Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця О.О., складений за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Остапенка Євгена Сергійовича, поданої в інтересах Максимкіна Єгора Олександровича, стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової-Лесів Ілони Віталіївни,
встановила:
1. Історія справи та короткий зміст дисциплінарної скарги
1.1. До Вищої ради правосуддя за вх. № О-1515/0/7-23 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Остапенка Є.С., подана в інтересах Максимкіна Є.О., стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової-Лесів І.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 30 грудня 2024 року для проведення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця О.О.
1.2. У дисциплінарній скарзі скаржник, серед іншого, зазначає, що суддею Мурановою-Лесів І.В. під час розгляду судової справи № 359/13072/21 допущено процесуальні порушення, що полягали у несвоєчасному виготовленні та надісланні до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) та учасникам справи повного тексту судового рішення від 21 лютого 2023 року, що мало наслідком порушення прав позивача ОСОБА1 на доступ до правосуддя та його права на мирне володіння належним йому майном.
Указане, на думку скаржника, свідчить про вчинення суддею Мурановою-Лесів І.В. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На підтвердження доводів, висловлених у дисциплінарній скарзі, скаржником не долучено жодних документів.
2. Право та міжнародні стандарти у сфері судочинства
2.1. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (ст. 49 України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (також частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя») у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дисциплінарне провадження, у тому числі, але не виключно, включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, дисциплінарний інспектор-доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Висновок дисциплінарного інспектора – доповідача передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
2.2. Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (пункт 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19).
Неприйнятною є можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення ним своїх обов’язків, окрім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновки № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС).
Підстави для дисциплінарної відповідальності суддів повинні стосуватися поведінки судді, яка суперечить одній із основних цінностей, закріплених у Конвенції: незалежності, безсторонності, доброчесності, цілісності, рівності, недискримінації, компетентності та сумлінності (пункти 10, 13, 28 висновку № 27 (2024) КРЄС).
3. Установлені обставини, мотиви та висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої рада правосуддя
3.1. Постановою Верховної Ради України від 15 грудня 2005 року № 3218-IV Муранова-Лесів І.В. обрана суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області безстроково.
Суддя Муранова-Лесів І.В. і нині продовжує здійснювати правосуддя в Бориспільському міськрайонному суді Київської області.
3.2. У дисциплінарній скарзі скаржник детально описав у чому саме, на його переконання, полягала неналежна поведінка судді Муранової-Лесів І.В. та надав власну кваліфікацію її дій, як указано у пункті 1.2. цієї ухвали.
У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна стверджувати, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (стаття 6 Європейської конвенції із прав людини) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими із моменту їх вчинення суддею.
Тому у кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення в описаних у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність указаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.
3.2.1. Дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачає наявність вини судді у формі умислу або недбалості, а також такі самостійні склади: (1) допущення суддею незаконної відмови у доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або (2) вчинення іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду (настання таких наслідків є обов’язковою умовою існування цього самостійного складу дисциплінарного проступку судді).
3.2.2. Дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачає наявність вини судді у формі умислу або недбалості, а також дії судді, що спричинили порушення засад рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (відсутність належним чином підтвердженого порушення цих засад виключає склад указаного дисциплінарного проступку).
3.2.3. Дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачає такі самостійні склади: (1) допущення суддею безпідставного затягування або (2) невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, (3) зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, (4) несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Указані діяння можуть бути вчиненні суддею як умисно, так і внаслідок недбалості та не передбачають настання негативних наслідків.
Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя належить установити можливу наявність або відсутність ознак відповідних дисциплінарних проступків.
3.3. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.
3.3.1. У провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової-Лесів І.В. дійсно перебувала цивільна справа № 359/13072/21 за позовом ОСОБА1 до обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА2, ОСОБА3, про визнання договору дійсним.
У судовому засіданні 21 лютого 2023 року суддею проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Станом на дату звернення із дисциплінарною скаргою 27 квітня 2023 року, а також станом на 1 грудня 2025 року – повний текст указаного судового рішення у ЄДРСР відсутній, що підтверджено відповідним скриншотом із вебсайту ЄДРСР, та сторонам не надсилався.
3.3.2. 1 грудня 2025 року у порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» судді Мурановій-Лесів І.В. надіслано пропозицію надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі адвоката Остапенка Є.С.
4 грудня 2025 року надійшли пояснення від судді, а також документи на їх підтвердження, зокрема скриншоти з Автоматизованої системи діловодства суду та довідки про доставку електронних документів.
У своїх пояснення суддя Муранова-Лесів І.В. підтвердила, що дійсно у її провадженні перебувала вказана цивільна справа, а також те, що у судовому засіданні 21 лютого 2023 року за результатами судового розгляду вона проголосила лише вступну та резолютивну частини рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; це рішення засобами системи «Електронний суд» того ж дня було доставлене до електронного кабінету позивача, на підтвердження чого долучила відповідні довідки. Зазначила, що розгляд справи відбувався за відсутності позивача ОСОБА1 та його представника адвоката ОСОБА4. Щодо повного тексту вказаного судового рішення повідомила, що повний текст вона виготовила 6 березня 2023 року, однак, із технічних причин (які саме конкретно не вказано) та в умовах значного службового навантаження (довідки щодо навантаження не долучила), повний текст не був своєчасно нею направлений до ЄДРСР. Також зауважила, що із відповідними заявами про видачу повного тексту цього судового рішення ніхто з учасників справи до суду не звертався, а сам факт того, що повний текст рішення від 21 лютого 2023 року не надісланий до ЄДРСР, був нею виявлений лише після отримання запиту від дисциплінарного інспектора. Після чого, 4 грудня 2025 року повний текст цього рішення підписано та направлено до ЄДРСР. Також суддя зазначила, що якби сторони звернулись із відповідними заявами про видачу повного тексту судового рішення, ця ситуація б вирішилась значно раніше.
3.3.3. За результатами дослідження матеріалів дисциплінарної скарги та здобутих під час попередньої перевірки відомостей, обмежень для позивача у доступі до правосуддя чи інших істотних процесуальних порушень, які б унеможливили реалізацію наданих йому процесуальних прав, а також порушень засад гласності та рівності учасників процесу Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено.
Водночас, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що повний текст судового рішення від 21 лютого 2023 року був підписаний та надісланий суддею Мурановою-Лесів І.В. до ЄДРСР лише 4 грудня 2025 року, тобто майже через 2 роки та 8 місяців після дати судового розгляду, що суттєво порушує встановлені законом строки. Указані обставини свідчать про зволікання суддею Мурановою-Лесів І.В. із виготовленням повного тексту судового рішення та про несвоєчасне надсилання суддею копії відповідного судового рішення до ЄДРСР, і в своїй сукупності становлять два самостійні склади дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
3.4. Аналізуючи обставини, встановлені у пунктах 3.2. та 3.3. цієї ухвали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить до таких висновків:
- про відсутність у діях судді Муранової-Лесів І.В. ознак складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а» та «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
- про можливе існування у діях судді Муранової-Лесів І.В. ознак двох самостійних складів дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (1) зволікання суддею із виготовленням повного тексту судового рішення та (2) несвоєчасне надсилання суддею копії судового рішення до ЄДРСР).
Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової-Лесів Ілони Віталіївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя:
Олена КОВБІЙ
Тетяна СПІРІДОНОВА
