Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Криворчук Олени Володимирівни стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 22 липня 2025 року (вх. № К-3811/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Криворчук О.В. стосовно дій судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. під час розгляду справи № 760/25737/23.
Стислий зміст скарги
Автор скарги вказує, що 24 жовтня 2023 року її батько ОСОБА1 звернувся до Солом’янського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем. Зазначену заяву зареєстровано судом 31 жовтня 2023 року, та для розгляду справи визначено суддю Козленко Г.О. Скаржник вказує, що питання про призначення справи до розгляду вирішено не було, інформація про відкриття провадження у справі також була відсутня.
Скаржник зазначає, що представник заявника, адвокат ОСОБА2, 4 січня 2024 року зверталася до суду з клопотанням про вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Однак воно залишилося без реагування з боку судді.
Автор вказує, що заявник, її батько, помер 13 червня 2024 року. Після його смерті вона, як спадкоємиця за законом, 10 лютого 2025 року набула право на спадщину. Тому 20 лютого 2025 року подала до суду заяву з вимогою повернути заяву ОСОБА1 без розгляду та повернути сплачений ним судовий збір.
Оскільки станом на квітень 2025 року жодного процесуального реагування з боку суду не було, 21 квітня 2025 року скаржник звернулася із заявою на ім’я голови Солом’янського районного суду міста Києва для з’ясування всіх обставин. У відповідь на цю заяву листом від 7 травня 2025 року голова суду повідомив її, що 6 травня 2025 року її заяву про повернення задоволено.
Водночас скаржник зазначає, що судовий збір було повернуто не в повному обсязі, що змусило її 12 травня 2025 року повторно звернутися до суду із відповідною заявою про повернення судового збору. Ухвалою суду від 5 червня 2025 року заяву було задоволено.
Автор вказує, що станом на дату звернення зі скаргою судовий збір на її рахунок не повернуто, ухвалу суду від 5 червня 2025 року та заяву ОСОБА1 про встановлення факту на її адресу не надіслано.
Як на допущені суддею порушення автор посилається на те, що суддя Козленко Г.О. протягом півтора року не вирішувала питання про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду, з 20 лютого 2025 року по 5 червня 2025 року не вирішувала заяву скаржника про залишення заяви без розгляду та повернення судового збору, судовий збір на рахунок скаржника не повернуто, ухвалу суду та заяву на адресу скаржника не надіслано.
З урахуванням викладеного скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з:
●умисним або внаслідок недбалості іншим істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав;
●безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволіканням із виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасним наданням суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 22 липня 2025 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Дробчак Наталії Володимирівні для проведення перевірки.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
До Вищої ради правосуддя 16 березня 2026 року за вх. №1398/0/24-26 надійшов висновок дисциплінарного інспектора Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Криворчук О.В. разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. та об’єднання дисциплінарних справ.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
1. Інформація про призначення судді
Указом Президента України від 14 лютого 2011 року № 209/2011 Козленко Галину Олександрівну призначено на посаду судді Харківського районного суду Харківської області строком на п’ять років.
(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209/2011#Text)
Указом Президента України від 9 грудня 2011 року № 1113/2011 суддю Харківського районного суду Харківської області Козленко Галину Олександрівну переведено на роботу на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва у межах п’ятирічного строку.
(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113/2011#Text)
Указом Президента України від 24 квітня 2019 року № 164/2019 Козленко Галину Олександрівну призначено на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.
(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164/2019#Text)
2. Інформація про судову справу
31 жовтня 2023 року за допомогою засобів поштового зв’язку ОСОБА1 звернувся до Солом’янського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця (унікальний номер справи 760/25737/23).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 листопада 2023 року для розгляду вказаної справи визначено суддю Козленко Г.О.
5 січня 2024 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 надійшло клопотання про вирішення питання про відкриття провадження у справі.
20 лютого 2025 року від заінтересованої особи ОСОБА3 надійшла заява про повернення заяви та судового збору.
Як зазначено у хронологічній довідці про рух справи за єдиним унікальним номером 760/25737/23 (провадження № 2-о/760/117/25):
- 1 травня 2025 року секретарем судового засідання доповідною запискою передано судді матеріали заяви ОСОБА1, заінтересована особа: ОСОБА3 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця;
- 2 травня 2025 року на вказаній доповідній записці суддею Козленко Г.О. зроблено резолюцію «Вчерашнюк терміново сформувати справу! До негайного виконання!».
Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 6 травня 2025 року заяву ОСОБА1, заінтересована особа: ОСОБА3 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця – повернуто.
Повернуто судовий збір у розмірі 536 грн 80 к. сплачений ОСОБА1 відповідно до квитанції від 24 жовтня 2023 року №32528798800008001797.
12 травня 2025 року від заінтересованої особи ОСОБА3 надійшла заява про повернення судового збору (34718/25-Вх), яка відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 травня 2025 року була передана судді Козленко Г.О.
29 травня 2025 року від заінтересованої особи ОСОБА3 надійшла заява про видачу копії ухвали.
Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 5 червня 2025 року заяву ОСОБА3 про повернення судового збору у цивільній справі за заявою ОСОБА1, заінтересована особа: ОСОБА3 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця – задоволено.
Зобов’язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути судовий збір у розмірі 536 грн 80 к., сплачений ОСОБА1 відповідно до квитанції від 1 листопада 2023 року №8847-3053-1054-3046.
3. Відомості встановлені з іншого дисциплінарного провадження
Під час попередньої перевірки дисциплінарним інспектором направлявся запит судді Козленко Г.О. з пропозицією надати пояснення стосовно викладених в дисциплінарній скарзі обставин.
Відповіді на запит про надання пояснень від судді Козленко Г.О. до Вищої ради правосуддя не надійшло, пояснення суддею не надано.
Водночас, відповідно до пункту 13.25 Регламенту Вищої ради правосуддя, отримані в межах одного дисциплінарного провадження матеріали можуть бути використані в іншому дисциплінарному провадженні щодо цього судді та/або іншого судді. Використання матеріалів кримінального провадження здійснюється з урахуванням вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України.
На розгляді у Вищій раді правосуддя перебувало дисциплінарне провадження за скаргою Рудакової Діани Аркадіївни (вх. № Р-3735/0/7-23) стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О., в рамках якого суддею було надано письмові пояснення, а також надано довідки про навантаження суддів Солом’янського районного суду міста Києва та інформаційну довідку про працівників, які за період з 2021 по 2025 року були наділені правом доступу до справ, які перебували в провадженні судді Козленко Г.О.
Вказана інформаціє є важлива для розгляду даного дисциплінарного провадження, а тому відповідно до пункту 13.25 Регламенту Вищої ради правосуддя письмові пояснення судді з долученою до них інформаційною довідкою щодо працівників, які за період з 2021 по 2025 рік були наділені правом доступу до справ, які перебували в провадженні судді Козленко Г.О. (вх. №4232/0/6-25 від 19 листопада 2025 року), та інформаційну довідку про показники роботи та навантаження судді Козленко Г.О. у порівнянні з іншими суддями Солом’янського районного суду міста Києва за період з 24 липня 2023 року по 20 жовтня 2025 року (вх. №11704/0/8-25 від 3 листопада 2025 року) долучено до матеріалів дисциплінарного провадження за скаргою Криворчук О.В. стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. (вх. № К-3811/0/7-25).
Пояснення судді
У своїх поясненнях, наданих на запит дисциплінарного інспектора в рамках дисциплінарного провадження за скаргою Рудакової Д.А. (вх. № Р-3735/0/7-23) стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О., суддя вказувала, що у квітні 2021 року в її житті сталась трагічна подія, її батько та донька потрапили в смертельну дорожньо-транспортну пригоду, в якій батько загинув на місці, а єдина донька скалічена, та у важкому стані була доправлена до реанімації медичного закладу. На даний час стан доньки не відновився, вона потребує медичних оперативних втручань та велику кількість курсів реабілітаційної терапії. Ця обставина зумовила необхідність отримання численних відпусток, що своєю чергою, вплинуло на організацію роботи.
Суддя вказувала, що внаслідок значної кількості відпусток у неї утворився значний залишок справ нерозглянутих за попередні роки, що зумовило на даний час значну кількість скарг до Вищої ради правосуддя щодо несвоєчасного розгляду справ, оскільки вона змушена була брати велику кількість відпусток для забезпечення нею реабілітації доньки, адже вона є одинокою матір’ю, самостійно виховує доньку та жодних рідних, які могли б допомогти немає, єдиною людиною був батько, який загинув.
Суддя просила не ставитись формально до зазначеної інформації, оскільки дане ДТП кардинально змінило її життя, а реабілітація дитини триватиме все життя та займає майже весь час судді. Також суддя зазначила, що не має на меті використовувати ці обставини аби викликати співчуття, однак просить зважати, на об’єктивні зовнішні фактори, які були поза її контролем, проте безпосередньо вплинули на дану ситуацію.
Крім того суддя зазначила, що значний залишок справ у 2021 році перейшов у 2022 рік, у 2022 році відбулось повномасштабне вторгнення, що безумовно вплинуло на строк розгляду справ (повітряні тривоги, відсутність електроенергії тощо), справи накопичувались, як снігова куля, та переходили у наступні роки.
Також суддя вказувала й про надмірне навантаження нових справ, про відсутність необхідної кількості суддів для їх розгляду та про розгляд нею як слідчим суддею клопотань, що мають вирішуватись невідкладно або в стислі строки.
Окрім того суддя посилалась на те, що через постійні зміни помічників та секретарів судових засідань, а також у певні періоди їх відсутність, у справах відбувався хаос, для усунення якого також необхідний час.
Суддя зазначила, що всі ці обставини в своїй сукупності безпосередньо вплинули на строки розгляду нею справ.
Інформаційна довідка щодо працівників, які за період з 2021 по 2025 року були наділені правом доступу до справ, які перебували в провадженні судді Козленко Г.О.
З інформаційної довідки встановлено наступне:
Помічники судді:
- з 6 травня 2019 року до 5 березня 2022 рік – помічник судді Годун М. В. (увільнено від роботи у зв’язку з проходженням військової служби);
- з 6 березня 2022 року до 29 травня 2022 року – помічник відсутній;
- з 30 травня 2022 року до 30 червня 2022 року – помічник судді Колтирін Є.О.;
- з 1 липня 2022 року до 3 липня 2022 року – помічник відсутній;
- з 4 липня 2022 року до 2 грудня 2022 року – помічник судді Крейдін О.О.;
- з 3 грудня 2022 року до 21 грудня 2022 року – помічник відсутній;
- з 22 грудня 2022 року до 29 вересня 2023 року – помічник судді Сорокіна (Горпенюк) М.А. (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами);
- з 30 вересня 2023 року до 9 жовтня 2023 року – помічник відсутній;
- з 10 жовтня 2023 року – теперішній час (станом на 19 листопада 2025 року) – помічник судді Матвійчук К.В.;
- з 13 жовтня 2025 року – теперішній час (станом на 19 листопада 2025 року) – помічник судді Комова Д.К.
Секретар судового засідання:
- з 10 червня 2019 року до 19 жовтня 2020 року – секретар судового засідання Хліменкова А.Л.;
- з 29 вересня 2020 року до 12 листопада 2021 року – секретар судового засідання Король О.О.;
- з 13 листопада 2021 року до 21 листопада 2021 року – секретар судового засідання відсутній;
- з 22 листопада 2021 року до 16 травня 2022 року – секретар судового засідання Колеснік Г.Р.;
- з 17 травня 2022 року до 22 червня 2022 року – секретар судового засідання відсутній;
- з 23 червня 2022 року до 8 березня 2024 року – секретар судового засідання Дубаніна О.В.;
- з 9 березня 2024 року до 15 квітня 2024 року – секретар судового засідання відсутній;
- з 16 квітня 2024 року до 6 серпня 2024 року – секретар судового засідання Вчерашнюк А.О.;
- з 6 серпня 2024 року до 23 вересня 2024 року – секретар судового засідання Івахненко А.О.;
- з 30 серпня 2024 року до 25 вересня 2025 року – секретар судового засідання Вчерашнюк А.О.;
- з 25 вересня 2025 року – теперішній час (станом на 19 листопада 2025 року) – секретар судового засідання Пешкова І.М.
Інформаційна довідка про показники роботи та навантаження судді Козленко Г.О. у порівнянні з іншими суддями Солом’янського районного суду міста Києва за період з 24 липня 2023 року по 20 жовтня 2025 року
З інформаційної довідки встановлено, що у провадженні судді Козленко Г.О.:
|
з 24 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року (з урахуванням залишку за 2022 рік) |
||||
|
Перебувало в проваджені |
З них надійшло |
Розглянуто |
Не розглянуто |
|
|
Кримінальне судочинство (слідчий суддя) |
238 |
206 |
215 |
23 |
|
Цивільне судочинство |
1 279 |
416 |
151 |
1 128 |
|
Адміністративне судочинство |
167 |
58 |
3 |
164 |
|
Справи про адміністративні правопорушення |
116 |
46 |
4 |
112 |
|
у 2024 році (з урахуванням залишку за 2023 рік) |
||||
|
Перебувало в проваджені |
З них надійшло |
Розглянуто |
Не розглянуто |
|
|
Кримінальне судочинство (слідчий суддя) |
507 |
484 |
484 |
23 |
|
Цивільне судочинство |
2 038 |
928 |
536 |
1 502 |
|
Адміністративне судочинство |
228 |
82 |
5 |
223 |
|
Справи про адміністративні правопорушення |
207 |
83 |
32 |
175 |
|
з 1 січня 2025 року до 20 жовтня 2025 року (з урахуванням залишку за 2024 рік) |
||||
|
Перебувало в проваджені |
З них надійшло |
Розглянуто |
Не розглянуто |
|
|
Кримінальне судочинство (слідчий суддя) |
474 |
434 |
206 |
268 |
|
Цивільне судочинство |
2 354 |
900 |
446 |
1 908 |
|
Адміністративне судочинство |
284 |
65 |
8 |
276 |
|
Справи про адміністративні правопорушення |
243 |
71 |
4 |
239 |
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
За результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора за результатом проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у зв’язку із безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволіканням з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасним наданням суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Пунктом 7 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одним із основних принципів цивільного судочинства, визначених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), є розумність строків розгляду справи судом.
Частиною другою статті 121 ЦПК України встановлено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що заява ОСОБА1 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця була розподілена судді 1 листопада 2023 року та не була розглянута, а через смерть заявника розгляд вказаної заяви втратив актуальність.
Перебування заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в провадженні судді близько 2 років, не може вважатися таким, що відповідає вимозі розумного строку розгляду справи.
Додатково слід урахувати правову природу справ, що розглядаються в порядку окремого провадження.
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в межах якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для реалізації прав та інтересів особи, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі статтею 294 ЦПК України такі справи розглядаються судом із дотриманням загальних правил цивільного процесу, однак із виключенням принципу змагальності та обмежень меж судового розгляду. Натомість на суд покладається активний обов’язок сприяти реалізації прав учасників справи та вживати заходів для всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин, у тому числі шляхом витребування доказів за власною ініціативою.
Положення ЦПК України не встановлюють чітко визначеного строку, протягом якого має бути розглянута заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Разом із тим, саме відсутність спору про право та змагального характеру процесу, а також наділення суду активною процесуальною роллю об’єктивно зумовлюють оперативніший порядок розгляду таких справ порівняно з позовним провадженням.
За таких умов справи окремого провадження за своєю природою не потребують тривалого судового розгляду, а навпаки — мають вирішуватися судом у максимально стислі строки, достатні для встановлення відповідного юридичного факту.
Отже, перебування заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, у провадженні судді протягом тривалого часу, не може бути виправдане ні складністю справи, ні особливостями процесуального регулювання, та свідчить про очевидну безпідставність затягування її розгляду.
Однак слід зауважити, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та /або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розглядалися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15.
Отже, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
Як зазначалось суддею у поясненнях у дисциплінарній справі за скаргою Рудакової Д.А. (вх. № Р-3735/0/7-23), у 2021 році в її житті відбулись трагічні події, які мали наслідком збільшення кількості періодів перебування у відпустці та, відповідно, не розглянутих справ, що в подальшому накопичувались. Крім того, у зв’язку з частою зміною секретарів судових засідань та помічників судді, а також певні періоди їх відсутність, при наявності численної кількості справ, організація роботи зазнавала суттєвого погіршення.
Встановлено, що дійсно у період перебування заяви ОСОБА1 на розгляді у судді Козленко Г.О., у останньої змінилось 3 секретарі судового засідання.
Як зазначено в хронологічній довідці про рух справи за єдиним унікальним номером 760/25737/23 (провадження № 2-о/760/117/25), складеній помічником судді Матвійчук К.В., матеріали заяви ОСОБА1 отримано суддею за доповідною запискою секретаря судових засідань лише 2 травня 2025 року, про що на матеріалах заяви зроблено відповідну резолюцію «Вчерашнюк терміново сформувати справу! До негайного виконання!».
Отже, наведені обставини свідчать про те, що на тривалість розгляду заяви вплинули, зокрема, проблеми в організації роботи судді, пов’язані з частою зміною працівників апарату суду, а також несвоєчасною передачею матеріалів заяви на розгляд судді.
Значне судове навантаження безпосередньо впливає на можливість своєчасного розгляду справ, а також на здатність судді здійснювати належний процесуальний контроль за рухом кожної справи, яка перебуває у його провадженні.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя було досліджено навантаження суддів Солом’янського районного суду міста Києва, в тому числі й навантаження судді Козленко Г.О., за період з 2023 року до 2025 року.
У рішенні Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 визначено показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами справ і матеріалів становить кримінальні провадження – 547 хв., досудове розслідування (слідчі судді) – 91 хв., адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 278 хв., адміністративні правопорушення – 130 хв., окремі процесуальні питання – 99 хв.
Відповідно до даних про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів та орієнтовної нормативної чисельності суддів, що міститься на сайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/ua/documents/109) до Солом’янського районного суду міста Києва:
- у 2023 році надійшло 32 128 справ та матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 33, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 24, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів – 80 547 год, чисельність суддів за нормативами – 49;
- у 2024 році надійшло 35 675 справ та матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 33, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2024 року – 24, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів – 89 576 год, чисельність суддів за нормативами – 55;
- за перше півріччя 2025 року надійшло 19 010 справ та матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 33, чисельність суддів з повноваженнями станом на 30 червня 2025 року – 22, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів – 51 308 год, чисельність суддів за нормативами – 63.
В провадження судді Козленко Г.О. за період з 24 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року надійшло 726 матеріалів і справ, у 2024 році надійшло 1 577 матеріалів і справ, за період з січня 2025 року до жовтня 2025 року надійшло 1 470 матеріалів і справ.
Наявні дані свідчать про надмірне навантаження судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. у вказані періоди.
Водночас встановлені обставини, пов’язані з трагічними подіями в особистому житті судді, самі по собі не дають достатніх підстав вважати, що вони могли мати визначальний вплив на тривалість розгляду саме заяви ОСОБА1.
Як вбачається з доданих до матеріалів попередньої перевірки документів, зазначені події мали місце у 2021 році, тоді як заява про встановлення факту, що має юридичне значення, була розподілена судді лише 1 листопада 2023 року. За таких обставин може бути поставлено під сумнів наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між цими подіями та тривалістю перебування справи у провадженні судді, який би об’єктивно впливав на строки її розгляду.
Щодо обставин, пов’язаних із частою зміною секретарів судових засідань та їх відсутністю у певні періоди, слід зазначити, що такі фактори дійсно можуть впливати на організацію роботи судді та ефективність здійснення правосуддя. Водночас вони самі по собі не виключають можливості належного здійснення процесуальних дій і не можуть однозначно свідчити про об’єктивну неможливість забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку. З огляду на це, може виникати питання щодо достатності вжитих суддею організаційних заходів, оскільки належне планування процесуальної діяльності, контроль за рухом справ та забезпечення їх своєчасного розгляду належать до сфери професійної відповідальності судді.
Крім того, з хронологічної довідки про рух справи вбачається, що матеріали заяви фактично були отримані суддею для вирішення відповідних процесуальних питань лише 2 травня 2025 року, тобто через значний проміжок часу з моменту автоматизованого розподілу. Така обставина може свідчити про відсутність належного контролю за організацією розгляду справ, що перебували у провадженні судді, та потребує додаткової оцінки в контексті можливих причин такої затримки.
За таких умов встановлені обставини не виключають можливості того, що тривалий нерозгляд заяви міг бути пов’язаний з неналежною організацією здійснення правосуддя та невжиттям достатніх заходів для забезпечення її розгляду упродовж розумного строку.
У зв’язку з цим наявні ознаки невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, що потребує оцінки з точки зору пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Додатково слід звернути увагу на те, що у період перебування заяви у провадженні судді заявник помер, у зв’язку з чим розгляд справи фактично втратив свою актуальність і практичне значення для захисту його прав та інтересів.
Хоча диспозиція пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає настання негативних наслідків як обов’язкову кваліфікуючу ознаку дисциплінарного проступку, у цій конкретній ситуації зазначена обставина має істотне значення для оцінки характеру та ступеня порушення. Саме внаслідок тривалого невжиття суддею належних процесуальних заходів заявник фактично був позбавлений можливості отримати судовий захист та реалізувати своє право на доступ до правосуддя упродовж життя.
Таким чином, хоча формально для встановлення складу дисциплінарного проступку достатнім є факт невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, протягом строку, встановленого законом, настання таких наслідків, як смерть заявника до вирішення його заяви по суті, об’єктивно свідчить про підвищену шкідливість бездіяльності та її реальний вплив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд. Це також підтверджує, що недотримання розумних строків у даному випадку мало не лише процесуальний, а й сутнісний характер, оскільки призвело до фактичної втрати особою можливості на судовий розгляд її вимог.
За таких обставин наведене додатково посилює висновок про наявність ознак складу дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому, скаржниця надала попередню кваліфікацію за ознаками складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисну чи внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
У постанові від 30 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду вказала на необхідність встановлення наявності причинно-наслідкового зв’язку між порушенням норм процесуального права та наслідками діянь судді як необхідної умови кваліфікації дій судді за підпунктом «а»: «… відповідно до наведеної вище норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII для кваліфікації проступку, за який суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, необхідно, щоб порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Тобто передбачений законодавцем дисциплінарний проступок (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) має пряму вказівку на фактичне настання певного наслідку, який повинен бути встановленим при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (при застосуванні вказаної норми). Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причиновий зв’язок».
Отже, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, для кваліфікації дій судді за вказаною нормою обов’язковим є встановлення причинно-наслідкового зв’язку між порушенням норм процесуального права та настанням наслідків, що унеможливили реалізацію учасниками процесу їхніх прав або виконання процесуальних обов’язків.
Разом із тим встановлені обставини свідчать, що дії судді пов’язані із тривалим нерозглядом заяви, тобто зі зволіканням у вчиненні процесуальних дій, а не з ухваленням процесуального рішення чи застосуванням норм права, яке унеможливило б реалізацію учасниками процесу їхніх прав.
За таких умов вказані дії не охоплюються об’єктивною стороною дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону, оскільки не пов’язані з незаконною відмовою у доступі до правосуддя чи іншим істотним порушенням норм процесуального права під час вирішення справи.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у діях судді не встановила.
Однак встановлені обставини свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що полягає у невжитті суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом.
Щодо об’єднання дисциплінарної справи
Згідно з частиною одинадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
Відповідно до пункту 13.35 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23) (зі змінами і доповненнями), дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, у тому числі на підставі висновку дисциплінарного інспектора Ради – доповідача, про що поставляється ухвала, копія якої надсилається учасникам об’єднаної дисциплінарної справи.
Можуть бути об’єднані дисциплінарні справи щодо одного і того самого судді, відкриті за тотожними підставами дисциплінарної відповідальності судді та/або конкретними відомостями про наявність у поведінці судді ознак складу дисциплінарного проступку. Підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи здійснює дисциплінарний інспектор Ради – доповідач або член Дисциплінарної палати – доповідач, який був доповідачем у дисциплінарній справі, відкритій першою.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 листопада 2025 року № 2434/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за скаргами Іткіна Владислава Йосиповича стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни, зокрема, за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (https://hcj.gov.ua/doc/doc/55661).
Пунктом 10.10 Положення про Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя передбачено, що Дисциплінарний інспектор - доповідач може подати до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, Вищої ради правосуддя висновок із пропозицією про об’єднання в одну дисциплінарну справу дисциплінарних справ щодо одного і того самого судді, що відкриті за тотожними підставами дисциплінарної відповідальності судді та/або конкретними відомостями про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.
Враховуючи тотожність підстав для дисциплінарної відповідальності, спільний розгляд дисциплінарних скарг стосовно судді Козленко Г.О. є доцільним.
З огляду на наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. за ознаками складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
1)Відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни.
2)Об’єднати дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Криворчук Олени Володимирівни з дисциплінарною справою, відкритою за скаргами Іткіна Владислава Йосиповича стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни.
3)Проведення підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Любарець Олександрі Сергіївні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Тетяна СПІРІДОНОВА
