153/21).
Мельниченко (Колесник) Людмила Анатоліївна, Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначена на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VI обрана на посаду судді зазначеного суду безстроково.
Стислий зміст дисциплінарної скарги адвоката Мельника П.П. Підстави відкриття дисциплінарної справи
У дисциплінарній скарзі адвокат Мельник П.П. зазначає, що 31 березня 2020 року Печерський районний суд міста Києва під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 березня 2016 року за № ____, наклав арешт на належний ОСОБА1 автомобіль марки «Skoda SUPERB», державний номерний знак ____, шасі ____, шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування цим транспортним засобом.
Оскільки зазначене кримінальне провадження перебувало на розгляді судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., то адвокат ОСОБА2 в інтересах ОСОБА1 25 березня 2023 року та 31 березня 2025 року (повторно), звернувся до цього суду з клопотаннями про скасування арешту згаданого майна, які на порушення вимог частини другої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) станом на день звернення із дисциплінарною скаргою (17 травня 2025 року) суддею Мельниченко Л.А. не розглянуто.
Зважаючи на наведені обставини у скарзі висловлено прохання притягнути суддю Мельниченко Л.А. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктами «а», «в», «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 вересня 2025 року № 1815/1дп/15-25 стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. відкрито дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті заяви протягом тривалого часу); безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна протягом строку, встановленого законом).
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено ознак дисциплінарних проступків судді Мельниченко Л.А., передбачених підпунктами «в», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на які посилається у скарзі адвокат Мельник П.П.
Рух дисциплінарної справи
20 лютого 2026 року до Вищої ради правосуддя за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду надійшов висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Ковальчук А.В. (вх. № 893/0/24-26).
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 9 березня 2026 року, суддю Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. та скаржника – адвоката Мельника П.П., який діє в інтересах ОСОБА1, повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Мельниченко Л.А. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
На засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 березня 2026 року скаржник не з’явився.
Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Суддя Мельниченко Л.А. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 березня 2026 року не з’явилася, 6 березня 2026 року надіслала клопотання про розгляд дисциплінарної справи за її відсутності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В., яка запропонувала відмовити у притягненні судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження, оскільки не встановила чітких та переконливих доказів наявності в діях судді Мельниченко Л.А. складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дослідивши матеріали дисциплінарної справи, врахувавши письмові пояснення судді Мельниченко Л.А., дійшла таких висновків.
Фактичні обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Шапутько С.В. ухвалою від 31 березня 2020 року (справа № 757/13802/20-к) у кримінальному провадженні № ____ від 26 березня 2016 року наклав арешт, зокрема, на належний ОСОБА1 автомобіль «Skoda SUPERB», державний номерний знак ____, VIN код ____, шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування цим майном.
Згідно зі звітом про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 27 вересня 2021 року матеріали кримінального провадження № ____ від 26 березня 2016 року за обвинуваченням: ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 частиною третьою статті 289, частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 358 КК України та інших (загалом 13 осіб) передано для розгляду судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. (справа № 755/16153/21)
27 березня 2023 року (вх. № 14310/23) через підсистему «Електронний суд» зареєстровано та передано до відділу організації забезпечення розгляду кримінальних справ клопотання адвоката ОСОБА2, який діяв в інтересах ОСОБА1, про скасування арешту майна, а саме зазначеного вище транспортного засобу, у кримінальному провадженні № ____ від 26 березня 2016 року.
Таке клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА1 є добросовісним набувачем, законним власником автомобіля «Skoda SUPERB» на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2019 року. Протягом тривалого часу він не міг користуватися своїм транспортним засобом, оскільки судом не враховано альтернативних варіантів накладення арешту на це майно, наприклад, обмеження лише права розпорядження. Наявні обмеження, на думку заявника, не виправдовували законних переслідуваних цілей кримінального провадження.
27 березня 2023 року згадане клопотання для розгляду передано судді Мельниченко Л.А., що підтверджується витягом з автоматизованої системи документообігу суду «Д-З» (далі – АСДС «Д-З»).
31 березня 2025 року (вх. № 18097/25) через підсистему «Електронний суд» зареєстровано аналогічне клопотання адвоката ОСОБА2, який діяв в інтересах ОСОБА1, про скасування арешту майна (автомобіля «Skoda SUPERB») у кримінальному провадженні № ____ та того ж дня передано судді Мельниченко Л.А., що також підтверджується витягом з АСДС «Д-З».
Частиною другою статті 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що Дніпровський районний суд міста Києва (головуючий – суддя Мельниченко Л.А.) ухвалою від 9 липня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА2, який діяв в інтересах ОСОБА1, про скасування арешту майна, а саме транспортного засобу «Skoda SUPERB», державний номерний знак ____, VIN код ____, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2020 року.
Таким чином, клопотання про скасування арешту майна перебувало в провадженні судді Мельниченко Л.А. понад 2 роки (з 27 березня 2023 року до 9 липня 2025 року), що не узгоджується з вимогами частини другої статті 174 КПК України, яка визначає строк розгляду такого клопотання – не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Пояснення судді Мельниченко Л.А., надані після відкриття дисциплінарної справи
Суддя Мельниченко Л.А. пояснила, що в її провадженні перебувають матеріали кримінального провадження № ____ від 26 березня 2016 року (справа № 755/16153/21). Справа має багато епізодів вчинення кримінальних правопорушень.
Адвокат ОСОБА2 у цій справі звертався до суду з клопотаннями про скасування арешту зазначеного вище транспортного засобу.
Судовий розгляд зазначеного кримінального провадження здійснюється за обов’язкової участі учасників кримінального провадження. У кожному судовому засіданні суд вирішує питання щодо можливості його проведення за відсутності осіб, які не з’явилися. Водночас проведення судового розгляду є неможливим без обов’язкової участі прокурора, обвинувачених та захисників – у разі відмови обвинуваченого від проведення судового засідання за відсутності адвоката або коли участь захисника є обов’язковою з огляду на тяжкість пред’явленого обвинувачення.
Саме відсутність на момент надходження заяви таких обов’язкових учасників кримінального провадження у судових засіданнях була підставою для відкладення розгляду справи та відповідного клопотання.
Крім того, до матеріалів справи не було подано жодних документів, які давали б змогу всебічно, повно та неупереджено розглянути клопотання і встановити належність автомобіля будь-якому з власників. Також прокурор не долучив письмових доказів, зібраних на стадії досудового розслідування, з яких убачалося б, з яких підстав і з якою метою було накладено арешт на автомобіль, а також які рішення надалі приймалися щодо зазначеного майна.
З урахуванням наведених обставин справи, кількості учасників кримінального провадження, кількості та тяжкості статей обвинувачення, а також кількості епізодів пред’явленого обвинувачення, суддя Мельниченко Л.А. 9 липня 2025 року постановила ухвалу про відмову у задоволенні відповідного клопотання, оскільки на цій стадії судового провадження таке клопотання було передчасним та не підлягало задоволенню.
Крім того, суддя просила врахувати, що до вересня 2019 року відповідно до визначеної спеціалізації вона здійснювала розгляд кримінальних проваджень та справ про притягнення до адміністративної відповідальності, а з вересня 2019 року також виконує обов’язки слідчого судді.
Також звернула увагу на надмірне судове навантаження. Станом на день надання пояснень в її провадженні перебувало 112 кримінальних проваджень щодо 151 особи. Більшість із них були багатоепізодними, за тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень належали до тяжких та особливо тяжких, мали значний обсяг матеріалів (велику кількість томів), розглядалися колегією у складі трьох суддів, а щодо частини обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У поточному році суддя Мельниченко Л.А. отримала 78 кримінальних проваджень, 339 справ про адміністративні правопорушення, 276 клопотань у порядку здійснення повноважень слідчого судді та 72 інших провадження (зокрема, щодо виконання міжнародних доручень, питань, пов’язаних із виконанням вироків і покарань тощо).
За період з 1 січня 2024 року до 1 січня 2025 року до її провадження надійшло 79 кримінальних проваджень (водночас залишок з попереднього року становив 45 кримінальних проваджень), 63 справи, пов’язані з виконанням судових рішень, 340 клопотань у порядку здійснення повноважень слідчого судді, 62 справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях, 478 справ про притягнення до адміністративної відповідальності та 72 інші провадження.
Станом на 2023–2024 роки суддя Мельниченко Л.А. була визначена суддею у складі колегії більш ніж у 40 кримінальних провадженнях. Водночас майже в усіх таких провадженнях два інших судді колегії територіально розміщені в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва за адресою: вулиця Кошиця, 5, у той час як її робоче місце – в іншому приміщенні суду, за адресою: вулиця Пластова, 3.
До приміщення Дніпровського районного суду міста Києва, розташованого за адресою: вулиця Пластова, 3, встановлено денну норму одночасної доставки осіб, які утримуються під вартою, у кількості не більше шести. У зазначеному приміщенні розміщені робочі місця семи суддів кримінальної спеціалізації. Водночас на 14 діючих суддів, робочі місця яких є в цьому приміщенні, наявні лише шість залів судових засідань, з яких лише чотири призначені для розгляду кримінальних проваджень щодо осіб, які перебувають під вартою.
З урахуванням значної кількості учасників у зазначеному кримінальному провадженні судові засідання могли проводитися лише в одному залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва, який технічно обладнаний лише трьома мікрофонами та п’ятьма столами для всіх учасників процесу – обвинувачених, їх захисників, потерпілих та їх представників, прокурора і головуючого судді.
Станом на день надання пояснень суддя брала участь у складі колегії суддів у 10 кримінальних провадженнях, а як головуючий суддя – у 5 кримінальних провадженнях.
У поясненнях суддя також акцентувала увагу на введенні воєнного стану на території України, складній безпековій ситуації в Україні, у тому числі і місті Києві, де постійного лунають повітряні тривоги, діють стабілізаційні та екстрені відключення споживачам електроенергії, що унеможливлює нормальну роботу як суду, так і його працівників.
Додатково суддя зауважила, що в межах зазначеного кримінального провадження відбувалася постійна зміна захисників, зокрема у зв’язку із зупиненням права на здійснення адвокатською діяльністю на період проходження ними військової служби. У зв’язку з цим більшості обвинувачених неодноразово Центрами надання безоплатної вторинної правової допомоги призначались інші захисники.
Як зазначила суддя Мельниченко Л.А., за період про який ідеться справі, у неї неодноразово змінювалися секретарі судових засідань; тривалий час вона працювала лише з одним помічником, який звільнився у 2024 році, після чого протягом значного часу вона (суддя0 виконувала свої повноваження без помічника.
Зауважила, що впродовж цього періоду фактично з ранку до вечора перебувала на судових засіданнях, а після їх завершення готувала судові рішення та забезпечувала навчання секретаря судового засідання, а згодом – і помічника судді.
Крім того, повідомила, що відповідно до результатів автоматизованого розподілу судових справ їй як головуючому судді було передано ще одне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 19 жовтня 2017 року (справа № 755/13414/25). Під час підготовчого судового засідання у цьому провадженні було заявлено клопотання про його об’єднання з кримінальним провадженням № ____ у справі № 755/16153/21.
Суддя Мельниченко Л.А. просила врахувати, що працює суддею понад 22 роки, сумлінно виконує обов’язки судді, у тому числі повно, всебічно та неупереджено розглядає судові справи, організовує проведення судових процесів в умовах реальності, стежить за змінами в законодавстві та практиці судового розгляду справ, застосовує їх у своїй роботі.
Результатом її роботи як судді є невелика кількість скасованих та змінених ухвалених нею судових рішень.
Будь-якого умислу щодо порушення прав заявника та затягування розгляду клопотання про скасування арешту на майно в неї не було.
Просить відмовити у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до частини першої статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до частини першої статті 28 КПК України розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Адвоката ОСОБА2, який діяв в інтересах ОСОБА1, подав клопотання про скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК України, якою визначено порядок та умови скасування арешту майна у кримінальному провадженні.
Частиною другою статті 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № ____ вперше надійшло до суду та передано судді Мельниченко Л.А. 27 березня 2023 року (повторно аналогічне клопотання отримано судом та передано судді 31 березня 2025 року), проте розглянуто по суті лише 9 липня 2025 року, тобто перебувало в провадженні судді Мельниченко Л.А. понад 2 роки (з 27 березня 2023 року до 9 липня 2025 року), що не узгоджується з вимогами частини другої статті 174 КПК України, яка визначає строк розгляду такого клопотання – не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Суддя Мельниченко Л.А. тривалий розгляд згаданого клопотання пояснила тим, що розгляд кримінального провадження, в якому заявлено таке клопотання, був можливий лише за обов’язкової участі учасників процесу, зокрема прокурора, обвинувачених та їхніх захисників. Відсутність таких учасників унеможливлювала проведення судового засідання та розгляд поданих заяв чи клопотань, що й зумовило відкладення розгляду клопотання про скасування арешту майна. Беручи до уваги складність кримінального провадження, кількість учасників, численність епізодів і тяжкість пред’явленого обвинувачення, суддя об’єктивно була позбавлена можливості розглянути клопотання по суті за наявних умов, оскільки прийняття рішення без належного процесуального та доказового забезпечення могло б спричинити негативні правові наслідки.
Листом від 4 лютого 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. надала довідку про рух кримінального провадження у справі № 755/16153/21 у період з 27 березня 2023 року до 9 липня 2025 року, копії журналів судових засідань та технічного запису судових засідань за цей період.
За наданою інформацією Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя в період з 27 березня 2023 року до 9 липня 2025 року у справі № 755/16153/21 провела 19 судових засідань.
Відкладення розгляду такої справи здебільшого були зумовлені клопотаннями сторони захисту про відкладення розгляду справи, застосуванням приводів до обвинувачених, забезпеченням виконання ухвали суду про призначення обвинуваченим захисників Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги, та клопотанням сторони обвинувачення про неможливість забезпечення участі представника Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи відбувалися в середньо допустимих проміжках часу, враховуючи навантаження та нормативну чисельність суддів Дніпровського районного суду міста Києва (https://rsu.gov.ua/ua/documents/109), з урахуванням перебуванням судді Мельниченко Л.А. у відпустках та тимчасової її непрацездатності.
За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному вебсайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Дніпровського районного суду міста Києва згідно з даними звітності за 2023 рік становила 39 (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps).
Чисельність суддів відповідно до наказів Державної судової адміністрації та рішення Вищої ради правосуддя у Дніпровському районному суді міста Києва становила 35. Чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 24.
За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному вебсайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Дніпровського районного суду міста Києва згідно з даними звітності за 2024 рік становила 45 (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps).
Чисельність суддів відповідно до наказів Державної судової адміністрації та рішення Вищої ради правосуддя у Дніпровському районному суді міста Києва становила 35. Чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2024 року – 24.
За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному вебсайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Дніпровського районного суду міста Києва згідно з даними звітності І півріччя 2025 року становила 54 (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_2-maps).
Чисельність суддів відповідно до наказів Державної судової адміністрації та рішення Вищої ради правосуддя у Дніпровському районному суді міста Києва становила 35. Чисельність суддів з повноваженнями станом на 30 червня 2025 року – 23.
Прийнятними є пояснення судді Мельниченко Л.А. в яких вона обґрунтовано звертає увагу на істотне та об’єктивно підтверджене навантаження, зумовлене як розширенням обсягу повноважень (здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення та виконання функцій слідчого судді), так і значною кількістю справ у провадженні; на те, що в її провадженні одночасно перебуває значна кількість складних, багатоепізодних кримінальних проваджень щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, частина з яких розглядається колегіально та за участю осіб, які утримуються під вартою (протягом 2024 року до судді надійшла значна кількість нових матеріалів різних категорій, що додатково ускладнювало своєчасний розгляд справ).
Крім того, організаційні обмеження (територіальна роз’єднаність суддів колегії, обмежена кількість залів судових засідань, встановлені ліміти на доставку осіб, які перебувають під вартою, та запроваджена система попереднього запису) об’єктивно впливають на можливість планування та оперативного розгляду проваджень.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені обставини свідчать про наявність значного та системного навантаження, яке не залежить виключно від організації роботи суддею та має бути враховане під час оцінювання її діяльності.
З Єдиного державного реєстру судових рішень також установлено, що з 25 березня 2023 року до 9 липня 2025 року суддя Мельниченко Л.А. внесла до реєстру 3118 процесуальних документів.
Такий обсяг ухвалених і внесених до реєстру процесуальних документів свідчить про значне навантаження на суддю протягом тривалого часу. З урахуванням того, що підготовка кожного судового рішення передбачає дослідження матеріалів справи, аналіз доказів, застосування норм матеріального та процесуального права, викладення мотивувальної та резолютивної частин, зазначена кількість рішень об’єктивно відображає інтенсивність здійснення правосуддя.
Отже, наведені дані підтверджують, що суддя здійснювала правосуддя в умовах підвищеного навантаження, що є істотною обставиною під час оцінювання організації її роботи, дотримання процесуальних строків та інших аспектів професійної діяльності, за умови, що суддя, відправляючи правосуддя, значну частину робочого часу перебуває на судових засіданнях.
За інформацією, наданою Дніпровським районним судом міста Києва, згідно з табелем обліку робочого часу в АСДС «Д-3» суддя Мельниченко Л.А. з 11 до 14 березня 2025 року включно, з 15 до 19 березня 2025 року (включно), з 20 по 21 березня 2025 року (включно), з 21 по 22 липня 2025 року (включно) була тимчасово непрацездатною.
Відповідно до наказів судді Мельниченко Л.А. надано дні відпочинку чи суддя перебувала:
у щорічній основній відпустці тривалістю 7 календарних днів з 24 до 30 травня 2023 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 14 календарних днів з 26 червня до 9 липня 2023 року (включно);
надано день відпочинку 31 травня 2023 року за роботу у вихідний день;
надано день відпочинку 1 червня 2023 року за роботу у вихідний день;
надано день відпочинку 2 червня 2023 року за роботу у вихідний день;
у щорічній основній відпустці тривалістю 21 календарних днів з 7 до 27 серпня 2023 року (включно);
надано 2 дні відпочинку з 11 до 12 вересня 2023 року за роботу у вихідні дні;
надано день відпочинку 29 вересня 2023 року за роботу у вихідний день;
у щорічній основній відпустці тривалістю 2 календарних днів з 7 до 8 листопада 2023 року (включно);
у щорічній додатковій відпустці тривалістю 14 календарних днів з 25 грудня 2023 року до 7 січня 2024 року (включно);
у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю 5 календарних днів з 19 до 23 лютого 2024 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 2 календарних днів з 4 до 5 березня 2024 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 5 календарних днів з 27 до 31 березня 2024 року включно;
надано день відпочинку 1 квітня 2024 року за роботу у вихідний день;
надано день відпочинку 10 травня 2024 року за роботу у вихідний день;
у щорічній основній відпустці тривалістю 14 календарних днів з 24 червня до 7 липня 2024 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 14 календарних днів з 5 до 18 серпня 2024 року (включно);
у щорічній додатковій відпустці тривалістю 3 календарних днів з 19 до 21 серпня 2024 року включно;
у щорічній додатковій відпустці тривалістю 1 календарний день – 22 серпня 2024 року;
у щорічній додатковій відпустці тривалістю 1 календарний день – 23 серпня 2024 року;
у щорічній основній відпустці тривалістю 3 календарних дні з 12 до 14 жовтня 2024 року (включно);
надано день відпочинку 15 жовтня 2024 року за роботу у вихідний день;
у щорічній основній відпустці тривалістю 5 календарних днів з 30 жовтня до 3 листопада 2024 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 2 календарних дні з 11 до 12 листопада 2024 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 4 календарних дні з 21 до 24 листопада 2024 року (включно);
у щорічній основній відпустці тривалістю 3 календарних дні з 28 до 30 листопада 2024 року (включно);
у щорічній додатковій відпустці тривалістю 15 календарних днів з 23 грудня 2024 року до 6 січня 2025 року;
надано 3 календарних дні відпочинку з 26 до 28 лютого 2025 року за роботу у вихідні дні;
у щорічній основній відпустці тривалістю 3 календарних дні з 27 до 29 березня 2025 року (включно);
надано день відпочинку 9 травня 2025 року за роботу у вихідний день;
надано день відпочинку 12 травня 2025 року за роботу у вихідний день;
у щорічній основній відпустці тривалістю 5 календарних днів з 26 до 30 травня 2025 року (включно);
у щорічній додатковій відпустці тривалістю 15 календарних днів з 23 червня до 7 липня 2025 року (включно).
Згідно з наказом від 25 грудня 2023 року № 263/вщ суддю Мельниченко Л.А. було відкликано зі щорічної додаткової відпустки тривалістю 1 календарний день – 25 грудня 2023 року.
Відповідно до наказу від 1 січня 2024 року № 1/вщ суддю Мельниченко Л.А. було відкликано зі щорічної додаткової відпустки тривалістю 1 календарний день – 1 січня 2024 року.
Згідно з наказом від 1 березня 2023 року № 15/а суддю Мельниченко Л.А. було направлено на навчання до Національної школи суддів України в онлайн режимі з 3 до 7 квітня 2023 року.
Відповідно до наказу від 28 листопада 2024 року № 58/а суддю Мельниченко Л.А. було направлено на навчання до Національної школи суддів України в онлайн режимі з 2 до 6 грудня 2024 року.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя проаналізувала інформацію про тривалість оголошених повітряних тривог в місті Києві протягом робочого дня (інформація у вільному доступі на сайті: https://alerts.in.ua/).
Інформація про масовані ракетні атаки та оголошені повітряні тривоги, про які вказувала суддя Мельниченко Л.А. у своїх поясненнях, мали підтвердження на зазначеному ресурсі.
У рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що, очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
У пункті 116 рішення у справі «Вергельський проти України» зазначено, що «суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
Отже, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19 наголосила, що під час кваліфікації дій судді як безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви Вища рада правосуддя та її дисциплінарний орган мають проаналізувати, що з урахуванням кількості справ, які перебувають у провадженні судді, навіть за найменших витрат робочого часу (одна година на кожну справу) суддя об’єктивно не має можливості дотриматися цих строків, що, своєю чергою, виключає наявність складу дисциплінарного проступку судді.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, у разі безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.
Виявлення лише факту недотримання передбаченого законом строку розгляду заяви, скарги чи справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Згідно з правовою позицією, яку викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), «протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені».
Прийнятними вважаються пояснення судді Мельниченко Л.А. щодо значної кількості учасників кримінального провадження та постійної неявки частини з них, зокрема, як установлено під час розгляду дисциплінарної справи, у зв’язку із мобілізацією.
З урахуванням наведених обставин та положень чинного законодавства Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що пояснення судді щодо об’єктивних труднощів здійснення судового розгляду є обґрунтованими та такими, що заслуговують на врахування.
Відповідно до статей 318, 323, 335 КПК України судовий розгляд здійснюється за обов’язкової участі сторін кримінального провадження, а у разі неявки обвинуваченого суд зобов’язаний вирішити питання щодо можливості проведення судового засідання за його відсутності або відкладення розгляду справи. У випадках, коли обвинувачений призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджено належними доказами, така обставина має ознаки поважної причини неявки, яка об’єктивно унеможливлює його участь у судовому провадженні.
Крім того, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий судовий розгляд, що включає право обвинуваченого брати участь у розгляді справи. Проведення розгляду без забезпечення такої участі, за відсутності передбачених законом підстав, могло б призвести до порушення права на захист та принципу змагальності сторін.
Оцінюючи встановлені за результатами розгляду дисциплінарної справи фактичні обставини, дії судді Мельниченко Л.А. під час здійснення правосуддя, слід зазначити, що під час розгляду такої категорії справ, що пов’язана з обмеження майнових прав, свобод та інтересів осіб, судді повинні розуміти важливість оперативного вирішення таких клопотань.
Стаття 129 Конституції України гарантує та встановлює основні засади судочинства, якими є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумність строків розгляду справи судом.
Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» § 66,69).
Проте, як неодноразово висловлювала свою позицію Вища рада правосуддя у своїх рішеннях, обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, визначеного законом, є встановлення обставин, які свідчать, що зазначене мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об’єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, поведінка яких спричинила невиправдані затримки під час провадження. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються в цій справі. Аналогічну позицію висловлено в рішеннях ЄСПЛ у справах «Смірнова проти України», «Карнаушенко проти України».
Відповідно до практики ЄСПЛ критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлені обставини вказують на наявність поважних причин, які впливали на строки розгляду кримінального провадження під час якого суддя повинна була вирішити клопотання про скасування арешту майна, тому не можуть розцінюватися як дисциплінарний проступок або як порушення вимог щодо розумних строків розгляду справи за відсутності доказів бездіяльності чи зловживання з боку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що тривалість розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № ____ від 26 березня 2016 року, поданого адвокатом ОСОБА2 в інтересах ОСОБА1, суддею Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А. істотно перевищила триденний строк, установлений статтею 174 КПК України для розгляду такого клопотання.
Водночас, матеріали провадження не містять належних та достатніх доказів того, що суддя діяла недбало чи умисно допустила безпідставне затягування розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні. Сам по собі факт перевищення строку розгляду процесуального питання, без встановлення причин такого перевищення та без доведення відсутності об’єктивних перешкод, не свідчить про наявність дисциплінарного проступку.
З огляду на характер клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, необхідність належного повідомлення учасників справи, забезпечення реалізації їхніх процесуальних прав, складність кримінального провадження не можуть автоматично кваліфікуватися як безпідставне затягування.
Дисциплінарна відповідальність судді відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» настає лише за умови встановлення саме безпідставності затягування та невжиття заходів для розгляду справи у встановлений законом строк, що має бути підтверджено конкретними доказами.
У межах досліджених матеріалів, за результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила, що суддя свідомо ігнорувала процесуальні строки, ухилялася від розгляду заяви або не вчиняла необхідних процесуальних дій. Навпаки, дії судді свідчать про здійснення нею процесуального керівництва справою та реалізацію наданих законом повноважень у межах суддівської дискреції.
Ураховуючи встановлені за результатами розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила чітких та переконливих доказів наявності в діях судді Мельниченко Л.А. складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому не вбачає підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті заяви протягом тривалого часу), безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна протягом строку, встановленого законом).
Відповідно до частин другої, шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Людмили Анатоліївни та припинити дисциплінарне провадження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
