Вища рада правосуддя, розглянувши заяву про звільнення Іванова Едуарда Анатолійовича з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 березня 2026 року (вх. № 889/0/6-26) надійшли заява Іванова Е.А. від 24 березня 2026 року про звільнення з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви судді Іванова Е.А. та долучених до неї документів установлено таке.
Іванов Едуард Анатолійович, ____ року народження, Указом Президента України від 20 липня 2007 року № 654/2007 призначений на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2012 року № 4918-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Іванова Е.А. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII, зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2023 року № 309/0/15-23), установлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Іванова Е.А. безпосередньо на посаді судді на день ухвалення цього рішення становить 18 років 9 місяців 3 дні.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Іванов Е.А. відповідно до копій диплома спеціаліста серії __ __ № ____, трудової книжки, листа в. о. ректора Одеського державного університету імені І.І. Мечникова М. Ніколаєвої навчався в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова за заочною формою із 29 жовтня 1993 року до 28 березня 1997 року, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 9901/778/18 зазначено, що право бути рекомендованим на посаду судді має особа, яка в разі відповідності іншим вимогам здобула освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста.
Наявність або відсутність освітньо-кваліфікаційного рівня магістра не впливає на можливість призначення особи на посаду судді, тому навчання за заочною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає судді Іванову Е.А. право на відставку.
Згідно з копіями військового квитка та послужного списку із 5 серпня 1983 року до 10 липня 1987 року Іванов Е.А. був курсантом Свердловського вищого військово-політичного танко-артилерійського училища імені Л.І. Брежнєва.
Частиною другою статті 11 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок», чинною у період навчання Іванова Е.А. в зазначеному вищому військово-політичному училищі, було встановлено, що громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, є такими, що перебувають на дійсній військовій службі і називаються курсантами. На них поширюються обов’язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їхні сім’ї користувалися правами, пільгами та перевагами, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їхніх сімей.
Пунктом 1 статті 13 вказаного Закону СРСР визначено, що для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин і авіації Військово-Морського Флоту був установлений дворічний строк дійсної військової служби.
Таким чином, законодавство колишнього СРСР прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах.
Згідно із аналізу Закону СРСР «Про загальний військовий обов’язок» Іванов Е.А. як курсант військового навчального закладу набув статусу військовослужбовця строкової військової служби.
Отже, до стажу роботи Іванова Е.А. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню два роки навчання у Свердловському вищому військово-політичному танко-артилерійському училищі імені Л.І. Брежнєва як період проходження строкової військової служби.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення Іванова Е.А. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
Відповідно до записів у трудовій книжці Іванов Е.А. після здобуття вищої юридичної освіти до обрання на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду мав стаж роботи в галузі права понад три роки.
Отже, до стажу роботи Іванова Е.А. на посаді судді додатково підлягає зарахуванню стаж його роботи в галузі права, що вимагався Законом № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення на посаду судді) для зайняття посади судді, – три роки.
За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Іванова Е.А. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, військового квитка, послужного списку встановлено, що до стажу роботи Іванова Е.А. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 18 років 9 місяців 3 дні;
період проходження строкової військової служби – 2 роки;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Іванова Е.А., який дає йому право на відставку, становить 23 роки 9 місяців 3 дні.
Отже, суддя Іванов Е.А. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Зважаючи на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Іванова Едуарда Анатолійовича з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
