Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Заїки І.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Борисенко Анни Іванівни та Буртник Христини Василівни стосовно судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Лілії Іванівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Борисенко А.І. (№ Б-2082/4/7-25 від 3 вересня 2025 року, № Б-2082/6/7-25 від 8 вересня 2025 року) та Буртник Х.В. (№ Б-1237/5/7-26 від 27 лютого2026 року) стосовно судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Лілії Іванівни під час розгляду справ про встановлення факту самостійного виховання, утримання дитини батьком, визначення місця проживання дитини з батьком з позбавленням матері батьківських прав або без такого.

1. Відомості стосовно судді
   1. Гарасимків Лілія Іванівна – суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, Указом Президента України від 13 травня 2008 № 432/2008 Гарасимків Л.І. призначена на посаду судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області строком на 5 років., Постановою Верховної ради України Гарасимків Л.І. обрана на посаду Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області безстроково.

2. Узагальнені доводи скарг Борисенко А.І. та Буртник Х.В.
   1. Скаржниці Борисенко А.І. та Буртник Х.В. вказують на системні порушення у діяльності судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., які полягають у масовому та нетипово швидкому ухваленні рішень щодо встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, визначення місця проживання дитини з ним та позбавлення матері батьківських прав. За твердженням скаржників, у 2023–2025 роках суддею було ухвалено понад 160 рішень цієї категорії справ, а також щонайменше 19 рішень, що мають ознаки фіктивності. Розгляд справ відбувався у скорочені строки (9–30 днів), без належного дослідження доказів, без участі сторін, без відбору пояснень у дітей та без реальної участі органів опіки та піклування. Суддя обмежувала права матері на виховання, не враховувала можливі зловживання заявників, а рішення ґрунтувалися переважно на одному доказі – акті обстеження умов проживання або на визнанні позову відповідачем.
   2. Скаржниці наголошують, що такі рішення створюють підстави для військовозобов’язаних чоловіків отримати відстрочку від мобілізації та право на виїзд за кордон, що прямо пов’язано з положеннями статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На думку скаржниць, це свідчить про використання судових рішень як інструменту для ухилення від мобілізації, що стало масовим явищем після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, суддя не роз’яснювала наслідки для матері дитини, порушувала принцип рівності прав батьків та не забезпечувала найкращих інтересів дитини.
   3. У зв’язку з цим скаржниці вважають, що дії судді Гарасимків Л.І. призвели до порушення прав учасників процесу, підриву авторитету судової влади та формування суспільного переконання про можливість «домовленостей» у суді для уникнення мобілізації. Вони просять притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема за: істотні порушення процесуального права, незазначення мотивів у рішеннях, поведінку, що підриває авторитет правосуддя, та грубі порушення закону, які спричинили негативні наслідки.

3. Узагальнений виклад пояснень судді Гарасимків Л.І.
   1. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І. скористалася правом надати пояснення щодо скарг. Вона зазначила, що протягом своєї роботи не мала жодних дисциплінарних стягнень, а у 2019 році успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання, яке підтвердило її професійну компетентність та відповідність вимогам закону і суддівської етики. У період з 2023 по 2025 роки суддя розглянула понад 2200 справ різних категорій, які розподілялися автоматизованою системою документообігу без будь-якого втручання.
   2. Суддя наголосила, що доводи скарги є необґрунтованими та не підтверджені доказами, адже оцінка судових рішень здійснюється шляхом апеляційного оскарження, а не дисциплінарної скарги. У справах сімейної категорії рішення ухвалювалися на підставі належних доказів — актів обстеження умов проживання, пояснень свідків, висновків психологів, довідок з місця навчання та проживання дітей. Жодне рішення не позбавляло матір батьківських прав і не обмежувало їх у вихованні чи спілкуванні з дітьми. Думка дитини враховувалася у кожній справі, відображалася в актах обстеження житлових умов, і в усіх випадках діти фактично проживали з батьком, а мати не заперечувала проти цього.
   3. Вона підкреслила, що її рішення узгоджуються з практикою Верховного Суду, за якою в умовах воєнного стану факт самостійного виховання може існувати і без спору про право. Щодо доводів про ухилення від мобілізації суддя пояснила, що питання мобілізації та визначення місця проживання регулюються різними законами, і суд не може нести відповідальність за недобросовісне використання рішень учасниками справи.
   4. Стосовно процесуальних аспектів суддя зазначила, що стислий строк розгляду справ відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та спрямований на недопущення тяганини. Провадження відкривалися в день надходження позовної заяви, що відповідає статті 187 ЦПК України, застосовувалося спрощене позовне провадження, яке дозволяє швидше вирішувати сімейні справи. Усі учасники були належно повідомлені та часто подавали заяви про розгляд без їхньої участі. Визнання позову відповідачем не суперечило закону та не порушувало прав інших осіб.
   5. У підсумку суддя Гарасимків Л.І. наголосила, що діяла неупереджено, незалежно, з дотриманням верховенства права та процесуальних норм. Усі рішення були законними, мотивованими, ухваленими на підставі достатніх доказів, права дітей та учасників процесу не порушувалися. Вона вважає дисциплінарну скаргу необґрунтованою та розцінює її подання як втручання у діяльність судді і підрив авторитету правосуддя.

4. Обставини, встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
   1. Статтею 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
   2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої статті 164 СК України, лише у разі досягнення ними повноліття.
   3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
   4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (частина четверта статті 164 СК України).
   5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування (частина п’ята статті 164 СК України).
   6. Статтею 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
   7. При попередньому розгляді дисциплінарної скарги, проведено аналіз матеріалів судових справ про встановлення факту самостійного виховання, утримання дитини батьком, визначення місця проживання дитини з батьком з позбавленням матері батьківських прав, розглянутих суддею Гарасимків Л.І., розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
   8. За даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суддя Гарасимків Л.І. ухвалила понад 160 рішень у таких справах, де всі позовні заяви задоволені, зокрема рішеннями в справах визначено місце проживання дітей із батьком (позивачем), наприклад.
   9. Справа № 442/7141/23 за заявою ОСОБА1, представник заявника: ОСОБА2, заінтересована особа: ОСОБА3, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.
   10. Провадження у справі відкрито 11 жовтня 2023 року, рішення судом ухвалено 19 жовтня 2023 року (розгляд справи тривав 9 днів).
   11. Сторони у судове засідання не з’явилися.
   12. Суд з посиланням на рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року по справі №442/351/23 про розірвання шлюбу між ОСОБА1 та ОСОБА3 та визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА4, ____ р.н., разом з батьком: ОСОБА1, встановив факт, що ОСОБА1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку – ОСОБА4 та проживає разом з ним.
   13. У матеріалах судової справи є заяви від всіх учасників про розгляд справи за їх відсутності.
   14. Відділом-Службою у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради 4 жовтня 2023 р. проведено обстеження та складено акт обстеження умов проживання, яким встановлено, що ОСОБА4 проживає разом з батьком, але зареєстрована за місцем проживання матері, мати дитини ОСОБА3 разом з донькою не проживає.
   15. Справа № 442/3412/24 за заявою ОСОБА5, заінтересована особа: ОСОБА6, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (заявник та заінтересовані особи у содове засідання не з’явились).
   16. Провадження у справі відкрито 25 квітня 2024 року, рішення судом ухвалено 1 травня 2024 року (розгляд справи тривав 7 днів).
   17. Сторони у судове засідання не з’явилися.
   18. Судом встановлено факт, що ОСОБА5 самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей: ОСОБА7, ____ року народження та ОСОБА8, ____ року народження, які проживають разом з ним.
   19. Зі змісту судового рішення вбачається, що ОСОБА5 та ОСОБА6 перебувають у зареєстрованому шлюбі, проте разом не проживають.
   20. Висновок про те, що дружина проживає окремо (у м. Києві), суд робить на підставі штаму про реєстрацію місця проживання у паспорті ОСОБА6 (дружини).
   21. Судом встановлено, що 26 квітня 2024 року ОСОБА5 звернувся до Відділу - Служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо обстеження умов його проживання із дітьми та встановлення того факту, що він, як батько, самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей.
   22. Відповідно до Акту обстеження умов проживання, складеного органом опіки та піклування, діти забезпечені всім необхідним, а саме житлом, окремими кімнатами, комп’ютерною технікою, сезонним одягом, харчами та всім необхідним для повноцінного розвитку та навчання. Цим же актом також встановлено, що мати дітей, ОСОБА6, проживає окремо від них, а саме в м. Києві.
   23. Справа № 442/3430/24 за позовом ОСОБА9 до ОСОБА10, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
   24. Провадження у справі відкрито 18 грудня 2024 року, рішення судом ухвалено 27 грудня 2024 року (розгляд справи тривав 5 днів).
   25. Сторони у судове засідання не з’явилися.
   26. Судом шлюб між ОСОБА9 та ОСОБА10 розірваний. Після розірвання шлюбу між сторонами, суд визначив місце проживання неповнолітнього ОСОБА1, ____ року народження, разом з батьком – ОСОБА9, як основним та єдиними його утримувачем та таким, що самостійно виховує дитину.
   27. Судом на підставі Акту обстеження умов проживання виснувано, що ОСОБА9 проживає разом із сином ОСОБА11, ____ р.н., який забезпечений повноцінним харчуванням, необхідним сезонним одягом, навчальним приладдям, всім необхідним для належного проживання та виховання. Під час обстеження та під час спілкування із ОСОБА9 з’ясовано, що від шлюбу з ОСОБА10 є спільний син ОСОБА11, дитина забезпечена усім необхідним для проживання та навчання.
   28. Слід зазначити, що судове рішення ґрунтується лише на Акті обстеження умов проживання, який не містить інформації про те, що дитина проживає та виховується та утримується самостійно батьком.
   29. У судовому рішенні не наведено відомостей щодо можливості здійснення виховання дитини батьком та матір’ю в рівних частинах, не відображено інформації про відносини між матір’ю та дитиною, а також відсутні дані щодо можливих зловживань з боку заявника як військовозобов’язаного.
   30. Справа № 442/4299/24 за позовом ОСОБА12 до ОСОБА13, представник позивача: адвокат ОСОБА14, третя особа: Орган опіки та піклування Відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Провадження у справі відкрито 28 травня 2024 року, рішення судом ухвалено 4 червня 2024 року (розгляд справи тривав 8 днів). Сторони у судове засідання не з’явилися. Судом шлюб між ОСОБА12 та ОСОБА13 розірвано, визначено місце проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА15, ____ року народження та сина ОСОБА16, ____ року народження, разом з їх батьком - ОСОБА12, як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітніх дітей.
   31. Суддя Гарасимків Л.І. у рішенні по справі з посиланням на Конвенцію Організації Об’єднаних націй про права дитини зазначила, що «оскільки діти – сини ОСОБА15, ____ року народження та син ОСОБА16, ____ року народження, виявили бажання проживати тільки з позивачем ОСОБА12, де останній і зареєстрований: АДРЕСА1, тобто тільки з батьком, більше прив’язані до нього та краще знаходить з ним спільну мову, зазначені вище обставини не заперечуються і матір’ю дитини, яка проживає та зареєстрована окремо від них, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання своїх синів та їх перебування на повному фінансовому утриманні батька».
   32. Проте, із змісту протоколу судового засідання вбачається, що неповнолітні діти у судовому засіданні присутні не були, їх думка не заслухувалась.
   33. Крім цього із змісту судового рішення не вбачається на підставі яких доказів суд дійшов до висновку про необхідність визнання місця проживання малолітніх дітей разом з позивачем – їх батьком, як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітніх дітей.
   34. Слід зазначити, що у матеріалах судової справи міститься Акт обстеження умов проживання, який судом не досліджувався (у судовому рішенні відсутнє посилання на цей доказ та висновку суду про його дослідження прийняття або не прийняття його як доказу).
   35. Справа № 442/5320/24 за позовом ОСОБА17 до ОСОБА18, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Відділ-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, Дрогобицького РТЦК та СП Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком та визначення місця проживання дитини.
   36. Провадження у справі відкрито 4 липня 2024 року, рішення судом ухвалено 16 липня 2024 року (розгляд справи тривав 13 днів).
   37. Сторони у судове засідання не з’явилися. Відповідач ОСОБА18 відзив на позовну заяву не подавала, від неї поступила заява, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутності, відносно задоволення заявлених позовних вимог покладається на думку суду.
   38. Судом встановлено факт, що ОСОБА17 самостійно виховує та утримує дочку ОСОБА19, ____ року народження, визначено місце проживання малолітньої дитини разом з її батьком як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітню дитину.
   39. Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав не те, що між сторонами існував зареєстрований шлюб. Відповідачка вдруге вийшла заміж і від другого шлюбу у неї народилась ще одна дочка ОСОБА20. З моменту народження другої дитини відповідачка почала менше часу приділяти спільній доньці, внаслідок чого їхня донька ОСОБА19 перейшла проживати до батька, з 8 лютого 2021 року донька зареєстрована разом з батьком в м. Дрогобич Львівської області (даний факт встановлено Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі про припинення нарахування аліментів та стягнення аліментів, справа №442/1676/21 провадження 2/442/619/2021 від 11 травня 2021 року (за позовом ОСОБА17 до ОСОБА18).
   40. Відповідно до Актів про обстеження умов проживання від 15 березня 2023 року та від 25 вересня 2023 року, умови проживання – належні, дитина зареєстрована з батьком. Матір здоров’ям, вихованням, утриманням, навчанням дитини не цікавиться. З довідки виданої ліцеєм №3 Дрогобицької міської Ради Львівської області від 17 червня 2024 року, вбачається, що ОСОБА19, навчається в 9-Б класі ліцею, батько ОСОБА17 спілкується з педагогами, які навчають доньку, цікавиться шкільним життям дитини, мати ОСОБА18 контакту із школою, де вчиться дитина, не підтримує.
   41. Разом з тим, слід зазначити, що посилання у судовому рішенні на акт обстеження умов проживання, належним чином не доводить факт самостійного виховання та утримання дитини батьком.
   42. Справа № 442/5213/24 за позовом ОСОБА21 до ОСОБА22, третя особа: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
   43. Провадження у справі відкрито 27 червня 2024 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, рішення судом ухвалено 11 липня 2024 року (розгляд справи тривав 16 днів).
   44. Сторони у судове засідання не з’явилися. Відповідач ОСОБА22 відзив на позовну заяву не подавала, але надала заяву про визнання заявлених позовних вимог.
   45. Судом шлюб між ОСОБА21 та ОСОБА22 розірвано, визначено місце проживання малолітніх дітей: дочки ОСОБА23, ____ року народження та дочки ОСОБА24, ____ року народження, разом з їх батьком – ОСОБА21, як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітніх дітей.
   46. Відповідно до змісту судового рішення, висновок про перебування неповнолітніх дочок позивача на його утриманні, суд робить на підставі Витягу №570 від 19 червня 2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, та зазначає: «Як вбачається із Витягу №570 від 19.06.2024р. про зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, за адресою АДРЕСА2, зареєстровані : ОСОБА21, ____ р.н., ОСОБА24, ____ р.н., ОСОБА23,____ р.н., тобто ОСОБА21 проживає за вказаною адресою разом із своїми неповнолітніми дітьми : дочкоюОСОБА23, ____ року народження та дочкою ОСОБА24, ____ року народження, приймає участь в утриманні житла, приймає активну участь у вихованні дітей, утримує їх та виховує самостійно».
   47. Крім цього, як зазначено у судовому рішенні неповнолітні діти : дочка ОСОБА23, ____ року народження та дочка ОСОБА24, ____ року народження виявили бажання проживати тільки з позивачем ОСОБА21, де останній і зареєстрований: АДРЕСА2, тобто тільки з батьком, більше прив’язані до нього та краще знаходять з ним спільну мову. Батько дбає про створення якнайкращих побутових умов для своїх дітей, постійно слідкує за їх станом здоров’я, харчуванням, зовнішнім виглядом та розвитком, а також всіма силами намагається забезпечити гідний рівень життя. Зазначені вище обставини не заперечуються і матір`ю дитини, яка проживає та зареєстрована окремо від них, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання своїх дітей та їх перебування на повному фінансовому утриманні батька.
   48. Разом з тим, у матеріалах судової справи відсутні відомості про те, яким чином неповнолітні доньки позивача висловити своє бажання проживати тільки з батьком.
   49. У рішенні не наведено відомостей щодо можливості здійснення виховання дитини батьком та матір’ю в рівних частинах, не відображено інформації про відносини між матір’ю та дитиною, а також не міститься даних щодо можливих зловживань з боку заявника як військовозобов’язаного.
   50. Крім того, за даними вебсайту «Судова влада» (https://court.gov.ua/fair) позивач ОСОБА21 20 червня 2024 року звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом з вимогою про розірвання шлюбу. Однак після того, як позов був розподілений на суддю Нагірну О.Б., ОСОБА21 того ж дня, 20 червня 2024 року, до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення позову. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 червня 2024 року у справі №442/5072/24 позовну заяву ОСОБА21 до ОСОБА22 було повернуто. Після чого 26 червня 2024 року ОСОБА21 повторно звернувся з позовною заявою про розірвання шлюбу, яка вже була розподілена на суддю Гарасимків Л.І.
   51. Справа № 442/3702/23 за заявою ОСОБА25, заінтересована особа: ОСОБА26, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: проживання неповнолітньої дитини з батьком та факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дочки (тривалість розгляду – 15 календарних днів). До заяви додано посвідку на тимчасове проживання (Італія). Сторони у судове засідання не з’явилися. Від заінтересованих осіб Відділу - служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА26 (подана її матір’ю ОСОБА27) надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, а заяву підтримують та просять її задовольнити. Неповнолітня: ОСОБА28, ____ року народження (14 років). Судове рішення у даній справі ґрунтується на рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 5 травня 2015 року у справі 442/2303/15-ц, яким шлюб між ОСОБА25 та ОСОБА26, зареєстрований 23 листопада 2002 року, розірвано, а також на акті обстеження умов проживання від 28 жовтня 2022 року.
   52. Справа № 442/3801/23 за заявою ОСОБА29, заінтересована особа: ОСОБА30, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: проживання неповнолітньої дитини з батьком та факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дочки (тривалість розгляду – 16 календарних днів). Сторони у судове засідання не з’явилися. Від заінтересованих осіб Відділу - служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА30 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, заяву підтримують та просять її задовольнити. Неповнолітня: ОСОБА31, ____ року народження (15 років). Судове рішення про задоволення вимог у даній справі ґрунтується на Акті обстеження умов проживання від 19 травня 2023 року, яким встановлено, що дочка забезпечена всім необхідним, житлом, компютерною технікою, сезонним одягом, якісним харчуванням та всім необхідним для повноцінного розвитку та навчання. Даним актом встановлено і те, що мати дитини ОСОБА30 проживає окремо.
   53. Справа № 442/10405/24 за позовом ОСОБА32 до ОСОБА33, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Справа розглядалась суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Строк розгляду справи тривав 8 календарних дні. Неповнолітній: ОСОБА34, ____ року народження (1 рік). Відповідач (матір) подала клопотання в якому зазначила: «Щодо виховання нашого сина, вважаю, що Позивач в повній мірі справляється зі своїми обов’язками, абсолютно забезпечує ОСОБА34 усім необхідним для його повноцінного та гармонійного розвитку і у них з сином склалися дуже близькі та теплі відносини, а з врахування того, що я проживаю окремо від Позивача та нашого сина, я не заперечую проти визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА34 ____ року народження з батьком ОСОБА32…». Доказами фактичного місця проживання дитини разом із батьком та умов життя на які послався суд є: Акт обстеження умов проживання від 9 грудня 2024 року, Акт №615 про проживання особи без реєстрації від 3 грудня 2024 року, виданий КП «Управитель «ЖЕО», Витяг з Реєстру територіальної громади від 19 листопада 2024 року. Суд послався на встановлений факт того, що мати самоусунулася від виховання, а дитина перебуває на повному фінансовому утриманні батька та більше до нього прив’язана, тому визначив місце проживання малолітньої дитини: сина ОСОБА34, ____ року народження, разом з його батьком – ОСОБА32, як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує неповнолітню дитину.
   54. Справа № 442/3877/25 за позовом ОСОБА35 до ОСОБА36 про розірвання шлюбу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Строк розгляду справи тривав 24 календарних дні. Позов задоволено частково, визначено місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА37, ____ року народження (6 років), разом з її батьком – ОСОБА35, а у розірванні шлюбу – відмовлено. Зі змісту судового рішення убачається, що сторони у судове засідання не з’явились, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить після розірвання шлюбу визначити місце проживання дитини разом із батьком. Відповідач (матір) відзив на позовну заяву не подавала, лише подала заяву про визнання збільшених позовних вимог та просила розгляд справи проводити у її відсутності. Судове рішення у даній справі ґрунтується на довідці, виданої лікарем-педіатром від 21 серпня 2019 року про те, що матір дитини контакту з лікарем не підтримує; довідці, виданої директором закладу дошкільної освіти від 17 липня 2025 року, що саме батько постійно приводить і забирає доньку, відвідує батьківські збори; письмових свідчень ОСОБА38, матері позивача (у судовому засіданні не допитувалась); бажанням неповнолітньої дитини (ОСОБА37, ____ року народження) проживати тільки з позивачем (батьком).
   55. Справа № 442/8676/23 за позовом ОСОБА39 до ОСОБА40 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей та встановлення юридичного факту. Неповнолітні: ОСОБА41, ____ року народження та ОСОБА42, ____ року народження. У судовому рішенні зазначено, що сторони у судове засідання не з’явились, від відповідачки ОСОБА40 надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає (розгляд справи тривав 63 дні, з них робочих 45 днів).
   56. Справа № 442/9236/23 за позовом ОСОБА43 до ОСОБА44 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання дитини батьком (строк розгляду справи становив 49 днів). Неповнолітній: ОСОБА45, ____ року народження (9 років). Сторони у судове засідання не з’явились, відповідачка подала нотаріально посвідчену заяву в якій зазначила, що не заперечує, щоб питання позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітнього сина – ОСОБА45,____ року народження, розглядалося в органах опіки та піклування та в суді, без її участі. При ухваленні рішення суд послався на бажання неповнолітнього проживати з батьком, Акт обстеження умов проживання від 5 січня 2024 року, письмовими показами свідків (сусідів), які додані позивачем (у судовому засіданні не допитувались). Розгляд справи тривав 35 днів.
   57. Справа № 442/620/24 за позовом ОСОБА46 до ОСОБА47 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини (неповнолітній: ОСОБА48, ____ року народження (14 років) та встановлення факту самостійного виховання дитини батьком (строк розгляду справи становив 24 дні).. Сторони у судове засідання не з’явились, від відповідачки надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає.
   58. Справа № 442/1161/24 за заявою ОСОБА49, заінтересована особа: ОСОБА50, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (строк розгляду справи становив 13 днів). Неповнолітня: ОСОБА51, ____ року народження (2,5 років). У судовому рішенні зазначено, що сторони у судове засідання не з’явились, заінтересована особа ОСОБА50 подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримала, зазначивши, що ОСОБА49 самостійно виховує та утримує їхню спільну доньку. Суд вказав, що відповідно до Акту обстеження умов проживання від 26 січня 2024 року, наданих представникам відділу-служби у справах дітей та відображених в зазначеному вище Акті обстеження фактів, зокрема, що ОСОБА49 проживає за адресою: АДРЕСА3, разом з донькою ОСОБА51, ____ року народження, яку самостійно виховує, донька перебуває на його утриманні, донька забезпечена всім необхідним, а саме житлом, в якому є електро -, газо -, водопостачання та водовідведення, наявна техніка, меблі, сезонний одяг, окрема кімната та все необхідне для повноцінного розвитку та виховання.
   59. Справа № 442/4253/24 за заявою ОСОБА52, заінтересована особа: ОСОБА53, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 10 днів). Неповнолітня: ОСОБА54, ____ року народження. Учасники справи у судове засідання не з’явились. Від заінтересованих осіб Відділу - служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА53 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, крім того ОСОБА53 щодо задоволення вимог ОСОБА52 не заперечує.
   60. Справа № 420/804/25 за позовом ОСОБА55 до ОСОБА56, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 20 днів). Неповнолітня: донька ОСОБА57, ____ року народження (5,5 років). У рішенні указано, що сторони у судове засідання не з’явились, відповідач відзив на позовну заяву не подавала, але подала заяву про визнання заявлених позовних вимог в частині розірвання шлюбу та заперечила в частині задоволення позовних вимог про визнання місця проживання доньки разом з батьком (позивачем).
   61. Будь-які висновки (акти) тощо від органів опіки та піклування в наданих на запит дисциплінарного інспектора матеріалах судової справи відсутні.
   62. Справа № 442/1139/24 за позовом ОСОБА58 до ОСОБА59, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав (строк розгляду справи становив 38 днів). Позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА60, ____ року народження (13 років). Зі змісту рішення убачається, що сторони у судове засідання не з’явились. Відповідач відзив на позовну заяву не подавала, але подала заяву, в якій вона просить проводити розгляд справи у її відсутності, крім того відповідно до Заяви від 5 лютого 2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Легеда М.М., остання не заперечила проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої дочки ОСОБА60 (в матеріалах судової справи, наданих на запит дисциплінарного інспектора, така заява відсутня). Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області (лист від 20 березня 20204 року № 88) повідомив суд, що не може надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА59 батьківських прав, у зв’язку з тим, що вона перебуває у Польщі. Обставини складання відповідачкою в цей же час нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області заяви судом не досліджувалось. Судом вказано, що при вирішенні справи врахована думка доньки ОСОБА60, ____ року народження, разом з тим відповідно до протоколу судового засідання, сторони в судове засідання не з’явились.
   63. Справа №442/480/25 за позовом ОСОБА61 (АДРЕСА4) до ОСОБА62 (АДРЕСА4), за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (м. Дрогобич, пл. Ринок,1) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 16 днів). Малолітні діти: ОСОБА63, ____ року народження (4 років 11 місяців) та ОСОБА64, ____ року народження (4 роки). Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Від відповідачки надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради висновків про визначення місця проживання дітей та про умови проживання дітей не надавав, акт про обстеження умов проживання у матеріалах справи відсутній. У судовому рішенні зазначено, що «Оскільки доньки ОСОБА63, ____ року народження та ОСОБА64, ____ року народження виявили бажання проживати тільки з позивачем ОСОБА61, де останній і зареєстрований: АДРЕСА4, тобто тільки з батьком, більше прив’язані до нього та краще знаходять з ним спільну мову, зазначені вище обставини не заперечуються і матір`ю дитини, яка проживає окремо від них, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання своїх доньок та їх перебування на повному фінансовому утриманні батька». Разом з тим, У матеріалах справи відсутні відомості про спосіб, у який неповнолітні доньки позивача висловили бажання проживати з батьком. Також у матеріалах містяться Витяги з реєстру територіальної громади, відповідно до яких ОСОБА62 з 12 квітня 2023 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА4.
   64. Справа №442/10142/24 за позовом ОСОБА65 до ОСОБА66, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 9 днів). Неповнолітня: ОСОБА67, ____ року народження (14 років). Відповідач відзив на позовну заяву не подавала, надійшла заява про визнання заявлених позовних вимог. Зі змісту рішення убачається, що донька виявила бажання проживати тільки з позивачем, тобто тільки з батьком, більше прив’язана до нього та краще знаходить з ним спільну мову, зазначені вище обставини не заперечуються і матір’ю дитини, яка зареєстрована окремо від позивача, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання своєї доньки та її перебування на повному фінансовому утриманні батька. Судове рішення ґрунтується на свідченнях хрещеного батька (ОСОБА68) неповнолітньої дитини, довідок лікарів (сімейного та стоматолога) та школи, а також Акту обстеження умов проживання. Разом з тим, у матеріалах судової справи відсутні відомості про те, яким чином неповнолітні доньки позивача висловити своє бажання проживати тільки з батьком.
   65. Справа №442/5256/24 за позовом ОСОБА69 до ОСОБА70, третя особа: Сектор-Служба у справах дітей Східницької територіальної громади, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів). Першочергово позовна заява цього ж позивача про розірвання шлюбу була розподілена на суддю Нагірну Олесю Богданівну, проте ОСОБА69 подав заяву про повернення позовної заяви. Неповнолітні: доньки ОСОБА71, ____ року народження (10 років), ОСОБА72, ____ року народження (6 років). У рішенні вказано, що сторони у судове засідання не з’явились. В матеріалах справи міститься нотаріальна заява від 18 червня 2024 року в якій відповідачка мати ОСОБА70 не заперечує проти визначення місця проживання неповнолітніх доньок разом з їх батьком (позивачем).
   66. Справа № 442/1303/25 за позовом за позовом ОСОБА73 до ОСОБА74, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Неповнолітні: син ОСОБА75, ____ року народження (7 років) та дочки ОСОБА76, ____ року народження (2,5 років). Сторони у судове засідання не з’явились. В матеріалах справи міститься заява від 24 лютого 2025 року в якій відповідачка мати ОСОБА74 повністю визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує проти визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з їх батьком (позивачем). Строк розгляду справи тривав 14 днів.
   67. Справа №442/5419/24 за позовом ОСОБА77 до ОСОБА78, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів) Неповнолітній: ОСОБА79, ____ року народження (2 роки, 10 місяців). У судовому рішенні зазначено: «Оскільки син виявив бажання проживати тільки з позивачем ОСОБА80, де останній проживає і зареєстрований: АДРЕСА5, тобто тільки з батьком, більше прив’язаний до нього та краще знаходить з ним спільну мову, зазначені вище обставини не заперечуються і матір’ю дитини, яка проживає та зареєстрована окремо від них, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання свого сина та його перебування на повному фінансовому утриманні батька».
   68. Подібним чином, з істотними порушеннями норм процесуального права суддя Гарасимків Л.І. задовольняла аналогічні вимоги у справах.
   69. Справа № 442/1304/24 за позовом ОСОБА81 до ОСОБА82, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини (строк розгляду справи становив 26 днів).
   70. Справа №442/4254/24 за заявою ОСОБА83, заінтересована особа: ОСОБА84, заявник: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 10 днів).
   71. Справа №442/5168/24 за позовом ОСОБА85 до ОСОБА86, за участю третьої особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 16 днів).
   72. Справа №442/5170/24 за позовом ОСОБА87 до ОСОБА88, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 16 днів).
   73. Справа №442/5177/24 за позовом ОСОБА89 до ОСОБА90, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 17 днів).
   74. Справа №442/5153/24 за позовом ОСОБА91 до ОСОБА92, третя особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 16 днів).
   75. Справа №442/5194/24 за позовом ОСОБА93 до ОСОБА94, третя особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради в особі служби у справах дітей про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей (строк розгляду справи становив 16 днів).
   76. Справа №442/5452/24 за позовом ОСОБА95 до ОСОБА96, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 12 днів).
   77. Справа №442/5293/24 за позовом ОСОБА97 до ОСОБА98, третя особа: Виконавчий комітет Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 18 днів).
   78. Справа №442/5275/24 за позовом ОСОБА99 до ОСОБА100, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 18 днів). Першочергово позовна заява цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Нагірну Олесю Богданівну, проте ОСОБА99 подав заяву про повернення позовної заяви.
   79. Справа №442/5458/24 за позовом ОСОБА101 до ОСОБА102, третя особа: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 13 днів).
   80. Справа №442/5326/24 за позовом ОСОБА103 до ОСОБА104, третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 15 днів).
   81. Справа №442/5373/24 за позовом ОСОБА105 до ОСОБА106, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів).
   82. Справа №442/5415/24 за позовом ОСОБА107 до ОСОБА108, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів).
   83. Справа №442/5461/24 за позовом ОСОБА109 до ОСОБА110, за участю третьої особи : Меденицької селищної ради, Дрогобицького районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей та встановлення юридичного факту (строк розгляду справи становив 14 днів).
   84. Справа №442/5506/24 за позовом ОСОБА111 до ОСОБА112, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 13 днів). Першочергово позовна заява цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Нагірну Олесю Богданівну, проте ОСОБА111 подав заяву про повернення позовної заяви.
   85. Справа №442/5412/24 за позовом ОСОБА113 до ОСОБА114, третя особа: Відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 15 днів).
   86. Справа №442/5503/24 за позовом ОСОБА115 до ОСОБА116, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів). Першочергово позовна заява цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Нагірну Олесю Богданівну, проте ОСОБА115 подав заяву про повернення заяви.
   87. Справа №442/5142/24 за позовом ОСОБА117 до ОСОБА118, третя особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області як орган опіки та піклування, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 28 днів).
   88. Справа №442/5672/24 за позовом ОСОБА119 до ОСОБА120, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 12 днів).
   89. Справа №442/5481/24 за позовом ОСОБА121 до ОСОБА122, за участю третьої особи – Голосіївського районного державного адміністрації у м. Києві, служби у справах дітей та сім’ї, Голосіївського районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки у м.Києві про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей та встановлення юридичного факту (строк розгляду справи становив 19 днів). Справа розглядалась без повідомлення (виклику) сторін.
   90. Справа №442/5664/24 за позовом ОСОБА123 до ОСОБА124, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів).
   91. Справа №442/4316/24 за заявою ОСОБА125, заінтересована особа: ОСОБА126, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 58 днів).
   92. Справа №442/5617/24 за позовом ОСОБА127 до ОСОБА128, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 16 днів).
   93. Справа №442/5539/24 за позовом ОСОБА129 до ОСОБА130 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів).
   94. Справа №442/5779/24 за позовом ОСОБА131 до ОСОБА132, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів).
   95. Справа №442/5850/24 за позовом ОСОБА133 до ОСОБА134, третя особа: Служба у справах дітей Меденицької селищної ради, третя особа: Орган опіки та піклування — відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 12 днів).
   96. Справа №442/5851/24 за позовом ОСОБА135 до ОСОБА136, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця дитини (строк розгляду справи становив 16 днів).
   97. Справа №442/5836/24 за позовом ОСОБА137 до ОСОБА138, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Крамара Ореста Володимировича, проте ОСОБА137 подав заяву про повернення позовної заяви.
   98. Справа №442/5843/24 за позовом ОСОБА139 до ОСОБА140, третя особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради в особі служби у справах дітей, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів).
   99. Справа №442/5845/24 за позовом ОСОБА141 до ОСОБА142, третя особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів).
   100. Справа №442/5940/24 за позовом ОСОБА143 до ОСОБА144, третя особа: Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 15 днів).
   101. Справа №442/5894/24 за позовом ОСОБА145 до ОСОБА146, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   102. Справа №442/5 849/24 за позовом ОСОБА147 до ОСОБА148, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про стягнення аліментів на утримання дитини, розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   103. Справа №442/5901/24 за позовом ОСОБА149 до ОСОБА150, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 16 днів). Зауважу, що перед цим ОСОБА149 було притягнуто до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску (постанова Новоселицького районного суду Чернівецької області від 9 серпня 2024 року по справі № 720/1469/24).
   104. Справа №442/4252/24 за заявою ОСОБА151, заінтересована особа: ОСОБА152, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 74 дні).
   105. Справа №442/5272/24 за заявою ОСОБА153, заінтересована особа: ОСОБА154, заінтересована особа: Відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 42 дні). Перед цим позивач подав 5 заяв про встановлення факту, що має юридичне значення, проте кожного разу заявник подавав заяву про повернення заяви, поки справа не потрапила до судді Гарасимків.
   106. Справа №442/5200/24 за заявою ОСОБА155, заінтересована особа: ОСОБА156, заінтересована особа: Орган опіки та піклування – відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 44 дні).
   107. Справа №442/5906/24 за позовом ОСОБА157 до ОСОБА158, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 16 днів).
   108. Справа №442/5830/24 за позовом ОСОБА159, інтереси якого представляв адвокат ОСОБА160, до ОСОБА161, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Дрогобицької міської ради, про позбавлення батьківських прав (строк розгляду справи становив 49 днів).
   109. Справа №442/5965/24 за позовом ОСОБА162 до ОСОБА163, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 16 днів).
   110. Справа №442/5956/24 за позовом ОСОБА164 до ОСОБА165, третя особа: Орган опіки та піклування Трускавецької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   111. Справа №442/5960/24 за позовом ОСОБА166 до ОСОБА167, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   112. Справа №442/5955/24 за позовом ОСОБА168 до ОСОБА169, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування Трускавецької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   113. Справа №442/5959/24 за позовом ОСОБА170 до ОСОБА171, третя особа: Орган опіки та піклування Трускавецької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   114. Справа №442/5951/24 за позовом ОСОБА172 до ОСОБА173, Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   115. Справа №442/5957/24 за позовом ОСОБА174 до ОСОБА175, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   116. Справа №442/5941/24 за позовом ОСОБА176 до ОСОБА177, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 19 днів).
   117. Справа №442/5885/24 (в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) за позовом ОСОБА178 до ОСОБА179, за участю третьої особи: Відділ у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та Дрогобицький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 25 днів).
   118. Справа №442/4261/24 за заявою ОСОБА180, заінтересована особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, заінтересована особа: ОСОБА181, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 78 днів).
   119. Справа №442/5834/24 за заявою ОСОБА182, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, заінтересована особа: ОСОБА183, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 26 днів). Першочергово заява цього ж заявника про встановлення факту, що має юридичне значення було розподілено на суддю Нагірну Олесю Богданівну, проте ОСОБА182 подав заяву про повернення заяви.
   120. Справа №442/5949/24 за зустрічним позовом ОСОБА184 до ОСОБА185, за участю третьої особи Орган опіки та піклування відділ-служба у справах дітей виконавчого комітету Бориславської міської Ради про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує дитину (строк розгляду справи становив 26 днів).
   121. Справа №442/6860/24 за позовом ОСОБА186 до ОСОБА187, третя особа: Орган опіки та піклування - відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та встановлення факту утримання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів).
   122. Справа №442/6837/24 за позовом ОСОБА188 до ОСОБА189, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини було розподілено на суддю Павлів Зоряну Степанівну, проте позивач подав заяву про повернення позовної заяви. Крім того, ОСОБА188 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство (постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2017 року по справі № 442/4502/17, 1 вересня 2023 року по справі № 442/5403/23, 11 березня 2024 року по справі № 442/1384/24) та водіння в нетверезому стані (постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.10.2019).
   123. Справа №442/6830/24 за позовом ОСОБА190 до ОСОБА191, третя особа: Орган опіка та піклування — відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицького міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та встановлення факту утримання дитини (строк розгляду справи становив 63 дні).
   124. Справа №442/8301/24 за заявою ОСОБА192, заінтересована особа: ОСОБА193, заінтересована особа: Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення (строк розгляду справи становив 15 днів).
   125. Справа №442/8477/24 за позовом ОСОБА194 до ОСОБА195, третя особа: Орган опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дітей (строк розгляду справи становив 13 днів). Перед цим ОСОБА194 подав 6 позовів про визначення місця проживання дитини з батьком, проте кожного разу позивач подавав заяву про повернення позовної заяви, поки справа не потрапила до судді Гарасимків.
   126. Справа №442/8467/24 за позовом ОСОБА196 до ОСОБА197, заінтересована особа: Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та встановлення факту утримання дитини (строк розгляду справи становив 53 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини було розподілено на суддю Курус Руслану Іванівну, проте ОСОБА196 подав заяву про повернення позовної заяви.
   127. Справа №442/8465/24 за позовом ОСОБА198 до ОСОБА199, за участю третьої особи : Гординянської сільської ради, Дрогобицького районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини ____ про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 49 днів). Неповнолітній: ОСОБА200, ____ року народження (1 рік, 7 місяців). У судовому рішенні зазначено, що син ОСОБА200, ____ року народження виявив бажання проживати тільки з позивачем ОСОБА198, де останній і зареєстрований:АДРЕСА6, тобто тільки з батьком, більше прив’язаний до нього та краще знаходить з ним спільну мову, зазначені вище обставини не заперечуються і матір’ю дитини, яка проживає та зареєстрована окремо від них, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання своєї доньки та її перебування на повному фінансовому утриманні батька.
   128. Справа №442/8319/24 за позовом ОСОБА201 до ОСОБА202, за участю третьої особи : Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про розірвання шлюб (строк розгляду справи становив 23 дні).
   129. Справа №442/8316/24 за позовом ОСОБА203 до ОСОБА204, третя особа: Виконавчий комітет Меденицької селищної ради, про розірвання шлюбу (строк розгляду справи становив 9 днів).
   130. Справа №442/8 745/24 за заявою ОСОБА205, заінтересована особа: ОСОБА206, заінтересована особа: Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (строк розгляду справи становив 14 днів).
   131. Справа №442/8958/24 за позовом ОСОБА207 до ОСОБА208, третя особа: Служба у справах дітей Пустомитівської територіальної громади про розірвання шлюбу (строк розгляду справи становив 19 днів).
   132. Справа №442/8775/24 за позовом ОСОБА209 до ОСОБА210, Третя особа: Відділ Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 22 дні). Перед цим позивач подавав 4 позови про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком, проте кожного разу позивач подавав заяву про повернення позовної заяви, поки справа не потрапила до судді Гарасимків Л.І.
   133. Справа №442/8943/24 за позовом ОСОБА211 до ОСОБА212, третя особа: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу (строк розгляду справи становив 19 днів). Перед цим ОСОБА211 двічі подавав позови про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком, проте кожного разу позивач подавав заяву про повернення позовної заяви, поки справа не потрапила до судді Гарасимків.
   134. Справа №442/8300/24 за позовом ОСОБА213 до ОСОБА214, за участю третьої особи: Меденицької селищної ради, Дрогобицького районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини ____ про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 37 днів).
   135. Справа №442/8743/24 за позовом ОСОБА215 до ОСОБА216, за участю третьої особи : Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, Дрогобицького районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, встановлення юридичного факту (строк розгляду справи становив 27 днів).
   136. Справа №442/9595/24 за позовом ОСОБА217Мелька Івана Івановича до ОСОБА218Мелько Маряни Миколаївни, третя особа: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 13 днів).
   137. Справа №442/8939/24 за позовом ОСОБА219 до ОСОБА220, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 36 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини було розподілено на суддю Павлів Зоряни Степанівни, проте ОСОБА219 подав заяву про повернення позовної заяви.
   138. Справа №442/9599/24 за позовом ОСОБА221 до ОСОБА222, третя особа: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   139. Справа №442/9611/24 за позовом ОСОБА223 до ОСОБА224, третя особа: Від діл Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 20 днів).
   140. Справа №442/9685/24 за позовом ОСОБА225 до ОСОБА226, заінтересована особа: Служба у справах дітей Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 20 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини було розподілено на суддю Кучаковського Юрія Сергійовича, проте ОСОБА225 подав заяву про повернення позовної заяви.
   141. Справа №442/10006/24 за позовом ОСОБА227 до ОСОБА228, третя особа: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 12 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Хомика Андрія Петровича, проте ОСОБА227 подав заяву про повернення позовної заяви. Після цього ОСОБА227 повторно подав позовну заяву про розірвання шлюбу. За результатами автоматизованого розподілу позов потрапив до судді Павлів Зоряни Степанівни, проте ОСОБА227 знову подав заяву про повернення позовної заяви.
   142. Справа №442/9859/24 за позовом ОСОБА229 до ОСОБА230, третя особа: Орган Опіки та піклування Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Хомика Андрія Петровича, проте ОСОБА229 подав заяву про повернення позовної заяви. Після цього ОСОБА229 повторно подав позовну заяву про розірвання шлюбу. За результатами автоматизованого розподілу позов потрапив до судді Курус Руслани Іванівни, проте ОСОБА229 знову подав заяву про повернення позовної заяви.
   143. Справа №442/9754/24 за позовом ОСОБА231 до ОСОБА232, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 18 днів).
   144. Справа №442/9742/24 за позовом ОСОБА233, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА2, до ОСОБА234, за участю третьої особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської Ради Львівської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розлучення батьків (строк розгляду справи становив 18 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Курус Руслану Іванівну, проте ОСОБА233 подав заяву про повернення позовної заяви.
   145. Справа №442/9768/24 за позовом ОСОБА235 до ОСОБА236, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Дрогобицької міської ради Львівської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини було розподілено на суддю Павлів Зоряну Степанівну, проте ОСОБА235 подав заяву про повернення позовної заяви.
   146. Справа №442/10022/24 за позовом ОСОБА237 до ОСОБА238, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 14 днів).
   147. Справа №442/9994/24 за позовом ОСОБА239 до ОСОБА240, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Меденицької селищної ради, про розірвання шлюбу (строк розгляду справи становив 13 днів).
   148. Справа №442/10048/24 за позовом ОСОБА241 до ОСОБА242, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 17 днів).
   149. Справа №442/10298/24 за позовом ОСОБА243, інтереси якого представляв адвокат ОСОБА244 до ОСОБА245, за участю третьої особи: Служба у справах дітей Трускавецької міської Ради Львівської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 13 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Хомика Андрія Петровича, проте ОСОБА243 подав заяву про повернення позовної заяви.
   150. Справа №442/10311/24 за позовом ОСОБА246 до ОСОБА247, за участю третьої особи: Виконавчого комітету Дрогобицької міської Ради в особі служби у справах дітей, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (строк розгляду справи становив 13 днів). Першочергово позов цього ж позивача про розірвання шлюбу було розподілено на суддю Хомика Андрія Петровича, проте ОСОБА246 подав заяву про повернення позовної заяви.
   151. Справа №442/10306/24 за позовом ОСОБА248 до ОСОБА249, за участю третьої особи Дрогобицької міської Ради та Дрогобицького районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, встановлення юридичного факту (строк розгляду справи становив 14 днів).

5. Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
   1. 1. Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
      2. Диспозиція цієї правової норми по суті містить ознаки двох самостійних складів дисциплінарних проступків:

– допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

– грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

1. 1. 3. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 3 лютого 2022 року (провадження № 11-40сап21), допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення правил людини і основоположних свобод є самостійним складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не передбачає настання негативних наслідків, оскільки порушення правил людини і основоположних свобод за своєю суттю і є такими негативними наслідками.
      4. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
      5. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
      6. Згідно частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
      7. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
      8. Частина четверта статті 19 ЦПК України визначає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
      9. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
      10. Згідно частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
      11. Пунктом першим частини четвертої статті 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
      12. У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 351/1971/23 (провадження № 61-2180св24) зроблено висновок, що: «суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не звернув уваги на те, що у справі спір виник із сімейних відносин та не стосувався стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів, зміни способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, а тому ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження. […]З огляду на зазначені порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог».
      13. Водночас установлено, що у справах де предметом позовних вимог були вимоги про визначення місця проживання дітей та суддею Герасимків Л.І. розглядалися такі справи одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
      14. Визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав матерів по відношенню до дітей безпосередньо впливає на обсяг і спосіб реалізації батьківських прав та обов’язків, передбачених Сімейним кодексом України, а також на реалізацію прав та законних інтересів самої дитини. Такі спори об’єктивно передбачають наявність протилежних правових позицій сторін, необхідність встановлення поведінки кожного з батьків, умов проживання дитини, її соціального оточення, психологічного стану та реального виконання батьківських обов’язків. Сукупність зазначених обставин виключає можливість їх повноцінного дослідження у межах непозовного, спрощеного процесуального порядку.
      15. Згідно статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
      16. Частиною першої статті 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
      17. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина четверта статті 294 ЦПК України).
      18. Як установлено Першою дисциплінарною палатою суддею розглядалися заяви про установлення юридичного факту (проживання дітей з батьком та перебування дітей на утриманні батька) за відсутності учасників справи.
      19. Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
      20. Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
      21. Отже, суди розглядають справи про визначення місця проживання дітей виключно у випадках наявності факту порушеного права та реального спору між сторонами щодо зазначеного факту.
      22. У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
      23. Таким чином правові норми зобов’язують суддю при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв’язків із сім’єю, крім випадків, коли сім’я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
      24. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об’єктивних обставин спору.
      25. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 602/743/21 зазначив, що суд при розгляді справ про позбавлення батьківських прав на перше місце має ставити якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
      26. Водночас суддею під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав суддею не встановлено фактичні дані, зокрема щодо ставлення матерів до дітей та їх поведінку, неможливості зміни у кращу сторону, а також наявності вини у діях матерів у невиконанні материнських обов’язків.
      27. Таким чином, установлені обставини свідчать не про окремі процесуальні недоліки чи неповноту судового розгляду, а про системне ігнорування суддею базових стандартів розгляду справ, у центрі яких перебувають права та інтереси дитини.
      28. У порушення процесуального закону, невстановлення суддею фактичних обставин, які відповідно до усталеної практики Верховного Суду є визначальними для вирішення спору щодо місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав, означає, що судовий розгляд фактично було зведено до формального затвердження наперед заданого результату без реальної перевірки того, що саме відповідає найкращим інтересам дитини. Такий підхід суперечить приписам сімейного законодавства, Конвенції про права дитини та практиці Верховного Суду, а також може свідчити про грубе нехтування суддею обов’язком забезпечити пріоритет прав дитини над процесуальною зручністю чи формальною узгодженістю позицій сторін.
      29. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
      30. У досліджених Першою дисциплінарною палатою справах заявники просили встановити факт самостійного виховання дитини. Заявлені вимоги пов’язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу батька, який самостійно виховує дитину, і від якого залежить виникнення у нього в майбутньому зокрема права на оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується одним з батьків, а також переміщення дітей без документального підтвердження.
      31. Сімейним кодексом України чітко встановлено, що сімейні права та обов’язки є такими, що тісно пов’язані між собою, а тому не можуть бути передані іншій особі. З огляду на таке можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу можливості користуватися батьківською правосуб’єктністю, такі права та обов’язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно їх виконує.
      32. Факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватися в безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
      33. Зазначене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлені ним у постанові Великої Палати від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), а також практиці Верховного Суду такої категорії справ, яка є усталеною та незмінною (див. постанову Верховного Суду від 20 січня 2026 року у справі № 705/7214/24 (провадження № 61- 6387св25)), ухвалу Верховного Суду від 15 січня 2026 року у справі № 473/4553/25 (провадження № 61-118ск26), постанову Верховного Суду від 15 січня 2026 року у справі № 442/5036/24 (провадження № 61-7255св25), постанову Верховного Суду від 20 лютого 2025 року у справі № 128/3616/24 (провадження № 61-518св25), постанову Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 353/886/24 (провадження № 61-15497св24).
      34. Згідно з частиною шостою статті 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень, а у випадках, встановлених законом, їх участь є обов’язковою.
      35. Частинами четвертою – шостою статті 19 СК України прямо передбачено, що при розгляді судом спорів щодо спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі обстеження умов проживання дитини, батьків та інших осіб, а також інших матеріалів, що мають значення для справи. Законодавець надає суду право не погодитися з таким висновком, однак не допускає можливості його ігнорування або усунення відповідного органу від участі у справі.
      36. Також слід зазначити, що в порушення норм права та пунктів 72-73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, в матеріалах розглянутих суддею Гарасимків Л.І. справ відсутній обов’язковий висновок органу опіки та піклування, необхідний для прийняття відповідного рішення.
      37. Згідно постанови Верховного Суду від 11 грудня 2023 року в справі № 523/19706/19, у якій зазначено, що обов’язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися, є безпідставними, оскільки Верховний Суд у цій постанові зазначив, що у разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами.
      38. Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов’язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв’язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо.
      39. Невжиття суддею Гарасимків Л.І. заходів щодо витребування та врахування обов’язкового письмового висновку органу опіки та піклування у вищезазначених справах є істотним порушенням норм процесуального права, що порушує принципи забезпечення найкращих інтересів дитини та повноти і об’єктивності судового розгляду.
      40. Розгляд справи в порядку окремого провадження та в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін фактично виключив можливість/необхідність залучення органу опіки та піклування, що призвело до ухвалення судового рішення без обов’язкового за законом письмового висновку спеціально уповноваженого органу, який є одним із ключових інструментом оцінки найкращих інтересів дитини. Така ситуація свідчить не про процесуальний розсуд суду, а про ігнорування імперативних приписів сімейного законодавства.
      41. Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
      42. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
      43. Стаття 12 Конвенції про права дитини визначає, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
      44. У Зауваженнях загального порядку № 12 «Право дитини бути заслуханою», CRC/ C/GC/12 від 20 липня 2009 року Комітет зауважив, що право всіх дітей бути заслуханими і сприйнятими з усією серйозністю є одним з основоположних принципів Конвенції.
      45. У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21 вказано, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України.
      46. Так, зокрема у справі № 442/8676/23 встановлено, що ОСОБА41 народилася ____ року (на момент ухвалення судового рішення 7 лютого 2024 року їй виповнилося 16 років) та ОСОБА42, народилася ____ року (на момент ухвалення судового рішення 7 лютого 2024 року їй виповнилося 18 років).
      47. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства неповнолітня ОСОБА41 (16 років) мала вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків.
      48. Суддя в порушення вимог статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України не уповноважена визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Проте суддя проігнорувала вказані вимоги закону та ухвалювала судові рішення у справах щодо визначення місця проживання дітей, яким виповнилося 14 років.
      49. Також ОСОБА42 (18 років), стосовно якої було визначено місце проживання, на час ухвалення судового рішення у справі досягла повноліття, а отже відповідно до закону не є дійсною і самостійно визначає своє місце проживання.
      50. Установлено, що у справах про визначення місця проживання дітей думка дітей, які досягли 10 років не була заслухана саме судом, зважаючи на те, що вік дітей давав можливість суду вислухати їх думки щодо місця їх проживання.
      51. Варто відзначити, що суддею Герасимків Л.І. не вживалось установлених законом заходів з метою з’ясування думки дітей під час вирішення питання визначення їх місця проживання та належним чином не мотивувала відсутність такої необхідності, обмежившись у деяких справах лише посиланням на акти про обстеження житлових умов, у яких такі відомості були зазначені.
      52. Застосування непозовного порядку та розгляду справ без виклику учасників справи унеможливило з’ясування думки дітей, з урахуванням їх віку та рівня розвитку, що є складовою принципу забезпечення найкращих інтересів дитини та невід’ємним елементом судового розгляду спорів цієї категорії. Фактичне усунення дітей від участі у процесі призвело до ухвалення рішення без дослідження їх особистої прихильності, психологічного стану, сталих соціальних зав’язків і реального сприйняття умов проживання.
      53. Отже, розгляд справ щодо визначення місця проживання дитини в порядку окремого провадження та в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін призвів до підміни повноцінного судового розгляду формальною процедурою, яка за своєю природою не здатна забезпечити захист прав дитини. Такі процесуальні рішення спричинили системне нівелювання принципів змагальності, рівності сторін, безпосередності дослідження доказів та обов’язкової участі органу опіки та піклування, а відтак може бути розцінене як істотне порушення норм процесуального та сімейного законодавства, та підлягає належній дисциплінарній оцінці.
      54. Інші обставини наведених дисциплінарних скарг можуть бути досліджені під час розгляду дисциплінарної справи.

1. 1. 1. Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне чи внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
      2. Вища рада правосуддя у своїх рішеннях неодноразово вказувала, що вмотивованість судового рішення – це вимога як процесуального, так і матеріального характеру, яка з огляду на зміст судового рішення досягається через повноту викладених у ньому обставин справи, доказів, мотивів учасників справи з наданням їм правової оцінки та формулюванням системно пов’язаних з такою оцінкою висновків.
      3. За процесуального підходу дотримання вимоги щодо вмотивованості судового рішення забезпечується, головним чином, у процесі судового розгляду справи за допомогою надання відповіді на всі основні аргументи, доводи сторін та інших учасників справи, правильного застосування норм матеріального права та формулювання відповідних такій оцінці правових висновків. Особливістю вимоги стосовно вмотивованості в судовому процесі є також те, що така діяльність однаковою мірою стосується як суду, так і учасників справи (позивача, відповідача, апелянта, касатора, а також сторони, яка їм заперечує).
      4. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобовʼязує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).
      5. ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовʼязує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43).
      6. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
      7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 11-90сап21 виклала правовий висновок щодо застосування положень пункту підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «…процесуальна вимога вмотивованості рішення по суті є проявом самої природи рішення як акта, що містить відповіді на правові питання, які виникли у справі, та визначає дії, які мають бути здійснені у зв’язку зі встановленими фактичними обставинами. Оскільки кожне рішення приймається саме у звʼязку з певними фактичними обставинами, уся попередня перед прийняттям рішення процесуальна діяльність і полягає, зрештою, у збиранні, перевірці й оцінці тих фактичних даних – доказів, на підставі яких приймаються певні рішення і які власне й обґрунтовують його. В основі кожного судового рішення повинні лежати встановлені у справі фактичні обставини, що свідчать про наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість прийняття цього рішення».
      8. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об’єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов’язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
      9. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
      10. При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.
      11. Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
      12. Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19, постанова Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 607/15704/22).
      13. У досліджених справах відповідачі подали заяви в яких не заперечували проти заявлених позовних вимог.
      14. Суддя ухвалювала судові рішення на підставі заяв відповідачів про визнання позовів та як убачається зі змісту рішень, суддя Герасимків Л.І. не навела мотивів щодо прийняття аргументів позивачів (заявників), на які містяться посилання в позовних заявах та заявах про встановлення юридичних фактів, обмежившись викладенням в рішенні суду змісту позовних заяв, як установлених фактичних обставин.
      15. У порушення наведених вимог закону суддя також не навела мотивів з приводу які саме та чому враховуються чи не враховуються інтереси дітей при вирішенні спорів.
      16. Зі змісту досліджуваних Першою Дисциплінарною палатою рішень суддя Герасимків Л.В. належним чином не навела мотивів, щодо неврахування вимог закону щодо рівних прав батьків у вихованні дітей (стаття 141 СК України), щодо ухвалення рішення без обов’язкової наявності письмових висновків органу опіки та піклування з відображенням характеру відносин батьків з дитиною, не наведено аргументів щодо незаслуховування думки дітей.
      17. За наведених обставин встановлені фактичні дані дають підстави для висновку, що мотивувальні частини судових рішень, ухвалених під головуванням судді Герасимків Л.І., не містять викладення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, які мають визначальне значення для вирішення спорів щодо місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав. А також не відображається мотивів застосування критеріїв визначення найкращих інтересів дитини, сформульованих у практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
      18. Окрім того у справах про встановлення юридичних фактів суддею не наведено мотивів, які правові наслідки має такий юридичний факт та не наведено мотивів щодо не здійснення залучення та належного повідомлення заінтересованих осіб розглянувши справи за їх відсутності, суддя не навела відповідних мотивів.
      19. Формальне відтворення суддею Герасимків Л.І. загальних положень законодавства без встановлення фактичних обставин справи, їх аналізу та мотивованого обґрунтування висновків щодо вирішення спору може свідчити про недотримання суддею вимог щодо наведення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, як елементу права на справедливий суд.
      20. З огляду на системний характер виявлених недоліків, їхню повторюваність та значущість для забезпечення прав дитини, зазначені обставини можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що підлягають перевірці та дослідженню у межах дисциплінарної справи.

5.3.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

1. 1. 2. Суддя повинен додержуватися присяги (частина шоста статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
      3. З набранням чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII текст присяги судді визначено у статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за змістом якої особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді.
      4. Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
      5. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
      6. У преамбулі до Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року (далі – Кодекс), вказано, що, усвідомлюючи значущість (важливість) своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
      7. Кодекс визначає, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
      8. Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.
      9. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.
      10. Зміст Кодексу суддівської етики свідчить про те, що в ньому окреслені стандарти поведінки судді як під час здійснення правосуддя (розділ ІІ), так і визначено, якою має бути його позасудова поведінка (розділ ІІІ) (пункт 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24).
      11. Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.
      12. Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
      13. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
      14. За результатами аналізу відомостей, наданих судом та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено наявність стійкої тенденції до різкого зростання кількості судових справ Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за позовами батьків неповнолітніх дітей щодо визначення місця проживання дитини з батьком або встановлення місяця проживання дитини з батьками, яка спостерігалася після 24 лютого 2022 року.
      15. З урахуванням викладеного можна зробити обґрунтований висновок про те, що у 2022–2025 роках мало місце системне збільшення кількості справ зазначеної категорії, що могло бути зумовлене спробами окремих осіб використати судові рішення з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації.
      16. Події, які є предметом розгляду, набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо діяльності суду, зокрема щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет не лише Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, а й судової системи загалом.
      17. Зокрема, в медіа розміщено публікації:

- «Я – батько-одинак. Дайте відстрочку» (https://zaxid.net/ya_batko_odinak_dayte_vidstrochku_n1629016);

- «Суддя з Дрогобича у 161 з 162 справ визначила проживання дитини з батьком після розлучення» (https://drogmedia.net.ua/2026/01/28/suddya-z-drogobycha-u-161-z-162-spra...);

- «Суддя з Дрогобича 161 раз визначила місце проживання дитини з батьком після розлучення подружжя» (https://lviv.media/lvivshchyna/105543-suddya-z-drogobicha-161-raz-viznac...);

- «Тато за рішенням суду: як дитина може стати щасливим квитком для відстрочки від мобілізації» (https://www.pravda.com.ua/columns/2025/12/08/8010838/).

1. 1. 18. Згідно зі статтями 1–3, 6 Кодексу суддівської етики в редакції, затвердженій XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя:

- повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду;

- має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим;

- має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною;

- повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику;

- повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

1. 1. 19. Відповідно до статей 1–3, 6, 14 Кодексу суддівської етики в редакції, затвердженій XХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя:

- як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. У ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях;

- має проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень, не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб;

- має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності, не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді;

- повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику;

- не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні, має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.

1. 1. 20. З огляду на це, суддя Гарасимків Л.І. не дотрималась етичних норм щодо незалежності, неупередженості та справедливості суду, принципу верховенства права, а її поведінка з метою реалізації мети щодо ухилення військовозобов’язаними від мобілізації, є такою, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
      21. Таким чином, викладені у дисциплінарних скаргах Борисенко А.І. та Буртник Х.В. обставини, вказують на наявність у діях судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
      22. Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Заїки І.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Борисенко А.І. та Буртник Х.В. стосовно судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, викладені у скарзі, вказують на наявність у діях судді Гарасимків Л.І ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
      23. З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І. за ознаками вказаних дисциплінарних проступків.
      24. Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу за скаргами Борисенко Анни Іванівни та Буртник Христини Василівни стосовно судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Лілії Іванівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя