Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Малишенко Тетяни Олексіївни та долучені до неї документи, про звільнення з посади судді Славутицького міського суду Київської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 квітня 2026 року надійшли заява Малишенко Т.О. від 13 квітня 2026 року про звільнення з посади судді Славутицького міського суду Київської області у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви судді Малишенко Т.О. та долучених до неї документів установлено таке.
Малишенко Тетяна Олексіївна, ____ року народження, рішенням Київської обласної Ради народних депутатів 16 сесії І скликання від 10 березня 1994 року обрана суддею Славутицького міського суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1813-ІV обрана на посаду судді Славутицького міського суду Київської області безстроково.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Малишенко Т.О. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”») до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), установлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Малишенко Т.О. на посаді судді на день ухвалення рішення про відставку становить 32 роки 2 місяці 2 дні.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
З копій трудової книжки та диплома (серія __ № ____) убачається, що з 1979 року до 28 червня 1986 року Малишенко Т.О. навчалася у Красноярському державному університеті, водначас працювала, що дає підстави дійти висновку про навчання за заочною формою, яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 не зараховується до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Таку правову позицію покладено в основу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною першою статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», яка була чинною на день обрання Малишенко Т.О. на посаду судді, визначено, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Відповідно до записів у трудовій книжці Малишенко Т.О. після здобуття вищої юридичної освіти до обрання на посаду судді Славутицького міського суду Київської області із 4 грудня 1986 року працювала на посадах юрисконсульта, адвоката та мала стаж роботи в галузі права понад два роки.
Отже, до стажу роботи Малишенко Т.О. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню додатково два роки роботи в галузі права.
За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Малишенко Т.О. у відставку, а саме: актів про обрання, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, установлено, що до стажу роботи Малишенко Т.О. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 32 роки 2 місяці 2 дні;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Загальний стаж роботи судді Малишенко Т.О., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 34 роки 2 місяці 2 дні.
Служба безпеки України повідомила Вищу раду правосуддя, що за результатами перевірки в Малишенко Т.О. не встановлено наявності громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Малишенко Т.О. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Зважаючи на наведене, відповідно до долучених до заяви документів суддя Малишенко Т.О. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Малишенко Тетяну Олексіївну з посади судді Славутицького міського суду Київської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В. о. Голови
Вищої ради правосуддя
