X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
26.04.2021
936/2дп/15-21
Про залишення без розгляду дисциплінарної скарги Олійника О.М. стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Блажівської О.Є., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Олійника Олександра Миколайовича стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко Олени Вікторівни,

встановила:

23 березня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № О-1035/3/7-21 надійшла скарга Олійника О.М. на дії Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. під час розгляду справи № 520/3517/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 23 березня 2021 року вказану скаргу для проведення попередньої перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Болотіну С.М.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та, зокрема, наявність підстав щодо залишення її без розгляду та повернення скаржнику.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Олійника О.М. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотін С.М. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Олійника О.М. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.

У поданій скарзі Олійник О.М. вказує, що 9 березня 2021 року суддя Заічко О.В. постановила ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення повернула позивачеві, оскільки останній звернувся до суду з клопотанням про її відкликання.

Як зауважує скаржник, в подальшому суддя Заічко О.В. постановила ухвалу від 10 березня 2021 року, якою виправила описку в ухвалі суду від 9 березня 2021 року та фактично змінила зміст цієї ухвали. Так, на порушення вимог статей 250, 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя внесла виправлення, які за своєю суттю та змістом свідчать про ухвалення протилежного за змістом рішення, зокрема про залишення клопотання позивача про відкликання позовної заяви без розгляду та відкриття провадження у справі.

Такі дії судді Заічко О.В., на думку скаржника, свідчать про порушення нею норм процесуального права та, як наслідок, порушення принципу остаточності судового рішення. Скаржник також звертає увагу, що аналогічні порушення вже були предметом розгляду Вищої ради правосуддя та вказані порушення стали підставою для ухвалення дисциплінарним органом рішення від 28 жовтня 2020 року № 2963/3дп/15-20 стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

За таких обставин скаржник притягнути суддю Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. до дисциплінарної відповідальності.

Під час попередньої перевірки встановлено, у провадженні судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. перебуває адміністративна справа № 520/3517/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення.

9 березня 2021 року суддя Заічко О.В. постановила ухвалу «про повернення позовної заяви», у резолютивній частині якої вказала: «Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення – повернути позивачеві».

Зі змісту мотивувальної частини ухвали вбачалося, що «Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення. Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкликання позовної заяви. Відповідно до п.2 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання. Враховуючи викладене вище, та, беручи до уваги той факт, що відповідно до вимог ст. 171 КАС України провадження в зазначеній адміністративній справі ще не відкрито, позовна заява підлягає поверненню позивачеві».

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року виправлено описки, допущені у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали суду від 9 березня 2021 року.

Зокрема, судом внесено виправлення у вступній частині ухвали суду від 9 березня 2021 року та зазначено назву ухвали як «ухвала з питань повернення позовної заяви».

За змістом ухвали суду від 10 березня 2021 року також вбачається, що судом викладено третій, четвертий та п’ятий абзаци мотивувальної частини ухвали суду від 9 березня 2021 року у наступній редакції: «Цього ж дня засобами електронного зв’язку від позивача надійшла заява про залишення без розгляду клопотання про відкликання позовної заяви, в якій позивач також просив відкрити провадження та розпочати розгляд позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення. Відповідно до п.5 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду. Таким чином, застосовуючи аналогію закону, суд приходить до висновку про залишення зазначеного клопотання про відкликання позовної заяви без розгляду».

Крім того, за змістом, постановленої суддею Заічко О.В. ухвали суду вбачається, що перший абзац резолютивної частини ухвали суду від 9 березня 2021 року вирішено викласти у такій редакції: «Клопотання позивача про відкликання позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Наразі розгляд справи № 520/3517/21 судом не завершено.

Варто зауважити, що пунктом 14 частини першої статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

Частиною другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.

Слід також наголосити, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша, третя статті 308 КАС України).

Відповідно до статті 317 КАС України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин доводи дисциплінарної скарги Олійника О.М. у частині порушення суддею Заічко О.В. приписів статей 250, 253 КАС України під час вирішення питання про виправлення описки в ухвалі суду від 9 березня 2021 року можуть бути перевірені судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Зі змісту скарги вбачається, що доводи її автора зводяться до оцінки правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права. З огляду на характер та предмет спірних правовідносин, на які вказує скаржник, обставини, викладені ним у дисциплінарній скарзі можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Разом із тим Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя щодо доводів скарги Олійника О.М. про аналогічність обставин за яких було допущено порушення суддею Заічко О.В. із обставинами встановленими у дисциплінарній справі стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., Рибачука А.І. зауважує, що статтею 61 Конституції України визначено принцип індивідуалізації юридичної відповідальності та допущені цими суддями порушення не могли усунуті процесуальним шляхом і бути предметом перегляду будь-якого іншого суду, оскільки такі порушення були допущені суддями найвищого суду в системі судоустрою. Натомість процесуальні порушення допущені суддею Заічко О.В. можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції у порядку, визначеному КАС України та, зокрема з відомостей, наявних на вебсайті «Судова влада України» вбачається, що матеріали зазначеної вище справи скеровано до суду апеляційної інстанції.

Крім того, Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.

Дисциплінарне провадження щодо суддів має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності здійснення судочинства та не може бути спрямовано на оцінку судових рішень, які мають переглядатися лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

З огляду на зазначене дисциплінарну скаргу Олійника О.М. на дії Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.

На підставі викладеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

ухвалила:

дисциплінарну скаргу Олійника Олександра Миколайовича стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко Олени Вікторівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                                  О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                                                   О.Є. Блажівська

                                                                                                                            В.В. Саліхов