Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Євгена Ігоровича, відкриту за дисциплінарною скаргою Бойчука Петра Володимировича,

встановила:

І. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ

1. 17 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Бойчука П.В. стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. (вх. № Б-3132/5/7-25).
2. На обґрунтування дисциплінарної скарги Бойчук П.В. зазначив, що з 24 лютого 2022 року до 15 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. не здійснював правосуддя через відпустки й відрядження загалом 1295 днів (97,4% від загального часу), натомість був на робочому місці лише 34 дні (2,6% від загального часу). Останні рішення суддя ухвалив 21 липня 2023 року та з 22 липня 2023 року до 15 жовтня 2025 року безперервно відсутній на роботі протягом 807 днів.
3. Крім того, Бойчук П.В. зауважив, що згідно зі щорічною майновою декларацією судді за 2024 рік його сім’я орендує квартиру в Німеччині. Скаржник вважає, що суддя, ймовірно, скористався службовим відрядженням для перетину державного кордону, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 суддям встановлено заборону виїжджати за кордон під час воєнного стану, крім випадків службового відрядження, супроводу неповнолітніх дітей або зустрічі з ними.
4. На підтвердження обставин, викладених у скарзі, Бойчук П.В. надав лист Донецького окружного адміністративного суду з відомостями про відпустки судді Грищенка Є.І. за 2022-2025 роки.
5. Скаржник вважає, що в діях судді є склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. ПРОЦЕДУРА

6. 17 листопада 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя скаргу передано для проведення перевірки дисциплінарному інспектору Садовому Р.М.
7. 18 листопада 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М. визначив дисциплінарну скаргу пріоритетною.
8. 9 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М., складений за результатами попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу (вх. № 6174/0/24-25).
9. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 грудня 2025 року № 2699/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку).
10. 3 лютого 2026 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М. склав висновок за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду з пропозицією притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
11. Згодом дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М. передав висновок на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також повідомив суддю і скаржника про наявність проєкту такого висновку й можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.
12. Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 25 лютого, 18 березня, 3 червня 2026 року, скаржника та суддю повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання повідомлень та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
13. Засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 25 лютого 2026 року, було відкладено за клопотанням судді Грищенка Є.І. від 23 лютого 2026 року (вх. № 25/6/6-26) з метою ознайомлення судді з матеріалами дисциплінарної справи.
14. У засіданні 18 березня 2026 року Третя Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя заслухала доповідь дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Садового Р.М. та пояснення представника судді Грищенка Є.І. – адвоката Серафимова І.М.
15. Водночас Третя Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя частково задовольнила клопотання судді Грищенка Є.І. від 17 березня 2026 року (вх. № 25/7/6-26) про розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні та провела закритий розгляд справи в частині, що стосується дослідження медичних документів стосовно тимчасової непрацездатності та стану здоров’я судді.
16. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оголосила перерву у засіданні 18 березня 2026 року у зв’язку з необхідністю підготовки й подачі представником судді копій медичних документів, а також виклику свідків.
17. У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 3 червня 2026 року узяв участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М.
18. Скаржник Бойчук П.В. не прибув у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 25 лютого, 18 березня, 3 червня 2026 року. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
19. Суддя Грищенко Є.І. не прибув у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 25 лютого, 18 березня, 3 червня 2026 року.
20. У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 3 червня 2026 року узяв участь представник судді Грищенка Є.І. – адвокат Серафимов І.М.
21. Представник судді заявив клопотання про закриття дисциплінарного провадження. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула зазначене клопотання та відмовила у його задоволенні у зв’язку з відсутністю підстав для закриття дисциплінарного провадження.
22. Представник судді також заявив клопотання про відкладення засідання для підготовки до допиту свідків. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя залишила зазначене клопотання без розгляду у зв’язку із задоволенням клопотання дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. про допит свідків.
23. У засіданні 3 червня 2026 року заслухано показання свідків – суддів Донецького окружного адміністративного суду Христофорова А.Б., Кошкош О.О., а також долучено до матеріалів дисциплінарної справи копії медичних документів, додатково наданих представником судді Грищенка Є.І.
24. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Садового Р.М., адвоката Серафимова І.М., свідків Христофорова А.Б., Кошкош О.О., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Показники навантаження Донецького окружного адміністративного суду

25. Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту Ради суддів України про орієнтовні нормативи навантаження на суддів за 2022–2025 роки, до Донецького окружного адміністративного суду:

• у 2022 році надійшло 7619 справ та матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 51, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня – 43, чисельність суддів за нормативами – 34;
• у 2023 році надійшло 16 011 справ і матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 51, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня – 44, чисельність суддів за нормативами – 58;
• у 2024 році надійшло 16 270 справ та матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 51, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня – 37, чисельність суддів за нормативами – 65;
• у 2025 році надійшло 24 178 справ і матеріалів, чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 51, чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня – 35, чисельність суддів за нормативами – 101.

Показники роботи й навантаження судді Грищенка Є.І. за 2022–2025 роки

26. Згідно з показниками роботи й навантаження судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2025 року:

• у 2022 році залишок нерозглянутих суддею справ і матеріалів на початок року становив 56 справ і матеріалів; надійшло 67 справ і матеріалів; розглянуто суддею 45 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець року становив 83 справи й матеріали;
• у 2023 році залишок нерозглянутих справ і матеріалів на початок року становив 83 справи й матеріали; надійшло 62 справи й матеріали; розглянуто суддею 116 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець року становив 29 справ й матеріалів;
• у 2024 році залишок нерозглянутих справ і матеріалів на початок року був відсутній; надійшло 0 справ і матеріалів; розглянуто суддею 0 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ та матеріалів на кінець року становив 0 справ і матеріалів;
• у 2025 році залишок нерозглянутих справ і матеріалів на початок року був відсутній; надійшло 0 справ і матеріалів; розглянуто суддею 0 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ та матеріалів на кінець року становив 0 справ і матеріалів.

27. Відповідно до листа Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (вх. № 3235/0/8-26) станом на кінець 2023 року у судді Грищенка Є.І. в провадженні серед залишку перебувало 29 справ та матеріалів, які згодом було розподілено іншим суддям, а саме:

• 15 справ (№№ 200/14776/18-а, 200/5878/21, 200/11302/21, 200/2158/23, 200/3142/23, 200/3188/23, 200/3316/23, 200/3359/23, 200/3399/23, 200/3504/23, 200/3524/23, 200/3685/23, 200/3761/23, 200/3810/23, 200/3880/23);
• 14 заяв у порядку виконання судових рішень (№№ 200/4959/20-а, 200/4959/20-а, 805/1117/13-а, 2а/0570/14152/2012, 2а/0570/14160/2012, 2а/0570/4994/2012, 200/389/22, 200/15033/21, 2а/0570/1671/2012, 200/891/22, 200/11617/21, 200/2153/21-а, 2а/0570/21451/2011, 200/994/22).

28. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень:

• у 3 справах (№№ 200/14776/18-а, 200/5878/21, 200/11302/21) провадження було зупинено ухвалами від 12 лютого 2019 року, від 29 червня, 10 листопада 2021 року;
• у 7 справах (№№ 200/2158/23, 200/3142/23, 200/3188/23, 200/3316/23, 200/3504/23, 200/3524/23, 200/3761/23) провадження було відкрито ухвалами від 28 червня, 7, 14, 18, 19 липня 2023 року;
• у 5 справах (№№ 200/3359/23, 200/3399/23, 200/3685/23, 200/3810/23, 200/3880/23) позовні заяви було залишено без руху ухвалами від 14, 18, 21 липня 2023 року.

29. Згідно з даними офіційного вебсайту судової влади України заяви у порядку виконання судових рішень у справі № 200/4959/20-а розподілено судді Грищенку Є.І. 28 грудня 2021 року, 30 травня 2022 року. Інші заяви у відповідних справах розподілено судді Грищенку Є.І. 24, 25, 31 липня, 17, 22, 23 серпня, 11, 13 жовтня, 24 листопада, 5 грудня 2023 року.
30. Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту судової влади України повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Грищенка Є.І., здійснено 12, 16 лютого, 4, 19, 20 березня 2024 року.
31. Донецький окружний адміністративний суд у листі від 25 березня 2026 року (вх. № 3235/0/8-26) повідомив, що повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Грищенка Є.І., здійснено у зв’язку з перебуванням судді у відпустці та відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, частини дев’ятої статті 31 КАС України.

Відомості про перетин суддею державного кордону та оренду за кордоном

32. Згідно з інформацією про перетин державного кордону України з 1 січня 2022 року до 28 квітня 2026 року Грищенко Є.І.:

• 26 січня 2023 року виїхав з України, 7 травня 2023 року повернувся в Україну;
• 20 травня 2023 року виїхав з України, 26 червня 2023 року повернувся в Україну;
• 22 липня 2023 року виїхав з України, даних про повернення немає.

33. Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданими суддею Грищенком Є.І. за 2023–2024 роки, з 24 лютого 2023 року суддя із членами сім’ї в Німеччині орендує квартиру площею 90,7 кв м.

Періоди й причини нездійснення суддею Грищенком Є.І. правосуддя

34. З 24 лютого 2022 року до 15 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. не здійснював правосуддя через відпустки й відрядження загалом 1295 днів та був на робочому місці 34 дні (2,6% від загального часу).
35. З 31 липня 2023 року до 15 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. безперервно був відсутній на роботі протягом 808 днів.
36. Загальна кількість днів відпусток без збереження заробітної плати, наданих судді Грищенку Є.І. протягом 2022–2025 років за угодою сторін (на підставі статті 26 Закону України «Про відпустки» та частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), становить 268 календарних днів (2022 рік – 24 дні, 2023 рік – 77 днів, 2024 рік – 47 днів, 2025 рік – 120 днів).
37. До вказаної кількості (268 днів) не включено 90 днів обов’язкової відпустки без збереження заробітної плати для осіб, що перебувають за кордоном, наданої судді у березні-червні 2025 року відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
38. Відповідно до листів Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року (вх. № 12433/0/8-25, вх. № 12433/1/8-25), від 7 січня 2026 року (вх. № 115/0/8-26), від 25 березня 2026 року (вх. № 3235/0/8-26) інформацію про періоди та причини нездійснення правосуддя суддею Грищенком Є.І. узагальнено наведено нижче в таблиці.

39. 17 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. через електронну пошту надіслав до Донецького окружного адміністративного суду повідомлення про тимчасову непрацездатність із зазначенням, що листок непрацездатності буде надано після завершення лікування.
40. 27 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. поінформував Донецький окружний адміністративний суд про орієнтовну дату закриття листка непрацездатності – 10 листопада 2025 року.
41. 10 листопада 2025 року Донецький окружний адміністративний суд отримав повідомлення судді Грищенка Є.І. щодо продовження йому строку тимчасової непрацездатності до 24 листопада 2025 року у зв’язку з призначеним курсом лікування.
42. 24 листопада 2025 року суддя Грищенко Є.І. поінформував Донецький окружний адміністративний суд про орієнтовну дату закриття листка непрацездатності – 8 грудня 2025 року.
43. 8 грудня 2025 року суддя Грищенко Є.І. повідомив Донецький окружний адміністративний суд про орієнтовну дату закриття листка непрацездатності – 22 грудня 2025 року.
44. 22 грудня 2025 року суддя Грищенко Є.І. поінформував Донецький окружний адміністративний суд про орієнтовну дату закриття листка непрацездатності – 12 січня 2026 року.
45. Донецький окружний адміністративний суд повідомив, що згідно з даними вебпорталу Пенсійного фонду України в автоматизованій системі відсутня інформація про відкриття листка непрацездатності судді Грищенку Є.І.
46. У зв’язку з цим у табелі обліку використання робочого часу причина відсутності зазначеного працівника на робочому місці фіксується як «неявка з нез’ясованих причин» до моменту подання належним чином оформленого документа про тимчасову непрацездатність.
47. Пенсійний фонд України в листі від 6 січня 2026 року (вх. № 133/0/8-26) повідомив, що за даними Електронного реєстру листків непрацездатності за період з 1 жовтня 2025 року відсутні записи щодо сформованих листків непрацездатності Грищенку Є.І.
48. Згідно з листками непрацездатності, виданими у Німеччині та їхніми перекладами на українську мову, суддя Грищенко Є.І. був тимчасово непрацездатним у період:

• з 16 жовтня 2025 року до 9 січня 2026 року тривалістю 86 днів;
• з 12 січня до 13 лютого 2026 року тривалістю 33 дні;
• з 16 лютого до 6 березня 2026 року тривалістю 19 днів;
• з 9 березня до 27 травня 2026 року тривалістю 80 календарних днів.

Показання свідків

49. Свідок Христофоров А.Б., суддя Донецького окружного адміністративного суду, пояснив, що з 2021 року до 2024 року він займав посаду голови цього суду, а Грищенко Є.І. – посаду заступника голови суду і згодом був звичайним суддею.
50. Христофоров А.Б. повідомив, що після запровадження воєнного стану суд працював у дистанційному режимі, кожного місяця проводилися наради в онлайн-форматі. Зазначив, що знав про виїзд Грищенка Є.І. за кордон у 2023 році, оскільки підписував наказ на його відрядження.
51. Свідок вказав, що після відрядження не перевіряв повернення Грищенка Є.І. в Україну, оскільки перевірка руху суддів через кордон не входить до посадових обов'язків голови суду. Зазначив, що спілкувався з Грищенком Є.І. у телефонному режимі.
52. На питання про обставини, які після 30 липня 2023 року ним ураховувалися під час погодження 11 наказів про надання 84 днів відпустки судді Грищенку Є.І. без збереження заробітної плати за угодою сторін, свідок Христофоров А.Б. пояснив, що заяви на відпустки надходили через електронну пошту, погоджував їх, коли це істотно не впливало на роботу колективу. Зазначив, що офіційно на ім'я голови суду не надходило скарг щодо відсутності судді Грищенка Є.І.
53. Свідок Кошкош О.О., суддя Донецького окружного адміністративного суду, пояснила, що з 2 жовтня 2024 року вона займає посаду голови цього суду.
54. Кошкош О.О. повідомила, що офіційно не отримувала інформацію про перебування судді Грищенка Є.І. за кордоном та не пам’ятає, коли їй про це стало відомо.
55. Свідок Кошкош О.О. зазначила, що суддя Грищенко Є.І. брав участь у зборах і нарадах суду в онлайн-режимі, оскільки суд працює дистанційно. Пояснила, що з липня 2023 року до порядку денного зборів суддів не вносилося питання щодо перебування судді Грищенка Є.І. поза межами України.
56. На питання про обставини, які після 30 липня 2023 року нею ураховувалися під час погодження 7 наказів про надання 146 днів відпусток судді Грищенку Є.І. без збереження заробітної плати за угодою сторін, свідок Кошкош О.О. пояснила, що керувалася діючим законодавством про відпустки та про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану і задовольняла відповідні заяви, якщо вони були обґрунтовані.
57. Свідок Кошкош О.О. зазначила, що підставою для відмови у наданні відпустки могло бути надмірне навантаження, однак у суді такого навантаження немає, тому відмова була б порушенням закону з її боку.
58. Свідок вказала, що з жовтня 2025 року розмовляла з Грищенком Є.І. щодо його повернення в Україну, просила його вирішити свою проблему та повернутися до роботи.

Відомості про доходи судді за 2022–2025 роки

59. Відповідно до листа Донецького окружного адміністративного суду від 7 січня 2026 року (вх. № 115/0/8-26) суддя Грищенко Є.І. отримав такі доходи:

• у 2022 році кошти в сумі 1 311 313,35 грн;
• у 2023 році кошти в сумі 1 084 152,28 грн;
• у 2024 році кошти в сумі 205 352,69 грн, виплачені в січні–березні у зв’язку з відпустками;
• у 2025 році кошти в сумі 73 588,28 грн, виплачені в січні у зв’язку з одним днем відпустки.

Відомості про неповнолітніх членів сім’ї судді

60. Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданими за 2023 – 2024 роки, та відповідно до судових рішень у справах № 761/10814/17, № 753/509/17, суддя Грищенко Є.І. є:

• батьком ОСОБА1, ____ року народження, та ОСОБА2, ____ року народження;
• вітчимом (опікуном) ОСОБА3, ____ року народження.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДДІ

61. Суддя Грищенко Є.І. у письмових поясненнях від 14 січня 2026 року (вх. № 25/1/6-26) заперечив доводи дисциплінарної скарги.
62. На обґрунтування своєї позиції суддя Грищенко Є.І. зазначив, що нездійснення ним правосуддя пов’язано з об’єктивними й поважними причинами, зумовленими сімейними обставинами і станом здоров’я, а всі періоди відпусток або відсутність на робочому місці були оформлені відповідно до вимог трудового законодавства. Уважає, що скарга має ознаки процесуального впливу на процедуру його звільнення у відставку.
63. Суддя наголосив на тому, що є батьком та має на утриманні з 2019 року трьох неповнолітніх дітей. Стверджує, що через необхідність догляду за дітьми з 2022 до 2025 року використовував відпустки, у тому числі по догляду за дитиною до досягнення нею шести років, безоплатні відпустки за згодою сторін.
64. Суддя повідомив, що на початку повномасштабної війни був змушений організувати евакуацію й забезпечити безпеку дружині, трьом малолітнім дітям, матері, тещі, дідусю. Враховуючи, що суд фактично не працював три місяці, то скористався невикористаними щорічними й додатковими відпустками, у тому числі без збереження заробітної плати.
65. Крім того, суддя зауважив, що з лютого 2022 року до липня 2024 року він неодноразово використовував відпустки для навчання та творчі відпустки, оскільки з 2021 року до липня 2024 року навчався в аспірантурі й протягом цього періоду писав дисертацію та отримав диплом доктора філософії.
66. Суддя Грищенко Є.І. вказав, що на початку 2025 року погіршився стан його здоров’я на тлі діагностованої у 2021 році ІНФОРМАЦІЯ1. Стверджує, що через це був змушений взяти відпустку без збереження заробітної плати та з жовтня 2025 року проходити курс лікування.
67. Суддя зазначив, що листок непрацездатності може видаватися у паперовій формі без його реєстрації в електронній базі і саме в такому виді йому оформлено листок непрацездатності. Стверджує, що після закінчення періоду непрацездатності суду будуть надані відповідні документи.
68. Водночас суддя переконаний, що з урахуванням навантаження його відсутність не спричинила збоїв в ефективній роботі суду та не призвела до надмірного навантаження на інших суддів.
69. Суддя Грищенко Є.І. проінформував, що на момент його виїзду за межі України в січні 2023 року він мав самостійні й альтернативні законні підстави для перетину державного кордону, зокрема як особа, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Тому можливість перетину кордону не була зумовлена виключно або переважно наявністю у нього статусу судді. Стверджує, що саме через зазначені підстави він здійснював виїзд за кордон.
70. Зрештою суддя зазначив, що через обмежений розмір файлів, які можуть бути надіслані в електронному вигляді, копії документів, що підтверджують викладені ним пояснення, будуть надані окремо.
71. У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник судді Грищенка Є.І. – адвокат Серафимов І.М. – додатково послався на аргументи про:

• законність реалізації права на відпочинок, оскільки усі відпустки були офіційно погоджені головою суду, а поняття «зловживання правом на відпустку» не визначено законодавством;
• складну сімейну ситуацію (необхідність догляду за трьома дітьми та допомоги колишній дружині після ІНФОРМАЦІЯ2) і тяжкий стан здоров’я судді (наявність ІНФОРМАЦІЯ1, що потребує системної реабілітації);
• перебування судді на лікуванні в Німеччині, що виключає можливість формування електронних листків непрацездатності в Україні;
• відсутність істотного негативного впливу на роботу суду, оскільки відпустки судді збільшили навантаження на інших лише на 3–5%;
• відсутність ознак дисциплінарного проступку судді, оскільки кожна відсутність підтверджена наказами або медичними довідками, що виключає самоусунення чи прояв неповаги до колективу суду.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

72. Приписи частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачають, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.
73. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
74. Згідно з приписами частини першої статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді, відповідно до якої, вступаючи на посаду судді, урочисто присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
75. Пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
76. Відповідно до частини шостої, пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
77. Згідно зі статтями 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з’їздом суддів України (зі змінами, внесеними згідно з рішенням З’їзду суддів від 18 вересня 2024 року) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
78. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
79. Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснює, що під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.
80. Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.
81. Дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що своєю чергою зумовлює обов’язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.
82. Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.
83. Відповідно до статті 18 розділу ІІІ Кодексу суддівської етики суддя повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності.
84. У пунктах 8, 49, 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, ґрунтуються на цих цінностях і є передумовами довіри до здійснення правосуддя. Судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.
85. Кожний суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності, мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно.
86. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
87. Велика Палата Верховного Суду, розтлумачивши пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у пункті 142 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 дійшла висновку, що цей пункт стосується поведінки судді, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя і складається з таких аспектів:

• питання моралі, чесності, непідкупності;
• відповідність способу життя судді його статусу;
• дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
• прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

88. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.

VІ. ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

89. Предметом дисциплінарного контролю є дії судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І., пов’язані з обставинами його тривалої відсутності на робочому місці та нездійснення правосуддя, зокрема понад два роки поспіль.
90. Логічний та цільовий способи тлумачення релевантних норм права дають підстави для висновку про те, що фундаментальним обов’язком судді є здійснення правосуддя. Суддя, який складав присягу Українському народу, не може бути звільнений від виконання цього обов’язку навіть у період дії воєнного стану. Суддя повинен забезпечувати безперервність судочинства, адже це є ключовою гарантією дотримання прав і свобод громадян у складних умовах воєнного стану.
91. Рада суддів України в рішенні від 11 квітня 2024 року № 7 наголосила на неприпустимості надання відпусток без збереження заробітної плати суддям, які мають повноваження на відправлення правосуддя, у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, та рекомендувала головам судів під час вирішення таких питань, особливо щодо суддів, які мають повноваження на здійснення правосуддя, у першу чергу, керуватися необхідністю забезпечення відправлення правосуддя судом та розгляду справ, що перебувають у провадженні суддів.
92. Рада суддів України зауважила, що відпустка без збереження заробітної плати на підставі частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не є обов’язковою та надається за угодою сторін.
93. Оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою між працівником і роботодавцем та голова суду (або особа, яка виконує повноваження голови суду) може і повинен відмовити судді в її наданні, якщо це матиме наслідком тривале нездійснення суддею правосуддя, обмеження конституційного права людини на судовий захист та розгляд справ, які перебувають у провадженні судді, з урахуванням поточного суддівського навантаження в суді.
94. Крім того, з посиланням на положення частини сьомої статті 56, статтю 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України підкреслила, що систематична та безпідставна відсутність на робочому місці під час робочого часу, зокрема, систематичне подання заяв про надання відпусток без збереження заробітної плати у випадках, коли надання таких відпусток не є обов’язковим, може свідчити про ознаки умисного ухилення суддею від здійснення свого основного обов’язку – відправлення правосуддя.
95. Переважна більшість суддів та судів в умовах воєнного стану працює, у тому числі й на прифронтових територіях, усвідомлюючи всю повноту відповідальності за відправлення правосуддя, адже сумлінність у виконанні трудових обов’язків судді диктується самим статусом судді і рівнем відповідальності за прийняті рішення.
96. Водночас поведінка окремих суддів, які мають повноваження відправляти правосуддя, однак систематично ухиляються від здійснення правосуддя та зловживають своїм правом на відпустки без збереження заробітної плати (як тих, що надаються в обов’язковому порядку, так і тих, у надані яких може бути відмовлено), не лише містить ознаки неетичної поведінки, а й підриває суспільну довіру до суду та авторитет правосуддя.
97. Посада судді передбачає високий рівень відповідальності й покладає на суддю додаткові обмеження та обов’язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.
98. Набуття особою статусу судді передбачає постійне, неухильне, сумлінне виконання професійних обов’язків зі здійснення правосуддя, і зловживання суддею правом на відпустки без збереження заробітної плати як спосіб ухилення від виконання своїх професійних обов’язків та безпідставна відсутність на робочому місці не відповідають нормам суддівської етики та стандартам поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, підривають авторитет правосуддя.
99. Допущення суддею відповідних дій несе репутаційні ризики і створює в суспільстві негативний імідж суддів як представників судової влади, що особливо гостро сприймається громадськістю на фоні трагічних подій у надважкий і критичний історичний час для нашої держави. У сучасних обставинах суспільство очікує від суддів відповідального виконання професійних обов’язків, відданості у служінні народу України, демонстрацію найкращих морально-етичних якостей, таких як доброчесність, сумлінність, справедливість, мужність, терпіння.
100. Поведінка й пояснення судді Грищенка Є.І. ігнорують наведену специфіку статусу судді.
101. Після призначення на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенко Є.І. склав присягу судді, якою, зокрема, урочисто присягнув Українському народові виконувати фундаментальний обов’язок судді – здійснювати правосуддя від імені України, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
102. Матеріали дисциплінарної справи підтверджують, що суддя Грищенко Є.І., займаючи штатну суддівську посаду в Донецькому окружному адміністративному суді, маючи повноваження щодо здійснення правосуддя, із березня 2022 року фактично самоусунувся від здійснення правосуддя через перебування у відпустках різних видів. Після відрядження до Республіки Польща, яке тривало з 22 до 30 липня 2023 року, суддя не повернувся в Україну та з 31 липня 2023 року перебуває за кордоном, не здійснюючи правосуддя.
103. З 2022 року Донецький окружний адміністративний суд не припиняв здійснювати правосуддя, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, не змінювалася.
104. Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданими суддею Грищенком Є.І. за 2023–2024 роки, з 24 лютого 2023 року суддя з членами сім’ї орендує житло в Німеччині.
105. Встановлені обставини дисциплінарної справи дають Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя підстави для висновку, що суддя Грищенко Є.І., маючи фундаментальний обов’язок здійснювати правосуддя, про що урочисто присягав Українському народові, умисно не надає пріоритету цьому обов’язку.
106. На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, тривала відсутність судді Грищенка Є.І. на робочому місці через різні відпустки упродовж 2022–2025 років, перебування поза межами України після закінчення відрядження з 31 липня 2023 року є свідченням зловживання суддею правом на відпустки, ненадання пріоритету здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності та самоусунення судді від виконання професійних обов’язків щодо здійснення правосуддя, що не відповідає високим стандартам етичної поведінки судді.
107. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що фундаментальним обов’язком судді Грищенка Є.І. є здійснення правосуддя і жодне трудове право не може бути використане для тривалого ухилення від цього обов'язку в умовах воєнного стану.
108. Відтак право на відпустку не є абсолютним для судді і не може домінувати над фундаментальним обов’язком здійснювати правосуддя, особливо коли це супроводжується нульовими показниками роботи та отриманням виплат у відповідні періоди.
109. За таких обставин і висновків Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що право на відпустку не звільняє суддю Грищенка Є.І. від обов’язку дотримуватися етичних стандартів та присяги здійснювати правосуддя, а формальна наявність наказів про надання відпустки підтверджує лише дотримання трудової процедури та не звільняє суддю від відповідальності за порушення етичних стандартів.
110. Межа між правом на відпустку та неетичною поведінкою судді проходить не через формальну наявність наказу, а через мету використання права та пріоритетність обов’язків. Систематичне використання суддею правових інструментів як засіб для фактичного припинення виконання конституційної функції є зловживанням правом. Тому право на відпустки закінчується там, де реалізація трудових гарантій перетворюється на модель поведінки, спрямовану на свідоме самоусунення від обов’язку забезпечувати доступ громадян до правосуддя.
111. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у випадку судді Грищенка Є.І. 97,4% відсутності на роботі протягом 1295 днів (з 24 лютого 2022 року до 15 жовтня 2025 року) є проявом не права на відпочинок, а невиконання основного конституційного обов’язку судді.
112. Обставини дисциплінарної справи вказують на те, що суддя Грищенко Є.І., перебуваючи за кордоном, свідомо обрав модель поведінки, спрямовану на продовження своєї відсутності й ненадання пріоритету здійсненню правосуддя, саме через відпустки, зокрема необов’язкові.
113. На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, навіть якщо відпустки оформлені наказами, їх систематичність та тривалість (безперервно з 31 липня 2023 року), не виправдовує суддю, який свідомо ініціював ці періоди відсутності, та свідчить про цілісну стратегію умисного ухилення судді Грищенка Є.І. від обов’язку здійснення правосуддя.
114. Понад те, факт неповернення судді в Україну після закінчення відрядження до Республіки Польща (30 липня 2023 року), подальше систематичне подання з-за кордону заяв на необов'язкові відпустки тривалістю 230 днів при нульових показниках роботи та отриманні державних виплат з точки зору розсудливого спостерігача справедливо виглядає як умисне ухилення від виконання обов'язків та монетизація бездіяльності.
115. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що навіть якщо накази на відпустку існують, сама ініціатива судді Грищенка Є.І. їх отримувати у такій кількості під час воєнного стану є неетичною, свідчить про відсутність наміру здійснювати правосуддя та створює враження безвідповідальності й байдужості судді до потреб співвітчизників та держави.
116. За результатами розгляду дисциплінарної справи та, зокрема, оцінки медичних документів, наданих представником судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про непереконливість доводів судді Грищенка Є.І. щодо існування об’єктивних перешкод для його повернення в Україну та виходу на роботу.
117. Суддя Грищенко Є.І. стверджує, що причиною погіршення здоров'я стала ІНФОРМАЦІЯ1, діагностована ще у 2021 році. Водночас довідки про непрацездатність почали з’являтися лише з жовтня 2025 року, коли виникла загроза дисциплінарної відповідальності. До цього суддя почувався достатньо здоровим, щоб навчатися в аспірантурі, писати дисертацію доктора філософії та подорожувати у міжнародні відрядження. Попередні роки відсутність обґрунтовувалася переважно добровільними відпустками, а не медичною допомогою. На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, така послідовність дій судді Грищенка Є.І. свідчить про обрання ним моделі поведінки, спрямованої на перебування за кордоном будь-якою ціною та умисне ухилення від здійснення правосуддя.
118. Крім того, загальновідомим є факт надмірного суддівського навантаження в більшості судів в Україні. Донецький окружний адміністративний суд не є винятком: у 2025 році показники навантаження (24178 справ і матеріалів) зросли втричі порівняно з 2022 роком (7619 справ і матеріалів).
119. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що статус судді не передбачає можливості уникнути роботи завдяки тому, що колеги візьмуть на себе частину навантаження. Аргумент судді Грищенка Є.І. щодо незначного впливу його відсутності на загальне навантаження суду є неприйнятним, оскільки обов’язок судді здійснювати правосуддя не може бути нівельований статистичними розрахунками. В умовах триразового зростання навантаження відсутність навіть одного судді (особливо коли він не повертається з-за кордону понад два роки) є виявом неповаги до колег, які працюють у надскладних умовах.
120. Невихід судді Грищенка Є.І. на роботу через зловживання правом на відпустку автоматично спричиняє збільшення навантаження інших суддів Донецького окружного адміністративного суду. Своєю чергою, зазначена обставина додатково ускладнює процес здійснення правосуддя іншими суддями, а також негативно впливає на тривалість розгляду справ, ураховуючи і без того високий рівень суддівського навантаження. Така поведінка є проявом неповаги до суддів Донецького окружного адміністративного суду.
121. Поведінка судді Грищенка Є.І., що є предметом дисциплінарного провадження, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, оскільки:

• невиконання фундаментального обов’язку зі здійснення правосуддя свідчить про недбале ставлення судді Грищенка Є.І. до свого статусу та професійної етики, а також є порушенням присяги судді;
• тривала, кількарічна відсутність судді на робочому місці через зловживання правом на відпустку не відповідає високим стандартам поведінки суддів;
• суспільство очікує від суддів чесності, сумлінності та відповідальності, натомість поведінка судді Грищенка Є.І., який з 2023 року перебуває в Німеччині при нульових показниках роботи в Україні, прямо суперечить цим очікуванням, несе критичні репутаційні ризики для всієї судової влади, ставить під сумнів його здатність дотримуватися наведених принципів;
• поведінка судді Грищенка Є.І. у разі відсутності належної реакції держави може бути негативним прецедентом та сприяти поширенню зневажливого ставлення до професійних стандартів серед колег;
• в умовах воєнного стану держава повинна демонструвати максимальну ефективність усіх гілок влади, водночас ухилення судді від здійснення правосуддя в надскладний для держави час створює негативний імідж усієї судової системи, що підриває довіру громадян до її здатності захищати їхні права.

122. Слід ураховувати, що в Україні немає жодного примусу до роботи. Суддя Грищенко Є.І. не позбавлений права й можливості подати заяву про звільнення та після її задоволення на власний розсуд перебувати у безпечних місцях за кордоном. Однак суддя, який перебуває на посаді, зобов’язаний здійснювати правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
123. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Грищенко Є.І. свідомо знехтував обов’язком дотримуватися правил суддівської етики, встановленим пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду.
124. Поведінка судді Грищенка Є.І., що виразилася у зловживанні правом на відпустку, ненаданні пріоритету здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності, має умисний характер.
125. Дії судді Грищенка Є.І. мають істотні негативні наслідки для авторитету правосуддя. Найсерйознішими наслідками дій судді Грищенка Є.І. є опорочення звання судді та підрив авторитету правосуддя, оскільки:

• порушено найважливіші принципи етичної поведінки, яким повинен відповідати суддя – чесність, сумлінність та відповідальність;
• створено враження у звичайної розсудливої людини, що статус судді дозволяє безперешкодно ухилятися за кордоном від здійснення правосуддя під час воєнного стану з одночасною монетизацією такої поведінки завдяки зарахуванню часу відповідної бездіяльності до стажу, що дає право на відставку.

126. Отже, під час дисциплінарного провадження встановлено чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають підстави для висновку про порушення суддею Донецького окружного адміністративного суду Грищенком Є.І. норм і приписів статей 56, 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів.
127. Така поведінка судді Грищенка Є.І. повною мірою охоплюється зазначеною кваліфікацією як етичний проступок судді та не потребує додаткової кваліфікації за пунктом 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

VІI. ОБСТАВИНИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВРАХУВАТИ ПІД ЧАС ОБРАННЯ ВИДУ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ СУДДІ

128. Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
129. Поведінка судді Грищенка Є.І., яка утворює склад дисциплінарного проступку, має триваючий характер, тому трирічний строк застосування до судді дисциплінарного стягнення не закінчився.
130. Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
131. Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення суддею місцевого загального суду проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, до нього можливо застосувати дисциплінарне стягнення виключно у виді подання про звільнення судді з посади.
132. Крім того, пункт 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
133. Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, той факт, що суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
134. На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, встановлені обставини дисциплінарної справи свідчать про вчинення суддею Грищенком Є.І. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
135. Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 Грищенко Є.І. призначений строком на п’ять років на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду. Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 209/2018 призначений на посаду судді цього суду безстроково.
136. Як зазначено в довідці Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року, стаж Грищенка Є.І. на посаді судді становить 20 років 1 місяць 12 днів.
137. Донецький окружний адміністративний суд у листі від 7 січня 2026 року (вх. № 115/0/8-26) надав позитивну характеристику судді Грищенку Є.І., відповідно до якої суддя зарекомендував себе досвідченим спеціалістом, користується повагою колективу, не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
138. Згідно з наведеною характеристикою та даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Грищенко Є.І. не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
139. З огляду на характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, який є істотним, зважаючи на свідомий та умисний характер дій судді, а також ураховуючи наслідки такого проступку, що призвели до опорочення звання судді й підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що ні особа судді та ступінь її вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до судді Грищенка Є.І. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
140. Керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Євгена Ігоровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя