Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно суддів Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна Олександра Івановича, Волощук Олени Олександрівни та Далматової Галини Анатоліївни, відкриту за дисциплінарною скаргою Горностай Надії Олександрівни та за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,

 

 

встановила:

 

 

до Вищої ради правосуддя 18 лютого 2025 року (вх. № Г-1063/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Горностай Н.О. стосовно судді Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області Савіна О.І.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 18 лютого 2025 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Недибалюк В.Д. для проведення попередньої перевірки.

5 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Недибалюк В.Д. склала висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Горностай Н.О.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 вересня 2025 року № 1953/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в діях судді Савіна О.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»¸ а саме: умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

22 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Недибалюк В.Д. склала висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. та Далматової Г.А. за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 жовтня 2025 року № 2120/3дп/15-25 за власною ініціативою відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. та Далматової Г.А. у зв’язку з можливою наявністю в діях зазначених суддів ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1 (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу)) та пунктом 2 (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарну справу, відкриту за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою Горностай Н.О. стосовно судді Савіна О.І. (Г-1063/0/7-25), об’єднала в одну дисциплінарну справу.

За результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя склала висновок від 11 лютого 2026 року із пропозицією про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. та Далматової Г.А. та застосування до них дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 13 травня 2026 року № 898/3дп/15-26 закрила дисциплінарне провадження в частині щодо судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. у зв’язку зі звільненням судді з посади.

Суддів Волощук О.О., Далматову Г.А. та скаржницю Горностай Н.О. належним чином повідомлено про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного та поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 травня 2026 року взяла участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Недибалюк В.Д. та судді Волощук О.О. і Далматова Г.А., скаржниця в засідання не з’явилась.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д., суддів Волощук О.О. і Далматову Г.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.

Інформація стосовно суддів

Волощук Олена Олександрівна Указом Президента України від 8 травня 2024 року № 285/2024 призначена на посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285/2024#Text).

Далматова Галина Анатоліївна постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року № 1029-VІ обрана суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області безстроково (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1029-17#Text).

Узагальнений виклад змісту дисциплінарної скарги

13 листопада 2024 року суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. заявила про самовідвід від розгляду заяви судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно Южноукраїнського міського голови ОСОБА1 за частинами першою, другою статті 172⁷ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2024 року заяву про самовідвід передано на розгляд судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіну О.І.

Скаржниця зауважує, що 22 листопада 2024 року, тобто через 9 днів після отримання справи, суддя Савін О.І. заявив про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно Южноукраїнського міського голови ОСОБА1.

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 23 грудня 2024 року у задоволенні заяви судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення відмовив з тих підстав, що норми процесуальних законів, зокрема Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) містять пряму заборону заявляти відвід судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді від розгляду справи, а норми Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), хоча прямо не забороняють, однак і не передбачають такої можливості.

26 грудня 2024 року суддя Савін О.І., достеменно знаючи про законодавчо встановлену заборону, повторно заявив про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення з мотивів уникнення конфлікту інтересів, оскільки з ОСОБА1 він перебуває у дружніх стосунках понад 20 років.

22 січня 2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою у задоволенні заяви судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 відмовив.

На думку Горностай Н.О., внаслідок заявлення суддею Савіним О.І. двох безпідставних та заборонених чинним процесуальним законодавством самовідводів справа № 486/1378/24 не розглядалася по суті з 22 листопада 2024 року до 10 лютого 2025 року, тобто майже три місяці з шести, протягом яких може бути накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

Скаржниця також звертає увагу на те, що дії судді Савіна О.І. під час заявлення безпідставних самовідводів у справі № 486/1378/24 є умисними, протиправними та такими, що спрямовані на затягування розгляду справи з метою закінчення строків притягнення Южноукраїнського міського голови ОСОБА1 до адміністративної відповідальності. Адже самовідвід суддя Савін О.І. заявляє виключно в судових справах, де ОСОБА1 є відповідачем та/або особою, що притягується до відповідальності.

Узагальнений виклад змісту ухвали Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2025 року № 2120/3дп/15-25 про відкриття дисциплінарної справи за власною ініціативою

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дії суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А., а саме:

• заявлення необґрунтованого самовідводу суддею Далматовою Г.А. від розгляду справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, № 486/1378/24;
• заявлення необґрунтованого самовідводу суддею Волощук О.О. від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24;
• немотивоване задоволення суддею Волощук О.О. заяви судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24, – мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу)) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, зазначені дії суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А. унеможливили ухвалення рішення у справі № 486/1378/24 у строки, визначені законом, та призвели до закінчення строків накладення адміністративного стягнення, а отже мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пояснення судді Волощук О.О.

30 жовтня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Волощук О.О., у яких суддя зазначила, що дійсно їй було розподiлено матеріали справ № 486/1378/24 та № 486/1380/24 про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА1 за частинами першою та другою статті 172⁷ КУпАП.

23 жовтня 2024 року ОСОБА1 подав до суду заяву, в якiй просив вiдвести суддю Волощук О.О. вiд розгляду цієї справи. Підставою для відводу зазначив ту обставину, що починаючи з літа 2024 року в медіа активно обговорюється питання щодо начебто виділення судді Волощук О.О. житла за активного сприяння Южноукраїнського міського голови ОСОБА1. Наведене, на його думку, може викликати сумніви в неупередженості або об’єктивності судді Волощук О.О. пiд час розгляду нею цієї справи.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області вiд 30 жовтня 2024 року суддя Далматова Г.А. задовольнила заяву ОСОБА1 про вiдвiд суддi Волощук О.О. вiд розгляду справи про адмiнiстративні правопорушення вiдносно ОСОБА1 за частинами першою та другою статті 172⁷ КУпАП. Пiдставою для задоволення вiдводу було те, що дiйсно з лiта 2024 року у соцiальних мережах активно обговорювалось питання щодо начебто видiлення суддi Волощук О.О. житла за активного сприяння Южноукраїнського мiського голови ОСОБА1. З метою уникнення cyмнівy щодо об’єктивностi та неупередженостi суду при розглядi цієї справи суд дiйшов висновку, що є пiдстави для задоволення заяви ОСОБА1 про вiдвiд суддi Волощук О.О.

1 листопада 2024 року справу № 486/1378/24 розподілено судді Далматовiй Г.А., яка 4 листопада 2024 року подала заяву про самовідвід від розгляду цієї справи. Така заява згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 листопада 2024 року була передана судді Волощук О.О.

Суддя Волощук О.О. 13 листопада 2024 року подала заяву про самовідвід вiд розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід вiд розгляду справи № 486/1378/24. Заявляючи самовідвід, суддя Волощук О.О. врахувала, що норми КПК України, які регулюють питання відводу та самовідводу, передбачають можливість заявлення відводу лише тому судді, який бере участь у кримінальному провадженні. Заявлення ж відводу судді, який не здійснює розгляду справи, тобто не здійснює повноважень судді у цiй справі, а лише уповноважений перевіряти наявність підстав, що виключають участь іншого судді при розгляді справи, КПК України не визначає. Водночас суддя Волощук О.О. вважала, що під час розгляду нею питання про відвід судді Далматової Г.А. виникли виключні обставини, якi обумовили заявлення нею самовідводу вiд розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід вiд розгляду справи № 486/1378/24. Суддя Далматова Г.А. у заяві про самовідвід зазначила ті самі обставини, що стали підставою для задоволення нею раніше питання про відвід судді Волощук О.О. від розгляду справи по суті та стосувалися Волощук О.О. особисто, у зв’язку із висвітленням у місцевих паблiках питання виділення судді Волощук О.О. службового житла, що, на думку колеги, викликало підвищений суспільний iнтepec та у випадку розгляду нею справи може створити враження упередженості суддів. Проте питання видiлення службового житла суддi Волощук О.О. не вирiшується ні мером міста, ні суддями Пiвденноукраїнського мiського суду Миколаївської області.

З огляду на викладене суддя Волощук О.О. у своїх поясненнях зазначила, що під час розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 не мала змоги прийняти об’єктивне й неупереджене рiшення, у зв’язку з чим заявила самовідвід від розгляду заяви про самовідвід. Також суддя наголосила, що самовiдвiд вiд розгляду справи № 486/1378/24 був нею заявлений не з метою затягування розгляду справи, а для уникнення у процесуальний спосiб конфлiкту iнтepeciв, який було штучно створено колегою, що мало негативнi наслiдки у вигляді нерозгляду справи тривалий час.

Після заявлення суддею Волощук О.О. самовідводу її заява була розподілена судді Савіну О.І., який також двічі заявляв самовідводи – 22 листопада та 26 грудня 2024 року.

Арбузинський районний суд Миколаївської областi постановою вiд 22 січня 2025 року відмовив у задоволенні заяви судді Caвіна О.І. про самовідвід, матеріали провадження направив до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області постановою вiд 6 лютого 2025 року заяву про самовiдвiд суддi Волощук О.О. від розгляду заяви про самовідвід судді Далматової Г.А. задовольнив.

Надалі справа № 486/1378/24 неодноразово направлялась в апеляційний суд для визначення суду, який розглядатиме заяви про самовідвід, з огляду на те, що в Южноукраїнському мiському суді Миколаївської областi неможливо було сформувати склад суду.

7 березня 2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою заяву судді Далматової Г.А. про самовідвід вiд розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА1 задовольнив.

Надалі протоколом автоматизованого розподiлу справи мiж суддями вiд 3 квітня 2025 року справу розподілено суддi Caвінy O.І., який 9 квітня 2025 року заявив самовiдвiд вiд розгляду справи № 486/1378/24 з огляду на те, що перебував з ОСОБА1 у дружніх стосунках понад 20 pоків.

Протоколом автоматизованого розподiлу судової справи мiж суддями вiд 9 квітня 2025 року заяву суддi Caвінa О.І. про самовідвід розподілено суддi Волощук О.О., якій було надано видiленi матеріали провадження – заяву суддi Caвінa О.І. вiд 9 квітня 2025 року про самовідвід, копiю протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, вiд 9 травня 2024 року. Будь-яких iнших заяв матерiали провадження не мiстили.

Постановою суду вiд 15 квітня 2025 року суддя Волощук О.О. задовольнила заяву судді Савіна О.І. про самовідвід з метою уникнення cyмнівy щодо об’єктивності та неупередженостi суду в розглядi цієї справи. Суддя Волощук О.О. зазначила, що з пiдстав наявностi тривалих дружнiх cтосунків мiж суддею Савiним О.І. та особою, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, заяву про самовідвід було подано вперше.

12 травня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Волощук О.О., у яких вона звернула увагу, що заява суддi Caвінa О.І. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 вiд 9 квітня 2025 року не була повторно поданою з тих самих підстав, оскільки попередня заява Caвінa О.І., датована 26 грудня 2024 року, стосувалась його самовідводу від розгляду заяв про самовідвід суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А., а не самовідводу від розгляду справи по суті.

Суддя Волощук О.О. звернула увагу, що матеріали заяви судді Савіна О.І. від 9 квітня 2025 року не містили відомостей про наявність постанови Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2025 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 19 березня 2025 року, про які судді Волощук О.О. стало відомо після відкриття дисциплінарної справи.

Суддя Волощук О.О. також просила Третю Дисциплінарну палату Вищої ради правосуддя врахувати незначний стаж роботи на посаді судді, який на час розгляду справи № 486/1378/24 становив менше року, а також відсутність в законодавстві чіткого порядку розгляду самовідводів у справах про адміністративні правопорушення та вважати її дії добросовісною помилкою.

Пояснення судді Далматової Г.А.

У своїх поясненнях суддя Далматова Г.А. зазначила, що з червня 2024 року до лютого 2025 року в місті Південноукраїнську Миколаївської області та в телеграм-каналах обговорювалося питання виділення службового житла судді Волощук О.О.

Суддя Далматова Г.А. навела цитати з низки публікацій, зміст яких зводиться до негативної оцінки авторами дописів дій судді Савіна О.І. щодо сприяння у виділенні судді Волощук О.О. службового житла начебто з метою отримання лояльності від зазначеної судді та подальшого висунення її кандидатури на посаду голови суду. У деяких дописах також повідомлялося, що сприяти в реалізації намірів Савіна О.І. щодо виділення житла судді мав міський голова – ОСОБА1.

Суддя Далматова Г.А. пояснила, що у випадку закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, стосовно ОСОБА1 саме в той час і за тих обставин у незалежного спостерігача могло скластися враження заінтересованості судді в розгляді справи та могли з’явитися сумніви щодо її неупередженості. Ураховуючи викладене, суддя Далматова Г.А. 30 жовтня 2024 року задовольнила відвід судді Волощук О.О. від розгляду справи № 486/1378/24, який було заявлено 24 жовтня 2024 року, а також заявила самовідвід від розгляду справи 4 листопада 2024 року.

Обставини та факти, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

22 серпня 2024 року до Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення № 486/1378/24 (провадження № 3/486/773/2024) за частиною першою статті 172⁷ КУпАП та № 486/1380/24 (провадження № 3/486/774/2024) за частиною другою статті 172⁷ КУпАП стосовно Южноукраїнського міського голови ОСОБА1. Обидва правопорушення, як зазначено в протоколах № 286 та № 287 від 9 серпня 2024 року про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, вчинено 24 квітня 2024 року.

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Волощук О.О. постановою від 13 вересня 2024 року справи про адміністративні правопорушення № 486/1378/24 та № 486/1380/24 об’єднав в одне провадження та об’єднаній справі присвоїв № 486/1378/24 (провадження № 3/486/773/2024). Розгляд справи відкладено на 27 вересня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121594584).

У зв’язку із зайнятістю в розгляді іншої справи адвоката ОСОБА2 – представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судове засідання, призначене на 27 вересня 2024 року, було відкладене на 15:00 11 жовтня 2024 року.

З урахуванням тимчасової непрацездатності судді Волощук О.О. із 7 до 11 жовтня 2024 року справу № 486/1378/24 було знято з розгляду та призначено на 09:30 23 жовтня 2024 року.

23 жовтня 2024 року в судовому засіданні ОСОБА1 просив відвести суддю Волощук О.О. від розгляду справи № 486/1378/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності. Підставою для відводу зазначив ту обставину, що починаючи з літа 2024 року в медіа активно обговорюється питання щодо начебто виділення судді Волощук О.О. житла за активного сприяння Южноукраїнського міського голови, що може викликати сумніви в неупередженості та об’єктивності судді Волощук О.О. під час розгляду нею цієї справи.

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючої судді Далматової Г.А. постановою від 30 жовтня 2024 року задовольнив заяву ОСОБА1 про відвід судді Волощук О.О. від розгляду справи № 486/1378/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122688850).

За наслідками розподілу судової справи між суддями 1 листопада 2024 року справу № 486/1378/24 передано на розгляд судді Далматовій Г.А.

4 листопада 2024 року суддя Далматова Г.А. заявила про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1. Заява була мотивована тим, що нею задоволено відвід у цивільній справ за позовом ОСОБА3 до КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» з підстав того, що Южноукраїнський міський голова ОСОБА1 підтримав подання в. о. голови Южноукраїнського міського суду Савіна О.І. про надання житла судді Волощук О.О. Починаючи з літа 2024 року у медіа активно обговорюється питання виділення житла судді Волощук О.О. за сприяння ОСОБА1. Іншою підставою для заявлення суддею Далматовою Г.А. самовідводу було те, що постановою від 30 жовтня 2024 року у справі № 486/1378/24 під її головуванням задоволено заяву ОСОБА1 про відвід судді Волощук О.О. Суддя Далматова Г.А. також зазначила, що у випадку, якщо суд встановить відсутність у діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення, то незважаючи на те, що таке рішення буде законним і обґрунтованим, це може створити уяву упередженості суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 листопада 2024 року судову справу № 486/1378/24 за заявою судді Далматової Г.А. про самовідвід передано на розгляд судді Волощук О.О.

13 листопада 2024 року суддя Волощук О.О. звернулася до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із заявою про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1. Заява була мотивована тим, що підстави для самовідводу, зазначені суддею Далматовою Г.А., стосуються її (судді Волощук О.О.) особисто.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2024 року судову справу № 486/1378/24 за заявою судді Волощук О.О. про самовідвід передано на розгляд судді Савіну О.І.

22 листопада 2024 року суддя Савін О.І. заявив про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1.

Обґрунтовуючи заяву про самовідвід, суддя Савін О.І. зазначив, що не може розглядати заяву судді Волощук О.О. про самовідвід, оскільки 1 липня 2024 року заявив самовідвід від розгляду цивільної справи № 486/914/24 та 31 жовтня 2024 року – від розгляду цивільної справи № 486/967/22 за участю ОСОБА1. Крім того, ОСОБА1 обіймає посаду Южноукраїнського міського голови, а суддя Савін О.І. виконує обов’язки голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, отже, ОСОБА1 та суддя Савін О.І. обіймають адміністративні посади, у яких, на думку судді, потенційно може бути конфлікт інтересів, що може викликати у незалежного спостерігача сумнів у неупередженості судді.

Згідно з протоколом про неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2024 року розподіл справи № 486/1378/24 не відбувся у зв’язку з відсутністю необхідної кількості суддів для розподілу справи.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 10 грудня 2024 року заяву судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно Южноукраїнського міського голови ОСОБА1 направив на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123699160)

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 23 грудня 2024 року у задоволенні заяви судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення відмовив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123976361).

Постанову суду мотивовано тим, що суддя Савін О.І. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА1 – обіймають посади в різних органах влади, нзалежних один від одного, які мають самостійно виконувати кожен свою функцію та здійснювати свої повноваження відповідно до Конституції України та законів України, тому сам по собі факт зайняття суддею Савіним О.І. адміністративної посади в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області не утворює між цими особами конфлікту інтересів. Суд також зазначив, що про наявність будь-якого приватного інтересу у цій справі суддя Савін О.І. у своїй заяві про самовідвід не вказував, тому підстави вважати, що у цій справі наявний потенційний конфлікт інтересів, відсутні.

Крім того, суд зауважив, що ЦПК України та КАС України містять пряму заборону заявляти відвід судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді від розгляду справи. Найбільш близькою галуззю права до справ про адміністративне правопорушення є кримінальне процесуальне право. Статтею 81 КПК України передбачено можливість заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження. Суддя, який розглядає відвід іншому судді або слідчому судді, не здійснює судове провадження і його повноваження обмежені лише межами з’ясування правомірності відводу, а тому заявлення відводу слідчому судді (судді), який розглядає заяву про відвід іншому судді, чинним КПК України не передбачено.

26 грудня 2024 року суддя Савін О.І. вдруге заявив самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1. В обґрунтування самовідводу суддя Савін О.І. посилався на те, що з ОСОБА1 особисто перебуває у дружніх стосунках понад 20 років.

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2024 року автоматизований розподіл заяви судді Савіна О.І. про самовідвід не відбувся у зв’язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 8 січня 2025 року заяву судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення направив на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124429116).

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 22 січня 2025 року у задоволенні заяви судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 відмовив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124594270).

Постанову суду мотивовано тим, що суддя Савін О.І. у своїй заяві про самовідвід не вказав про наявність будь-якого приватного інтересу у справі № 486/1378/24. Крім того, суд звернув увагу на те, що суддя, який розглядає відвід іншому судді, не здійснює судового провадження і його повноваження обмежені лише межами з’ясування правомірності відводу.

6 лютого 2025 року суддя Савін О.І. постановою задовольнив заяву судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124967613).

Миколаївський апеляційний суд постановою від 26 лютого 2025 року подання голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматової Г.А. про направлення заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 до іншого суду задовольнив. Заяву судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 вирішив направити на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125487314).

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 7 березня 2025 року задовольнив заяву судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматової Г.А. про самовідвід. Ухвалив відвести суддю Далматову Г.А. від розгляду справи № 486/1378/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125658884).

9 квітня 2025 року суддя Савін О.І. втретє заявив самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1, який мотивовано тим, що суддя перебуває з ОСОБА1 у дружніх стосунках понад 20 років.

15 квітня 2025 року суддя Волощук О.О. постановою задовольнила заяву судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126611380).

До Миколаївського апеляційного суду надійшло подання голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматової Г.А. про направлення матеріалів справи № 486/1378/24 до іншого суду, яке мотивовано тим, що в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області неможливо визначити суддю для розгляду заяви, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 24 квітня 2025 року задовольнив подання голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматової Г.А. Матеріали справи № 486/1378/24 направив на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126983904).

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 3 вересня 2025 року у справі № 486/1378/24 ОСОБА1 визнав винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 172⁷, частиною другою статті 172⁷ КУпАП. Провадження у справі стосовно ОСОБА1 за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 172⁷, частиною другою статті 172⁷ КУпАП закрив у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129917124).

Миколаївський апеляційний суд постановою від 29 січня 2026 року залишив у силі постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 3 вересня 2025 року у справі № 486/1378/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133672927).

Посилання на норму закону, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 172⁷ КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212¹⁵, 212²¹ цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

КУпАП не передбачає продовження строків накладення адміністративних стягнень; у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення), попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У цьому випадку правопорушник не несе за свою протиправну поведінку установлену законом відповідальність, яка застосовується, зокрема, з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, отже, не виконуються завдання цього Кодексу, у тому числі через незадовільну роботу державних інституцій, зокрема суду.

У пункті 11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», зазначено, що судам слід дотримуватися вимог статей 277, 277², 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Водночас необхідно звернути увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені. У зв’язку з цим підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно починати у найкоротші терміни після надходження до судді протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною першою статті 277 КУпАП встановлено п’ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення з дня одержання суддею протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що 22 серпня 2024 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення № 486/1378/24 за частиною першою статті 172⁷ КУпАП та № 486/1380/24 за частиною другою статті 172⁷ КУпАП стосовно Южноукраїнського міського голови ОСОБА1. Обидва правопорушення відповідно до протоколів № 286 та № 287 вчинені 24 квітня 2024 року, а їх вчинення виявлено 9 серпня 2024 року.

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 3 вересня 2025 року у справі № 486/1378/24 ОСОБА1 визнав винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172⁷ КУпАП. Провадження у справі стосовно ОСОБА1 за вчинення правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172⁷ КУпАП, закрив у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129917124). Зазначена постанова залишена в силі після її перегляду судом апеляційної інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133672927).

Оцінюючи дії суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А. під час розгляду справи № 486/1378/24, слід врахувати таке.

Відповідно до статті 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Ураховуючи, що в КУпАП відсутні положення щодо відводу судді, тобто наявна прогалина стосовно процесуального врегулювання права на відвід (самовідвід), керуючись загальними принципами, закріпленими в Конституції України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка передбачає застосування судами України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, беручи до уваги те, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення та часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» в розумінні норм Конвенції (наприклад, у справах «Гурепка проти України», рішення від 6 вересня 2005 року; «Лучанінова проти України», рішення від 9 червня 2011 року; «Вєренцов проти України», рішення від 11 квітня 2013 року; «Швидка проти України», рішення від 30 жовтня 2014 року), а також зважаючи на те, що в КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, під час розгляду питання про самовідвід у справах про адміністративні правопорушення слід застосувати аналогію права.

У пункті 4 рішення Ради суддів України № 34 від 8 червня 2017 року роз’яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

З урахуванням наведеного, а також частини першої статті 2 КУпАП, якою визначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, зважаючи на те, що в КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, то в цьому випадку потрібно керуватися нормами КПК України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п’ятої статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75–79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 81 КПК України визначено порядок вирішення питання про відвід судді.

Згідно із зазначеною статтею, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Отже, з наведених норм процесуального закону вбачається, що відвід може бути заявлений лише тому судді, який бере участь у кримінальному провадженні (частина перша статті 75 КПК України). У випадку заявлення відводу судді такий відвід розглядає інший суддя цього суду (частини перша і друга статті 81 КПК України). Водночас, заявлення відводу судді, який не здійснює розгляду справи, тобто не здійснює повноважень судді у цій справі, а лише уповноважений перевірити наявність підстав, що виключають участь іншого судді при розгляді справи, КПК України не передбачає.

Також слід зауважити, що головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу – запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 листа від 16 червня 2016 року № 223-1650/0/04-16 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» роз’яснив, що заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді) у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні, КПК України не передбачено. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та, діючи відповідно до частини четвертої статті 81 КПК України, залишати такі заяви без розгляду (пункт 2).

1. Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи 30 жовтня 2024 року (через 2 місяці 8 днів з моменту надходження справи до суду та за 3 місяці 10 днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення) суддя Волощук О.О. була відведена від розгляду справи № 486/1378/24 у зв’язку із наявністю обставин, які викликали сумнів у її неупередженості.

Після відведення судді Волощук О.О. справу № 486/1378/24 було розподілено судді Далматовій Г.А., яка 4 листопада 2024 року (за 3 місяці 5 днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення) заявила самовідвід від розгляду цієї справи.

Заява про самовідвід судді Далматової Г.А. мотивована тим, що суддя задовольнила відвід у цивільній справ за позовом ОСОБА3 до КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» з підстав того, що Южноукраїнський міський голова ОСОБА1 підтримав подання в. о. голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. про надання житла судді Волощук О.О. Починаючи з літа 2024 року в медіа активно обговорюється питання виділення житла судді Волощук О.О. за сприяння ОСОБА1. Іншою підставою для заявлення суддею Далматовою Г.А. самовідводу було те, що постановою від 30 жовтня 2024 року у справі № 486/1378/24 суд під її головуванням задовольнив заяву ОСОБА1 про відвід судді Волощук О.О. Суддя Далматова Г.А. також зазначила, що у випадку встановлення судом відсутності в діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення незважаючи на те, що таке рішення буде законним і обґрунтованим, це може створити уяву упередженості суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Зазначені суддею Далматовою Г.А. підстави для самовідводу не можна оцінити ні за суб’єктивним критерієм, ні за об’єктивним. Виділення судді Волощук О.О. службового житла – це процедура реалізації гарантованого їй державою права, яка жодним чином не впливає на виконання суддями Южноукраїнського міського суду Миколаївської області своїх службових обов’язків. Водночас поширення в місцевих пабліках відомостей про начебто виділення житла судді Волощук О.О. за сприяння ОСОБА1 могло здійснюватися навмисно з метою штучного створення підстав для відводу / самовідводу суддів від розгляду справи № 486/1378/24 та інших справ, учасником яких був ОСОБА1.

Не є підставою для виникнення сумнівів щодо упередженості судді Далматової Г.А. розгляд нею раніше питання про відвід судді від розгляду іншої справи, яка жодним чином не пов’язана зі справою № 486/1378/24 та мала інший предмет позову, а саме поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розгляд суддею Далматовою Г.А. заяви ОСОБА1 про відвід судді Волощук О.О. від розгляду справи № 486/1378/24 також не міг бути підставою для відводу судді Далматової Г.А. від розгляду цієї справи по суті, оскільки вирішуючи питання про відвід судді Волощук О.О., суддя Далматова Г.А. оцінювала лише наявність підстав, визначених статтею 75 КПК України, та не розглядала питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1.

Отже, жодна з наведених суддею Далматовою Г.А. підстав для самовідводу від розгляду справи № 486/1378/24 не стосується її особисто та не є такою, що об’єктивно ставить під сумнів її неупередженість. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, не виявлено. Відтак, підстав для заявлення суддею Далматовою Г.А. самовідводу не було.

2. Заява про самовідвід судді Далматової Г.А. від розгляду справи № 486/1378/24 була розподілена судді Волощук О.О., яка 13 листопада 2024 року (за 2 місяці 26 днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення) заявила самовідвід від розгляду заяви про самовідвід з огляду на те, що не може надати об’єктивну оцінку обставинам заяви судді Далматової Г.А. з тих підстав, що такі обставини стосуються її особисто. Водночас, розглядаючи заяву судді Далматової Г.А., суддя Волощук О.О. повинна була надати оцінку, чи вплинули описані в заяві обставини на об’єктивність судді Далматової Г.А. під час розгляду справи № 486/1378/24 та чи можуть такі обставини викликати у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості судді Далматової Г.А. Вирішення заяви про самовідвід не потребувало надання оцінки обставинам виділення житла судді Волощук О.О.

Крім того, розгляд заяви про самовідвід іншого судді не є розглядом справи по суті, а тому підстав для самовідводу у зв’язку з розглядом раніше справи № 486/1378/24 та задоволенням відводу судді Волощук О.О. від розгляду справи по суті, немає. КПК України не передбачає права судді заявляти самовідвід від розгляду заяви про відвід / самовідвід, а тому визначені КПК України правила розгляду та вирішення питання про відвід / самовідвід були порушені.

3. Під час розгляду дисциплінарної справи також встановлено, що протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2024 року судову справу № 486/1378/24 за заявою судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду цієї справи передано на розгляд судді Савіну О.І.

22 листопада 2024 року (за 2 місяці 17 днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення) суддя Савін О.І. заявив про самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1.

Обґрунтовуючи заяву про самовідвід, суддя Савін О.І. зазначив, що 1 липня 2024 року заявив самовідвід від розгляду цивільної справи № 486/914/24 та 31 жовтня 2024 року – від розгляду цивільної справи № 486/967/22 за участю ОСОБА1. Особа, яка притягається адміністративної відповідальності у справі № 486/1378/24, – ОСОБА1. обіймає посаду міського голови Южноукраїнської міської ради, а суддя Савін О.І. виконує обов’язки голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, отже, ОСОБА1 та суддя Савін О.І. обіймають адміністративні посади, а тому у них, на думку судді, потенційно може бути конфлікт інтересів, що може викликати у незалежного спостерігача сумнів у неупередженості судді.

Після відмови в задоволенні заявленого Савіним О.І. самовідводу постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2024 року, 26 грудня 2024 року (за 1 місяць 14 днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення) Савін О.І. вдруге заявив самовідвід від розгляду заяви судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1. В обґрунтування самовідводу суддя Савін О.І. посилався на те, що з ОСОБА1 особисто перебуває у дружніх стосунках більше 20 років.

Арбузинський районний суд Миколаївської області постановою від 22 січня 2025 року у задоволенні другої заяви судді Савіна О.І. про самовідвід відмовив.

6 лютого 2025 року (за 3 дні до закінчення строку накладення адміністративного стягнення) постановою судді Савіна О.І. задоволено заяву судді Волощук О.О. про самовідвід від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративне правопорушення.

9 квітня 2025 року (після закінчення строку накладення адміністративного стягнення) суддя Савін О.І. втретє заявив самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА1, який вдруге мотивовано тим, що суддя перебуває з ОСОБА1 у дружніх стосунках понад 20 років.

Така підстава вже була предметом розгляду Арбузинського районного суду Миколаївської області, який постановою від 22 січня 2025 року відмовив у задоволенні заяви про самовідвід Савіна О.І. До зазначеної постанови було забезпечено загальний доступ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 січня 2025 року, у постанові викладено обґрунтування заяви про самовідвід Савіна О.І., а саме те, що він перебуває з ОСОБА1 у дружніх стосунках понад 20 років, а тому посилання судді Волощук О.О. у поясненнях на те, що їй не було відомо про заявлення Савіним О.І. самовідводу з цих підстав раніше, не відповідають дійсності.

Заява про самовідвід судді Савіна О.І. від 9 квітня 2025 року була розподілена судді Волощук О.О., яка таку заяву задовольнила.

Частиною четвертою статті 81 КПК України визначено, що якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Зазначене положення закону за аналогією застосовується і до заяв про самовідвід, а тому заява судді Савіна О.І. від 9 квітня 2025 року мала бути залишена без розгляду як така, що є повторно подана та містить аналогічні підстави, що і заява про самовідвід судді Савіна О.І. від 26 грудня 2024 року. Задоволення ж цієї заяви суддею Волощук О.О. було здійснено всупереч вимогам закону та мало наслідком затягування розгляду справи № 486/1378/24.

Посилання судді Волощук О.О. на те, що їй не було відомо про заявлення суддею Савіним О.І. раніше (26 грудня 2024 року) відводу з тих самих підстав – перебування з ОСОБА1 у дружніх стосунках понад 20 років, є неспроможним з огляду на те, що 26 грудня 2024 року суддя Савін О.І. заявляв самовідвід від розгляду саме заяви судді Волощук О.О. про самовідвід. Очевидно, що виконуючи обов’язки судді належним чином, суддя Волощук О.О. повинна була цікавитись результатами розгляду її заяви про самовідвід та рішенням, ухваленим в результаті такого розгляду.

IV. Обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що суддя не вживав таких заходів у зв’язку з безпідставним невчиненням дій, спрямованих на забезпечення розгляду заяви, справи чи скарги протягом строку, передбаченого законом.

Така правова позиція викладена в пункті 156 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 11-442сап20.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що протоколи № 286 та № 287 від 9 серпня 2024 року про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, які були вчинені 24 квітня 2024 року, надійшли до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 22 серпня 2024 року та надалі були об’єднані в одну справу за № 486/1378/24.

Строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене статтею 172⁷ КУпАП, становить шість місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, відповідно до статті 38 КУпАП, а отже, протоколи надійшли до суду за 19 днів та 5 місяців до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, який закінчувався 9 лютого 2025 року.

Зазначене справа перебувала на розгляді в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області з 22 серпня 2024 року до 22 квітня 2025 року, тобто 8 місяців, проте суд так і не перейшов до розгляду справи по суті.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 24 квітня 2025 року матеріали справи № 486/1378/24 направив на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Постанову у справі № 486/1378/24 ухвалено 3 вересня 2025 року, нею ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 172⁷, частиною другою статті 172⁷ КУпАП та провадження у справі стосовно ОСОБА1 за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 172⁷, частиною другою статті 172⁷ КУпАП, закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Отже, дії суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А. щодо заявлення безпідставних самовідводів, немотивованого задоволення відводу та невжиття заходів щодо розгляду суддею Далматовою Г.А. справи № 486/1378/24, а суддею Волощук О.О. – заяви про самовідвід судді Далматової Г.А. у строки, встановлені законом, мали наслідком закінчення строків для накладення адміністративного стягнення на Южноукраїнського міського голову ОСОБА1 за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та уникнення ним адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що закриття справи у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

У своєму рішенні від 11 червня 2019 року у справі № 1618/0/15-19 про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2019 року № 650/2дп/15-19 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя зауважила, що недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

З такою позицією Вищої ради правосуддя погодилась і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 11-949сап19.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Статтею 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (зі змінами), передбачено, що суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Зазначені обов’язки судді є професійними стандартами, що формують ту модель поведінки, яку суддя має ставити собі за взірець і якої повинен дотримуватися. Зокрема, суддя має правильно розпоряджатись своїм робочим часом та планувати судові засідання, здійснювати постійний контроль та аналіз власних дій, зосереджуватись на виконанні посадових обов’язків, зокрема щодо дотримання завдань та засад судочинства, порядку і строків розгляду судових справ, виготовлення судових рішень та їх оприлюднення у встановлені законом строки, забезпечення можливості реалізації прав учасниками процесу тощо.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду висловила позицію, що особа, яка має достатній досвід роботи на посаді судді, під час вирішення питання про самовідвід повинна керуватися процесуальним законом, який достатньо зрозуміло з урахуванням комплексного аналізу норм КПК України визначає порядок вирішення цього питання. Тому суд у справі № 11-312сап19 відхилив як необґрунтований довід щодо різного тлумачення положень статті 81 КПК України, оскільки суддя при здійсненні правосуддя керується нормами Конституції України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Водночас, потрібно розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. Неприпустимість зловживання процесуальними правами – це одна з основних засад (принципів) національного судочинства.

Таким чином, дії суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А., а саме:

• 4 листопада 2024 року заявлення необґрунтованого самовідводу суддею Далматовою Г.А. від розгляду справи № 486/1378/24;
• невжиття суддею Далматовою Г.А. заходів щодо розгляду справи № 486/1378/24 протягом строку, встановленого законом;
• 13 листопада 2024 року заявлення необґрунтованого самовідводу суддею Волощук О.О. від розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24;
• невжиття суддею Волощук О.О. заходів щодо розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 протягом строку, встановленого законом;
• 15 квітня 2025 року немотивоване задоволення суддею Волощук О.О. заяви судді Савіна О.І. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24, унеможливили ухвалення рішення у цій справі у строки, визначені законом, та призвели до спливу строків накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, у діях суддів Волощук О.О. та Далматової Г.А. є склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу), та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Відповідно до частини 5 статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Характер проступку

Вчинення дисциплінарних проступків суддями Волощук О.О. та Далматовою Г.А. характеризується множинністю таких діянь:

через недбалість порушення суддею Далматовою Г.А. правил щодо самовідводу; невжиття заходів щодо розгляду справи № 486/1378/24 протягом строку, встановленого законом;

через недбалість порушення суддею Волощук О.О. правил щодо самовідводу та правил щодо відводу; невжиття заходів щодо розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 протягом строку, встановленого законом.

Негативні наслідки

Вчинення дисциплінарних проступків суддями Волощук О.О. та Далматовою Г.А. мало наслідком уникнення особою, яка вчинила правопорушення, пов’язані з корупцією, відповідальності, визначеної законом. Зазначене нівелювало завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Крім того, уникнення відповідальності особами, що вчинили корупційні діяння, викликає значний суспільний резонанс, з огляду на чутливість теми корупції для українського суспільства. Неможливість суду розглянути справу про правопорушення, пов’язані з корупцією, у визначені законом строки, що унеможливлює притягнення винної особи до відповідальності, не зміцнює довіру суспільства до судової гілки влади.

Суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 64–66 постанови від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначила, що пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено два різних за складом дисциплінарних проступки: безпідставне затягування розгляду справи (перший) і/або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, установленого законом.

Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що не має об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, установлені законом, однак цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.

Натомість суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об’єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідних процесуальних заходів для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.

Отже, невжиття суддею Далматовою Г.А. заходів щодо розгляду справи № 486/1378/24 протягом строку, встановленого законом, вчинено у формі недбалості.

Невжиття суддею Волощук О.О. заходів щодо розгляду заяви судді Далматової Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 486/1378/24 протягом строку, встановленого законом, вчинено у формі недбалості.

Порушення суддею Далматовою Г.А. правил щодо самовідводу вчинено у формі недбалості.

Порушення суддею Волощук О.О. правил щодо самовідводу вчинено у формі недбалості.

Характеристика судді Далматової Г.А.

Відповідно до характеристики, наданої головою Миколаївського апеляційного суду, суддя Далматова Г.А. зарекомендувала себе висококваліфікованим фахівцем, принциповою і працьовитою суддею. До виконання своїх службових обов’язків відноситься сумлінно та відповідально. Не зважаючи на суттєве навантаження судові справи розглядає з дотриманням строків, правильно застосовуючи норми процесуального законодавства. Користується повагою і авторитетом у колективі Південноукраїнського міського суду Миколаївської області та серед судів Миколаївської області. Далматова Г.А. об’єктивна, ініціативна, дисциплінована, вимоглива до себе і підлеглих.

До дисциплінарної відповідальності за весь час роботи не притягалась.

Характеристика судді Волощук О.О.

Відповідно до характеристики, наданої головою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області, суддя Волощук О.О. зарекомендувала себе кваліфікованим фахівцем. До виконання своїх службових обов’язків відноситься сумлінно та відповідально. Не зважаючи на суттєве навантаження судові справи розглядає з дотриманням строків, правильно застосовуючи норми процесуального законодавства. Постійно підвищує свій рівень кваліфікації, бере участь у заходах, які проводяться Національною школою суддів України. Користується повагою в колективі Південноукраїнського міського суду Миколаївської області. Дотримується правил суддівської етики. Добросовісно ставиться до виконання своїх професійних обов’язків. Стримана, врівноважена, об’єктивна, ініціативна.

Обрання виду дисциплінарного стягнення судді Далматовій Г.А.

Обираючи пропорційний вид дисциплінарного стягнення, слід врахувати таке:

- множинність дисциплінарних проступків;

- дані, що характеризують особу судді, зокрема: позитивну характеристику за місцем роботи; відсутність фактів притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

- ступінь вини, зокрема, матеріали дисциплінарної справи підтверджують, що діяння судді, які призвели до дисциплінарного проступку, вчинені у формі недбалості.

Беручи до уваги вищевказані обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Далматової Г.А. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним учиненим дисциплінарним проступкам та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Обрання виду дисциплінарного стягнення судді Волощук О.О.

Обираючи пропорційний вид дисциплінарного стягнення, слід врахувати таке:

- множинність дисциплінарних проступків;

- дані, що характеризують особу судді, зокрема: позитивну характеристику за місцем роботи; відсутність фактів притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

- ступінь вини, зокрема, матеріали дисциплінарної справи підтверджують, що діяння судді, які призвели до дисциплінарного проступку, вчинені у формі недбалості.

Беручи до уваги зазначені вищенаведені обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Волощук О.О. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним учиненим дисциплінарним проступкам та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

1. Притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук Олену Олександрівну та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
2. Притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматову Галину Анатоліївну та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
3. Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя