Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок Дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М. разом із дисциплінарною скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Ходаківського Юрія Петровича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Соколова Олексія Михайловича,

 

встановила:

 

29 травня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № Х-2556/1/7-25) Ходаківського Ю.П. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. під час здійснення правосуддя у справі № 757/3411/22-ц.

Стислий зміст обставин, викладених у дисциплінарній скарзі

Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що цивільна справа № 757/3411/22-ц за позовом ОСОБА1 до АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за весь час незаконного відсторонення (за час вимушеного прогулу) розглядається вже більше трьох років.

Суддя Соколов О.М безпідставно затягує розгляд справи, оскільки позов поданий у січні 2022 року, сторонами написані і подані до суду всі процесуальні документи з викладенням своїх позицій (пояснень, доказів).

Скаржник вважає, що матеріали справи містять достатню кількість належних і допустимих доказів для повного задоволення його позовних вимог незалежно від його присутності чи відсутності.

Ходаківський Ю.П. також зазначив, що неодноразово подавав до суду заяви про розгляд справи за ОСОБА1 відсутності. Проте судові засідання відкладалися на значний період, а саме останні судові засідання відкладені: 16 липня 2024 року відкладено на 19 листопада 2024 року; 19 листопада 2024 року відкладено на 27 лютого 2025 року; 27 лютого 2025 року відкладено на 14 жовтня 2025 року.

Скаржник зазначає, що інші суди розглядають аналогічну категорію справ у значно стислі строки, аніж суддя Соколов О.М.

Враховуючи зазначені обставини, Ходаківський Ю.П. вважає, що у діях судді Соколова О.М наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень) та просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

 

Процедура розгляду дисциплінарної скарги

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 29 травня 2025 року дисциплінарна скарга передана дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Ходаківського Ю.П. дисциплінарним інспектором Пилипенком С.М. складено висновок від 18 березня 2026 року з пропозицією дисциплінарну скаргу Ходаківського Ю.П. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали, зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, не погодилась з пропозицією дисциплінарного інспектора та дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М., оскільки в діях судді під час здійснення правосуддя у справі № 757/3411/22-ц можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на таке.

Обставини, встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя

Інформація щодо судді

Соколов Олексій Михайлович Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 318/2009 Соколов О.М. призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.

Відомості про обставини розгляду справи

21 січня 2022 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання протиправними (незаконними) діянь та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2022 року головуючим суддею визначено Соколова О.М.

Суддя Соколов О.М. ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА1 залишив без руху (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103423712).

3 травня 2022 року до суду надійшли пояснення ОСОБА1 про приєднання до матеріалів справи уточнену позовну заяву з додатками в паперовому вигляді.

5 травня 2022 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд позову за його відсутності.

Суддя Соколов О.М. ухвалою від 13 травня 2022 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 21 червня 2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104468502).

20 червня 2022 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд справи у його відсутності.

21 червня 2022 року у судове засідання учасники справи не з’явилися у зв’язку із чим розгляд справи відкладено до 18 жовтня 2022 року.

18 жовтня 2022 року судове засідання знято з розгляду у зв’язку із військовою агресією, розгляд справи відкладено до 28 лютого 2023 року.

19 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи та заява про зупинення провадження.

27 лютого 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача.

28 лютого 2023 року у судове засідання учасники справи не з’явились у зв’язку із чим розгляд справи відкладено до 8 червня 2023 року.

6 березня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА1.

8 червня 2023 року у судове засідання учасники справи не з’явились у зв’язку із чим розгляд справи відкладено до 4 жовтня 2023 року.

12 червня 2023 року до суду надійшла заява від ОСОБА1 про визнання судові справи 286/3965/21; 130/173/22; 130/3573/21; 472/5/22; 130/3531/21 такими, що не є подібними за своїми обставинами із справою 757/4311/22-ц, що розглядається.

3 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд справи у його відсутності.

4 жовтня 2023 року судове засідання знято з розгляду у зв’язку із зайнятістю судді в іншій кримінальній справі, розгляд справи відкладено до 30 січня 2024 року.

4 жовтня 2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі та клопотання про долучення до матеріалів справи висновків Верховного Суду.

30 січня 2024 року учасники справи у судове засідання не з’явились у зв’язку із чим було відкладено розгляд справи до 16 квітня 2024 року.

19 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА1 про ознайомлення з матеріалами справи.

15 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд справи за його відсутності.

16 квітня 2024 року учасники справи у судове засідання не з’явились у зв’язку із чим відкладено розгляд справи до 16 липня 2024 року.

15 липня 2024 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд справи за його відсутності.

16 липня 2024 року судове засідання знято з розгляду у зв’язку із зайнятістю судді у розгляді клопотання органу досудового розслідування, розгляд справи відкладено до 19 листопада 2024 року.

16 листопада 2024 року в систему «Електронний суд» надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд справи у його відсутності, як зареєстроване в суді 18 листопада 2024 року.

19 листопада 2024 року судове засідання знято з розгляду у зв’язку із зайнятістю судді в розгляді клопотання органу досудового розслідування, розгляд справи було відкладено до 27 лютого 2025 року.

27 лютого 2025 року учасники справи у судове засідання не з’явились у зв’язку з чим відкладено розгляд справи до 27 травня 2025 року.

25 травня 2025 року в систему «Електронний суд» надійшло клопотання від ОСОБА1 про розгляд справи у його відсутності, як зареєстроване в суді 26 травня 2025 року.

27 травня 2025 року судове засідання знято з розгляду у зв’язку із перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи відкладено до 14 жовтня 2025 року.

14 жовтня 2025 року судове засідання знято з розгляду у зв’язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання від 2 грудня 2025 року, залишено без розгляду заяву представника відповідача про зупинення провадження.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання від 2 грудня 2025 року, залишено без розгляду заяву представника відповідача про закриття провадження у справі.

2 грудня 2025 року проведено судове засідання у справі за результатами якого суддя Соколов О.М. ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні вимог позову ОСОБА1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання протиправними (незаконними) діянь та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132606470).

Пояснення судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М., з приводу обставин, викладених у скарзі

1 липня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Соколова О.М.

У поясненнях суддя зазначив відомості про рух справи та причини відкладення судових засідань.

Суддя зазначив, що твердження скаржника щодо затягування розгляду позовної заяви є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Основною причиною недотримання строків вчинення процесуальних дій у Печерському районному суді міста Києва є критична ситуація з кадровим забезпеченням, яка склалася в суді, що спричинила значне поточне навантаження судді, що унеможливлює швидкий розгляд справ.

Крім того, має місце неявка сторін у судові засідання, особливий режим роботи Печерського районного суду міста Києва, спричинений введенням у 2022 році воєнного стану в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до рішення зборів суддів суддя Соколов О.М. віднесений до колегії суддів з розгляду судових справ в порядку цивільного та адміністративного судочинства, обраний слідчим суддею, а також приймає участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень у порядку КПК України під головуванням суддів кримінальної колегії.

Суддя звернув увагу на відсутність повного штату суддів Печерського районного суду міста Києва.

При цьому юрисдикція Печерського районного суду міста Києва поширюється на територію, на якій знаходяться понад десять органів досудового розслідування, серед яких Офіс Генерального прокурора України, Центральний апарат ДБР, Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві, ГСУ Національної поліції України, прокуратура Автономної республіки Крим, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони центрального регіону, Київська міська прокуратура, Печерська окружна прокуратура м. Києва, Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київська обласна прокуратура, Територіальне управління Бюро економічної безпеки, що обумовлює надзвичайно велику кількість надходження справ на стадії досудового розслідування.

З 21 січня 2022 року (дата протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями) до 29 травня 2025 року (дата звернення скаржника до Вищої ради правосуддя) у провадженні судді перебувало 11 538 судових справ всіх категорій, з них: 9 107 справ в порядку КПК України, 44 справи в порядку КАС України і 2 387 справ в порядку ЦПК України.

Протягом цього періоду під головуванням судді Соколова О.М. розглянуто 10 805 справ всіх категорій, що становить 93,6 % загальної кількості судових справ, які перебували й провадженні судді у звітний період.

Таким чином, при такому надмірному навантаженні, значну частину якого становлять справи у порядку КПК України, які мають скорочені строки розгляду, термін перерви у розгляді справи у середньому становить не менше як два місяці.

Протягом такого тривалого строку можуть мати місце об’єктивні обставини, які можуть перешкодити розгляду судових справ у наступному судовому засіданні, такі як неявка сторін, хвороба судді, необхідність невідкладного розгляду іншої справи зі скороченими строками розгляду, оголошення сигналу у місті Києві «повітряна тривога», обстріли тощо.

Ураховуючи надмірне навантаження з розгляду судових справ, усі процесуальні дії та рішення суддею вчиняються об’єктивно по мірі можливості з дотриманням засад розумності строків та пропорційності їх вчинення і недопущення порушення прав та інтересів сторін і інших осіб у справі, що мало місце у цій судовій справі.

Суддею вжито всіх можливих заходів з метою забезпечення дотримання засад розумності процесуальних строків, зокрема виділявся достатній час для розгляду справи в судовому засіданні, забезпечено належне повідомлення осіб у справі, засідання призначались регулярно та одночасно з урахуванням інших призначених до розгляду справ, вжито заходів щодо організації своєї роботи, понаднормової роботи у суді і після закінчення робочого часу та виходом у вихідні і святкові дні, як судді особисто, так і помічника судді і секретаря судового засідання.

Причини недотримання розумних строків розгляду справи № 757/3411/22-ц є об’єктивними і незалежними від нього, зумовлені зокрема надмірним навантаженням, а скаржником не вказано про наявність будь-яких несприятливих наслідків у зв’язку з такими обставинами.

Твердження скаржника щодо недотримання процесуальних строків призначення та затягування розгляду судового провадження, недотримання процесуального законодавства не відповідають дійсності.

Рішення про оголошення перерви у судовому засіданні приймалось із врахуванням фактичних обставин справи та мало на меті повне всебічне дослідження доказів, з дотриманням засад рівності сторін при доказуванні, реалізації своїх процесуальних прав та виконанні покладених на них процесуальних обов’язків, що враховувалось судом в сукупності з іншими обставинами при відкладенні розгляду справи.

Суддею вживались вичерпні заходи спрямовані на розгляд позовної заяви у розумні строки з метою недопущення порушення прав та інтересів учасників справи.

Однак причинами недотримання строку розгляду справи є:

- надмірне навантаження;

- кількість справ під головуванням судді Соколова О.М., зумовлене неукомплектованістю штату суддів Печерського районного суду міста Києва;

- участь у судових колегіях з розгляду кримінальних проваджень;

- здійснення чергувань як слідчий суддя як за графіком, так і позачергово;

- отримання здебільшого клопотань органів досудового розслідування, які підлягали негайному розгляду;

- перебування у відпустках, на лікарняних, навчанні;

- особливий режим роботи Печерського районного суду міста Києва, спричинений введенням у 2022 році воєнного стану в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суддя просив відмовити у відкритті дисциплінарного провадження за скаргою Ходаківського Ю.П.

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2024 року в справі № 11-134сап24 зазначила, що обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Розумні строки розгляду справ судом відносяться до основних засад судочинства в Україні (стаття 129 Конституції України).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом.

Такими критеріями є:

1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;

2) поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу;

3) поведінка державних органів (насамперед суду);

4) перевантаження судової системи;

5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року; «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року; «Бараона проти Португалії» від 8 липня 1987 року; «Буххольц проти Німеччини» від 6 травня 1981 року; «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини першої статті 2 ЦПК України).

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (стаття 121 ЦПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 275 ЦПК України).

Частинами першою – четвертою статті 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Соколов О.М. відкрив провадження у справі 13 травня 2022 року, а рішення ухвалив 2 грудня 2025 року. Отже, провадження у цій справі тривало більше трьох років, що свідчить про порушення суддею Соколовим О.М. строків розгляду справи, встановлених законом, та очевидно виходить за рамки розумних строків.

Сам по собі факт порушення суддею строку розгляду справи, який встановлений статтею 275 ЦПК України, не є підставою для його дисциплінарної відповідальності, оскільки необхідно встановити безпідставність затягування чи невжиття ним заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

У цьому аспекті Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила такі обставини: 1) складність справи; 2) інформація щодо судових засідань, причини їх відкладень; 3) нормативну, штатну та фактичну чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва; 4) рівень судового навантаження на суддю Соколова О.М.; 5) наявність інших об’єктивних причин, що перешкодили судді своєчасно розглянути справу.

Складність справи

Згідно з частинами другою, четвертою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У справі № 757/3411/22-ц спірним питанням є вирішення трудового спору, який за своєю правовою природою розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В ухвалі від 13 травня 2022 року суддя зазначив, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження.

Суддя прийняв процесуальне рішення розглядати справу саме за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, що свідчить про нескладний характер справи та відсутність виключної правової проблеми.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила обставин, які б свідчили про фактичну та правову складність справи, зокрема необхідність встановлення великої кількості обставин, дослідження значного обсягу доказів, проведення експертиз, одержання міжнародної правової допомоги, витребування доказів тощо.

Варто врахувати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 викладала висновок щодо аналогічної правової проблеми.

За таких обставин, Друга Дисциплінарна пала Вищої ради правосуддя не встановила обставин, які б свідчили про фактичну та правову складність справи.

Інформація щодо кількості судових засідань та причини їх відкладень

У постанові від 12 грудня 2024 року в справі № 990SCGC/20/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що критеріями оцінки належності поведінки судді у цьому аспекті можуть слугувати: своєчасність призначення справи до розгляду; величина інтервалів між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення розгляду справи чи оголошення перерв у судовому засіданні; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов`язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Суддя Соколов О.М. у справі № 757/3411/22-ц призначив 13 судових засідань:

1) судові засідання призначені на 21 червня 2022 року, 28 лютого 2023 року, 8 червня 2023 року, 30 січня 2024 року, 16 квітня 2024 року, 27 лютого 2025 року (6 судових засідань) не відбулися у зв’язку із неявкою учасників справи;

2) судове засідання призначене на 18 жовтня 2022 року не відбулось у зв’язку із військовою агресією;

3) судові засідання призначені на 4 жовтня 2023 року, 16 липня 2024 року, 19 листопада 2024 року (3 судових засідання) не відбулись у зв’язку із зайнятістю судді у іншому судовому засіданні;

4) судові засідання призначені на 27 травня 2025 року, 14 жовтня 2025 року не відбулись у зв’язку із перебуванням судді на лікарняному.

Інтервали між судовими засіданнями становили від 50 до 141 календарних днів.

Оцінюючи причини несвоєчасності розгляду суддею цивільної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує такі обставини.

Судові засідання у справі № 757/3411-22-ц відкладалися 6 разів через неявку учасників справи. Таким чином значна частина відкладень зумовлена не навантаженням чи іншими об’єктивними обставинами, а плануванням. Із матеріалів справи вбачається, що суддя Соколов О.М. належних заходів реагування до сторін судового провадження протягом тривалого часу не вживав, не брав до уваги неодноразові клопотання позивача ОСОБА1 про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, із матеріалів справи убачається, що розписка про день, час та місце розгляду справи 27 травня 2025 року, підписана представником відповідача ОСОБА2 та позивачем ОСОБА1 в день, коли мала розглядатися справа в судді, однак через неявку сторін розгляд справи в цей день було відкладено (а.с.-180). У зв’язку із зазначеним вказана обставина підлягає перевірці.

Тому пояснення судді Соколова О.М., що рішення про оголошення перерви у судовому засіданні приймалось із врахуванням фактичних обставин справи та мало на меті повне всебічне дослідження доказів, з дотриманням засад рівності сторін при доказуванні, реалізації своїх процесуальних прав та виконанні покладених на них процесуальних обов’язків, що враховувалось судом в сукупності з іншими обставинами при відкладенні розгляду справи Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя оцінюється критично.

Штатна та фактична чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва

Печерський районний суд міста Києва повідомив, що згідно з штатним розписом станом на початок 2022 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 29 суддів.

Станом на кінець 2022 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 30 суддів.

Станом на початок 2023 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 30 суддів.

Станом на кінець 2023 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 28 суддів.

Станом на початок 2024 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 28 суддів.

Станом на кінець 2024 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 32 суддів.

Станом на початок 2025 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 31 суддів.

Станом на 17 липня 2025 року передбачено 36 посад суддів з урахуванням трьох адміністративних посад, з яких фактична чисельність – 31 суддів.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2022 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2022-maps) чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва відповідно до наказів Державної судової адміністрації становила 36 суддів; чисельність з повноваженнями станом на 31 грудня 2022 року – 21 суддів; чисельність за нормативами – 51 суддів.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2023 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps) чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва відповідно до рішень Вищої ради правосуддя становила 36 суддів; чисельність з повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 19 суддів; чисельність за нормативами – 74 суддів.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2024 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps) чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва відповідно до рішень Вищої ради правосуддя становила 36 суддів; чисельність з повноваженнями станом на 31 грудня 2024 року – 23 суддів; чисельність за нормативами – 78 суддів.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2025 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_4-maps) чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва відповідно до рішень Вищої ради правосуддя становила 36 суддів; чисельність з повноваженнями станом на 31 грудня 2025 року – 20 суддів; чисельність за нормативами – 87 суддів.

Таким чином, фактична чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва за досліджуваний період не відповідала штатній та нормативній чисельності суддів.

Рівень судового навантаження

Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить у середньому: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хв.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2022 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2022-maps) надійшло 39 735 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 83 787 год.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2023 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps) надійшло 61 897 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 121 523 год.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2024 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps) надійшло 64 439 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 127 782 год.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що за 2025 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_4-maps) надійшло 68 716 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 142 762 год.

Печерський районний суд міста Києва надав інформацію про основні показники здійснення судочинства судді Соколова О.М. за 2022-2025 роки, відповідно до якої суддя Соколов О.М. у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року мав такі показники:

1) перебувало в провадженні справ – 947;

2) надійшло у звітному періоді – 2 129;

3) розглянуто справ – 2 272;

4) залишок нерозглянутих – 804.

Суддя Соколов О.М. у період з 1 січня до 31 грудня 2023 року мав такі показники:

1) перебувало в провадженні справ – 725;

2) надійшло у звітному періоді – 3 648;

3) розглянуто справ – 3 522;

4) залишок нерозглянутих – 851.

Суддя Соколов О.М. у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року мав такі показники:

1) перебувало в провадженні справ – 805;

2) надійшло у звітному періоді – 3 610;

3) розглянуто справ – 3 849;

4) залишок нерозглянутих – 566.

Суддя Соколов О.М. у період з 1 січня до 30 квітня 2025 року мав такі показники:

1) перебувало в провадженні справ – 572;

2) надійшло у звітному періоді – 1 204;

3) розглянуто справ – 913;

4) залишок нерозглянутих – 863.

Наведене навантаження судді є високим. Разом з тим Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що сам по собі рівень судового навантаження на суддю Соколова О.М. не може виправдати поведінку судді, яка проявилася в недбалому ставлення до організації роботи судового процесу. Відкладення розгляду справи суддею Соколовим О.М. мали формальний характер і не ґрунтувалися на об’єктивних причинах.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Печерського районного суду міста Києва під час здійснення правосуддя у справі № 757/3411/22-ц можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Наведені вище обставини підлягають з’ясуванню в порядку дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу за скаргою Ходаківського Юрія Петровича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Соколова Олексія Михайловича

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя