Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Губенко Надії Михайлівни про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 16 квітня 2026 року (вх. № 1103/0/6-26) надійшли заява Губенко Н.М. від 16 квітня 2026 року про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Губенко (Москаленко) Надія Михайлівна, ____ року народження, відповідно до записів трудової книжки 16 грудня 1991 року призначена на посаду виконуючого обов’язки арбітра Арбітражного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року № 2559-ХІІ призначена арбітром Арбітражного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 29 листопада 2001 року № 2870-III обрана на посаду судді Київського апеляційного господарського суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2008 року № 237-VI обрана на посаду судді Вищого господарського суду України безстроково, Указом Президента України від 7 травня 2019 року № 195/2019 призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний господарський суд.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами) передбачено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення ВРП відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Губенко Н.М. на посаді судді на день ухвалення рішення про відставку становить 34 роки 4 місяці 28 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Губенко Н.М. на посаду виконуючого обов’язки арбітра Арбітражного суду міста Києва (16 грудня 1991 року) законодавство не встановлювало права судді на відставку, відповідно, не регламентувалося питання обчислення стажу, який дає право на відставку. Під час роботи Губенко Н.М. на посаді судді набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (із липня 1995 року до березня 2008 року) і постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (із березня 2008 року до січень 2011 року).
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», абзацом другим пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
З копії диплома (серія ____ № ____) убачається, що з 1980 року до 28 червня 1986 року Губенко Н.М. навчалася в Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка, водночас відповідно до копії трудової книжки Губенко Н.М. у цей період працювала, а отже, вона немає стажу, який дає судді право на відставку визначений постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми свідчить, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18 залишила без змін.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Статтею 20 Закону України від 4 червня 1991 року № 1142-XII «Про арбітражний суд» у редакції, чинній на дату призначення Губенко Н.М. на посаду арбітра Арбітражного суду міста Києва (діяла до 30 березня 1997 року), визначено, що на посаду арбітра арбітражного суду могла бути призначена особа, яка досягла на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років.
З долучених документів установлено, що до призначення на посаду виконуючого обов’язки арбітра Арбітражного суду міста Києва Губенко Н.М. з 1 грудня 1982 року до 16 серпня 1990 року обіймала посаду юрисконсульта, із 17 серпня 1990 року до 16 грудня 1991 року – посаду спеціаліста 2 категорії Державного арбітражу УРСР (Вищий арбітражний суд України), а отже, на день призначення на посаду судді мала стаж роботи за спеціальністю.
Наведене дає підстави для висновку про наявність у Губенко Н.М. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення наявності в судді Губенко Н.М. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, встановлено, що до стажу роботи Губенко Н.М. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 34 роки 4 місяці 28 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Губенко Н.М., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 37 років 4 місяці 28 днів.
Отже, відповідно до долучених до заяви документів суддя Губенко Н.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Губенко Н.М. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
З огляду на наведене Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Губенко Надію Михайлівну з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В. о. Голови
Вищої ради правосуддя
