Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Спірідонової Т.В. розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Троня І.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези Марти Володимирівни стосовно судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Майбороди Світлани Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 1 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Берези М.В. (вх. № Б-52/20/7-25) на дії судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Майбороди С.М.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 1 липня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.
30 березня 2026 року дисциплінарний інспектор склав висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези М.В. і запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Майбороди С.М.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Скаржниця просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з неправомірним, на її думку, закриттям проваджень у справах № 748/3896/24 та № 748/3942/24 (відкритих за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)) за відсутністю складу правопорушення. Скаржниця посилається на безпідставність закриття справ – суддя констатувала відсутність складу адміністративного правопорушення при зафіксованих показниках алкоголю у повітрі, що було видихнуто правопорушниками 0,27 та 0,26 ‰ відповідно. Суперечливе обґрунтування – рішення мотивовані врахуванням похибки приладу «Drager» (0,04 ‰) та посиланням на пункт 5 статті 8 Віденської конвенції про дорожній рух. Неналежну мотивацію – скаржник зазначає, що суддя не навела достатніх правових аргументів щодо пріоритетного застосування норм міжнародної конвенції над національним законодавством, що призвело до уникнення особами відповідальності.
Позиція судді щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі
Суддя надала пояснення щодо дисциплінарної скарги. Позиція судді полягає в наступному.
Розгляд справ № 748/3896/24 та № 748/3942/24 здійснювався у суворій відповідності до вимог КУпАП, зокрема статті 245 щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин.
Постанови суду містять вичерпні мотиви прийняття відповідних рішень та обґрунтування відхилення аргументів, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Суддя стверджує, що нею встановлено недотримання працівниками поліції вимог статті 266 КУпАП та Інструкції затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі – Інструкція № 1452/735), а саме – незабезпечення проведення медичного огляду в закладі охорони здоров’я у разі незгоди водія з результатами огляду на місці.
Посилання на Віденську конвенцію про дорожній рух 1968 року обумовлено конституційним принципом пріоритету міжнародних договорів. Зазначені норми використовувалися як додатковий аргумент у сукупності з національним законодавством.
Рішення ухвалені на підставі внутрішнього переконання та належної оцінки доказів. Суддя наголошує на відсутності ознак грубого порушення закону або істотних негативних наслідків.
Також суддя наголосила, що доводи скарги зводяться до незгоди з правовою позицією суду, що має вирішуватися виключно в порядку апеляційного перегляду, а не шляхом дисциплінарного провадження.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Майборода Світлана Миколаївна обрана Постановою Верховної Ради України від 19 вересня 2013 року № 602-VII на посаду судді Чернігівського районного суду Чернігівської області.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено такі фактичні обставини щодо розгляду суддею Майбородою С.М. справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП:
Справа № 748/3896/24 (стосовно ОСОБА1)
Обставини правопорушення: 27 серпня 2024 року стосовно ОСОБА1 складено протокол про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Результат огляду на місці приладом «Drager Alcotest 6820» склав 0,27 ‰.
Судове рішення: постановою від 28 жовтня 2024 року провадження закрито за відсутністю складу правопорушення.
Обґрунтування суду: суддя врахувала пояснення водія про вживання лікарської настоянки, технічну похибку приладу (±0,04 ‰) та положення Віденської конвенції про дорожній рух щодо максимально допустимого рівня алкоголю 0,5 ‰.
Справа № 748/3942/24 (стосовно ОСОБА2)
Обставини правопорушення: 31 серпня 2024 року складено протокол стосовно ОСОБА2 про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Результат огляду на місці приладом «Drager Alcotest 6810» склав 0,26 ‰.
Судове рішення: постановою від 19 листопада 2024 року провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Обґрунтування суду: суддя посилалася на порушення процедури огляду (незабезпечення огляду в медзакладі при незгоді водія), технічну похибку приладу та норми Віденської конвенції про дорожній рух щодо максимально допустимого рівня алкоголю 0,5 ‰.
Нормативне регулювання правовідносин, про які йдеться в дисциплінарній скарзі
Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2799 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Конвенція про дорожній рух від 8 листопада 1968 року ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Конвенції про шляховий рух» від 25 квітня 1974 року № 2614-VIII.
Пункт 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух, 1968 року передбачає, що водій повинен контролювати свій транспортний засіб так, щоб бути завжди спроможним належним чином ним управляти. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами у сфері безпеки дорожнього руху, а також з такими чинниками, що можуть впливати на його поведінку, як втома, вживання лікарських препаратів і управління транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та під впливом наркотиків.
Пункт 6 статті 8 Конвенції про дорожній рух, 1968 року визначає, що у національному законодавстві потрібно передбачити спеціальні положення, що стосуються управління під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках – у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з управлінням транспортним засобом. У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція № 1452/735).
Згідно з пунктами 2, 6 розділу І Інструкції № 1452/735 (у редакції від 9 листопада 2015 року) огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього матеріалів Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила наявність в діях судді ознак дисциплінарних проступків виходячи з такого.
Суддею проігноровано імперативні вимоги пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, якою встановлено гранично допустимий рівень алкоголю в крові – 0,2 ‰. Попри те, що в обох справах фактичні показники (з урахуванням похибки) становили 0,23 ‰ та 0,22 ‰, суддя використала дану обставину як один з мотивів для закриття провадження у справі.
Посилання суду на Віденську конвенцію про дорожній рух 1968 року є неспроможним, оскільки її норми мають рекомендаційний характер і делегують встановлення точних цифрових показників національному законодавству. Суддя не навела належних мотивів для відступу від прямої норми національного законодавства.
Встановлено ігнорування судом результатів математичних розрахунків похибки приладу та посилання на неофіційні джерела інформації (сайт дистриб'ютора замість даних виробника).
Дії судді щодо потенційного необґрунтованого закриття проваджень у справа відкритих за статтею 130 КУпАП могли призвести до невиконання превентивної функції КУпАП та підриву авторитету судової влади.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Враховуючи вищенаведене, відомості викладені в дисциплінарній скарзі та встановлені під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора, можуть свідчити про наявність у діях судді Майбороди С.М. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Майбороди С.М.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Берези Марти Володимирівни стосовно судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Майбороди Світлани Миколаївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
Тетяна СПІРІДОНОВА
