Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця О.О., складений за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, поданої адвокатом Кучеруком Максимом Васильовичем в інтересах Дудка Олександра Миколайовича, стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Сенька Миколи Федоровича,

встановила:

1. До Вищої ради правосуддя за вхідним № К-3483/0/7-25 надійшла дисциплінарна скарга, подана адвокатом Кучеруком М.В. в інтересах Дудка О.М., стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Сенька М.Ф.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 02.07.2025, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Кабанця О.О.

2. У дисциплінарній скарзі скаржник зазначає про те, що, на його переконання, під час розгляду судової справи № 759/16153/23 за позовом ОСОБА1, ОСОБА2 до ТОВ «Персонал Преміум», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА3, про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, суддею Сеньком М.Ф. допущено процесуальні порушення, а саме несвоєчасне виготовлення та надіслання до Єдиному державному реєстрі судових рішень та учасникам справи повного тексту судового рішення від 29.02.2024. Водночас, скаржник зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься документ під назвою: «рішення» від 29 лютого 2024 року у справі № 759/16153/23, у якому наявні лише зображення Державного Герба України та текст, із відображенням назви суду: «СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА», назви документа: «РІШЕННЯМ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ», номеру справи: «759/16153/23» та номеру провадження: «2/759/583/24», дати: «29 лютого 2024 року». Інші відомості у вказаному документі відсутні.

3. Указане, на думку скаржника, свідчить про вчинення суддею Сеньком М.Ф. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На підтвердження доводів, висловлених у дисциплінарній скарзі, скаржником долучено копії таких документів: рішення від 29 лютого 2024 року, заяви про видачу копії рішення, заяви про видачу виконавчого листа та документів, що посвідчують повноваження адвоката.

4. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (стаття 49 України «Про судоустрій і статус суддів»).

Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (також частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя») у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Дисциплінарне провадження, у тому числі, але не виключно, включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, дисциплінарний інспектор-доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Висновок дисциплінарного інспектора – доповідача передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

5. Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (пункт 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19).

Неприйнятною є можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення ним своїх обов’язків, окрім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновки № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС).

Підстави для дисциплінарної відповідальності суддів повинні стосуватися поведінки судді, яка суперечить одній із основних цінностей, закріплених у Конвенції: незалежності, безсторонності, доброчесності, цілісності, рівності, недискримінації, компетентності та сумлінності (пункти 10, 13, 28 висновку № 27 (2024) КРЄС).

6. Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року № 1029-VІ Сенько М.Ф. обраний суддею військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону безстроково. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2869-VІ Сенько М.Ф. обраний суддею Київського районного суду міста Сімферополя безстроково. Указом Президента України від 6 листопада 2014 року № 853/2014 Сенько М.Ф. переведений на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва. Суддя Сенько М.Ф. і нині продовжує здійснювати правосуддя в Святошинському районному суді міста Києва.

7. У дисциплінарній скарзі скаржник детально описав у чому саме, на його переконання, полягала неналежна поведінка судді Сенька М.Ф. та надав власну кваліфікацію його діям, – за підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя належить установити можливу наявність або відсутність ознак відповідних дисциплінарних проступків.

У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна стверджувати, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (стаття 6 Європейської конвенції із прав людини) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими із моменту їх вчинення суддею.

Тому у кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення в описаних у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність указаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.

Дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачає наявність вини судді у формі умислу або недбалості, а також такі самостійні склади: (1) допущення суддею незаконної відмови у доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або (2) вчинення іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду (настання таких наслідків є обов’язковою умовою існування цього самостійного складу дисциплінарного проступку судді).

Дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачає такі самостійні склади: (1) допущення суддею безпідставного затягування або (2) невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, (3) зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, (4) несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Указані діяння можуть бути вчиненні суддею як умисно, так і внаслідок недбалості та не передбачають настання негативних наслідків.

8. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.

У провадженні судді Святошинського районного суду міста Києва Сенька М.Ф. перебувала судова справа № 759/16153/23 за позовом ОСОБА1 ОСОБА2 до ТОВ «Персонал Преміум», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА3, про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП. Судовий розгляд цієї справи закінчився 29 лютого 2024 року, позовні вимоги задоволені частково. Водночас, учасники справи копії відповідного рішення суду не отримали та станом на день звернення із дисциплінарною скаргою (02 липня 2025 року) у Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст такого рішення був відсутній.

4 липня 2025 року судді Сеньку М.Ф. надіслано пропозицію надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі адвоката Кучерука М.В., однак, суддя своїм правом надати пояснення не скористався.

Також надіслано запит до Святошитнського районного суду міста Києва із проханням надати скриншоти із обліково-статистичної картки судової справи № 759/16153/23 із відображенням інформації про судове рішення від 29 лютого 2024 року (коли та ким створене, підписане та відправлене для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

4 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист-відповідь від Святошинського районного суду міста Києва із додатком у вигляді скриншоту із АСДС «Д-3» із відображенням відомостей картки справи № 759/16153/23 про судове рішення від 29 лютого 2024 року. Оглядом указаних відомостей установлено, що в картці справи № 759/16153/23 міститься документ під назвою «рішення», дата створення «03.01.2025», користувач, що створив «Сенько», користувач, що відмітив «До від…(імовірно відправки до ЄДРСР», – «Сенько», ідентифікатор документа «39175702».

Оглядом відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, проведеним 12 березня 2026 року встановлено наявність порожнього шаблону судового рішення від 29 лютого 2024 року у справі № 759/16153/23, який не містить жодного тексту щодо розгляду справи (відсутні вступна, мотивувальна та резолютивна частини), натомість, відображено лише відповідні реквізити: назва суду: «СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА», назва документа: «РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ», номер справи: «759/16153/23», номер провадження: «2/759/583/24», дата: «29 лютого 2024 року»; та наявність повного тексту указаного рішення, яке надіслано судом 13 серпня 2025 року.

9. Аналізуючи викладені вище обставини, Другою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено у діях судді Сенька М.Ф. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Разом із цим, установлено, що повний текст судового рішення від 29 лютого 2024 року тривалий час (орієнтовно півтора роки, що суттєво порушує встановлені законом строки) не надсилався суддею Сеньком М.Ф. до Єдиного державного реєстру судових рішень, а відповідно й учасникам справи. Шляхом створення та надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень порожнього шаблону відповідного судового рішення суддя Сенько М.Ф. лише формально виконав вимогу закону.

Указані обставини свідчать про можливе існування у діях судді Сенька М.Ф. двох самостійних складів дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: (1) зволікання суддею із виготовленням повного тексту судового рішення та (2) несвоєчасне надсилання суддею копії судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Сенька Миколи Федоровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя: