Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Махінчука В.М., Мороза М.В., Савʼюка М.І., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Гури О.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Неїлик Галини Михайлівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Федорової Оксани Федорівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 3 березня 2026 року (вх. № Н-150/13/7-26) надійшла дисциплінарна скарга Неїлик Г.М., в якій зазначено, що суддя Федорова О.Ф. 25 лютого 2026 року, без виклику скаржника у судове засідання, постановила ухвалу про повернення скарги на бездіяльність слідчого та процесуального керівника у кримінальному провадженні № ____ від 28 лютого 2024 року (Єдиний унікальний номер (далі – ЄУН) 466/1378/26, провадження № 1-кс/466/484/26). Скаржник переконана, що суддя у такий спосіб обмежила її право на судовий захист, визначене статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чим створила штучні перешкоди у доступі до правосуддя.

Автор скарги також зазначила, що 2 березня 2026 року у судовому засіданні під час розгляду скарги на бездіяльність слідчого та процесуального керівника, яка полягає у не розгляді клопотань і заяв від 21 лютого 2026 року (провадження № 1-кс/466/563/26) суддя допустила принизливі висловлювання, здійснила психологічний тиск та поводилася упереджено.

За результатами попередньої перевірки скарги Неїлик Г.М. дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Гура О.П. склав висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Федорової О.Ф., оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Гури О.П. та долучених до нього матеріалів, іншої пропозиції члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

23 лютого 2026 року до Шевченківського районного суду міста Львова надійшла скарга ОСОБА1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника.

Згідно зі звітом про автоматизований розподіл справи за ЄУН 466/1378/26 (провадження № 1-кс/466/484/26) для розгляду скарги визначено слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Львова Федорову О.Ф.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Львова Федорова О.Ф. ухвалою від 25 лютого 2026 року скаргу ОСОБА1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника повернула особі, яка її подала.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді ОСОБА1 подала апеляційну скаргу, яка згідно інформації розміщеної на офіційному вебпорталі «Судова влада України», надійшла до Львівського апеляційного суду 27 лютого 2026 року.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 10 березня 2026 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА1, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 25 лютого 2026 року без змін.

На переконання апеляційного суду ухвала слідчого судді Федорової О.Ф., якою повернуто скаргу ОСОБА1 – законна, обґрунтована та вмотивована, і викладені в ній висновки відповідають матеріалам справи.

Зі змісту ухвали Львівського апеляційного суду вбачається, що ОСОБА1 в апеляційній скарзі просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, скаргу направити до суду першої інстанції на розгляд по суті покликаючись на те, що прийняте рішення про повернення скарги порушує право на доступ до правосуддя, а також обмежує її законні права як потерпілої.

27 лютого 2026 року ОСОБА1 повторно звернулась до Шевченківського районного суду міста Львова надійшла зі скаргою на бездіяльність слідчого та процесуального керівника, яка полягає у не розгляді клопотань та заяв від 21 лютого 2026 року.

Згідно зі звітом про автоматизований розподіл справи за ЄУН 466/1378/26 (провадження № 1-кс/466/563/26) скаргу передано раніше визначеному складу суду – слідчому судді Шевченківського районного суду міста Львова Федоровій О.Ф.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова Федорової О.Ф. від 2 березня 2026 року скаргу ОСОБА1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника, яка полягає у не розгляді клопотань та заяв від 21 лютого 2026 року призначено до розгляду на 15:10 2 березня 2026 року. Витребувано матеріали кримінального провадження № ____ від 28 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 135 Кримінального кодексу України.

3 березня 2026 року ОСОБА1 подала заяву про відвід слідчого судді Федорової О.Ф. від розгляду справи № 466/1378/26 провадження № 1-кс/466/563/26, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 5 березня 2026 року.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 11 березня 2026 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 5 березня 2026 року, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному вебпорталі «Судова влада України» станом на день звернення скаржника до Вищої ради правосуддя скарга ОСОБА1 (провадження № 1-кс/466/563/26) не розглянута судом по суті, розгляд справи призначено на 4 травня 2026 року.

Обґрунтовуючи необхідність відмовити у відкритті дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор дійшов висновку, що обставини викладені в дисциплінарній скарзі, містять доводи, які в цілому зводяться до незгоди з постановленою суддею Шевченківського районного суду міста Львова Федоровою О.Ф. ухвалою від 25 лютого 2026 року у провадженні № 1-кс/466/484/26, якою повернуто скаргу ОСОБА1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника. Водночас у висновку дисциплінарного інспектора наведено обґрунтування щодо залишення без розгляду дисциплінарної скарги в частині судового провадження № 1-кс/466/563/26, що суперечить викладеній пропозиції про відмову у відкритті дисциплінарної справи з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 25 лютого 2026 року повернуто скаргу ОСОБА1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника особі, яка її подала. Також постановлено роз’яснити особі, яка звернулася із скаргою, що у відповідності до частини сьомої статті 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною першою статті 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Частина друга цієї ж статті визначає, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Статтею 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора у тому числі у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 КПК України).

У відповідності до частини сьомої статті 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що скаргу на бездіяльність слідчого та процесуального керівника повернуто ОСОБА1, оскільки вона не надала будь-яких доказів звернення у порядку статті 220 КПК України (відмітка про отримання / цінний лист з описом вкладення та повідомлення про вручення / знімок екрану з електронної пошти), що унеможливлює встановлення факту виникнення у слідчого, прокурора обов’язку вчинити процесуальну дію у визначений законом строк, а також перевірку дотримання заявником десятиденного строку на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, передбаченого частиною першою статті 304 цього Кодексу.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38).

Разом з тим дисциплінарн скарга не містить фактів, які б підтверджували, що суддя Федорова О.Ф., постановляючи ухвалу від 25 лютого 2026 року в провадженні № 1-кс/466/484/26 під час судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні обмежила скаржника у доступі до правосуддя.

Крім того 27 лютого 2026 року до Шевченківського районного суду міста Львова повторно надійшла скарга ОСОБА1 на бездіяльність слідчого та процесуального керівника, яка полягає у не розгляді клопотань та заяв від 21 лютого 2026 року.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 2 березня 2026 року про прийняття до провадження скарги ОСОБА1 вбачається, що остання повторно оскаржує бездіяльність слідчого та процесуального керівника, яка полягає у не розгляді клопотань та заяв від 21 лютого 2026 року. Наразі розгляд справи триває.

Також у дисциплінарній скарзі наведено обставини неправомірних, на думку скаржника, дій судді Федорової О.Ф. під час розгляду провадження № 1-кс/466/563/26, зокрема щодо допущених суддею принизливих висловлювань, психологічного тиску, створення атмосфери, що суперечить принципам суддівської етики.

Разом з цим Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що наразі скарга ОСОБА1, яка стосується оскарження бездіяльності слідчого не розглянула (провадження № 1-кс/466/563/26) перебуває на розгляді.

Відповідно до частини шостої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ можуть бути надані на вимогу Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя тільки щодо тих справ, розгляд яких закінчено. Член Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя не може витребувати матеріали судових справ, розгляд яких не закінчено, крім витребування копій матеріалів судової справи у випадку подання дисциплінарної скарги з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зі скарги вбачається, що ОСОБА1 не висловлювала прохання перевірити дії судді під час розгляду справ щодо наявності підстав для дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а тому Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що будь-які дії спрямовані на перевірку наявності в діях судді Федорової О.Ф. ознак інших дисциплінарних проступків можуть бути розцінені як тиск на суддю у зв’язку із здійсненням правосуддя, оскільки розгляд справи № 1-кс/466/563/26 не завершено.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Неїлик Г.М., дисциплінарну скаргу та додані до неї документи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді, а тому на підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.

Керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 9.8 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,

ухвалила:

дисциплінарну скаргу Неїлик Галини Михайлівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Федорової Оксани Федорівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя