Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Товстолужського Олега Володимировича про звільнення з посади судді Валківського районного суду Харківської області у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
5 травня 2026 року (вх. № 1319/0/6-26) до Вищої ради правосуддя надійшла заява Товстолужського О.В. від 1 травня 2026 року про звільнення з посади судді Валківського районного суду Харківської області у відставку та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Товстолужський Олег Володимирович, ____ року народження, Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначений на посаду судді Валківського районного суду Харківської області в межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 2008 року № 261-VI обраний на посаду судді Валківського районного суду Харківської області безстроково.
Згідно із частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), встановлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Товстолужського О.В. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Станом на 2 червня 2026 року стаж роботи Товстолужського О.В. на посаді судді становить 23 роки 7 місяців 20 днів.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній на день призначення Товстолужського О.В. на посаду судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Отже, законодавством, чинним на день призначення Товстолужського О.В. на посаду судді та на день набуття ним стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів у трудовій книжці та послужного списку Товстолужський О.В. із 31 липня 1998 року до 26 травня 1999 року обіймав посаду слідчого Люботинського міського відділу УМВС України в Харківській області.
На підставі абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи Товстолужського О.В. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж роботи на посаді слідчого, а саме 9 місяців 26 днів.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи судді, який дає право на відставку.
Згідно з копіями дипломів від 10 лютого 1997 року (серія __ __ № ____) та від 17 грудня 1999 року (серія __ № ____), листів Національної академії внутрішніх справ від 11 травня 2026 року № 46/2927/23/06-26 та Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 13 травня 2026 року № 125-01-811/233 Товстолужський О.В. здобував вищу юридичну освіту за заочною формою навчання в Національній академії внутрішніх справ України та Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
З урахуванням викладеного половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за заочною формою навчання не зараховується Товстолужському О.В. до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку.
З копії військового квитка від 25 грудня 1989 року (серія __ № ____) встановлено, що Товстолужський О.В. проходив строкову військову службу із 25 грудня 1989 року до 15 жовтня 1991 року (1 рік 9 місяців 21 день).
Отже, до стажу роботи Товстолужського О.В. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби, що становить 1 рік 9 місяців 21 день.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Товстолужського О.В. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Отже, законодавством, яке діяло на день призначення на посаду судді Товстолужського О.В., було встановлено мінімальний строк роботи в галузі права для зайняття посади судді районного (міського) суду – 3 роки.
З огляду на наведене Товстолужський О.В. має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
За результатами дослідження долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Товстолужського О.В. у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання на посаду судді, копії трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Товстолужського О.В. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 23 роки 7 місяців 20 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки;
період проходження строкової військової служби – 1 рік 9 місяців 21 день;
стаж роботи на посаді слідчого – 9 місяців 26 днів.
Отже, загальний стаж роботи судді Товстолужського О.В., який дає йому право на відставку, становить понад 20 років, а саме 29 років 3 місяці 7 днів.
Згідно з наявними у Вищій раді правосуддя документами суддя Товстолужський О.В. не має іншого стажу роботи, який відповідно до вимог законодавства надавав би йому право на звільнення у відставку.
З огляду на викладене, суддя Товстолужський О.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Товстолужського Олега Володимировича з посади судді Валківського районного суду Харківської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
