Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Крикливого Володимира Дмитровича стосовно суддів Вінницького апеляційного суду Панасюка Олександра Сергійовича, Берегового Олександра Юрійовича, Сала Тараса Богдановича,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 20 вересня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Крикливого В.Д. (вх. № К-4817/0/7-21) на дії суддів Вінницького апеляційного суду Панасюка О.С., Берегового О.Ю., Сала Т.Б.
2. 16 січня 2025 року цю справу було розподілено до провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
3. 14 березня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав суддям Панасюку О.С., Береговому О.Ю., Салу Т.Б. запит з пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги, а також запит щодо отримання копій матеріалів справи № 125/1596/20. 17 березня 2025 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли витребувані матеріали справи № 125/1596/20. 19 березня 2025 року надійшли пояснення судді Берегового О.Ю., 13 травня 2025 року надійшли пояснення судді Панасюка О.С.
4. 31 березня 2025 року та 15 квітня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запити та витребував постанову про відкриття виконавчого провадження № 68126960 з ідентифікатором доступу. Відповідь на цей запит надійшла 23 квітня 2025 року.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Зміст дисциплінарної скарги

5. Барський районний суд Вінницької області рішенням від 13 січня 2021 року у справі № 125/1596/20 частково задовольнив позов скаржника до ОСОБА1 про стягнення моральної шкоди.
6. В рішенні Барського районного суду Вінницької області зазначено, що оскільки позивач ОСОБА2 є особою з ІНФОРМАЦІЯ1, то він звільнений від сплати судового збору.
7. Вінницький апеляційний суд постановою від 27 травня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове про відмову у задоволенні позову. Крім цього, апеляційний суд вирішив:

«Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 к. віднести за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА2 на користь ОСОБА1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2522 (дві тисячі п’ятсот двадцять дві) грн 40 к. та 5000 (п’ять тисяч) грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.»

8. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 7 липня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА2 на постанову Вінницького апеляційного суду, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
9. Скаржник зазначає, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 13 січня 2021 року частково задоволено позов скаржника про зобов’язання ОСОБА1 демонтувати вмонтований витяжний короб з димовентеляційного каналу та відновити герметичність у каналі системи вентиляції, через яку вентилюється кухня в його квартирі та відшкодування завданої моральної шкоди, в частині стягнення з Відповідача моральної шкоди у сумі 18 250 грн. та стягнення судового збору.
10. Скаржник вказує, що є власником квартири за відповідною адресою. У 2018 році його сусід (відповідач у вказаній справі), проводячи перепланування в квартирі без передбаченої дозвільної документації, пошкодив герметичність вентиляційного каналу в кухні квартири, що спричинило нагнітання у вентиляційний канал квартири скаржника чадного газу його газової плити. Відповідачем пошкоджена герметичність вентиляційного каналу, який слугує для вентиляції квартири скаржника, що має забезпечувати швидке видалення диму при пожежі і природного газу при витоку; якість повітря, встановлену санітарними нормами, щоб воно не потрапляло всередину квартири.
11. В зв’язку з цим з метою захисту своїх прав та інтересів скаржник звернувся до суду та рішенням Барського районного суду Вінницької області від 13 січня 2021 року по справі № 125/1596/20 визнано факт нанесення йому моральної шкоди та частково задоволено позов.
12. В дисциплінарній скарзі скаржник вказав, що в апеляційній скарзі Відповідач наголошував, що судом не враховано те, що перепланування в квартирі, які не передбачають втручання в несучі конструкції не вимагають дозвільних документів, що не відповідає дійсності, оскільки Відповідачем здійснена врізка в інженерну систему димовентеляційннх каналів будинку, та порушено герметичність каналу. Посилання на те, що відсутні висновки спеціалізованих організацій є не обґрунтованим, в зв’язку з тим, що управитель КП «Бар‑благоустрій» звертався з листом про виклик спеціаліста до Барської дільниці АТ «Вінницягаз», але вони не вжили жодних дій.
13. Зауважує, що твердження про відсутність вини відповідача у порушенні герметичності димових та вентиляційних каналів спростовується тим, що Відповідач є власником квартири та саме ним проведені ремонтні роботи та встановлення витяжки примусової тяги, що підтверджено ним в залі судового засідання. Окрім того факт погіршення стану здоров'я скаржника внаслідок потрапляння викидів від згорання газу підтверджується виписками з медичної картки амбулаторного хворого.
14. Також судом не враховані підтверджуючі документи погіршення стану здоров’я скаржника, а саме виписки про перебування на стаціонарному лікуванні. Не враховані вимоги ДБН «Відведення продуктів згоряння», що стінки та перегородки димоходів та вентканалів повинні бути герметичними та товщиною не менше ніж 120 мм.
15. Скаржник зазначає, що йому ___ років, він є особою з ІНФОРМАЦІЯ1 і змушений сплачувати витрати порушникові ДБН за послуги адвоката за те, що три роки знущаються на ним і його дружиною, що вони змушені жити в постійному стресі та постійній боязні можливого вибуху в квартирі або отруєння чадним газом.
16. Окрім того, як зазначає скаржник, судом покладено [на нього] витрати за захист своїх прав та інтересів в суді.

Позиція судді Берегового О.Ю.

17. Суддя Береговий О.Ю. зазначає, що ознайомившись із аргументами дисциплінарної скарги Крикливого В.Д. вважає необхідним зазначити, що вона не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а її доводи зводяться виключно до суб'єктивного трактування судового рішення та незгоди із результатами розгляду апеляційної скарги відповідача. Такі обставини самі по собі не можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, натомість лише надають можливість використання правового механізму оскарження судового рішення у визначений процесуальним законом спосіб.

Позиція судді Панасюка О.С.

18. Суддя Панасюк О.С. повідомляє, що підставою скарги Крикливого В.Д. зазначено: незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
19. Проте насправді аргументи скарги зводяться виключно до незгоди із судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду його апеляційної скарги.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

Щодо обґрунтованості постанови Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року у справі № 125/1596/20 по суті спору

20. З дисциплінарної скарги встановлено, що оскаржуючи висновки Вінницького апеляційного суду в постанові від 27 травня 2021 року у справі № 125/1596/20 в частині, що стосується розгляду суті позовних вимог у справі, скаржник посилається лише на неправильну оцінку доказів у справі, неправильне застосування нормативно-правових актів під час розгляду справи.
21. Вища рада правосуддя в рішенні від 3 серпня 2021 року № 1746/0/15-21 зазначала, що Рада та її дисциплінарні органи, здійснюючи дисциплінарне провадження щодо судді, не втручаються у процес розгляду судових справ, а обмежуються наданням оцінки діям судді під час здійснення правосуддя та сумлінності виконання обов’язків судді.
22. Вища рада правосуддя в рішенні від 23 січня 2025 року №113/0/15-25 вже зазначала, що здійснюючи правосуддя, суддя безумовно має право на власне тлумачення закону, у тому числі й таке, що відрізняється від загальноприйнятого розуміння. Однак таке тлумачення повинно бути добросовісним, а також відображеним у судовому рішенні, ухваленому за наслідком розгляду справи, оскільки виключно шляхом викладення доводів щодо можливості застосування чи незастосування норми закону можна зрозуміти мотиви судді та яким чином він дійшов відповідних висновків.
23. У завдання та повноваження ні Вищої ради правосуддя, ні її дисциплінарних органів, ні дисциплінарного інспектора не входить вирішення питання про власне правильність інтерпретації суддею закону, оцінку доказів у справі – до тих пір, доки такі інтерпретація закону і оцінка доказів не виходять явно за межі розумного суддівського розсуду, що може обумовлювати вчинення суддею відповідного дисциплінарного проступку, склад якого визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
24. З дисциплінарної скарги слідує, що в цій частині скаржник висловлює незгоду з порядком розгляду справи, проте не зазначає відомості про такі дії і поведінку суддів, які можуть свідчити про допущення суддями дисциплінарних проступків.

Щодо стягнення постановою Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року у справі № 125/1596/20 судового збору зі скаржника

25. З матеріалів справи № 125/1596/20 встановлено, що інформація про наявність у скаржника статусу особи з ІНФОРМАЦІЯ1 зазначена на 3 сторінці позовної заяви, а також до позовної заяви долучена копія пенсійного посвідчення (а.с. 6).
26. Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що на виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року у справі № 125/1596/20 видавався виконавчий лист і відкривалося виконавче провадження № 68126960. В межах цього виконавчого провадження було забезпечено стягнення зі скаржника судового збору в сумі 2522,40 гривень, виконавчого збору в сумі 752,24 гривень і витрат виконавчого провадження в сумі 170,00 гривень.
27. Як вже зазначалося, Вінницький апеляційний суд в постанові від 27 травня 2021 року у справі № 125/1596/20 стягнув з ОСОБА2 (скаржник) на користь ОСОБА1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2522,40 гривень. Ці кошти, як було встановлено під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, були стягнуті зі скаржника в межах виконавчого провадження № 68126960.
28. Скаржник наголошує, що йому 77 років, він є особою з ІНФОРМАЦІЯ1 і ці відомості наявні в матеріалах справи, оскільки зазначалися ним у позовній заяві і до неї долучалися відповідні докази. Ця обставина також відображена в рішенні суду першої інстанції.
29. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
30. У випадку ухвалення судового рішення не на користь особи, яка звільнена від сплати судового збору, сплачена іншою стороною у справі сума судового збору компенсується їй за рахунок держави.
31. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що такий порядок розподілу судових витрат був відомий колегії Вінницького апеляційного суду, адже цей суд за головування судді Панасюка О.С. неодноразово вирішував таким чином порядок розподілу судових витрат в інших справах:

1) В постанові від 21 травня 2018 року у справі № 127/4420/16-ц зазначено:

«Крім того, беручи до уваги положення частини 13 статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що судовий збір в розмірі 178 грн 45 к. (1378 грн 00 к. х 12,95 % (задоволена частина позовних вимог) слід компенсувати на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пропорційно до задоволеної частини позовних вимог за рахунок держави, оскільки ОСОБА3 є ІНФОРМАЦІЯ2 та звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 56), а також слід стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1799 грн 32 к. (2067 грн х 87,05 % (задоволена частина апеляційної скарги).

…

Постановив:

…

Компенсувати за рахунок держави на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – 14360570, рахунок № 29092829003111, код банку № 305299, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги буд. № 50, судовий збір в розмірі 178 (сто сімдесят вісім) грн 45 к. за подання позову.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», <…> на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1799 (одна тисяча сімсот дев’яносто дев’ять) грн 32 к. <…>»

2) В постанові від 5 вересня 2024 року у справі № 127/198/24 зазначено:

«Позивачка ОСОБА4 звільнена від сплати судового збору в частині вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, сплачений ВОЦ МСЕ судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5450 грн 40 к. необхідно стягнути з позивачки на користь відповідача, в розмірі 1816 грн 80 к. – компенсувати відповідачу за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, решту судових витрат, зокрема витрати на правничу допомогу адвоката, – залишити за позивачкою.

…

постановив:

…

Стягнути з ОСОБА4, <…> 5450 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят) грн 40 к. у відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Судовий збір, понесений Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи, вул. Театральна, 14, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20097160, за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 к. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

32. Таким чином, в постанові Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2021 року у справі № 125/1596/20 попри вимоги пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» зі скаржника могло бути безпідставно стягнуто судовий збір за подання ОСОБА1 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, адже ці кошти могли підлягати компенсації апелянту за рахунок держави.
33. Конституційний Суд України в рішенні від 20 січня 2025 року № 2-р(II)/2025 зазначив, що відповідно до статей 3, 8, 55 Конституції України у їх посутньому зв’язку на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам, які перебувають у складному майновому становищі, можливість реалізації їхнього права на судовий захист, оскільки «право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя».
34. Встановлення в Законі України «Про судовий збір» для осіб з інвалідністю пільг у виді звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях є відображенням соціальної підтримки таких осіб, які в силу наявності передумов для призначення їм такого статусу можуть зазнавати непропорційного обмеження їх прав, у тому числі з доступу до суду, порівняно з іншими особами у разі застосування до них звичайних правил щодо сплати судового збору.
35. Оцінюючи істотність такої завданої скаржнику шкоди Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує наступне.
36. Якщо звернутися до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то її підпунктом «b» пункту 3 статті 35 передбачено, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану відповідно до статті 34, якщо він вважає, що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і Протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті.
37. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) це правило інтерпретує з певним ступенем гнучкості та із застосуванням критеріїв, деякі з яких (з посиланням на відповідну практику) перелічені в пунктах 386–428 Практичного посібника з умов прийнятності[1].
38. ЄСПЛ вважає, що навіть незначна фінансова втрата може бути суттєвою з огляду на конкретний стан особи та економічну ситуацію в країні чи регіоні, де вона проживає.
39. Наприклад, ЄСПЛ дійшов висновку про виконання критерію «суттєвої шкоди» у справі, у якій від заявниці вимагалося сплатити судові витрати, що на 20 % перевищували її місячний дохід («Пьєтка проти Польщі» (Piętka v. Poland), 2012, §§ 33-41);
40. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі – набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі – набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
41. Динаміка розміру цього показника була наступною:

1. спір у справі № 125/1596/20 в 2018 році – прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1762,00 гривень;
2. позов у справі № 125/1596/20 подано в 2020 році – прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2197,00 гривень;
3. постанова Вінницького апеляційного суду ухвалена в 2021 році – прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2270,00 гривень;

42. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору, задекларований середньомісячний дохід скаржника в першому півріччі 2021 року складав 36450/6 = 6075,00 гривень.
43. Таким чином, якщо вважати безпідставно стягнутий зі скаржника судовий збір фактично завданою шкодою, її розмір становив 2522,40/6075*100% = 41,5% середньомісячного задекларованого доходу скаржника.
44. Отже, з урахуванням висновків ЄСПЛ у справі «Пьєтка проти Польщі» Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, існує обґрунтований спір щодо виконання критерію «істотності» шкоди, завданої скаржнику внаслідок безпідставного стягнення з нього судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги.
45. В цьому випадку дії суддів апеляційного суду можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
46. Проте також невизнання судом за особою з інвалідністю права на звернення до суду без сплати судового збору може становити собою дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме «інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав».
47. Таким чином, розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях Вінницького апеляційного суду Панасюка О.С., Берегового О.Ю., Сала Т.Б. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
48. Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
49. Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Вінницького апеляційного суду Панасюка Олександра Сергійовича, Берегового Олександра Юрійовича, Сала Тараса Богдановича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                                                                                                                                        Олександр САСЕВИЧ

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                                                                                                                                         Олег КАНДЗЮБА

                                                                                                                                                                                                                                     Дмитро КРУПОДЕРЯ

                                                                                                                                                                                                                                       Дмитро ЛУК’ЯНОВ