Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова В.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чижик Тетяни Віталіївни стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Людмили Володимирівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 6 жовтня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. (вх. № Ч-444/30/7-25) стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

Скаржниця стверджує, що наприкінці 2021 року суддя Кропивна Л.В. набула у власність житловий будинок та дві земельні ділянки в селищі АДРЕСА1. Згідно з даними слідства ринкова вартість цього майна на момент придбання становила близько 24 млн гривень (майже 1 млн доларів США).

За версією скаржника, що ґрунтується на матеріалах досудового розслідування, законні доходи судді станом на грудень 2021 року не перевищували 7,6 млн гривень, що свідчить про невідповідність рівня життя задекларованим статкам.

23 вересня 2025 року судді повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (стаття 368⁵ Кримінального кодексу України) та внесенні недостовірних відомостей до декларації (стаття 366² Кримінального кодексу України).

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 25 вересня 2025 року застосував до судді ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 мільйонів гривень.

У деклараціях за 2021–2024 роки суддя вказала вартість придбаної нерухомості на суму близько 9 мільйонів гривень, тоді як фактична вартість була вищою на понад 16 мільйонів гривень.

Скаржниця зазначає, що згідно з матеріалами досудового розслідування суддя фактично сплатила продавцю повну суму (майже 24 мільйона гривень) у день укладання угоди готівкою та безготівково, однак у декларації відобразила лише зобов’язання (борг) у розмірі 2,4 мільйона гривень.

У декларації за 2021 рік вказано отримання позики у розмірі 5,8 мільйонів гривень від ОСОБА2, яку медіа пов’язують із оточенням ОСОБА3, що викликає сумніви у фінансовій прозорості та незалежності судді.

Скаржниця стверджує, що дії судді Кропивної Л.В. є несумісними зі статусом судді, оскільки вона не дотрималася високих стандартів чесності та бездоганної поведінки, що є обов’язковим для зміцнення довіри суспільства до суду.

Скаржниця вважає, що суддя допустила поведінку, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі та відповідності способу життя статусу посадової особи.

З огляду на наведене скаржниця просить притягнути суддю Кропивну Л.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

• допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
• зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
• допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
•  

Процедура розгляду дисциплінарної скарги

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 7 жовтня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Осєтрову В.М. для проведення попередньої перевірки.

27 травня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Осєтрова В.М. (вх. № 2737/0/24-26), складений за результатом попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В.

Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність в діях судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В. ознак складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова В.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.

Обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Відомості щодо судді

Кропивна Людмила Володимирівна Указом Президента України від 18 листопада 1998 року № 1271/1998 призначена на посаду судді арбітражного (господарського) суду Тернопільської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 4 березня 2004 року № 1591-IV обрана безстроково на посаду судді місцевого господарського суду Тернопільської області, Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2009 року № 1407-VІ обрана на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 3 серпня 2018 року № 259/пс-18 рекомендувала суддю Київського апеляційного господарського суду Кропивну Л.В. для переведення на посаду судді Північного апеляційного господарського суду. Вища рада правосуддя рішенням від 18 червня 2019 року № 1647/0/15-19 перевела суддю Київського апеляційного господарського суду Кропивну Л.В. на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.

Щодо обставин кримінального провадження

На запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) надало матеріали кримінального провадження стосовно судді ОСОБА1.

У листі, яким НАБУ надало матеріали кримінального провадження, міститься дозвіл на використання матеріалів кримінального провадження № ____ від 5 грудня 2023 року для розгляду відповідної дисциплінарної скарги.

З матеріалів кримінального провадження стосовно судді ОСОБА1 встановлено таке.

Детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2023 року.

У межах цього кримінального провадження заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. 22 вересня 2025 року склав повідомлення про підозру судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368⁵, частиною другою статті 366² Кримінального кодексу України (далі – КК України), яке того самого дня вручено судді ОСОБА1.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА4 31 жовтня 2013 року набула у власність дві земельні ділянки з кадастровими № ____, № ____, які розташовані у смт АДРЕСА1, на яких протягом 2013−2019 років ОСОБА4 здійснила будівництво житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Упродовж 2019–2021 років ОСОБА4 мала намір продати зазначений житловий будинок та земельні ділянки. З цією метою вона публікувала оголошення про продаж цих об’єктів нерухомості у мережі «Інтернет» на спеціальних вебсайтах з купівлі-продажу нерухомого майна та залучала для здійснення продажу фахівців у сфері нерухомості.

При цьому продаж земельних ділянок та житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами ОСОБА4 спочатку бажала здійснити за 1,3 мільйона доларів США, але поступово знизила вартість до 999 000 доларів США.

Не пізніше 29 листопада 2021 року за невстановлених обставин ОСОБА4 познайомилася із суддею ОСОБА1 та орієнтовно 9 грудня 2021 року (більш точного часу орган досудового розслідування не встановив) у судді ОСОБА1 виникло бажання придбати у власність активи, продаж яких мала намір здійснити ОСОБА4, а саме зазначені вище земельні ділянки та житловий будинок.

Водночас протягом 2020−2021 років відповідно до поданих суддею Кропивною Л.В. декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» вона не мала достатніх доходів для набуття у власність активів, що належали ОСОБА4.

Так, доходи судді Кропивної Л.В. за 2020 рік становили 1 964 785 гривень, а грошові активи станом на 31 грудня 2020 року відсутні.

Доходи судді Кропивної Л.В. за 2021 рік становили 2 551 945 гривень та станом на 31 грудня 2021 року у судді були наявні грошові кошти у розмірі 272 268 гривень у готівковій та безготівковій формах.

14 грудня 2021 року суддя ОСОБА1 та ОСОБА2 уклали договір безпроцентної позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко Оксаною Олександрівною, за яким суддя отримала грошові кошти у розмірі 5 800 000 гривень зі строком повернення до 14 грудня 2026 року.

Таким чином, загальний дохід судді Кропивної Л.В. станом на 14 грудня 2021 року не міг перевищувати 7 620 327 гривень.

14 грудня 2021 року о 15:15 у приміщенні Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, між ОСОБА4 як продавцем і ОСОБА1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА4 передала у власність, а ОСОБА1 прийняла у власність дві земельні ділянки з кадастровими № ____, № ____ площею 0,0999 га кожна, а також житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА1 реєстраційний № ____, площею 260,5 кв. м.

Указаний договір купівлі-продажу посвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Топілко О.О. за реєстраційним № ____.

Згідно з умовами пункту 3 зазначеного договору вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становила 5 328 215 гривень, а двох земельних ділянок – 1 435 892,50 гривні кожна. Загальна вартість предмета договору купівлі-продажу – 8 200 000 гривень.

Крім того, за положеннями пунктів 3.1.1 та 3.1.2 згаданого договору купівлі-продажу ОСОБА1 до підписання та нотаріального посвідчення цього договору сплатила ОСОБА4 грошові кошти в розмірі 5 800 000 гривень, а 2 400 000 гривень зобов’язувалася сплатити до 1 травня 2022 року.

Водночас цього ж дня, 14 грудня 2021 року о 16:10, ОСОБА1, перебуваючи разом зі ОСОБА4 у приміщенні АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29, перерахувала та перевірила платіжність коштів у сумі 891 300 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 14 грудня 2021 року становило 23 962 244 гривні, які ОСОБА1 у вказаному банківському відділенні передала ОСОБА4 як фактичну плату за зазначені вище об’єкти нерухомого майна.

15 березня 2023 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу Топілко О.О. посвідчила договір між ОСОБА4 та ОСОБА1 про внесення змін і доповнень до договору купівлі-продажу, посвідченого 14 грудня 2021 року за реєстраційним № ____, відповідно до якого відтермінування сплати грошових коштів ОСОБА1 у розмірі 2 400 000 гривень продовжено до 1 травня 2026 року.

Отже, 14 грудня 2021 року суддя Кропивна Л.В. на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу набула у власність активи у вигляді житлового будинку площею 260,5 кв. м та двох земельних ділянок площею 0,0999 га кожна за адресою: АДРЕСА1.

З огляду на зазначене, за версію органу досудового розслідування, суддя ОСОБА1 як особа, уповноважена на виконання функцій держави, 14 грудня 2021 року набула у власність активи у вигляді об’єктів нерухомого майна вартістю 23 962 244 гривні, ціна яких перевищує її законні доходи на 16 341 917 гривень, тобто більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Набувши 14 грудня 2021 року за вказаних вище обставин активи у вигляді нерухомого майна (дві земельні ділянки з житловим будинком і господарськими будівлями і спорудами на них) вартістю 23 962 244 гривні, суддя ОСОБА1, за версією органу досудового розслідування, з метою приховання їх справжньої вартості, а також свого реального майнового стану від органів, уповноважених на здійснення фінансового контролю, не пізніше 14 січня 2024 року вирішила внести завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У разі якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації зазначаються вид майна, його місцезнаходження, вартість та інформація про власника майна відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо засобом забезпечення отриманого зобов’язання є порука, в декларації має бути вказано інформацію про поручителя, зазначену у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2–9 частини першої цієї статті. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

Заповнюючи щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік суддя Кропивна Л.В. достеменно ознайомилася з інформаційними повідомленнями стосовно обов’язку декларанта про внесення достовірних відомостей, які система електронного декларування автоматично генерувала під час переходу від розділу до розділу та остаточного її підписання.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік суддя Кропивна Л.В. зазначила, зокрема, відомості щодо земельних ділянок із кадастровими № ____, № ____, а також житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА1, набутих нею у власність 14 грудня 2021 року.

Вартість згаданих об’єктів указано як «вартість на дату набуття права» та визначено в такий спосіб: житлового будинку – 5 328 215 гривень, двох земельних ділянок – 1 435 892 гривні кожна. Отже, загальна вартість цих об’єктів визначена в декларації в сумі 8 199 999 гривень замість фактично сплачених, на думку органу досудового розслідування, 23 962 244 гривні.

У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік суддя Кропивна Л.В. вказала позику, отриману від ОСОБА2 14 грудня 2021 року, в сумі 5 800 000 гривень, а також зобов’язання перед ОСОБА4, зазначене як «договір купівлі-продажу нерухомого майна з відстроченням частини платежу на суму 2 400 000 грн» розміром 2 400 000 гривень. Відомостей про сплачені кошти суддя Кропивна Л.В. в цьому розділі за звітний період не вносила.

Незважаючи на те, що, на думку органу досудового розслідування, суддя ОСОБА1 фактично розрахувалася зі ОСОБА4 14 грудня 2021 року за об’єкти нерухомого майна, вона вказала в зазначеному розділі декларації недостовірні відомості щодо зобов’язання перед ОСОБА4 на суму 2 400 000 гривень.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік суддя Кропивна Л.В. відобразила правочин від 14 грудня 2021 року щодо нерухомого майна, внаслідок якого суб’єкт декларування набув право власності, що спричинив видаток на суму 5 800 000 гривень, проте, на думку органу досудового розслідування, фактично було сплачено 23 962 244 гривні.

За таких обставин суддя Кропивна Л.В. як особа, уповноважена на виконання функцій держави, 14 грудня 2021 року, набувши у власність активи у вигляді об’єктів нерухомого майна (дві земельні ділянки, житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами), вартість яких за версією органу досудового розслідування становить 23 962 244 гривні, умисно, на думку НАБУ, внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік із метою приховання факту набуття цих активів за вказану суму.

Законний дохід судді Кропивної Л.В. станом на 14 грудня 2021 року, тобто на день набуття у власність об’єктів нерухомого майна (дві земельні ділянки, житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами), не міг перевищувати 7 620 327 гривень.

З огляду на зазначене відомості, подані Кропивною Л.В. у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік в частині вартості об’єктів нерухомості, набутих суб’єктом декларування 14 грудня 2021 року, фінансових зобов’язань і правочинів (видатків), відрізняються від достовірних на загальну суму 16 341 917 гривень, тобто на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Аналогічні порушення суддя ОСОБА1, як стверджує орган досудового розслідування, допустила під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (подано 14 січня 2024 року о 16:45), за 2023 рік (подано 28 березня 2024 року о 16:03), за 2024 рік (подано 31 березня 2025 року о 13:18).

З огляду на наведене, 22 вересня 2025 року НАБУ повідомило судді ОСОБА1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368⁵, частиною другою статті 366² КК України (у редакціях, чинних на момент вчинення злочинів, тобто до 17 липня 2025 року), тобто у: набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи; умисному внесенні суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 25 вересня 2025 року (справа № 991/9736/25, провадження № 1-кс/991/9820/25) частково задовольнив клопотання детектива НАБУ, погоджене заступником начальника управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо судді ОСОБА1.

До підозрюваної ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 гривень. За умови внесення застави на ОСОБА1 покладено обов’язки прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з міста Києва та Київської області, де вона проживає та працює, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2023 року. Строк дії обов’язків визначено в межах досудового розслідування.

Вища рада правосуддя рішенням від 3 жовтня 2025 року № 2064/0/15-25 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задовольнила частково. Тимчасово, до 22 листопада 2025 року, відсторонила суддю Кропивну Л.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя рішенням від 18 листопада 2025 року № 2466/0/15-25 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задовольнила, продовжила до 18 січня 2026 року строк тимчасового відсторонення судді Кропивної Л.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено 28 січня 2026 року.

6 квітня 2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368⁵, частиною другою статті 366² КК України, надійшов до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368⁵, частиною другою статті 366² КК України, відбулося 21 квітня 2026 року.

Вища рада правосуддя рішенням від 7 травня 2026 року № 865/0/15-26 задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тимчасово відсторонила суддю Північного апеляційного господарського суду Кропивну Л.В. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368⁵, частиною другою статті 366² КК України.

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) із запитом про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2024 роки, поданих суддею Північного апеляційного господарського суду Кропивною Л.В.

НАЗК повідомило, що за результатами аналізу відомостей, які містяться у реєстрах, доступ до яких наявний у НАЗК, не виявлено розбіжностей між відомостями у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подана Кропивною Л.В., що стосується майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

Крім того, НАЗК зазначило, що ним проведено моніторинг способу життя судді Кропивної Л.В., за результатами якого ознак незаконного збагачення або набуття необґрунтованих активів вказаною особою станом на 11 квітня 2023 року (дата завершення моніторингу способу життя) не встановлено, оскільки, суддя Кропивна Л.В. на запит надала нотаріально посвідчений договір позики грошових коштів, які спрямовані на придбання об’єктів нерухомості, розташованих у АДРЕСА1.

Стислий зміст пояснень судді Кропивної Л.В.

На запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя суддя Кропивна Л.В. надала пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі.

Суддя зазначає, що скаржниця Чижик Т.В. звернулася до Вищої ради правосуддя після того, як 22 вересня 2025 року на сайті НАБУ та сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з’явилася інформація про підозру судді Кропивній Л.В. у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

Скаржниця стверджує, що суддя набула активи (дві земельні ділянки та будинок на Київщині), вартість яких нібито значно перевищує її законні доходи.

Суддя Кропивна Л.В. вважає скаргу безпідставною, оскільки вона не містить конкретних відомостей про дисциплінарний проступок та посилань на фактичні дані (докази), а лише дублює інформацію із сайтів правоохоронних органів про відкрите кримінальне провадження.

На думку судді, скаржниця фактично просить Вищу раду правосуддя провести власне розслідування та надати оцінку матеріалам досудового розслідування, що не належить до компетенції Вищої ради правосуддя, оскільки Вища рада правосуддя не є органом досудового розслідування.

Суддя наголошує, що згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Наразі кримінальне провадження перебуває лише на стадії розгляду у Вищому антикорупційному суді і жодного рішення по суті не прийнято.

Суддя вказує на неприпустимість «невиправданого паралелізму», коли дисциплінарне провадження повністю базується на матеріалах кримінального, що змушує суддю двічі захищатися від одного й того самого звинувачення перед різними державними інституціями, що порушує статтю 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя надала детальні пояснення щодо угоди купівлі-продажу майна від 14 грудня 2021 року.

Так, суддя зазначила, що загальна вартість будинку та двох земельних ділянок в смт. АДРЕСА1 склала 8 200 000 гривень (будинок – 5 328 215 гривень, кожна ділянка – по 1 435 892,50 гривні).

Суддя вказує на те, що 14 грудня 2021 року вона уклала договір позики з ОСОБА2 на суму 5 800 000 гривень.

Ці кошти є доходом позикодавця від здійснення підприємницької діяльності та не мають злочинного походження.

Саме ці 5 800 000 гривень позичених коштів були сплачені продавцю (ОСОБА4) готівкою під час підписання договору купівлі-продажу.

Щодо решти суми (2 400 000 гривень) досягнуто домовленості про відстрочку платежу (спочатку до травня 2022 року, пізніше термін продовжено до 1 травня 2026 року).

Єдиними коштами, використаними для оплати активів, є позичені кошти, про що стороні обвинувачення достеменно відомо, будь-яких інших виплат продавцю не здійснювалося.

Суддя Кропивна Л.В. стверджує, що в її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а скарга спрямована на здійснення непрямого тиску на суд шляхом використання матеріалів незавершеного кримінального провадження.

Суддя просить Вищу раду правосуддя прийняти її письмові пояснення до матеріалів справи, залишити дисциплінарну скаргу Чижик Т.В. без розгляду та повернути її скаржнику.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Відповідно до статті 20 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

За підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» судді віднесені до числа осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У примітці до статті 51³ Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що судді є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах (стаття 39 Закону України «Про запобігання корупції»).

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» – «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Положеннями частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації зазначаються відомості, зокрема, про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет. На письмовий запит Національного агентства суб’єкт декларування надає інформацію щодо найменування контрагента.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

Разом із тим, на думку органу досудового розслідування, суддя ОСОБА1 14 грудня 2021 року набула у власність активи у вигляді об’єктів нерухомого майна, вартістю 23 962 244 гривні, що на 16 341 917 гривень перевищує її законні доходи, тобто більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також зазначила у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2024 роки у частині вартості об’єктів нерухомості, набутих суддею 14 грудня 2021 року, та вчинених щодо них видатків і правочинів, відомості, що відрізняються від достовірних на загальну суму 16 341 917 гривень, що більше ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Особа, призначена на посаду судді, складаючи присягу судді, присягає Українському народові, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтями 1–3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

У ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.

Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.

Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

У пункті 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (надалі – Висновок КРЄС) зазначено, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.

За показником третім визначено, що чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Показник четвертий – «Дотримання етичних норм» – розкривається в тому числі через категоричну вимогу заборони допускати прояв некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов'язана з його посадою (пункт 4.1), у своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення (пункт 4.3), суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім'ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9), суддя та члени його родини не вправі вимагати чи приймати будь-які подарунки, позики, заповіти чи допомогу в іншій формі, якщо це викликано діями, які суддя скоїв, планує скоїти чи бездіяльністю у зв’язку з виконанням ним своїх посадових обов'язків.

Європейська асоціація суддів у пункті 2 Резолюції (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) наголошує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише у випадках, коли мала місце не гідна його звання поведінка, наслідки якої є настільки серйозними і жахливими, що потребують накладення дисциплінарних стягнень.

Узагальнивши вказані підходи, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 80–81 постанови від 12 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/12/24 виснувала, що аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків, а об’єктивна сторона дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідомого порушення ним встановлених законом вимог та настання/можливість настання негативних наслідків.

Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Таким чином, пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» стосується поведінки судді, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя і складається з таких аспектів:

– питання моралі, чесності, непідкупності;

– відповідність способу життя судді його статусу;

– дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

– прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.

У контексті нормативно визначених процесуальних стандартів, він повинен поводити себе таким чином у будь-яких умовах, які з точки зору звичайної розсудливої людини не викликатимуть сумнівів у його загальній та професійній етичності, а тим більше допускатимуть припущення щодо наявності обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи викладене, за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього матеріалів, можливо припустити, що з точки зору звичайної розсудливої людини поведінка судді Кропивної Л.В. переліченим вимогам не відповідає, а встановлені наявними матеріалами ознаки набуття активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи судді Кропивної Л.В., умисного внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зважаючи на значний суспільний інтерес та негативну соціальну оцінку, здатна заподіяти істотну шкоду авторитету правосуддя в цілому.

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»); зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством (пункт 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»); допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна (пункт 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова В.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чижик Т.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В. ознак складу дисциплінарних проступків, передбачених:

– пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду);

– пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством);

– пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна).

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Крім того, встановлено, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 27 травня 2026 року № 1027/2дп/15-26 відкрила дисциплінарну справу за скаргою Шустрової Т.О. (вх. № Ш-3424/0/7-24) стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В., оскільки в діях судді можуть міститися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга у дисциплінарній справі, яка перебуває на розгляді Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зареєстрована 24 червня 2024 року, тобто раніше, ніж скарга у дисциплінарній справі, яка перебуває на розгляді Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Обидві скарги стосуються тотожних підстав дисциплінарної відповідальності судді Кропивної Л.В. та подібних відомостей про наявність у її поведінці ознак складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пунктом 13.37 Регламенту Вищої ради правосуддя передбачено, що Дисциплінарна палата може внести на розгляд Вищої ради правосуддя пропозицію про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, шляхом постановлення ухвали.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для внесення на розгляд Вищої ради правосуддя пропозиції про об’єднання зазначених дисциплінарних справ стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.21, 13.37 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Людмили Володимирівни.

Внести на розгляд Вищої ради правосуддя пропозицію про об’єднання дисциплінарної справи стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Людмили Володимирівни, відкритої за дисциплінарною скаргою Шустрової Тетяни Олексіївни (вх. № Ш-3424/0/7-24 від 24 червня 2024 року), із дисциплінарною справою стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Людмили Володимирівни, відкритої за дисциплінарною скаргою Чижик Тетяни Віталіївни (вх. № Ч-444/30/7-25 від 6 жовтня 2025 року), в одну дисциплінарну справу та про передачу її на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Визначити члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Круподерю Дмитра Олександровича для доповіді під час розгляду Вищою радою правосуддя пропозиції Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про об’єднання дисциплінарних справ стосовно судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Людмили Володимирівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя