Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої Ірини Вікторівни від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 25 травня 2026 року (вх. № 5171/0/8-26) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 25 травня 2026 року про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, розписку судді Григор’євої І.В. про отримання копії цього клопотання разом з долученими до нього матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 травня 2026 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Сасевича О.М.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених статтями 155, 155¹ Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., Верховний Суд, суддю Верховного Суду Григор’єву І.В., представника судді – адвоката Марфіна В.В., повідомлено про дату, час і місце розгляду клопотання. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кузь А.В., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав. У засідання Вищої ради правосуддя суддя Григор’єва І.В. не прибула, заяв про розгляд клопотання за її відсутності не подавала. Її неявка відповідно до пункту 20.9 Регламенту Вищої ради правосуддя не перешкоджає розгляду клопотання. Представник судді Григор’євої І.В. – адвокат Давидченко А.В. заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., прокурора Кузя А.В., представника судді Григор’євої І.В. – адвоката Давидченка А.В., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 25 травня 2026 року про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, що надійшло до Вищої ради правосуддя 25 травня 2026 року, підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя належить, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Згідно із частиною першою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Григор’єва Ірина Вікторівна Постановою Верховної Ради України від 16 листопада 1993 року № 3600-ХІІ обрана суддею Київського міського суду, Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року № 1524-IV обрана на посаду судді Апеляційного суду міста Києва безстроково, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VІ обрана суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначена на посаду судді Верховного Суду в Касаційний кримінальний суд. Рішенням зборів цього суду від 30 листопада 2020 року була обрана до складу Великої Палати Верховного Суду.

Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури − нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № _________________ від 3 жовтня 2023 року, у тому числі за підозрою Григор’євої І.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі − КК України).

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. 19 травня 2026 року склав повідомлення про підозру судді Верховного Суду Григор’євої І.В., що вона підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Зазначене повідомлення вручено судді Григор’євій І.В. 19 травня 2025 року.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 26 травня 2025 року застосував до підозрюваної Григор’євої І.В. запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 500 000 гривень.

Досудовим розслідуванням установлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № НОМЕР СПРАВИ за позовом компанії «Trimcroft Services Limited» до компаній «Eastcoast United Inc.», «Statex Corp.», «Newport Inc.», «Sayers Holdings Limited», Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, компанії «Ferrexpo AG», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Дніпро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-цінні папери», Акціонерного товариства «Інг Банк Україна», Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

Згодом суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, − компаній «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited». Вимоги за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, суд об’єднав в одне провадження з первісним позовом.

Господарський суд міста Києва рішенням від 27 травня 2021 року відмовив повністю в задоволенні позовів компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited».

Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року апеляційні скарги зазначених компаній на рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № НОМЕР СПРАВИ задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року скасовано, позови компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investments Limited» та «Calefort Developments Limited» задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння компанії «Ferrexpo AG»: прості іменні акції у кількості 28 897 580 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 9,3218 % загальної кількості акцій у статутному капіталі «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі − ПрАТ «Полтавський ГЗК»), на користь компанії «Trimcroft Services Limited»; прості іменні акції у кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378 % загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Calefort Developments Limited»; прості іменні акції у кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 12,1378 % загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Emsworth Assets Limited»; прості іменні акції у кількості 20 443 260 штук номінальною вартістю 9,96 гривні, що становить 6,5946 % загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Gilson Investments Limited».

У клопотанні прокурора зауважено, що згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року Жеваго Костянтин Валентинович як бенефіціарний власник компанії «Ferrexpo AG», ПрАТ «Полтавський ГЗК» унаслідок витребування акцій у компанії «Ferrexpo AG» втрачав права володіння акціями ПрАТ «Полтавський ГЗК» та оперативного контролю господарської діяльності Товариства.

На зазначену постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року було подано касаційні скарги. Ухвалою від 11 жовтня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Ділові партнери», а ухвалою від 21 жовтня 2022 року − за касаційною скаргою компанії «Ferrexpo AG».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 1 грудня 2022 року задовольнив клопотання компаній «Trimcroft Services Limited» та «Ferrexpo AG» про передання справи № НОМЕР СПРАВИ на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення низки виключних правових проблем.

Розгляд указаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 січня 2023 року (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 лютого 2023 року) прийняла до розгляду справу № НОМЕР СПРАВИ за касаційними скаргами ПрАТ «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, а також компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 8 вересня 2022 року.

Розуміючи можливість втрати прав володіння акціями та оперативного контролю господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК» у період із 19 січня 2023 року до 6 березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

Водночас керуючий партнер Адвокатського бюро «ОСОБА_2 і партнери» ОСОБА_2, дізнавшись про перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду судової справи № НОМЕР СПРАВИ, вирішив запропонувати ОСОБА_1 свої юридичні послуги в цій справі, про що в січні – лютому 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) спочатку повідомив начальнику служби безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_4, а в подальшому адвокату Адвокатського об’єднання «Юридична фірма “ОСОБА_5 та партнери”» ОСОБА_3 про своє особисте знайомство та дружні стосунки з Головою Верховного Суду ОСОБА_6.

Розуміючи, що самостійно, без сприяння інших осіб, не зможе надати суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду, ОСОБА_1 вирішив залучити до вчинення злочину, зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та інших осіб.

Наприкінці лютого – на початку березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) усвідомлюючи, що ОСОБА_6 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, доручив ОСОБА_3 з’ясувати через ОСОБА_2 можливість надання Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

ОСОБА_3, діючи за дорученням ОСОБА_1, наприкінці лютого − на початку березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило), перебуваючи у приміщенні Адвокатського об’єднання «Юридична фірма “ОСОБА_5 та партнери”», під час особистої зустрічі повідомив ОСОБА_2 про наміри ОСОБА_1 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо Голові Верховного Суду ОСОБА_6.

Після розмови з ОСОБА_3 і до 6 березня 2023 року ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, достеменно знаючи про тривалі дружні відносини Голови Верховного Суду ОСОБА_6 та ОСОБА_8, попросив ОСОБА_8 довести до відома ОСОБА_6 бажання ОСОБА_1 отримати на свою користь і користь компанії «Ferrexpo AG» судове рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, а також про готовність надати за винесення такого рішення неправомірну вигоду.

Наприкінці лютого − на початку березня 2023 року, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6, ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 інформацію ОСОБА_2 про готовність ОСОБА_1 надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в інтересах ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. ОСОБА_6 пообіцяв обдумати вказану інформацію. Після отримання зазначеної інформації у ОСОБА_6 як Голови Верховного Суду та судді Великої Палати Верховного Суду, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди.

Згодом, але до 6 березня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило), ОСОБА_2 отриману від ОСОБА_6 інформацію повідомив ОСОБА_3 для її передання ОСОБА_1.

ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, доручив своїй довіреній особі − директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_4 зустрітися з ОСОБА_2 для обговорення остаточного розміру неправомірної вигоди.

ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_1, 6 березня 2023 року близько 12 години прибув до офісу ОСОБА_2 Під час зустрічі, яка відбулася у присутності ОСОБА_8, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про готовність ОСОБА_1 надати Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду в розмірі 2 700 000 доларів США за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. Водночас ОСОБА_2, бажаючи посприяти ОСОБА_1 у скоєнні злочину, погодився передати ОСОБА_6 пропозицію ОСОБА_1 надати йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду.

ОСОБА_2 також домовився з ОСОБА_8 про повідомлення ОСОБА_6, що ОСОБА_1 згоден надати як неправомірну вигоду лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США буде передано ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США буде розподілено між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, що і було зроблено. Крім того, ОСОБА_2 і ОСОБА_8 домовилися, що іншу частину неправомірної вигоди у розмірі 700 000 доларів США також буде розподілена між ними особисто, однак цю інформацію ОСОБА_2 приховав від ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Згодом, у період із 6 до 8 березня 2023 року, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво ОСОБА_1 у висловленні пропозиції та наданні неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА_6 й іншим суддям Великої Палати Верховного Суду за ухвалення на користь ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, вирішив через ОСОБА_8 довести до відома ОСОБА_6 пропозицію ОСОБА_1 надати неправомірну вигоду.

У вказаний вище період ОСОБА_8, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6, повідомив йому інформацію, отриману від ОСОБА_2, що ОСОБА_1 за винесення судового рішення в його інтересах та інтересах компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року готовий надати як неправомірну вигоду 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США буде передано ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США буде розподілено між ОСОБА_2 та ОСОБА_8

У зазначений період ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, прийняв пропозицію ОСОБА_1 про що повідомив ОСОБА_2 та запевнив його у своїй готовності ухвалити необхідне для ОСОБА_1 судове рішення. Отже, ОСОБА_6 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду прийняв пропозицію неправомірної вигоди для себе та інших суддів Великої Палати Верховного Суду в сумі 1 800 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до долара США Національного банку України (далі – НБУ) станом на 6−8 березня 2023 року становило 65 823 480 гривень.

У клопотання прокурор наголошує, що ОСОБА_6д як суддя Великої Палати Верховного Суду та Голова Верховного Суду усвідомлював, що перегляд судових рішень у Верховному Суді як суді касаційної інстанції здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове прийняття ним рішення на користь особи, яка пропонує надати неправомірну вигоду. ОСОБА_6, розуміючи власні можливості як Голови Верховного Суду, вирішив за необхідності залучити до одержання неправомірної вигоди інших суддів Великої Палати Верховного Суду.

Не пізніше 8 березня 2023 року ОСОБА_1 з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, дав адвокату ОСОБА_7 доручення організувати відеоконференцію з ОСОБА_2 для підтвердження можливості вчинення цих злочинних дій.

8 березня 2023 року ОСОБА_7, перебуваючи у приміщенні Адвокатського об’єднання «Фінанси та кредит лекс», за вказаним дорученням організував розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у режимі відеоконференції. Під час цієї розмови ОСОБА_1 підтвердив свої злочинні наміри надати Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду за участю ОСОБА_2 10 березня 2023 року. ОСОБА_2, ураховуючи позицію ОСОБА_6, повідомив ОСОБА_1, що до судового засідання у справі № НОМЕР СПРАВИ, призначеного на 15 березня 2023 року, йому необхідно зібрати та передати частину неправомірної вигоди.

На вимогу ОСОБА_6 грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після їх фактичного надходження ОСОБА_2 потрібно було утримувати (переховувати) у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА_6 щодо способу їх передачі йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду.

14 березня 2023 року ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2, що судове засідання у справі № НОМЕР СПРАВИ, призначене на 15 березня 2023 року, буде перенесено на іншу дату.

У клопотанні також зазначено, що доповідач у справі № НОМЕР СПРАВИ підготував основний та альтернативні проєкти рішення у справі, за одним з яких касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та компанії «Ferrexpo AG» задовольнялися частково, постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року скасовувалася, рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року змінювалося в мотивувальній частині, в іншій частині рішення залишалося в силі, а за іншим − постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року скасовувалася, справа направлялася на новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

15 березня 2023 року вказані альтернативні проєкти рішення обговорювали судді Великої Палати Верховного Суду в нарадчій кімнаті, що дало змогу ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу оцінити, чи достатньо буде голосів для ухвалення рішення на користь ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG». У нарадчій кімнаті також обговорювалася інформація, що бенефіціаром компанії «Ferrexpo AG» був ОСОБА_1.

Своєю чергою, діючи спільно з іншими суддями Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_6 забезпечив перенесення судового розгляду справи № НОМЕР СПРАВИ на 19 квітня 2023 року.

17 березня 2023 року ОСОБА_2, попередньо отримавши 14 березня 2023 року від ОСОБА_6 інформацію, повідомив ОСОБА_1, що судове засідання у справі № НОМЕР СПРАВИ, призначене на 15 березня 2023 року, перенесено на 19 квітня 2023 року для надання йому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди.

У період із 13 березня 2023 року до 7 квітня 2023 року ОСОБА_1, діючи за пособництва ОСОБА_7 та інших осіб, передав ОСОБА_2 частинами грошові кошти в загальній сумі 2 700 000 доларів США (згідно з офіційним курсом гривні до долара США НБУ станом на 13 березня 2023 року – 7 квітня 2023 року − 98 735 220 гривень) для подальшого надання Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду як неправомірної вигоди за ухвалення на користь ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів.

ОСОБА_2 спочатку зберігав грошові кошти, отримані від ОСОБА_1 за пособництва ОСОБА_7 та інших осіб, у власному офісі, а згодом перемістив частину для зберігання до індивідуального сейфа у спеціальному сховищі, орендованому у відділенні № НОМЕР АТ «УкрСиббанк», розташованому в місті Києві.

ОСОБА_6, усвідомлюючи, що рішення Великої Палати Верховного Суду ухвалює більшість суддів під час засідання, яке вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу, з метою забезпечення ухвалення рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ в інтересах ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG», оскільки існувала ймовірність, що для ухвалення відповідного рішення голосів суддів буде недостатньо, вирішив залучити до одержання неправомірної вигоди суддю Великої Палати Верховного Суду Григор’єву І.В. та інших суддів Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, у період із середини березня 2023 року до 19 квітня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) ОСОБА_6, перебуваючи у своєму робочому кабінеті у приміщенні Верховного Суду, запропонував Григор’євій І.В. під час засідання 19 квітня 2023 року у справі № НОМЕР СПРАВИ проголосувати за основний проєкт рішення, підготовлений доповідачем у справі.

Крім цього, ОСОБА_6 повідомив Григор’євій І.В., що особи, зацікавлені в ухваленні рішення щодо скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, нададуть їй неправомірну вигоду, суму якої під час вказаної розмови не обговорювали.

У засіданні Великої Палати Верховного Суду 19 квітня 2023 року Григор’єва І.В., на виконання домовленостей із ОСОБА_6, віддала свій голос за основний проєкт рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ, що забезпечило винесення постанови, якою, зокрема, задоволено частково касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та компанії «Ferrexpo AG», скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № НОМЕР СПРАВИ, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № НОМЕР СПРАВИ залишено в силі.

Водночас ОСОБА_6, впевнений у достатній кількості голосів для ухвалення такого рішення Великою Палатою Верховного Суду, розуміючи, що грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, вже надані ОСОБА_1 та зберігаються в ОСОБА_2, з метою приховати протиправність своїх дій висловився про приєднання до окремої думки іншого судді Великої Палати Верховного Суду, створюючи враження про свою незацікавленість в ухваленні судового рішення на користь ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» відповідно до основного проєкту рішення судді-доповідача у справі № НОМЕР СПРАВИ.

З метою доведення спільного з іншими суддями Великої Палати Верховного Суду, у тому числі із Григор’євою І.В., злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 1 травня 2023 року надіслав ОСОБА_8 повідомлення, у якому дав вказівку поділити отриману від ОСОБА_1 суму неправомірної вигоди в такий спосіб: сформувати 10 пакетів по 100 000 доларів США, 2 пакети − по 150 000 доларів США, один пакет − 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_6 мав передати неправомірну вигоду.

2 травня 2023 року близько 16-17 години у відділенні № НОМЕР АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_2 та ОСОБА_8, виконуючи вказівку ОСОБА_6, з індивідуального сейфа, орендованого ОСОБА_2, забрали частину грошових коштів, які ОСОБА_1 надав як неправомірну вигоду для Голови Верховного Суду та суддів Великої Палати Верховного Суду, іншу частину − перемістили до індивідуального сейфа, який орендував ОСОБА_8 у цьому відділенні банку.

Цього самого дня ОСОБА_8 у власному офісі, за вказівкою ОСОБА_6, сформував 13 пакетів із неправомірною вигодою в розмірі 1 348 800 доларів США (замість 1 350 000 доларів США внаслідок помилки під час підрахунку) та залишив їх для зберігання в цьому офісі.

3 травня 2023 року близько 21 години ОСОБА_8, попередньо домовившись телефоном із ОСОБА_6, забрав з офісу вказані грошові кошти, доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_6 та особисто передав їх ОСОБА_6

Отже, 3 травня 2023 року ОСОБА_6 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду від ОСОБА_1, який діяв за пособництва ОСОБА_2, ОСОБА_7 й інших осіб, першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 3 травня 2023 року становило 49 323 727 гривень 68 копійок.

4 травня 2023 року ОСОБА_6 частину грошових коштів, які отримав як неправомірну вигоду у розмірі 1 098 800 доларів США, перемістив до свого службового кабінету у приміщенні Верховного Суду та поклав їх у сейф.

Згодом ОСОБА_6 забезпечив розподіл неправомірної вигоди, яку одержав від ОСОБА_1 3 травня 2023 року для себе та інших суддів Верховного Суду.

Орієнтовно 12 травня 2023 року (точної дати досудове слідство не встановило) ОСОБА_6 запросив суддю Великої Палати Верховного Суду Григор’єву І.В. до свого робочого кабінету у приміщенні Верховного Суду.

У клопотанні прокурор вказав, що Григор’єва І.В. у вказаному службовому кабінеті одержала від ОСОБА_6 надану ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2025 року становило 1 828 430 гривень.

Отже, як наголошує прокурор у клопотанні, 12 травня 2023 року за ухвалення рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ в інтересах ОСОБА_1 та компанії «Ferrexpo AG» Григор’єва І.В. одержала для себе від ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 828 430 гривень.

До клопотання про тимчасове відсторонення судді Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. долучив копії таких документів, що, на думку сторони обвинувачення, підтверджують вчинення Григор’євою І.В. кримінального правопорушення, зокрема:

протокол огляду від 16 травня 2023 року, згідно з яким сторона обвинувачення оглядала судові рішення у справі № НОМЕР СПРАВИ, надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень;

протокол від 28 квітня 2023 року за результатами оперативно-розшукового заходу − аудіоконтролю особи щодо ОСОБА_8, яким зафіксовано розмову між ним і ОСОБА_2 щодо обставин передання ОСОБА_6 неправомірної вигоди;

протокол від 1 травня 2023 року за результатами оперативно-розшукового заходу − аудіоконтролю особи щодо ОСОБА_2, яким зафіксовано розмови між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які відбулися: 17 березня 2023 року щодо обставин розгляду судової справи № НОМЕР СПРАВИ, перенесення судового розгляду справи у Верховному Суді на 19 квітня 2023 року, зацікавленості суддів Великої Палати Верховного Суду в ухваленні ними судових рішень, 1 квітня 2023 року − щодо кількості наданих ним через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_2 для подальшого передання Голові Верховного Суду ОСОБА_6 та іншим суддям Верховного Суду за ухвалення у справі № НОМЕР СПРАВИ рішення на користь ОСОБА_1, 24 квітня 2023 року – щодо «позитивного» рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1 у справі № НОМЕР СПРАВИ; та розмову, що відбулася 1 травня 2023 року, між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 щодо розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_6;

протокол від 15 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії − контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_6;

протокол від 15 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії − зняття інформації з електронних інформаційних систем щодо ОСОБА_8, яким зафіксовано листування між ОСОБА_8 і ОСОБА_6, у якому ОСОБА_6 указує на необхідність поділу предмета неправомірної вигоди на частини;

протокол від 16 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії − контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_6;

протокол від 16 травня 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії − аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА_6, яким зафіксовано одержання ОСОБА_6 3 та 15 травня 2023 року частинами неправомірної вигоди;

протокол допиту свідка ОСОБА_2, який повідомив обставини посередництва в наданні від ОСОБА_1 неправомірної вигоди для колишнього Голови Верховного Суду ОСОБА_6 та суддів Великої Палати Верховного Суду за ухвалення ними рішення на користь ОСОБА_1 та третіх осіб;

протокол допиту свідка ОСОБА_6, який повідомляв про обставини обговорення прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_2 від ОСОБА_1 в інтересах його та третіх осіб, розподілу частини неправомірної вигоди для окремих суддів Великої Палати Верховного Суду, зокрема Григор’євої І.В., та безпосередньо одержання нею неправомірної вигоди;

протокол обшуку робочого кабінету ОСОБА_6 у приміщенні Верховного Суду, під час якого відшукано та вилучено частину предмета неправомірної вигоди;

протокол обшуку місця проживання ОСОБА_6, під час якого відшукано та вилучено частину предмета неправомірної вигоди;

протокол обшуку садового будинку, що перебуває в користуванні Григор’євої І.В., під час проведення якого відшукано та вилучено частину предмета неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США;

інші матеріали кримінального провадження в сукупності.

У клопотанні також наголошено, що обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються речовими доказами, зокрема грошовими коштами, які є предметом неправомірної вигоди.

Викладені в письмовому повідомленні про підозру та цьому клопотанні обставини підтверджують використання Григор’євою І.В. влади та свого службового становища для вчинення інкримінованого злочину і дають підстави вважати, що її перебування на посаді судді Верховного Суду сприяло вчиненню кримінального правопорушення.

Водночас встановлено обставини, які вказують на те, що подальше здійснення правосуддя суддею Григор’євою І.В. може призвести до настання таких негативних наслідків.

Мотивуючи необхідність тимчасового відсторонення судді Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. зазначив про наявність обставин, які дають підстави вважати, що Григор’єва І.В., здійснюючи правосуддя:

може знищити чи підробити речі й документи, які мають істотне значення, адже досудове розслідування триває, сторона обвинувачення продовжує збирати докази, необхідні для підтвердження обставин, що підлягають доказуванню, у кримінальному провадженні не встановлено місцезнаходження частини неправомірної вигоди, що може свідчити про схильність осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, до спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема особисто чи опосередковано − на свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6, інших підозрюваних у цьому провадженні, частина з яких є суддями Верховного Суду, а саме Єленіну Ж.М., Желєзного І.В., та суддю Верховного Суду у відставці ОСОБА_9, з метою зміни наданих раніше показань, надання показань, що суперечать зібраним у справі доказам, та відмови давати показання на її користь, що негативно впливатиме на їхній намір надавати правдиві показання під час досудового розслідування і судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом;

може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, оскільки вона обізнана із формою та методами роботи правоохоронних органів стосовно способів і порядку збирання доказів у кримінальному провадженні, може впливати на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на неї обов’язків, штучно створювати докази невинуватості. Зазначене кримінальне правопорушення вчинено групою осіб за попередньою змовою з розподілом ролей та з метою отримання неправомірної вигоди. З матеріалів досудового розслідування встановлено, що суддя вживає заходів конспірації з метою уникнення можливого виявлення кримінального правопорушення правоохоронними органами, а отже, очевидною є її схильність до перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб.

Крім того, наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні корупційного кримінального правопорушення з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується зі встановленими ним морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя в частині наявності ризику, що суддя Григор’єва І.В., здійснюючи правосуддя, може, використовувати повноваження судді, особисто, а також із залученням інших осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни наданих ними показань чи відмови від надання показань у кримінальному провадженні.

Зазначений ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, під час збирання доказів, так і згодом – на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків, з огляду на визначений статтею 23 КПК України принцип безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, який відображено, зокрема, у частині четвертій статті 95 КПК України, відповідно до якої суд під час розгляду справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто під час допитів на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 КПК України.

Водночас Вища рада правосуддя вважає, що твердження клопотання про те, що суддя Григор’єва І.В. перешкоджатиме кримінальному провадженню в інший спосіб із метою штучного створення доказів своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину під час здійснення ним правосуддя та може сприяти у спотворенні речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є лише припущеннями, які не підтверджуються встановленими обставинами.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, Вища рада правосуддя враховує також таке.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, урочисто присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики, зі змінами, внесеними згідно з рішенням З’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Частиною третьою статті 125 Конституції України, частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, що визначені процесуальним законом.

Оскільки Верховний Суд є прикладом для наслідування для судів нижчих інстанцій, забезпечує правову визначеність шляхом формування єдиної судової практики та на погляд громадян гарантом дотримання принципу верховенства права, наявність кримінального провадження за підозрою судді Верховного Суду Григор’євої І.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, не лише суперечить морально-етичним принципам, установленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону, принципу верховенства права та присяги судді, а також високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян до чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суду, а й значною мірою шкодить авторитету судової влади, послаблює довіру суспільства до неї та підриває авторитет Верховного Суду як у юридичному середовищі, так і в громадянському суспільстві загалом.

Згідно із частиною п’ятою статті 65¹ Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Статтею 219 КПК України встановлено строки досудового розслідування. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з матеріалами, доданими до клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя, судді Григор’євій І.В. 19 травня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

Зважаючи на обґрунтованість наведених у зазначеному клопотанні ризиків, їх співмірність із такими засадами, як незалежність і недоторканність суддів, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також ураховуючи строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для тимчасового відсторонення судді Верховного Суду Григор’євої І.В. від здійснення правосуддя в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 липня 2026 року.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155¹ Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.3–20.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити частково.

Тимчасово, до 19 липня 2026 року, відсторонити суддю Верховного Суду Григор’єву Ірину Вікторівну від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя