Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Плескача В.Ю., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна Костянтина Валерійовича, відкриту за дисциплінарною скаргою Ященко Оксани Володимирівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 6 листопада 2024 року (вх. № Я-5182/0/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Ященко О.В. на дії судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. під час здійснення правосуддя у справі № 510/2333/23 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

Скаржниця зазначала, що 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі № 510/2333/23 та призначено підготовче судове засідання на 22 лютого 2024 року. Вказувала, що ні суддя, ні його помічник не повідомляли про підготовче судове засідання, у зв’язку із чим вона не мала можливості взяти в ньому участь. 1 та 26 вересня 2024 року скаржниця направила до суду клопотання про призначення справи до розгляду та заяву про повідомлення щодо стану її розгляду і прийнятого судового рішення відповідно. Скаржниця стверджувала, що жодної відповіді або рішення не отримала, на сайті «Судова влада України» міститься інформація тільки про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене скаржниця просила притягнути суддю Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Рух дисциплінарної справи, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення дисциплінарного інспектора у справі від 13 травня 2025 року дисциплінарну скаргу Ященко О.В. передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Плескачу В.Ю (далі – дисциплінарний інспектор).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 30 липня 2025 року № 1594/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за вказаною дисциплінарною скаргою стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. з підстав можливого допущення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор підготував висновок про притягнення судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Дисциплінарний інспектор передав висновок на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також надіслав копію висновку судді та скаржнику.

Про засідання Третьої Дисциплінарної палати, призначені на 10 грудня 2025 року і 13 травня 2026 року суддю та скаржника повідомлено своєчасно й належним чином. Крім того, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у зазначених вище засіданнях у режимі відеоконференції.

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 травня 2026 року з’явився суддя Сорокін К.В. та надав пояснення по суті справи.

Скаржниця Ященко О.В. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не з’явилася, що відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 травня 2026 року за результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор підтримав свій висновок та запропонував притягнути суддю Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Зазначена пропозиція не була підтримана Третьої Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 травня 2026 року член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Круподеря Д.О. вніс пропозицію про відмову у притягненні судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши дисциплінарного інспектора, суддю Сорокіна К.В., погодилась із зазначеною пропозицією з огляду на таке.

Обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

Відомості стосовно судді

Сорокін Костянтин Валерійович Указом Президента України від 25 грудня 2004 року № 1540/2004 призначений на посаду судді Ренійського районного суду Одеської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 1 липня 2010 року № 2400-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.

Відповідно до характеристики, яку надав голова Ренійського районного суду Одеської області В. Дудник, «Сорокін К.В. за час роботи зарекомендував себе висококваліфікованим, відповідальним принциповим, сумлінним суддею, який заслуговує на повагу та довіру. Має глибокі знання законодавства та судової практики, здійснює правосуддя неупереджено та з суворим дотриманням вимог закону. Швидко та об’єктивно аналізує складні правові ситуації, володіє високими навичками ведення судового процесу та ухвалення обґрунтованих судових рішень. Постійно підвищує свій професійний рівень, вміє ефективно планувати та організовувати роботу. Відповідальний, дисциплінований та сумлінний. Користується повагою та авторитетом в колективі».

Щодо справи № 510/2333/23

11 грудня 2023 року до Ренійського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА1 до ОСОБА2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Справі присвоєно єдиний унікальний номер 510/2333/23 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2023 року передано до провадження судді Сорокіна К.В.

Ухвалою судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. від 18 січня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі № 510/2333/23, призначено підготовче судове засідання на 22 лютого 2024 року.

Із копій матеріалів цивільної справи № 510/2333/23 (надані на запит дисциплінарного інспектора), вбачається, що секретарем судового засідання було здійснено виклик позивача та відповідача в підготовче судове засідання у телефонному режимі. Проте номери телефонів сторін, які вказані позивачем у позовній заяві, були недійсними, про що секретарем судового засідання складено телефонограми.

Відповідно до актів, складених діловодом суду, № 1 від 20 лютого 2024 року, № 2 від 22 березня 2024 року, № 3 від 24 квітня 2024 року, № 4 від 27 травня 2024 року, № 5 від 24 червня 2024 року, № 6 від 24 липня 2024 року, № 7 від 29 серпня 2024 року, № 8 від 25 вересня 2024 року, № 9 від 21 жовтня 2024 року в Ренійському районному суді Одеської області була відсутня маркова продукція для відправлення кореспонденції поштовим зв’язком.

10 вересня 2024 року до Ренійського районного суду Одеської області надійшло клопотання позивача ОСОБА1 про призначення справи № 510/2333/23 до судового розгляду.

16 вересня 2024 року до Ренійського районного суду Одеської області надійшла заява відповідача ОСОБА2, в якій він зазначав, що проти позову не заперечує, просив розглядати справу за його відсутності.

1 жовтня 2024 року до Ренійського районного суду Одеської області надійшла заява позивача ОСОБА1 про призначення справи № 510/2333/23 до судового розгляду.

17 жовтня 2024 року (вих. № 1713) та 6 листопада 2024 року (вих. № 1780) суддя Сорокін К.В. надіслав повідомлення про судовий виклик за адресою, вказаною в позовній заяві, шляхом направлення судової повістки для повідомлення стороні старості Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради.

Листом від 3 грудня 2024 року № 37/4017, 4314-58/2 (вх. № 8457 від 5 грудня 2024 року) Ренійський міський голова І. Плєхов повідомив, що «громадянка ОСОБА1 є внутрішньо переміщеною особою, яка влітку 2024 року вибула із с. Лиманське Ізмаїльського району Одеської області в невідомому напрямку. Місцеперебування вказаної особи невідоме, засоби зв’язку відсутні». У зв’язку із чим повернув судові повістки про виклик до суду на ім’я ОСОБА1.

17 грудня 2024 року до Ренійського районного суду Одеської області від позивача ОСОБА1 надійшла заява із проханням провести розгляд справи по суті.

18 серпня 2025 року до Ренійського районного суду Одеської області від позивача ОСОБА1 надійшла заява, в якій вона підтримала заявлені позовні вимоги, просила розглядати справу без її участі у зв’язку із суттєвою віддаленістю її місця проживання від місця розташування суду.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 22 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА1 до ОСОБА2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА2 на користь ОСОБА1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА3, ____ року народження, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2023 року до досягнення повноліття дитиною ОСОБА3, тобто до ____ року. Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Пояснення судді Сорокіна К.В.

У письмових поясненнях, наданих до відкриття дисциплінарної справи, суддя Сорокін К.В. повідомив, «що секретарем судового засідання було здійснено виклик на 22 лютого 2024 року осіб (позивача та відповідача) у телефонному режимі шляхом телефонограми, однак номери телефонів сторін, які вказані позивачем у позовній заяві, були недійсними, у зв’язку з чим підготовче судове засідання було відкладено.

Із 20 лютого 2024 року відповідно до актів, складених діловодом суду за № 1 від 20 лютого 2024 року, № 2 від 22 березня 2024 року, № 3 від 24 квітня 2024 року, № 4 від 27 травня 2024 року, № 5 від 24 червня 2024 року, № 6 від 24 липня 2024 року, № 7 від 29 серпня 2024 року, № 8 від 25 вересня 2024 року, № 9 від 21 жовтня 2024 року в Ренійському районному суді Одеської області була відсутня маркова продукція для відправлення кореспонденції поштовим зв’язком (копії актів додано до пояснень судді). Тобто, як стверджує суддя, суд не мав можливості належним чином повідомити сторони та призначати дати слухання справи (про що неодноразово було повідомлено територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області).

Суддя зазначив, що протягом вересня та до початку жовтня перебував у відпустці. Із 5 до 11 жовтня 2024 року, а також з 28 жовтня до 1 листопада 2024 року – перебував на лікарняному.

Суддя вказав, що 17 жовтня 2024 року за вих. № 1713 судом було направлено повідомлення про судовий виклик за адресою, вказаною у позовній заяви, шляхом направлення судової повістки для повідомлення стороні старості Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради. Зворотного зв’язку щодо вручення судової повістки до суду не надходило. Повторне інформування та судовий виклик знову було направлено старості Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 6 листопада 2024 року за № 1780 на що судом було отримано відповідь від 5 грудня 2024 року за вх. № 8457 від Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно з якою суду повідомлялось, що громадянка ОСОБА1, ____ року народження, яка була внутрішньо переміщеною особою, вибула з села Лиманське Ізмаїльського району Одеської області в невідомому напрямку. Місцеперебування вищевказаної особи невідоме. Засоби зв’язку відсутні. У зв’язку із чим судові повістки повернулись без належного повідомлення особи.

Суддя повідомив, що 16 вересня 2024 року Ренійським районним судом Одеської області було отримано заяву від відповідача у справі, в якій він визнав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутністю. Однак, враховуючи обставини відсутності позивача особисто, відсутності у справі заяви позивача з проханням розглянути справу за її відсутності, неможливості виклику у судове засідання позивача у зв’язку з відсутністю в суду даних про його місцезнаходження, суд не мав змогу призначати справу до розгляду.

Суддя також вказав, що протягом року лише двічі у період його перебування у відпустці до суду надійшли заяви позивача з проханням повідомити про стан розгляду справи з різних невідомих адрес, які взагалі не були зазначені у позові, тому надати відповідь на ці заяви суд теж не мав можливості.

Суддя зазначив, що Ізмаїльський район, до складу якого відноситься Ренійська територіальна громада, через розташування в місті Рені Ренійського морського торговельного порту потерпає від масованих атак шахідів вже протягом більш ніж 2 роки, тому в Ренійському районному суді Одеської області дуже ретельно відносяться до безпеки відвідувачів та працівників і реагують на кожну тривогу, що теж не дає можливості своєчасно розглядати справи. Також протягом 2024 року та на початку 2025 року діяли графіки відключень ДТЕК Одесаобленерго, що також унеможливлювало своєчасне відправлення правосуддя».

У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя після відкриття дисциплінарної справи 6 жовтня 2025 року, суддя повідомив, «що номер телефону, зазначений у позовній заяві позивачем, був недійсним, спроби виклику сторін у справі шляхом виклику через старосту Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району не вирішили питання виклику позивача до суду у зв’язку виїзду позивачки за межі вказаного місця мешкання.

Суддя стверджує, що позивачка знехтувала обов’язками сторони у справі, жодного разу особисто або по телефону не поцікавилась станом розгляду справи, не повідомила про зміну свого місця мешкання, не надала суду заяву, клопотання в якій би зазначила свою позицію щодо розгляду справи, в тому числі у спрощеному провадженні, більш того, не виклала свою позицію, щодо можливості проводити заочний розгляд справи, стосовно фіксації процесу тощо. Листи, що надходили до суду з різних поштових адрес, не містили інформації щодо предмета позову та не могли бути розцінені як заява (клопотання) позивача про розгляд справи за відсутності сторони у справі.

У підготовче судове засідання секретарем судового засідання було здійснено спробу виклику сторін телефонним дзвінком, оскільки в суді більш ніж 5 років не працюють стаціонарні робочі телефони, а за судом закріплено один телефон, який знаходиться в канцелярії суду. Однак, телефонні номери сторін були недійсними, абоненти знаходились поза зоною досяжності, тобто спроба виклику сторін засобами автоматизованої системи документообігу суду була б нелогічною. Згідно з позовною заявою електронного кабінету в ЄСІТС сторони не мали, адреси електронної пошти в позові не зазначено. Інших спроб, окрім тієї, якою скористався суд, викликати сторони суд не мав можливості.

В період з 1 січня до 22 серпня 2025 року у суді було зареєстровано 5 актів про відсутність маркової продукції в суді. ТУ ДСА в Одеській області жодного разу не направило письмової відповіді судді Сорокіну К.В. на листи стосовно неналежного забезпечення марковою продукцією Ренійського районного суду Одеської області.

Суддя акцентував, що після отримання повноцінної, змістовної заяви від позивачки від 18 серпня 2025 року, у якій чітко вказана її позиція щодо предмета позову, порядку розгляду справи, де вказано, що позивачка змінила адресу, судом було призначено підготовче судове засідання та 22 серпня 2025 року ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. 22 вересня 2025 року рішення суду набрало законної сили. Копія рішення, яка не набрала законної сили, а також виконавчий лист (в межах платежу за один місяць) згідно із заявою позивачки були направлені позивачці на її адресу. Однак, до суду повернувся конверт із позначкою, що адресат відсутній за вказаною адресою».

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Частиною першою статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 189 ЦПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За приписами частин першої, другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що позовна заява ОСОБА1 до ОСОБА1 про стягнення аліментів на утримання дитини надійшла до провадження судді Сорокіна К.В. 11 грудня 2023 року, провадження в цій справі відкрито ухвалою суду від 18 січня 2024 року, рішення у справі ухвалено 22 серпня 2025 року.

Отже, справа № 510/2333/23 перебувала в провадженні судді Сорокіна К.В. протягом 1 року 7 місяців 4 днів, що свідчить про порушення суддею Сорокіним К.В. строків розгляду цивільної справи, передбачених цивільним процесуальним законом.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що така тривалість розгляду справи № 510/2333/23 зумовлена об’єктивними причинами.

Дійсно, вперше секретар судового засідання Ренійського районного суду Одеської області здійснила спробу виклику сторін до суду на 22 лютого 2024 року в телефонному режимі, про що складено телефонограми, однак номери телефонів, вказані скаржницею у позовній заяві, були недійсними. У наступні 8 місяців жодних процесуальних дій, зокрема виклику сторін до суду для участі в судовому засіданні, у справі № 510/2333/23 вчинено не було через відсутність маркової продукції для відправлення кореспонденції поштовим зв’язком. У судові засідання, призначені на 25 жовтня 2024 року та 29 листопада 2024 року, скаржницю викликали шляхом направлення повісток старості Лиманського старостинського округу виконавчого комітету Ренійської міської ради для вручення скаржниці. У зв’язку з тим, що скаржниця вибула з населеного пункту, який вона вказала як місце свого проживання (перебування, знаходження), судові повістки повернулися до суду. Від скаржниці двічі надходили заяви із проханням повідомити про стан розгляду справи, проте зазначена в них адреса (АДРЕСА1) не збігалася з тією, яка зазначена у позові.

Отже, суд був позбавленим можливості здійснити виклик скаржниці у спосіб, передбачений ЦПК України.

Із копій матеріалів справи № 510/2333/23 та пояснень судді Сорокіна К.В. вбачається, що після отримання заяви позивачки ОСОБА1 від 18 серпня 2025 року, в якій вона виклала свою позицію щодо предмета спору, порядку розгляду справи, вказала про зміну адреси, суд призначив підготовче засідання та 22 серпня 2025 року ухвалив рішення про задоволення позову.

У контексті аналізу дій судді Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя необхідно акцентує, що відповідно до статті 130 Конституції України саме держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Згідно із частиною першою статті 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.

Таким чином, саме на державу покладено позитивне зобов’язання забезпечити суддів усіма можливими засобами та ресурсами для того, щоб вони могли належним чином виконувати свої функції.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також ураховує навантаження судді Сорокіна К.В.

Зокрема, за інформацією, наданою Ренійським районним судом Одеської області, у період із 18 січня 2024 року до 14 травня 2025 року до провадження судді Сорокіна К.В. надійшло 1527 справ.

Крім того, за даними звітності за 2024 рік, наданими Державною судовою адміністрацією України, середня кількість днів, необхідних для розгляду справ і матеріалів, що надійшли до місцевих загальних судів, по Україні становила 374 дні для одного повноважного судді з урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників середньої тривалості розгляду справ; у Ренійському районному суді Одеської області середня кількість днів, необхідних для розгляду справ, які надійшли за звітний період, одним повноважним суддею, становила 409 днів, що перевищує середні показники по Україні та дає підстави стверджувати про наявність у суді надмірного рівня судового навантаження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що розумні строки розгляду справ мають чітко кореспондувати з розумними обсягами навантаження на суддю. В цьому аспекті питання надмірного навантаження пов’язане з визначенням норм часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.

Водночас, за результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Положення цієї норми закону вказують, що визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.

Виявлення лише факту недотримання передбаченого законом строку розгляду заяви, скарги чи справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).

Отже, розумність строку повинна оцінюватися через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. У такому разі необхідно приділити особливу увагу тому, які саме причини зумовили більш тривалий розгляд справи та призвели до пропуску строків розгляду, встановлених законодавством.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з переданням справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення судді до виконання обов’язків.

Крім того, обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці суду, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних органів.

Важливим елементом для встановлення дисциплінарним органом відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).

Ураховуючи всі досліджені обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. не отримано переконливих доказів, які свідчили б про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду справи № 510/2333/23 протягом строку, встановленого законом, а також про те, що його поведінка під час розгляду цієї справи була недобросовісною та вказувала на умисел чи недбалість судді щодо організації робочого процесу для забезпечення дотримання строків розгляду справи № 510/2333/23.

З огляду на встановлені факти Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна К.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), а тому необхідно відмовити у притягненні вказаного судді до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Згідно із частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункту 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.40–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна Костянтина Валерійовича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна Костянтина Валерійовича припинити.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 На підставі пункту 10.6 Регламенту Вищої ради правосуддя рішення виготовив член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Круподеря Д.О.