Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Волкову А.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Бутко Катерини Тарасівни стосовно судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Наталії Анатоліївни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Бутко К.Т. (вх. № Б-1079/7/7-25 від 7 липня 2025 року) стосовно судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 7 липня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Волковій А.М. для попередньої перевірки.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 16 лютого 2026 року № 210/1дп/15-26 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи були встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини, що можуть свідчити про наявність у діях судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

 

 

Відомості про суддю

Білопольська Наталія Анатоліївна Указом Президента України від 16 липня 2020 року № 278/2020 призначена на посаду судді Кам’янського районного суду Черкаської області.

 

Стислий зміст дисциплінарної скарги Бутко К.Т.

У дисциплінарній скарзі Бутко К.Т. висловила прохання притягнути суддю Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольську Н.А. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Скаржниця зазначила, що з Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо, що у провадженні судді Білопольської Н.А. перебували справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23, під час розгляду яких суддя застосувала більш м’який вид стягнення, аніж це передбачає норма статті 130 КУпАП, незважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено альтернативне застосування стягнення.

Скаржниця звернула увагу, що суддя Білопольська Н.А. обізнана з тим, що в КУпАП немає норми, яка передбачала би можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж це передбачено статтею 130 КУпАП. Про обізнаність судді, на думку скаржника, свідчить зміст постанов у справах про адміністративні правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23, в яких суддя, всупереч забороні застосування кримінального законодавства за аналогією, прямо застосувала відповідну статтю Кримінального кодексу України про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

Бутко Т.В. уважає, що в постановах суддя навела аргументацію щодо індивідуального характеру відповідальності, який дійсно є основоположним принципом при призначенні покарання. Проте, як зазначила скаржниця, індивідуалізація відповідальності має відбуватись у межах санкції, визначеної нормою закону, а не поза нею, тому обраний суддею підхід обґрунтування порушує принцип законності та суперечить вимогам нормативної визначеності.

 

Стислий зміст пояснень судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А.

Суддя Білопольська Н.А. у письмових поясненнях, поданих на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги, навела мотиви ухвалення судових рішень у справах про адміністративні правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Суддя зазначила, що частина друга статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Висновків про можливість призначення адміністративного стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, що є необхідним і достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети – виховного впливу й запобігання вчиненню нових правопорушень – та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню, неодноразово доходили суди як першої, так і апеляційної інстанцій, зокрема Черкаський апеляційний суд у справах № 696/419/23 (постанова від 16 червня 2023 року), № 691/402/23 (постанова від 7 липня 2023 року), № 707/238/23 (постанова від 15 вересня 2023 року), Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у справі № 695/233/23 (постанова від 28 лютого 2023 року), Бориспільський міськрайонний суд Київської області у справі № 359/1565/2024 (постанова від 24 квітня 2024 року), Полтавський апеляційний суд у справі № 554/3256/24 (постанова від 17 вересня 2024 року).

Суддя Білопольська Н.А. пояснила, що діяльність притягнутих до адміністративної відповідальності водіїв у справах №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 пов’язана з участю в захисті держави від збройної агресії Російської Федерації (чотири волонтери із забезпечення Збройних Сил України, два учасники бойових дій, водій підвозу боєприпасів Збройних Сил України).

На переконання судді, ухвалені судові рішення щодо притягнення осіб, причетних до захисту України в умовах дії воєнного стану у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУПАП з накладенням штрафу на водіїв в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік відповідає вимогам пропорційності дотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та обов’язком держави забезпечити права осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.

На стадії підготовки дисциплінарної справи до розгляду суддя Білопольська Н.А. подала заяву, в якій просила врахувати раніше надані нею пояснення.

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 18 травня 2026 року, суддю Білопольську Н.А. та скаржницю Бутко К.Т. повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного і поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів з метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Білопольської Н.А. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, у якому працює суддя Білопольська Н.А., та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 18 травня 2026 року не прибула, надіслала до Вищої ради правосуддя клопотання про розгляд дисциплінарної справи без її участі.

Скаржниця Бутко К.Т. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 18 травня 2026 року не прибула, причин неявки не повідомила.

 

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/89/24

22 січня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа № 696/89/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, а також справа № 696/90/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 19 березня 2024 року об’єднала в одне провадження справи № 696/89/24 та № 696/90/24 про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, статтею 124 КУпАП та присвоїла об’єднаному провадженню номер справи 696/89/24.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення ОСОБА1 19 січня 2024 року, близько 16:50, на 232 км + 400 м автомобільної дороги Київ – Знам’янка, керував автомобілем «DAF – XF440 FT», реєстраційний номер ___, з явними ознаками наркотичного сп’яніння: порушення координації рухів та мови, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння відмовився. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Також 19 січня 2024 року, близько 16:50, на 232 км + 400 м автомобільної дороги Київ – Знам’янка, ОСОБА1, керуючи автомобілем «DAF – XF440 FT», реєстраційний номер ___, із напівпричепом марки «Fevel – СО3203», реєстраційний номер ___, під час руху не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, що склалась, особливості вантажу, що перевозився, а також безпечного бокового правого інтервалу, щоб мати можливість безпечно керувати транспортним засобом, внаслідок чого здійснив зіткнення із металевим відбійником, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження і завдано матеріальні збитки. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачена статтею 124 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 18 липня 2025 року визнала винним ОСОБА1 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, статтею 124 КУпАП.

На ОСОБА1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117768125).

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/1066/23

29 вересня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА2 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА2 27 вересня 2023 року, близько 12:35, на автомобільній дорозі Кам’янка – Грушківка керував автомобілем ВАЗ-21011, державний номерний знак ___, в стані алкогольного сп’яніння. Тест на стан сп’яніння, зі згоди водія, проводився в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу – газоаналізатора «Drager-Alcotest 6810», результат тесту 0,62 ‰, тест № 6095. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 19 грудня 2023 року визнала винним ОСОБА2 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. На ОСОБА2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115765849).

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/48/24

15 січня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА3 11 січня 2024 року, близько 16:00, по вулиці Партизанській в місті Кам’янка Черкаської області керував автомобілем NISSAN NOTЕ, державний номерний знак ___, з явними ознаками наркотичного сп’яніння: тремтіння рук, зміна кольору шкірного покриву обличчя, почервоніння, зіниці очей не реагують на зміну світла, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного освідування на встановлення стану наркотичного сп’яніння відмовився. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 26 лютого 2024 року визнала винним ОСОБА3 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. На ОСОБА3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117266102).

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/1036/23

19 вересня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА4 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення 16 вересня 2023 року, близько 22:12, у селі Михайлівка Черкаського району Черкаської області, по вулиці Польовій, ОСОБА4, керуючи мотоциклом SPARK-SP 200 R, незареєстрованим, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, увімкнення спеціального звукового сигналу. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 122-2 КУпАП.

Крім того, 16 вересня 2023 року, близько 22:12, у селі Михайлівка Черкаського району Черкаської області, по вулиці Польовій, ОСОБА4 керував мотоциклом SPARK-SP 200 R, незареєстрованим, в стані алкогольного сп’яніння. Тест на стан сп’яніння, зі згоди водія, проводився в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу – газоаналізатора «Drager-Alcotest 6810», результат тесту – 2,11 ‰, тест № 6072. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 12 жовтня 2023 року визнала винним ОСОБА4 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2 КУпАП, частиною першою статті 130 КУпАП. На ОСОБА4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114154509).

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/1353/23

18 грудня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА5 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА5, 14 грудня 2023 року, близько 14:37, по вулиці Перемоги в місті Кам’янка Черкаського району Черкаської області керував автомобілем ВАЗ-21081, державний номерний знак ___, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія, із застосуванням спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Alcotest 6810», результат – 0,47 ‰, тест № 6185 від 14 грудня 2023 року. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 10 січня 2024 року визнала винним ОСОБА5 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. На ОСОБА5 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116205520).

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/699/24

12 червня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа № 696/699/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА6 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, а також справа № 696/700/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 26 червня 2024 року об’єднала в одне провадження справи № 696/699/24 та № 696/700/24 про притягнення ОСОБА6 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, статтею 124 КУпАП та присвоїла об’єднаному провадженню номер справи 696/699/24.

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення 8 червня 2024 року, близько 20:41, по вулиці Першотравневій, 58, у місті Кам’янка Черкаського району Черкаської області ОСОБА6 керував автомобілем «Audi A6», державний номерний знак ___, у стані алкогольного сп’яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі та підтверджується висновком медичного огляду від 8 червня 2024 року («перебуває у стані алкогольної інтоксикації»). Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Крім того, 8 червня 2024 року, близько 20:41, по вулиці Першотравневій, 58, у місті Кам’янка Черкаського району Черкаської області ОСОБА6., керуючи автомобілем «Audi A6», державний номерний знак ___, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. При цьому здійснив наїзд на перешкоду (нерухомий предмет – стовп). Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачена статтею 124 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 2 липня 2024 року визнала винним ОСОБА6 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, статтею 124 КУпАП.

На ОСОБА6 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120150383).

 

Справа про адміністративне правопорушення № 696/1041/23

20 вересня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА7 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА7 18 вересня 2023 року, близько 20:07, на вулиці Холодноярській в селі Грушківка Черкаського району Черкаської області керував автомобілем «RENAULT DUSTER», державний номерний знак ___, у стані алкогольного сп’яніння. Тест на стан сп’яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу – газоаналізатора «Drager-Alcotest 6810», результат тесту – 1,70 ‰, тест № 6076. Відповідальність за зазначене адміністративне правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А. постановою від 11 жовтня 2023 року визнала винним ОСОБА7 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. На ОСОБА7 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114154503).

Постанови у справах про адміністративні правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 суддя Білопольська Н.А. мотивувала посиланнями на рішення ЄСПЛ, відповідно до яких стандарти, які встановлює Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року).

ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП. ЄСПЛ у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у вигляді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення. Позбавлення права керування транспортними засобами також розглядається ЄСПЛ як кримінально-правова санкція, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Водночас ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов’язково має відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року).

У вищезазначених постановах суддя враховувала особи правопорушників, їх щире каяття, те, що правопорушення вчинялись вперше та не завдали будь-якої шкоди іншим особам і не спричинили істотної шкоди громадським чи державним інтересам.

Мотивуючи постанови метою виховання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню ними нових правопорушень, суддя Білопольська Н.А. вважала достатнім та доцільним застосувати до них адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, адже саме таке стягнення, на думку суду, буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети виховного впливу, запобігання вчиненню нових правопорушень, а також пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

Суддя вважала, що в цьому випадку застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права є явно несправедливим до осіб, які притягались до адміністративної відповідальності.

 

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Надаючи правову кваліфікацію діям судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Статтями 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права; суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

За приписами статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

Зокрема, згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено безальтернативний вид стягнення, а саме штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Основним завданням держави є впорядкування суспільних відносин, на виконання якого вона реалізовує правотворчу функцію через прийняття законів та правоохоронну – через створення системи органів та посадових осіб з метою забезпечення ними реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили. Зокрема, для впорядкування суспільних відносин щодо вчинення особою дій чи бездіяльності, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, прийнятий КУпАП.

Прийняття КУпАП покликане виконати встановлені у статті 1 цього Кодексу завдання: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Вирішення завдань КУпАП реалізовується через розгляд встановленими главою 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» КУпАП органами та посадовими особами справ про адміністративні правопорушення. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, є підвідомчим суддям районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Розгляд суддями справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, із дотриманням визначених КУпАП положень, покликаний забезпечити виконання завдань, для яких цей Кодекс прийнятий.

Водночас недотримання суддею Білопольською Н.А. встановлених КУпАП правил щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (частина друга статті 33 КУпАП).

Зі структури КУпАП вбачається, що правопорушення, за вчинення якого осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачене главою 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку», що, своєю чергою, з урахуванням приписів частини другої статті 33 КУпАП, виключає можливість суду при накладенні адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, брати до уваги особу порушника, його майновий стан, інші обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, тощо.

У постановах суддя Білопольська Н.А. з посиланням на практику ЄСПЛ зазначала про те, що позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається ЄСПЛ як кримінально-правова санкція, а також зауважила, що принцип індивідуалізації відповідальності виявляється також у тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення й інше.

Зміст постанов у справах про адміністративне правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 свідчить про те, що суддею Білопольською Н.А. у кожному конкретному випадку зазначались підстави, що, на її переконання, свідчать про «пом’якшення відповідальності» осіб (волонтери, захисники України, учасники бойових дій).

Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, зокрема, умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи «Етика та відповідальність суддів» наголошується, що питання довіри до судової системи стає ще більш важливим з огляду на зростання глобалізації спорів і широке поширення судових рішень. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадськість має право сподіватись на утвердження загальних принципів, що є сумісними з поняттям справедливого суду та гарантують фундаментальні права. Порушення, так само як і дотримання правил суддівської етики, можуть впливати на рівень довіри як у бік збільшення (підвищення), так і в бік зменшення (зниження). Упевненість громадськості в судовій владі підривається, якщо прийняття рішення суддею створює враження такого, що було прийнято під стороннім впливом. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки сторін під час розгляду конкретної справи, а й суспільства в цілому.

Довіра до судової влади залежить від упевненості громадськості в чесності, незалежності, неупередженості, справедливості суду та поваги до судових рішень як мірила ефективності відновлення порушеного права.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Наведений розмір стягнення є одним із найбільших, що передбачені КУпАП.

Вочевидь, таке стягнення свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння, визначеного частиною першою статті 130 КУпАП, а тому законодавець установив, що виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, неможливе в інший спосіб, незалежно від наявності чи відсутності обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

У частині другій статті 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Тобто санкція частини першої статті 130 КУпАП безальтернативно у виді основного стягнення встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, водночас стаття 33 КУпАП містить заборону при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіри громадян до справедливого судового розгляду незалежним і неупередженим судом.

У справах про адміністративне правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 за статтею 130 КУпАП суддя Білопольська Н.А. всупереч вимогам статті 33 КУпАП пом’якшила безальтернативну санкцію, передбачену статтею 130 КУпАП, унаслідок чого особи, визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, не понесли обов’язкового покарання, встановленого законом, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя Білопольска Н.А. не дотрималась правил, передбачених статтею 33 КУпАП, які забороняють застосування цієї статті під час накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, всупереч заборони призначення альтернативного стягнення, передбаченого статтею 33 КУпАП, призначила стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Ураховуючи порушення суддею чітких та зрозумілих положень процесуального законодавства, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлені обставини свідчать про несумлінне виконання суддею Білопольською Н.А. обов’язків судді під час розгляду справ про адміністративні правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 з огляду на неодноразове (сім разів) пом’якшення безальтернативної санкції, передбаченої статтею 130 КУпАП, а також враховуючи значну суспільну увагу до цієї категорії справ та сталу судову практику.

Безпідставне звільнення від покарання (чи його частини, як у межах досліджуваних обставин) має наслідком невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З таким висновком також погодилася Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2021 року № 878/0/15-21 (постанова від 28 жовтня 2021 року у справі № 11-250сап21).

Так, негативні наслідки притаманні кожному протиправному діянню, водночас у разі кваліфікації діяння за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» допущене суддею порушення закону має призвести до негативних наслідків, які є істотними за своєю суттю.

Водночас незастосування закону, а саме приписів частини другої статті 33 КУпАП, які забороняють застосовувати положення цієї норми при накладенні стягнення за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є грубим порушенням закону, що призвело до істотних негативних наслідків, які полягали в тому, що особи, визнані винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, у повній мірі не понесли покарання, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а були безпідставно звільнені від частини адміністративної відповідальності за порушення, яке карається не тільки шляхом накладення адміністративних стягнень у виді штрафу, а також і позбавленням спеціального права.

Безпідставне звільнення від частини покарання свідчить про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Це формує у громадян відчуття безкарності та уникнення покарання за керування транспортним засобом у стані сп’яніння в разі можливого вчинення правопорушення у майбутньому.

З пояснень судді Білопольської Н.А. та змісту судових рішень у справах про адміністративні правопорушення №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 вбачається, що на час ухвалення рішень судді було достеменно відомо про безальтернативну санкцію статті 130 КУпАП, зазначено у судових рішеннях про те, що у КУпАП відсутня стаття, яка передбачала б можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом, однак суддя вважала доцільним з посиланням на практику ЄСПЛ пом’якшити покарання винним особам за наявності прямої заборони, встановленої статтею 33 КУпАП.

Ураховуючи допущені суддею грубі порушення норм права під час ухвалення рішень і наслідки, які настали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що вчинені суддею порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а вчинені внаслідок грубої недбалості.

Груба недбалість полягає в тому, що суддя Білопольська Н.А. попри наявність чіткої та прямої заборони, встановленої частиною другою статті 33 КУпАП щодо незастосування положень цієї норми при накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі (тобто, за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП), а також усвідомлюючи безальтернативний характер санкції частини першої статті 130 КУпАП і відсутність у законі можливості призначення більш м’якого стягнення, у низці справ безпідставно звільнила осіб, визнаних винуватими у керуванні транспортними засобами у стані сп’яніння, від частини адміністративного стягнення у виді позбавлення спеціального права, неправильно застосувала закон та фактично не забезпечила виконання обов’язкового виду адміністративного покарання, передбаченого законом.

Оцінюючи аргументи судді Білопольської Н.А. про те, що діяльність притягнутих до адміністративної відповідальності водіїв у справах №№ 696/89/24, 696/1066/23, 696/48/24, 696/1036/23, 696/1353/23, 696/699/24, 696/1041/23 пов’язана з участю у захисті держави від збройної агресії Російської Федерації (чотири волонтери із забезпечення Збройних Сил України, два учасники бойових дій, водій підвозу боєприпасів Збройних Сил України), Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що досягненню завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, сприяє виконання покарання виключно в повному обсязі, яке передбачає також і позбавлення спеціального права, а не тільки сплату штрафу.

Варто зауважити, що конституційні принципи рівності перед законом та невідворотності покарання означає, що наявність спеціального статусу (військовослужбовець, учасник бойових дій, волонтер) не створює імунітету від юридичної відповідальності. Такий статус окремих категорій громадян у справах про адміністративні правопорушення, що загрожують публічній безпеці, суперечить принципу верховенства права. Надання імунітету певним категоріям (навіть за заслуги) може створити у стороннього спостерігача враження «вибіркового правосуддя», що підриває довіру до правової системи.

Умови воєнного стану зобов’язують будь-якого військового або волонтера мати підвищений рівень відповідальності, не дискредитувати свій високий статус, запобігати порушенню дисципліни як під час несення служби, так і в тилу, адже нетверезий водій стає прямою загрозою безпеці та життю інших захисників та цивільних.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що під час дисциплінарного провадження встановлено чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають підстави виснувати про наявність у діях судді Білопольської Н.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою, чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24 дійшла висновку, що згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається, зокрема, після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

Отже, згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді Білопольської Н.А. розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, отже, строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді: 1) попередження; 2) догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; 3) суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; 4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; 5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня; 6) подання про звільнення судді з посади.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Із характеристики судді Білопольської Н.А. вбачається, що за час роботи вона зарекомендувала себе як грамотний, кваліфікований спеціаліст, сумлінний, дисциплінований та ініціативний працівник з почуттям відповідальності за доручену справу та як така, що має високу працездатність і витривалість. Крім того, уміє організовувати свою роботу, яка виконується ретельно, розсудливо. У своїй професійній діяльності постійно дотримується Конституції України та законів України, забезпечує всебічний та об’єктивний розгляд судових справ. Має добру теоретичну підготовку, достатній досвід і знання, що дозволяє їй розглядати справи всебічно та якісно, судові засідання вести з чітким дотриманням вимог чинного процесуального законодавства. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Процесуальні документи складає на належному рівні, юридично грамотно, обґрунтовано. Не допускає вчинків та дій, що порочать звання судді. За характером суддя Білопольська Н.А. врівноважена, завжди ввічлива і уважна з колегами і громадянами, об’єктивно і самокритично оцінює свої дії та результати роботи, користується заслуженим авторитетом серед працівників суду.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що станом на час підготовки справи до розгляду суддя Білопольська Н.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася (https://hcj.gov.ua/disciplinary).

Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, позитивну характеристику судді Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А., відсутність на сьогодні дисциплінарних стягнень, допущення нею дисциплінарного проступку внаслідок грубої недбалості, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження буде пропорційним учиненому дисциплінарному проступку і відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Кам’янського районного суду Черкаської області Білопольську Наталію Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя