Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Грішиної Наталії Олександрівни в інтересах Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» на дії судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Тетяни Василівни,
встановила:
І. Стислий зміст дисциплінарної скарги
24 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № 433/1/13-25) адвоката Грішиної Наталії Олександрівни (далі – адвокат Грішина Н.О.) в інтересах Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» (далі – АТ «ПроКредитБанк») на дії судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Тетяни Василівни (далі –суддя Савлук Т.В.) під час здійснення правосуддя у справі № 755/5727/25.
Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що 17 березня 2025 року АТ «ПроКредитБанк» подало до Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА1, ОСОБА2 про стягнення заборгованості у розмірі 221 194,24 грн (справа № 755/5727/25).
Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 28 квітня 2025 року повернув позовну заяву.
19 червня 2025 року Київський апеляційний суд вищенаведену ухвалу скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Станом на дату надіслання скарги інформація щодо призначення справи № 755/5727/25 до розгляду позивачу не надходила.
Адвокат стверджує, що зверталася до Дніпровського районного суду міста Києва із адвокатським запитом щодо стану розгляду справи.
Суд повідомив, що 2 липня 2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Савлук Т.В. Інші відомості у обліково-статистичній картці на справу відсутні.
На думку адвоката Грішиної Н.О., суддя Савлук Т.В. грубо порушила вимоги Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) щодо строків розгляду справи № 755/5727/25, а викладені обставини свідчать про безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Представник скаржника вважала, що у діях судді Савлук Т.В. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених:
1) підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду);
2) пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
З огляду на викладені обставини, представник скаржника просить притягнути суддю Савлук Т.В. до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Інформація щодо пояснень судді
26 листопада 2025 року дисциплінарний інспектор звертався до судді Савлук Т.В. із пропозицією надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі.
Суддя Савлук Т.В. не скористалася правом на надання пояснень, відсутність яких не перешкоджає проведенню попередньої перевірки.
ІІІ. Процедура розгляду дисциплінарної скарги
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 24 листопада 2025 року скаргу передано дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
До Вищої ради правосуддя 16 квітня 2026 року (вх. № 1993/0/24-26) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Пилипенка С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Грішиної Н.О. в інтересах АТ «ПроКредитБанк»разом зі скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
IV. Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.
Відомості про суддю
Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 Савлук Т.В. призначена на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 2010 року № 1943-VI обрана суддею цього суду безстроково.
Інформація про рух справи № 755/5727/25
28 березня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА1, ОСОБА2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 221 194,24 грн.
11 квітня 2025 року за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа розподілена для розгляду судді Савлук Т.В.
Суддя Савлук Т.В. ухвалою від 28 квітня 2025 року повернула вищенаведену позовну заяву (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127331436).
Київський апеляційний суд постановою від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА3, яка представляє інтереси АТ «ПроКредитБанк», задовольнив. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128291025).
2 липня 2025 року на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду справу № 755/5727/25 передано судді Савлук Т.В.
Дніпровський районний суд міста Києва надав довідку про стан розгляду справи за підписом судді Савлук Т.В., у якій міститься інформація про те, що 30 грудня 2025 року суддя Савлук Т.В. постановила ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо електронних документів, які містяться у центральній базі даних автоматизованої системи документообігу у справі № 755/5727/25, яка є додатком до листа від 12 березня 2026 року № 1408/4/11-00-26, встановлено, що станом на 12 березня 2026 року у автоматизованій системі документообігу суду не створювався документ «Ухвала про відкриття провадження у справі».
Станом на 6 травня 2026 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) відсутня будь-яка інформація про постановлення суддею Савлук Т.В. ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» листом від 8 квітня 2026 року № 1408/4/11-00-26 надало інформацію щодо електронних примірників судових рішень у справі № 755/5727/25. У цьому листі Державне підприємство «Інформаційні судові системи» згадує лише про ухвалу суду від 28 квітня 2025 року, водночас не зазначає про наявність ухвали від 30 грудня 2025 року.
V. Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Норми права, що підлягають застосуванню
Суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема:
1) за умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду) (підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);
2) за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 (провадження № 11-134сап24) зазначила, що обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Розумні строки розгляду справ судом відносяться до основних засад судочинства в Україні (стаття 129 Конституції України).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїй практиці ЄСПЛ виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є:
1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;
2) поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу;
3) поведінка державних органів (насамперед суду);
4) перевантаження судової системи;
5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини першої статті 2 ЦПК України).
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу (частина перша статті 187 ЦПК України).
Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання (частина друга статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.
Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню (пункти 1, 2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (далі – Порядок).
Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують (пункт 1 розділу ІІІ Порядку).
Обов'язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення (пункт 1 розділу X Порядку).
Оцінка фактів
Зміст установлених обставин свідчить, що первісно позовна заява надійшла у провадження судді Савлук Т.В. 11 квітня 2025 року.
Згодом, суддя Савлук Т.В. ухвалою від 28 квітня 2025 року повернула вищенаведену позовну заяву.
Київський апеляційний суд постановою від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА3, яка представляє інтереси АТ «ПроКредитБанк», задовольнив. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2 липня 2025 року на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду справу № 755/5727/25 передано судді Савлук Т.В.
Дніпровський районний суд міста Києва надав довідку про стан розгляду справи за підписом судді Савлук Т.В., у якій міститься інформація про те, що 30 грудня 2025 року суддя Савлук Т.В. постановила ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо електронних документів, які містяться у центральній базі даних автоматизованої системи документообігу у справі № 755/5727/25, яка є додатком до листа від 12 березня 2026 року № 1408/4/11-00-26, встановлено, що станом на 12 березня 2026 року у автоматизованій системі документообігу суду не створювався документ «Ухвала про відкриття провадження у справі».
Станом на 6 травня 2026 року у ЄДРСР відсутня будь-яка інформація про постановлення суддею Савлук Т.В. ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» листом від 8 квітня 2026 року № 1408/4/11-00-26 надало інформацію щодо електронних примірників судових рішень у справі № 755/5727/25. У цьому листі Державне підприємство «Інформаційні судові системи» згадує лише про ухвалу суду від 28 квітня 2025 року, водночас не зазначає про наявність ухвали від 30 грудня 2025 року.
За таких обставин, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що наразі відсутні будь-які докази наявності ухвали про відкриття провадження у справі № 755/5727/25.
Інформацію щодо наявності ухвали від 30 грудня 2025 року, яка міститься у довідці про рух справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оцінює критично у світлі того, що відомості про наявність цієї ухвали відсутні як у ЄДРСР, так і в автоматизованій системі документообігу суду, що підтверджується численними листами Державного підприємства «Інформаційні судові системи».
Отже, загальна тривалість вирішення питання про відкриття провадження у справі триває з 2 липня 2025 року до 6 травня 2026 року, тобто 309 календарних днів.
За таких обставин, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Савлук Т.В. порушила строк вирішення питання про відкриття провадження у справі № 755/5727/25, що передбачений частиною першою статті 187 ЦПК України.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях судового процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів.
На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року по справі № 990/114/23
На стадії вирішення питання про відкриття провадження суддею здійснюється перевірка відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону та відсутність обставин, які б унеможливлювали подальший рух справи.
Тобто, на цій стадії суддя вирішує суто процесуальні питання та не надає оцінки достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.
Наведені обставини не свідчать про надмірну складність вирішення питання про відкриття провадження, тим паче суддею, яка має значний стаж роботи на посаді.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує, що позовна заява надійшла до Дніпровського районного суду міста Києва ще 28 березня 2025 року, тобто більше одного року тому.
Водночас з 28 березня 2025 року провадження у справі не відкрито, справа не розглянута по суті, а отже, скаржник фактично не може отримати реального доступу до правосуддя більше одного року.
Це може свідчити про незаконну відмову у доступі до правосуддя.
Висновок по суті
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Грішиної Н.О. в інтересах АТ «ПроКредитБанк», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В. містяться ознаки дисциплінарних проступків, передбачених:
1) підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду);
2) пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
З огляду на наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Тетяни Василівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
Тетяна СПІРІДОНОВА
