Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Попікової О.В., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова В.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Христини Василівни, Служби безпеки України стосовно судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчука Івана Вікторовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 5 червня 2025 року та 18 лютого 2026 року надійшли дисциплінарні скарги Буртник Х.В. (вх. № Б-190/22/7-25) та Служби безпеки України (вх. № 82/0/13-26) стосовно судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчука І.В.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 5 червня 2025 року та протоколом передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 23 лютого 2026 року вказані скарги передані дисциплінарному інспектору Осєтрову В.М. для проведення попередньої перевірки.

До Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Осєтрова В.М., складений у результаті попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчука І.В.

Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б» пункту 1 та пунктами 3 та 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова В.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.

Стислий зміст дисциплінарних скарг

У дисциплінарних скаргах Буртник Х.В. та Служба безпеки України вказали, що з інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР), виявлено 32 судових рішення судді Оленчука І.В., з яких можна встановити випадки фіктивного визначення місця проживання дитини з батьком.

Скаржники вказують на стислість строків розгляду справ – у середньому 21 календарний день, при цьому, деякі справи суддя Оленчук І.В. розглядав впродовж двох тижнів, а переважну більшість справ протягом одного тижня з моменту відкриття провадження.

Водночас у своїх рішеннях суддя Оленчук І.В. не наводить мотивації щодо пріоритетності розгляду справ у такі стислі строки у зазначених справах.

Для порівняння наводяться відомості з ЄДРСР, відповідно до яких у період з 2014 року по лютий 2022 року у цього судді кількість вирішених справ за пошуковим критерієм «визначення місця проживання дитини» становить 3 справи, а у період з 2022 року по 2025 рік – 32 справи. Середній розгляд справ за період до 2022 року був у 8 разів більший ніж після 2022 року. А у двох справах з трьох, суддя відмовив у задоволенні позовних вимог.

Крім того, у дисциплінарних скаргах наголошується на тому, що до розгляду справ суддя не залучав орган опіки та піклування (крім справ № 720/2789/24, № 720/1747/24, № 720/1741/24).

На думку скаржників, суддя Оленчук І.В. ухвалював рішення лише на підставі заяви відповідачки про визнання позову, на підставі договору між батьками, без перевірки фактичних обставин справи, на які посилався позивач, та дотримання інтересів дитини.

Поміж іншого, у скаргах зазначено, що розгляд справ відбувався без участі учасників справи – позивача, відповідача, дитини, органу опіки та піклування, окрім справи № 720/1453/24.

На думку скаржників, суддя не вжив заходів для запобігання зловживання процесуальними правами, оскільки в усіх справах позивачі подавали позови штучного характеру, які реального спору не містили, що підтверджується визнанням позову відповідачами.

Враховуючи зазначене, скаржники вбачають у діях судді Оленчука І.В. ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 3, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позиція судді, стосовно якого подані дисциплінарні скарги

У відповідь на пропозицію дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя суддя Оленчук І.В. надав пояснення стосовно обставин, викладених у дисциплінарних скаргах.

Оленчук І.В. навів відомості щодо своєї трудової діяльності у судовій системі, вказав на участь у XVIII з’їзді суддів у якості делегата, періодичне підвищення кваліфікації, а також вказав на мінімальний відсоток скасованих та змінених судових рішень у розглянутих ним справах.

Суддя вважає, що скаржниця недоречно екстраполює ситуацію, що склалася у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області на інших суддів України, зокрема, й на професійну діяльність судді Оленчука І.В., вибудовуючи свою позицію виключно на особистих домислах, без конкретної вказівки на наявність в діях судді протиправних намірів та/або грубої недбалості.

За інформацією, наведеною суддею, у 2024 році в Новоселицькому районному суді Чернівецької області судочинство здійснювало лише троє суддів, із передбаченого штатом складу – п’ять суддів, а тому на увагу заслуговує значне збільшення навантаження в останні роки. Так, відповідно до статистичних даних в 2024 році суддею отримано до розгляду 1212 матеріалів та справ, з яких 116 справ перейшло по залишку з 2023 року.

Суддя зазначив, що вісім цивільних справ, із зазначених у скарзі, розглянуто в порядку окремого провадження за спільними заявами подружжя про розірвання шлюбу відповідно до вимог статті 109 Сімейного кодексу України (далі – СК України) та в порядку, визначеному частиною третьою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), а також з урахуванням судової практики та правових позицій Верховного Суду.

Так, цивільні справи № 720/1769/24, № 720/2040/24, № 720/2049/24, № 720/2142/24, № 720/2150/24, № 720/2307/24, № 720/3188/24 та № 720/64/24, у яких суддя Оленчук І.В. ухвалив судові рішення, розглянуті за результатами повного дослідження поданих сторонами доводів та підтвердження їх належними та допустимими доказами, зокрема, поданих нотаріально посвідчених договорів подружжя про визначення місця проживання дитини, відомостей про місце їх проживання, актів або довідок органів місцевого самоврядування, а також особистих або нотаріально посвідчених заяв учасників справи про підтримання та/або визнання заявлених вимог.

Суддя в поясненнях окремо виділив, що за наслідками судового розгляду, у випадку відсутності або недостатності належних підтверджуючих доказів, суд відмовив у задоволенні заявлених вимог щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини (справи № 720/1769/24, № 720/2049/24, № 720/2150/24).

При вирішення зазначених справ про розірвання шлюбу суд керувався постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, якою визначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір’ю чи батьком, одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками, суд повинен роз’яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Інші сімнадцять цивільних справ з вимогою про встановлення факту, про які вказано у дисциплінарних скаргах, розглянуто в порядку окремого провадження.

Такі справи, за твердженням судді, розглянуті з урахуванням норм ЦПК України та відповідно до правових висновків Верховного Суду.

У цих справах рішення ухвалені відповідно до поданих сторонами доказів, зокрема нотаріально посвідчених договорів подружжя про визначення місця проживання дитини із одним із батьків, відомостей про місце проживання сторін та дітей, ряду інших доказів на підтвердження заявленого факту, зокрема, відповідних довідок органів місцевого самоврядування, довідок від сімейних лікарів про те, хто здійснює догляд за дитиною, характеристик з навчальних та дошкільних закладів про те, з ким із батьків здійснюється виховання дітей, а також особистих або нотаріально посвідчених заяв про визнання заявлених вимог.

Суддя також зауважив, що в більшій частині досліджених матеріалів справ наявні рішення інших судів, що набрали законної сили, якими попередньо вже було вирішено питання про розірвання шлюбу між сторонами, а також вирішено питання про визначення місця проживання дитини (справи № 720/1741/24, № 720/1747/24, № 720/1771/24, № 720/1783/24, № 720/2041/24, № 720/2275/24, № 720/2798/24, № 720/118/25).

В інших справах наявні судові рішення щодо стягнення аліментів на утримання дитини з матері на користь батька, з яким проживає дитина (справи № 720/2803/24, № 7202798/24), відомості та докази перебування матерів за кордоном чи їх виїзду за кордон (справи № 720/2063/24, № 720/2888/24), та документи, що підтверджують наявність у батька права на відстрочку та його можливість здійснювати догляд за дитиною (справа № 720/2125/24).

Таким чином, на думку судді, в справах щодо встановлення факту проживання дітей, їх самостійного виховання та утримання одним із батьків, розгляд проводився за правилами окремого провадження, що визначені чинним законодавством України, з урахуванням сталої практики та відповідно до правових висновків Верховного Суду.

В свою чергу лише цивільні справи № 720/1354/22, № 720/2438/22, № 720/1453/24, № 720/118/25 розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, в яких суд вирішував питання подальшого проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу.

Суддя у своїх поясненнях звертає увагу на те, що скаржник обрав лише певні справи, в яких ставилось питання про визначення місця проживання дитини або встановлення факту перебування дитини на утриманні батьків, що є мізерною частиною всього обсягу справ, розглянутих за вказаний період, та не взято до уваги справи, в яких судом відмовлено в задоволенні позовних вимог та/або залучалася служба у справах дітей, а також загальна кількість справ, в яких у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Надаючи пояснення стосовно обставин скарги, а саме щодо незалучення до розгляду справи органу опіки та піклування, суддя зауважив, що в ряді справ містяться висновки та пояснення служби у справах дітей, а в деяких справах вказана служба була учасником провадження.

Щодо посилання скаржника на необхідність безпосереднього заслуховування думки дитини у судовому засіданні, суддя зазначає, що оскільки положеннями глави 12 СК України передбачено права та обов’язки батьків щодо їх неповнолітніх дітей, то зважаючи на факт припинення сімейних стосунків, що може негативно вплинути на психіку дитини, додатковий допит такої дитини в судовому засіданні є недоречним, зайвим та таким, що може завдати істотної шкоди психічному здоров’ю дитини.

Що стосується посилання скаржника на невжиття заходів з метою запобігання зловживанню учасниками їх процесуальними правами, серед яких зазначається залишення без руху або закриття провадження за відсутності спору між подружжям, суддя зазначив, що закон не передбачає іншого порядку юридичного врегулювання таких питань, а тому питання про розірвання шлюбу між подружжям, які мають неповнолітніх дітей, законодавцем віднесено до виключної компетенції суду і, як визначено Верховним Судом, за загальними правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір’ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу, а тому посилання скаржника на обов’язок суду щодо закриття провадження в такій категорії справ є неправильним та таким, що прямо суперечить закону.

На думку судді, жодних порушень закону не допущено, шкоди інтересам як учасників, так і сторонніх спостерігачів завдано не було, розгляд справ здійснювався із суворим дотриманням як матеріального, так і процесуального права, забезпечуючи дотримання прав та свобод учасників, в першу чергу дитини.

Обставини та факти, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг

Справи № 720/2498/24 та № 720/3156/24

До Новоселицького районного суду Чернівецької області звернувся ОСОБА1 з позовом до ОСОБА2 про розірвання шлюбу, встановлення фактичного місця проживання дитини від шлюбу разом з батьком, встановлення факту самостійного утримання і виховання дитини позивачем.

Ухвалою суду (суддя Ляху Г.О.) від 19 вересня 2024 року відкрито провадження у справі № 720/2498/24 за позовом про розірвання шлюбу, роз’єднано в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА1 про встановлення юридичного факту самостійного утримання та виховання дитини, ухвалено заяву в частині вимог ОСОБА1 про встановлення юридичного факту самостійного утримання та виховання дитини передати до канцелярії суду для здійснення їх реєстрації та розподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розгляд справи за заявою ОСОБА1 про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини провести в порядку окремого провадження.

Рішенням суду (суддя Ляху Г.О.) від 27 вересня 2024 року розірвано шлюб між ОСОБА1 та ОСОБА2, малолітню дитину ОСОБА3 після розірвання шлюбу залишено проживати із батьком ОСОБА1.

7 листопада 2024 року ОСОБА1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі про розірвання шлюбу між ОСОБА1 та ОСОБА2, в якому заявник просив зазначити: малолітню дитину ОСОБА3 після розірвання шлюбу залишити проживати разом з батьком на його самостійному утриманні та вихованні.

Вказана заява мотивована тим, що в резолютивній частині рішення від 27 вересня 2024 року у справі № 720/2498/24 не вирішено питання щодо залишення дитини після розірвання шлюбу на самостійному утриманні та вихованні батька ОСОБА1.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 листопада 2024 року вказаній заяві про ухвалення додаткового рішення присвоєно єдиний унікальний номер справи 720/3156/24 та справа передана для розгляду судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь в розподілі справи.

15 листопада 2024 року суддя Оленчук І.В. ухвалив додаткове рішення, яким малолітню дитину ОСОБА3 після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком ОСОБА1 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справи № 720/1198/22 та № 720/37/25

До Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА4 до ОСОБА5, в якій позивач просив суд розірвати шлюб, малолітню дитину ОСОБА6 після розірвання шлюбу залишити проживати разом з батьком на його самостійному вихованні та утриманні.

20 липня 2022 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Вівчар Г.А. відкрив провадження у цивільній справі № 720/1198/22 за позовом про розірвання шлюбу.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області (суддя Вівчар Г.А.) від 25 липня 2022 року у справі № 720/1198/22 шлюб між ОСОБА4 та ОСОБА5 розірвано, малолітню дитину ОСОБА6 після розірвання шлюбу залишено проживати з батьком ОСОБА4 на його вихованні та утриманні.

9 січня 2025 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА4 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 720/1198/22.

Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням суду про розірвання шлюбу малолітню дитину залишено проживати з батьком на його вихованні та утриманні, однак, у прохальній частині позову позивач просив малолітню дитину залишити на його самостійному вихованні та утриманні; факт саме самостійного виховання та утримання дитини має значення для визначення юридичного статусу правовідносин між сторонами та дитиною, тому про вказане обов’язково має бути зазначено в судовому рішенні.

Враховуючи викладене ОСОБА4 просив у цивільній справі № 720/1198/22 ухвалити додаткове рішення в якому зазначити, що малолітню дитину після розірвання шлюбу залишити проживати разом з батьком на його самостійному вихованні та утриманні.

Вказаній заяві про ухвалення додаткового рішення присвоєно єдиний унікальний номер справи 720/37/25 та заява передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі справи.

31 січня 2025 року у відкритому судовому засіданні, проведеному за відсутності учасників справи, суддею Оленчуком І.В. ухвалено додаткове рішення у справі № 720/37/25, яким визначено малолітню дитину ОСОБА6 після розірвання шлюбу залишити проживати разом з батьком ОСОБА4 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2888/24

До Новоселицького районного суду Чернівецької області 10 жовтня 2024 року надійшла заява ОСОБА7, заінтересована особа ОСОБА8, про встановлення юридичного факту, в якій заявник просив встановити юридичний факт, що ОСОБА7 самостійно виховує та утримує сина ОСОБА9.

Вказана заява зареєстрована за єдиним унікальним номером 720/2888/24 та 10 жовтня 2024 року передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь в розподілі.

23 жовтня 2024 року ухвалою судді Оленчука І.В. відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 25 жовтня 2024 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА9 батьком ОСОБА7.

Справа № 720/2789/24

ОСОБА10 3 жовтня 2024 року звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області із заявою про встановлення юридичного факту; заінтересованими особами у заяві визначені ОСОБА11, Орган опіки та піклування Боянської сільської ради.

У вказаній заяві ОСОБА10 просить суд винести рішення та встановити факт, що саме заявник самостійно виховує та утримує малолітніх дітей ОСОБА12 та ОСОБА13.

Зазначена заява з присвоєним їй єдиним унікальним номером 720/2789/24 3 жовтня 2024 року передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

Ухвалою від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі № 720/2789/24, судове засідання призначене на 25 жовтня 2024 року.

25 жовтня 2025 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла заява заступника Боянського сільського голови про підтримання в повному обсязі заяви ОСОБА10 про встановлення факту утримання та виховання дитини.

Рішенням суду від 25 жовтня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей їх батьком ОСОБА10.

Справа № 720/2803/24

4 жовтня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА14 , заінтересована особа ОСОБА15, про встановлення юридичного факту.

У заяві ОСОБА14 просить встановити юридичний факт, що ОСОБА14 самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА16.

4 жовтня 2024 року вказаній заяві присвоєно єдиний унікальний номер 720/2803/24 та передано судді Оленчуку І.В., якій був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

Ухвалою від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі № 720/2803/24 та призначено судове засідання у справі на 14 жовтня 2024 року.

14 жовтня 2024 року рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області заяву задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком ОСОБА14.

Справа № 720/2807/24

До Новоселицького районного суду Чернівецької області 4 жовтня 2024 року надійшла заява ОСОБА17, заінтересована особа ОСОБА18, про встановлення юридичного факту.

У вказаній заяві ОСОБА17 просить встановити юридичний факт, що заявник самостійно виховує та утримує сина ОСОБА19.

4 жовтня 2024 року заява з присвоєним їй єдиним унікальним номером 720/2807/24 передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

Ухвалою судді Оленчука І.В. від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 14 жовтня 2024 року.

Рішенням від 14 жовтня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком ОСОБА17.

Справа № 720/2385/24

21 серпня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА20, заінтересована особа ОСОБА21, про встановлення юридичного факту, в якій заявник просив встановити факт самостійного виховання та утримання батьком його малолітньої доньки ОСОБА22.

Заява з присвоєним їй єдиним унікальним номером справи 720/2385/24 передана 21 серпня 2024 року судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що брав участь у розподілі.

Ухвалою судді Оленчука І.В. від 2 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 6 вересня 2024 року.

Рішенням від 6 вересня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА20 на його самостійному утриманні і вихованні.

Справа № 720/2058/24

23 липня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА23, заінтересована особа ОСОБА24, про встановлення юридичного факту, в якій заявник просив встановити факт самостійного виховання та утримання батьком малолітньої доньки ОСОБА25.

Заява з присвоєним їй єдиним унікальним номером справи 720/2058/24 передана 23 липня 2024 року судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

Ухвалою судді Оленчука І.В. від 24 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 31 липня 2024 року.

Рішенням від 6 вересня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА23 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2446/24

До Новоселицького районного суду Чернівецької області 28 серпня 2024 року надійшла заява ОСОБА26, заінтересована особа ОСОБА27, в якій заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання батьком його малолітніх дітей ОСОБА28 та ОСОБА29.

28 серпня 2024 року заява за наслідками автоматизованого розподілу передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі; заяві присвоєно єдиний унікальний номер справи 720/2446/24.

2 вересня 2024 року ухвалою судді Оленчука І.В. відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 6 вересня 2024 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 6 вересня 2024 року встановлено факт проживання неповнолітніх дітей з батьком ОСОБА26 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2157/24

29 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА30, заінтересована особа ОСОБА31, про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА30 його малолітньої доньки ОСОБА32.

В той же день заява, з присвоєним їй єдиними унікальним номером справи 720/2157/24 передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь в розділі справи.

Ухвалою судді Оленчука І.В. від 30 серпня 2024 року відкрито провадження у справі № 720/2157/24, судове засідання призначено на 3 вересня 2024 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 3 вересня 2024 року встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з ОСОБА30 на його самостійному вихованні та утриманні.

 

 

Справа № 720/2125/24

26 липня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА33, заінтересовані особи: Служба у справах дітей Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА34, про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком своєї неповнолітньої дочки ОСОБА35 та малолітнього сина ОСОБА36.

26 липня 2024 року заява за наслідками автоматизованого розподілу передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі; заяві присвоєно єдиний унікальний номер справи 720/2125/24.

30 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 3 вересня 2024 року.

3 вересня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області своїм рішенням заяву задовольнив, встановив факт проживання неповнолітніх дітей з батьком ОСОБА33 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2275/24

12 серпня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА37, заінтересована особа ОСОБА38, про встановлення факту самостійного виховання та утримання заявником малолітньої дитини ОСОБА39.

В той же день заява, з присвоєним їй єдиними унікальним номером справи 720/2275/24, передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь в розподілі справи.

22 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 28 серпня 2024 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 28 серпня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА37 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/1771/24

До Новоселицького районного суду Чернівецької області 1 липня 2024 року надійшла заява ОСОБА40, заінтересована особа ОСОБА41, про встановлення факту самостійного, одноособового виховання заявником дітей: ОСОБА42, ОСОБА43 без участі матері.

1 липня 2024 року справа за єдиним унікальним номером 720/1771/24 передана на розгляд судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі справи.

5 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження, призначено судове засідання на 14 серпня 2024 року.

Рішенням суду від 14 серпня 2024 року заява задоволена, встановлено факт самостійного, одноособового виховання дітей батьком ОСОБА40.

 

 

 

Справа № 720/2041/24

23 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА44, заінтересована особа ОСОБА45, про встановлення самостійного, одноособового виховання дитини ОСОБА46 заявником без участі матері.

В той же день справа за єдиним унікальним номером 720/2041/24 передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі справи.

26 липня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 8 серпня 2024 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 8 серпня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА44 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2063/24

24 липня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА47, заінтересована особа ОСОБА48, про встановлення факту самостійного виховання та утриманням батьком його малолітньої доньки ОСОБА49.

В той же день справа за єдиним унікальним номером 720/2063/24 передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі справи.

24 липня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі на 31 липня 2024 року.

31 липня 2024 року рішенням суду заява задоволена, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА47 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/1774/24

1 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА50, заінтересована особа ОСОБА51, про встановлення юридичного факту самостійного, одноособового виховання заявником доньки ОСОБА52 без участі матері.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 720/1774/24 передана судді Оленчуку І.В., який був єдиний суддею, що приймав участь у розподілі.

Ухвалою суду від 12 липня 2024 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 25 липня 2024 року.

25 липня 2024 року рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області заяву задоволено, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА50 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/1747/24

1 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА53, заінтересовані особи: ОСОБА54, Орган опіки та піклування Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання заявником його малолітнього сина ОСОБА55.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

5 липня 2024 року суд своєю ухвалою відкрив провадження у справі, призначив судове засідання з розгляду справи на 12 липня 2024 року.

12 липня 2024 року рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області заяву задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком ОСОБА53.

Справа № 720/1741/24

1 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА56, заінтересовані особи: ОСОБА57, Ванчиковецька сільська рада Чернівецької області, про встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання заявником його малолітніх дітей ОСОБА58 та ОСОБА59.

1 липня 2024 року справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

Суд своєю ухвалою від 5 липня 2024 року відкрив провадження у справі, судове засідання з розгляду справи призначив на 12 липня 2024 року.

Рішенням суду від 12 липня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей батьком ОСОБА56.

Справа № 720/1783/24

1 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА60, заінтересована особа ОСОБА61, про встановлення факту самостійного утримання та виховання ОСОБА60 доньки ОСОБА62.

1 липня 2024 року справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

2 липня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 5 липня 2024 року.

Рішенням суду від 5 липня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА60 на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2438/22

28 листопада 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА63 до ОСОБА64, в якій позивачка просить розірвати її шлюб з відповідачем, неповнолітню дитину ОСОБА65 після розірвання шлюбу залишити проживати разом із батьком на його утриманні та вихованні, сина ОСОБА66 залишити проживати з позивачкою.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В.

5 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 22 грудня 2022 року.

22 грудня 2022 року рішенням суду позов задоволено, шлюб розірвано, неповнолітню доньку ОСОБА65 залишено проживати разом з батьком на його утриманні та вихованні, малолітнього сина ОСОБА66 залишено проживати з матір’ю.

Справа № 720/1453/24

5 червня 2024 року до суду надійшов позов ОСОБА67 до ОСОБА68 про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, залишення сина ОСОБА69 проживати з позивачем на його вихованні та утриманні.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В.

6 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 11 червня 2024 року.

Рішенням суду від 11 червня 2024 року позов задоволено, розірвано шлюб між позивачем та відповідачем, малолітню дитину ОСОБА69 після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/1769/24

1 липня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла спільна заява в порядку статті 293 ЦПК України ОСОБА70 та ОСОБА71 про розірвання шлюбу між заявниками, залишення проживати разом з батьком неповнолітнього сина ОСОБА72, встановлення факту самостійного, одноособового виховання дитини батьком без участі матері.

1 липня 2024 року справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

24 липня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 15 серпня 2024 року.

Суд рішенням від 15 серпня 2024 року спільну заяву задовольнив, шлюб між заявниками розірвав, малолітню дитину залишив проживати разом з батьком на його самостійному вихованні, в частині інших вимог щодо встановлення юридичного факту відмовив.

Справа № 720/2040/24

23 липня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла спільна заява ОСОБА73 та ОСОБА74 в порядку статті 293 ЦПК України про розірвання шлюбу між заявниками, залишення проживання малолітніх дітей ОСОБА75 і ОСОБА76 разом з батьком, встановлення юридичного факту самостійного, одноособового виховання дітей батьком.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

5 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 9 серпня 2024 року.

Рішенням суду від 16 серпня 2024 року спільну заяву задоволено частково, розірвано шлюб між заявниками, малолітніх дітей після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком на його самостійному, одноособовому вихованні, в частині інших вимог щодо встановлення юридичного факту відмовлено.

Справа № 720/2142/24

До суду 29 липня 2024 року надійшла спільна заява ОСОБА77 та ОСОБА78 в порядку статті 293 ЦПК України про розірвання шлюбу між заявниками, залишення малолітніх дітей ОСОБА79 та ОСОБА80 на самостійному вихованні батька.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

7 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження, судове засідання з розгляду справи призначено на 16 серпня 2024 року.

16 серпня 2024 року рішенням суду спільну заяву задоволено, шлюб між заявниками розірвано, малолітніх дітей залишено проживати разом із батьком на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/2150/24

29 липня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла спільна заява в порядку статті 293 ЦПК України ОСОБА81 та ОСОБА82 про розірвання шлюбу між заявниками, залишення дітей ОСОБА83 та ОСОБА84 після розірвання шлюбу проживати разом з батьком, встановлення юридичного факту самостійного, одноособового виховання дітей батьком.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

30 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження, судове засідання з розгляду справи призначено на 3 вересня 2024 року.

Рішенням суду від 3 вересня 2024 року спільну заяву задоволено, шлюб між заявниками розірвано, малолітніх дітей після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком на його самостійному вихованні, в частині інших вимог щодо встановлення юридичного факту відмовлено.

Справа № 720/2049/24

До суду 23 липня 2024 року надійшла спільна заява в порядку статті 293 ЦПК України ОСОБА85 та ОСОБА86 про розірвання шлюбу між заявниками, залишення дітей ОСОБА87, ОСОБА88 після розірвання шлюбу проживати разом з батьком, встановлення юридичного факту самостійного, одноособового виховання дітей батьком.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

30 серпня 2024 року відкрито провадження, судове засідання у справі призначено на 3 вересня 2024 року.

3 вересня 2024 року рішенням суду спільну заяву задоволено частково, шлюб між заявниками розірвано, малолітніх дітей після розірвання шлюбу залишено проживати разом з батьком на його самостійному вихованні, в частині інших вимог щодо встановлення юридичного факту відмовлено.

Справа № 720/2307/24

14 серпня 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла спільна заява в порядку статті 293 ЦПК України ОСОБА89 та ОСОБА90 про розірвання шлюбу між заявниками, залишення на самостійному вихованні та утриманні батька неповнолітнього ОСОБА91.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

2 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі на 5 вересня 2024 року.

Рішенням суду від 5 вересня 2024 року спільну заяву задоволено, шлюб між заявниками розірвано, малолітню дитину після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком.

Справа № 720/3184/24

8 листопада 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла спільна заява в порядку статті 293 ЦПК України ОСОБА92 та ОСОБА93 про розірвання шлюбу між заявниками, залишення після розірвання шлюбу неповнолітньої ОСОБА94 на самостійно утриманні та вихованні батька.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

26 листопада 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 9 грудня 2024 року.

Рішенням суду від 9 грудня 2024 року заяву задоволено, шлюб між заявниками розірвано, малолітню дитину залишено проживати з батьком на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/64/25

10 січня 2025 року до суду надійшла заява в порядку статті 293 ЦПК України ОСОБА95 та ОСОБА96 про розірвання шлюбу, залишення на самостійному вихованні та утриманні батька неповнолітніх ОСОБА97 ОСОБА98.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

23 січня 2025 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 31 січня 2025 року.

Рішенням суду від 31 січня 2025 року заяву задоволено, шлюб між заявниками розірвано, визначено малолітніх дітей залишити проживати разом з батьком на його самостійному вихованні та утриманні.

Справа № 720/1354/22

22 липня 2022 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА99 до ОСОБА100 про розірвання шлюбу, залишення дитини ОСОБА101 проживати разом з батьком на його вихованні та утриманні.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

25 липня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, судове засідання призначене на 5 серпня 2022 року.

Рішенням суду від 5 серпня 2022 року позов задоволено, розірвано шлюб, малолітню дитину після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком на його вихованні та утриманні.

Справа № 720/3147/24

6 листопада 2024 року до Новоселицького районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА102 до ОСОБА103 про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком його малолітнього сина ОСОБА104, визначення місце проживання дитини разом із батьком.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 3 грудня 2024 року.

3 грудня 2024 року рішенням суду позов задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини батьком.

Справа № 720/118/25

14 січня 2025 року до суду надійшов позов ОСОБА105 до ОСОБА106 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, встановлення факту самостійного виховання та постійного утримання батьком його малолітньої доньки ОСОБА107.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Оленчуку І.В., який був єдиним суддею, що приймав участь у розподілі.

23 січня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження, судове засідання призначене на 31 січня 2025 року.

Рішенням суду від 31 січня 2025 року позов задоволено, встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини з батьком.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Судові справи, наведені у дисциплінарних скаргах, розглянуті суддею Оленчуком І.В. в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

У статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Вимогою верховенства права є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування (Рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020).

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Таким чином, оскільки в Україні визнається та діє принцип верховенства права, суди повинні забезпечувати однакове розуміння та застосування норм процесуального законодавства.

Справи, наведені скаржниками у дисциплінарних скаргах можна систематизувати у такі окремі групи:

1. справи, розглянуті у порядку позовного провадження (загального або спрощеного):

про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (№ 720/1354/22, № 720/2438/22, № 720/1453/24, № 720/3147/24, № 720/118/25).

про ухвалення додаткового рішення у справах про розірвання шлюбу (№ 720/37/25, № 720/3156/24);

2. справи, розглянуті у порядку окремого провадження:

про встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання дітей батьком (№ 720/2888/24, № 720/2789/24; № 720/2803/24, № 720/2807/24, № 720/2385/24, № 720/2058/24, № 720/2446/24, № 720/2157/24, № 720/2125/24, № 720/2275/24, № 720/1771/24, № 720/2041/24, № 720/2063/24, № 720/1774/24, № 720/1747/24, № 720/1741/24, № 720/1783/24);

про розірвання шлюбу та залишення дітей проживати разом з батьком (№ 720/1769/24, № 720/2040/24, № 720/2142/24, № 720/2150/24, № 720/2049/24, № 720/2307/24, № 720/3184/24, № 720/64/25).

У кожній з цих категорій справ, розглянутих суддею Оленчуком І.В., допущені відповідні порушення норм процесуального законодавства.

Так, у справах № 720/37/25, № 720/3156/24 суддя Оленчук І.В. розглянув питання про ухвалення додаткових рішень у раніше розглянутих справах № 720/1198/22 та № 720/2498/24 відповідно.

Згідно статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У вказаних справах до суду надійшли заяви про ухвалення додаткових рішень у справах, розглянутих іншим суддею.

Водночас вказані заяви про ухвалення додаткового рішення передані для розгляду судді Оленчуку І.В., який не входив до складу суду, що ухвалив основні рішення у справах.

Крім того, у проаналізованих справах суддя Оленчук І.В. ухвалив додаткові рішення стосовно позовних вимог, які не були заявлені позивачами під час основного розгляду справ.

Також з наведеного вище вбачається, що розгляд наведених у дисциплінарних скаргах судових справ здійснювався в порядку позовного та окремого провадження.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених ЦПК України (частина перша статті 174 ЦПК України).

Згідно статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

До питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду належать, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 294 встановлює порядок розгляду справ окремого провадження.

За змістом вказаної норми під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи. З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Суддя Оленчук І.В. у розглянутих ним справах не виконав вимогу цивільного процесуального законодавства про вжиття заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справ.

Розгляд справ носив формальний характер, оскільки судові рішення обґрунтовані виключно посиланням на надані заявниками і позивачами матеріали та згоду заінтересованої особи щодо факту, встановлення якого вимагалося, і згоду відповідача стосовно заявлених позовних вимог.

Відповідно до частин першої – третьої, п’ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказана вимога щодо вмотивованості судового рішення є загальною нормою для цивільних справ розглянутих як в порядку позовного так і окремого провадження.

Разом з тим, рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області, ухвалені суддею Олечуком І.В. у справах, наведених у дисциплінарних скаргах, не відповідають вказаним вимогам, судові рішення фактично містять лише виклад змісту заяв учасників справи та висновок судді про згоду із такими заявами, натомість рішення не містять мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, висновків щодо того чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Справи, розглянуті суддею Оленчуком І.В., стосувалися прав дитини стосовно її місця проживання, відносин з батьками тощо.

Під час розгляду справи стосовно прав дитини суд мав взяти до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об’єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновки органу опіки та піклування (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17).

Вказані докази учасниками справи суду надані не були і відповідно суд не дослідив та не оцінив такі обставини.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина друга статті 294 ЦПК України передбачає, що з метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

У справах, зазначених у дисциплінарних скаргах, суддя Оленчук І.В. вказаними повноваженнями не скористався, що призвело до неповного дослідження обставин справи.

Згідно з частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною четвертою статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Частиною п’ятою статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зазначені вимоги сімейного законодавства суд не виконав, оскільки у справах, у яких дії судді є предметом дослідження в рамках дисциплінарного провадження, відсутні висновки органів опіки та піклування, які навіть не були залучені до розгляду справ.

Відповідно до частин другої та третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

За частиною другою статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

У справах, що розглядав суддя Оленчук І.В., суддя вказаних вимог законодавства не виконував, не встановлював вік дітей, стосовно прав яких вирішувалися відповідні питання, як і не вислуховував думки таких дітей.

Крім того, у вищезазначених справах суддя Оленчук І.В. не дотримався положень статей 211, 294 ЦПК України та розглянув справи без участі учасників справи за відсутності в матеріалах справи належних доказів їх повідомлення про дату час і місце судового засідання.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У пункті 62 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено, що судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Крім того, процесуальна оперативність не може превалювати над фундаментальними засадами повного та всебічного дослідження доказів. Формальне дотримання строків у відриві від ретельного аналізу фактичних обставин нівелює завдання цивільного судочинства щодо справедливого розгляду справи.

Розумність розгляду судової справи повинна трактуватися не лише в світлі необґрунтованого повільного розгляду справи, а й поспішного та швидкого розгляду справи, особливо у питання, що стосуються прав та свобод дитини.

Вказані у дисциплінарних скаргах справи розглянуті суддею Оленчуком І.В. із вражаючої швидкістю, оскільки в середньому розгляд цих справи тривав не більше чотирнадцяти днів, а період від відкриття провадження у справі до ухвалення рішення в значній кількості справ не перевищував одного тижня. Натомість, з аналізу відомостей ЄДРСР вбачається, що у цей самий період інші справи подібної категорії суддя Оленчук І.В. розглядав від двох до дев’яти місяців. Швидкий та неґрунтовний розгляд справи може призводити до помилок та неповного дослідження матеріалів справи.

Окремо варто звернути увагу на ту обставину, що у справах, наведених у дисциплінарних скаргах, суддя Оленчук І.В. був єдиним суддею, який приймав участь у автоматизованому розподілі судових справ, хоча за інформацією, розміщеною на вебсторінці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у Новоселицькому районному суді Чернівецької області у досліджуваний період правосуддя здійснювало троє суддів.

Здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіри громадян до справедливого судового розгляду незалежним і неупередженим судом.

Резолютивні частини рішень, ухвалених суддею Оленчуком І.В., за своїм змістом фактично повторювали формулювання норм закону, які передбачають підстави для відстрочки від призову на військову службу або звільнення з військової служби під час особливого періоду (пункт 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Характер і періодичність надходження таких справ, їх кількість, типовість обставин, а також склад учасників можуть свідчити про те, що позови та заяви подавалися з чіткою метою – отримати правові підстави для уникнення мобілізації або звільнення з військової служби.

За таких умов ця мета не могла бути невідомою судді і повинна була враховуватися ним під час розгляду судових справ.

Сукупність наведених обставин свідчить про процесуальні порушення та формальний підхід до розгляду справ, що ставить під сумнів повноту з’ясування фактичних обставин, дотримання принципів змагальності, рівності сторін і забезпечення найкращих інтересів дитини.

Такі дії можуть свідчити про недотримання суддею вимог процесуального закону та стандартів належного здійснення правосуддя.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Осєтрова В.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчука І.В. під час розгляду справ, що виникли із сімейних відносин, які розглядались у позовному та окремому провадженнях ознак дисциплінарних проступків, передбачених:

– підпунктом «а» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків), та

– підпунктом «б» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору) пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

– пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду);

– пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Перевірка та дослідження наведених обставин буде здійснюватися дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Новоселицького районного суду Оленчука Івана Вікторовича.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя