Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу адвоката Троян Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах Тимошенко Юлії Володимирівни, стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В’ячеслава Юрійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 квітня 2026 року (вх. № Т-2668/0/7-26) надійшла скарга адвоката Троян О.О., яка діє в інтересах Тимошенко Ю.В., стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. під час здійснення дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою Тимошенко Ю.В. на дії судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. (вх. № Т-824/1/7-26).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 22 квітня 2026 року скаргу адвоката Троян О.О. передано члену Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В.
За результатами проведення перевірки скарги, а також матеріалів за скаргою адвоката Троян О.О. встановлено таке.
Стислий зміст скарги
У скарзі адвокат Троян О.О. зазначила, що дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги стосовно судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. склав висновок про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, оскільки вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді. Такий висновок, на думку адвоката Троян О.О., суперечить сталій дисциплінарній практиці Вищої ради правосуддя.
На підставі висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. Третя Дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалою від 15 квітня 2026 року № 677/3дп/15-26 дисциплінарну скаргу Тимошенко Ю.В. стосовно судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. залишила без розгляду та повернула скаржнику.
Адвокат Троян О.О. зауважила, що дисциплінарна скарга містила докладний та конкретизований опис поведінки слідчого судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. під час судового засідання 19 березня 2026 року у справі № 991/2475/26, яка вказувала на наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому вважає, що дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. під час проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги або неналежно ставився до виконання посадових обов’язків, або був зацікавлений приховати допущені суддею помилки.
У засіданні Вищої ради правосуддя були присутні адвокат Троян О.О. та скаржниця Тимошенко Ю.В.
Під час засідання Вищої ради правосуддя Тимошенко Ю.В. наголосила, що, на її думку, слідчий суддя Дубас В.М. порушує етику, є упередженою особою, перетворив судове засідання на «майданчик по суті для приниження сторони захисту і не тільки». Його висловлювання та поведінка не відповідають статусу судді. За вказаних обставин скаржниця вважає, що дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. під час проведення попередньої перевірки поданої нею стосовно судді Дубаса В.М. дисциплінарної скарги неналежно виконав покладені на нього посадові обов’язки.
Позиція Вищої ради правосуддя за результатами перевірки скарги адвоката Троян О.О.
Плескач В’ячеслав Юрійович рішенням Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2024 року № 3480/0/15-24 призначений на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя строком на п’ять років.
Посада дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, яку обіймає Плескач В.Ю., належить до посад державної служби категорії «В».
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону України «Про державну службу»).
Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, – з дня призначення на посаду (частина третя статті 21 Закону України «Про державну службу»).
Частиною п’ятою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарний інспектор: 1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ; 2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді; 3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; 4) готує проекти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проекти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів; 5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною шостою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні: 1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики; 2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності; 3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.
Згідно із частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 91) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (частина друга статті 65 Закону України «Про державну службу»).
Згідно із приписами частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» поведінці (дії чи бездіяльності) особи, що охоплюється складом дисциплінарного проступку, мають бути притаманні такі обов’язкові ознаки: 1) факт її вчинення державним службовцем; 2) протиправність; 3) винність; 4) дисциплінарна караність. Протиправність як ознака дисциплінарного проступку означає, що така поведінка державного службовця: 1) є порушенням тих чи інших вимог Закону України «Про державну службу» чи інших нормативно-правових актів (зокрема, про невиконання або неналежне виконання дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя своїх службових, у тому числі посадових, обов’язків, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Положенням про службу дисциплінарних інспекторів); 2) може бути кваліфікована за одним із пунктів частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» як дисциплінарний проступок.
Вища рада правосуддя встановила, що 24 березня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшла (вх. № Т-824/1/7-26) дисциплінарна скарга Тимошенко Ю.В. на дії судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. під час розгляду 19 березня 2026 року клопотання у справі № 991/2475/26 про зміну запобіжного заходу ОСОБА1, яку для здійснення попередньої перевірки передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Плескачу В.Ю.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
Згідно з пунктами 13.10, 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, зі змінами, висновок із пропозицією про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги має містити, зокрема, стислий зміст обставин, із приводу яких проводилася перевірка.
За наявності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, визначених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач готує висновок із пропозицією про залишення без розгляду та повернення скарги скаржнику, який разом із дисциплінарною скаргою та зібраними під час попередньої перевірки матеріалами передає на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, за якою він закріплений. За результатами розгляду Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалює відповідне рішення.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. на виконання вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктів 13.10, 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя здійснив попередню перевірку дисциплінарної скарги Тимошенко Ю.В. (вх. № Т-824/1/7-26) стосовно судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. та за її результатами 30 березня 2026 року склав висновок із пропозицією залишити без розгляду та повернути дисциплінарну скаргу скаржнику, оскільки скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді (пункт 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 15 квітня 2026 року розглянувши зазначений висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Плескача В.Ю., підтримала його та ухвалою № 677/3дп/15-26 дисциплінарну скаргу Тимошенко Ю.В. стосовно судді Вищого антикорупційного суду Дубаса В.М. залишила без розгляду та повернула скаржнику.
Твердження, наведені у скарзі адвоката Троян О.О., безпосередньо стосуються обставин, які дослідила Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора – доповідача Плескача В.Ю., а викладені в ній доводи фактично зводяться до незгоди з мотивами такого висновку.
Ураховуючи встановлені обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що в поведінці дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу».
Отже, підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. відсутні.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктом 26.9 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В’ячеслава Юрійовича за скаргою адвоката Троян Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах Тимошенко Юлії Володимирівни.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
