Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., Спірідонової Т.В. розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Остапенко Т.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Кравця Ростислава Юрійовича стосовно судді Вищого антикорупційного суду Галабали Маркіяна Васильовича під час розгляду справи № 991/711/24,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 10 липня 2025 року (вх. № К-2736/3/7-25), 28 липня 2025 року (вх. № К-2736/5/7-25) та 1 вересня 2025 року (вх. № К- 2736/8/7-25) від Кравця Ростислава Юрійовича надійшли дисциплінарні скарги на дії судді Вищого антикорупційного суду Галабали Маркіяна Васильовича під час розгляду справи № 991/711/24.

Стислий зміст дисциплінарних скарг

У дисциплінарній скарзі від 10 липня 2025 року (вх. № К-2736/3/7-25) адвокат Кравець Р.Ю., захисник обвинуваченого ОСОБА2 у справі № 991/711/24, повідомив, що у судовому засіданні 20 червня 2025 року головуючий суддя Галабала М.В. поставив на розгляд колегії питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва щодо дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА1 у зв'язку з його неявкою на судове засідання 28 квітня 2025 року. Скаржник зазначив, що неявка була зумовлена участю адвоката у судових засіданнях, призначених на ту саму дату: о 10:30 год у Голосіївському районному суді м. Києва (справа № 752/1890/25) та о 12:30 год у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (справа № 990/69/25), а також перебуванням адвоката ОСОБА3 у відпустці; про неявку суд було завчасно повідомлено клопотанням від 25 квітня 2025 року, яке було задоволено.

Скаржник повідомив, що головуючий суддя, вийшов за межі власних повноважень та звернувся до судді Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевської І. стосовно явки адвоката ОСОБА1 28 квітня 2025 року. Суддя Ольшевська І. листом від 1 травня 2025 року підтвердила прибуття адвоката в судове засідання, однак повідомила, що воно не відбулось у зв'язку з поданою заявою про відвід. Додатковою підставою для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, за твердженням скаржника, стала подана ним у засіданні 12 травня 2025 року заява про відвід прокурора Гребенюк В.І. у зв'язку з обговоренням справи з колишнім прокурором САП Броневицьким С.С. Скаржник наголосив, що заява про відвід є процесуальним обов'язком захисника за наявності підстав, передбачених статтями 75–79 КПК України, і сама по собі не може слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката.

На думку скаржника, сукупність наведених дій – ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката за неявку, якій передувало завчасне повідомлення суду, позапроцесуальне звернення до іншого суду для перевірки участі адвоката в засіданнях, використання заяви про відвід прокурора як підстави для звинувачення захисника – свідчить про упереджене ставлення головуючого до сторони захисту та є неприпустимим під час здійснення правосуддя незалежним і справедливим судом. Скаржник стверджує, що такі дії судді мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «г», «ґ» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У дисциплінарній скарзі від 28 липня 2025 року (вх. № К-2736/5/7-25) скаржник поінформував, що наприкінці судового засідання 20 червня 2025 року о 11:00 год головуючим суддею Галабалою М.В. учасників провадження було повідомлено про зняття наступного судового засідання, призначеного на 26 червня 2025 року о 11:00 год, у зв'язку з перебуванням головуючого у службовому відрядженні. Водночас 1 липня 2025 року на офіційному телеграм-каналі Вищого антикорупційного суду з'явилась публікація про проведення з 23 по 26 червня 2025 року у місті Варшаві (Республіка Польща) Всесвітнього форуму правосуддя, до якого долучився, зокрема, суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала.

На думку скаржника, замість розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ 26 червня 2025 року суддя Галабала М.В. перебував у службовому відрядженні у Варшаві. Скаржник переконаний, що участь у форумі жодним чином не пов'язана з безпосереднім здійсненням правосуддя, тому робить висновок, що суддя Галабала М.В., перебуваючи 26 червня 2025 року у Варшаві, фактично зірвав призначене заздалегідь судове засідання з розгляду обвинувального акта у справі № 991/711/24.

Скаржник стверджує, що такі дії судді мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У дисциплінарній скарзі від 1 вересня 2025 року (вх. № К-2736/8/7-25) адвокат Кравець Р.Ю. зазначив, що у судовому засіданні 20 червня 2025 року суддя ВАКС Галабала М.В. з власної ініціативи, замість розгляду справи № 991/711/24, використовуючи свій статус судді, розпочав вирішення питання про звернення до КДКА міста Києва щодо дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА1. Під час розгляду цього питання стало відомо, що суддя Галабала М.В. з власної ініціативи та в позапроцесуальний спосіб, але з використанням статусу судді та матеріальних ресурсів суду, звертався до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та до Голосіївського районного суду міста Києва з вимогами надати інформацію у справах, в яких адвокат ОСОБА1 є представником.

Скаржник зауважив, що зміст статті 321 КПК України надає головуючому окремі повноваження виключно під час судового засідання і не наділяє його жодними додатковими повноваженнями за межами засідання, зокрема правом надсилати запити до інших судів з вимогами надати інформацію про надання адвокатських послуг адвокатами в інших справах. Крім того, скаржник зазначив, що у частині першій статті 324 КПК України вжито прислівник «одночасно», що передбачає вирішення питання про відповідальність адвоката виключно в тому засіданні, в якому мала місце неявка, а суб'єктом таких дій є «суд», а не «головуючий» особисто. Скаржник також наголосив, що жодна норма КПК України не надає суду можливості порушувати питання про відповідальність адвоката в будь-якому іншому засіданні, окрім того, в яке не прибув адвокат.

Скаржник повідомив, що головуючий суддя не надав адвокату для ознайомлення ні самих звернень до інших судів, ні отриманих відповідей – ані до засідання 20 червня 2025 року, ані в ньому, – чим позбавив адвоката права надати пояснення та оцінити законність таких звернень.

Скаржник висловив припущення щодо ймовірного позапроцесуального спілкування судді з прокурором, зазначаючи, що адвокат подав клопотання про відкладення 25 квітня 2025 року, а прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу 28 квітня 2025 року перед самим засіданням. На думку скаржника, твердження головуючого про те, що саме 28 квітня 2025 року мав відбутись розгляд цього клопотання, свідчить, що суддя, на відміну від адвоката, ймовірно через позапроцесуальне спілкування з прокурором, заздалегідь знав про те, яке та коли клопотання буде подано прокурором.

Скаржник звернув увагу, що суддя Галабала М.В., знаючи про призначення засідання 26 червня 2025 року, надав перевагу участі в іноземній конференції над правом обвинувачених на розгляд справи в розумні строки, і саме через відсутність судді Галабали М.В. не відбулось судове засідання 26 червня 2025 року. При цьому суддя не відмовився від участі в конференції, хоча мав таку можливість, та не розцінив власну поведінку як порушення строків і перешкоджання розгляду справи, тоді як неявку адвоката оцінював протилежно – що, на думку скаржника, свідчить про застосування подвійних стандартів. Скаржник також зазначив, що попри очевидне упереджене ставлення до адвоката, суддя не заявив самовідвід.

Скаржник стверджує, що такі дії судді мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «г», «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Процедура розгляду дисциплінарних скарг

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.

На підставі протоколів автоматизованого розподілу справ між дисциплінарними інспекторами та передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 10 та 28 липня, 1 вересня 2025 року скарги передано дисциплінарному інспектору служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А. для проведення попередньої перевірки.

22 квітня 2026 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя висновок дисциплінарного інспектора (вх. № 1832/0/24-26 від 6 квітня 2026 року), підготовлений за результатами попередньої перевірки з пропозицією про залишення без розгляду та повернення дисциплінарних скарг Кравця Р.Ю., повернула для підготовки іншого висновку.

20 травня 2026 року на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя після доопрацювання надійшов висновок дисциплінарного інспектора (вх. № 918/0/10-26).

Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Інформація щодо судді Галабали М.В.

Указом Президента України від 11 квітня 2019 року № 128/2019 Галабала Маркіян Васильович призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Інформація щодо розгляду справи № 991/711/24.

У ВАКС у складі колегії суддів – головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В. та Ногачевського В.В. – здійснюється розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 369, частиною четвертою статті 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), частиною другою статті 209 КК України, а також ОСОБА4 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 369 та частиною четвертою статті 190 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року).

Ухвалою ВАКС від 26 січня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В.) призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні на 30 січня 2024 року, до якого викликано прокурора, обвинувачених, їх захисників, потерпілого та цивільного позивача.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116591650

Ухвалою ВАКС від 12 травня 2025 року (колегія суддів у складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В.) відмовлено в задоволенні заяви захисника – адвоката ОСОБА1 про відвід головуючого судді Галабали М.В. В обґрунтування відводу захисник послався на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а саме: головуючий суддя, використовуючи повноваження, передбачені статтею 321 КПК України, збирає інформацію про адвоката ОСОБА1, оскільки звернувся до КАС ВС та до Голосіївського районного суду міста Києва із запитами про участь адвоката ОСОБА1 у судових засіданнях 28 квітня 2025 року. Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу головуючого колегії суддів – судді Галабали М.В. та зазначив, що оцінка поважності причин неприбуття захисника є правом і обов’язком суду відповідно до статей 138 та 324 КПК України, а суб’єктивна незгода захисника зі способом перевірки причин неявки в судове засідання не може свідчити про упередженість головуючого колегії суддів.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/127397015

Ухвалою ВАКС від 20 червня 2025 року (колегія суддів у складі головуючого Галабали М.В., суддів Крикливого В.В. та Ногачевського В.В.) вирішено не порушувати перед Кваліфікаційно‑дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА1, оскільки виявлені ознаки невиконання ним професійних обов’язків не мають системного характеру. Суд зазначив, що захист обвинуваченого ОСОБА2 в цьому кримінальному провадженні здійснюють адвокати адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» ОСОБА1 та ОСОБА3, які не з’явилися у судове засідання, призначене на 11:00 28 квітня 2025 року.

25 квітня 2025 року адвокат ОСОБА1 направив суду клопотання про відкладення розгляду, обґрунтувавши його участю у двох судових засіданнях, призначених на 28 квітня 2025 року в Голосіївському районному суді міста Києва та у КАС ВС. На підставі надісланих запитів суд встановив, що засідання у КАС ВС у справі № 990/69/25 о 12:30 28 квітня 2025 року не відбулося, про що адвоката було повідомлено о 09:16 того ж дня; засідання у Голосіївському районному суді міста Києва у справі № 752/1890/25 о 10:30 28 квітня 2025 року також не відбулося, у зв’язку з поданням адвокатом ОСОБА1 заяви про відвід судді. Виходячи з цих даних, суд дійшов висновку, що захисник мав реальну можливість прибути до ВАКС на засідання 28 квітня 2025 року, але цією можливістю не скористався. Окремо суд зазначив, що у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням низки обов’язків. Враховуючи графік проведення судових засідань, саме 28 квітня 2025 року мав відбутись розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та покладених обов’язків, адже наступне судове засідання було призначено після спливу строку дії запобіжного заходу. Відтак неприбуття захисника ОСОБА1 на судове засідання поставило під загрозу розгляд зазначеного клопотання прокурора до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд послався на частину першу статті 324 КПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання захисника у кримінальному провадженні, де його участь є обов’язковою, суд відкладає розгляд, визначає нову дату, час і місце засідання та вживає заходів для забезпечення явки; одночасно, якщо причина неявки є неповажною, суд порушує питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед компетентним органом. Вирішення питання про поважність причин неявки є елементом дискреції суду: стаття 138 КПК України містить перелік причин, які визнаються поважними, але з урахуванням пункту 8 частини першої цей перелік не є вичерпним, а поважність кожної причини оцінюється судом у конкретній ситуації з урахуванням підтверджувальних документів.

Таким чином, оцінка поважності причин неприбуття захисника на засідання є одночасно правом і обов’язком суду, зокрема як критерій визначення розумності строків кримінального провадження (стаття 28 КПК України) та як складова обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про порушення перед відповідними органами питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, що не прибув у судове засідання (стаття 324 КПК України).

https://reyestr.court.gov.ua/Review/128536057

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2026 року (колегія суддів у складі головуючого Галабали М.В., суддів Крикливого В.В. та Ногачевського В.В.) задоволено клопотання прокурора п’ятого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іваніна П.В. про продовження строку дії запобіжного заходу та процесуальних обов’язків щодо обвинуваченого ОСОБА2 до 18 квітня 2026 року включно.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134354260

Станом на дату розгляду Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя висновку дисциплінарного інспектора розгляд кримінальної справи № 991/711/24 у ВАКС не завершено.

Офіційна публікація ВАКС від 1 липня 2025 року підтверджує, що суддя Галабала М.В. у період з 23 по 26 червня 2025 року брав участь у Всесвітньому форумі правосуддя (World Justice Forum 2025) у місті Варшаві (Республіка Польща) в межах службового відрядження, фінансованого організацією EUACI. https://first.vaks.gov.ua/publications/dovira-iak-osnova-sudovoi-systemy...

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Фундаментальною основою судової влади в Україні є принцип виключної компетенції судів. Конституція України (частини перша, друга статті 124) визначає суди єдиними суб’єктами, уповноваженими здійснювати правосуддя, і забороняє делегування цієї функції або її привласнення будь-якими іншими органами чи посадовими особами. Діяльність суду базується на засадах верховенства права, що передбачає забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до прав і свобод, гарантованих як національним законодавством, так і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зміст права на справедливий суд, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», полягає у забезпеченні публічного розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Зазначеним гарантіям кореспондує професійний обов’язок судді розглядати справи справедливо, неупереджено та своєчасно, дотримуючись засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У сфері кримінального судочинства порядок провадження визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством (частина перша статті 1 КПК України). Принцип законності зобов’язує суд та інших учасників провадження неухильно дотримуватися вимог Конституції України, КПК та відповідних міжнародних договорів (частина перша статті 9 КПК України). Завдання кримінального провадження, визначені частиною першою статті 2 КПК України, полягають не лише у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, але й в охороні прав, свобод та законних інтересів усіх учасників провадження, а також у забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду.

Відповідно до статті 321 КПК головуючий у судовому засіданні керує ходом засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, реалізацію процесуальних прав і виконання обов’язків учасниками провадження, вживає заходів для підтримання належного порядку в залі суду. Беззаперечно, що зміст цієї норми стосується повноважень головуючого під час судового засідання. Разом з тим процесуальний закон не забороняє суду перевірити відомості, які мають значення для належної організації розгляду кримінального провадження, зокрема, щодо явки учасників та виконання ними процесуальних обов’язків.

Стаття 324 КПК встановлює, що у разі неявки прокурора або захисника, участь якого є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає нову дату, час і місце засідання, вживає заходів до їх прибуття, а якщо причина неприбуття є неповажною, порушує питання про дисциплінарну відповідальність відповідних осіб перед компетентними органами. Вживання в тексті норми прислівника «одночасно» означає логічний зв’язок між відкладенням засідання та реагуванням суду на неприбуття, але не містить заборони на пізніше ініціювання розгляду порушення питання перед компетентними органами про дисциплінарну відповідальність захисника, участь якого є обов’язковою в силу імперативних вимог статті 52 КПК України, зокрема у випадку якщо інформація для оцінки судом поважності причин неприбуття потребувала уточнення.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя підкреслює, що самостійним доводом скаржника є твердження про те, що зміст запитів, направлених головуючим суддею до інших судів для з’ясування поважності неявки в судове засідання, та отримані відповіді не були надані захиснику для ознайомлення до та під час судового засідання 20 червня 2025 року, чим порушено його право надати пояснення та оцінити законність таких звернень.

Разом з тим Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що з ухвали ВАКС від 20 червня 2025 року у справі № 991/711/24 вбачається, що адвокат ОСОБА1 особисто брав участь у засіданні, отже мав можливість давати пояснення по суті порушеного питання, як і заявити клопотання на ознайомлення з відповідними матеріалами. Проте ні матеріали скарг, ні зміст відповідної ухвали не містять відомостей про таке звернення, що вказує на безпідставність наведених доводів про порушення права захисника надати пояснення. Водночас, КПК України не містить спеціальної норми щодо ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами на підставі яких суд оцінює поважність причин їх неявки в судове засідання.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що адвокат ОСОБА1 у клопотанні про відкладення від 25 квітня 2025 року сам долучив копії договорів про надання правничої допомоги у справах, розгляд яких призначався на 28 квітня 2025 року, що додатково підтверджує наявність у суду підстав для оцінки обставин неявки.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що доводи дисциплінарних скарг в частині, що стосується збору судом інформації про причини неявки захисника, не містять конкретних відомостей про ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «г», «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці процесуальних дій головуючого судді та незгоді з прийнятими у справі процесуальними рішеннями.

Дотримання розумного строку судового розгляду в кримінальному провадженні спрямоване на уникнення надмірних затримок у розгляді справи, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 129 Конституції України та статті 318 КПК України. При оцінці розумності строку враховуються, зокрема, складність справи, поведінка сторін, поведінка суду та інших державних органів, а також значення справи для обвинуваченого і суспільного інтересу, що відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) (зокрема, у справах «Kreuz v. Poland», «Golder v. the United Kingdom», «Stanev v. Bulgaria»).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» покладає на суддю обов’язок систематично розвивати професійні навички та підтримувати свою кваліфікацію на рівні, необхідному для виконання повноважень у відповідному суді, який реалізується, зокрема, через участь у навчальних і наукових заходах. У Кодексі суддівської етики вимога професійної компетентності безпосередньо пов’язується з обов’язком судді вживати заходи для власного професійного зростання та удосконалення практичних навичок, що деталізовано в коментарі до цього Кодексу. Самоосвіта судді, участь у програмах підвищення кваліфікації, міжнародних форумах і правових обмінах забезпечують можливість здійснювати правосуддя впевнено, неупереджено та на високому професійному рівні, відповідаючи очікуванням суспільства і стандартам суддівської етики.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що з огляду на наведені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики, участь судді Галабали М.В. у Всесвітньому форумі правосуддя в межах належним чином оформленого службового відрядження слід розглядати як реалізацію покладеного на нього професійного обов’язку, а не як порушення права обвинуваченого на розгляд кримінального провадження у розумні строки, на що посилається скаржник.

За умови належної організації роботи суду та перенесення окремих судових засідань на інші дати з урахуванням цього відрядження, участь судді у такому заході не може сама по собі свідчити про безпідставне затягування розгляду справи, порушення розумних строків або незаконну відмову в доступі до правосуддя, оскільки з установлених під час попередньої перевірки фактичних обставин випливає, що суддя виконував професійний обов’язок, спрямований на підвищення якості правосуддя та зміцнення довіри до судової влади.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що відсутні підстави для висновку про наявність у дисциплінарних скаргах відомостей про ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, доводи скаржника про ймовірне позапроцесуальне спілкування судді з прокурором, які базуються на твердженні про поінформованість судді про зміст і строки подання клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та процесуальних обов’язків раніше, ніж його отримав адвокат є припущенням скаржника та не підтверджуються фактичними обставинами.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що твердження скаржника про наявність підстав для самовідводу судді Галабали М.В. зумовлені суб’єктивною оцінкою адвокатом ОСОБА1 процесуальних дій головуючого колегії суддів як явно упереджених та неприховано неприязних.

Так, інститут самовідводу судді покликаний забезпечити безсторонність правосуддя через нормативне визначення підстав, за наявності яких суддя зобов’язаний самоусунутися від участі у кримінальному провадженні. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України підставою для самовідводу є наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

ЄСПЛ у своїй усталеній практиці розробив дворівневу структуру тестування безсторонності суду за суб’єктивним та об’єктивним критеріями, яка є обов’язковою для застосування національними судами. Для обґрунтування самовідводу ключове значення має об’єктивний критерій неупередженості, який, за підходом ЄСПЛ передбачає перевірку того, чи існують такі обставини, що можуть породити обґрунтований сумнів у безсторонності судді в очах стороннього спостерігача (справа Piersack v. Belgium).

Суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід (стаття 15 Кодексу суддівської етики).

Самовідвід має бути вмотивованим та ґрунтуватися на конкретних обставинах і фактах, які здатні об’єктивно поставити під сумнів неупередженість судді в очах розумного спостерігача. Підставою для самовідводу є не будь-яке суб’єктивне припущення чи абстрактний сумнів, а лише такий сумнів, що має реальне підґрунтя, підтверджене обставинами справи або характером стосунків судді з учасниками процесу.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що обов’язок заявити самовідвід виникає лише за умови встановлення конкретних обставин, що об’єктивно викликають обґрунтовані сумніви у безсторонності судді у стороннього спостерігача, – а не за суб’єктивним переконанням сторони кримінального провадження. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2025 року вже встановлено відсутність об’єктивно обґрунтованих підстав для сумнівів у неупередженості судді Галабали М.В.: заяву про відвід адвоката ОСОБА1 залишено без задоволення у зв’язку з тим, що наведені доводи зводилися до суб’єктивної незгоди адвоката з організацією судового процесу за відсутності доказів упередженого ставлення.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що за таких умов відсутність самовідводу судді Галабали М.В. не може свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку щодо порушення правил самовідводу (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), оскільки самих підстав, що об’єктивно зобов’язували б суддю заявити самовідвід, не було встановлено.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі №990SCGC/2/24 зазначила, що кваліфікація діяння – це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом.

За змістом переліку обов’язків судді, наведеного у частині сьомій статті 56 Закону № 1402-VIII, законодавець чітко виокремлює обов’язки, які стосуються професійної діяльності щодо належного відправлення правосуддя (пункти 1, 5), та зобов’язання щодо дотримання правил етики (пункти 2, 4) та доброчесності (пункти 3, 6, 7, 9, 10).

Наведеним положенням частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII кореспондують відповідні склади дисциплінарних правопорушень, передбачених частиною першою статті 106 цього Закону.

За підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Згідно з підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу.

За підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Конструктивною ознакою елементів складу кожного із дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ», «д» частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є порушення суддею вимог процесуального права, що спрямовані на забезпечення рівності і змагальності судового провадження, забезпечення права на захист, дотримання правил щодо відводу (самовідводу), – для кваліфікації за підпунктами «г», «ґ», «д» пункту 1 частини першої статті 106 цього Закону та такі, що є істотними і пов’язані з наслідками у вигляді незаконної відмови у доступі до правосуддя або унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків для кваліфікації за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 цього Закону.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що результати попередньої перевірки дозволяють дійти висновку про відсутність у дисциплінарних скаргах Кравця Р.Ю. відомостей про ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки викладені доводи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці процесуальних дій головуючого судді та незгоді з процесуальними рішеннями колегії суддів у справі № 991/711/24.

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що твердження скаржника про наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді за цим складом дисциплінарного проступку в контексті зняття з розгляду 26 червня 2025 року судового засідання у справі № 991/711/24, внаслідок участі головуючого колегії суддів – судді Галабали М.В. у Всесвітньому форумі правосуддя в межах належним чином оформленого службового відрядження не відповідають встановленим обставинам, оскільки судове засідання було відкладено на іншу дату, відкладення засідання жодним чином не вплинуло на загальну тривалість розгляду кримінального провадження, а участь судді в наукових і навчальних заходах здійснюється в межах виконання професійного обов’язку з підтримання своєї кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду.

Про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що доводи дисциплінарних скарг щодо проявів неповаги до учасників провадження, недотримання правил суддівської етики, з якими скаржник пов’язує явне упереджене ставлення до нього, демонстрацію неприязні, «переслідування» адвоката є суб’єктивною оцінкою дій головуючого судді з організації розгляду кримінального провадження та не містять конкретних відомостей про ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 зазначеного Закону.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

Враховуючи зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про залишення без розгляду та повернення скаржнику дисциплінарних скарг на підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки дисциплінарні скарги не містять відомостей про ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ», «д» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Керуючись статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

дисциплінарні скарги Кравця Ростислава Юрійовича стосовно судді Вищого антикорупційного суду Галабали Маркіяна Васильовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя