Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Крамаренка Руслана Григоровича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Тетяни Іванівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 жовтня 2025 року (вх. № К-5204/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Крамаренка Р.Г. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № ____(справа № 757/12993/25-к).
Гуртова Тетяна Іванівна Указом Президента України від 4 липня 2024 року № 442/2024 призначена на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
Стислий зміст дисциплінарної скарги Крамаренка Р.Г. Підстави відкриття дисциплінарної справи
У дисциплінарній скарзі Крамаренко Р.Г. зазначив, що під час розгляду справи № 757/12993/25-к суддя Гуртова Т.І. не досліджувала доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала підозру ОСОБА1, та наявності ризиків перешкоджання здійсненню кримінального провадження, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Суддя Гуртова Т.І. також не досліджувала доказів сторони захисту, не розглянула можливості застосування до ОСОБА1 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, зокрема цілодобового домашнього арешту.
ОСОБА1 зауважив, що суддя Гуртова Т.І. порушила вимоги пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України та встановила строк тримання під вартою ОСОБА1 поза межами досудового розслідування.
Скаржник указав, що суддя Гуртова Т.І. із 25 березня до 20 серпня 2025 року умисно не передавала матеріалів справи № 757/12993/25-к до суду апеляційної інстанції та протиправно утримувала їх у себе в кабінеті, що унеможливлювало розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, перешкоджало реалізації обов’язків захисниками ОСОБА1, чим порушила право підозрюваного на перегляд судового рішення в апеляційному порядку з дотриманням розумного строку.
Зважаючи на наведені обставини, скаржник просить притягнути суддю Гуртову Т.І. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 24 листопада 2025 року № 2523/1дп/15-25 стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. відкрила дисциплінарну справу за ознаками наявності в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дисциплінарна скарга Крамаренка Р.Г. не містить конкретних відомостей про наявність у поведінці судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також посилань на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Рух дисциплінарної справи
30 квітня 2026 року до Вищої ради правосуддя за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду надійшов висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. (вх. № 2280/0/24-26).
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 18 травня 2026 року, суддю Печерського районного суду міста Києва Гуртову Т.І. та скаржника ОСОБА1 повідомлено своєчасно й у належний спосіб шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій і права судді Гуртової Т.І. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 18 травня 2026 року з’явився представник скаржника – адвокат Чорний І.Т.
Суддя Гуртова Т.І. у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 18 травня 2026 року не з’явилася, 15 травня 2026 року надіслала заяву про розгляд дисциплінарної справи за її відсутності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В., яка запропонувала відмовити у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження, оскільки не встановила чітких і переконливих доказів наявності в діях судді Гуртової Т.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дослідивши матеріали дисциплінарної справи, врахувавши письмові пояснення судді Гуртової Т.І., дійшла таких висновків.
Фактичні обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що 25 березня 2025 року захисник Данилюк Ю.О., який діє в інтересах Крамаренка Р.Г., звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року у справі № 757/12993/25-к.
Частиною першою статті 397 КПК України встановлено, що суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 розділу ІХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (зі змінами) направлення справи за межі суду, у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.
У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов’язки, чи іншою особою, визначеною наказом голови суду. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.
Із долучених до дисциплінарної скарги Крамаренка Р.Г. листів Печерського районного суду міста Києва від 1 травня 2025 року № 04/1689/2025, від 14 травня 2025 року № 04/1913/2025 випливає, що Печерський районний суд міста Києва не надіслав матеріалів судової справи № 757/12993/25-к до Київського апеляційного суду у зв’язку з тим, що зазначених матеріалів суддя Гуртова Т.І. не передала до відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ.
Печерський районний суд міста Києва повідомив, що після повернення суддею Гуртовою Т.І. матеріалів судової справи № 757/12993/25-к до відповідного відділу ці матеріали негайно будуть надіслані до суду апеляційної інстанції.
За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Київського апеляційного суду, у зв’язку з ненадходженням матеріалів судову справу № 757/12993/25-к було знято з розгляду 9 разів, а саме: 27 березня, 15 квітня, 6 травня, 12 травня, 19 травня, 2 червня, 19 червня, 16 липня, 7 серпня 2025 року.
20 серпня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли матеріали судової справи із суду першої інстанції, тобто із суттєвим порушенням строку, встановленого статтею 397 КПК України.
Ураховуючи зазначене вище, Печерський районний суд міста Києва надіслав матеріали судової справи № 757/12993/25-к до суду апеляційної інстанції після повернення їх суддею до апарату суду.
Пояснення судді Гуртової Т.І., надані після відкриття дисциплінарної справи
Суддя Гуртова Т.І. зазначила, що 20 березня 2025 року їй як слідчому судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ від 20 серпня 2021 року (справа № 757/12993/25-к ).
Ухвалою від 20 березня 2025 року у справі № 757/12993/25-к до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2025 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Суддя зауважила, що проєкт повного тексту ухвали було підготовлено завчасно 22 березня 2025 року, а повний текст виготовлено у строк, визначений процесуальним законодавством, що підтверджується відповідними матеріалами електронної пошти.
Згідно з даними автоматизованої системи діловодства «Д-3», запит суду апеляційної інстанції про витребування матеріалів справи надійшов 7 травня 2025 року та був зареєстрований 13 травня 2025 року. Матеріали справ надсилаються до суду апеляційної інстанції щосереди вранці, у зв’язку із чим скерування справи у день надходження запиту було технічно неможливим.
Обов’язок щодо прикріплення повних текстів до бази «Д-3» та передання їх на підпис було покладено на помічника судді Н.Пушкаш, яка перебувала у відпустці з 5 до 9 травня 2025 року та була звільнена з посади 12 травня 2025 року. Після її звільнення суддя залишилася без помічника та здійснювала правосуддя в умовах значного навантаження.
Обов’язок щодо оформлення справ і передання їх до канцелярії було покладено на секретаря судового засідання М.Сірик, яка із 2 до 16 липня 2025 року перебувала в щорічній відпустці, а згодом подала заяву про звільнення та була звільнена 4 серпня 2025 року.
Після звільнення секретаря було встановлено, що справу № 757/12993/25-к не було передано до канцелярії суду. Суддя Гуртова Т.І. в поясненнях вказала, що після виявлення цього факту вжила необхідних заходів для передання справи до канцелярії суду. Фактично новий секретар судового засідання оформив справу та передав її до канцелярії 15 серпня 2025 року.
Водночас ухвалу від 20 березня 2025 року перевірив суд апеляційної інстанції та залишив без змін, що свідчить про її законність та обґрунтованість.
Суддя зазначила, що строк дії запобіжного заходу після його застосування неодноразово продовжували інші слідчі судді та перевіряв суд апеляційної інстанції.
Зокрема, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 14 травня 2025 року у справі № 757/22140/25-к підозрюваному ОСОБА1 продовжив строк тримання під вартою до 12 червня 2025 року та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 119000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 360332000 гривень. Київський апеляційний суд ухвалою від 3 червня 2025 року зазначену ухвалу залишив без змін.
Надалі слідчі судді Печерського районного суду міста Києва ухвалами від 9 червня 2025 року (справа № 757/26923/25-к) та від 6 серпня 2025 року (справа № 757/36619/25-к) строк тримання ОСОБА1 під вартою послідовно продовжували до 7 серпня 2025 року та до 12 вересня 2025 року відповідно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 119000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (360332000 грн). Київський апеляційний суд ухвалами від 3 липня 2025 року та 8 вересня 2025 року зазначені ухвали залишив без змін.
Згодом ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 9 вересня 2025 року (справа № 757/43514/25-к) строк тримання під вартою підозрюваного продовжено до 7 листопада 2025 року включно, визначено заставу в розмірі 99000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299772000 гривень. Київський апеляційний суд ухвалою від 5 листопада 2025 року зазначену ухвалу залишено без змін.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 4 листопада 2025 року (справа № 757/54257/25-к) строк тримання ОСОБА1 під вартою продовжив до 2 січня 2026 року із визначенням застави в розмірі 80000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (242240000 гривень). Київський апеляційний суд ухвалою від 11 грудня 2025 року зазначену ухвалу слідчого судді скасував та постановив нову, якою клопотання задовольнив частково: продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 2 січня 2026 року та визначено заставу в розмірі 10000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30280000 гривень.
У зв’язку зі сплатою застави слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 29 грудня 2025 року (справа № 757/66082/25-к) частково задовольнив клопотання слідчого та продовжив строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА1 обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, строком на два місяці – до 28 лютого 2026 року включно.
Суддя Гуртова Т.І. просила врахувати, що в період розгляду справи № 757/12993/25-к суддя здійснювала правосуддя в умовах надмірного навантаження. З 1 січня до 15 серпня 2025 року за 133 фактично відпрацьованих робочі дні судді на розгляд надійшло 2675 справ, з яких розглянуто – 2034.
Крім того, у період із травня до серпня 2025 року суддя працювала без помічника судді, також відбулись кадрові зміни серед секретарів судового засідання, що істотно вплинуло на організацію роботи. Зокрема, своєчасне оформлення матеріалів справ і передання їх до канцелярії належить до функціональних обов’язків секретаря судового засідання, а контроль за цими діями – до обов’язків помічника судді.
Жодного умислу щодо зволікання з направленням справи до суду апеляційної інстанції суддя не мала. Зазначені обставини мали виключно об’єктивний характер та не призвели до порушення прав підозрюваного.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
З інформації з вебпорталу «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень, з інформації, наданої Печерським районним судом міста Києва, з пояснень судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. Перша Дисциплінарна Палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
До слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майора Державного бюро розслідувань Байжанова О.А., погоджене прокурором у кримінальному провадженні – прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Гарасимом С.Й., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА1, строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 500001528 гривень.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Гуртова Т.І. ухвалою від 20 березня 2025 року задовольнила клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майора Державного бюро розслідувань Байжанова О.А., погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Гарасимом С.Й., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № ____ від 20 серпня 2021 року та застосувала щодо підозрюваного ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 травня 2025 року до 05:40.
Водночас визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, визначено її розмір – 132100,39 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 400000000,00 гривень (чотириста мільйонів гривень), із зобов’язанням підозрюваного ОСОБА1, ___ року народження, виконувати процесуальні обов’язки, визначені частиною п’ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну своїх місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні, коло яких буде окреслено слідчим як безпосередньо, так і через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Суму застави в національній грошовій одиниці може внести як підозрюваний, так і інша фізична або юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві.
Підозрюваний ОСОБА1 зобов’язаний не пізніше п’яти днів із дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА1, у тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз’яснено заставодавцю обов’язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, у належний спосіб повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього із застосуванням запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, установленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Водночас застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
25 березня 2025 року, не погоджуючись із вказаною ухвалою, захисник ОСОБА2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА1, подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, яку в подальшому доповнив, та просив оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору (слідчому) в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу та застосувати запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.
Частиною першою статті 397 КПК України встановлено, що суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 розділу ІХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (зі змінами) направлення справи за межі суду, у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.
У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов’язки, чи іншою особою, визначеною наказом голови суду. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.
Із долучених до дисциплінарної скарги Крамаренка Р.Г. листів Печерського районного суду міста Києва від 1 травня 2025 року № 04/1689/2025, 14 травня 2025 року № 04/1913/2025 убачається, що Печерський районний суд міста Києва не надіслав матеріали судової справи № 757/12993/25-к до Київського апеляційного суду у зв’язку з тим, що зазначених матеріалів суддя Гуртова Т.І. не передала до відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ.
Печерський районний суд міста Києва повідомив, що після повернення суддею Гуртовою Т.І. матеріалів судової справи № 757/12993/25-к до відповідного відділу, ці матеріали негайно буде скеровано до суду апеляційної інстанції.
За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Київського апеляційного суду, у зв’язку з ненадходженням матеріалів судову справу № 757/12993/25-к було знято з розгляду 9 разів, а саме: 27 березня, 15 квітня, 6 травня, 12 травня, 19 травня, 2 червня, 19 червня, 16 липня, 7 серпня 2025 року.
20 серпня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли матеріали судової справи із суду першої інстанції, тобто із суттєвим порушенням строку, встановленого статтею 397 КПК України.
Ураховуючи зазначене вище, Печерський районний суд міста Києва скерував матеріали судової справи № 757/12993/25-к до суду апеляційної інстанції після повернення їх суддею до апарату суду.
Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дії судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Т.І. спричинили порушення вимог, установлених статтею 397 КПК України, у частині щодо строку направлення матеріалів судової справи до суду апеляційної інстанції.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисного або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2025 року у справі № 990SCGC/25/24 норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначають три самостійних склади дисциплінарного проступку:
1) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є незаконна відмова в доступі до правосуддя;
2) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків;
3) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Статтею 24 КПК України гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом; право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно зі статтею 395 КПК України ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначила, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що під час відкриття дисциплінарної справи, наслідком порушення суддею Печерського районного суду міста Києва Гуртовою Т.І. строків, установлених статтею 397 КПК України, стало унеможливлення реалізації скаржником наданого йому процесуального права на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року у справі № 757/12993/25-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в апеляційному порядку в установлений законодавством строк.
Однак із письмових пояснень судді Гуртової Т.І. та наданих нею копій відповідних судових рішень під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року у справі № 757/12993/25-к фактично була предметом перегляду судом апеляційної інстанції, який за результатами розгляду апеляційної скарги залишив її без змін. Зазначене свідчить, що сторона кримінального провадження фактично скористалася правом на апеляційний перегляд судового рішення, а законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді перевірив суд вищого рівня.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що вказані обставини спростовують твердження про унеможливлення реалізації процесуального права на апеляційне оскарження, оскільки сам факт здійснення апеляційного перегляду свідчить про відсутність остаточного позбавлення особи можливості оскаржити судове рішення. Водночас враховує, що для кваліфікації дій судді як дисциплінарного проступку визначальним є не лише формальне порушення процесуальних строків, а й наявність істотних негативних наслідків такого порушення, зокрема реального обмеження прав учасників провадження або підриву авторитету правосуддя.
Сам факт порушення процесуального строку без встановлення істотних негативних наслідків для прав і свобод учасників провадження не може свідчити про наявність дисциплінарного проступку. Для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності необхідним є встановлення того, що відповідне порушення призвело до реального обмеження процесуальних прав особи або створило такі наслідки, які істотно вплинули на можливість реалізації права на судовий захист.
У цьому випадку фактичні обставини свідчать про відсутність такого причиново-наслідкового зв’язку. Незважаючи на порушення строків, передбачених статтею 397 КПК України, апеляційний перегляд ухвали слідчого судді відбувся, а доводи сторони розглянув суд апеляційної інстанції. Отже, право особи на доступ до апеляційного перегляду не було втрачено або остаточно обмежено, а твердження про унеможливлення реалізації такого права не підтверджується матеріалами дисциплінарної справи.
Крім того, залишення ухвали слідчого судді без змін за результатами апеляційного перегляду свідчить про її відповідність вимогам закону та обґрунтованість ухваленого рішення, що також виключає наявність причиново-наслідкового зв’язку між допущеним порушенням строку та можливими негативними наслідками для сторони провадження. За відсутності такого причиново-наслідкового зв’язку формальне порушення процесуального строку саме по собі не може розглядатися як достатня підстава для висновку про наявність дисциплінарного проступку.
Отже, ураховуючи, що апеляційний перегляд ухвали фактично відбувся, процесуальне право сторони на оскарження було реалізоване, а законність і обґрунтованість судового рішення підтвердив суд апеляційної інстанції, відсутні підстави вважати, що допущене порушення строків спричинило істотні негативні наслідки або призвело до порушення права особи на ефективний судовий захист.
За таких обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді відсутні ознаки дисциплінарного проступку, оскільки встановлені факти не свідчать про істотний характер порушення та не підтверджують наявності наслідків, необхідних для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Проте, заслуговують на увагу пояснення судді Гуртової Т.І., що строк дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА1 після його застосування неодноразово продовжували інші слідчі судді та перевірив суд апеляційної інстанції.
Зокрема, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 14 травня 2025 року у справі № 757/22140/25-к підозрюваному ОСОБА1 продовжив строк тримання під вартою до 12 червня 2025 року та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 119000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 360332000 гривень. Київський апеляційний суд ухвалою від 3 червня 2025 року зазначену ухвалу слідчого судді залишив без змін.
Надалі слідчі судді Печерського районного суду міста Києва ухвалами від 9 червня 2025 року (справа № 757/26923/25-к) та від 6 серпня 2025 року (справа № 757/36619/25-к) строк тримання під вартою ОСОБА1 послідовно продовжували до 7 серпня 2025 року та до 12 вересня 2025 року відповідно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 119000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (360332000 гривень). Київський апеляційний суд ухвалами від 3 липня 2025 року та 8 вересня 2025 року зазначені ухвали слідчих суддів залишив без змін.
Згодом слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 9 вересня 2025 року (справа № 757/43514/25-к) строк тримання під вартою підозрюваного продовжив до 7 листопада 2025 року включно, водночас визначив заставу в розмірі 99000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299772000 гривень. Київський апеляційний суд ухвалою від 5 листопада 2025 року зазначену ухвалу слідчого судді залишив без змін.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 4 листопада 2025 року (справа № 757/54257/25-к) строк тримання під вартою продовжив до 2 січня 2026 року із визначенням застави в розмірі 80000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (242240000 грн). У подальшому Київський апеляційний суд ухвалою від 11 грудня 2025 року зазначену ухвалу слідчого судді скасував та постановив нову, якою клопотання задовольнив частково: продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 2 січня 2026 року та визначено заставу в розмірі 10000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30280000 гривень.
У зв’язку зі сплатою застави слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 29 грудня 2025 року (справа № 757/66082/25-к) частково задовольнив клопотання слідчого та продовжив строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА1 обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, на два місяці – до 28 лютого 2026 року включно.
З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що апеляційний перегляд відповідної ухвали фактично відбувся, сторона скористалася передбаченим законом правом на її оскарження, а законність і обґрунтованість судового рішення підтвердив суд апеляційної інстанції. За таких умов відсутні підстави вважати, що допущене порушення процесуальних строків спричинило істотні негативні наслідки чи призвело до порушення права особи на доступ до правосуддя або ефективний судовий захист.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарним проступком визнається лише істотне порушення норм процесуального права, наслідком якого є, зокрема, унеможливлення реалізації учасниками процесу наданих їм процесуальних прав або незаконна відмова у доступі до правосуддя. При цьому саме поняття істотності має оціночний характер і підлягає визначенню з урахуванням конкретних обставин справи та фактичних наслідків такого порушення.
Згідно із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду сам по собі факт порушення норм процесуального права не є достатнім для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, якщо не встановлено настання конкретних негативних наслідків для прав чи інтересів особи. Такі наслідки повинні виражатися в заподіянні шкоди або істотному обмеженні можливостей реалізації прав, а не лише у формальному відхиленні від вимог процесуального закону.
У практиці Вищої ради правосуддя сформовано підхід, відповідно до якого істотність порушення оцінюється насамперед через його наслідки для сторін процесу, зокрема, чи призвело воно до позбавлення особи права, створення додаткових перешкод у його реалізації або до несправедливого результату розгляду справи. Не кожне відхилення від вимог процесуального закону є підставою для дисциплінарної відповідальності, а істотним визнається лише таке порушення, яке реально вплинуло на права учасників процесу або призвело до несправедливого результату.
Аналіз установлених у цій дисциплінарній справі обставин свідчить, що право сторони на апеляційне оскарження було реалізоване в повному обсязі, а відповідне судове рішення перевірив суд апеляційної інстанції і залишив чинним. Отже, допущене порушення процесуальних строків не призвело до позбавлення особи можливості реалізувати свої процесуальні права, не створило перешкод для доступу до правосуддя та не зумовило настання будь-яких негативних правових наслідків.
Крім того, заслуговують на увагу пояснення судді про те, що строк дії запобіжного заходу після його первинного застосування неодноразово продовжували інші слідчі судді, він був предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Такі обставини свідчать про наявність ефективного судового контролю за дотриманням прав підозрюваного та відсутність ризику свавільного обмеження його прав чи свобод.
У контексті сформованої практики Вищої ради правосуддя та Верховного Суду також необхідно враховувати, що дисциплінарний проступок, пов’язаний із порушенням процесуальних норм, має матеріальний характер, тобто обов’язково передбачає наявність причиново-наслідкового зв’язку між допущеним порушенням та істотними негативними наслідками. Відсутність таких наслідків виключає можливість кваліфікації дій судді як дисциплінарного проступку, навіть за наявності формального порушення вимог процесуального закону.
З огляду на наведене встановлені у справі обставини у своїй сукупності свідчать, що допущене порушення строків не мало істотного характеру, не призвело до унеможливлення реалізації процесуальних прав сторін, не зумовило негативних наслідків для учасників провадження та не вплинуло на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення.
Отже, відсутність істотних негативних наслідків, а також реалізація стороною права на апеляційне оскарження та підтвердження законності судового рішення судом апеляційної інстанції виключають наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, що є підставою для висновку про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також проаналізувала навантаження суддів Печерського районного суду міста Києва, зокрема судді Гуртової Т.І.
Листом від 17 грудня 2025 року голова Печерського районного суду міста Києва Р. Козлов надав Вищій раді правосуддя інформацію про основні показники здійснення судочинства суддею Гуртовою Т.І., а також показники навантаження судді.
Зокрема, згідно з поточними даними, наявними в автоматизованій системі документообігу суду, розрахованими за допомогою складання звіту за формою 1-мзс «Звіт місцевих загальних судів про розгляд судових справ», у період із 20 березня до 20 серпня 2025 року у провадженні судді Гуртової Т.І. перебували 3001 справа, надійшло – 2124 справи, розглянуто – 1120 справ.
Водночас збори суддів Печерського районного суду міста Києва рішеннями затвердили спеціалізації суддів і персональний склад спеціалізацій, згідно з яким суддя Гуртова Т.І. є суддею цивільно-адміністративної колегії суддів з розгляду судових справ у порядку цивільного та адміністративного судочинства, є також слідчим суддею з розгляду клопотань і скарг на досудовому розслідуванні в порядку КПК України, бере участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень під головуванням суддів кримінальної колегії суду.
За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному вебсайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Печерського районного суду міста Києва, за даними звітності за 2025 рік – 87 (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_4-maps).
Водночас, чисельність суддів відповідно до наказів Державної судової адміністрації України та рішення Вищої ради правосуддя в Печерському районному суді міста Києва становила 36. Чисельність суддів із повноваженнями станом на 31 грудня 2025 року – 20.
Наведені статистичні показники свідчать про надмірне навантаження суддів Печерського районного суду міста Києва, яке перевищує нормативне та постійно збільшується, зокрема судді Гуртової Т.І., що об’єктивно впливає на належне виконання суддею покладених на неї обов’язків та організацію робочого процесу загалом, а отже, їх необхідно врахувати як такі, що виключають дисциплінарну відповідальність судді.
Оцінивши в сукупності отримані під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду докази, які є чіткими та переконливими, пояснення судді Гуртової Т.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що об’єктивні фактори, на які покликається суддя Гуртова Т.І. у своїх поясненнях, спростовують доводи дисциплінарної скарги щодо умисного непередання суддею Гуртовою Т.І. матеріалів справи № 757/12993/25-к до суду апеляційної інстанції, що унеможливило розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, перешкодило реалізації обов’язків захисниками ОСОБА1, чим порушено право підозрюваного на перегляд судового рішення в апеляційному порядку з дотриманням розумного строку.
Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено, що зазначену поведінку суддя допустила умисно чи у зв’язку з недбалим ставленням до службових обов’язків.
Оцінивши встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та дії судді Гуртової Т.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наявні в матеріалах дисциплінарної справи відомості не підтверджують факту недбалого ставлення судді до виконання службових обов’язків чи неефективного використання наданих їй законом повноважень.
Установлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать, що строки надання матеріалів справи та надіслання їх до суду апеляційної інстанції були зумовлені об’єктивними чинниками, зокрема: особливостями організації документообігу суду, відповідно до яких надсилання матеріалів здійснювалось у визначені дні тижня; тривалою відсутністю помічника судді у зв’язку з перебуванням у відпустці та подальшим звільненням; кадровими змінами серед секретарів судового засідання, що призвело до невиконання обов’язку щодо своєчасного передання матеріалів справи до канцелярії, виявленням після звільнення секретаря факту непередання справи до канцелярії та необхідністю її повторного оформлення новопризначеним секретарем, а також значним службовим навантаженням судді та відсутністю належного кадрового забезпечення, що в сукупності істотно ускладнило своєчасне оформлення та надсилання матеріалів справи.
Водночас матеріали дисциплінарної справи не містять належних і достатніх доказів, що дії чи бездіяльність судді мали ознаки безпідставного зволікання або свідчили про несумлінне ставлення до виконання службових обов’язків. Сам факт перевищення окремих процесуальних строків, за відсутності встановлення вини судді у формі недбалості чи умислу, не може свідчити про наявність дисциплінарного проступку.
Крім того, за результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила, що зазначені обставини призвели до істотного порушення прав учасників судового процесу або фактично унеможливили реалізацію ними наданих процесуальних прав. Дані про настання негативних процесуальних наслідків чи заподіяння шкоди авторитету правосуддя в матеріалах дисциплінарної справи відсутні.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді відсутні ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За таких обставин підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Згідно з наданою головою Печерського районного суду міста Києва Р.Козловим характеристикою судді Гуртової Т.І. вона зарекомендувала себе як досвідчена та кваліфікована суддя.
Належну теоретичну підготовку та практичний досвід застосовує під час розгляду судових справ. У професійній діяльності дотримується основних конституційних засад судочинства.
Підтримує професійну компетентність у галузі права на високому рівні. Під час здійснення правосуддя в належний спосіб виконує процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення повного, всебічного, об’єктивного і своєчасного розгляду справ. Здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під її головуванням.
Суддя Гуртова Т.І. постійно працює над підвищенням професійного рівня, вивчає нове законодавство та судову практику. Не допускає вчинків і будь-яких дій, що порочать звання судді.
Фактів порушення трудової та виконавчої дисципліни не зафіксовано, суддя суворо дотримується режиму роботи суду та правил внутрішнього трудового розпорядку.
Здійснює належний контроль за роботою секретаря судового засідання та помічника, вимагає сумлінного виконання ними службових обов’язків.
У характеристиці вказано також, що серед особистих якостей судді Гуртової Т.І. при вирішенні поточних робочих питань, зокрема, можна виділити комунікативність, стресостійкість і чуйність, розсудливість, здатність до порозуміння та конструктивного діалогу. У робочому колективі привітна, підтримує нормальні робочі стосунки як із суддями, так і з працівниками апарату, конфліктних ситуацій не допускає.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що суддя Гуртова Т.І. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Ураховуючи встановлені за результатами розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила чітких і переконливих доказів наявності в діях судді Гуртової Т.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав), тому не вбачає підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частин другої, шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Гуртової Тетяни Іванівни та припинити дисциплінарне провадження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Віталій МАХІНЧУК
Микола МОРОЗ
Максим САВ’ЮК
