Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Азарова Станіслава Михайловича стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Кабанця Олексія Олексійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 23 квітня 2026 року (вх. № А-619/12/7-26) через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга Азарова С.М. на дії дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (далі – дисциплінарний інспектор) Кабанця О.О. під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотного А.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 23 квітня 2026 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В.
Стислий зміст скарги Азарова С.М.
У скарзі Азаров С.М. зазначив, що дисциплінарний інспектор Кабанець О.О. ухвалою від 2 лютого 2026 року № 284/0/18-26 безпідставно залишив без розгляду та повернув його дисциплінарні скарги (вх. № А‑619/0/7‑26, № А‑619/1/7‑26) стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотного А.М., неправомірно дійшовши висновку, що скарги містять виражені в непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи. На переконання Азарова С.М., зазначена ухвала дисциплінарного інспектора Кабанця О.О. є незаконною, необґрунтованою й такою, що прийнята без фактичного розгляду доказів.
З огляду на викладене скаржник просить забезпечити реальний, а не формальний розгляд дисциплінарних скарг; у разі підтвердження викладених обставин розглянути питання про притягнення дисциплінарного інспектора Кабанця О.О. до дисциплінарної відповідальності; повідомити про результати розгляду у встановлений законом строк.
Позиція Вищої ради правосуддя за результатами перевірки скарги Азарова С.М.
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3713/0/15-24 (далі − Положення).
Державний службовець − це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, − з дня призначення на посаду (частина друга статті 1, частина третя статті 21 Закону України «Про державну службу»).
Кабанець Олексій Олексійович рішенням Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2024 року № 3471/0/15-24 призначений на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя строком на п’ять років.
Згідно з пунктом 26.21 Регламенту Вищої ради правосуддя затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23), зі змінами, дисциплінарне провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частина друга статті 65 Закону України «Про державну службу» містить вичерпний перелік дисциплінарних проступків, допущення яких є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 91) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Обставини, наведені у скарзі Азарова С.М., не свідчать про наявність у діях дисциплінарного інспектора Кабанця О.О. ознак дисциплінарного проступку з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але в разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
Вища рада правосуддя встановила, що дисциплінарну скаргу Азарова С.М. (вх. № А-619/0/7-26) стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотного А.М. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами 22 січня 2026 року розподілено дисциплінарному інспектору – доповідачу Кабанцю О.О. для проведення попередньої перевірки.
Крім того, 26 січня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшло доповнення до дисциплінарної скарги Азарова С.М. щодо дисциплінарного проступку судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотного А.М. (вх. № А-619/1/7-26).
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору це доповнення 26 січня 2026 року передано дисциплінарному інспектору – доповідачу Кабанцю О.О. для проведення попередньої перевірки.
Дисциплінарний інспектор Кабанець О.О. ухвалою від 2 лютого 2026 року № 284/0/18-26 залишив без розгляду дисциплінарні скарги Азарова С.М. стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотного А.М. та повернув скаржнику, оскільки вони містять висловлювання, що принижують честь і гідність судді Заболотного А.М., що не є прийнятним та не має толеруватися під час дисциплінарного провадження.
Частиною шостою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 5.10 глави 5 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено, що дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя зобов’язаний:
сумлінно та професійно виконувати обов’язки для реалізації повноважень служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та цим Положенням;
дотримуватися норм законодавства, відстоювати принципи верховенства права та законності;
дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики;
виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері державної служби та запобігання корупції;
дотримуватись установлених законодавством строків розгляду дисциплінарних проваджень;
дотримуватись установлених законодавством вимог щодо першочергового (пріоритетного) порядку здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів;
забезпечувати розгляд, передання та збереження документів і матеріалів справ, що перебувають у його провадженні;
належним чином та в установлений строк виконувати доручення керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя;
дотримуватися виконавської та службової дисципліни, Правил внутрішнього службового розпорядку Вищої ради правосуддя, правил і норм охорони праці та безпеки, протипожежного захисту, основ організації праці та управління, бережливо та відповідально користуватися ввіреними йому технічними засобами;
постійно підвищувати свій фаховий рівень шляхом вивчення та аналізу національного законодавства, судової практики та практики Європейського суду з прав людини;
не розголошувати та не використовувати в інших цілях, ніж для виконання службових обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
виконувати інші завдання в межах повноважень дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
До повноважень дисциплінарного інспектора належить, зокрема, забезпечення проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг.
На підставі викладеного Вища рада правосуддя дійшла висновку, що здійснення дисциплінарним інспектором покладених на нього повноважень відповідно до вимог чинного законодавства не може свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
Отже, доводи скарги Азарова С.М. фактично зводяться до незгоди з ухвалою дисциплінарного інспектора Кабанця О.О. від 2 лютого 2026 року № 284/0/18-26.
Водночас Вища рада правосуддя констатує, що під час здійснення дисциплінарних проваджень стосовно дисциплінарних інспекторів Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями переглядати по суті їхні ухвали про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та її повернення скаржнику.
Процесуальні рішення, які дисциплінарний інспектор приймає в межах наданих законом повноважень, не підлягають оскарженню чи перегляду Вищою радою правосуддя поза межами передбачених законом процедур.
Згідно з пунктом 26.4 Регламенту Вищої ради правосуддя питання про відмову в порушенні дисциплінарного провадження розглядаються Вищою радою правосуддя на засіданні у пленарному складі в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Ураховуючи встановлені під час попередньої перевірки скарги обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що відсутні підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Кабанця О.О., оскільки не встановлено фактів, які свідчили б про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктом 26.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Кабанця Олексія Олексійовича за скаргою Азарова Станіслава Михайловича.
В. о. Голови
Вищої ради правосуддя
