Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок Дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А. разом із дисциплінарною скаргою та матеріалами, що зібрані під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 6 січня 2025 року (вх. № М-124/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Микити М.Ф. стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2026 року № 380/2дп/15-26 відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з тим, що в діях судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. під час здійснення правосуддя у справі № 301/16/24 можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.

Обставини, які свідчать про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діях судді

За результатами ознайомлення з матеріалами справи № 301/16/24 та отриманою інформацію Другою Дисциплінарною Палатою Вищої ради палатою встановлено таке.

Згідно з наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації у Закарпатській області від 11 серпня 2011 року № 31 Веджела Андрія Андрійовича призначено шляхом переведення на посаду керівника апарату Іршавського районного суду Закарпатської області.

2 січня 2024 року ОСОБА1 та ОСОБА2 звернулися до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА3 про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 січня 2024 року справі присвоєно № 301/16/24 та передано до провадження судді Даруди І.А.

Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. від 4 січня 2024 року відкрито провадження у цій справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 18 січня 2024 року.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2024 року (суддя Даруда І.А.) визнано за ОСОБА1 у порядку спадкування право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 2 площею 0,32 га, яка розташована на території Брідської сільської ради ур. «Руні» конт. 1098, що належала ОСОБА4, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії __ № ____ від 15 листопада 2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № ___.

Визнано за ОСОБА2 у порядку спадкування право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 1 площею 0,35 га, яка розташована на території Брідської сільської ради ур. «Руні» конт. 1098, що належала ОСОБА4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії __ № ____ від 15 листопада 2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № ___ та на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отриману взамін сертифіката ЗК 007 6251, яка в подальшому була виділена в натурі на території Брідської сільської ради ур. «Руні» конт. 1098. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116371766).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд виходив із того, що ____ року у віці 88 років померла баба позивачів – ОСОБА4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ___ № ____, виданим ____ року виконавчим комітетом Брідської сільської ради (а.с.16).

На день її смерті разом з нею проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА1, позивачі ОСОБА2, ОСОБА1 та відповідачка – мама позивачів – ОСОБА3, що підтверджується довідкою Іршавської міської ради Закарпатської області № 02.4-01/01 від 2 січня 2023 року (а.с.28).

Після смерті ОСОБА4 відкрилася спадщина на її майно, а саме: на земельні ділянки загальною площею 0,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме № 1 площею 0,35 га та № 2 площею 0,32 га, які розташовані на території Брідської сільської ради ур. «Руні» конт. 1098, що належали ОСОБА4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії __ № ____ від 15 листопада 2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № ___, та на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отриману взамін сертифіката __ ____, яка в подальшому була виділена в натурі на території Брідської сільської ради ур. «Руні» конт. 1098, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії __ ____ та Розпорядженням голови Іршавської районної державної адміністрації С. Бобик № 407 від 28 листопада 1997 року, архівним витягом Архівного відділу Хустської районної військової адміністрації від 2 січня 2024 року № 4/07-01 (а.с. 20, 23 – 26).

Судом установлено, що до смерті ОСОБА4 заповіту щодо розпорядження своїм майном не залишила, але завжди казала, що все те, що буде їй належати на момент смерті й на що вона за законом матиме право, заповідає своїм онукам, тобто позивачам – ОСОБА1 та ОСОБА2 Інших спадкоємців немає, оскільки чоловік спадкодавця – ОСОБА5, помер ____ року, а син спадкодавця – батько позивачів – ОСОБА2, помер ____ року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ___ № ____, виданим ____ року виконавчим комітетом Брідської сільської ради (а.с.17).

В рішенні Іршавського районного суд Закарпатської області від 18 січня 2024 року зазначено, що відповідачка ОСОБА3 – дружина ОСОБА2, не претендує на спадкове майно та відмовляється від прийняття спадщини.

Суддя Даруда І.А. зазначила в рішенні, що після смерті ОСОБА4 позивачі звернулися до приватного нотаріуса для оформлення спадщини, але отримали відмову у зв’язку з відсутністю оригіналів необхідних правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Оригінали були втрачені.

Таким чином, встановивши факт вступу трьома спадкоємцями у спадщину, ключовими обставинами, які мали бути з’ясовані при вирішенні цього спору, були, зокрема, факт відмови нотаріуса в оформленні спадщини за зверненням позивачів та факт відмови відповідачки від спадщини.

Як випливає з повідомлення Іршавської державної нотаріальної контори Мелеш Г.І. від 28 квітня 2026 року № 144/01-16, за даними Спадкового реєстру станом на 28 квітня 2026 року спадкова справа після смерті ОСОБА4, яка померла ____, відсутня. Це ж підтверджується позивачем ОСОБА2 у його відповіді на запит члена Вищої ради правосуддя вх. № В-2892/0/7-26 від 1 травня 2026 року, який зазначив, що спадкова справа не відкривалася, а відмова нотаріуса була усною. При цьому з матеріалів справи № 301/16/24 вбачається, що розгляд справи відбувався без участі сторін, а отже, у судовому засіданні це питання окремо не з’ясовувалося, пояснень щодо цього сторони не давали.

Відповідно до частини першої статті 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або у сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Законодавцем чітко визначено, що відмова від спадщини здійснюється шляхом подання відповідної заяви нотаріусу чи органу місцевого самоврядування. Суд не є тим органом, куди можна подати таку заяву. Водночас у матеріалах справи відсутні докази такого звернення ОСОБА4.

Тобто на момент розгляду справи № 301/16/24 були відсутні будь-які докази того, що позивачі звертались до нотаріуса для відкриття спадкової справи, оформлення спадщини та отримали відмову нотаріуса у такому оформленні. Також відсутні докази, що відповідачка у встановленому Цивільним кодексом України порядку звернулася з відповідною заявою про відмову від спадщини.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не заперечує право суду дати власну оцінку доказам, які наявні у справі, та зробити власні висновки у зв’язку з відсутністю доказів на підтвердження обставин, що є предметом доказування у справі. Водночас якщо оцінка та висновки суду стосуються істотних та важливих обставин справи, то така оцінка та висновки суду мають бути мотивованими. Належна вмотивованість рішення є необхідною і для усунення будь-яких сумнівів у зовнішнього спостерігача в об’єктивності та неупередженості судді. Це особливо важливо у випадку, коли стороною спору є керівник апарату суду, який розглядає справу. Натомість у судовому рішенні Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2024 року у справі № 301/16/24 немає будь-яких мотивів, чому суд вважав встановленими факти відмови нотаріуса від оформлення спадщини та відмови відповідача від спадщини за відсутності будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. під час здійснення правосуддя у справі № 301/16/24 можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Наведені вище обставини підлягають з’ясуванню в порядку дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Об’єднати її з дисциплінарною справою стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни, відкритою за скаргою Микити Марії Федорівни (вх. № М-124/0/7-25 від 6 січня 2025 року).

Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Остапенко Тетяні Анатоліївні.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя