Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Наталії Володимирівни, відкриту за скаргою Берези Марти Володимирівни та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 березня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга (вх. № Б-52/6/7-25) Берези М.В. на дії судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. під час здійснення правосуддя у справах № 554/1901/22, № 554/4100/22, № 554/7255/22.
У дисциплінарній скарзі Береза М.В. повідомляє про виявлення правоохоронними органами схеми ухилення осіб від мобілізації та виїзду за кордон шляхом ухвалення суддями рішень, які фіктивно визначали місце проживання неповнолітніх дітей з батьком. У 2022 році кількість відповідних звернень до суду суттєво збільшилася.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень скаржник виявила щонайменше три рішення судді Тімошенко Н.В., з яких можна виснувати про випадки фіктивного визначення місця проживання дитини з батьком, зокрема у справах № 554/1901/22, № 554/4100/22, № 554/7255/22.
Скаржник стверджує про штучний характер рішень у цих справах, про що свідчать такі факти: справи розглядались у надзвичайно стислі строки; суддя задовольняла позови без перевірки фактичних обставин справи, на які посилалися позивачі; розгляд справ відбувався без участі учасників справи; суддя не залучала до розгляду справ орган опіки та піклування; суддя ухвалювала рішення без зʼясування думки дитини.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 травня 2025 року № 1020/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В., оскільки в діях судді можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених:
1) підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду);
2) пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу);
3) пунктом 4 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року № 1881/2дп/15-25 відкрито за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. та об’єднано її з дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 травня 2025 року № 1020/2дп/15-25 за скаргою Берези М.В. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. доручено дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Пилипенку С.М.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. під час здійснення правосуддя у справах №№ 554/3225/24, 554/7789/24, 554/12558/22, 554/7674/23 ознак складу дисциплінарних проступків, передбачених:
1) підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду);
2) пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу);
3) пунктом 4 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
За результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Пилипенко С.М. підготував висновок від 11 березня 2026 року з пропозицією притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
Обставини, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях іншого судді
У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. перебувала цивільна справа № 554/3225/24 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА2 до ОСОБА1, третя особа – Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом – ОСОБА2 – є суддею. Указом Президента України від 7 липня 2008 року № 622/2008 призначений на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду, Постановою Верховної Ради України від 20 червня 2013 року№ 348-VII обраний на посаду судді цього суду безстроково.
Первісний позов у справі № 554/3225/24 зареєстрований у суді 29 березня 2024 року за вх. № 17951 о 7:46 та розподілений на суддю Тімошенко Н.В. о 8:25. У той час як відповідно до квитанції про сплату судового збору № 1688-9522-7480-4156, яка є додатком до позовної заяви, оплата проведена 29 березня 2024 року о 9:13, тобто після розподілу справи на суддю.
Шевченківський районний суд міста Полтави листом від 24 жовтня 2025 року повідомив, що під час реєстрації справи квитанції про сплату судового збору не було. Ймовірно, таку квитанцію надано безпосередньо до офісу судді Тімошенко Н.В. та підшито секретарем судового засідання до матеріалів справи. Секретар судового засідання Рябченко В.В., яка працювала із суддею Тімошенко Н.В., зі спливом часу не пам’ятає від кого і коли отримувала квитанцію.
Із копії журналу відвідувачів Октябрського районного суду міста Полтави за 29 березня 2024 року встановлено, що о 10:12 зафіксовано реєстрацію у суді представника позивача ОСОБА1 – ОСОБА3.
Матеріали справи не містять доказів звернення судді до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Суддя Тімошенко Н.В. ухвалою від 29 березня 2024 року відкрила провадження у справі, вирішила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначила судове засідання на 2 квітня 2024 року о 13:00. Роз’яснила відповідачам їх право на подання до суду відзиву на позовну заяву, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачу – копію відзиву та доданих до нього документів (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118004510).
Ухвала про відкриття провадження у справі № 554/3225/24 створена 29 березня 2024 року о 12:59 і підписана КЕП судді о 18:25.
Зустрічна позовна заява ОСОБА2 до ОСОБА1 про визначення місця проживання дитини зареєстрована в суді 29 березня 2024 року за вх. № 18149 о 14:23.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА2 про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності, в якій він також просив прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.
Обґрунтовуючи поданий зустрічний позов, ОСОБА2 посилався на те, що у сторін від шлюбу є малолітній син ОСОБА4, ____ року народження, який в даний час мешкає з позивачем та він самостійно його утримує і виховує. Мати малолітнього сина Максима разом з ними не проживає.
ОСОБА1 має посвідку на проживання в Німеччині з початку введення в країні військового стану, фактично мешкає в Німеччині та збирається залишатися за кордом для постійного проживання. Малолітній Максим не бажає проживати з матір’ю та не бажає переїжджати для постійного проживання в Німеччину.
Сторони не дійшли згоди щодо місця проживання сина.
Для всебічного та максимального захисту прав та інтересів неповнолітнього сина позивач за зустрічним позовом вважав за необхідне визначити місце проживання сина ОСОБА4 з батьком ОСОБА2 для самостійного утримання і виховання дитини за місцем його постійного проживання, що дозволить йому як батьку повністю забезпечити захист та реалізацію передбачених законом прав малолітнього сина щодо утримання, виховання, навчання, розвитку особистості, відпочинку, пересування, лікування та оздоровлення.
У матеріалах справи № 554/3225/24 (а.с. 32) міститься заява ОСОБА4 від 2 квітня 2024 року, в якій він просив врахувати, що після розлучення його батьків бажає залишитися проживати разом зі своїм батьком ОСОБА2 у місті Полтава, проживати у Німеччині разом із мамою не хоче.
2 квітня 2024 року від ОСОБА3 (представник ОСОБА1) надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності, в якій вона також не заперечувала щодо прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
У судове засідання, призначене на 2 квітня 2024 року, учасники справи не з’явилися, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося, про що свідчить відповідна довідка, складена секретарем судового засідання. Судове засідання відкладено на 9 квітня 2024 року.
Суддя Тімошенко Н.В. ухвалою від 2 квітня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА2 до ОСОБА1, третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини прийняла до спільного розгляду з первісною позовною заявою та об’єднала в одне провадження з первісним позовом (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118122133).
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА1 та її представника ОСОБА3 від 2 квітня 2024 року, у якій вони визнали зустрічний позов у повному обсязі.
9 квітня 2024 року суддя Тімошенко Н.В. провела судове засідання за участю ОСОБА1, її представника ОСОБА3, ОСОБА2. Судове засідання тривало з 12:00 до 12:07 (з урахуванням часу перебування судді у нарадчій кімнаті з 12:04 до 12:07).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 9 квітня 2024 року (суддя Тімошенко Н.В.) позов ОСОБА1 до ОСОБА2 про розірвання шлюбу – задоволено. Шлюб, зареєстрований 9 грудня 2011 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № ___, між ОСОБА2 та ОСОБА1 – розірвано.
Зустрічний позов ОСОБА2 до ОСОБА1, третя особа – Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини – задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА4, ____ року народження, з батьком ОСОБА2 для самостійного утримання і виховання дитини за місцем його постійного проживання.
Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 9 квітня 2024 року в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Розгляд справи тривав з 29 березня до 9 квітня 2024 року, тобто 11 календарних днів.
У матеріалах справи відсутні докази залучення до участі у справі органу опіки та піклування та відсутній висновок цього органу, складений на виконання повноважень, визначених у статті 19 Сімейного кодексу України.
Також встановлено, що безпосередньо перед подачею позову, який розглядала суддя Тімошенко Н.В., а саме 27 березня 2024 року та 28 березня 2024 року до Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА1 подала до ОСОБА2 4 позови про розірвання шлюбу, які розподілені на суддю Материнко М.О. (справи №№ 554/3148/24, 554/3184/24, 554/3147/24, 554/3215/24). П’ятий позов подано 29 березня 2024 року і розподілено на суддю Тімошенко Н.В. Після цього подача позовів припинилась, а усі попередні позови були повернуті без розгляду на підставі заяви позивача про повернення позовної заяви.
З метою перевірки обставин, необхідних для розгляду дисциплінарної справи, членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселком Р.А. судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА2 надіслано електронний запит від 6 жовтня 2025 року № 7960/0/19-25, в якому, серед іншого, викладено прохання повідомити:
чи використовував суддя рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 9 квітня 2024 року у справі № 554/3225/24 для виїзду за кордон?;
чи після 9 квітня 2024 року колишня дружина судді виїжджала за кордон разом з ним та дитиною?
У відповідь на вказаний запит суддя Полтавського окружного адміністративного суду надіслав до Вищої ради правосуддя звернення (вх. № 3807/0/6-25 від 13 жовтня 2025 року), в якому повідомив, що після 9 квітня 2024 року його колишня дружина – ОСОБА1, не виїжджала за кордон разом із ним та їхнім сином.
Водночас, як вбачається з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 23 червня 2025 року № 19/136748-25-Вх/15363 (вх. № 6801/0/8-25 від 25 червня 2025 року), після 9 квітня 2024 року ОСОБА2 декілька разів виїжджав за кордон разом із колишньою дружиною ОСОБА1 та сином ОСОБА4.
Так, 14 травня 2024 року ОСОБА1 перетинає державний кордон на виїзд з України у пункті пропуску Краківець на автомобілі (____). 15 травня 2024 року ОСОБА2 та ОСОБА4 перетинають державний кордон на виїзд з Україні у пункті пропуску Шегині на автомобілі (____). Того ж дня ОСОБА2 (о 12:27:26) разом із ОСОБА1 (о 12:27:36) та ОСОБА4 (о 12:27:47) в’їжджають до України через пункт пропуску Краківець на автомобілі (____).
12 червня 2024 року ОСОБА1 перетнула державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску Шегині у пішому порядку о 10:07:19. У цей же день ОСОБА2 (об 11:06:27) та ОСОБА4 (об 11:06:53) перетинають державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску Шегині на автомобілі (ВІ8399ЕА). 23 червня 2024 року ОСОБА2 (о 10:43:42) разом із ОСОБА1 (о 10:43:57) та ОСОБА4 (о 10:43:50) в’їжджають до України через пункт пропуску Грушів на автомобілі (____).
21 жовтня 2024 року ОСОБА2 (о 10:03:09) та ОСОБА4 (о 10:06:04) перетинають державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску Шегині на автомобілі (____). Того самого дня ОСОБА1 (о 10:24:09) перетинає державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску Шегині в пішому порядку. 27 жовтня 2024 року ОСОБА2 (об 11:57:13) разом із ОСОБА4 (об 11:57:20) в’їжджають до України через пункт пропуску Грушів на автомобілі (____). 27 жовтня 2024 року ОСОБА1 (об 11:58:48) в’їжджає до України через пункт пропуску Грушів на автомобілі (____).
Крім того, ОСОБА2 разом зі своїм сином ОСОБА4 виїжджав за кордон з 13 до 24 квітня та з 8 до 13 червня 2025 року.
16 червня 2025 року ОСОБА1 (о 20:19:37) перетнула державний кордон на виїзд з України в пункту пропуску Шегині у пішому порядку. Того самого дня ОСОБА2 (о 20:31:51) разом із ОСОБА4 (о 20:47:30) перетнули державний кордон на виїзд з України через пункт пропуску Шегині на автомобілі (___). 19 червня 2025 року ОСОБА2 (о 09:07:10) разом із ОСОБА1 (о 09:07:26) та ОСОБА4 (09:07:33) в’їжджають до України через пункт пропуску Краківець на автомобілі (____).
Наведені обставини дають підстави для висновку, що суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. систематично виїжджав та в’їжджав в Україну разом із сином та колишньою дружиною. При цьому з України суддя завжди виїжджав лише разом із сином, а повертались втрьох з колишньою дружиною. При виїзді дружина перетинала кордон практично у той самий час, що і суддя, але пішим порядком чи іншим транспортом. Це може свідчити, що суддя штучно створював видимість виїзду лише із сином, тоді як фактично виїзд відбувався усією сім’єю. Отже суддя надав неправдиву інформацію на запит члена Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя зобов’язана протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідну інформацію та/або відповідні документи (їх копії).
За приписами частини десятої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органів, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя щодо надання інформації або документів, або надання завідомо неправдивої інформації на їх запит, у тому числі недодержання встановлених законом строків, мають наслідком відповідальність, встановлену законом.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Полтавського окружного адміністративного суду Бойка С.С. можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 13 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації).
Відповідно до Указу Президента України від 23 січня 2023 року № 27/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"» передбачено, серед іншого, для суддів можливість виїзду за межі України виключно у службові відрядження.
Попри наявну заборону суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. шість разів виїжджав за кордон разом із колишньою дружиною та сином.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у поданому зустрічному позові ОСОБА2 посилався на те, що його дружина – ОСОБА1, має посвідку на проживання в Німеччині з початку введення в країні військового стану, фактично мешкає в Німеччині та збирається залишатися за кордом для постійного проживання.
Проте у деклараціях судді за 2023, 2024 та 2025 роки (https://public.nazk.gov.ua/documents/744d9cf7-3f25-4658-a4e6-31dfb93e1852) не відображена наявність у ОСОБА1 посвідки на проживання у Німеччині, натомість вказано, що ОСОБА1 продовжила проживати разом з суддею та сином навіть після розірвання шлюбу.
Окрім того з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 23 червня 2025 року № 19/136748-25-Вх/15363 (вх. № 6801/0/8-25 від 25 червня 2025 року) випливає, що ОСОБА1 з квітня 2022 року до червня 2025 року постійно перетинала державний кордон України разом з ОСОБА2 та ОСОБА4.
За встановлених обставин можливо дійти висновку, що метою подання ОСОБА2 зустрічного позову був не захист інтересів дитини, а отримання судового рішення про задоволення позову про визначення місця проживання дитини разом із батьком для використання такого рішення в подальшому як підставу для виїзду за межі України всупереч встановленій забороні.
Це може свідчити про свідомий обхід правової заборони та є несумісним із принципами доброчесності, верховенства права та належної поведінки судді.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Полтавського окружного адміністративного суду Бойка С.С. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Всі ці обставини підлягають ретельному дослідженню під час розгляду дисциплінарної справи.
З огляду на викладене, керуючись статтями 46, 48, 49, Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Бойка Сергія Сергійовича за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Проведення підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Бойка Сергія Сергійовича доручити Дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Пилипенку Сергію Михайловичу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
Тетяна СПІРІДОНОВА
