Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Кулик Вікторії Борисівни про звільнення з посади судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 16 квітня 2026 року (вх. № 1110/0/6-26) надійшла заява Кулик В.Б. від 13 квітня 2026 року про звільнення з посади судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя у відставку та долучені до неї матеріали.
За результатами розгляду заяви судді Кулик В.Б. та долучених до неї матеріалів установлено таке.
Кулик Вікторія Борисівна, громадянка України, ____ року народження, Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 918/2009 призначена на посаду судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII обрана на посаду судді цього суду безстроково.
Згідно із частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Кулик В.Б. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося статтею 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (у редакціях, чинних на день призначення Кулик В.Б. на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.
Частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-ХІІ встановлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, зі змінами, визначено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Розгляд питання щодо звільнення Кулик В.Б. з посади судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя у зв’язку з поданням заяви про відставку призначено на 14 травня 2026 року.
Згідно з матеріалами, долученими до заяви про звільнення у відставку, станом на день розгляду Вищою радою правосуддя заяви судді Кулик В.Б. стаж її роботи безпосередньо на посаді судді становить 16 років 6 місяців 4 дні.
Абзацом другим пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Відповідно до копії диплома від 30 червня 2004 року (серія __ № ____) та додатка до нього Кулик (Якубіна) В.Б. отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» в Запорізькому державному університеті (нині – Запорізький національний університет) та здобула кваліфікацію юриста за заочною формою навчання.
Згідно з архівною довідкою від 25 березня 2026 року № 01/02-12/218, виданою Запорізьким національним університетом, Якубіна В.Б. із 25 січня 2000 року до 28 травня 2001 року навчалася за денною формою на юридичному факультеті Запорізького державного університету.
Отже, до стажу роботи, що дає Кулик В.Б. право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу – 8 місяців 2 дні.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”»).
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Кулик В.Б. на посаду судді) визначено, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.
Згідно із записами у трудовій книжці (серія __ № ____) Кулик В.Б. після здобуття вищої юридичної освіти до призначення на посаду судді обіймала посаду помічника судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.
Із зазначеного стажу роботи Кулик В.Б. у сфері права після здобуття вищої юридичної освіти до стажу роботи, що дає їй право на відставку, додатково підлягають зарахуванню 3 роки.
За результатами вивчення долучених до заяви належним чином завірених копій документів установлено, що до стажу роботи Кулик В.Б. на посаді судді, який дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 16 років 6 місяців 4 дні;
половина строку навчання за денною формою – 8 місяців 2 дні;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Кулик В.Б., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 20 років 2 місяці 6 днів.
Отже, стаж роботи Кулик В.Б. на посаді судді становить понад 20 років.
Суддя Комунарського районного суду міста Києва Кулик В.Б. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, установлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, що дає їй право на звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кулик Вікторію Борисівну з посади судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В.о. Голови Вищої ради правосуддя
