Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Семенової Людмили Михайлівни про звільнення з посади судді Вітовського районного суду Миколаївської області у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 травня 2026 року надійшли заява Семенової Л.М. від 7 травня 2026 року (вх. № 1398/0/6-26) про звільнення з посади судді Вітовського районного суду Миколаївської області у відставку та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Семенова Людмила Михайлівна Указом Президента України від 30 березня 2000 року № 551/2000 призначена суддею Жовтневого районного суду Миколаївської області у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 7 квітня 2005 року № 2534-ІV обрана безстроково на посаду судді місцевого Жовтневого районного суду Миколаївської області.
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Жовтневого районного суду Миколаївської області змінено на Вітовський районний суд Миколаївської області безстроково.
Згідно із частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), установлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Семенової Л.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Станом на 9 червня 2026 року стаж роботи Семенової Л.М. на посаді судді становить 26 років 2 місяці 11 днів.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній на день призначення Семенової Л.М. на посаду судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Законодавством, чинним на день призначення Семенової Л.М. на посаду судді та під час набуття нею стажу роботи безпосередньо на посаді судді не менше 10 років, було встановлено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, часу роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів у трудовій книжці Семенова Л.М. із 2 грудня 1996 року до 12 березня 2000 року обіймала посаду головного спеціаліста – старшого консультанта по статистиці і спецроботі Управління юстиції в Миколаївській області.
Указом Президента України від 18 вересня 1996 року № 840/96 затверджено Положення про Міністерство юстиції України, яке набрало чинності 18 вересня 1996 року та діяло до 30 грудня 1997 року (далі – Положення № 840/96).
Пунктами 3 та 4 Положення № 840/96 передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи наділені компетенцією щодо організації та забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, зокрема, координацією роботи з реалізації судової реформи, заходами щодо організаційного та матеріально-технічного забезпечення судів, забезпеченням ведення судової статистики, діловодства в судах, а також встановленням норм і методів керівної та контрольної діяльності голів судів і перевіркою їх виконання.
Компетенція Міністерства юстиції України, відповідно і його обласних управлінь, у час дії Положення № 840/96 охоплювала ключові аспекти управління та контролю за діяльністю судів.
На запит Вищої ради правосуддя Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України не надало документів (посадові інструкції, положення, тощо), які підтверджували б, що посада головного спеціаліста – старшого консультанта по статистиці і спецроботі Управління юстиції в Миколаївській області, яку обіймала Семенова Л.М., передбачала безпосереднє забезпечення організаційного функціонування судів на регіональному рівні, що за змістом відповідало б критеріям, установленим абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ.
З урахуванням вищевикладеного до стажу роботи Семенової Л.М. на посаді судді, що дає право на відставку, не підлягає зарахуванню стаж її роботи на посаді головного спеціаліста – старшого консультанта по статистиці і спецроботі Управління юстиції в Миколаївській області.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи судді, який дає право на відставку.
Згідно з копіями диплома від 24 червня 1996 року (серія __ __ № ____), трудової книжки, архівної довідки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 19 січня 2026 року № С-22/29 Семенова Л.М. здобувала вищу юридичну освіту в Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського за денною формою навчання з 1 вересня 1981 року до 29 червня 1996 року (4 роки 9 місяців 29 днів).
Зважаючи на викладене половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою зараховується Семеновій Л.М. до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку, а саме 2 роки 4 місяці 29 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною третьою статті 127 Конституції України (у редакції, чинній на день призначення Семенової Л.М. на посаду судді) визначалося, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.
Водночас статтею 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Семенової Л.М. на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим самим органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України, – колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.
Отже, згідно з вимогами законодавства, чинного на день обрання Семенової Л.М. на посаду судді, мінімальний стаж роботи в галузі права для зайняття посади судді районного (міського) суду становив 3 роки.
Відповідно до копії трудової книжки стаж професійної діяльності за юридичною спеціальністю (після здобуття вищої освіти) Семенової Л.М. становить понад 3 роки.
З огляду на наведене Семенова Л.М. має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково 3 років роботи в галузі права.
За результатами дослідження долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Семенової Л.М. у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання на посаду судді, копії трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Семенової Л.М. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 26 років 2 місяці 11 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 4 місяці 29 дні,
Отже, загальний стаж роботи судді Семенової Л.М., який дає їй право на відставку, становить понад 20 років, а саме 31 рік 7 місяців 10 днів.
Відповідно до наявних у Вищій раді правосуддя документів суддя Семенова Л.М. не має іншого стажу роботи, який згідно з вимогами законодавства надавав би їй право на звільнення у відставку.
З огляду на викладене суддя Семенова Л.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, установлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Семенову Людмилу Михайлівну з посади судді Вітовського районного суду Миколаївської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
