Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи за дисциплінарними скаргами Деркача Сергія Івановича стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 27 травня 2022 року, 2 червня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Деркача С.І. (вх. №№ Д-166/2/7-22, Д-1955/1/7-23) на дії судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В.
2. 23 грудня 2024 року цю справу було розподілено до провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
3. 24 грудня 2024 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдову А.В. запит із пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги, а також витребував запитом до цього суду характеристику судді Лиходєдова А.В., інформацію про судове навантаження, перебування судді у відпустці та тимчасову непрацездатність з 1 травня 2019 року до 9 травня 2023 року, інформацію про рух справ № 190/462/19, № 176/405/19, № 190/623/19, технічний запис судового засідання у справі № 190/462/19, що відбулося 7 лютого 2022 року. Відповіді до Вищої ради правосуддя надійшли 2 і 6 січня 2025 року.
4. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 квітня 2026 року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В.
5. 15 квітня 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдову А.В. запит із пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги, а також витребував запитом до цього суду характеристику судді Лиходєдова А.В. До Вищої ради правосуддя 24 квітня 2026 року надійшов лист Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо неможливості надання характеристики судді.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Зміст дисциплінарної скарги

6. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 квітня 2026 року відкрила дисциплінарну справу стосовно тверджень скаржника про допущення суддею дисциплінарного проступку у справі № 190/462/19.
7. Скаржник повідомляє, що під час розгляду цієї справи суддя Лиходєдов А.В. нестримано відреагував на заявлений скаржником відвід, неетично висловлювався на адресу скаржника.
8. ОСОБА1 є засудженим до довічного позбавлення волі за вироком Дніпровського обласного суду від 14 листопада 2000 року за умисне вбивство.
9. 11 травня 2019 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 190/462/19 надійшла заява засудженого про перегляд вироку Дніпровського обласного суду від 14 листопада 2000 року, яким його було засуджено до довічного позбавлення волі, за нововиявленими обставинами.
10. Під час розгляду справи № 190/462/19 скаржник заявив відвід судді Лиходєдову А.В. з підстав наявності зареєстрованого за заявою скаржника стосовно судді кримінального провадження за статтею 375 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме «постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».
11. Як повідомляється у дисциплінарній скарзі, суддя Лиходєдов А.В. на таку заяву про відвід відреагував нестримано, назвав скаржника «вбивцею» і зазначив, що скаржник його «позорить, добившись відкриття проти нього кримінального провадження». В скарзі наводяться й інші цитати судді, які скаржник розцінює як образливі.
12. За результатами розгляду зазначеного відводу його було задоволено ухвалою від 7 лютого 2022 року. В ухвалі підставою відводу судді зазначено лише реєстрацію щодо нього за заявою скаржника кримінального провадження (в ухвалі зазначається, що воно надалі було закрито).
13. Скаржник у дисциплінарній скарзі стверджує, що ці події призвели до затягування розгляду справи, оскільки потребувалося визначення нового складу суду із внесенням подання до апеляційного суду. Надалі новий склад Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області прийняв справу до свого провадження ухвалою від 28 березня 2022 року.
14. На запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя надано відеозапис судового засідання від 7 лютого 2022 року, що складається з двох відеофрагментів, а також двох аудіофрагментів. На фрагменті з назвою «20220207-134013.mp4» зафіксовано, що о 14:40:44 скаржник закінчив оголошення заявленого ним відводу судді Лиходєдову А.В.
15. Починаючи з 14:41:38 між скаржником і суддею Лиходєдовим А.В. відбулася суперечка. Скаржник стверджує, що кримінальне провадження за статтею 375 КК України щодо судді закрито у зв’язку із «декриміналізацією» цієї статті. Після цього суддя запитує скаржника: «Ви на волю дуже хочете?», а після його відповіді додатково запитує: «а ви не думаєте, що вас там будуть очікувати … кого ви вбили, їх родичі?». Суддя називає скаржника «вбивцею», але повна репліка є нерозбірливою. О 14:42:13 суддя озвучує репліку: «Я підтримую заявлений самовідвід, так як вважаю <нерозбірливо> вбивцею, який мене порочить і зневажає…». Із запису засідання видно, що головуюча суддя декілька разів намагалася зупинити суддю Лиходєдова А.В. у його висловах.
16. Надалі, після формування нового складу за результатами відводу судді Лиходєдова А.В., Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 27 вересня 2023 року заяву засудженого ОСОБА1 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року за нововиявленими обставинами залишив без задоволення. В ухвалі вказано:

«Так, засуджений ОСОБА1 посилається на те, що йому стало відомо, що в матеріалах кримінальної справи №1-165/00 відсутній аудіо запис, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, незважаючи на його заявлене клопотання про це.

Проте дана обставина, на думку колегії суддів, не є нововиявленою в розумінні положень частин 2, 3 ст.459 КПК, оскільки не має істотного значення, не доводить неправильність обвинувального вироку , а також ніяким чином не впливає на юридичну оцінку обставин події і зібраних стороною обвинувачення доказів по справі. Натомість, дотримання процесуального закону судом першої інстанції, зокрема щодо фіксування судового засідання, є предметом касаційного перегляду вироку суду у встановленому порядку.

Крім того, суд зазначає, що згідно до ст. 87 КПК України (1960р.) в редакції, чинній на момент розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА1, фіксування судового засідання за допомогою технічного (аудіо) запису не було передбачено , фіксування здійснювалось лише у протоколі судового засідання. Як видно з матеріалів кримінальної справи, такий протокол був складений і підписаний головуючим по справі і секретарем, а також був наданий для ознайомлення засудженому ОСОБА1.

Таким чином, судом не встановлено обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути».

17. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА1 залишив без задоволення. Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2023 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА1 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року за нововиявленими обставинами, залишено без змін.
18. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 жовтня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2024 року.

Позиція судді Лиходєдова А.В.

19. Щодо подій під час судового засідання 7 лютого 2022 року суддя Лиходєдов А.В. визнає, що назвав скаржника «вбивцею», проте зауважує, що висловив ставлення до чергового із численних заявлених ним відводів.
20. Суддя стверджує, що не вважає висловлювання на адресу скаржника образливим, адже той є засудженим за умисне вбивство за вироком суду. Тому скаржник може називатися як злочинцем, так і вбивцею, оскільки це є вживаними юридичними термінами.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

21. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 квітня 2026 року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В., вказавши на наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
22. Статтею 8 Кодексу суддівської етики (тут і далі – в редакції, чинній станом на 7 лютого 2022 року) передбачено, що суддя під час здійснення правосуддя у межах та порядку, визначених законом, повинен виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
23. Відповідно до статті 4 цього Кодексу порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини.
24. Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
25. Крім того, відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. У пункті 2.3 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя за можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.
26. Положення статей 15 Кодексу суддівської етики і пункту 2.3 Бангалорських принципів поведінки суддів обумовлені, зокрема, тим, що розгляд судових справ суддею і здійснення ним правосуддя є не лише його повноваженням, але й обов’язком.
27. Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи вже неодноразово раніше зазначали, що безпідставний самовідвід судді може мати наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (з-поміж низки інших, рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2024 року № 2161/0/15-24, рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 2 грудня 2020 року № 3337/1дп/15-20, рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2021 року № 908/3дп/15-21 та від 25 червня 2025 року № 1357/3дп/15-25).
28. Ці міркування, як зазначала Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 12 листопада 2025 року № 2416/3дп/15-25, застосовуються також і до випадків задоволення суддею безпідставного відводу, заявленого учасником справи, а не лише до задоволення самовідводу.
29. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішеннях від 12 листопада 2025 року № 2416/3дп/15-25 та від 26 листопада 2025 року № 2544/3дп/15-25 також зазначала, що подання дисциплінарної скарги щодо судді до Вищої ради правосуддя саме по собі не є ні підставою для його відводу, ні формує у нього обов’язок для самовідводу від розгляду справи.
30. Міркування та аргументи, що наведені в цих рішеннях Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, можуть застосовуватися відповідним чином (mutatis mutandis) до фактів ініціювання стосовно судді кримінального провадження за дії, які пов’язані зі здійсненням ним судочинства.
31. Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 9 грудня 2020 року № 3441/3дп/15-20 зауважувала, що суддя може заявляти самовідвід з підстав подання щодо нього заяви про вчинення кримінального правопорушення, проте лише якщо це буде виправдано конкретними і специфічними обставинами справи.
32. У судовій справі № 190/462/19 підстави для відводу судді Лиходєдова А.В., на які покладався скаржник, виходячи із зазначених вище юридичних принципів і практики, не були такими, які могли розумною мірою обумовлювати його відвід.
33. Скаржник під час розгляду цієї справи повідомляв, що він ініціював реєстрацію кримінального провадження щодо судді Лиходєдова А.В. за статтею 375 КК України. Якби такі обставини могли бути підставою для відводу чи самовідводу судді, то недобросовісні скаржники могли б щоразу «усувати» небажаних для них суддів від розгляду їх справ через ініціювання безпідставних кримінальних проваджень. Ці самі міркування стосуються і поширення, озвучення учасниками справи негативних відомостей про суддю з метою підриву його особистого престижу, доброго імені тощо.
34. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що, вирішуючи питання про необхідність задоволення відводу (самовідводу) судді з підстав подання учасником справи повідомлення про вчинення суддею кримінального правопорушення, слід брати до уваги і з’ясовувати те, чи не мають такі дії особи сутяжницького характеру, чи не переслідують вони мети втручання у здійснення суддею правосуддя, а також чи не є вони проявом незгоди з процесуальними діями судді або і його участю в розгляді справи взагалі. Ініціювання кримінального провадження щодо стверджуваного вчинення суддею кримінального правопорушення у виді ухвалення неправосудного судового рішення, зловживання повноваженнями під час здійснення правосуддя, внесення до судових рішень недостовірних відомостей тощо, як правило, є прикладом дій, що мають сутяжницький характер. Тому суд не має заохочувати такі ініціативи особи щодо усунення судді від розгляду справи через задоволення заяви про відвід судді.
35. Під час розгляду судової справи № 190/462/19, як вже зазначалося, суддя Лиходєдов А.В. у відповідь на оголошений йому відвід, що був обґрунтований обставиною реєстрації щодо нього кримінального провадження у зв’язку із ухваленням «неправосудного рішення», тобто обставиною, яка сама по собі не є і не може бути підставою для відводу судді, публічно погодився з таким відводом у судовому засіданні. Очевидно, що після цього відмова у задоволенні такого відводу підривала б загальне сприйняття суду неупередженим, тобто після цього він вже неминуче мав бути задоволений судом.
36. Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що після того, як скаржник у справі № 190/462/19 оголосив свою заяву про відвід, і суддя Лиходєдов А.В. у відповідь проголосив на його адресу репліки, які є предметом дисциплінарної скарги, існували достатньою мірою обґрунтовані підстави для відводу судді і з інших підстав.
37. У справі № 190/462/19 предметом перегляду за нововиявленими обставинами був вирок Дніпровського обласного суду від 14 листопада 2000 року, яким скаржник був визнаний винним у вчиненні злочину у виді умисного вбивства. Теоретична перспектива задоволення такої заяви мала б наслідком скасування цього вироку і подальшу вірогідність виправдання або звільнення скаржника від кримінальної відповідальності. Тому репліки судді про те, що скаржник є вбивцею, можна розцінювати як такі, що озвучують наперед сформовану ним думку про безпідставність поданої тим заяви про перегляд цього вироку.
38. Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що озвучення суддею наперед його позиції у справі є обставиною, яка компрометує його неупередженість і безсторонність та може обумовлювати потребу його відводу (серед низки інших рішення ЄСПЛ у справі «Vardanyan and Nanushyan v. Armenia», № 8001/07; «Lavents v. Latvia», № 58442/00; «Kyprianou v. Cyprus», № 73797/01).
39. Подібним чином Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 17 вересня 2025 року у справі № 161/1961/24 зазначив, що вислів головуючого судді, який фактично оголошує його позицію щодо винуватості особи до виходу у нарадчу кімнату, є порушенням таємниці наради суддів, яке є гарантією неупередженості та об`єктивності судового рішення, адже лише в нарадчій кімнаті вирішуються питання, передбачені статтею 368 Кримінального процесуального кодексу України, оцінюються та зіставляються докази. Тобто суд вирішує комплекс обставин, які, у тому числі, впливають на доведеність чи недоведеність винуватості особи.
40. Таким чином, суддя Лиходєдов А.В. своїми власними діями, уникнути вчинення яких він мав розумну можливість, створив достатні підстави для його відводу від розгляду справи № 190/462/19.
41. На той час справа № 190/462/19 вже й так розглядалася тривалий час колегією суддів, а з відводом судді Лиходєдова А.В. виникла потреба почати її розгляд спочатку, тобто дії судді мали згубний вплив на перебіг справи.
42. З огляду на викладені обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що суддя Лиходєдов А.В. допустив порушення, неналежно відреагувавши на поведінку скаржника, і скомпрометував свою неупередженість у справі, самостійно створивши додаткові підстави для його відводу від розгляду справи.
43. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пояснення судді не спростовують допущення такого порушення: засудження скаржника за вироком суду не означає, що було б належним і допустимим з боку судді під час розгляду судової справи щоразу, поза якимось конкретним і специфічним контекстом, звертатися до нього словами «злочинець» чи «вбивця».
44. Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в пунктах 60, 103 рішення від 21 травня 2025 року № 1082/3дп/15-25 уже зазначала, що хоча до завдань і повноважень Вищої ради правосуддя, її дисциплінарних органів і дисциплінарного інспектора безпосередньо не належить вирішення питання про правомірність і добросовісність дій інших осіб, що не є суддями, ця обставина може бути певною мірою врахована в межах дисциплінарного провадження. При цьому зловживання учасником судової справи своїми правами чи інша його недобросовісна поведінка, які фактично провокують вчинення суддею дисциплінарного проступку, справді є фактором, який може бути врахований у межах дисциплінарного провадження або й взагалі може повністю виключати дисциплінарну відповідальність судді за формальне настання складу дисциплінарного проступку. Але лише за умови, якщо суддя не мав розумної можливості адекватно відреагувати на такі дії особи, присікти їх, запобігти настанню складу дисциплінарного проступку, до вчинення якого його й провокують.
45. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що суддя Лиходєдов А.В. був спровокований скаржником, не виявлено фактів, які свідчили б, що дії судді є частиною патерну поведінки. Ці дії були вчинені спонтанно і мали епізодичний, вельми короткий у часі характер. Не виявлено фактів того, що ці події стали предметом широкого публічного обговорення. Хоча такі дії судді й могли б викликати певне несхвалення і дискусії в суспільстві у разі доведення факту їх вчинення до загального відома, проте в цілому, враховуючи питання, яке вирішувалося у судовій справі № 190/462/19 і особу скаржника, суттєвих наслідків для авторитету судової влади не настало б.
46. Як було зазначено вище, унаслідок відводу судді Лиходєдова А.В. від розгляду справи № 190/462/19 її розгляд розпочався спочатку, що, як повідомляє і сам скаржник, обумовило порушення строків її розгляду.
47. Проте, вирішуючи певною мірою подібне правове питання, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в пункті 63 рішення від 25 червня 2025 року № 1357/3дп/15-25 зауважила, що самовідвід судді, вчинений за певного спонукання з боку представника позивача, свідчить про те, що та усвідомлювала і приймала можливі наслідки у виді затримки в розгляді справи у разі, якщо суддя такий самовідвід заявить і задовольнить. Тобто якщо права позивача в цьому випадку і зазнали ураження, то за сприяння його ж представника. Тому негативні наслідки від дій судді настали лише для відповідача у цій справі у виді подовження строку розгляду справи.
48. Аналогічним чином Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що в цій дисциплінарній справі суддя Лиходєдов А.В. вчинив дії, які унеможливили його подальшу участь у розгляді судової справи № 190/462/19, у відповідь на провокативну та недобросовісну поведінку самого ж скаржника, – який, до того ж, власне сам перший і заявив відвід судді, тобто усвідомлював можливість затримки розгляду справи у випадку його задоволення.
49. У справі № 190/462/19 відсутні інші учасники, права та інтереси яких були б порушені внаслідок задоволення спірного відводу. А тому негативні наслідки не настали для будь-кого іншого, крім як самого скаржника.
50. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в пунктах 42–51 рішення від 20 серпня 2025 року № 1753/3дп/15-25 вже зазначала по суті, що дисциплінарне провадження щодо судді може обмежуватися лише осудом дій судді без застосування заходів примусового характеру у виді дисциплінарного стягнення у випадку, якщо з урахуванням конкретних обставин дисциплінарної справи їх застосування не буде переслідувати ціль і завдання дисциплінарного провадження щодо судді.
51. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також в пункті 58 рішення від 26 листопада 2025 року № 2544/3дп/15-25 зазначала, що підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не самі по собі допущені ним порушення. Натомість вони мають достатньою мірою розкривати недоліки в професійній діяльності судді, вказувати на доцільність застосування інституту дисциплінарної відповідальності судді для коригування його поведінки з метою підтримання професійних якостей на необхідному для належного здійснення правосуддя рівні.
52. У цій дисциплінарній справі Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила обставин, які свідчили б, що спірні факти в цілому негативно характеризують рівень професійних якостей судді Лиходєдова А.В.
53. З огляду на зазначене вище Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що хоча дії судді Лиходєдова А.В., які є предметом цієї дисциплінарної справи, заслуговують на певну критику, проте, враховуючи раніше наведені принципи немає підстав для застосування до судді заходів примусового характеру у виді дисциплінарного стягнення.
54. Суддя Лиходєдов А.В. призначений на посаду судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановою Верховної Ради України від 20 квітня 2000 року № 1653-III.
55. Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в листі від 24 квітня 2026 року за підписом судді Лиходєдова А.В. повідомив, що суддя Лиходєдов А.В. обіймає посаду голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. А тому він не може складати службову характеристику на себе з етичних міркувань, навіть із подальшим затвердженням її зборами суддів Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Посада заступника голови суду за штатним розписом відсутня.
56. Відповідно до частини другої, шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
57. На підставі статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження щодо судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича припинити.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя