Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Попікової О.В., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи за скаргами Богданової Тетяни Миколаївни стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнка Сергія Анатолійовича, Баранкевич Валерії Олегівни, Кічули Василя Михайловича,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

Щодо скарги № Б-496/0/7-24 від 22 січня 2024 року

1. 22 січня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Богданової Т.М. (вх. № Б-496/0/7-24) на дії суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнка С.А., Баранкевич В.О.
2. 12 лютого 2024 року член Вищої ради правосуддя Попікова О.В. надіслала суддям Сергієнку С.А., Баранкевич В.О. копію дисциплінарної скарги для надання пояснень. Відповіді надійшли 19 лютого 2024 року і 20 лютого 2024 року.
3. 20 січня 2025 року цю справу було розподілено до провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
4. 3 лютого 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області для отримання копій матеріалів справ №№ 482/559/23, 482/560/23, 482/563/23, 482/1358/23, 482/705/23, 482/1229/23, 482/1642/23, 482/1075/23, 482/1007/22, 482/155/22, 482/1072/21, 482/1659/21. Відповідь на цей запит надійшла 11 лютого 2025 року.
5. 3 лютого 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Територіального управління ДСА у Миколаївській області для отримання: 1) інформації про кількість суддів, які мали повноваження на здійснення правосуддя в Новоодеському районному суді Миколаївської області в періоді 1 січня 2021 року – 31 грудня 2023 року із зазначенням строку повноважень на здійснення правосуддя кожного судді в цьому періоді; 2) інформації про територіальну підсудність справ Новоодеському районному суду Миколаївської області – із зазначенням районів Миколаївської області (з урахуванням постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX), на які поширюється юрисдикція цього суду. Відповідь на цей запит надійшла 10 лютого 2025 року.
6. 12 лютого 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області для отримання копій матеріалів справ №№ 482/1359/23, 482/1360/23, 482/1361/23, 482/2007/23, 482/2106/23, 482/2107/23, 482/2110/23, 482/144/22, 482/1393/22, 482/1471/22, 482/1592/22, 482/1593/22, 482/1594/22, 482/1595/22, 482/1596/22, 482/1612/22, 482/969/21, 482/1374/21, 482/1998/23, 482/1999/23, 482/2108/23, 482/2109/23, 482/2518/23, 482/2519/23, 482/2526/23, 482/2247/23, 482/2306/23, 482/2408/23, 482/2422/23, 482/2522/23, 482/2524/23, 482/2527/23, 482/2751/23, 482/1005/22, 482/609/22, 482/789/23, 482/1643/23, 482/1609/21, 482/2027/20, 482/2203/20, 482/94/21. Відповіді на цей запит надійшли 20 та 21 лютого 2025 року.
7. 25 березня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» для отримання відомостей про кількість розглянутих справ суддями Новоодеського районного суду Миколаївської області в категорії «Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу» за період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року у розрізі: 1) єдиного унікального номера справи; 2) ПІБ судді; 3) дати реєстрації справи; 4) дати завершення розгляду справи; 5) форми кінцевого судового рішення; 6) сторін у справі. Відповідь на цей запит надійшла 4 квітня 2025 року.
8. 1 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру для отримання відомостей про дати присвоєння відповідним земельним ділянкам наступних кадастрових номерів: 1) ____; 2) ____; 3) ____. Відповіді на цей запит надійшла 9 травня 2025 року.
9. 1 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області для отримання відомостей щодо суддів Сергієнка С.А. і Баранкевич В.О., а саме: 1) інформації про перебування суддів Сергієнка С.А., Баранкевич В.О. у відпустці та тимчасовій непрацездатності в період з 26 жовтня 2020 року по 22 січня 2024 року; 2) інформації про навантаження суддів Сергієнка С.А., Баранкевич В.О. в період з 26 жовтня 2020 року по 22 січня 2024 року; 3) копії матеріалів справ №№ 482/1612/22, 482/1863/23, 482/1706/20, 482/1428/20, 482/1470/20, 482/1374/21, 482/1706/20, 482/1428/20, 482/1470/20; 4) інформації про період перебування Сергієнка С.А. на посаді помічника судді Баранкевич В.О.; 5) інформації про період перебування Баранкевича В.С. на посаді помічника судді Сергієнка С.А. Відповіді на цей запит надійшли 8 та 19 травня 2025 року.
10. 5 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. актом долучив до матеріалів дисциплінарного провадження витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо окремих земельних ділянок.
11. 6 серпня 2025 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Сергієнка С.А. та Баранкевич В.О.
12. 8 серпня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав суддям Сергієнку С.А. та Баранкевич В.О. запит з пропозицією надати додаткові пояснення щодо обставин дисциплінарної справи.
13. 8 серпня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області для отримання відомостей щодо перебування у відпустці та тимчасовій непрацездатності суддів Демінської О.І. та Кічули В.М. в період з 1 січня 2021 року по 8 серпня 2025 року. Відповідь на цей запит надійшла 19 серпня 2025 року.
14. 8 серпня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запити до Новоодеського районного суду Миколаївської області для отримання копій матеріалів справ № 482/1862/23, № 482/968/22, № 482/1676/24, № 482/1675/24, № 482/1428/20, № 482/2052/24, № 482/2053/24, № 482/1202/24, № 482/312/24, № 482/178/24, № 482/2752/23, № 482/2597/23, № 482/2523/23, № 482/2519/23, № 482/2518/23, № 482/1362/23, № 482/442/24, № 482/1968/23, № 482/1863/23, № 482/1861/23, № 482/1635/23, № 482/1706/20, № 482/313/24, № 482/2086/24, № 482/1733/24, № 482/1650/24, № 482/1124/25, № 482/2119/24, № 482/2596/24, № 482/2173/24, № 482/2443/24, № 482/848/25, № 482/845/25. Відповіді на ці запити надійшли 22 та 25 серпня 2025 року.
15. 13 серпня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Офісу Генерального прокурора для отримання відомостей щодо перевірки відомостей, наведених у дисциплінарній скарзі. Відповіді на цей запит надійшли 21 серпня та 3 вересня 2025 року.
16. 12 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Центрального відділу ДРАЦС Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання інформації з реєстру актів цивільного стану громадян. Відповідь на цей запит надійшла 17 вересня 2025 року.
17. 22 жовтня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання копій матеріалів справ № 482/2003/23, 482/295/23, 482/1602/22. Відповідь на цей запит надійшла 31 жовтня 2025 року.
18. 22 жовтня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Міністерства юстиції України щодо надання інформації з реєстру актів цивільного стану громадян. Відповідь на цей запит надійшла 6 листопада 2025 року.
19. 22 жовтня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання інформації про те, чи був ОСОБА1 народним засідателем Новоодеського районного суду Миколаївської області і якщо так, то період його перебування на цій посаді. Відповідь на цей запит надійшла 31 жовтня 2025 року.
20. 26 грудня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання копій матеріалів справ №№ 482/464/24, 482/1159/25, 482/1439/25, 482/1194/24. Відповідь на цей запит надійшла 31 грудня 2025 року.
21. 26 грудня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Миколаївської обласної прокуратури щодо надання копії постанови про закриття кримінального провадження № ____. Відповідь на цей запит надійшла 31 грудня 2025 року.
22. 16 січня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо надання в електронному вигляді відомості у формі таблиць, витягів із АСДС / комп'ютерної програми «Д-3», ЄСІТС. Відповідь на цей запит надійшла 28 січня 2026 року.
23. 16 січня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання відомостей у справах №№ 482/1229/23, 482/1706/20, 482/2109/23, 482/2110/23, 482/2119/24, 482/2518/23, 482/2523/23, 482/2526/23, 482/2752/23, 482/2052/24, 482/2053/24, 482/1675/24, 482/1676/24. Відповіді на ці запити надійшли 26 січня 2026 року, 29 січня 2026 року.
24. 16 січня 2026 року і 22 січня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області щодо надання відомостей із Державного земельного кадастру. Відповіді на ці запити надійшли 27 січня та 2 лютого 2026 року.
25. 19 січня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання відомостей про перевірку зарахування судового збору в окремих судових справах. Відповідь на цей запит надійшла 29 січня 2026 року.
26. 22 січня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання копії матеріалів справи № 482/2121/20. Відповідь на цей запит надійшла 29 січня 2026 року.
27. 28 січня 2026 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно суддів Сергієнка С.А., Кічули В.М. та Баранкевич В.О.
28. 29 січня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав суддям Сергієнку С.А., Кічулі В.М. та Баранкевич В.О. запит з пропозицією надати додаткові пояснення щодо обставин дисциплінарної справи.
29. 25 лютого 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання копії платіжних доручень про сплату судового збору у справах №№ 482/1659/21, 482/1362/23, 482/1194/24, 482/1358/23, 482/1360/23, 482/1471/22, 482/2752/23, 482/559/23, 482/563/23, 482/1359/23, 482/1361/23, 482/2524/23, окремих доказів у справах №№ 482/2110/23, 482/559/23. Відповідь на цей запит надійшла 4 березня 2026 року.
30. 27 лютого 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Миколаївського апеляційного суду щодо надання копії матеріалів судової справи № 482/2526/23 в частині апеляційного перегляду рішення суду від 1 липня 2024 року. Відповідь на цей запит надійшла 9 березня 2026 року.
31. 9 березня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Новоодеського районного суду Миколаївської області щодо надання копії матеріалів справи № 482/2528/23. Відповідь на цей запит надійшла 12 березня 2026 року.
32. 11 березня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС) щодо надання копії рішення ВККС від 25 лютого 2026 року № 58/ас-26. Відповідь на цей запит надійшла 13 березня 2026 року.

Щодо скарги № Б-3032/5/7-25 від 2 вересня 2025 року

33. 2 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Богданової Т.М. (вх. № Б-3032/5/7-25) на дії судді Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічули В.М.
34. 2 вересня 2025 року скаргу № Б-3032/5/7-25 було розподілено до провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
35. 2 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Кічулі В.М. запит з пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги. Відповідь на цей запит надійшла 17 вересня 2025 року.
36. 2 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит для отримання копій матеріалів справ № 482/2069/24, № 482/1981/24, № 482/1685/24, № 482/1491/24. Відповідь на цей запит надійшла 11 вересня 2025 року.
37. 15 жовтня 2025 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Кічули В.М. та об’єднала дисциплінарну справу, відкриту за скаргою № Б-3032/5/7-25 від 2 вересня 2025 року, із дисциплінарною справою, відкритою за скаргою № Б-496/0/7-24 від 22 січня 2024 року, в одну дисциплінарну справу.
38. 16 жовтня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Кічулі В.М. запит з пропозицією надати додаткові пояснення щодо обставин дисциплінарної справи.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Зміст дисциплінарної скарги № Б-496/0/7-24 від 22 січня 2024 року

39. Скаржниця зазначає, що із веб-сайту «Судова влада» їй стало відомо, що у провадженні суддів Баранкевич В.О. та Сергієнка С.А. перебували численні цивільні справи про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно за борговими розписками, в тому числі на землі сільськогосподарського призначення, переважно представниками позивачів в яких були адвокати ОСОБА1 та ОСОБА2, всі 100% позови були задоволені в повному обсязі та розглянуті в найкоротші строки, здебільшого між подачею позову та винесенням рішення проміжок часу складав 2 тижні – 1 (один) місяць, при цьому жодна зі сторін не з’являлася в судові засідання та звукозапис судового засідання не проводився, жодне із рішень не переглядалося в апеляційній та касаційній інстанціях, спори є завідомо удаваними між сторонами або ж відповідач-власник нерухомого майна помер і в більшості випадків спадщина вважалася відумерлою, із аналізу шаблонних судових рішень вбачається корупційні схеми у відчужені нерухомого майна поза належною правовою процедурою, визначеною державою, уникнення сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, надання згоди посадовими та службовими особами органів місцевого самоврядування – Новоодеською міською радою, Сухоєланецькою сільською радою, Костянтинівською сільською радою, іншими сільськими / селищними радами на вибуття нерухомого майна, яке повинно було перейти територіальним громадам та державі, однак в судовому порядку право власності набували зацікавлені приватні особи (переважно це є заможні фермери, засновники товариств з обмеженою відповідальністю, фермерських господарств та членів їх сімей), всупереч статті 1277 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ, ЦК України), не ініціювання процедури відумерлості спадщини, в тому числі за відсутності експертної та нормативно-грошової оцінки нерухомого майна, без дослідження оригіналів письмових доказів, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, без виклику свідків, здебільшого із залученням неналежних відповідачів та не залученням правонаступників.
40. Скаржниця зазначає, що усі позови в справах, які зазначаються у скарзі, мали удаваний характер з метою «виведення» майна з-під правового режиму відумерлої спадщини і її привласнення через надання юридичного статусу договорам, які ніколи не укладалися.
41. Скаржниця наводить перелік наступних справ, що, на її думку, розглядалися цими суддями із грубими порушеннями:

1. Суддя Баранкевич В.О. – справи №№ 482/1642/23, 482/1075/23, 482/1007/22, 482/155/22, 482/1072/21, 482/1659/21, 482/1005/22, 482/609/22, 482/789/23, 482/1643/23, 482/1609/21, 482/2027/20, 482/2203/20, 482/94/21;
2. Суддя Сергієнко С.А. – справи №№ 482/559/23, 482/560/23, 482/563/23, 482/1358/23, 482/705/23, 482/1229/23, 482/1359/23, 482/1360/23, 482/1361/23, 482/2007/23, 482/2106/23, 482/2107/23, 482/2110/23, 482/144/22, 482/1393/22, 482/1471/22, 482/1592/22, 482/1593/22, 482/1594/22, 482/1595/22, 482/1596/22, 482/1612/22, 482/969/21, 482/1374/21, 482/1999/23, 482/2108/23, 482/2109/23, 482/2526/23, 482/2247/23, 482/2306/23, 482/2408/23, 482/2422/23, 482/2522/23, 482/2524/23, 482/2527/23, 482/2751/23.

42. Скаржниця зазначає, що під час розгляду цих справ мали місце наступні типові грубі порушення:

1. майно, яке було предметом договорів купівлі-продажу, що визнавалися дійсними в цих судових справах, мало статус відумерлої спадщини і мало перейти у власність територіальної громади. Попри це відповідні органи місцевого самоврядування та органи прокуратури (які мали право діяти в їх інтересах) не вживали будь-яких заходів по охороні спадкового майна і набуття майна у власність територіальних громад як відумерлої спадщини;
2. під час розгляду цих справ судді за власною ініціативою вживали заходи по витребуванню різноманітної інформації щодо спірного майна, спадкові справи і спадкоємців, яка надавалася нотаріусами;
3. позивачів в цих справах завжди представляли один з двох адвокатів – ОСОБА1 чи ОСОБА2;
4. ці судові справи розглядалися у нетипово короткі строки (як правило, один місяць);
5. відповідачі у цих справах подавали заяви про визнання позовних вимог;
6. жодне з рішень не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Позиція судді Баранкевич В.О. щодо скарги № Б-496/0/7-24 від 22 січня 2024 року

43. Суддя зазначає, що жодних «схем», як зазначено в скарзі, не існує. Всі позовні заяви передавалися суддям через канцелярію суду після автоматизованого розподілу справ відповідно до статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) після реєстрації в єдиній судовій інформаційно‑комунікаційній системі під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
44. Всі справи розглядалися в межах позовних вимог, з повідомленням сторін, з визначенням кола відповідачів. У всіх справах існували об’єктивні обставини, які перешкоджали позивачам належним чином оформити свої права. У всіх справах були повідомлені відповідачі. Як було встановлено, всі позивачі володіли майном на протязі тривалого часу, майно їм було передано, про що відповідачі не заперечували.
45. Суддя зазначає, що ця скарга пов’язана з розглядом суддями Новоодеського районного суду Миколаївської області, як слідчими суддями, клопотань прокурорів та слідчих в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за № ____ від 30 травня 2017 року за правовою кваліфікацією частини друга, п’ята статті 27, частина друга статті 364¹, частина друга статті 190, частина друга статті 366, частина четверта статті 358 КК України по обвинуваченню ОСОБА3 (який є чоловіком ОСОБА4, яка подала вказану скаргу) та за № ____ від 21 липня 2023 року за правовою кваліфікацією частина п’ята статті 27, частина друга статті 364¹, частина четверта статті 358 КК України, в якому сама ОСОБА4 є підозрюваною.
46. Суддя зазначає, що дисциплінарна скарга була подана з метою тиску на суддю і як результат незгоди з ухваленими не на користь скаржниці судовими рішеннями у вказаних кримінальних провадженнях.

Позиція судді Сергієнка С.А. щодо скарги № Б-496/0/7-24 від 22 січня 2024 року

47. Пояснення судді Сергієнка С.А. є майже аналогічними тим, що надала суддя Баранкевич В.О.
48. На думку судді, такі дії скаржниці щодо подання скарги свідчать про те, що Богданова Т.М. бажає у будь-який спосіб уникнути розгляду справ які стосуються ОСОБА4 особисто та членів ОСОБА4 сім’ї суддями Новоодеського районного суду Миколаївської області, саме у зв’язку з постановленням суддями ухвал не на користь ОСОБА4 та її чоловіка ОСОБА3, тобто з причин звичайної незгоди із прийнятими процесуальними рішеннями, які маскуються іншими підставами, які втім підтвердження не знаходять.

Зміст дисциплінарної скарги № Б-3032/5/7-25 від 2 вересня 2025 року

49. Скаржниця посилається на те, що 21 січня 2024 року вона подала до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу стосовно суддів Новодеського районного суду Миколаївської області Баранкевич В.О. та Сергієнка С.А., зареєстровану за вх. № Б-496/0/7-24 від 22 січня 2024 року.
50. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 6 вересня 2025 року № 1642/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за вказаною скаргою.
51. Як відзначає скаржниця, суддя Кічула В.М. розглядав справи тієї ж категорії, щодо якої Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу. В межах цієї категорії справ за налагодженою схемою із 100% задоволенням позовних вимог в повному обсязі суддя Кічула В.М. розглянув справи №№ 482/1124/25, 482/845/25, 482/848/25, 482/692/25, 482/2443/24, 482/2173/24, 482/2596/24, 482/2119/24, 482/2069/24, 482/1981/24, 482/2410/24, 482/1685/24, 482/1491/24, 482/2086/24, 482/1733/24, 482/1650/24.
52. Доводи дисциплінарної скарги відтворюють аргументи, наведені у скарзі від 22 січня 2024 року № Б-496/0/7-24, і полягають в тому, що в провадженні суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Баранкевич В.О., Сергієнка С.А. та, як виявилося, і Кічули В.М., перебували численні цивільні справи про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно за удаваними борговими розписками, які містять ознаки підроблення, в тому числі на землі сільськогосподарського призначення, переважно представниками позивачів були довірені особи, які знаходяться в позапроцесуальних відносинах із вказаними суддями, адвокати ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА5.
53. Скаржниця зазначає, що усі позови в справах, які зазначаються у скарзі, мали удаваний характер з метою «виведення» майна з-під правового режиму відумерлої спадщини і її привласнення через надання юридичного статусу договорам, які ніколи не укладалися.

Позиція судді Кічули В.М. щодо скарги № Б-3032/5/7-25 від 2 вересня 2025 року

54. Суддя Кічула В.М. зазначає, що не погоджується із скаргою Богданової Т.М. та вважає, що викладена в ній інформація не відповідає дійсності. Усі справи, в тому числі і ті 16, на які посилається скаржниця, були визначені у його провадження за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується відповідними протоколами автоматизованого розподілу судових справ між суддями, що знаходяться в матеріалах даних справ. По суті на сторінках 6-19 скарги скаржницею викладаються суб’єктивні судження та наводяться норми законів та підзаконних актів. У скарзі не наведено жодних конкретних відомостей, що могли би бути підставою відповідальності судді. Навіть більше, оці суб’єктивні судження скаржниці не поєднані із жодною, із наведених нею у таблиці конкретною справою, а лише містять загальний опис того, з чим вона не погоджується.
55. Суддя зазначає, що всі справи розглядалися в межах позовних вимог, з повідомленням сторін, з визначенням кола відповідачів. У всіх справах існували об’єктивні обставини, які перешкоджали позивачам належним чином оформити свої права. У всіх справах були повідомлені відповідачі. Як було встановлено, всі позивачі фактично володіли майном на протязі тривалого часу, майно їм було передано, про що відповідачі не заперечували. Під час розгляду справ суд встановлював, що об’єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, але позивач та відповідач, як сторони правочину, домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося фактичне повне виконання договору, а можливість його нотаріального оформлення була втрачена. І саме з врахуванням конкретних обставин тієї чи іншої справи, суд приходив до висновку, що пред’явлення такого позову є належним і єдиним можливим способом захисту не визнаного права, відповідає букві національного законодавства та положенням статті 1 Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
56. Суддя Кічула В.М. вказує, що не вважає жодну із наведених скаржницею справ удаваною, оскільки дійсно суд вбачав неможливим в позасудовому порядку захистити позивачам свої права. У справах, де продавці померли, не встигнувши оформити договори купівлі-продажу нотаріально, судом в обов’язковому порядку досліджувалися спадкові справи, за відповідними клопотаннями залучалися спадкоємці продавців. У багатьох із цих справ спадкоємці визнавали позовні вимоги, у зв’язку з тим, що володіли інформацією, що такі об’єкти були уже давно реалізовані спадкодавцями за життя; у деяких випадках спадкоємці у зв’язку з цим не приймали спадщину на це майно. За наявності продавців, такі завжди виступали відповідачами у справі та рішення приймались лише якщо позивачі доводили ухилення таких продавців з’являтися до нотаріусів для нотаріального оформлення договорів, їх виїзду за межі України тощо. Іноді такі відповідачі направляли суду заяви про визнання позовів, не бажаючи при цьому, з’являтися ані до суду, ані перед зверненням в суд – до нотаріусів, що є їхнім правом. У випадках відсутності спадкоємців, такі позови пред’являлися до органів місцевого самоврядування. Судження скаржниці про «налагоджені корупційні схеми» не підтверджене жодними доказами та може бути підставою для кримінальної відповідальності скаржниці.
57. Щодо твердження скаржниці про нібито позапроцесуальні відносини з адвокатами ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА5 суддя зазначає, що не має жодних відносин із даними адвокатами. Місто Нова Одеса це не мегаполіс із великою кількістю адвокатів, на його думку, в цьому місці від сили набереться до десятка адвокатів, одна третя з яких не ведуть активної діяльності, інша одна третя – займаються кримінальними справами, а інші здійснюють супровід цивільних справ.
58. Щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення, то в одній із спірних справ, яка перебувала в провадженні судді Кічули В.М., ним досліджувалось та не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність можливості у позивача набути право власності на придбане в законному порядку майно, не встановлено обмежень, закріплених у статті 130 Земельного кодексу України, щодо можливості набуття позивачем права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, враховано чинне законодавство та норми мораторію щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення, який втратив свою дію з 1 липня 2021 року.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

59. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в ухвалах від 6 серпня 2025 року і від 15 жовтня 2025 року відкрила дисциплінарні справи щодо дій і поведінки суддів Сергієнка С.А., Баранкевич В.О. та Кічули В.М. в наступних справах:

1. Суддя Баранкевич В.О. – справи №№ 482/1642/23, 482/1075/23, 482/1007/22, 482/155/22, 482/1072/21, 482/1659/21, 482/1005/22, 482/609/22, 482/789/23, 482/1643/23, 482/1609/21, 482/2027/20, 482/2203/20, 482/94/21;
2. Суддя Сергієнко С.А. – справи №№ 482/559/23, 482/560/23, 482/563/23, 482/1358/23, 482/705/23, 482/1229/23, 482/1359/23, 482/1360/23, 482/1361/23, 482/2007/23, 482/2106/23, 482/2107/23, 482/2110/23, 482/144/22, 482/1393/22, 482/1471/22, 482/1592/22, 482/1593/22, 482/1594/22, 482/1595/22, 482/1596/22, 482/1612/22, 482/969/21, 482/1374/21, 482/1999/23, 482/2108/23, 482/2109/23, 482/2526/23, 482/2247/23, 482/2306/23, 482/2408/23, 482/2422/23, 482/2522/23, 482/2524/23, 482/2527/23, 482/2751/23;
3. Суддя Кічула В.М. – справи №№ 482/2086/24, 482/1733/24, 482/1650/24, 482/1124/25, 482/2119/24, 482/2596/24, 482/2173/24, 482/2443/24, 482/848/25, 482/845/25, 482/2069/24, 482/1981/24,482/1685/24, 482/1491/24.

60. Також Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в ухвалі від 28 січня 2026 року відкрила за власною ініціативою дисциплінарні справи щодо дій і поведінки суддів Сергієнка С.А., Баранкевич В.О. та Кічули В.М. в наступних справах:

1. Суддя Баранкевич В.О. – справи №№ 482/442/24, 482/1968/23, 482/1863/23, 482/1861/23, 482/313/24;
2. Суддя Сергієнко С.А. – справи №№ 482/2052/24, 482/2053/24, 482/1202/24, 482/312/24, 482/178/24, 482/2752/23, 482/2597/23, 482/2523/23, 482/2519/23, 482/2518/23, 482/1362/23, 482/464/24, 482/1194/24;
3. Суддя Кічула В.М. – справи №№ 482/1159/25, 482/1439/25.

61. В цих трьох ухвалах Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала про наявність в діях суддів Сергієнка С.А., Баранкевич В.О. та Кічули В.М. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 («умисне або внаслідок грубої недбалості ... інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків») частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
62. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду було встановлено, що в діях суддів Сергієнка С.А. та Баранкевич В.О. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, які можуть бути кваліфіковані також і за іншими пунктами частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Щодо справи № 482/1861/23

63. У справі № 482/1861/23 (суддя Баранкевич В.О.) в позовній заяві зазначалося, що відповідач ОСОБА6 виїхала до російської федерації, де проживала і станом на дату подання позову (а.с. 3). Про цю обставину в подальшому суд повідомила також третя особа у справі ОСОБА7 (а.с. 57). При цьому позивач додав до позову копію паспорта ОСОБА6, де було вказано про зареєстроване місце проживання в російській федерації (а.с.11).
64. Суд відкрив провадження у справі без виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, оскільки не здійснювався запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с. 38). У подальшому суд надсилав повістки відповідачу ОСОБА6 на адресу «АДРЕСА1», яку вказував сам позивач у позовній заяві, відомості про отримання цих повісток відсутні в матеріалах справи.
65. Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
66. Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
67. У матеріалах справи відсутні докази вжиття судом заходів з інформування відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
68. Таким чином, у справі відсутні докази належного повідомлення відповідача про розгляд справи і надіслання повісток у цьому випадку не є виконанням судом обов’язку повідомити відповідача про розгляд справи, оскільки навіть сам позивач і третя особа у справі інформували суд, що відповідач перебуває закордоном.

Справа № 482/2053/24

69. У справі № 482/2053/24 (суддя Сергієнко С.А.) позивач як на обставину неможливості нотаріального посвідчення договору посилався на перебування відповідача ОСОБА8 на тимчасово окупованій території (а.с. 2-3).
70. Суд відкрив провадження у справі без виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, оскільки не здійснювався запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с. 21).
71. У подальшому відповідач начебто подала до суду власноручно написану заяву про визнання позову (а.с.24-25). Ця заява подана до суду на електронну пошту без накладення КЕП, про що судом складено акт (а.с. 26). В рішенні суду вказано про фактично прийняття цієї заяви до розгляду як належної, обставини відсутності накладення на цю заяву КЕП не відображені.
72. З матеріалів справи неможливо встановити, на яку адресу надсилалися повістки і чи надсилалися взагалі, проте в супровідному листі про направлення копії ухваленого судом рішення адресою відповідача вказано місто Горлівка (а.с. 35). У матеріалах справи наявна копія лише одного оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, згідно з яким відповідач ОСОБА8 викликалася в судове засідання, призначене на 4 листопада 2024 року (а.с.22).
73. Рішення суду у справі ухвалено за одне судове засідання, 4 листопада 2024 року.
74. Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
75. Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 759/8583/24 зазначав, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суд першої інстанції може постановити заочне рішення у разі розгляду справи з повідомлення (викликом) сторін, за умови повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у справі, який не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, та за наявності ухвали суду про заочний розгляд справи.
76. Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2025 року у справі № 615/2/22 зазначав, що невиконання вимог частини четвертої статті 223 ЦПК України щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача за умови саме повторної його неявки позбавляє останнього права на справедливий судовий розгляд та призводить до ухвалення необґрунтованого і незаконного рішення. Через відсутність відповідача у судовому засіданні його незаконно позбавляють права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, права на звернення відповідача із зустрічним позовом, подання клопотань про призначення судових експертиз, залучення до участі у справі інших осіб тощо.
77. Таким чином, частина четверта статті 223 ЦПК України фактично прямо забороняє розгляд справи по суті в першому засіданні у разі неявки належним чином повідомленого про судове засідання відповідача і це є можливим за умови саме повторної його неявки.
78. У справі № 482/2053/24 мала місце лише одна неявка відповідача, оскільки заява про розгляд справи без його участі була подана електронною поштою без накладення КЕП, отже, ця заява не могла бути прийнята судом як належна.

Справа № 482/2052/24

79. Повністю аналогічні обставини мали місце і у справі № 482/2052/24 (суддя Сергієнко С.А.). Позивач як на обставину неможливості нотаріального посвідчення договору посилався на перебування відповідача ОСОБА9 на тимчасово окупованій території (а.с. 2-3).
80. Суд відкрив провадження у справі без виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, оскільки не здійснювався запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с.20).
81. У подальшому відповідач начебто подала до суду власноручно написану заяву про визнання позову (а.с.23). Ця заява подана до суду на електронну пошту без накладення КЕП, про що судом складено акт (а.с. 24). У рішенні суду вказано про фактично прийняття цієї заяви до розгляду як належної, обставини відсутності накладення на цю заяву КЕП не відображені.
82. З матеріалів справи неможливо встановити, на яку адресу надсилалися повістки і чи надсилалися взагалі, проте в супровідному листі про направлення копії ухваленого судом рішення адресою відповідача вказано місто Горлівка (а.с.33). В матеріалах справи наявна копія лише одного оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, згідно з яким відповідач ОСОБА9 викликалася в судове засідання, призначене на 4 листопада 2024 року (а.с. 21).
83. Рішення суду у справі ухвалено за одне судове засідання, 4 листопада 2024 року.

Справа № 482/2751/23

84. У справі № 482/2751/23 (суддя Сергієнко С.А.) позивач посилалася як на обставину неможливості нотаріального посвідчення договору смерть «продавця» житлового будинку і двох земельних ділянок на території російської федерації (а.с.2), що підтверджувала свідоцтвом про смерть, виданим органами рф (а.с.12).
85. У матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що «продавець» померла, зокрема документи, які були б видані Україною або офіційно підтверджували дійсність/достовірність поданого позивачем свідоцтва про смерть виданого органами рф, відомості про джерело походження цього документу у позивача.
86. З огляду на стверджувану смерть «продавець» до розгляду справи не залучалася, відповідачем було визначено орган місцевого самоврядування, який подав заяву про визнання позовних вимог (а.с.35).
87. На запит дисциплінарного інспектора отримано витяг з державного реєстру актів цивільного стану про відсутність актового запису щодо смерті ОСОБА10. Не виявлено також фактів встановлення смерті ОСОБА10 в судовому порядку.
88. Саме по собі прийняття судом як доказу свідоцтва про смерть, виданого російською федерацією, не є порушенням. Разом з цим, у справі № 482/2751/23 містилася лише ксерокопія цього свідоцтва, позивач у позовній заяві не пояснив походження цієї копії і з судових рішень у цій справі не вбачається, що суд вживав дієві заходи по перевірці цього факту. Вже в ухвалі про відкриття провадження у справі від 19 грудня 2023 року суд фактично констатував доведеність факту смерті ОСОБА10 та витребував інформацію про наявність чи відсутність спадкової справи (а.с. 31-32).
89. У відповіді Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 19 січня 2024 року міститься інформація про відсутність спадкової справи після смерті ____ року ОСОБА10 (а.с.36-37). Проте відомості в цьому листі вочевидь відображають відповідь на запит з формулювання ухвали суду від 19 грудня 2023 року і нотаріальна контора не надавала будь‑яких доказів та/або додаткових підтверджень смерті ОСОБА10.
90. Розгляд справи № 482/2751/23 відбувся в одному судовому засіданні, в яке жоден з учасників не з’явився (а.с.44-45).
91. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
92. Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
93. Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
94. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
95. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з’ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
96. Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

• встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
• встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
• встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
• визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

97. Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 зазначав, що встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті. За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв’язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
98. Таким чином, факт смерті особи має бути зареєстрований в державному реєстрі актів цивільного стану громадян. За відсутності такої реєстрації, наявності припущень про смерть особи, такий факт має встановлюватися в межах належної правової процедури у порядку, встановленому ЦПК України.
99. Водночас, суд не може «побічно» робити висновки про смерть особи, відомості про що не зареєстровані в державному реєстрі актів цивільного стану громадян, під час розгляду справи позовного провадження з іншого спору, що не пов'язаний із встановленням конкретно цієї обставини.

Висновки

100. Підсумовуючи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила наступне:

1. у справі № 482/1861/23 суддя Баранкевич В.О. була повідомлена про проживання відповідача ОСОБА6 в російській федерації, проте та повідомлялася про розгляд справи лише шляхом надіслання повісток на зазначену в позовній заяві адресу в Україні, отже, існує обґрунтований спір про те, чи могла відповідач в такий спосіб бути належним чином повідомлена про розгляд справи;
2. у справах № 482/2053/24 і № 482/2052/24 суддя Сергієнко С.А. був повідомлений про перебування відповідачів на тимчасово окупованій території, проте доказів належного інформування їх про розгляд справи відсутні. Суддя при цьому взяв до уваги як належні заяви начебто подані відповідачами про розгляд справ без їх участі, які надійшли на електронну пошту суду без накладення КЕП. Отже, так само існує спір про те, чи були відповідачі повідомлені про розгляд справи у встановлений законом спосіб;
3. у справі № 482/2751/23 суддя Сергієнко С.А. виходив з факту смерті власника нерухомого майна ОСОБА10 («продавець» за розпискою) і тому визнав належним єдиним відповідачем у справі орган місцевого самоврядування. Проте факт смерті ОСОБА10 підтверджувався лише копією свідоцтва про смерть, виданого органами російської федерації, тобто у справі були відсутні достовірні докази смерті ОСОБА10. Отже, у справі могло бути ухвалено рішення суду яке впливало на права і свободи ОСОБА10, проте без її залучення як учасника справи (відповідача, співвідповідача).

101. Розгляд судом справи без належного інформування учасника справи про дату і час судового засідання за практикою дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя може свідчити про допущення дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» («інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків»).
102. Подібні висновки містяться в рішеннях Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21, від 10 березня 2021 року № 584/3дп/15-21, від 16 грудня 2020 року № 3483/3дп/15-20.
103. Незалучення до розгляду справи особи, на права і свободи якої може вплинути рішення суду у справі, може свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
104. Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях суддів Баранкевич В.О. і Сергієнка С.А. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
105. Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
106. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне для надання повної і всебічної оцінки встановленим фактам відкрити за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнка С.А., Баранкевич В.О. щодо вищезазначених обставин.
107. Перевірка та дослідження наведених обставин буде здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
108. Керуючись статтями 46, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.21, 13.33 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарну справу стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнка Сергія Анатолійовича, Баранкевич Валерії Олегівни.

Об’єднати дисциплінарну справу, відкриту за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнка Сергія Анатолійовича, Баранкевич Валерії Олегівни, з об’єднаною дисциплінарною справою, відкритою за скаргами Богданової Тетяни Миколаївни (№№ Б 496/0/7-24 та Б-3032/5/7-25) і власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнка Сергія Анатолійовича, Баранкевич Валерії Олегівни, Кічули Василя Михайловича.

Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Плескачу В.Ю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя