Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Дмитра Анатолійовича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 16 липня 2025 року (вх. № 2923/0/6-25) надійшла скарга судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 липня 2025 року скаргу судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 передано до провадження члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю.

Суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. та скаржника – Маселка Р.А. повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. заявив самовідвід від участі в розгляді скарги судді Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25, оскільки зазначеним рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддю Костенка Д.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами розгляду дисциплінарної справи відкритої за скаргою Маселка Р.А.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 7 квітня 2026 року № 602/0/15-26 задоволено заяву члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про самовідвід від участі в розгляді скарги судді Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У засіданні Вищої ради правосуддя 7 квітня 2026 року в режимі відеоконференції взяв участь суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А.

За результатами перевірки скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. член Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю. запропонував залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Костенка Д.А., матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., установила таке.

Костенко Дмитро Анатолійович Указом Президента України від 14 вересня 2009 року № 740/2009 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 3 квітня 2017 року № 95/2017 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

До Вищої ради правосуддя 10 червня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. (вх. № М-3006/30/7-21) на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. під час здійснення правосуддя у справі № 826/14887/18 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій.

У дисциплінарній скарзі скаржник зазначав, що дії судді Костенка Д.А. містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Скаржник посилався на те, що суддя Костенко Д.А. ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Із дня відкриття провадження у справі минуло 970 днів, однак суддя станом на день подання дисциплінарної скарги не ухвалив остаточного судового рішення.

На думку скаржника, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. не вжив належних і дієвих заходів забезпечення розгляду справи № 826/14887/18 упродовж розумного строку, у зв’язку із чим його необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на наведене скаржник просив притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Під час відкриття дисциплінарного провадження встановлено, що провадження у справі № 826/14887/18 тривало понад два роки вісім місяців, що значно перевищує строки, визначені для спрощеного позовного провадження.

Перша Дисциплінарна палата в ухвалі від 4 серпня 2021 року № 1766/1дп/15-21зазначила, що право на розгляд справи впродовж розумного строку гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України та нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Законодавство та практика Європейського суду з прав людини акцентують, що розумність строків визначається з урахуванням конкретних обставин кожної справи, її складності, а також поведінки суду та учасників процесу. Водночас суддя зобов’язаний забезпечити своєчасний і неупереджений розгляд справ, уживати всіх необхідних процесуальних заходів для уникнення невиправданих затримок і нести персональну відповідальність за дотримання процесуальних строків.

З огляду на це Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Костенка Д.А. наявні ознаки дисциплінарного проступку, пов’язаного з безпідставним затягуванням розгляду справи, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 12 вересня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною бездіяльності. Згідно з автоматизованим розподілом головуючим у справі № 826/14887/18 було визначено суддю Костенка Д.А.

20 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху через її недоліки, які позивач усунув 12 жовтня 2018 року. 22 жовтня 2018 року суд ухвалою відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відзив відповідача надійшов 28 листопада 2018 року. Рішення у справі постановлено лише 8 липня 2021 року. Отже, розгляд справи тривав 2 роки 8 місяців, що перевищує максимальний строк спрощеного провадження (60 днів), визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Перша Дисциплінарна плата Вищої ради правосуддя встановила, що з моменту поновлення стану «відсутність дисциплінарної відповідальності» суддя розглядав значну кількість інших справ, у тому числі таких, що надійшли пізніше, ніж справа № 826/14887/18, що, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, свідчити про вибірковість у визначенні черговості розгляду справ та відсутність належних дій щодо забезпечення її вирішення у розумний строк.

Посилання судді на надмірне навантаження Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не визнала обґрунтованими в контексті розгляду цієї справи.

З огляду на встановлене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що поведінка судді Костенка Д.А. свідчить про безпідставне затягування строку розгляду справи та невжиття процесуальних заходів для її вирішення, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Водночас, істотних непоправних наслідків для сторін справи не встановлено, що було враховано під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у рішенні від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25, про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А., до дисциплінарної відповідальності таких висновків.

Предметом дисциплінарного провадження було питання стосовно дій судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А., у вину якому ставилося безпідставне затягування розгляду адміністративної справи № 826/14887/18 за позовом Громадської організації «Всеукраїньке об’єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій. Ця справа мала бути розглянута в порядку спрощеного провадження у строк, встановлений законом – 60 днів (стаття 258 КАС України). Проте у провадженні судді вона перебувала майже два роки вісім місяців.

Раніше період розгляду цієї справи – із 22 жовтня 2018 року (день відкриття провадження у справі № 826/14887/18) до 1 лютого 2021 року (день ухвалення рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А.) вже був предметом іншого дисциплінарного розгляду, і тоді суддю не притягували до дисциплінарної відповідальності з огляду на надмірне навантаження в суді. Однак у нинішньому провадженні оцінюється період після 1 лютого 2021 року, коли впродовж додаткових п’яти місяців суддя не здійснював необхідних процесуальних дій для руху справи. Водночас він активно розглядав інші справи, які надійшли пізніше, що свідчить про вибірковість у роботі та недостатню організацію розгляду справ.

Проте дисциплінарний орган зазначив, що принцип незалежності судді не звільняє його від обов’язку забезпечувати розумні строки розгляду справ і дотримуватися процесуальних вимог. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя усвідомлював затягування, мав можливість вжити необхідних заходів, але цього не зробив, і об’єктивних перешкод для розгляду не існувало. Надмірне судове навантаження, на яке суддя посилався, дисциплінарний орган не вважає достатнім виправданням порушення строків.

Порушення строків розгляду справи суперечить вимогам Конституції України, КАС України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Фактичні дані про роботу судді свідчать про неналежну організацію часу та необґрунтовану затримку розгляду конкретної справи.

Отже Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визначила, що дії та бездіяльність судді Костенка Д.А. мають ознаки дисциплінарного проступку, оскільки затягування стало наслідком його власної поведінки, а не зовнішніх обставин. Тому бездіяльність судді було визнано такою, що підпадає під склад дисциплінарного проступку, передбаченого законом.

Доводи скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Оскаржуючи рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення судді Окружного адміністративного суду місту Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності, суддя вважає це рішення формальним і необґрунтованим, оскільки дисциплінарний орган не врахував усіх поданих ним пояснень та доказів.

Основним аргументом судді, який залишився поза увагою дисциплінарного органу, було надмірне навантаження в Окружному адміністративному суді міста Києва, яке тривало із 2017 року. За цей період кількість справ постійно збільшувалася, водночас штат суддів залишався неповним. Через це кожен суддя мав у провадженні велику кількість справ, що об’єктивно унеможлювало їх розгляд у строки, визначені законом. Суддя наголосив, що він не мав впливу на кількість справ, що надходять до суду, і що такі обставини визнаються офіційними даними, врахованими Вищою радою правосуддя та Радою суддів України під час визначення нормативів часу для розгляду справ.

Другим важливим доводом судді є його висока продуктивність та якість роботи. Він надав статистичні дані, які свідчать про ефективність його діяльності та низький відсоток скасованих рішень. Суддя зазначив, що працює понаднормово, проте Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не врахувала цих даних і дійшла необґрунтованого висновку про нібито неналежну організацію роботи. Суддя вважає, що ця оцінка є вибірковою, оскільки не враховано повного обсягу його діяльності, кількості нових справ, проведених засідань, а також часу відпусток чи тимчасової непрацездатності.

Суддя також пояснив, чому розгляд справ здійснював не завжди в порядку їх надходження. Причини, на його думку, були об’єктивними, проте дисциплінарний орган не врахував його пояснень і не навів мотивів їх відхилення.

Крім того, суддя акцентував, що в рішенні дисциплінарного органу неправомірно застосовано висновок Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2025 року № 990SCGC/7/24, оскільки фактичні обставини в цих справах відрізняються.

Підсумовуючи, суддя зазначив, що затягування розгляду справи відбулося через об’єктивні причини, зумовлені надмірним навантаженням суду, а не через його бездіяльність. Тому він просить скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Висновки за результатами розгляду скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Розглянувши доводи й аргументи, які викладено у скарзі судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Під час встановлення підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя керується стандартом доказування, встановленим частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до якої чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя вбачається, що на розгляді Вищої ради правосуддя перебували аналогічні за змістом скарги Маселка Р.А. (вх. М-146/27/7-20 від 24 лютого 2020 року) та Маловічка Ю.П. (вх. № М-2783/0/7-19), які на підставі ухвали Вищої ради правосуддя від 14 травня 2020 року № 1308/0/15-20 об’єднані в одну дисциплінарну справу. На момент розгляду об’єднаної дисциплінарної справи розгляд адміністративної справи № 826/14887/18 тривав понад 2 роки.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 1 лютого 2021 року № 171/2дп/15-21 відмовила у притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності та припинила дисциплінарне провадження.

Предметом розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А., відкритої за скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-3006/30/7-21 від 10 червня 2021 року), про безпідставне затягування розгляду адміністративної справи № 826/14887/18 (розгляд справи тривав 2 роки 8 місяців замість 60 днів, установлених статтею 258 КАС України).

Відповідно до статті 131 Конституції України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на Вищу раду правосуддя покладено повноваження щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, а також перегляду рішень Дисциплінарних палат за результатами розгляду скарг суддів. Реалізація цих повноважень передбачає перевірку законності та обґрунтованості рішень Дисциплінарних палат, оцінку повноти встановлення обставин дисциплінарної справи, правильності їх правової кваліфікації та відповідності зроблених висновків установленим фактичним даним.

Однією із фундаментальних гарантій ефективного здійснення правосуддя є забезпечення розгляду справ у розумні строки. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Аналогічний стандарт закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи судом упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що держава зобов’язана організувати свою судову систему таким чином, щоб суди могли гарантувати кожному право на розгляд справи упродовж розумного строку. При цьому відповідальність за забезпечення належної організації судового провадження у конкретній справі покладається безпосередньо на суддю, який її розглядає.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у рішенні від 1 лютого 2021 року № 171/2дп/15-21 дійшла висновку про відсутність у діях судді Костенка Д.А. дисциплінарного проступку під час розгляду ним судової справи в період із 22 жовтня 2018 року до 1 лютого 2021 року, погодилася, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано виокремила в дисциплінарному провадженні лише новий період бездіяльності судді – з 1 лютого до 8 липня 2021 року, оскільки попередній часовий проміжок уже отримав оцінку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя й не може бути переглянутий повторно.

До того ж необхідно зазначити, що доводи дисциплінарних скарг Маселка Р.А. (вх. № М-146/27/7-20 від 24 лютого 2020 року та № М-3006/30/7-21 від 10 червня 2021 року) стосуються допущення суддею Костенком Д.А. бездіяльності, що охоплюється періодом із 22 жовтня 2018 року до 8 липня 2021 року та містить ознаки тривалого правопорушення.

Спеціальне законодавство, зокрема Закон України «Про судоустрій і статус суддів», яким регулюється інститут дисциплінарної відповідальності суддів, не містить визначення поняття «триваючий дисциплінарний проступок», у зв’язку із чим його зміст формується на рівні правозастосовної практики.

Зокрема, у рішеннях Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 175/3995/17 та від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначено, що триваюче правопорушення – це проступок, який полягає у тривалому та безперервному невиконанні суб’єктом покладених на нього законом обов’язків. Такі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, надалі перебуває у стані постійного невиконання відповідного обов’язку, внаслідок чого порушення вимог закону триває у часі. Припинення триваючого правопорушення відбувається виключно у разі усунення обставин, за яких у суб’єкта існує відповідний обов’язок, або внаслідок його фактичного виконання.

Тлумачення поняття «триваюче правопорушення» міститься також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 : «Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення».

Аналізуючи обставини дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що тривалий розгляд суддею Костенком Д.А. справи № 826/14887/18, який охоплює певний проміжок часу, не може розглядатися як сукупність окремих самостійних порушень, учинених у різні моменти часу. Такий розгляд є єдиною поведінкою безперервного характеру, що зумовлена виконанням суддею спільного процесуального обов’язку – забезпечити розгляд справи в розумний строк.

В абзацах 76, 79 оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя заначено: «Незважаючи на наявність попереднього дисциплінарного провадження, відкритого також за скаргою Маселка Р.А. від 24 лютого 2020 року (вх. № М-146/27/7-20) стосовно судді Костенка Д.А., що свідчить про підвищений суспільний інтерес і важливість адміністративної справи № 826/14887/18 для позивача, суддя не вжив належних заходів для активізації її розгляду», «Водночас розгляд цієї адміністративної справи після ухвалення Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення від 1 лютого 2021 року № 171/2дп/15-21 про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності тривав ще 5 місяців та закінчився лише 8 липня 2021 року (день ухвалення рішення), що є порушенням розумності строків розгляду справи».

Тривалість розгляду справи знову суттєво перевищила строки, визначені процесуальним законодавством для розгляду справ відповідної категорії.

Аналіз матеріалів дисциплінарної справи свідчить, що дисциплінарний орган детально проаналізував перебіг розгляду зазначеної справи, встановив періоди бездіяльності у здійсненні процесуальних дій та надав належну правову оцінку встановленим обставинам. Дані автоматизованої системи документообігу суду, відомості про рух справи та інші матеріали дисциплінарної справи підтверджують наявність тривалих періодів, протягом яких справу фактично не розглядали.

Перевіряючи доводи скарги судді Костенка Д.А. щодо наявності об’єктивних причин тривалого розгляду справи, Вища рада правосуддя вважає за необхідне передусім врахувати посилання судді на надмірне навантаження в суді та неповну штатну чисельність суддів.

Безумовно, питання навантаження на суддів є важливим фактором, який може впливати на організацію роботи суду. Водночас наявність значного навантаження сама по собі не звільняє суддю від обов’язку забезпечити належну організацію здійснення правосуддя у справах, що перебувають у його провадженні.

Суддя, здійснюючи правосуддя, зобов’язаний організовувати свою діяльність у такий спосіб, щоб забезпечити розгляд справ у строки, які відповідають вимогам законодавства. Це передбачає необхідність належного планування роботи, контролю за рухом справ, своєчасного вчинення процесуальних дій та недопущення безпідставних перерв у розгляді справ.

Дисциплінарний орган установив і матеріали дисциплінарної справи підтверджують, що в період, коли справу № 826/14887/18 тривалий час не розглядали, суддя ухвалював рішення в інших адміністративних справах, зокрема в тих, що надійшли до суду пізніше. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя такі обставини обґрунтовано оцінила, як свідчення відсутності належного контролю за строками розгляду конкретної справи.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що такі дії свідчать про неналежну організацію здійснення правосуддя у конкретній справі та порушення принципу розумності строків її розгляду.

Щодо доводів судді про високу продуктивність його роботи та позитивні статистичні показники діяльності, Вища рада правосуддя зазначає таке.

Статистичні показники роботи судді можуть свідчити про загальну інтенсивність його професійної діяльності, однак вони не є визначальними для оцінки наявності чи відсутності дисциплінарного проступку в конкретній справі. Предметом дисциплінарного провадження є оцінка поведінки судді під час здійснення правосуддя в конкретній ситуації та дотримання ним вимог законодавства.

Навіть за наявності високих загальних показників розгляду справ суддя не звільняється від обов’язку забезпечити розгляд кожної конкретної справи в розумний строк. Тому посилання судді Костенка Д.А. на загальні статистичні показники його роботи не спростовують установлених дисциплінарним органом палатою обставин щодо тривалого розгляду зазначеної адміністративної справи.

Щодо доводів судді Костенка Д.А., що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, не врахувала його пояснень про об’єктивні причини відступу порядку розгляду справ Вища рада правосуддя зазначає таке.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя свідчить, що дисциплінарний орган дослідив наведені суддею пояснення та надав їм відповідну оцінку, водночас, дійшов висновку про відсутність переконливих доказів того, що зазначені обставини об’єктивно унеможливлювали розгляд справи протягом тривалого часу.

Вища рада правосуддя не встановила підстав вважати такий висновок необґрунтованим.

Щодо доводів судді про неправильне застосування Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16 січня 2025 року № 990SCGC/7/24, Вища рада правосуддя зазначає таке.

Правові висновки Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду, формують єдність судової практики та можуть застосовуватися як орієнтир під час оцінки поведінки суддів у дисциплінарних провадженнях. Використання дисциплінарною палатою відповідних правових позицій як загальних критеріїв оцінки дотримання суддею стандартів здійснення правосуддя саме по собі не свідчить про неправильність їх застосування.

Сам факт того, що фактичні обставини різних справ можуть відрізнятися, не виключає можливості використання відповідних правових підходів як загальних орієнтирів для оцінки дій судді в контексті забезпечення розумних строків розгляду справ.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на зазначене, з урахуванням застосування стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких і переконливих доказів), Вища рада правосуддя наголошує, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя належним чином обґрунтувала мотиви, якими керувалася під час ухвалення рішення від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення судді Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності, що, повною мірою відповідає вимогам закону та обставинам дисциплінарного провадження.

Отже, дослідивши обставини дисциплінарної справи та вивчивши доводи скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А., Вища рада правосуддя вважає, що висновок Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність підстав для притягнення судді Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом) є обґрунтованим.

Докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право: скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження; скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 липня 2025 року № 1410/1дп/15-25 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя