Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Попікової О.В., заслухавши доповідача –дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої Олени Анатоліївни, відкриту за дисциплінарною скаргою Бойчука П.В.,

 

встановила:

 

І. Стислий зміст дисциплінарної скарги

13 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № Б-3132/0/7-25) Бойчука П.В. стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А.

Дисциплінарну скаргу обґрунтовано тим, що Вища рада правосуддя рішенням від 13 лютого 2024 року № 400/0/15-24 відрядила суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошеву О.А. до Жовтневого (нині – Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік із 26 лютого 2024 року. Втім, із рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 травня 2025 року № 118/пс-25 скаржнику стало відомо, що суддя Кошева О.А. в період із 26 лютого 2024 року до 21 квітня 2025 року не прибувала до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя. Неприбуття Кошевої О.А. до Жовтневого (нині – Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя протягом тривалого часу, на переконання скаржника, свідчить про порушення нею обов’язків та морально-етичних принципів поведінки судді. Скаржник уважає, що з точки зору звичайної розсудливої людини наведені обставини разом з обставинами, які можуть бути додатково встановлені Вищою радою правосуддя шляхом подання звернень до інших органів державної влади, у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність у діях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А. дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду). Крім того, скаржник повідомляв, що суддя не подала для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, що, на його переконання, свідчить про наявність у діях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А. дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 9 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції).

Наведені обставини, на думку автора скарги, вказують на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді Кошевої О.А.

ІІ. Процедура розгляду дисциплінарної скарги

Пунктом 23⁶ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначила 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 13 червня 2025 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Черепу В.Ю. для проведення перевірки.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 5 листопада 2025 року відкрила дисциплінарну справу, оскільки відомості, установлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бойчука П.В. можуть свідчити про наявність у діях судді Кошевої О.А. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 9 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Кошеву О.А. та скаржника – Бойчука П.В. про дату та час засідання шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

На засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 18 березня 2026 року, суддя Кошева О.А. та скаржник не з’явилися, у зв’язку із чим розгляд дисциплінарної справи відкладено на 1 квітня 2026 року.

На засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 1 квітня 2026 року, суддя Кошева О.А. та скаржник не прибули.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Згідно із частиною четвертою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений із порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.

Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності скаржника та судді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Черепа В.Ю., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

 

IІІ. Обставини, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

Інформація про призначення Кошевої О.А. на посаду судді

Кошева Олена Анатоліївна Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 призначена на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 1 квітня 2010 року № 2008-VI обрана на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області безстроково. Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 суддю Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області Кошеву О.А. переведено на посаду судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Згідно з відомостями суддівського досьє суддя Кошева О.А. склала присягу 14 грудня 2004 року.

 

Інформація щодо відрядження судді до Жовтневого (нині - Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя

24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації здійснили відкрите військове вторгнення на територію України та окупували частину її територій, у тому числі частину Запорізької області. Це є загальновідомою обставиною та доказуванню не підлягає.

Кабінет Міністрів України постановою від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій постановою від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого, зокрема, увійшла Бердянська міська територіальна громада.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення доступу до правосуддя розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» територіальну підсудність судових справ, зокрема Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, визначено Жовтневому (нині – Олександрівський) районному суду міста Запоріжжя.

Суддя Кошева О.А. не здійснює правосуддя в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області у зв’язку зі зміною територіальної підсудності справ цього суду.

Вища рада правосуддя рішенням від 13 лютого 2024 року № 400/0/15-24 відрядила суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошеву О.А. до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік із 26 лютого 2024 року. Отже, строк відрядження судді Кошевої О.А. до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя закінчився 26 лютого 2025 року.

Інформація Жовтневого (нині – Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя щодо обліку робочого часу судді та інформація про здійснення нею правосуддя

У листі Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16 липня 2025 року повідомлено, що суддя Кошева О.А. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя не прибула, до виконання обов’язків не приступила.

Факт нездійснення суддею Кошевою О.А. правосуддя в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя, зокрема, підтверджується відсутністю ухвалених нею судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, починаючи з 26 лютого 2024 року.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суддя Кошева О.А. ухвалила останнє судове рішення 3 березня 2022 року, перебуваючи на посаді судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Інформація щодо звернень судді про евакуацію з тимчасово окупованої території

У листі від 29 липня 2025 року Державна судова адміністрація повідомила, що суддя Кошева О.А. із заявами про вжиття заходів щодо евакуації з тимчасово окупованої території Запорізької області не зверталася.

У листі від 25 листопада 2025 року Служба судової охорони повідомила, що заходи з евакуації судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А. з тимчасово окупованих територій Запорізької області з 24 лютого 2022 року до дати надання відповіді не здійснювалися, відповідні заяви від судді не надходили.

Інформація щодо перетинання Кошевою О.А. державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією

У листі від 21 липня 2025 року Державна прикордонна служба України повідомила, що відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України з 24 лютого 2022 року до 21 липня 2025 року Кошевою О.А. в базі даних не виявлено.

Інформація щодо наявності кримінальних проваджень

У листі від 4 грудня 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило, що в органах досудового розслідування Головного слідчого управління та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань відсутні відомості стосовно Кошевої О.А.

У листі від 19 грудня 2025 року Служба безпеки України повідомила про відсутність даних про набуття Кошевою О.А. громадянства іншої держави та її причетність до вчинення злочинів щодо основ національної безпеки.

Інформація щодо проходження суддею підготовки для підвищення кваліфікації

У листі від 1 грудня 2025 року Національна школа суддів України повідомила, що суддя Кошева О.А. протягом 2022–2025 років не проходила підготовки чи періодичного навчання.

 

Інформація щодо доходів судді

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих податковими агентами, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповіді № 1875700 від 9 жовтня 2025 року та № 1875696 від 9 жовтня 2025 року) останні доходи судді Кошевої О.А. датовані вереснем 2023 року.

 

Інформація щодо наявності у судді статусу внутрішньо переміщеної особи

Згідно з відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (відповідь № 1875686 від 9 жовтня 2025 року) Кошева О.А. є внутрішньо переміщеною особою, останнє відоме місце перебування – за адресою: АДРЕСА1.

 

ІV. Стислий зміст пояснень судді

Суддя Кошева О.А. не реалізувала своє право щодо надання пояснень з приводу доводів дисциплінарної скарги.

 

V. Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Відповідно до відомостей суддівського досьє Кошева О.А. склала присягу 14 грудня 2004 року.

Статтею 10 Закону України «Про статус суддів» у редакції від 21 квітня 2004 року визначено текст присяги судді такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим».

Згідно з пунктами 1, 2, 8 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, тощо.

Статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

У преамбулі до Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, що була чинною до 18 вересня 2024 року), зазначено, що, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Статтями 1, 3 зазначеного Кодексу (у редакції, що була чинною до 18 вересня 2024 року) встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

18 вересня 2024 року рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України затверджено нову редакцію Кодексу суддівської етики (далі – Кодекс).

Статтями 1, 3 Кодексу передбачено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Статтею 7 Кодексу передбачено, що суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Статтею 18 Кодексу визначено, що суддя повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти на себе ряд обмежень, і незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Судові функції судді мають пріоритет над усіма іншими видами діяльності.

Суддя присвячує свою професійну діяльність виконанню судових функцій, до яких належать не лише виконання судових та посадових обов’язків у судовому розгляді справи та винесення рішень, а й інші завдання, що стосуються судової посади та діяльності суду.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в їх особистому житті, бути відповідальними за свою поведінку згідно з вимогами загальноприйнятих норм.

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.

З огляду на наведене постійна увага з боку суспільства до дій представників судової гілки влади, прагнення громадян мати в державі справедливе правосуддя для забезпечення належного захисту своїх прав покладають на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції України, законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й обов’язок бути людиною з високими стандартами поведінки.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, у повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, а і пропагувати етичну поведінку серед оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки – як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову гілку влади, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя.

Суддя повинен поважати закон, дотримуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а й в особистому житті.

Недотримання суддею моральних засад суспільства призводить до зниження його авторитету, робить таку поведінку незрозумілою для суспільства, внаслідок чого можуть виникати сумніви щодо незалежності та справедливості суду.

Обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи, дають підстави для висновку, що суддя Кошева О.А. добровільно залишилася на непідконтрольній Україні території.

Неприбуття Кошевої О.А. до Жовтневого (нині – Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя протягом тривалого часу свідчить про порушення нею обов’язків та морально-етичних принципів поведінки судді.

Суддя свідомо не повернулася на підконтрольну Україні територію та відмовляється виконувати покладений на неї обов’язок здійснювати правосуддя від імені України. Установлені обставини свідчать про грубе і систематичне нехтування Кошевою О.А. обов’язками судді та морально-етичними принципами поведінки судді.

В умовах збройної агресії Російської Федерації, особливо з огляду на правовий статус Кошевої О.А. як судді та взяті нею зобов’язання, дії, пов’язані з неприбуттям до Жовтневого (нині – Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя, у який її було відряджено для здійснення правосуддя за рішенням Вищої ради правосуддя, можуть свідчити про порушення присяги судді, яку вона склала Українському народові, допущення поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Кошева О.А. так і не приступила до виконання своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя, що підтверджується як листами Жовтневого (нині – Олександрівський) районного суду міста Запоріжжя, так і відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Отже, суддя вже понад три роки перебуває на тимчасово окупованій території та не здійснює правосуддя.

Частиною восьмою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено обов’язок судді проходити підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.

Належна професійна підготовка кандидатів на посаду судді та суддів є неодмінною умовою здійснення компетентного судочинства. Така підготовка є також гарантією незалежності та безсторонності суддів, важливою умовою поважного ставлення суспільства до судової влади.

Отже, постійне вдосконалення своїх професійних знань та навичок входить до обов’язків судді на рівні зі здійсненням правосуддя.

За змістом положень статті 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов’язаний проходити підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки.

Національна школа суддів України проводить підготовку суддів для підтримання кваліфікації з метою вдосконалення їхніх знань, умінь і навичок залежно від досвіду роботи суддів, рівня і спеціалізації суду, у якому вони працюють, а також з урахуванням їхніх індивідуальних потреб.

Національна школа суддів України організовує тренінги, що є обов’язковими в межах підготовки, а також тренінги, які суддя має право обрати залежно від своїх потреб.

У листі від 1 грудня 2025 року № 09-05/3175 Національна школа суддів України повідомила, що суддя Кошева О.А. протягом 2022–2025 років підготовки та періодичного навчання в Національній школі суддів України не проходила.

З огляду на викладене вбачається, що суддя Кошева О.А. свідомо умисно відмовилася виконувати покладений на неї обов’язок щодо здійснення правосуддя від імені України, не повернулася на підконтрольну Україні територію, тривалий час не розвиває професійних навичок, не підтримує своєї кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, у якому вона обіймає посаду, наслідком чого є невиконання суддею обов’язків, передбачених законодавством.

Дії Кошевої О.А., яка добровільно залишилась на окупованій території, не виконувала та не виконує свій основний обов’язок з відправленню правосуддя понад три роки, не вживала і не вживає заходів щодо підвищення кваліфікації, свідчать про порушення визначених стандартів етичної поведінки суддів та підривають авторитет правосуддя.

Така поведінка відповідає ознакам об’єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Оцінка встановлених обставин відповідає сформованій практиці Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 3 жовтня 2024 року (справа № 990SCGC/13/24).

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ураховуючи встановлені під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що отримано чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність у діях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А. дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Щодо наявності у діях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошевої О.А. дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 9 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує таке.

До обов’язків судді, визначених у частині сьомій статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», належить подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» судді зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК (настання цієї дати є відправним моментом, із якого можна вважати, що суддя вчинив дисциплінарний проступок, якщо відповідну декларацію не подав). Ця стаття детально унормовує різновиди декларацій, які подаються суддями, а також строки їх подання. Пункт 9 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є відсилочною (бланкетною) нормою, що спрямовує до вказаного припису Закону України «Про запобігання корупції», а сам склад дисциплінарного проступку є формальним.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи у цій частині слугувала відсутність в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічних декларацій судді Кошевої О.А. за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.

Відповідно до загального правила щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто декларація за 2021 рік, мала бути подана до 31 березня 2022 року, за 2022 рік – 31 березня 2023 року, за 2023 рік – 31 березня 2024 року, за 2024 рік – 31 березня 2025 року.

Загальновідомою обставиною є факт збройної агресії Російської Федерації проти України. Внаслідок цього частина території України була окупована агресором.

Згідно із частиною 10 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, перелік яких визначається в установленому законом порядку, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин – припинення чи скасування воєнного стану або визначення дати завершення тимчасової окупації для тимчасово окупованих територій, на яких суб’єкт декларування перебуває.

Останнє відоме місце перебування судді Кошевої О.А. – це ІНФОРМАЦІЯ1.

Місто Бердянськ є тимчасово окупованим населеним пунктом із 27 лютого 2022 року і включене до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Відомостей про перетин Кошевою О.А. лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України з моменту тимчасової окупації не зафіксовано.

З огляду на це, події, з настанням яких виникає обов’язок судді Кошевої О.А. подати щорічну декларацію, ще не настали.

Крім того, відповідно до відомостей НАЗК контроль своєчасності подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно Кошевої О.А. не проводився, повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно Кошевої О.А. за запитувані періоди до НАЗК не надходили.

Установлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належить до безпосередніх повноважень НАЗК.

Відсутність офіційного встановлення НАЗК факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Кошевою О.А. за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки виключає можливість притягнення судді за пунктом 9 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що під час дисциплінарного провадження не здобуто чітких та переконливих доказів щодо підтвердження підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за пунктом 9 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Щодо строку дисциплінарного стягнення

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Дії судді утворюють триваючий дисциплінарний проступок та перебувають у межах строку застосування дисциплінарного стягнення.

 

Щодо виду дисциплінарного стягнення

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно із частиною четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.

Стаття 9 Конституції України, стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначають, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Необхідність урахування принципу пропорційності під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ для того, щоб втручання було виправданим, воно має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.

Відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.

Будь-яке дисциплінарне стягнення, що накладається на суддю, має бути пропорційним. Звільнення судді має відбуватися лише як крайній захід у винятково серйозних випадках (Висновок № 27 Консультативної ради європейських суддів (2024) про дисциплінарну відповідальність суддів).

З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на ті завдання, які покладено на нього у зв’язку з таким статусом, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, в тому числі вирішення питання щодо його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).

Положеннями пункту 5.1 статті 5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, на яку, зокрема, посилався ЄСПЛ у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», установлено, що шкала санкцій, яка може застосовуватися до суддів, визначається в законі та повинна відповідати принципу пропорційності.

Дисциплінарний проступок судді має триваючий та умисний характер, оскільки суддя свідомо не повернулася на підконтрольну Україні територію та відмовляється виконувати покладений на неї обов’язок здійснювати правосуддя від імені України, протягом тривалого часу не розвиває професійних навичок, не підтримує своєї кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, у якому вона обіймає посаду.

Суддя, маючи відповідний рівень освіти, спеціальні знання і життєвий досвід, не могла не усвідомлювати протиправності своїх дій.

Дисциплінарний проступок судді Кошевої О.А. характеризується особливою тяжкістю, оскільки посягає на основоположні цінності, на яких ґрунтується судова система та які є важливими для кожної держави загалом. Наслідком таких дій є підрив авторитету правосуддя та суспільної довіри до суду.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя повідомив, що надати характеристику судді Кошевої О.А. неможливо, оскільки вона не прибула до суду.

Отримати характеристику судді з попереднього місця роботи неможливо, оскільки роботу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області тимчасово призупинено з 9 березня 2022 року у зв’язку із виникненням обставин, небезпечних для життя і здоров’я суддів, працівників суду та відвідувачів суду, до їх зникнення та/або усунення.

За результатами дослідження відомостей із суддівського досьє встановлено, що суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошева О.А. має більше 20 років досвіду роботи на посаді судді.

Відповідно до наявних у суддівському досьє та оприлюднених на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя відомостей суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошева О.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно зі статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що зазначені вище дії судді Кошевої О.А. становлять істотний дисциплінарний проступок у розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади, оскільки створює у стороннього спостерігача видимість байдужості судді до виконання обов’язків зі здійснення правосуддя.

Ураховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що з огляду на характер та зміст допущеного суддею Кошевою О.А. дисциплінарного проступку, який є істотним, зважаючи на його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Кошеву Олену Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя