Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Коваль Любові Анатоліївни про звільнення з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 квітня 2026 року надійшли заява Коваль Л.А. від 20 квітня 2026 року (вх. № 1231/0/6-26) про звільнення з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у відставку та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Коваль Любов Анатоліївна, ____ року народження, Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 призначена на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2008 року № 237-VI обрана безстроково на посаду судді місцевого господарського суду Дніпропетровської області, Постановою Верховної ради України від 20 червня 2013 року № 350-VIІ обрана на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 295/2018 переведена на роботу на посаді судді Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно із частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), установлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Коваль Л.А. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Станом на 26 травня 2026 року стаж роботи Коваль Л.А. на посаді судді становить 23 роки 9 місяців 14 днів.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи судді, який дає право на відставку.
Згідно з копіями диплома від 27 квітня 1988 року (серія __ № ____), трудової книжки, листа Національного юридичного університету України імені Ярослава Мудрого від 5 травня 2026 року № 125-01-747/214 Коваль Л.А. здобувала вищу юридичну освіту за заочною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 1 вересня 1983 року до 27 квітня 1988 року.
З урахуванням викладеного половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за заочною формою не зараховується до стажу роботи Коваль Л.А. на посаді судді, який дає право на відставку.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Коваль Л.А. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Отже, законодавством, яке діяло на день призначення Коваль Л.А. на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області у межах п’ятирічного строку, було встановлено мінімальний строк роботи в галузі права для зайняття посади судді районного (міського) суду – 3 роки.
Згідно з копією трудової книжки стаж професійної діяльності Коваль Л.А. за юридичною спеціальністю (після здобуття вищої освіти) становить понад 3 роки.
З огляду на наведене Коваль Л.А. має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
За результатами дослідження долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Коваль Л.А. у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання на посаду судді, копії трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, установлено, що до стажу роботи Коваль Л.А. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 23 роки 9 місяців 14 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Отже, загальний стаж роботи судді Коваль Л.А., який дає їй право на відставку, становить понад 20 років, а саме 26 років 9 місяців 14 днів.
Відповідно до наявних у Вищій раді правосуддя документів суддя Коваль Л.А. не має іншого стажу роботи, який згідно з вимогами законодавства надавав би їй право на звільнення у відставку.
З огляду на викладене суддя Коваль Л.А. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, установлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Коваль Любов Анатоліївну з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
