Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя: Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., Спірідонової Т.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О., складений за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Державної аудиторської служби України стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко Олени Вікторівни,
встановила:
1. До Вищої ради правосуддя за вхідним № 394/0/13-25 надійшла дисциплінарна скарга Державної аудиторської служби України стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 25 вересня 2025 року, для проведення попередньої перевірки вказаних дисциплінарних скарг визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
2. У скарзі стверджується про нібито допущення суддею Заічко О.В. дисциплінарних проступків під час розгляду судової справи № 520/10209/25 за позовом Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) до Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба), що полягало у такому:
- суддя нібито ухвалила два діаметрально протилежні рішення в межах однієї справи, яка стосувалася законності результатів моніторингу публічної закупівлі (22 серпня 2025 року ухвалено рішення про залишення без задоволення позову Департаменту, чим фактично підтверджено законність висновку Держаудитслужби про порушення у сфері публічних закупівель; водночас, 8 вересня 2025 року суддя ухвалила інше рішення, яким задовольнила позовні вимоги та скасувала відповідний висновок);
- створення суддею ситуації правової невизначеності, оскільки у межах розгляду однієї судової справи існують два чинні судові рішення по суті справи, які суперечать одне одному;
- висновки судді, зроблені у вказаних судових рішеннях, є взаємовиключними (у рішенні від 22 серпня 2025 року детально наведено підстави для відмови в позові, стверджується про порушення законодавства учасником закупівлі ТОВ «СК ПАНТЕОН», натомість, у рішенні від 8 вересня 2025 року, указані обставини визначені як такі, що не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
На переконання скаржника, такі дії судді створюють значні ризики для довіри суспільства до судової влади та ставлять під сумнів незалежність правосуддя.
Скаржник уважає, що у діях судді Заічко О.В. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: (1) істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1); (2) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду (пункт 3).
До скарги долучено такі документи: копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 520/10209/25; картка руху документа з підсистеми «Електронний суд» щодо отримання рішення від 22 серпня 2025 року; протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису судді Заічко О.В. під рішенням від 22 серпня 2025 року; копія рішення від 8 вересня 2025 року у справі № 520/10209/25; картка руху документа з підсистеми «Електронний суд» щодо отримання рішення від 8 вересня 2025 року; протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису судді під рішенням від 8 вересня 2025 року; знімок екрана (скриншот) з підсистеми «Електронний суд», де відображено наявність обох рішень у справі № 520/10209/25; копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 520/10209/25 від 5 травня 2025 року; докази надсилання копії відзиву на адресу учасників справи та суду; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Держаудитслужби; розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2022 року № 987-р про призначення Голови Держаудитслужби.
3. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (стаття 49 України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (також частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя») у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дисциплінарне провадження, у тому числі, але не виключно, включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, дисциплінарний інспектор-доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Висновок дисциплінарного інспектора-доповідача передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
4. Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (пункт 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19).
Неприйнятною є можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення ним своїх обов’язків, окрім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновки № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС).
Підстави для дисциплінарної відповідальності суддів повинні стосуватися поведінки судді, яка суперечить одній із основних цінностей, закріплених у Конвенції: незалежності, безсторонності, доброчесності, цілісності, рівності, недискримінації, компетентності та сумлінності (пункти 10, 13, 28 висновку № 27 (2024) КРЄС).
5. У дисциплінарній скарзі скаржник детально описав у чому саме, на його переконання, полягала неналежна поведінка судді Заічко О.В. та надав власну кваліфікацію її діям, – за підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя належить установити можливу наявність або відсутність ознак відповідних дисциплінарних проступків.
У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна стверджувати, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (стаття 6 Європейської конвенції із прав людини) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими із моменту їх вчинення суддею.
Тому у кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення в описаних у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного у частині першій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність указаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.
6. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.
У провадженні судді Заічко О.В. дійсно перебувала судова справа № 520/10209/25 за позовом Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа: ТОВ «СК ПАНТЕОН», про скасування висновку Державної аудиторської служби України від 25.03.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-01-07-006873-a. За результатами розгляду цієї судової справи суддею ухвалено два судові рішення.
Оглядом відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) за відповідними пошуковими запитами: «ПІБ судді», «Справа №», який проведено 19 січня 2026 року, установлено наявність саме двох судових рішень у справі № 520/10209/25:
(1) від 22 серпня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129699158), доступ до змісту якого обмежено на підставі листа суду від 26 серпня 2025 року № 03-19/29181/25-вих, як до такого, що не відповідає оригіналу судового рішення через допущену технічну помилку під час його надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень;
(2) від 8 вересня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130042493), згідно резолютивної частини якого, позов Департаменту задоволено та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-01-07-006873-a.
19 січня 2026 року судді Заічко О.В. надіслано пропозицію надати пояснення.
28 січня 2026 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Заічко О.В. Так, суддя повідомила, що вона позбавлена можливості ознайомитись із матеріалами цієї справи у зв’язку із її перебуванням у суді апеляційної інстанції, а тому надати пояснення вона не може. Водночас, суддя послалась на відсутність письмового дозволу від слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № ____, що нібито, на її переконання, додатково унеможливлює надання нею пояснень за цією скаргою.
19 січня 2026 року до ДП «Інформаційні судові системи» (далі – ДП «ІСС») надіслано запит із проханням надати:
- інформацію щодо судових рішень, які були постановленні суддею Заічко О.В. у межах розгляду судової справи № 520/10209/25 та, які були нею підписані та відправленні до ЄДРСР для опублікування;
- копію листа від 26.08.2025 № 03-19/29181/25-вих (Вх. № 13249/03-25 від 26.08.2025), на підставі якого обмежено доступ у ЄДРСР до судового рішення від 22.08.2025 у судовій справі № 520/10209/25, а також документи, які підтверджують правомірність обмеження доступу до вказаного судового рішення (внутрішні накази/розпорядження/службові записки тощо).
23 січня березня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшли відповідні запитувані матеріали. Так, згідно наданої інформації, станом на 22 січня 2026 року, у ЄДРСР міститься електронна копія примірника рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у судовій справі № 520/10209/25, яка зареєстрована в реєстрі за № 129699158. 26 серпня 2025 року на адресу Підприємства надійшов лист від судді Заічко О.В. за вихідним реєстраційним номером № 03-19/29181/25, в якому остання висловила прохання обмежити доступ у реєстрі до документа із реєстраційним номером № 129699158, оскільки він був помилково внесений у зв’язку із допущенням технічної помилки. На підставі вказаного листа, із урахуванням роз’яснень ДСА, адміністратором реєстру вжито заходів щодо обмеження повного та загального доступу до текстової частини документа № 129699158. До відповіді також було долучено копію відповідного листа, а також роз’яснень ДСА щодо наповнення ЄДРСР.
Так, згідно цих роз’яснень, у разі направлення до реєстру електронного документа, який не є копією судового рішення, або який неможливо виправити відповідно до процесуального закону, судді пропонується звертатись до адміністратора ЄДРСР з приводу підтвердження факту наявності технічної помилки, допущеної під час внесення судового рішення до ЄДРСР, із наведенням обґрунтування обставин виникнення такої помилки та зазначенням причин неможливості виправлення судового рішення іншим судовим рішенням.
Водночас, згідно листа від 26 серпня 2025 року № 03-19/29181/25-вих, за підписом судді Заічко О.В., необхідність припинення загального та повного доступу до судового рішення № 129699158 була зумовлена тим, що вказане судове рішення не відноситься до адміністративної справи № 520/10209/25 та не підлягає виправленню згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про доступ до судових рішень».
19 січня 2026 року до Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) надіслано запит із проханням повідомити чи здійснювалось слідчими ДБР повідомлення судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА1 про підозру у межах будь-якого кримінального провадження, підслідного ДБР та чи проводились слідчими ДБР відповідні слідчі дії стосовно та/або за участі судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА1. Також висловлено прохання надати копії матеріалів відповідного кримінального провадження, у відповідній частині, та дозвіл на їх використання мною як дисциплінарним інспектором у межах дисциплінарного провадження.
2 лютого 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист-відповідь. Так, повідомлено, що слідчими Головного слідчого управління ДБР здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № ____ від 2 жовтня 2025 року за фактами можливого умисного внесення суддею Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА1 неправдивих відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, іншої автоматизованої системи, що діє в суді, за попередньою змовою групою осіб, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 376-1 КК. Станом на дату надання листа, жодній особі не повідомлялось про підозру у межах вказаного кримінального провадження. Постановою від 28 січня 2026 року дисциплінарному інспектору Кабанцю О.О. та членам Вищої ради правосуддя надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування та надано копії матеріалів кримінального провадження.
7. Ураховуючи факт постановлення суддею Заічко О.В. двох діаметрально протилежних судових рішень у межах розгляду однієї судової справи, що створило ситуацію правової невизначеності для учасників справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя уважає за необхідне здійснити порівняльний аналіз судових рішень від 22 серпня 2025 року та від 8 вересня 2025 року, водночас, не втручаючись у зміст судових рішень.
У судовому рішенні від 22 серпня 2025 року, зокрема, суддею зазначено:
«…у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «СК ПАНТЕОН» не надано скан-копії оригіналів належно завірених копій договорів, на підставі яких учасник користується автокранами КРАЗ 65053 КТА 25т та «СКАТ-40» КС6574…чим не дотримано вимоги пункту 1 додатка 2 до тендерної документації. Пояснення Замовника не спростовують виявленого порушення, оскільки в тендерній пропозиції учасника ТОВ «СК ПАНТЕОН» міститься договір оренди лише автокрану КС 3575…»;
«…тендерна пропозиція учасника ТОВ «СК ПАНТЕОН» не містить документів, які підтверджують проходження директором, головним інженером та виконробом загального курсу НПАОП-45.2-7.02.12, що є недотриманням вимог підпункту 1.2.4 пункту 1.2. додатка 2 до тендерної документації…»;
«…учасником ТОВ «СК ПАНТЕОН» у договірну ціну включені кошти на покриття ризиків, пов’язаних із виконанням будівельних робіт, на суму 2 900 134, 60 грн…що є порушенням вимог підпункту 1.7. пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації та пункту 5.3.1. Настанови…»;
«…Замовник на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника закупівлі ТОВ «СК ПАНТЕОН», визначив його переможцем та уклав із ним Договір на умовах, що суперечать вимогам тендерної документації та нармативно-правовим актам у галузі будівництва…».
Натомість, у судовому рішенні від 8 вересня 2025 року, зокрема, зазначено:
«…хоча учасник ТОВ «СК ПАНТЕОН» і вказав у довідці орендовану техніку (зокрема автокрани КРАЗ та «СКАТ-40»), відсутність скан-копій договорів саме на ці одиниці не є порушенням, оскільки була відсутня вимога надання підтвердження наявності усього обладнання, а надання копії лише одного договору оренди на автокран КС 3575 є достатнім для виконання робіт…».
Суддя відхилила доводи Держаудитслужби про те, що посвідчення працівників не містили посилань на конкретний загальний курс навчання НПАОП 45.2-7.02-12, наголосивши, що в тендерній документації відсутні вимоги до певного зразка посвідчень або до їхнього змісту. Оскільки учасник надав посвідчення на директора, інженера та виконроба, суд уважає вимогу виконаною. Суд підтвердив, що включення 2 900 134,36 грн на покриття ризиків при динамічній ціні є порушенням «Настанови з визначення вартості будівництва», водночас, оскільки в той самий день, – 03.03.2025 була підписана Додаткова угода №1, якою ці кошти виключили з ціни, то, на момент оприлюднення висновку Держаудитслужби (25.03.2025), порушення вже було усунуто та не могло завдати шкоди та збитків, які встановлені у висновку.
Отже, указане судове рішення ґрунтується на встановленому суддею факті нібито недоведеності правомірності висновку Держаудитслужби, оскільки існуючі порушення мали формальний характер і не свідчили про протиправність дій учасників тендерної закупівлі.
Разом із цим, указана позиція прямо суперечить висновкам, зробленим суддею Заічко О.В. у судовому рішенні від 22 серпня, де ті самі факти трактувалися як суттєві порушення закону.
8. Аналізуючи викладені вище обставини, Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить до таких узагальнених висновків:
- порівняльний аналіз судових рішень, постановлених суддею Заічко О.В. за результатами розгляду судової справи № 520/10209/25 чітко демонструє взаємовиключний характер зроблених суддею висновків за наслідками оцінки одних і тих самих документів та обставин справи;
- існування двох судових рішень, які ухвалені суддею із різницею у два тижні, – 22 серпня 2025 року та 8 вересня 2025 року, та відповідно направлені нею до ЄДРСР свідчить про те, що це не була технічна помилка як про те стверджує у своєму листі суддя Заічко О.В., нібито виявлена аж через 4 дні (26 серпня 2025 року) після ухвалення первинного судового рішення, а є спробою приховати судове рішенні від 22 серпня 2025 року;
- у листі від 26 серпня 2025 року № 03-19/29181/25-вих суддя Заічко О.В. лише констатує необхідність припинення загального та повного доступу до судового рішення № 129699158. Водночас, у листі відсутнє будь-яке обґрунтування допущення технічної помилки та чому ця помилка не може бути виправлена шляхом ухвалення іншого судового рішення. У листі суддя Заічко О.В. обмежилась формулюванням про те, що указане судове рішення нібито не відноситься до адміністративної справи № 520/10209/25 та не підлягає виправленню згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про доступ до судових рішень». Разом із цим, детальний аналіз рішення від 22 серпня 2025 року переконливо свідчить, про те, що це рішення безпосередньо стосується обставин справи № 520/10209/25, оскільки містить у собі перелік учасників, суть заявленого позову, аналіз спірних правовідносин та їх юридичну оцінку, а також рішення суду за результатами судового розгляду. Суддя Заічко О.В., будучи професійною суддею, не могла не розуміти різниці між «технічною помилкою» та ухваленням нового та протилежного рішення по суті. Тому зміст цього листа є недостовірним, а мотиви, якими керувалась суддя Заічко О.В. надсилаючи його до ДП «ІСС», наразі не є зрозумілими, суддею не пояснені, водночас, у силу наявності триваючого досудового розслідування за цими фактами, у стороннього спостерігача (звичайної розсудливої людини) така поведінка може обґрунтовано викликати сумніви у доброчесності та відсутності матеріальної зацікавленості судді. А проведення слідчих дій стосовно судді та представників її офісу (зокрема, у приміщенні суду) очевидно має негативний уплив на авторитет судової влади та створює в уявленні громадськості негативні переконання та настрої, і сприяє недовірі до суддівського корпусу.
9. За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О., складеного за наслідками попередньої перевірки дисциплінарної скарги Державної аудиторської служби України стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у діях судді Заічко О.В. можуть існувати ознаки складів дисциплінарних проступків, передбачених:
- підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків);
- пунктом 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя).
Перевірка та дослідження наведених вище обставин, як і аналіз відповідних матеріалів кримінального провадження будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором-доповідачем під час підготовки цієї дисциплінарної справи до розгляду.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Державної аудиторської служби України стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко Олени Вікторівни,
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя:
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
Тетяна СПІРІДОНОВА
