Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищука В.К., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою прокуратури Херсонської області стосовно суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка Ігоря Степановича, Бугрика Володимира Васильовича, Полікарпової Ольги Миколаївни,
встановила:
Калініченко Ігор Степанович рішенням XIІ сесії Херсонської обласної ради народних депутатів XXI скликання від 26 січня 1993 року № 238 обраний народним суддею Бериславського районного народного суду Херсонської області, Постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року № 731-IV обраний на посаду судді Бериславського районного суду Херсонської області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 15 грудня 2005 року № 3218-IV обраний на посаду судді апеляційного суду Херсонської області безстроково, рішенням Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2018 року № 3802/0/15-18 переведений на посаду судді Херсонського апеляційного суду.
Бугрик Володимир Васильович рішенням І сесії Херсонської обласної ради народних депутатів XXI скликання від 3 квітня 1990 року № 31 обраний народним суддею Генічеського районного народного суду Херсонської області, Постановою Верховної Ради України від 15 жовтня 1998 року № 184-XIV обраний на посаду судді Херсонського обласного суду безстроково. З 20 серпня 2001 року працював суддею апеляційного суду Херсонської області, утвореного на базі Херсонського обласного суду. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Херсонського апеляційного суду.
Полікарпова Ольга Миколаївна рішенням XIІ сесії Херсонської обласної ради народних депутатів XXI скликання від 26 січня 1993 року № 238 обрана народним суддею Іванівського районного народного суду Херсонської області, Постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року № 731-IV обрана на посаду судді Іванівського районного суду Херсонської області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2006 року № 471-V обрана на посаду судді апеляційного суду Херсонської області безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведена на посаду судді Херсонського апеляційного суду.
Із характеристик голови Херсонського апеляційного суду вбачається, що Калініченко І.С., Бугрик В.В., Полікарпова О.М. за час роботи на посадах суддів цього суду зарекомендували себе з позитивної сторони, як професійні судді, які добре орієнтуються в чинному законодавстві. При підготовці справ до судового розгляду та здійснення правосуддя вивчають судову практику, зміни до законодавства, постійно працюють над підвищенням професійних знань та кваліфікації. За результатами кваліфікаційного оцінювання судді Калініченко І.С., Бугрик В.В., Полікарпова О.М. підтвердили відповідність займаним посадам. Користуються авторитетом та повагою серед суддів, працівників апарату суду, у спілкуванні із громадянами врівноважені, ввічливі, стримані та коректні. За період роботи на посадах суддів дисциплінарних стягнень не мали.
24 травня 2019 року за вхідним № 626/0/13-19 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга прокуратури Херсонської області, подана прокурором Херсонської області Тригубенком В.М., на дії суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпової О.М. під час розгляду апеляційної скарги прокурора ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 766/22962/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 14, пунктом 11 частини другої статті 115, частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України (далі – кримінальне провадження № 766/22962/18).
Як вказано у дисциплінарній скарзі, 3 квітня 2019 року Херсонським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора. Ухвалою судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. апеляційний розгляд призначено на 7 травня 2019 року (за 10 діб до закінчення обраного ОСОБА_2 строку запобіжного заходу). У вказаний день апеляційний розгляд не відбувся, оскільки судді Калініна О.В. та Коломієць Н.О., які входили до складу колегії суддів у цьому провадженні, заявили самовідвід з огляду на те, що брали участь у цьому провадженні під час досудового розслідування.
Згідно з повторним автоматизованим розподілом кримінальне провадження № 766/22962/18 не було розподілено у зв’язку з недостатньою кількістю суддів для розподілу цього кримінального провадження.
Зборами суддів від 10 травня 2019 року до апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження були залучені судді судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2019 року кримінальне провадження № 766/22962/18 розподілено колегії суддів у складі Калініченка І.С., Полікарпової О.М., Бугрика В.В.
Автор дисциплінарної скарги зауважив, що 13 травня 2019 року під час судового засідання з розгляду цього кримінального провадження колегія суддів залучила двох перекладачів, у тому самому судовому засіданні задовольнила заяву обвинуваченого та його захисника про відвід цих перекладачів та відклала судовий розгляд до 15 травня 2019 року.
На думку прокуратури Херсонської області, відвід перекладачів з підстав їхньої некомпетентності суперечить попередньому рішенню цієї колегії суддів, яким залучено вказаних осіб як перекладачів у кримінальному провадженні.
Окрім того, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 травня 2019 року задоволено заяви суддів про самовідвід Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. Як підставу самовідводу судді у заявах зазначили, що близький родич потерпілого працював помічником судді в цивільній палаті апеляційного суду Херсонської області, а також що вони не мають достатньої судової практики для розгляду кримінального провадження.
На думку автора дисциплінарної скарги, ця ухвала є необґрунтованою, оскільки вказані підстави були відомі суддям Бугрику В.В. та Полікарповій О.М. ще до 10 травня 2019 року.
Прокурор Херсонської області Тригубенко В.М. зауважив, що 14 травня 2019 року кримінальне провадження № 766/22962/18 не було розподілено через недостатню кількість суддів для його розподілу, а 17 травня 2019 року ОСОБА_2 звільнено з-під варти у зв’язку із закінченням строку дії ухвали про тримання під вартою.
У зв’язку з викладеним скаржник просив притягнути суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпову О.М. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 травня 2019 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Грищуку В.К.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі також – Дисциплінарна палата) дійшла висновку, що зазначені у дисциплінарній скарзі прокуратури Херсонської області відомості можуть свідчити про наявність у діях судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а у діях суддів цього суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М. – ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3588/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпової О.М.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 березня 2020 року № 787/2дп/15-20 розгляд цієї дисциплінарної справи зупинено до надходження витребуваної додаткової інформації, необхідної для її розгляду.
Судді Херсонського апеляційного суду Калініченко І.С., Бугрик В.В., Полікарпова О.М. про засідання Дисциплінарної палати були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм повідомлення на поштову та електронну адреси суду, особисті електронні адреси суддів та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарна палата вжила всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій суддів Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпової О.М. та їхнього права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалася на адресу суду, де працюють зазначені судді, та оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Судді Калініченко І.С., Бугрик В.В., Полікарпова О.М. скористалися правом надати пояснення. Окрім того, судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. скористалися правом на ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи.
Судді Калініченко І.С., Полікарпова О.М. взяли участь у засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції, підтримали надані ними пояснення стосовно обставин, викладених у дисциплінарній скарзі прокуратури Херсонської області.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, суддів Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., Полікарпову О.М., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення суддів, встановила таке.
2 квітня 2019 року судді Херсонського апеляційного суду Калініченку І.С. як доповідачу передано матеріали кримінального провадження № 766/22962/18 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року, якою задоволено клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_3, обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження НОМЕР_1 від 6 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 14, пунктом 11 частини другої статті 115, частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України, повернуто прокурору Херсонської області як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), для усунення недоліків. У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовлено. Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 діб.
Ухвалою судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. від 3 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам судового розгляду право подати письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_1 у строк до 12 квітня 2019 року.
12 квітня 2019 року до Херсонського апеляційного суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого, в яких, з-поміж іншого, повідомлялося, що обвинувачений ОСОБА_2 утримується в СІЗО № 1 державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)», а не в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», куди було скеровано повістку про виклик у судове засідання.
Ухвалою судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. від 12 квітня 2019 року підготовчі дії у кримінальному провадженні закінчено та призначено судовий розгляд на 7 травня 2019 року.
26 квітня 2019 року на адресу Херсонського апеляційного суду з державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» надійшла розписка про вручення обвинуваченому копії ухвали Херсонського апеляційного суду від 3 квітня 2019 року про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги прокурора.
2 травня 2019 року до суду надійшло клопотання одного із захисників обвинуваченого про перенесення судового засідання на іншу дату та проведення його в режимі відеоконференції. Необхідність відкладення судового розгляду обґрунтовував своїм відрядженням до Сполученого Королівства Великої Британії задля участі у судовому засіданні на стороні Держави Україна до 16 травня 2019 року включно.
Під час судового засідання 7 травня 2019 року стороною захисту було заявлено відвід перекладачу, судді Калініна О.В. та Коломієць Н.О. заявили самовідводи, оскільки вже брали участь у розгляді цього кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 7 травня 2019 року заяви цих суддів було задоволено.
Того самого дня проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, вказане кримінальне провадження не було розподілено, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для здійснення розподілу.
10 травня 2019 року були проведені збори суддів Херсонського апеляційного суду.
Рішенням зборів суддів Херсонського апеляційного суду № 6 від 10 травня 2019 року внесено зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу Херсонського апеляційного суду в частині організації роботи судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду, у тому числі спеціалізацій та складів колегій.
Зокрема, пункт 2 доповнено абзацом такого змісту: «У зв’язку з неможливістю автоматизованого розподілу між суддями судової палати з розгляду кримінальних справ кримінального провадження № 11-кп/819/382/19 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 14, пунктом 11 частини другої статті 115, частиною другою статті 15, частиною другою статті 194 КК України, та з метою формування автоматизованою системою документообігу суду складу колегії суддів для розгляду зазначеного кримінального провадження, визначити, виключно на час автоматизованого розподілу цього провадження, спеціалізацію з розгляду апеляційних скарг, апеляцій на вироки, ухвали, постанови суддів місцевих судів та визначення підсудності, суддям судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Бугрику В.В., Майданіку В.В., Полікарповій О.М.»
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2019 року вказане кримінальне провадження було розподілено колегії суддів у такому складі: доповідач – Калініченко І.С., члени колегії – Полікарпова О.М., Бугрик В.В.
Того самого дня учасників судового розгляду повідомлено про призначення судового засідання на 13 травня 2019 року.
У судовому засіданні, що відбулося 13 травня 2019 року, встановлено, що перекладач ОСОБА_4 не володіє вірменською мовою, а перекладач ОСОБА_5 не володіє українською мовою, якою ведеться кримінальне провадження, тобто перекладачі у розумінні пункту 3 частини третьої статті 86 КК України не є компетентними перекладачами для перекладу з української мови на вірменську.
Ухвалою суду від 13 травня 2019 року задоволено заяву захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід зазначених перекладачів, судове засідання відкладено.
Разом із тим головуючий Калініченко І.С. висловив окрему думку щодо незгоди з ухвалою від 13 травня 2019 року, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вільно спілкувався російською мовою, отже, у такий спосіб зловживає своїми правами, маючи на меті затягування судового розгляду.
Під час судового засідання наступного дня – 14 травня 2019 року судді Полікарпова О.М. та Бугрик В.В. заявили самовідвід, обґрунтовуючи його тим, що потерпілий ОСОБА_6 є родичем ОСОБА_7, який тривалий час працював помічником судді судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 травня 2019 року заяви суддів Полікарпової О.М. та Бугрика В.В. про самовідвід були задоволені. Головуючим Калініченком І.С. стосовно цієї ухвали було висловлено окрему думку.
На думку судді Калініченка І.С., заяви про самовідвід суддів Полікарпової О.М., Бугрика В.В. задоволенню не підлягають, оскільки їх було визначено для розгляду цього кримінального провадження, вони мають достатні досвід роботи суддями судів загальної юрисдикції. Крім того, відсутні будь-які підтвердження, що ОСОБА_7 працював помічником саме судді Бугрика В.В. або Полікарпової О.М. та що він є близьким родичем потерпілого.
14 травня 2019 року повторний автоматизований розподіл вказаного кримінального провадження не відбувся, оскільки у Херсонському апеляційному суді не вистачало достатньої кількості суддів для розподілу справи.
Згідно із наданою копією звукозапису судового засідання з розгляду кримінального провадження № 766/22962/18, 15 травня 2019 року захисники обвинуваченого у судове засідання не з’явилися, обвинуваченому було повідомлено про самовідвід суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. від розгляду цього кримінального провадження та роз’яснено про неможливість розгляду кримінального провадження стосовно нього Херсонським апеляційним судом.
Того самого дня до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду було направлено подання про визначення підсудності для вирішення питання про направлення кримінального провадження № 766/22962/18 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Із часу направлення подання обвинувачений ОСОБА_2 перераховувався за Верховним Судом.
17 травня 2019 року ОСОБА_2 звільнено з державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» у зв’язку із закінченням строку дії ухвали про тримання під вартою.
21 травня 2019 року матеріали вказаного кримінального провадження надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2019 року задоволено подання Херсонського апеляційного суду, матеріали кримінального провадження № 766/22962/18 направлено для розгляду до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 1 серпня 2019 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 березня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акта стосовно ОСОБА_2 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 – без задоволення.
Під час здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Калініченка І.С., Бугрика В.В., Полікарпової О.М. зазначені судді неодноразово надавали пояснення, в яких зазначено таке.
13 травня 2019 року суддю Бугрика В.В. було повідомлено, що цього дня відбудеться засідання з розгляду кримінального провадження № 766/22962/18. Як перекладачів було залучено ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які на підтвердження своєї компетенції надали суду дипломи про вищу освіту. ОСОБА_5 закінчила Єреванський педагогічний університет за спеціальністю «вчитель історії», ОСОБА_4 – Херсонський педагогічний університет за спеціальністю «вчитель початкових класів».
До початку судового розгляду, під час розгляду клопотань, які заявлялися підсудним у судовому засіданні, судді Бугрик В.В. і Полікарпова О.М. виявили брак досвіду та практики саме з розгляду кримінальних справ, які неможливо надолужити за такий короткий проміжок часу.
За твердженнями цих суддів, не маючи власної практики у застосуванні КПК України при вирішенні клопотання ОСОБА_2 про відвід двох перекладачів (з української на російську, а з російської на вірменську), задля уникнення формалізму при розгляді справи вони таку практику почали вивчати вже під час розгляду цих клопотань.
Судді взяли за зразок ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, постановлену з аналогічного питання у справі № 636/2674/16-к, і використали описану в ній практику правозастосування, а після оголошення перерви у судовому засіданні зрозуміли, що питання компетентності перекладачів необхідно було вирішувати раніше – на стадії встановлення особи кожного перекладача.
Під час вирішення питання відводу перекладачів через їхню неспроможність здійснювати переклад судді дійшли висновку, що не в змозі розглянути кримінальну справу, оскільки вони є суддями цивільної спеціалізації і не мають достатньої практики з розгляду справ за правилами кримінального судочинства.
На думку суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М., при розподілі кримінального провадження № 766/22962/18 не було дотримано принципу, визначеного частиною першою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким справи розподіляються суддям для розгляду з урахуванням спеціалізації суддів.
Судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. повідомили, що пройшли кваліфікаційне оцінювання із цивільної спеціалізації, і при переведенні їх з апеляційного суду Херсонської області до Херсонського апеляційного суду було враховано підтвердження їхньої здатності здійснювати правосуддя за цивільною спеціалізацією. На переконання судді Бугрика В.В., цього принципу не було дотримано, що і стало підставою для самовідводу.
У додаткових поясненнях суддя Бугрик В.В. зазначив, що під час обговорення питання про відвід перекладачів від сторони захисту неодноразово надходили нарікання та зауваження щодо участі в судовому розгляді суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які, на їхню думку, не мали достатньої компетенції для вирішення процесуальних питань, що виникають під час розгляду.
Під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено, що твердження судді Бугрика В.В. про надходження від сторони захисту нарікань та зауважень щодо участі в судовому розгляді суддів судової палати з розгляду цивільних справ спростовуються наданою копією звукозапису судового засідання з розгляду цього кримінального провадження.
Суддя Полікарпова О.М. у поясненнях зауважила, що не здійснювала розгляд кримінальних справ із 2006 року і не проходила раз на три роки підготовку для підтримання кваліфікації у кримінальному судочинстві, як того вимагає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом із тим зазначила, що до повноважень зборів суддів належить визначення складу палат та постійно діючих колегій, а розподіл справ між суддями та визначення складу колегії суддів має здійснюватися шляхом автоматизованого розподілу справи, як того вимагають частина шоста статті 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
При цьому суддя Полікарпова О.М. наголосила, що відмова судді від отримання розподіленої судової справи не допускається.
Суддя Полікарпова О.М. вказала, що доказів того, що родичем потерпілого у справі є помічник судді судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду ОСОБА_7, вона не потребувала, оскільки під час спілкування він розповідав, що двоє його рідних братів займаються бізнесом і мають у власності кафе, про яке йдеться в обвинувальному акті.
У додаткових поясненнях суддя Полікарпова О.М. зазначила, що на час проведення термінових зборів суддів вона вважала, що зможе прийняти рішення у кримінальному провадженні, де предметом оскарження є процесуальна ухвала. Однак під час судового засідання стикнулася з іншим підходом до забезпечення прав учасників судового розгляду, аніж у цивільному процесі. Окрім того, виявилася неготовою до оголошеного прокурором наміру заявити клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Під час засідання Дисциплінарної палати суддя Полікарпова О.М. підтримала надані нею письмові пояснення, зазначила, що за час роботи суддею правом на самовідвід не зловживала, а відсутність досвіду розцінює як відсутність у неї компетенції з розгляду певної категорії справ.
Також під час засідання Дисциплінарної палати суддя Полікарпова О.М. зауважила, що від сторони захисту надходили нарікання з приводу участі в судовому розгляді суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які висловлені у той час, коли судді перебували у нарадчій кімнаті, а тому не знайшли свого відображення шляхом звукозапису.
Суддя Калініченко І.С. надав інформацію щодо руху кримінального провадження № 766/22962/18 та повідомив, що разом з апеляційною скаргою прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, що обумовлювало обов’язковий виклик (доставку) ОСОБА_2 в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, при цьому суду необхідно було забезпечити доставку обвинуваченого з державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)», де він на той час перебував, до суду.
У суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду велика завантаженість (фактично працюють лише 8 суддів), а кількість залів обмежена. За графіком кримінальні провадження, в яких обвинувачені перебувають під вартою, суддя Калініченко І.С. призначає до розгляду тільки щовівторка з 13:00 до 17:00. На період, про який йдеться у дисциплінарній скарзі, припадали травневі святкові дні. Окрім того, суддя перебував у відпустці з 24 квітня 2019 року по 3 травня 2019 року.
Суддя Калініченко І.С. зауважив, що як головуючий не має жодного впливу на розподіл кримінальних проваджень і рішення загальних зборів суддів та вчинив усі процесуальні дії для забезпечення швидкого та повного судового розгляду кримінального провадження № 766/22962/18.
Суддя Калініченко І.С. також повідомив, що за період із 2 квітня 2019 року по 15 травня 2019 року (час перебування у нього на розгляді кримінального провадження № 766/22962/18) ним розглянуто 95 різних кримінальних проваджень, та надіслав списки кримінальних справ і проваджень, призначених до судового розгляду в Херсонському апеляційному суді за вказаний період.
Під час засідання Дисциплінарної палати суддя Калініченко І.С. підтримав надані ним письмові пояснення, зазначив, що під час вчинення ним процесуальних дій як доповідачем у кримінальному провадженні № 766/22962/18 не порушено визначених статтями 398, 401 КПК України строків для відкриття апеляційного провадження та підготовки до апеляційного розгляду.
Також під час засідання Дисциплінарної палати суддя Калініченко І.С. зауважив, що призначення судового розгляду на 7 травня 2019 року (тобто через 25 днів з дня постановлення ухвали від 12 квітня 2019 року про призначення справи до судового розгляду), а не на більш ранню дату, зумовлене об’єктивними причинами: можливістю призначати кримінальні провадження, у яких він є доповідачем, лише щовівторка на визначені години; необхідністю забезпечення конвоювання обвинуваченого (його доставки) до суду; необхідністю належного повідомлення потерпілих; необхідністю залучення до судового розгляду перекладачів; наявністю заздалегідь призначених судових засідань з розгляду інших кримінальних проваджень; перебуванням у заздалегідь погодженій відпустці з 24 квітня 2019 року по 3 травня 2019 року.
Надаючи правову кваліфікацію діям суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М., Дисциплінарна палата критично оцінила надані цими суддями пояснення, оскільки вони не спростовують вчинення ними під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18 дій, що охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Кваліфікацію дій суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. обґрунтовано таким.
Згідно зі статтею 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
За наявності підстав, передбачених статтями 75–79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).
Головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу – запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об’єктивного та суб’єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об’єктивний критерій, слід з’ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об’єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснено, що відчуття упередженості – це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Зловживання правом на самовідвід не допускається. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об’єктивного рішення у справі.
Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
Статтями 7, 8 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок, здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом. Зазначені обов’язки судді є професійними стандартами, що є тією моделлю поведінки, яку суддя повинен ставити своєю ціллю і якої повинен дотримуватися.
Матеріали дисциплінарної справи вказують на те, що судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. не дотрималися правил щодо заявлення самовідводу, у висловлених ними мотивах відсутній об’єктивний критерій визначення наявності чи відсутності їхньої безсторонності.
Посилання на те, що один із працівників апарату суду є родичем потерпілого, а також на недостатню кваліфікацію не є підставами упередженості суддів Бугрика В.В. та Полікарпової О.М. під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18.
Ні з пояснень суддів, ні зі змісту ухвали від 14 травня 2019 року не вбачається, чи мають стосунки із працівником суду (родичем потерпілого), такі природу та ступінь, що можуть свідчити про безсторонність суду.
Твердження судді Полікарпової О.М. щодо існування у неї такої підстави для самовідводу, як перевищення зборами суддів повноважень у частині визначення колегії суддів для розгляду конкретної судової справи та порушення порядку авторозподілу, не є переконливими, оскільки у її заяві про самовідвід такі твердження не зазначені, та в матеріалах кримінального провадження не містяться.
Судді Бугрик В.В. та Полікарпова О.М. були залучені до участі у розгляді вказаного кримінального провадження 10 травня 2019 року, а отже, до 14 травня 2019 року (дата заявлення самовідводів), будучи професійними суддями із досвідом роботи на посаді судді понад 29 та 26 років відповідно, мали достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в якому судом першої інстанції неодноразово вирішувалися питання про відвід перекладачів і за результатами цих відводів були прийняті процесуальні рішення, а також для ознайомлення з порядком продовження строку тримання під вартою.
При цьому судді хоч і зазначили про проведення автоматизованого розподілу справи з урахуванням рішення зборів суддів, однак не вказали, які заборони, визначені КПК України, було порушено, а отже, не зазначили і про наявність обставин, що виключали їх участь у кримінальному провадженні № 766/22962/18.
При кваліфікації дій судді Калініченка І.С. під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18, Дисциплінарна палата виходила із дотримання ним приписів частини першої статті 28, статей 398, 401 КПК України.
Зокрема, згідно із частиною першою статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до положень статті 398 КПК України апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Виходячи з вимог статті 401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції: надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу; пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу; вирішує інші клопотання (за їх наявності), в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу; вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.
Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду. Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь.
Оцінюючи дії судді Калініченка І.С. під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18 Дисциплінарна палата врахувала послідовність та своєчасність здійснення ним процесуальних дій; наявність періоду перебування у відпустці та періоду загальнодержавних святкових днів; своєчасність повідомлення учасників судового розгляду про час і місце розгляду справи; забезпечення їхньої участі у судовому засіданні; обґрунтованість відкладення судового розгляду цього кримінального провадження з причин, що не залежали від судді-доповідача; призначення кримінального провадження до судового розгляду в межах визначених КПК України строків; відсутність зволікання з переданням кримінального провадження для здійснення його повторного авторозподілу задля формування колегії суддів; проведення судових засідань у призначений час; дотримання строків постановлення суддею мотивованих ухвал про відкриття апеляційного провадження і надання строку для подання заперечень на апеляційну скаргу, про закінчення підготовчих дій і призначення судового розгляду; дотримання строків направлення копій апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу та ухвал суду учасникам судового провадження; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками суду своїх службових обов'язків, у тому числі щодо повідомлення учасників кримінального провадження про час та місце судового засідання; характер та ефективність дій, спрямованих на прискорення кримінального провадження.
Саме такі вимоги щодо оцінки здійснення судом своїх повноважень висловлені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року.
Дисциплінарна палата також врахувала, що за час перебування кримінального провадження № 766/22962/18 на розгляді у судді-доповідача Калініченка І.С. (період із 2 квітня 2019 року по 15 травня 2019 року, він брав участь у розгляді 95 кримінальних проваджень, призначених до судового розгляду в Херсонському апеляційному суді. При цьому у 24 з 95 названих кримінальних проваджень суддя Калініченко І.С. був визначений суддею-доповідачем.
Матеріали дисциплінарної справи вказують на те, що ситуація, коли обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину, було звільнено з-під варти у зв’язку із закінченням строку дії ухвали про вжиття запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зумовлена зволіканням судді-доповідача Калініченка І.С. із вчиненням процесуальних дій чи невжиттям ним заходів задля розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
З огляду на наведене, оцінюючи зібрані під час проведення перевірки матеріали та враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С., які були предметом перевірки, на час їхнього вчинення, не охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), оскільки суддею-доповідачем не порушено встановленого законом строку, а навпаки ним вживалися заходи для розгляду справи у розумний строк. Відтак підстави для притягнення цього судді до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста цієї статті).
Таким чином, Дисциплінарна палата вирішила, що слід відмовити у притягненні судді Херсонського апеляційного суду Калініченка І.С. до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне провадження стосовно нього – припинити.
Водночас Дисциплінарна палата встановила, що дії суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М., які були предметом перевірки, охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу (самовідводу)).
Разом з тим, під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено будь-яких доказів умисності вчинених проступків. Судді Бугрик В.В. (який з 1990 року працює суддею), Полікарпова О.М. (яка з 1993 року працює на посаді судді), проявили несумлінність під час розгляду кримінального провадження стосовно особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину.
З огляду на характер проступків, очевидність порушень суддів Бугрика В.В., Полікарпової О.М. та недбалість у ставленні до виконання своїх обов’язків, допущену під час розгляду кримінального провадження № 766/22962/18, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що за результатами розгляду дисциплінарної справи суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпову О.М. слід притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 чинної редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» строк застосування дисциплінарного стягнення не може бути більшим, ніж три роки із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження, а отже, строк застосування дисциплінарного стягнення до суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В., Полікарпової О.М. не закінчився.
Відповідно до частини другої статті 109 цього Закону та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата врахувала особу суддів Бугрика В.В., Полікарпової О.М., їхній стаж роботи на посадах суддів, позитивні характеристики, відсутність у них дисциплінарних стягнень, обставини, визначені частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зважаючи на встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Дисциплінарна палата визнала достатнім застосування до суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика В.В. і Полікарпової О.М. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Саме такий вид стягнення буде пропорційним характеру вчинених проступків та забезпечить уникнення таких порушень у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106–109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22, 12.23, 12.36–12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддів Херсонського апеляційного суду Бугрика Володимира Васильовича, Полікарпову Ольгу Миколаївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до них дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Херсонського апеляційного суду Калініченка Ігоря Степановича та дисциплінарне провадження стосовно нього припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене, у тому числі особою, що подала скаргу, до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, які встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя М.П. Худик
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
О.Є. Блажівська
О.В. Прудивус
