Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Наталії Вікторівни, на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 про притягнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Наталії Вікторівни до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 20 січня 2026 року (вх. № 141/0/6-26) надійшла скарга судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. 3 лютого 2026 року суддя Чебан Н.В. надіслала доповнення до скарги (вх. № 141/1/6-26), у яких виклала мотиви своєї незгоди з постановленим рішенням та просила скасувати повністю рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, закрити дисциплінарне провадження.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 20 січня 2026 року доповідачем щодо матеріалів скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А. (далі – дисциплінарний інспектор).

Скаргу подано з дотриманням вимог, установлених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

За результатами перевірки зазначеної скарги дисциплінарний інспектор підготувала висновок про залишення без змін оскаржуваного рішення, який передала 12 лютого 2026 року (вх. № 734/0/24-26) на розгляд Вищої ради правосуддя.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2026 року зазначений висновок дисциплінарного інспектора передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В.

19 березня 2026 року голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф. надіслала до Вищої ради правосуддя заперечення на скаргу судді Чебан Н.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26, у яких підтвердила обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи (вх. № 2465/2/8-26).

21 квітня 2026 року представник судді Чебан Н.В. – адвокат Фабіжевський В.С. надіслав письмові пояснення, в яких навів аргументи, аналогічні доводам скарги судді Чебан Н.В. та додатково зазначив, що в оскаржуваному рішенні Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не надала оцінку твердженням судді Чебан Н.В., які вона висловила на свій захист, зокрема, щодо строку дії наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2023 року № 13-в/г до скасування в Україні воєнного стану. Крім того, представник судді аргументував порушення принципу пропорційності під час обрання виду дисциплінарного стягнення, посилаючись на відсутність «серйозних і жахливих» наслідків, що виправдовували б звільнення судді з посади (вх. № Ф-1875/3/7-26).

Вища рада правосуддя своєчасно та в належний спосіб повідомила суддю Чебан Н.В. та скаржника – Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області – про час засідань, призначених на 19 березня та 21 квітня 2026 року, шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного зв’язку 6 березня та 10 квітня 2026 року (вих. № 1500/0/19-26 та №2431/0/19- 26) та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. На засіданні 21 квітня 2026 року було оголошено перерву до 10:00 23 квітня 2026 року.

Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді Чебан Н.В. та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами) (далі – Регламент Вищої ради правосуддя), судді, представнику скаржника запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

На засіданні Вищої ради правосуддя 19 березня 2026 року в режимі відеоконференції взяла участь голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф. Суддя Чебан Н.В. та представник судді адвокат Фабіжевський В.С. на засідання не прибули. Засідання 19 березня 2026 року було відкладено у зв’язку із задоволенням клопотання представника судді про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

13 та 21 квітня 2026 року від в. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомової О.Ю. надійшли заяви про розгляд скарги без її участі (вх. № 1049/0/6-26, № 1049/1/6-26).

На засіданні Вищої ради правосуддя 21 та 23 квітня 2026 року в режимі відеоконференції взяли участь суддя Чебан Н.В. та представник судді адвокат Фабіжевський В.С., які підтримали доводи скарги з підстав, наведених у скарзі та поясненнях представника судді.

21 квітня 2026 року Вища рада правосуддя задовольнила клопотання судді Чебан Н.В. про огляд відеофайлу та відмовила у задоволенні клопотання про витребування доказів (вх. № 141/3/6-26). Крім того, Вища рада правосуддя відмовила у задоволенні клопотання представника судді – адвоката Фабіжевського В.С. про виклик свідка (вх. № Ф-1875/2/7-26).

23 квітня 2026 року Вища рада правосуддя розглянула низку клопотань судді та її представника – адвоката Фабіжевського В.С., зокрема, Вища рада правосуддя відмовила у витребуванні інформації, доказів та огляді матеріалів дисциплінарної справи, у виклику на засідання голови Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкової Ю.Ф. (вх. № 141/4/6-26, № Ф-1875/4/7-26, № Ф-1875/6/7-26). Розглянувши клопотання представника судді (вх. № Ф-1875/5/7-26) про надання правової оцінки твердженням судді, висловленим на свій захист, Вища рада правосуддя вирішила, що відповідна оцінка буде надана під час ухвалення рішення.

Відомості про суддю

Чебан Наталія Вікторівна Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 29 листопада 2021 року № 601/2021 призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

У характеристиці від 2 жовтня 2025 року (вх. № 10255/0/8-25) за підписом голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Юлії Волкової наведено інформацію про освіту, кваліфікацію, стаж на посаді судді, відсутність скарг на суддю Чебан Н.В.

Суддя Чебан Н.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

Підстави відкриття дисциплінарної справи та результати її розгляду

27 травня 2025 року в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. звернулась до Вищої ради правосуддя зі скаргою (вх. № 2303/0/6-25), в якій зазначила, що суддя Чебан Н.В. у період з березня 2017 року до листопада 2021 року не здійснювала правосуддя внаслідок припинення повноважень у зв’язку із закінченням строку, на який її було призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Крім того, після призначення Чебан Н.В. на посаду судді Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області Указом Президента України № 601/2021 від 29 листопада 2021 року суддя до здійснення правосуддя не приступила, а починаючи з грудня 2021 року безперервно перебувала у відпустках різних видів, зокрема без збереження заробітної плати.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. у скарзі покликалась на норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», рішення Ради суддів України № 7 від 11 квітня 2024 року щодо неприпустимості надання відпусток без збереження заробітної плати суддям з повноваженнями на відправлення правосуддя у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим.

Рішенням зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року рекомендовано судді Чебан Н.В. повернутись до відправлення правосуддя 14 травня 2024 року після закінчення відпустки.

Однак суддя Чебан Н.В. повідомила про неможливість повернення до робочого місця у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області до припинення в Україні воєнного стану, оскільки у зв’язку із повномасштабним вторгненням країни-агресора на територію України наразі перебуває в Королівстві Норвегія, разом із дитиною отримала колективний захист. Існує заборона для осіб, які отримали колективний захист на території Королівства Норвегія, на повернення в Україну до закінчення воєнного стану.

Рішенням зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року рекомендовано судді Чебан Н.В. повернутись до відправлення правосуддя 10 травня 2025 року після закінчення відпустки.

Проте 12 травня 2025 року, тобто в перший робочий день після закінчення відпустки, суддя Чебан Н.В. на робоче місце не прибула, не повідомила суд про неможливість відправляти правосуддя.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. наказом № 35-в/г від 12 травня 2025 року відмовила судді Чебан Н.В. у наданні відпустки без збереження заробітної плати за її заявою від 9 травня 2025 року та рекомендувала негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді, з’явившись на робоче місце до Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. наказом № 36-в/г від 13 травня 2025 року відмовила судді Чебан Н.В. у продовженні відпустки без збереження заробітної плати за її заявою від 12 травня 2025 року та рекомендувала негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді, з’явившись на робоче місце до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Однак суддя Чебан Н.В. на робоче місце не прибула, у зв’язку з цим відповідальні працівники Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області склали акти про відсутність судді на роботі.

Суддя Чебан Н.В. у листах від 13, 15 та 16 травня 2025 року повідомила про неможливість повернення до роботи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області до припинення в Україні воєнного стану у зв’язку з отриманням колективного захисту в Королівстві Норвегія та забороною для громадян України, які перебувають під захистом, на повернення в Україну до закінчення дії воєнного стану.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. у зв’язку із неприбуттям судді Чебан Н.В. на своє робоче місце у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, враховуючи набуття суддею повноважень на здійснення правосуддя 30 листопада 2021 року, просила надати оцінку поведінці судді в межах процедури дисциплінарного провадження.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 27 травня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Остапенко Т.А. для проведення попередньої перевірки.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 10 вересня 2025 року № 1890/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за скаргою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, поданою в.о. голови суду Шевчук Ю.В., стосовно судді Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. за ознаками дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Остапенко Т.А. підготувала висновок про притягнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

За результатами розгляду зазначеної дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася із пропозицією дисциплінарного інспектора та своїм рішенням від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 притягнула суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Чебан Н.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів).

Зазначене рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя мотивовано тим, що дії судді щодо зловживання правом на відпустки без збереження заробітної плати у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, та безпідставна відсутність на робочому місці, свідчать про ухилення судді від здійснення свого основного обов’язку – відправлення правосуддя, та мають наслідком збільшення навантаження на інших суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, негативно впливають на тривалість розгляду справ, оперативність та ефективність відновлення порушених прав громадян, які звернулися за судовим захистом. Така поведінка судді Чебан Н.В. суперечить присязі судді, нормам суддівської етики та стандартам поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, підриває авторитет правосуддя, демонструє неповагу до суддів Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

У рішенні Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що суддя Чебан Н.В. свідомо знехтувала обов’язком дотримуватися правил суддівської етики, зокрема, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, оскільки безпідставно не повернулася до виконання обов’язку зі здійснення правосуддя після закінчення терміну відпустки без збереження заробітної плати, хоча була обізнана зі змістом наказів від 12 травня 2025 року № 35-в/г та від 13 травня 2025 року № 36-в/г, які містили рекомендацію негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді та з’явитися на робоче місце до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично оцінила аргументи судді Чебан Н.В. щодо тривалості відпустки без збереження заробітної плати до скасування дії воєнного стану в Україні, наданої на підставі наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2023 року № 13-в/г, як такі, що є непереконливими, не ґрунтуються на законі і спростовуються обставинами дисциплінарної справи та отриманими доказами.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення щодо судді Чебан Н.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала умисний характер допущеного порушення, його тривалість та істотність, що є несумісним зі статусом судді, тому вважала пропорційним стягненням застосування до неї подання про звільнення судді з посади.

Узагальнені доводи скарги судді Чебан Н.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Суддя Чебан Н.В., звертаючись із проханням скасувати повністю рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення судді з посади, зазначила, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з порушенням норм законодавства України.

Суддя Чебан Н.В. вказала на наявність процесуальних порушень під час розгляду дисциплінарної справи Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя. На її переконання, порушено право судді брати участь у розгляді дисциплінарної справи, оскільки під час засідання 14 січня 2026 року, в якому суддя брала участь у режимі відеоконференції, з технічних причин було втрачено зв’язок, однак, попри численні спроби відновити приєднання (телефонні дзвінки, звернення до секретаріату), можливості повторного підключення їй не надали, а розгляд справи продовжили та рішення ухвалили за її відсутності.

Суддя Чебан Н.В. також зазначила про порушення принципу змагальності та права на подання доказів. Вона наголосила, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя безпідставно відмовила у задоволенні її клопотань про витребування доказів та огляд відеофайлу, який підтверджував факт отримання наказу на її електронну адресу. На її думку, відмова у дослідженні цих доказів спричинила неповноту встановлення фактичних обставин справи.

Щодо застосування норм матеріального права та дотримання принципу правової визначеності суддя Чебан Н.В. наголосила, що висновок Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про «свідоме нехтування обов’язками» не відповідає законодавчим нормам, які регулюють надання відпусток в умовах воєнного стану. Суддя зазначила, що перебуває у відпустці без збереження заробітної плати «до закінчення періоду дії воєнного стану» на підставі наказу голови суду № 13‑в/г від 12 квітня 2023 року, який є індивідуальним актом. Цей наказ є чинним, не був скасований у встановленому законом порядку, а його дія не вичерпана, оскільки воєнний стан в Україні триває.

Суддя Чебан Н.В. підкреслила, що видання подальших наказів № 35‑в/г та № 36‑в/г від 12 та 13 травня 2025 року про відмову у наданні відпустки порушило принцип правової визначеності та її законні сподівання на чинність наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року (без зазначення конкретної дати закінчення відпустки) на підставі якого вона правомірно перебуває у відпустці без збереження заробітної плати до закінчення дії воєнного стану. Суддя заперечила існування «помилкової редакції» цього наказу, звернувши увагу, що зміни до нього могли бути внесені виключно шляхом видання нового наказу з дотриманням процедури ознайомлення, чого здійснено не було. Окремо суддя зазначила, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не врахувала пріоритету застосування спеціальної норми статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо загальних норм Закону України «Про відпустки», відповідно до якої відпустка без збереження заробітної плати надається на весь період дії воєнного стану без обмеження її строку.

Суддя Чебан Н.В. зазначила про невідповідність висновків Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя обставинам справи. Зокрема, на думку судді, факт її обізнаності зі змістом наказів про надання відпустки без збереження заробітної плати на певний строк ґрунтуються на припущеннях, оскільки накази не надсилались на електронну пошту судді з офіційної електронної пошти суду. Твердження рішення дисциплінарного органу про те, що зміст наказів доводився «в усній формі засобами телефонного зв’язку», суперечить вимогам нормативних актів про ознайомлення працівника з наказом під особистий підпис. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт такого повідомлення. Крім того, суддя звернула увагу на невідповідності в процедурі ознайомлення її з наказом № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, описаній в матеріалах службової перевірки, обставини встановлені за результатами якої враховано при ухваленні рішення Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Висновки про обізнаність судді про строковість надання відпустки без збереження заробітної плати є припущенням, оскільки звернення судді із заявами про надання (продовження) відпустки кожні 90 днів обумовлені продовженням дії воєнного стану Указами Президента України та вимогами Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Суддя Чебан Н.В. зазначила, що рішенням від 12 лютого 2025 року, яке оформлено протоколом № 1, збори суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області рекомендували їй повідомити про намір приступити до роботи 10 травня 2025 року, а не про неможливість погодження надання подальших відпусток, що не відповідає обставинам, встановленим при розгляді дисциплінарної справи. Крім того, повідомлення про необхідність з’явитися на робочому місці 12 травня 2025 року суддя отримала електронною поштою лише 13 травня 2025 року.

Суддя Чебан Н.В. також звернула увагу, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час ухвалення рішення не врахувала висновків Верховного Суду, зокрема практику Верховного Суду (постанова від 6 червня 2024 року у справі № 367/569/23), згідно з якою відсутність працівника на роботі у зв’язку з військовим вторгненням на територію України не може кваліфікуватися як прогул без поважних причин.

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 10 грудня 2021 року № 71-в/г «Про надання невикористаної щорічної основної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. щорічну основну відпустку тривалістю 42 календарних дні за період роботи з 3 квітня 2019 року до 2 квітня 2020 року з 28 грудня 2021 року до 9 лютого 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 13 грудня 2021 року № 72-в/г «Про надання невикористаної основної щорічної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. частину невикористаної основної щорічної відпустки тривалістю 1 календарний день за період роботи з 3 квітня 2018 року до 2 квітня 2019 року – 13 грудня 2021 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 10 лютого 2022 року № 6-в/г «Про надання частини невикористаної щорічної основної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 10 календарних днів (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з 4 січня 2022 року до 13 січня 2022 року у період перебування у щорічній основній відпустці з 28 грудня 2021 року до 9 лютого 2022 року) за період роботи з 3 квітня 2019 року до 2 квітня 2020 року з 10 лютого 2022 року до 19 лютого 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 15 лютого 2022 року № 8-в/г «Про надання невикористаної частини щорічної основної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 25 календарних днів за період роботи з 3 квітня 2016 року до 2 квітня 2017 року з 4 березня 2022 року до 29 березня 2022 року, з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 3 березня 2022 року № 12-в/г «Про надання частини щорічної основної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. частину щорічної основної відпустки тривалістю 1 календарний день за період роботи з 3 квітня 2017 року до 2 квітня 2018 року – 3 березня 2022 року.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 24 березня 2022 року № 17-в/г «Про надання частини невикористаної основної щорічної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. частину невикористаної основної щорічної відпустки тривалістю 28 календарних днів за період роботи з 3 квітня 2017 року до 2 квітня 2018 року з 30 березня 2022 року до 27 квітня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 26 квітня 2022 року № 21-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами тривалістю 2 календарних дні з 28 квітня 2022 року до 29 квітня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 2 травня 2022 року № 23-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами тривалістю 10 календарних днів з 2 травня 2022 року до 11 травня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 11 травня 2022 року № 24-в/г «Про надання частини невикористаної основної щорічної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. частину невикористаної основної щорічної відпустки тривалістю 19 календарних днів за період роботи з 3 квітня 2018 року до 2 квітня 2019 року з 23 травня 2022 року до 10 червня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 15 червня 2022 року № 31-в/г «Про надання частини невикористаної основної щорічної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. частину невикористаної основної щорічної відпустки тривалістю 12 календарних днів за період роботи з 3 квітня 2018 року до 2 квітня 2019 року та частину невикористаної основної щорічної відпустки тривалістю 5 календарних днів за період роботи з 3 квітня 2017 року до 2 квітня 2018 року, разом – 17 календарних днів, із 29 червня 2022 року до 15 липня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 15 липня 2022 року № 40-в/г «Про надання частини невикористаної основної щорічної відпустки Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. частину невикористаної основної щорічної відпустки тривалістю 19 календарних днів за період роботи з 3 квітня 2020 року до 2 квітня 2021 року з 1 серпня 2022 року до 19 серпня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 19 серпня 2022 року № 46-в/г «Про надання основної щорічної відпустки та частини додаткової відпустки за вислугу років Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. основну щорічну відпустку тривалістю 42 календарних дні за період роботи з 3 квітня 2021 року до 2 квітня 2022 року та частину невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років тривалістю 12 календарних днів за період роботи з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, разом – 54 календарних дні, з 5 вересня 2022 року до 28 жовтня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 28 жовтня 2022 року № 59-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами тривалістю 1 календарний день – 31 жовтня 2022 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. наказом від 1 листопада 2022 року № 60-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду віком до шести років, тривалістю 168 календарних днів з 1 листопада 2022 року до 17 квітня 2023 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 12 квітня 2023 року № 13-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати з 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року. Із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати суддя Чебан Н.В. звернулася 12 квітня 2023 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 19 травня 2023 року № 18-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати з 22 травня 2023 року до 18 серпня 2023 року. Із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати суддя Чебан Н.В. звернулася 19 травня 2023 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 18 серпня 2023 року № 40-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати з 19 серпня 2023 року до 15 листопада 2023 року. Із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати суддя Чебан Н.В. звернулася 18 серпня 2023 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 15 листопада 2023 року № 60-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати з 16 листопада 2023 року до 13 лютого 2024 року. Із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати суддя Чебан Н.В. звернулася 15 листопада 2023 року.

Голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. наказом від 13 лютого 2024 року № 10-в/г «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» надав судді Чебан Н.В. відпустку без збереження заробітної плати з 14 лютого 2024 року до 13 травня 2024 року. Із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати суддя Чебан Н.В. звернулася 13 лютого 2024 року.

У Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області 16 квітня 2024 року проведено збори суддів з обговорення рішення Ради суддів України № 7 від 11 квітня 2024 року. Головуючий на зборах Заверюха В.О. повідомив суддям Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зміст рішення Ради суддів України № 7 від 11 квітня 2024 року та зазначив про строковість відпустки судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. до 13 травня 2024 року, наданої на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Рішенням зборів суддів рекомендовано судді Чебан Н.В. повідомити суд про те, чи має вона намір повернутися до відправлення правосуддя після закінчення відпустки, а саме 14 травня 2024 року, та приступити до відправлення правосуддя після закінчення відпустки (протокол № 2 зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року).

На виконання рішення зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яке оформлене протоколом № 2 від 16 квітня 2024 року, суддя Чебан Н.В. 13 травня 2024 року надіслала повідомлення, у якому інформувала про неможливість повернення до робочого місця у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області до припинення в Україні воєнного стану.

Зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України виїхала з дитиною за кордон; наразі перебуває в Королівстві Норвегія, отримала колективний захист (надання дозволу на проживання особам, які перебувають у небезпеці); органи державної влади Норвегії вбачають, що найближчим часом повернення до України буде небезпечним і заборонили громадянам України, які отримали у Норвегії колективний захист, повертатися в Україну до скасування воєнного стану.

Поінформувала про наказ голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2023 року № 13-в/г, на підставі якого судді Чебан Н.В. надано відпустку без збереження заробітної плати з 18 квітня 2023 року до закінчення періоду дії воєнного стану, та намір повернутись до відправлення правосуддя після закінчення відпустки, тривалість якої визначена за угодою сторін, а саме після скасування воєнного стану в Україні у встановленому законом порядку.

Після повідомлення судді Чебан Н.В. рекомендації зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про повернення 14 травня 2024 року до відправлення правосуддя після закінчення чергової відпустки суддя звернулася до керівництва суду із заявами про надання відпусток без збереження заробітної плати від 13 травня, 12 серпня, 11 листопада 2024 року, 10 лютого 2025 року, на підставі яких наказами від 13 травня 2024 року № 33-в/г, від 12 серпня 2024 року № 53-в/г, від 11 листопада 2024 року № 88-в/г, від 10 лютого 2025 року № 11-в/г судді було надано ще чотири відпустки без збереження заробітної плати, кожна тривалістю 90 днів на строк з 14 травня 2024 року до 11 серпня 2024 року, з 12 серпня 2024 року до 9 листопада 2024 року, з 11 листопада 2024 року до 7 лютого 2025 року, з 10 лютого 2025 року до 9 травня 2025 року.

У Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області 12 лютого 2025 року проведено збори суддів. Оскільки суддя Чебан Н.В. тривалий час перебуває у відпустках, нині у відпустці без збереження заробітної плати, рішенням зборів суддів вирішено повторно звернутися до судді Чебан Н.В. із повідомленням про неможливість погодження надання подальших відпусток та запропонувати стати до роботи з відправлення правосуддя після закінчення відпустки без збереження заробітної плати (протокол № 1 зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року).

Проте 12 травня 2025 року, тобто в перший робочий день після закінчення відпустки, суддя Чебан Н.В. на робоче місце не прибула, не повідомила суд про неможливість відправляти правосуддя.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. наказом № 35-в/г від 12 травня 2025 року відмовила судді Чебан Н.В. у наданні відпустки без збереження заробітної плати за її заявою від 9 травня 2025 року та рекомендувала негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді, з’явившись на робоче місце до Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

В. о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. наказом № 36-в/г від 13 травня 2025 року відмовила судді Чебан Н.В. у продовженні відпустки без збереження заробітної плати за її заявою від 12 травня 2025 року та рекомендувала негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді, з’явившись на робоче місце до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Суддя Чебан Н.В. у листах, що надійшли до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 13, 15, 16 травня 2025 року, повідомила про неможливість повернення до робочого місця у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області до припинення в Україні воєнного стану. Поінформувала про наказ голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 квітня 2023 року № 13-в/г, на підставі якого судді Чебан Н.В. надано відпустку без збереження заробітної плати до закінчення дії воєнного стану. Тривалість такої відпустки визначена за угодою сторін до настання певної обставини – скасування воєнного стану. Тобто, як зауважила суддя, така відпустка надана на весь період дії воєнного стану, до його скасування в установленому законом порядку. Періодичні звернення із заявами про надання відпустки без збереження заробітної плати на наступний період суддя Чебан Н.В. пояснила продовженням дії воєнного стану на 90 діб Указами Президента України. Водночас заперечила свою обізнаність із іншими наказами про надання відпустки без збереження заробітної плати та висловила намір повернутися до відправлення правосуддя після закінчення відпустки, тривалість якої визначена за угодою сторін, а саме після скасування воєнного стану в Україні.

Зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України виїхала з дитиною за кордон та зауважила, що вимушено покинула місце проживання та місце роботи, ураховуючи небезпечні умови для життя й праці. Наразі суддя Чебан Н.В. позбавлена можливості належним чином виконувати свої посадові обов’язки з незалежних від неї причин, оскільки життя, честь і гідність, недоторканість, безпека її та дитини, так само як і безпечні умови праці, не можуть бути гарантовані державою та Білгород- Дністровським міськрайонним судом Одеської області.

Нині суддя Чебан Н.В. перебуває в Королівстві Норвегія, разом із дитиною отримала колективний захист. Існує заборона для осіб, які отримали колективний захист на території Королівства Норвегія, на повернення в Україну до закінчення воєнного стану.

Відповідно до листа Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 1 жовтня 2025 року (вх. № 10255/0/8-25 від 2 жовтня 2025 року) з офіційної електронної адреси Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області судді Чебан Н.В. не надсилалися накази про надання відпустки без збереження заробітної плати з 18 квітня 2023 року до 12 травня 2025 року. У зв’язку з перебуванням судді Чебан Н.В. за кордоном зміст наказів доводився до її відома в усній формі засобами телефонного зв’язку. Від судді Чебан Н.В. заяв про надання копій наказів не надходило.

У Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області 16 травня 2025 року проведено збори суддів з обговорення питань щодо перерозподілу справ та матеріалів, які надійшли до суду з 12 до 15 травня 2025 року, у яких головуючим суддею визначено суддю Чебан Н.В.; виключено суддю Чебан Н.В. з автоматизованого розподілу справ між суддями із 16 травня 2025 року до усунення обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

На підставі рішення зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, оформленого протоколом № 5 від 16 травня 2025 року, проведено перерозподіл справ та матеріалів, які надійшли до суду з 12 до 15 травня 2025 року, у яких головуючим суддею визначено суддю Чебан Н.В.; виключено суддю Чебан Н.В. з автоматизованого розподілу справ між суддями із 16 травня 2025 року до усунення обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 12 травня, 13 травня, 14 травня, 15 травня 2025 року судді Чебан Н.В. розподілено 39 справ і матеріалів. На підставі розпоряджень т. в. о. керівника апарату від 16 травня 2025 року здійснено повторний розподіл справ між суддями.

Згідно з табелями обліку використання робочого часу в Білгород- Дністровському міськрайонному суді Одеської області з 18 квітня 2023 року навпроти прізвища судді Чебан Н.В. у робочі дні міститься позначка «А» (відпустка без збереження заробітної плати), з 12 травня 2025 року – позначка «Ін» (інші причини).

З 12 травня до 16 липня 2025 року уповноважені працівники Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області склали 48 актів про відсутність судді Чебан Н.В. на роботі протягом усього робочого дня.

5 листопада 2025 року від голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкової Ю.Ф. надійшли додаткові пояснення (вх. № 4055/0/6-25) щодо обставин видання наказу «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, до яких долучено доповідну записку в. о. керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Андрія Кочергіна за результатами проведеної службової перевірки, пояснення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюхи В.О., який станом на дату видання наказу перебував на адміністративній посаді голови суду.

Зазначено, що в.о. керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області наказом № 88-од/к від 19 вересня 2025 року призначив службову перевірку з метою встановлення обставин наявності наказу голови суду від 12 квітня 2023 року № 13-в/г у різних редакціях.

За результатами службової перевірки встановлено, що працівник суду, якому було доручено ознайомити суддю Чебан Н.В. із наказом № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, допустив помилку, направивши їй помилкову редакцію наказу.

Про обізнаність із кінцевою датою наданої відпустки судді свідчить те, що вже 19 травня 2023 року суддя Чебан Н.В. направила до суду заяву про надання їй чергової відпустки без збереження заробітної плати із 20 травня 2023 року.

Висновки за результатами службової перевірки вказують на те, що ведення кадрового діловодства в суді станом на 12 квітня 2023 року входило до посадових обов’язків заступника керівника апарату суду Тарути І.В.

Голова суду 12 квітня 2023 року доручив Таруті І.В. виготовити проєкт наказу «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В із 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Оригінал наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року викладено в такій редакції: «Надати судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Наталії Вікторівні відпустку без збереження заробітної плати з 18 квітня 2023 року до закінчення періоду дії військового стану по 20 травня 2023 року».

Обставини та причини направлення судді Чебан Н.В. помилкової копії редакції наказу голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 13-в/г від 12 квітня 2023 року (без кінцевої дати наданої відпустки) не встановлені.

Наказ Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» № 13- в/г від 12 квітня 2023 року судді Чебан Н.В. з електронної адреси цього суду не надсилався.

У межах службової перевірки не встановлено факту направлення наявними працівниками суду копії наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» № 13-в/г від 12 квітня 2023 року.

Зміст наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року (із зазначеним періодом наданої відпустки з 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року) судді Чебан Н.В. було доведено у телефонному режимі.

У зв’язку з припиненням з 30 липня 2025 року трудових відносин із Тарутою І.В., яка відповідала за підготовку проєкту наказу голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, в межах проведеної перевірки ступінь вини зазначеної особи не встановлено.

У поясненнях, наданих під час проведення службової перевірки, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О., який станом на дату видання наказу від 12 квітня 2023 року № 13-в/г про надання судді Чебан Н.В. відпустки без збереження заробітної плати перебував на адміністративній посаді голови суду, зазначив, що при підписанні наказу він виявив помилку в частині відсутності кінцевої дати наданої відпустки і доручив Таруті І.В. підготувати проєкт відповідного наказу про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В. із 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року. Саме в цій редакції наказ № 13- в/г від 12 квітня 2023 року був підписаний, його оригінал зберігається у номенклатурі «Накази голови суду про надання відпусток, індекс 02-04 за 2023 рік», а копія – в особовій справі судді Чебан Н.В.

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О. також повідомив, що Тарута І.В. отримала доручення голови суду ознайомити суддю Чебан Н.В. зі змістом цього наказу. Зміст наказу № 13- в/г від 12 квітня 2023 року (із зазначеним періодом наданої відпустки від 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року) судді Чебан Н.В. було доведено в телефонному режимі. Про обізнаність судді Чебан Н.В. із кінцевою датою наданої відпустки свідчить те, що уже 19 травня 2023 року Чебан Н.В. направила до суду заяву про надання їй чергової відпустки без збереження заробітної плати із 20 травня 2023 року.

