Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Плескача В.Ю., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої Інни Олександрівни, відкриту за дисциплінарною скаргою адвоката Тарасуна Володимира Григоровича, поданою в інтересах Коломієць Олени Миколаївни,

встановила:

18 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Тарасуна В.Г., подана в інтересах Коломієць О.М. (вх. № Т‑4736/0/7-25), на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. під час здійснення правосуддя у справі № 369/14209/23 за позовом ОСОБА1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа – приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С., про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Адвокат Тарасун В.Г. у скарзі зазначив, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями склад суду (суддю Фінагеєву І.О.) у справі № 369/14209/23 було призначено 7 вересня 2023 року Ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі. Заочним рішенням від 10 березня 2025 року у задоволенні позову було відмовлено. На переконання скаржника, в ході розгляду зазначеної справи суддею Фінагеєвою І.О. було допущено низку дисциплінарних проступків.

Щодо безпідставного затягування розгляду справи. Статтею 210 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Натомість, в порушення встановлених статтею 210 ЦПК України строків, загальна тривалість провадження у справі склала 544 дні. Ухвала про відкриття провадження від 13 вересня 2023 року була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) лише 3 вересня 2024 року, тобто через 355 днів після її постановлення. Проведення підготовчого засідання у справі двічі переносилось у зв’язку з перебуванням судді у відпустці. До розгляду справи по суті суд перейшов лише через 393 дні з дня відкриття провадження у справі, а сам розгляд по суті тривав 151 день. Заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи від 26 грудня 2023 року та клопотання про розгляд справи в розумні строки від 8 квітня 2024 року залишились без розгляду і до матеріалів справи долучені не були, що було виявлено під час ознайомлення зі справою 28 березня 2025 року. Зв’язатись із суддею Фінагеєвою І.О. через робочий номер телефону було неможливо. Лише після звернення до офісу судді 23 серпня 2024 року стало відомо від помічника судді, що матеріали справи суддею були втрачені, а підготовче засідання призначено на 3 вересня 2024 року.

Щодо порушення принципу гласності та відкритості судового процесу. Скаржник стверджував, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення учасників про дату, час та місце жодного із судових засідань у справі – 28 грудня 2023 року, 12 квітня, 3 вересня, 10 жовтня 2024 року, 10 березня 2025 року. Зокрема, відсутні судові повістки, а також відомості про вказані судові засідання як в особистому кабінеті представника позивача в системі «Електронний суд», так і в електронних ресурсах вебпорталу «Судова влада». Адвокат Тарасун В.Г. також повідомив, що судове засідання 10 жовтня 2024 року фактично було проведене за участі адвоката ОСОБА2, однак фіксування технічними засобами не здійснювалось. Суддя Фінагеєва І.О. попросила адвоката подати заяву про розгляд справи за його відсутності, після чого до матеріалів справи внесено відомості про нез’явлення представника позивача, які не відповідають дійсності. Заочне рішення від 10 березня 2025 року, яким у позові відмовлено, ухвалено також без належного повідомлення учасників справи.

Щодо поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Скаржник вказував на систематичне внесення до матеріалів справи та до ЄДРСР недостовірних відомостей. Зокрема, довідки про перебування судді Фінагеєвої І.О. у відпустці 28 грудня 2023 року та 12 квітня 2024 року є, на думку скаржника, недостовірними, адже в ЄДРСР наявна ухвала судді Фінагеєвої І.О. від 12 квітня 2024 року у справі № 369/11394/23, що виключає можливість її перебування у відпустці в цей день. Ухвала про відкриття провадження у справі від 13 вересня 2023 року, з огляду на дату її внесення до ЄДРСР, як стверджує скаржник, постановлена заднім числом – майже через рік після зазначеної в ній дати. Під час ознайомлення з матеріалами справи 28 березня 2025 року виявлено, що до справи № 369/14209/23 долучено процесуальний документ з іншої справи № 369/10703/24. Водночас документи, подані представником позивача, – заява від 26 грудня 2023 року та клопотання від 8 квітня 2024 року – у матеріалах справи відсутні. На думку скаржника, сукупність зазначених обставин свідчить про недбале та формальне ставлення судді до виконання службових обов’язків, підриває довіру суспільства до правосуддя та порочить звання судді.

З огляду на викладене, скаржник просив притягнути суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєву І.О. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 18 вересня 2025 року зазначену скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Плескачу В.Ю. для попередньої перевірки.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 січня 2026 року № 38/3дп/15-26 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. з підстав наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду 16 лютого 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. підготував висновок із пропозицією про притягнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження з підстав наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 6 травня 2026 року суддю Фінагеєву І.О. та скаржника – адвоката Тарасуна В.Г., який діє в інтересах Коломієць О.М., повідомлено своєчасно і належним чином, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь суддя Фінагеєва І.О.

Скаржник – адвокат Тарасун В.Г., який діє в інтересах Коломієць О.М., в засідання не прибув. Зазначена обставина відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Під час розгляду дисциплінарної справи член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попікова О.В. внесла на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя пропозицію про відмову у притягненні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. до дисциплінарної відповідальності.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю., члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., суддю Фінагеєву І.О., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.

Фінагеєва Інна Олександрівна Указом Президента України від 4 грудня 2020 року № 539/2020 призначена на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.

6 вересня 2023 року адвокат ОСОБА2, який діє в інтересах ОСОБА1, звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа – приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С., про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Судовій справі присвоєно єдиний унікальний № 369/14209/23 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 вересня 2023 року передано до провадження судді Фінагеєвій І.О.

13 вересня 2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у справі № 369/14209/23.

28 грудня 2023 року та 12 квітня 2024 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді Фінагеєвої І.О. у відпустці.

3 вересня 2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

10 жовтня 2024 року у судове засідання з’явився представник позивача – адвокат ОСОБА2 та, з огляду на неявку інших учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.

10 березня 2025 року заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у задоволенні позову відмовлено.

10 вересня 2025 року Київський апеляційний суд залишив заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року без змін.

Стислий зміст пояснень судді Фінагеєвої І.О.

Суддя Фінагеєва І.О. у своїх поясненнях заперечила проти доводів скарги адвоката Тарасуна В.Г. та зазначила таке.

Щодо несвоєчасного направлення ухвали до ЄДРСР. Суддя пояснює, що дійсно ухвалою від 13 вересня 2023 року було відкрито провадження у справі № 369/11394/23 та призначено підготовче судове засідання. З огляду на введений на території країни воєнний стан, постійні атаки ворога по території України, зокрема міста Києва, та у зв’язку з цим відключення електроенергії, автоматизована система документообігу суду (далі – АСДС КП «ДЗ») працювала з постійними збоями, що унеможливлювало вчасне направлення процесуальних документів до ЄДРСР. Крім того, суддя зазначає, що пріоритетом під час відкриття провадження у справах є своєчасне повідомлення учасників про дату та час судового засідання, з огляду на що у випадку збоїв у роботі АСДС КП «ДЗ» матеріали справи передавались секретарю судового засідання, а у випадку його відсутності – помічнику судді з метою направлення кореспонденції учасникам справи із вказівкою передати справу судді для направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі до ЄДРСР після повідомлення сторін.

Щодо надмірного навантаження та умов роботи. Суддя зазначає, що за період її роботи у Києво-Святошинському районному суді Київської області (впродовж п’яти років) у неї змінилося 20 секретарів судового засідання з огляду на низький рівень заробітної плати та непомірне навантаження, що зумовлює постійне навчання нових секретарів та неналежне виконання ними своїх обов’язків через відсутність досвіду та брак часу для їх навчання. Згідно з відомостями з АСДС КП «ДЗ» суду лише за період з січня 2024 року по 29 лютого 2024 року у провадження судді надійшло 792 справи.

Суддя інформує про надмірне навантаження, зокрема за 2023 рік у провадженні судді перебувало 2 685 справ, з яких розглянуто 1 398, залишок – 1 287; за 2024 рік – 3 646 справ, з яких розглянуто 2 172, залишок – 1 474; за 2025 рік – 3 781 справа, з яких розглянуто 2 257, залишок – 1 524.

Суддя звертає увагу, що з 16 суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області правосуддя здійснюють лише 12 (6 суддів цивільної та 6 суддів кримінальної юрисдикції), а відповідно до оновленої карти навантаження місцевих загальних судів, яка опублікована на офіційному вебсайті Ради суддів України, орієнтовна нормативна чисельність суддів цього суду складає 51 суддя, що свідчить про значне навантаження в суді. Суддя додала, що вказана справа розглядалась під час дії воєнного стану на території України. За період з вересня 2023 по березень 2025 року на території Києва та Київської області було оголошено 31 215 повітряних тривог середньою тривалістю 1 год. 25 хв., під час яких працівники суду слідували до найближчого укриття, яке знаходилось на відстані 3 км (ст. метро «Академмістечко»), що в свою чергу ускладнювало роботу суду. Відключення електроенергії у місті Києві та Київській області впродовж 2023–2025 років внаслідок атак рф на об’єкти критичної інфраструктури також ускладнювало розгляд справ.

Крім того, суддя пояснює, що у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя іншими суддями з різних підстав (соціальна відпустка, відсторонення, припинення повноважень, мобілізація, вихід у відставку), починаючи з 2020 року у Києво-Святошинському районному суді Київської області проводився повторний автоматизований розподіл цивільних справ, внаслідок чого до провадження судді Фінагеєвої І.О. щоразу додатково передавалась значна кількість справ із вже порушеними строками розгляду, які вона була змушена опрацьовувати поряд із власним масивом проваджень. А відтак, суддя зазначає, що, з урахуванням навантаження суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільної юрисдикції, порушення строків розгляду справи відбулось не лише по вказаній справі, а такі порушення викликані виключно надмірним навантаженням та умовами роботи (неналежним матеріальним забезпеченням працівників апарату судів та масовим звільненням секретарів та помічників судді, покладення на секретарів судового засідання обов’язків працівника канцелярії, повітряними тривогами, відключенням світла).

Щодо відсутності повісток та неналежного повідомлення учасників справи. Суддя зазначає, що виклики учасників здійснюються секретарем судового засідання або помічником судді, а не суддею особисто, і що вона, як головуючий суддя, не здійснює особисто виклики учасників у судові засідання. Суддя наголошує, що представник позивача – адвокат ОСОБА2, відповідач – Білогородська сільська рада, третя особа – нотаріус Леденьов І.С. зобов’язані мати електронні кабінети в ЄСІТС і отримувати судові повістки в електронному вигляді, а відтак вважаються належним чином повідомленими про дату та час судового розгляду шляхом отримання судової повістки у своєму кабінеті в ЄСІТС.

Щодо засідання 10 жовтня 2024 року та відомостей про нез’явлення представника позивача. Суддя підтверджує, що засідання 10 жовтня 2024 року було призначено, однак зазначає, що з огляду на неявку всіх учасників справи адвокат ОСОБА2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог через канцелярію суду. Відповідно до вимог частини другої статті 247 та частини п’ятої статті 268 ЦПК України у зв’язку з неявкою сторін фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось, а датою ухвалення рішення є дата складення його повного тексту – 10 березня 2025 року, що узгоджується з постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі № 761/38266/14. Доводи адвоката ОСОБА2 про те, що суддя особисто повідомила його про задоволення позову та попросила подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суддя заперечує як непідтверджене жодними доказами та матеріалами справи. Також суддя вважає, що доводи скаржника про умисне або внаслідок недбалості порушення його прав не відповідають дійсності, такі твердження суддя розцінює як намагання адвоката помститися за несприятливе для його клієнта рішення.

Щодо втрати матеріалів справи. Суддя зазначила, що їй нічого не відомо про будь-яке спілкування помічника судді зі скаржником з приводу втрати матеріалів справи, а матеріали як самої скарги, так і цивільної справи, яка переглядалась Київським апеляційним судом, спростовують цей довід.

Щодо наявності підстав для притягнення судді Фінагеєвої І.О. до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, з-поміж іншого, своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Судді зобов’язані забезпечувати ефективне управління справами, за які вони несуть відповідальність, включаючи виконання рішень, які входять до їх юрисдикції (розділ V Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки).

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі, зокрема, безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначала, що обов'язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи. Сам факт порушення строку розгляду справи без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 311, 312 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/4/24 дійшла висновку, що безпідставним затягуванням є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення або невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків у цивільних справах є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).

Отже, розумність строку повинна оцінюватися через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. У такому разі необхідно з’ясувати, які саме причини зумовили більш тривалий розгляд справи та призвели до пропуску строків розгляду справи, встановлених законодавством.

Відповідно до частин другої, третьої статті 189 ЦПК підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Частинами першою, другою статті 210 ЦПК України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Фінагеєва І.О. розглядала справу № 369/14209/23 по суті сукупно протягом 151 дня, що є порушенням вимог частини другої статті 210 ЦПК України. Загалом вказана справа перебувала у провадженні судді 544 дні (1 рік 5 місяців 26 днів).

Водночас сам факт порушення процесуального строку не є достатньою підставою для дисциплінарної відповідальності – необхідно встановити, що таке порушення є наслідком безпідставної бездіяльності або умислу судді.

Досліджуючи питання про наявність об’єктивних причин порушення строків, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

На офіційному вебсайті Ради суддів України розміщено інформацію щодо орієнтовної нормативної чисельності суддів загальних місцевих судів за даними звітності за 2023-2025 роки (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps, https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps, https://rsu.gov.ua/mzs-2025_4-maps). Згідно з указаною інформацією, у 2023 році до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло 24 476 справ та матеріалів. Нормативна чисельність суддів, необхідна для їх розгляду, становила 45 суддів, тоді як фактично у 2023 році правосуддя в цьому суді здійснювали лише 11 судді.

У 2024 році до суду надійшло 23 841 справа та матеріали. Нормативна чисельність суддів, необхідна для їх розгляду, становила 44 судді, тоді як фактично у 2024 році правосуддя в цьому суді здійснювали лише 10 суддів.

У 2025 році до суду надійшло 27 390 справ та матеріалів. Нормативна чисельність суддів, необхідна для їх розгляду, становила 56 суддів, тоді як фактично у 2025 році правосуддя в цьому суді здійснювали лише 13 суддів.

У 2023 році суд посідав 12 місце у рейтингу місцевих загальних судів України за рівнем навантаження; у 2024 році – 21 місце; у 2025 році – 17 місце.

Безпосередньо у провадженні судді Фінагеєвої І.О. у 2023 році перебувало 2 685 справ (розглянуто 1 398, залишок – 1 285), у 2024 році – 3 646 справ (розглянуто 2 172, залишок – 1 474), у 2025 році – 3 781 справа (розглянуто 2 257, залишок – 1 524).

Згідно з відомостями ЄДРСР з 13 вересня 2023 року до 10 березня 2025 року суддя Фінагеєва І.О. ухвалила 5 983 судових рішення, що у перерахунку на кількість фактично відпрацьованих робочих днів (221 день) становило в середньому по 27 судових рішень за робочий день. Динаміка роботи судді Фінагеєвої І.О. була позитивною: співвідношення розглянутих справ до тих, що надійшли, зросло з 78% у 2023 році до 91% у 2024 році та 95% у 2025 році, що свідчить про послідовне підвищення ефективності роботи судді попри зростаюче навантаження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також враховує, що суддя Фінагеєва І.О. здійснює правосуддя у цивільних та адміністративних справах, а також визначена слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області з розгляду клопотань та скарг під час досудового розслідування. Пріоритетний розгляд таких клопотань, скарг та заяв у кримінальних провадженнях (негайно або впродовж 72 годин) об’єктивно унеможливлював рівномірний розподіл робочого часу судді та додатково впливав на строки розгляду цивільних справ, зокрема справи № 369/14209/23.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що статистичні показники роботи судді Фінагеєвої І.О. свідчать про надмірне судове навантаження, яке об’єктивно впливало на дотримання строків розгляду справ.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що оцінка поведінки судді Фінагеєвої І.О. у зазначеній справі не може здійснюватися у відриві від загального контексту її роботи. Зокрема, суддя розглядала справу № 369/14209/23 паралельно з іншими провадженнями в умовах воєнного стану та критичного кадрового дефіциту суду. При цьому за відповідний період суддя ухвалювала в середньому 27 судових рішень за робочий день, що об’єктивно унеможливлювало рівномірний і своєчасний розгляд усіх справ без винятку. За таких обставин розгляд справ із порушенням установлених процесуальних строків є неминучим наслідком надмірного навантаження, а не свідченням умисної бездіяльності або недбалого ставлення судді до конкретної справи.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 136 постанови від 16 жовтня 2025 року у справі № 990SCGC/35/25 наголосила, що фактор надмірного суддівського навантаження одночасно повинен оцінюватися Вищою радою правосуддя у сукупності з іншими обставинами щодо розгляду суддею судових справ, зокрема правовою та/або фактичною складністю справ, необхідністю вжиття процесуальних та/або організаційних заходів щодо підготовки справи до розгляду; процесуальною поведінкою учасників справи. Не можуть відкидатися при оцінці впливу суддівського навантаження на розгляд справи поза межами встановленого законом строку наслідки пропуску строку. Саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.

Критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 990SСGС/35/25).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також враховує, що постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2025 року у справі № 369/14209/23 залишено без змін. Ця обставина є суттєвою в контексті оцінки дій судді Фінагеєвої І.О., оскільки апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, не виявив порушень, які б свідчили про неналежне здійснення правосуддя у цій справі.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим, а притягнення судді до відповідальності є неприйнятним, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Системне тлумачення положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у яких ідеться про умисел та недбалість судді щодо деяких складів дисциплінарних проступків суддів (пункт 1 частини першої), дає підстави стверджувати, що наявність умислу та недбалості стосовно допущеного порушення як обов’язкової ознаки складу дисциплінарного проступку є обов’язковою умовою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. За відсутності вини притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є явно непропорційним та таким, що суперечить принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що недотримання суддею Фінагеєвою І.О. строків розгляду справи № 369/14209/23 не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а зумовлено об’єктивними причинами – надмірним судовим навантаженням, воєнним станом та кадровим дефіцитом апарату суду. За результатами розгляду дисциплінарної справи не встановлено чітких і переконливих доказів, які б свідчили, що несвоєчасний розгляд справи № 369/14209/23 був наслідком усвідомленої безпідставної бездіяльності судді або недбалого ставлення до службових обов’язків, зокрема й до організації роботи та здійснення судочинства.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила обставин, які давали б підстави для обґрунтованого висновку, що поведінка судді зумовлена умислом та мала протиправну мету.

До того ж виконувач обов’язків голови Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко В.В. надав позитивну характеристику судді Фінагеєвій І.О.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Фінагеєвої І.О. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), а отже у притягненні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. до дисциплінарної відповідальності необхідно відмовити.

Згідно із частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої Інни Олександрівни до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження щодо судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої Інни Олександрівни припинити.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

На підставі пункту 10.6 Регламенту Вищої ради правосуддя рішення виготовила член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попікова О.В.