Згідно з інформацією, наведеною в додаткових поясненнях, які надійшли від Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підписом голови суду Волкової Ю.Ф., станом на жовтень 2025 року в суді налічується 15 штатних посад суддів; фактична чисельність суддів – 11; суддів, які мають право здійснювати правосуддя, – 8; суддів, які здійснюють правосуддя, – 7; станом на 3 листопада 2025 року середній показник надходження справ та матеріалів на кожного суддю становить 1570.

Відповідно до відомостей, розміщених на сайті Ради суддів України «Інформація про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів, та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за 9 місяців 2025 року» до Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області у 2025 році надійшло 7971 справа та матеріал, чисельність суддів становить згідно з рішенням Вищої ради правосуддя 15, з повноваженнями – 8, нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, – 22 113 год, кількість суддів за нормативами – 18.

23 травня 2025 року Чебан Н.В. звернулася до Державного бюро розслідувань (Територіального управління у місті Миколаєві, з дислокацією в місті Одесі) із заявою щодо можливого вчинення посадовими особами Білгород-Дністровського міськрайонного суду кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України. Державне бюро розслідувань 3 вересня 2025 року внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 3 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, та розпочало досудове розслідування.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 червня 2025 року у справі № 420/16411/25 відкрив провадження за адміністративним позовом Чебан Н.В. до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття наказів № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, № 35-в/г від 12 травня 2025 року, № 36-в/г від 13 травня 2025 року, скасування наказів № 35-в/г від 12 травня 2025 року та № 36-в/г від 13 травня 2025 року, визнання нечинним наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, зобов’язання відповідача утриматися від вчинення дій, які суперечать наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 вересня 2025 року у справі № 420/16411/25 зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили вироком у кримінальному провадженні № ____ від 3 вересня 2025 року.

Щодо надання пояснень суддею Чебан Н.В. та її участі у розгляді дисциплінарної справи

У поясненнях, наданих під час попередньої перевірки, суддя Чебан Н.В. заперечила всі твердження скаржника у дисциплінарній справі та обґрунтувала правомірність свого перебування у відпустці без збереження заробітної плати, покликаючись на норми Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також на рекомендації Ради суддів України, викладені у рішенні від 14 березня 2022 року № 10.

Суддя покликається на частину третю статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на 12 квітня 2023 року – дату подання заяви). Згідно з цією нормою протягом дії воєнного стану роботодавець може надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Суддя наголосила, що наказом № 13-в/г від 12 квітня 2023 року їй було надано відпустку з 18 квітня 2023 року до закінчення періоду дії воєнного стану, тобто без зазначення конкретної кінцевої дати. За твердженням судді, тривалість відпустки визначено за угодою сторін на весь період воєнного стану, а її завершення обумовлене настанням певної обставини – скасуванням воєнного стану. Оскільки Указами Президента України воєнний стан продовжено, суддя вважає наявними підстави для продовження перебування у відпустці.

Періодичне (кожні 90 днів) подання заяв про надання відпустки суддя пояснює продовженням Указами Президента України дії воєнного стану на 90 днів згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Суддя Чебан Н.В. стверджує, що ознайомилася з наказом № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, який не містив зазначення кінцевого строку відпустки. Водночас, наказ у редакції із зазначенням строку «до 20 травня 2023 року» судді не надавався, і вона з ним не ознайомлювалася. У зв’язку з виявленням цієї розбіжності суддя звернулася до Державного бюро розслідувань із заявою про можливе вчинення посадовими особами Білгород-Дністровського міськрайонного суду кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Крім того, суддя повідомила про відкриття провадження в адміністративній справі № 420/16411/25 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо ухвалення наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року (у редакції із зазначенням кінцевого строку «до 20 травня 2023 року») та про визнання цього наказу нечинним.

Ураховуючи рекомендації Ради суддів України, викладені в рішенні від 11 квітня 2024 року № 7, суддя Чебан Н.В. заперечила наявність у її діях ознак ухилення від здійснення правосуддя. На думку судді, таке ухилення може бути пов’язане виключно з процесуальною дією або бездіяльністю у конкретних справах. Оскільки справи у провадженні судді відсутні, вона вважає, що відсутнє і порушення конституційного права особи на судовий захист. За цих обставин суддя заперечує наявність у її поведінці ознак неетичної поведінки, підриву суспільної довіри до суду або авторитету правосуддя.

Суддя Чебан Н.В. звернула увагу на те, що виконала рішення зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, оформлені протоколом № 2 від 16 квітня 2024 року та протоколом № 1 від 12 лютого 2025 року. Повідомленнями від 13 травня 2024 року та 9 травня 2025 року вона висловила намір повернутися до відправлення правосуддя після скасування воєнного стану.

Суддя наголосила на своїй бездоганній репутації: робота на посаді судді з 2012 року, відсутність фактів притягнення до дисциплінарної відповідальності, високі кількісні та якісні показники здійснення правосуддя, успішне підтвердження відповідності займаній посаді, загальний стаж у сфері права понад 20 років.

Крім того, суддя повідомила про особисті обставини, що обумовили її перебування за межами України. Вона є матір’ю-одиначкою дитини ____ року народження, яка наразі перебуває у Королівстві Норвегія. Як громадяни України, які перебувають у небезпеці, суддя з дитиною отримали колективний захист у Норвегії. Одеська область визнана норвезькими органами влади небезпечним регіоном, що унеможливлює повернення. Програма колективного захисту, розрахована на період дії воєнного стану, передбачає винаймання житла, оплату комунальних послуг, навчання дитини та надання коштів для забезпечення життєдіяльності. Умови цієї програми забороняють громадянам України повертатися в Україну до скасування воєнного стану.

Суддя Чебан Н.В. підтвердила свій намір повернутися до відправлення правосуддя після закінчення відпустки, тривалість якої, на її переконання, визначена за угодою сторін (що відображено в наказі № 13-в/г від 12 квітня 2023 року), тобто після скасування воєнного стану в Україні у встановленому законом порядку.

У процесі підготовки дисциплінарної справи до розгляду суддя Чебан Н.В. направила письмові заперечення (вх. № 2870/3/6-25 від 24 листопада 2025 року), зі спростуванням достовірності відомостей, викладених у додаткових поясненнях скаржника. Суддя вказала на необґрунтованість тверджень скаржника та їх невідповідність законодавчим нормам, зокрема в частині процедури ознайомлення з наказом, унесення до нього змін та складання актів про відсутність на робочому місці. Вона зауважила, що наведені скаржником обставини жодним чином не спростували аргументів, викладених у її первинних поясненнях.

Суддя Чебан Н.В. зауважила, що наказ № 13-в/г від 12 квітня 2023 року надійшов з офіційної електронної адреси Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (inbox@bd.od.gov.ua) на її особисту пошту (____) 12 квітня 2023 року о 15:14, що зафіксовано у відеофайлі.

Суддя Чебан Н.В. також не погодилася із твердженням скаржника про її ознайомлення зі змістом наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року в телефонному режимі, оскільки останнім не надано жодних доказів на підтвердження такої події.

Крім того, суддя Чебан Н.В. заперечила право працедавця встановлювати тривалість відпустки без згоди працівника. В обґрунтування своєї позиції вона звернула увагу на зміст власної заяви від 12 квітня 2023 року, у якій не зазначила кінцевої дати «20 травня 2023 року».

Суддя Чебан Н.В. наполягає на правомірності свого перебування у відпустці без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану, підставою для чого визначила наказ № 13-в/г від 12 квітня 2023 року.

Розгляд дисциплінарної справи відбувся на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 січня 2026 року, в якому суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. взяла участь у режимі відеоконференції.

Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні клопотань судді Чебан Н.В. про зупинення розгляду дисциплінарної справи, про повернення висновку дисциплінарного інспектора на доопрацювання, про витребування доказів, про оголошення перерви.

Під час засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 січня 2026 року, в якому суддя Чебан Н.В. брала участь у режимі відеоконференції було втрачено зв’язок та, незважаючи на відсутність технічних проблем із боку Вищої ради правосуддя, суддя Чебан Н.В. для продовження участі в засіданні не приєдналася.

Висновки Вищої ради правосуддя щодо наявності в діях судді Чебан Н.В. складу дисциплінарного проступку

Перевіривши доводи скарги, проаналізувавши зміст рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26, матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.

Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

У пунктах 8, 49 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, наголошено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, ґрунтуються на цих цінностях і є передумовами довіри до здійснення правосуддя. Судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.

Згідно зі статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики, у редакції, яка затверджена рішенням XХ чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, зокрема, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Аналіз міжнародних та національних стандартів поведінки суддів свідчить про обов’язок судді демонструвати бездоганну поведінку та неухильно дотримуватися етичних принципів як під час здійснення правосуддя, так і поза межами професійної діяльності. Це передбачає недопущення некоректної поведінки незалежно від того, чи призвела вона до негативних наслідків.

Рада суддів України в рішенні від 11 квітня 2024 року № 7 наголосила на неприпустимості надання відпусток без збереження заробітної плати суддям, які мають повноваження на відправлення правосуддя, у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, та рекомендувала головам судів під час вирішення таких питань, особливо щодо суддів, які мають повноваження на здійснення правосуддя, у першу чергу, керуватися необхідністю забезпечення відправлення правосуддя судом та розгляду справ, що перебувають у провадженні суддів.

Рада суддів України зауважила, що відпустка без збереження заробітної плати на підставі частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не є обов’язковою та надається за угодою сторін.

Оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою між працівником і роботодавцем та голова суду (або особа, яка виконує повноваження голови суду) може і повинен відмовити судді в її наданні, якщо це матиме наслідком тривале нездійснення суддею правосуддя, обмеження конституційного права людини на судовий захист та розгляд справ, які перебувають у провадженні судді, з урахуванням поточного суддівського навантаження в суді.

Крім того, з посиланням на положення частини сьомої статті 56, статтю 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України підкреслила, що систематична та безпідставна відсутність на робочому місці під час робочого часу, зокрема, систематичне подання заяв про надання відпусток без збереження заробітної плати у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, може свідчити про ознаки умисного ухилення суддею від здійснення свого основного обов’язку – відправлення правосуддя.

Переважна більшість суддів та судів в умовах воєнного стану працює, у тому числі й на прифронтових територіях, усвідомлюючи всю повноту відповідальності за відправлення правосуддя, адже сумлінність у виконанні трудових обов’язків судді диктується самим статусом судді і рівнем відповідальності за прийняті рішення.

Водночас поведінка окремих суддів, які мають повноваження відправляти правосуддя, однак систематично ухиляються від здійснення правосуддя та зловживають своїм правом на відпустки без збереження заробітної плати (як тих, що надаються в обов’язковому порядку, так і тих, у надані яких може бути відмовлено), не лише містить ознаки неетичної поведінки, а й підриває суспільну довіру до суду та авторитет правосуддя.

У рішенні від 5 серпня 2022 року № 22 Рада суддів України зазначила, що суддя, зокрема, зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки в будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, тому систематична та безпідставна відсутність на робочому місці під час робочого часу, що має наслідком незабезпечення розгляду судових справ у розумні строки або має ознаки умисного ухилення суддею від здійснення правосуддя, може бути підставою для застосування заходів дисциплінарного впливу.

Це означає, що у випадках, коли суддя систематично та безпідставно відсутній на робочому місці під час робочого часу, що має наслідком незабезпечення розгляду судових справ у розумні строки або має ознаки умисного ухилення суддею від здійснення правосуддя, розпорядники бюджетних коштів, збори суддів відповідного суду вправі ухвалювати відповідні рішення (розпорядчі акти), якими фіксувати відповідну поведінку.

На підставі таких розпорядчих актів відсутність судді або працівника необхідно позначати в табелі умовним позначенням «НЗ» («Відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («Інші причини неявки»).

На законодавчому рівні правовий статус судді, соціальні гарантії та здійснення суддею професійної діяльності врегульовано Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не регулює порядку надання відпусток без збереження заробітної плати, тому в цій частині реалізація суддею права на відпустку під час проходження публічної служби відбувається на підставі Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

На дату видачі головою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області наказу від 12 квітня 2023 року № 13-в/г норми Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» діяли в таких редакціях.

Стаття 26 Закону України «Про відпустки» передбачала, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Частина третя статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлювала, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

З огляду на тлумачення частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в системному взаємозв’язку зі статтею 26 Закону України «Про відпустки» є очевидним, що строк відпустки без збереження заробітної плати, узгоджений між працівником і працедавцем, не обмежувався 15 календарними днями на рік, а міг бути тривалішим, із визначенням строку відпустки без збереження заробітної плати до 90 календарних днів. Водночас редакцією частини першої статті 5 Закону України «Про відпустки» було встановлено, що тривалість відпусток розраховується в календарних днях.

Зазначене законодавче регулювання порядку надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін та розрахунку тривалості такої відпустки, яке діяло станом на дату ухвалення наказу від 12 квітня 2023 року № 13-в/г, вказує на помилковість позиції судді щодо можливої тривалості такої відпустки до настання певної події (скасування воєнного стану в Україні) й хибність тлумачення норм Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Водночас законодавство про надання відпусток без збереження заробітної плати на підставі статті 26 Закону України «Про відпустки», статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не містить як обов’язку працедавця надати таку відпустку, так і заборони на зміну умов угоди щодо терміну тривалості такої відпустки, зокрема, у разі суттєвої зміни обставин, про яке може свідчити значне навантаження суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, рівень якого беззаперечно впливає на тривалість розгляду справ, ефективність здійснення правосуддя, оперативність захисту та відновлення порушених прав фізичних осіб.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у своєму рішенні аргументовано зазначила, що посилання судді Чебан Н.В. на правомірне перебування у відпустці без збереження заробітної плати до закінчення дії воєнного стану в Україні на підставі наказу від 12 квітня 2023 року № 13-в/г не ґрунтуються на законі та спростовуються змістом зазначеного наказу, в тексті якого передбачено кінцеву дату тривалості відпустки, матеріалами службової перевірки щодо обставин видання такого наказу, наказами про надання відпустки без збереження заробітної плати на інші періоди за заявами судді Чебан Н.В., уключно до 9 травня 2025 року.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано вказала, що суддя Чебан Н.В. 12 березня 2012 року призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п’ять років. Після призначення Чебан Н.В. на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 29 листопада 2021 року, суддя до здійснення правосуддя не приступила, а починаючи з грудня 2021 року безперервно перебувала у відпустках різних видів, зокрема без збереження заробітної плати на підставі статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 18 квітня 2023 року.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ухвалюючи рішення в дисциплінарній справі, обґрунтовано послалась на обставини, що наказом від 12 травня 2025 року № 35-в/г відмовлено судді Чебан Н.В. у наданні відпустки без збереження заробітної плати за її заявою від 9 травня 2025 року та наказом від 13 травня 2025 року № 36-в/г відмовлено судді Чебан Н.В. у продовженні відпустки без збереження заробітної плати за її заявою від 12 травня 2025 року. Водночас рекомендовано негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді, з’явившись на робоче місце до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Проте суддя Чебан Н.В. не приступила до виконання обов’язків за посадою після закінчення відпустки без збереження заробітної плати, з 12 травня 2025 року суддя відсутня на робочому місці в Білгород- Дністровському міськрайонному суді Одеської області, що підтверджено відповідними актами, складеними уповноваженими працівниками суду та табелями обліку використання робочого часу.

Унаслідок безпідставної відсутності судді Чебан Н.В. на робочому місці проведено перерозподіл справ та матеріалів, які надійшли до суду з 12 до 15 травня 2025 року, у яких головуючим суддею визначено суддю Чебан Н.В.; виключено суддю Чебан Н.В. з автоматизованого розподілу справ між суддями з 16 травня 2025 року.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в контексті безпекової ситуації виправдано наголосила, що територія Білгород-Дністровського району Одеської області не віднесена до територій ведення активних бойових дій (Перелік територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (зі змінами) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text). Судді та працівники апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області виконують свої посадові обов’язки в повному обсязі та перебувають у місті Білгород-Дністровському, забезпечуючи повноцінний доступ до правосуддя фізичним особам, підтримуючи верховенство права.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано зазначила, що після повідомлення судді Чебан Н.В. про рішення зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2024 року рекомендувати їй приступити до виконання обов’язків зі здійснення правосуддя дії судді щодо зловживання правом на відпустки без збереження заробітної плати у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, та безпідставна відсутність на робочому місці незважаючи на відмову у задоволенні заяв про надання таких відпусток свідчать про ухилення судді від здійснення свого основного обов’язку – відправлення правосуддя. Така поведінка судді суперечить присязі судді, стандартам суддівської етики, підриває суспільну довіру до судової влади, створює враження безвідповідальності та байдужості до потреб громадян, які очікують оперативного та ефективного захисту своїх прав, особливо в умовах війни.

Водночас в умовах значного навантаження суддів Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області безпідставна відсутність на робочому місці з 12 травня 2025 року судді Чебан Н.В., яка має повноваження на здійснення правосуддя та обіймає штатну суддівську посаду в цьому суді, має наслідком збільшення поточного судового навантаження на інших суддів. Зазначена обставина додатково ускладнює процес здійснення правосуддя у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, негативно впливає на тривалість розгляду справ, оперативність та ефективність відновлення порушених прав громадян, які звернулись за судовим захистом. Отже, поведінка судді Чебан Н.В. демонструє неповагу до суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, які усвідомлюють відповідальність перед народом України, вірні присязі судді та здійснюють правосуддя в надскладних умовах збройної агресії рф.

Крім того, вступивши на посаду судді, Чебан Н.В. присягнула Українському народові, взяла на себе зобов’язання об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 слушно зауважила, що посада судді передбачає високий рівень відповідальності й покладає на суддю додаткові обмеження та обов’язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.

Безсумнівно, що набуття особою статусу судді передбачає постійне, неухильне, сумлінне виконання професійних обов’язків зі здійснення правосуддя, і зловживання суддею правом на відпустки без збереження заробітної плати як спосіб ухилення від виконання своїх професійних обов’язків та безпідставна відсутність на робочому місці не відповідають нормам суддівської етики та стандартам поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, підривають авторитет правосуддя.

Допущення суддею відповідних дій несе репутаційні ризики і створює в суспільстві негативний імідж суддів як представників судової влади, що особливо гостро сприймається громадськістю на фоні трагічних подій у надважкий і критичний історичний час для нашої держави. У сучасних обставинах суспільство очікує від суддів відповідального виконання професійних обов’язків, відданості у служінні народу України, демонстрацію найкращих морально-етичних якостей, таких як доброчесність, сумлінність, справедливість, мужність, терпіння.

З урахуванням викладеного Вища рада правосуддя погоджується з висновками Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність у діях судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Н.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів).

Встановлені обставини справи дають підстави підтримати висновок Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про вчинення суддею Чебан Н.В. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.

Водночас Вища рада правосуддя вважає безпідставними доводи скарги судді Чебан Н.В. про процедурні порушення під час розгляду дисциплінарної справи, зокрема, щодо незабезпечення участі судді в засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та невмотивованої відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів з огляду на таке.

14 січня 2026 року суддя взяла участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Попри належне та своєчасне повідомлення про дату засідання, реалізацію права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, надання письмових пояснень на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги та письмових заперечень на додаткові пояснення скаржника під час підготовки справи до розгляду, суддя не скористалась правом надати усні пояснення безпосередньо на засіданні.

На етапі запитань членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відеоконференцзв’язок із суддею Чебан Н.В. перервався. Під час технічної перерви відновити зв’язок не вдалося. Після поновлення засідання головуючий повідомив про відсутність технічних проблем із боку Вищої ради правосуддя та, враховуючи те, що трансляція засідання відбувалась у режимі реального часу на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, звернувся до судді Чебан Н.В. з пропозицією приєднатися до засідання для подальшої участі в розгляді дисциплінарної справи. Проте суддя Чебан Н.В. до участі у засіданні не приєдналася.

Водночас в засіданні Вищої ради правосуддя 21 квітня 2026 року під час розгляду скарги судді Чебан Н.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 суддя Чебан Н.В. та її представник – адвокат Фабіжевський В.С. реалізували право надати пояснення, в тому числі щодо обставин розгляду дисциплінарної справи Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Щодо клопотання про витребування доказів Вища рада правосуддя зазначає, що таке може бути подане учасником дисциплінарної справи в межах реалізації прав, передбачених частиною восьмою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Механізм витребування доказів дисциплінарним органом є винятковим засобом і застосовується виключно за умови доведення об’єктивної неможливості самостійного отримання матеріалів учасником дисциплінарної справи. Суддя Чебан Н.В. не надала підтверджень попереднього звернення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з метою отримання запитуваних документів. Крім цього, клопотання, викладене в структурі документа «Письмові заперечення на додаткові пояснення скаржника від 4 листопада 2025 року з клопотаннями про огляд відеофайлу та витребування письмових доказів», не містило належної ідентифікації письмових доказів: у ньому не зазначено конкретних реквізитів та переліку документів, що підлягали витребуванню. Отже, на думку Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано відмовила у задоволенні заявленого клопотання.

Стосовно клопотання про «огляд відеофайлу», то Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що обставина, на підтвердження якої подано цей доказ, – отримання суддею Чебан Н.В. завіреної копії наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року без зазначення кінцевої дати відпустки – скаржником не заперечувалася. Скаржник визнав, що працівник суду, якому доручено ознайомити суддю із наказом № 13-в/г від 12 квітня 2023 року, надіслав судді копію помилкової редакції наказу. На підставі обставин, встановлених під час службової перевірки, скаржник зазначив, що з електронної адреси Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області наказ «Про надання відпустки без збереження заробітної плати Чебан Н.В.» № 13-в/г від 12 квітня 2023 року судді Чебан Н.В. не відправлявся; не встановлено факту направлення копії зазначеного наказу теперішніми працівниками суду; зміст наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року (із зазначеним періодом наданої відпустки з 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року) судді Чебан Н.В. доведено в телефонному режимі.

Вища рада правосуддя наголошує на безпідставності тверджень судді про порушення норм матеріального права та принципу правової визначеності, які обґрунтовано помилковою позицією судді щодо можливої тривалості відпустки до настання певної події (скасування воєнного стану в Україні) та хибним тлумаченням норм Закону України «Про відпустки» і Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції станом на дату видачі головою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області наказу від 12 квітня 2023 року № 13-в/г).

У контексті зазначеного Вища рада правосуддя звертає увагу, що норма частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану не передбачає відсутність обмеження «будь-якого строку», а відсилає до конкретного строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», який обмежено «15 календарними днями на рік». Саме тривалість цього строку врегульовано спеціальною нормою частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Проте зазначена норма не надає права працівнику протягом дії воєнного стану отримати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку її надання. Обмеження строковості відпустки без збереження заробітної плати 90 календарними днями встановлює і норма частини четвертої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У своїх доводах суддя Чебан Н.В. заперечила фактичні обставини, підтверджені матеріалами службової перевірки, зокрема поясненнями судді Заверюхи В.О., який зазначив, що при підписанні наказу він виявив помилку в частині відсутності кінцевої дати наданої відпустки і доручив Таруті І.В. підготувати проєкт відповідного наказу про надання відпустки без збереження заробітної плати судді Чебан Н.В. із 18 квітня 2023 року до 20 травня 2023 року. Саме в цій редакції наказ № 13- в/г від 12 квітня 2023 року був підписаний. Помилкове надсилання судді Чебан Н.В. копії редакції наказу № 13-в/г від 12 квітня 2023 року без зазначення кінцевого строку надання відпустки не вимагало скасування чи зміни наказу, оскільки в такій редакції наказ не видавався.

Вища рада правосуддя не погоджується з доводами скарги судді Чебан Н.В. про невідповідність висновків обставинам справи, оскільки під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарним органом встановлено, що скаржник не заперечував, що з офіційної електронної пошти Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області на електронну пошту судді накази не надсилалися, а їх зміст доводився в усній формі засобами телефонного зв’язку. Враховуючи перебування судді Чебан Н.В. за кордоном, обрання такого способу комунікації за згодою між суддею та керівництвом суду не суперечило приписам частини другої статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою передбачена можливість застосування альтернативних засобів електронної комунікації.

Вища рада правосуддя відхиляє як непереконливі твердження судді Чебан Н.В. про необізнаність щодо строковості надання відпусток без збереження заробітної плати та аргументи судді про обумовленість звернення із заявами про надання відпустки кожні 90 днів продовженням дії воєнного стану в Україні. Метою подання працівником заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати є реалізація права, передбаченого частиною третьою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якому кореспондує обов’язок працедавця розглянути таке звернення, ухвалити відповідний наказ у разі погодження заяви та повідомити працівника доступним засобом електронної комунікації. Малоймовірним видається те, що суддя Чебан Н.В. не виявляла зацікавленості щодо результатів розгляду поданих заяв, тим більше що для комунікації із судом не існувало жодних перешкод, що підтверджують сканкопії надісланих суддею та отриманих судом заяв про надання відпустки без збереження заробітної плати у 2023–2025 роках, повідомлення та заяви судді від 13 травня 2024 року, 9, 12, 14 травня 2025 року.

12 лютого 2025 року збори суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області вирішили звернутися до судді Чебан Н.В. із листом, у якому повідомити про неможливість погодження надання їй подальших відпусток та запропонувати стати до роботи з відправлення правосуддя після закінчення відпустки без збереження заробітної плати, що підтверджено протоколом № 1, доданим скаржником до матеріалів дисциплінарної справи. Неспростовним є факт отримання суддею такого листа з пропозицією повідомити про намір стати до роботи з 10 травня 2025 року (вих. № 5/3544/75 від 17 лютого 2025 року), оскільки у заяві про надання відпустки без збереження заробітної плати з 9 травня 2025 року цей документ зазначено додатком, а також долучено суддею до пояснень.

Вища рада правосуддя зазначає, що у випадках, коли надання відпусток без збереження заробітної плати не є обов’язковим, а здійснюється за згодою сторін, звернення працівника із заявою про надання такої відпустки не звільняє його від обов’язку з’явитися на робоче місце, якщо така заява не погоджена.

Посилання судді Чебан Н.В. на постанову Верховного Суду від 6 червня 2024 року у справі № 367/569/23 є нерелевантним, оскільки правову позицію у цій справі сформовано у трудових правовідносинах, які є відмінними від правовідносин, що виникають під час проходження суддею публічної служби. Дисциплінарний проступок судді, на відміну від порушення трудової дисципліни, охоплює етичний аспект поведінки та оцінюється у контексті підриву авторитету правосуддя. Оскільки суддя перебуває у публічних правовідносинах із державою, критерії оцінки поважності причин відсутності на робочому місці суттєво відрізняються від критеріїв, застосовних при кваліфікації поведінки працівника як прогулу без поважної причини.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що дії судді щодо зловживання правом на відпустки без збереження заробітної плати у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, та безпідставна відсутність на робочому місці внаслідок відмови у задоволенні заяв про надання таких відпусток свідчать про ухилення судді від здійснення свого основного обов’язку – відправлення правосуддя, та мають наслідком збільшення навантаження на інших суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, негативно впливають на тривалість розгляду справ, оперативність та ефективність відновлення порушених прав громадян, які звернулись за судовим захистом.

Вища рада правосуддя вважає, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на підставі всебічного, об’єктивного і повного дослідження доказів, із застосуванням стандарту доказування, визначеного пунктом шістнадцятим статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» чіткими та переконливими доказами встановила, що суддя Чебан Н.В. свідомо знехтувала обов’язком дотримуватися правил суддівської етики, встановленим пунктом 2 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, оскільки безпідставно не повернулась до виконання обов’язку зі здійснення правосуддя після закінчення терміну відпустки без збереження заробітної плати, хоча була обізнана зі змістом наказів від 12 травня 2025 року № 35-в/г та від 13 травня 2025 року № 36-в/г про відмову у наданні відпустки без збереження заробітної плати за поданими заявами та рекомендацією негайно приступити до виконання обов’язків за посадою судді, з’явившись на робоче місце до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Факт обізнаності судді Чебан Н.В. про зміст зазначених наказів свідчить про умисний характер дій та її свідоме ухилення від здійснення свого основного обов’язку – відправлення правосуддя.

Пояснення та доводи скарги судді Чебан Н.В. зумовлені суб’єктивною оцінкою матеріалів дисциплінарної справи та не спростовують встановлених обставин і висновків Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що поведінка судді Чебан Н.В. суперечить присязі судді, нормам суддівської етики та стандартам поведінки, встановленим Кодексом суддівської етики, які забезпечують суспільну довіру до суду, підриває авторитет правосуддя, демонструє неповагу до суддів Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Вища рада правосуддя зазначає, що допущені суддею Чебан Н.В. порушення статей 56, 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 3 Кодексу суддівської етики, у редакції, яка затверджена рішенням XХ чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частина восьма статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Ураховуючи, що допущені суддею Чебан Н.В. порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, є умисними та триваючими, несумісними зі статусом судді, підривають авторитет правосуддя, беручи до уваги особу судді, її характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, Вища рада правосуддя дійшла висновку про те, що застосоване Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя до судді Чебан Н.В. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому нею істотному дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 43/2дп/15-26 про притягнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Чебан Наталії Вікторівни до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя