Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Жилки Марії Петрівни, Чижик Тетяни Віталіївни стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова Івана Дмитровича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 9 березня 2026 року (вх. № Ж-1454/1/7-26, вх. № Ч-72/10/7-26) надійшли дисциплінарні скарги Жилки М.П. та Чижик Т.В. стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д.

 

Узагальнений виклад змісту дисциплінарної скарги № Ж-1454/1/7-26

У дисциплінарній скарзі Жилка М.П. зазначає, що в провадженні судді Бошкова І.Д. перебувала справа № 510/69/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА1.

За версією органу досудового розслідування, під час розгляду справи № 510/69/26 суддя ОСОБА2 вступив у позапроцесуальне спілкування з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА1, висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди за ухвалення бажаного судового рішення та узгоджував порядок і умови її передачі. Суддя ОСОБА2 також надавав вказівки щодо підготовки процесуальних документів, які мали створити видимість законних підстав для відкладення розгляду справи, та вживав заходів для приховування своїх дій, зокрема намагався уникнути документування розмов правоохоронними органами.

5 березня 2026 року суддя ОСОБА2 отримав неправомірну вигоду у розмірі 800 євро та 300 доларів США у приміщенні Ренійського районного суду Одеської області і був затриманий правоохоронними органами.

6 березня 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 359/0/15-26, яким надала згоду на утримання судді Бошкова І.Д. під вартою.

7 березня 2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2136/26 постановив ухвалу, якою застосував до судді ОСОБА2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою застави у розмірі 2 000 000 гривень.

Скаржниця також наголошує, що зазначена справа набула значного суспільного резонансу та широко висвітлювалась у засобах масової інформації, що підтверджує її пріоритетний характер для розгляду Вищою радою правосуддя відповідно до критеріїв пріоритетності, визначених Регламентом Вищої ради правосуддя.

На думку Жилки М.П., описана поведінка судді Бошкова І.Д. свідчить про використання ним статусу судді у власних інтересах, втручання у процесуальний порядок розгляду справи та вчинення дій, що мають ознаки корупційного правопорушення, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

У зв’язку з викладеним скаржниця просить притягнути суддю Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Узагальнений виклад змісту дисциплінарної скарги № Ч-72/10/7-26

У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. зазначає, що у провадженні судді Бошкова І.Д. перебувала справа № 510/69/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА1.

З даних, оприлюднених на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, Чижик Т.В. стало відомо про те, що суддя ОСОБА2 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди за результатом позапроцесуального спілкування з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності у справі № 510/69/26 – ОСОБА1

Зокрема, у лютому–березні 2026 року суддя ОСОБА2 обговорював з ОСОБА1 можливий результат розгляду справи № 510/69/26 та умови надання неправомірної вигоди, диктував тексти процесуальних заяв та надавав вказівки щодо створення формальних підстав для відкладення розгляду справи. Під час зустрічей суддя вживав заходів для уникнення фіксації спілкування, а саме: відводив співрозмовника вбік, розмовляв пошепки та просив вимкнути мобільний телефон.

5 березня 2026 року суддя ОСОБА2 безпосередньо у приміщенні суду отримав від ОСОБА1 неправомірну вигоду у розмірі 800 євро та 300 доларів США і був затриманий правоохоронними органами.

6 березня 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 359/0/15-26, яким надала згоду на утримання судді Бошкова І.Д. під вартою.

7 березня 2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2136/26 постановив ухвалу, якою застосував до судді ОСОБА2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою застави у розмірі 2 000 000 гривень.

Чижик Т.В. зазначає, що така поведінка судді Бошкова І.Д. об’єктивно створює у суспільства переконання, що суддя використовує свої повноваження для отримання особистої вигоди, що є несумісним із принципами незалежності, безсторонності і доброчесності судді та підриває авторитет правосуддя.

На думку скаржниці Чижик Т.В., у вищевикладених діях судді Бошкова І.Д. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Також у дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. зазначає, що відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

Скаржниця вказує, що під час засідання Вищої ради правосуддя суддя Бошков І.Д. особисто підтвердив, що сприймав дії ОСОБА1 як провокацію та усвідомлював, що йому пропонується неправомірна вигода за ухвалення рішення у конкретній справі, яка перебувала в його провадженні, тобто, що має місце втручання у здійснення ним правосуддя.

Незважаючи на це, суддя Бошков І.Д. не лише не припинив такого спілкування, а й продовжував позапроцесуальні контакти з учасником справи, диктував тексти процесуальних заяв та допустив передачу грошових коштів у приміщенні суду. При цьому суддя так і не виконав передбаченого законом обов’язку повідомити про факт втручання Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора у встановлений п’ятиденний строк.

Під час засідання Вищої ради правосуддя 6 березня 2026 року суддя Бошков І.Д. на запитання про те, чи повідомляв він Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання у свою діяльність, відповів: «Ні, я не повідомляв. Це моя помилка».

На думку Чижик Т.В., така бездіяльність судді Бошкова І.Д. є самостійним дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежно від оцінки інших його дій.

У зв’язку з викладеним скаржниця Чижик Т.В. просить притягнути суддю Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д. до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Процедура розгляду дисциплінарних скарг

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя та передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 10 березня 2026 року зазначені дисциплінарні скарги об’єднано в одне провадження та передано інспектору Недибалюк В.Д. для проведення попередньої перевірки.

28 травня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Недибалюк В.Д. (вх. № 2773/0/24-26), складений за результатом попередньої перевірки дисциплінарних скарг, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д.

Дисциплінарний інспектор мотивувала висновок тим, що наведені в дисциплінарних скаргах відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність в діях судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.

 

Відомості про суддю

Указом Президента України від 2 липня 2009 року № 500/2009 Бошкова Івана Дмитровича призначено на посаду судді Ренійського районного суду Одеської області строком на п’ять років (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500/2009#Text).

Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 295/2017 Бошкова Івана Дмитровича призначено на посаду судді Ренійського районного суду Одеської області безстроково (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/295/2017#Text).

 

Обставини та факти, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього документів

7 березня 2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Маслов В.В. постановив ухвалу, якою:

– частково задовольнив клопотання прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Мельника О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА2;

– застосував до підозрюваного ОСОБА2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

– визначив строк дії ухвали про тримання під вартою до 5 травня 2026 року включно;

– визначив підозрюваному ОСОБА2 заставу у розмірі 2 000 000 грн;

– в іншій частині клопотання прокурора відмовив у задоволенні (https://reyestr.court.gov.ua/Review/134822429).

Зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 7 березня 2026 року у справі № 991/2136/26 встановлено такі обставини кримінального провадження № ____, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

З 16 січня 2026 року у провадженні судді Бошкова І.Д. перебувала справа № 510/69/26 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164^-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), щодо ОСОБА1.

За версією сторони обвинувачення, реалізуючи умисел на одержання неправомірної вигоди, суддя ОСОБА2 вчинив такі послідовні дії:

– 29 січня 2026 року суддя у приміщенні суду повідомив ОСОБА1 про можливість повернення вилученого товару та непритягнення його до відповідальності в обмін на грошову винагороду у валюті євро;

– 17 лютого 2026 року суддя підтвердив намір отримати неправомірну вигоду до винесення рішення у справі № 510/69/26 та надав вказівки щодо подальших дій;

– 23 лютого 2026 року суддя продиктував ОСОБА1 текст заяви про відкладення розгляду справи № 510/69/26 з підставами, що мали створити видимість об’єктивних причин для перенесення засідання, а також дав вказівку розписатись про нібито проведене ознайомлення з матеріалами справи № 510/69/26, яке фактично не відбувалось;

– 5 березня 2026 року суддя підтвердив необхідність передачі коштів до початку обідньої перерви та узгодив суму у розмірі 800 євро та 300 доларів США. Того ж дня близько 13:00 суддя ОСОБА2 одержав від ОСОБА1, який діяв під контролем правоохоронних органів, зазначену неправомірну вигоду за винесення постанови на користь ОСОБА1, після чого був затриманий.

6 березня 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення, яким задовольнила подання заступника Генерального прокурора Крима М.Ю. та надала згоду на утримання під вартою судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д. (http://hcj.gov.ua/doc/doc/57604).

16 березня 2026 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого – Михайленка Д.Г., суддів – Калугіної І.О., Семенникова О.Ю. постановила ухвалу, якою залишила без задоволення апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА2 адвоката ОСОБА3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 7 березня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № ____. Залишила без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 7 березня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/134953617).

11 травня 2026 року дисциплінарним інспектором у порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» отримано від Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України копії матеріалів кримінального провадження № ____. Також отримано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у визначеному кримінальному провадженні в частині, необхідній для розгляду скарг Чижик Т.В. та Жилки М.П.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні старший оперуповноважений відділу в місті Ізмаїлі Управління Служби безпеки України в Одеській області – майор Колбінов Роман, на виконання доручення Офісу Генерального прокурора здійснив огляд та дослідження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) – розсекречених носіїв інформації – карток пам’яті з аудіо-, відеозаписами, та за результатами встановлених розмов склав протоколи аудіоконтролю та відеоконтролю за особою (суддею ОСОБА2).

НСРД у кримінальному провадженні № ____ стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА2, а саме аудіо-, відеоконтроль за особою із застосуванням технічних засобів фіксації проводились на підставі ухвал слідчого судді Київського апеляційного суду від 9 лютого 2026 року, з терміном дії до 9 квітня 2026 року.

Під час вивчення результатів аудіо-, відеоконтролю за період з 17 лютого 2026 року до 5 березня 2026 року складено їх стенограми, тобто відображено у текстовому варіанті максимально наближено до дослівного (прямої мови) звукозаписи розмов, які мають доказове значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Зустрічі та діалоги між суддею ОСОБА2 та громадянином України ОСОБА1 зафіксовані та записані у вигляді відповідних аудіо-, відеофайлів, що є додатками до протоколів за результатами проведення НСРД. У стенограмах використовувались умовні позначення для розмежування учасників розмов (ОСОБА2 за текстом стенограми – «Суддя», ОСОБА1 за текстом стенограми – «Шофер»). Бесіди між ОСОБА1 та ОСОБА2 відбувалися російською та українською мовами.

Фрагменти розмов, що мають значення для предмету дисциплінарної справи, позначені нижче цифрами «1», «2», «3» і так далі.

1. Протокол аудіо-, відеоконтролю за особою від 19 лютого 2026 року.

Інформація, викладена у формі стенограми у вказаному протоколі, зафіксована на двох картах пам’яті типу «microSD» № 65/27/361т від 7 травня 2025 року (міститься 8 відеофайлів) та № 65/27/507т від 12 лютого 2026 року (міститься 10 відеофайлів).

Під час фіксації, спостереження і прослуховування змісту файлів відібрано такі матеріали:

а) ім’я файлу: «145215», розмір файлу: 46,4 МБ, тривалість: 00:04:59

Здійснення аудіо-, відеофіксації розпочато 17 лютого 2026 року о 14:52:17. На записі зафіксована заздалегідь обумовлена зустріч між суддею Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА2 («Суддя») та ОСОБА1 («Шофер»), яка відбулась 17 лютого 2026 року.

О 14:52:17 ОСОБА1 прибув за обумовленим місцем зустрічі, а саме – місце роботи ОСОБА2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА1.

О 14:56:59 ОСОБА1 постукав у двері ОСОБА2, який вийшов до нього, після чого вони почали спілкування.

Фрагмент № 1

Шофер: Я по тому вопросу (вимагання суддею 1 000 євро за повернення тютюнових виробів), помните?

Суддя: Я помню, да. Так, а что вот это [судовий наказ на стягнення]?

Шофер: Ну это потом

Надалі розмова стосувалась судового наказу, з яким ОСОБА1 прийшов до ОСОБА2;

б) ім’я файлу: «2026-0217-150138.00300033», розмір файлу: 70,3 МБ, тривалість: 00:04:59

Здійснення аудіо-, відеофіксації розпочато 17 лютого 2026 року о 15:01:37. На записі зафіксована заздалегідь обумовлена зустріч між суддею Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА2 («Суддя») та ОСОБА1 («Шофер»), яка відбулась в адміністративній будівлі Ренійського районного суду Одеської області.

О 15:02:36, перебуваючи у залі судових засідань, діалог між ОСОБА1 («Шофер») та ОСОБА2 («Суддя») продовжувався.

Фрагмент № 2

Шофер: Хорошо. Вы скажите… по тому вопросу [вимагання суддею 1 000 євро за повернення тютюнових виробів]?

О 15:02:45 «Суддя» покликав «Шофера» за собою, після чого особи вийшли із зали судових засідань.

Суддя: Ты приходишь, мы начинаем его рассматривать [адміністративна справа стосовно Шофера щодо перевезення тютюнових виробів], и… все будет нормально, как я тебе и обещал.

Шофер: Эм… ну я… завтра… буду завтра 100% готов [до передачі 1 000 євро].

Суддя: Ты придешь ко мне, когда мы договаривались, все, мы эти вопросы начнем…

Шофер: То есть, это [передача 1 000 євро] после решения?

Суддя: Не, это [передача 1 000 євро] будет до решения, но мы все начнем…

Шофер: Понятно, но у нас же в понедельник [судове засідання щодо розгляду адміністративного протоколу стосовно Шофера]?!

Суддя: Все будет нормально! Не суетись!

О 15:03:46 «Шофер» перебував біля кабінету «Судді». На відео чітко зафіксована табличка на дверях з написом «СУДДЯ ОСОБА2».

О 15:04:24 особи попрощалися, зустріч завершена, після чого «Шофер» покинув адміністративну будівлю Ренійського районного суду Одеської області.

Відеозапис завершений о 15:06:37.

2. Протокол аудіоконтролю за особою від 19 лютого 2026 року.

Інформація, викладена у формі стенограми у вказаному протоколі, зафіксована на одній картці пам’яті типу «microSD» № 65/27/506т від 12 лютого 2026 року (міститься 3 аудіофайла).

Під час фіксації, спостереження і прослуховування змісту файлів аудіоконтролю за особою відібрано такі матеріали:

а) ім’я файлу: «R20260217-143227», розмір файлу: 70,9 МБ, тривалість: 00:51:39.

На звукозаписі зафіксований діалог ОСОБА2 («Суддя») та ОСОБА1 («Шофер»), який відбувся 17 лютого 2026 року.

Частково стенограма аудіозапису тотожна стенограмі відеозапису, зокрема в частині Фрагмент № 2, що міститься на файлі «2026-0217-150138.00300033».

Фрагмент № 3

СУДДЯ: Ааа… придешь, начнем заслушивать его [адмінсправа стосовно Шофера щодо перевезення тютюнових виробів].

Шофер: Ага.

СУДДЯ:И все там… я тебе расскажу.

Шофер: На суде что я должен говорить? Что бы не было этих лишних вопросов.

СУДДЯ: Все будет нормально, мы для начала… я тебе дам заявление, напишешь одно…

Шофер: Угу.

СУДДЯ: Чтобы мы отложились пока…

Шофер: Угу.

СУДДЯ: Потом… в следующий раз мы начнем его слушать.

Шофер: Угу.

СУДДЯ: Потом мы его еще раз отложим, я тебе скажу, что делать.

Шофер: Угу.

СУДДЯ: Все.

Шофер:И потом Вы расскажете… куда надо идти, что делать…

СУДДЯ: Все, я тебе рассказал, все мы сделаем [повернення цигарок за надання 1 000 євро], все будет нормально.

Шофер: Угу. Все, я Вас услышал…

3. Протокол аудіоконтролю за особою від 26 лютого 2026 року.

Інформація, викладена у формі стенограми у вказаному протоколі, зафіксована на двох картках пам’яті типу «microSD» № 65/27/505т від 12 лютого 2026 року (міститься 2 аудіофайла) та № 65/27/518т від 12 лютого 2026 року (містить 2 аудіофайла).

Під час фіксації, спостереження і прослуховування змісту файлів аудіоконтролю за особою, відібрано такі матеріали:

а) ім’я файлу «R20260223-100417», розмір файлу: 74,8 МБ, тривалість: 00:54:31

На звукозаписі зафіксовані діалоги між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), які відбулися 23 лютого 2026 року.

Фрагмент № 4

СЕКРЕТАР: Здравствуйте.

ШОФЕР: А у меня на десять двадцять.

СЕКРЕТАР: Заходите в зал, присаживайтесь.

…

СУДДЯ: Напомни мне…

Шофер: [назвав своє прізвище]

СУДДЯ: Телефон выключи.

Шофер: Выключил, выключил.

СУДДЯ: Садись, пиши… на мое имя!

Шофер: Аа, как?

СУДДЯ: Судді Ренійського районного суду.

…

Надалі запис стосується написання ОСОБА1 під диктовку судді ОСОБА2 заяви про відкладення розгляду справи № 510/69/26 та про ознайомлення з матеріалами вказаної справи. Після написання вказаної заяви ОСОБА1 за вказівкою судді зареєстрував її в канцелярії та покинув адміністративну будівлю суду.

б) ім’я файлу: «R20260223-100440», розмір файлу: 74,0 МБ, тривалість: 00:53:10

На звукозаписі зафіксовані діалоги між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), які відбулися 23 лютого 2026 року.

Стенограма звукозапису тотожна стенограмі запису, що міститься на файлі «R20260223-100417» (Фрагмент № 4).

4. Протокол аудіо-, відеоконтролю за особою від 26 лютого 2026 року.

Інформація, викладена у формі стенограми у вказаному протоколі, зафіксована на одній картці пам’яті типу «microSD» № 65/27/364т від 7 травня 2025 року (містить 1 відеозапис).

Під час фіксації, спостереження і прослуховування змісту файлів аудіоконтролю за особою, відібрано такі матеріали:

а) ім’я файлу «260223_1005», розмір файлу: 0,98 ГБ, тривалість: 00:50:56

Здійснення аудіо-, відеофіксації розпочато 23 лютого 2026 року о 10:05:55. На записі зафіксована зустріч між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), які відбулися 23 лютого 2026 року.

О 10:21:20 ОСОБА1 («Шофер») прибув до Ренійського районного суду Одеської області, у зв’язку з розглядом адміністративної справи № 510/69/26 щодо себе, розгляд якої проводить ОСОБА2 («Суддя»).

О 10:21:54 «Шофер» увійшов до адміністративної будівлі Ренійського районного суду Одеської області та звернувся до «Секретаря», на що остання наказала проходити до залу судових засідань.

О 10:38:27 «Суддя» зайшов до зали засідань, тримаючи в руках аркуш паперу, ручку та звернувся до «Шофера», покликавши його йти за ним. Надавши аркуш та ручку, «Суддя» наказав «Шоферу» написати під диктовку заяву про відкладення терміну розгляду адміністративного правопорушення стосовно «Шофера».

О 10:41:37 «Шофер», за вказівкою «Судді», продовжив написання заяви про відкладення терміну розгляду адміністративної справи № 510/69/26. Водночас «Суддя», додатково вивчивши документальні матеріали адміністративної справи стосовно «Шофера», продовжив диктувати текст заяви.

О 10:43:58 «Суддя» разом з «Шофером» увійшли до кабінету «Секретаря», після чого «Суддя» надав вказівку зробити відмітки в облікових формах про ознайомлення з матеріалами справи № 510/69/26 стосовно «Шофера».

О 10:44:40 «Суддя» наказав «Шоферу» йти за ним та вказав на його подальші дії.

10:45:38 «Шофер», пройшовши до приміщення, зазначеного «Суддею», зареєстрував у секретаріаті складену раніше заяву, після чого покинув адміністративну будівлю суду.

Стенограма відеозапису тотожна стенограмі звукозапису запису, що міститься на файлі «R20260223-100417» (Фрагмент № 4).

5. Протокол аудіо-, відеоконтролю за особою від 7 березня 2026 року.

Інформація, викладена у формі стенограми у вказаному протоколі, зафіксована на чотирьох картках пам’яті типу «microSD» № 65/27/514т від 12 лютого 2026 року (містить 10 відеофайлів), № 65/27/510т від 12 лютого 2026 року (містить 3 відеофайли), № 65/27/542т від 26 лютого 2026 року (містить 8 відеофайлів) та № 62/27/557т від 4 березня 2026 року (містить 10 відеофайлів).

Під час фіксації, спостереження і прослуховування змісту файлів аудіоконтролю за особою, відібрано такі матеріали:

а) ім’я файлу «2026-0305-100454.00300000», розмір файлу: 35,3 МБ, тривалість: 00:04:59

Відеозапис розпочато о 10:04:54. Зафіксована зустріч між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), яка відбулась 5 березня 2026 року.

О 10:04:59 ОСОБА1 («Шофер») увійшов до адміністративної будівлі Ренійського районного суду Одеської області.

О 10:06:03 до «Шофера» вийшов «Суддя», вони привітались та почали розмову.

«Суддя» наказав «Шоферу» залишити мобільний телефон в залі засідань та розмова продовжилась.

Фрагмент № 5

СУДДЯ: [пошепки] ты готов, то что мы говорили [передача неправомірної вигоди за повернення вилучених тютюнових виробів]?

Шофер: Да.

СУДДЯ: [пошепки] значит смотри, сейчас мы зайдем, в заседание можем не заходить. Если хочешь, что бы мы не заходили, чтобы там…

Шофер: Угу.

СУДДЯ: [пошепки] напишешь заявление, ну я тебе сейчас надиктую. И потом ближе к часу [13 год 00 хв] подойдешь ко мне.

Шофер: Да.

СУДДЯ: [пошепки] я вынесу постанову, ты получишь все, придешь ко мне, скажешь, чтобы я знал, что у нас с тобой все в ухвале будет написано, все.

Шофер: Угу.

СУДДЯ: [пошепки] я не хочу чтобы ты, это самое, потом там возникли вопросы. Я надеюсь там все будет нормально. Придешь ко мне, когда оттуда заберешь товар [4 коробки цигарок], скажешь Иван Дмитриевич, пьем чай или кофе и закроем тему, пожмем руки.

Шофер: После того когда…

СУДДЯ: [пошепки] как заберешь…

ШОФЕР: Товар заберу?

СУДДЯ: pпошепки] просто пойдешь к ним. А сегодня к часу [13 год 00 хв] придешь с документами [грошовими коштами] сюда ко мне.

ШОФЕР: Ага.

СУДДЯ: [пошепки] к часу дня.

ШОФЕР: Документы [грошова неправомірна вигода]… те, которые я должен принести?

СУДДЯ: Да. Получится?

ШОФЕР: Да. Единственній вопрос, там будет 800 евро и 300 долларов.

СУДДЯ: Хорошо.

ШОФЕР: Нормально?

СУДДЯ: Только никому не надо…

ШОФЕР: Та никто ничего не знает, все, а потом с этой постановой как? [нерозбірливо] да, и забираю?

СУДДЯ: Если что-то возникнет, если что, придешь ко мне.

ШОФЕР: Угу.

СУДДЯ: [пошепки] Никому ничего не говори, просто придешь ко мне и будем, я думаю, что не должно, но будем думать, что и как. Почему.

ШОФЕР: Понял.

б) ім’я файлу «260305_0946», розмір файлу: 951 МБ, тривалість: 00:47:58

Відеозапис розпочато о 09:46:26.

На записі зафіксована зустріч між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), яка відбулась 5 березня 2026 року.

О 10:04:11 «Шофер» прибув до будівлі Ренійського районного суду Одеської області, у зв’язку з розглядом адміністративної справи № 510/69/26 щодо себе, розгляд якої проводить ОСОБА2 («Суддя»).

До 10:08:40 стенограма відеозапису тотожна запису № 2026-0305-100454.00300000 (Фрагмент № 5).

О 10:08:40 «Суддя» зайшов до зали засідань, після чого розпочав диктувати заяву «Шоферу».

О 10:13:17 «Суддя» повідомив «Шоферу» дату наступного засідання.

О 10:13:41 «Суддя» диктував «Шоферу», кого викликати на допит.

О 10:16:23 «Шофер» завершив написання заяви, «Суддя» почав перечитувати її.

О 10:18:06 «Шофер» покинув адміністративну будівлю Ренійського районного суду Одеської області.

Відеозапис завершений о 10:33:50.

в) ім’я файлу «260305 _1244», розмір файлу: 823 МБ, тривалість: 00:41:31

Відеозапис розпочато о 12:44:06.

На записі зафіксована зустріч між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), яка відбулась 5 березня 2026 року.

О 12:58:44 «Шофер» зайшов до адміністративної будівлі Ренійського районного суду Одеської області.

Фрагмент № 6

СУДДЯ: [звернувся до «Шофера»] Сейчас-сейчас, подожди. В зале подождите.

ШОФЕР: Да-да.

СУДДЯ: Заходи пока. Посмотри [нерозбірливо].

ШОФЕР: Понял.

СУДДЯ: Отдал [заяву] регистратору?

ШОФЕР: Да [увійшов до залу засідань].

СУДДЯ: Хорошо.

«Шофер» почекав декілька хвилин у залі засідань.

СУДДЯ: [звернувся до «Шофера»] Оставь телефон и идем.

«Шофер» вийшов із залу засідань, послідував за «Суддею», після чого обидва увійшли до кабінету № 16. «Суддя» наказав стороннім вийти з кабінету № 16, після чого представник «Феміди» взяв з-під столу том однієї зі справ, підійшов до «Шофера», відкривши том справи, та показав рухом рук до «Шофера» та мімікою обличчя вимогу щодо передачі посадовцю неправомірної вигоди. На цю вимогу «Шофер» поклав грошові кошти до тому справи, після чого «Суддя» закрив матеріали.

ШОФЕР: А бумажку [ухвалу]?

СУДДЯ: Какую?

ШОФЕР: Ну то что Вы сказали, решение.

СУДДЯ: Оно будет, ты не переживай, еще время, я же вроде бы как…

ШОФЕР: Угу

СУДДЯ: Все, договорились. Мы сейчас переназначим [дату судового засідання розгляду адміністративної справи № 510/69/26] еще раз, потом еще раз.

ШОФЕР: Ага.

СУДДЯ: Забери телефон.

ШОФЕР: Да-да.

«Шофер» вийшов із кабінету № 16 та направився до зали засідань, після чого повернувся, при цьому «Суддя» залишався у кабінеті № 16.

СУДДЯ: Мы сейчас его назначим один раз, потом назначим еще раз.

ШОФЕР: Ага.

СУДДЯ: И мы потом тебе вынесем постанову [ухвалу], это будет, какого числа это было?

ШОФЕР: Да не помню, месяца два назад.

СУДДЯ: Вот. После четвертого… Там должно пройти время, а ну подожди, сейчас тебе скажу когда… Ну смотри, оно у нас заканчивается 12 апреля [особи вийшли до коридору]. Понимаешь?

ШОФЕР: Угу.

СУДДЯ: Мы его сейчас назначим один раз, потом назначим еще раз, 12 числа или 13 я вынесу решение, пройдет 15 дней, оно вступит в законную силу.

ШОФЕР: Ага.

СУДДЯ: Ты прийдешь сюда к нам, я тебе скажу какого числа ты его [ухвалу] получишь и с ним поедешь.

ШОФЕР: Понял. Хорошо.

СУДДЯ: И после того как получишь там, обязательно…

ШОФЕР: Все будет нормально?

СУДДЯ: Ну, я вот это все, нет, послушай, сейчас мы его закрыли, ты прийдешь, я услышу, что ты получил, и тогда я буду спокоен, мы пьем с тобой чай и закрываем тему.

ШОФЕР: Понял.

СУДДЯ: Ты не переживай, я не так чо, я же хочу дальше общаться…

ШОФЕР: Можно както побыстрее [повернути цигарки], чтобы…

СУДДЯ: Получается тут время, я же хочу помочь.

ШОФЕР: Понятно.

СУДДЯ: Тут время, я по-другому не могу.

ШОФЕР: Все так, ка мы договаривались [800 євро та 300 доларів США за повернення цигарок].

СУДДЯ: Да, да, да, да. Только никому…

ШОФЕР: Не, не

СУДДЯ: Я тебя очень прошу.

ШОФЕР: Все, досвидания.

Відеозапис завершено о 13:25:03.

г) ім’я файлу «2026-0305-130540.00300034», розмір файлу: 20,9 МБ, тривалість: 00:04:59

Відеозапис розпочато о 13:05:39.

На записі зафіксована зустріч між суддею ОСОБА2 («Суддя») та ОСОБА1 («Шофер»), яка відбулась 5 березня 2026 року.

На відеозаписі зафіксована передача «Шофером» на користь «Судді» неправомірної грошової вигоди.

О 13:07:57, перебуваючи у кабінеті № 16 адміністративної будівлі Ренійського районного суду Одеської області «Суддя» взяв том однієї зі справ та направився до «Шофера».

О 13:08:05 «Суддя» відкрив матеріали адміністративної справи та вказав покласти грошові кошти у справу, після чого «Шофер» вийшов до коридору.

О 13:09:22 «Суддя» взяв матеріали адміністративної справи № 510/69/26 стосовно «Шофера» та вийшов до нього в коридор, після чого зустріч тривала.

О 13:10:19 зустріч завершилась, після чого «Шофер» покинув будівлю суду.

Відеозапис завершений о 13:10:39.

6. Протокол аудіоконтролю за особою від 7 березня 2026 року.

Інформація, викладена у формі стенограми у вказаному протоколі, зафіксована на чотирьох картках пам’яті типу «microSD» № 65/27/517т від 12 лютого 2026 року (міститься 3 аудіофайла), № 65/27/515т від 12 лютого 2026 року (міститься 2 аудіофайла), № 65/27/543т від 26 лютого 2026 року (міститься 2 аудіофайла) та № 65/27/519т від 12 лютого 2026 року (містить 2 аудіофайла).

Під час фіксації, спостереження і прослуховування змісту файлів аудіоконтролю за особою, відібрано такі матеріали:

а) ім’я файлу «R20260305-094535», розмір файлу: 68,6 МБ, тривалість: 00:48:47

На звукозаписі зафіксовані діалоги між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), які відбулися 5 березня 2026 року.

Стенограма звукозапису тотожна стенограмі відеозапису, що міститься на файлі «2026-0305-100454.00300000». Також звукозапис містить діалог судді ОСОБА2 та ОСОБА1 під час написання заяви про відкладення розгляду справи № 510/69/26 та виклик свідків (Фрагмент № 5).

б) ім’я файлу «R20260305-124328», розмір файлу: 64,4 МБ, тривалість: 00:45:51

На звукозаписі зафіксовані діалоги між суддею ОСОБА2 («Суддя»), ОСОБА1 («Шофер») та секретарем судді ОСОБА4 («Секретар»), які відбулися 5 березня 2026 року.

Стенограма звукозапису тотожна стенограмі відеозапису, що міститься на файлі «260305 _1244» (Фрагмент № 6).

5 березня 2026 року складено протокол обшуку у приміщенні Ренійського районного суду Одеської області, а саме службовий кабінет № __, який використовує суддя ОСОБА2 та кабінет № __, який використовує секретар судді. Під час обшуку судді ОСОБА2 запропоновано віддати готівкові кошти, які ним отримано. Суддя пройшов до кабінету № 16, де дістав справу з ящика та поклав на свій робочий стіл у своєму кабінеті № 17. У вказаній справі виявлено готівкові кошти у сумі 300 доларів США та 800 євро, які вилучено. Також під час обшуку з матеріалів справи № 510/69/26 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 вилучено заяви від 23 лютого 2026 року та від 5 березня 2026 року.

6 березня 2026 року старший оперуповноважений відділу в місті Ізмаїлі Управління Служби безпеки України в Одеській області – майор Колбінов Роман склав протокол спеціального слідчого експерименту.

Перед початком проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту проведено ідентифікацію, огляд та вручення грошових коштів у сумі 800 євро у вигляді 16 купюр номіналом 50 євро та 300 доларів США у вигляді 3 купюр номіналом 100 доларів, отриманих за рахунок кошторису Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Спеціальний слідчий експеримент розпочато о 12 год 36 хв 5 березня 2026 року.

– 12 год 40 хв: ОСОБА1, отримавши грошові кошти в сумі 800 євро та 300 доларів США, направився до суду;

– 12 год 59 хв: ОСОБА1 увійшов до Ренійського районного суду Одеської області та направився до кабінету судді ОСОБА2;

– 13 год 03 хв: до ОСОБА1 підійшов ОСОБА2;

– 13 год 08 хв: перебуваючи в кабінеті № 16, за вказівкою судді, ОСОБА1 поклав грошові кошти в сумі 800 євро та 300 доларів США в матеріали однієї зі справ, яку тримав в руках ОСОБА2;

– 13 год 10 хв: зустріч між ОСОБА2 та ОСОБА1 завершилась;

– 13 год 17 хв: на виході з будівлі суду біля транспортного засобу марки «Toyota», моделі «RAV4», що належить судді ОСОБА2, суддя затриманий співробітниками Служби безпеки України та прокуратури.

5 березня 2026 року о 13 год 17 хв НСРД – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту зупинено.

21 квітня 2026 року відбувся додатковий допит свідка ОСОБА1, за результатами якого складено відповідний протокол. Під час допиту ОСОБА1 зазначив, що 12 січня 2026 року придбав на продовольчому ринку міста Ізмаїл цигарки у загальній кількості 2 250 пачок цигарок (1 500 пачок цигарок «Compliment»; 750 пачок цигарок «Ritm») на загальну суму 87 000,00 грн. Під час перевезення цигарок автомобіль ОСОБА1 зупинили працівники поліції, у зв’язку з тим, що він не був пристебнутий паском безпеки. Під час оформлення протоколу про порушення правил дорожнього руху працівники поліції виявили в автомобілі цигарки, які належали ОСОБА1, у зв’язку з чим відносно нього було складено адміністративний протокол, у якому вказано дату судового засідання – 20 січня 2026 року.

Проте у зазначений день судове засідання не відбулось. Засідання було відкладено на 23 лютого 2026 року.

Хвилюючись про вилучені цигарки, не розуміючи порядок їх повернення, ОСОБА1 29 січня 2026 року прийшов до Ренійського районного суду Одеської області для з’ясування питання повернення та результатів розгляду справи № 510/69/26 за адміністративним протоколом.

29 січня 2026 року ОСОБА1 зайшов до кабінету судді ОСОБА2, з яким він не був знайомий раніше, представився та виклав суть питання, уточнивши, що судове засідання призначено на 23 лютого 2026 року. Суддя ОСОБА2 попросив ОСОБА1 почекати декілька хвилин у коридорі, після чого вони, стоячи в коридорі, обговорювали деталі справи. У той же час суддя ОСОБА2 сказав ОСОБА1 про те, що вилучені цигарки можливо повернути, проте ОСОБА1 має «зацікавити» суддю, натякаючи на передачу грошових коштів. У відповідь на вказані слова судді ОСОБА1 пальцем на столі, який стояв поруч, «намалював» цифру «40» та ще «000», маючи на увазі «40 000 грн». На це суддя ОСОБА2 таким же чином «намалював» цифру «50», що ОСОБА1 сприйняв як вимогу передачі йому коштів у сумі 50 000 гривень. Відійшовши від столу, ОСОБА2 показав вказівний палець та сказав «один євро», що було сприйнято ОСОБА1 як вимогу передачі коштів у сумі 1 000 євро.

ОСОБА1 зазначив, що на момент розмови із суддею ОСОБА2 у нього не було необхідної суми, про що він сказав судді. На що суддя зазначив, що коли ОСОБА1 буде готовий, то має прийти до нього та отримає подальші інструкції. Після вказаної зустрічі, що відбулась 29 січня 2026 року, ОСОБА1 прийняв рішення звернутись до найближчого підрозділу управління Служби безпеки України в Одеській області в місті Ізмаїл.

Після цього під контролем співробітників Служби безпеки України ОСОБА1 17 та 23 лютого 2026 року прибував до Ренійського районного суду Одеської області, де також спілкувався із суддею ОСОБА2.

Готівкові кошти у розмірі 300 доларів США та 800 євро ОСОБА1 передав ОСОБА2 5 березня 2026 року.

Також із даних протоколу допиту встановлено, що під час розмови, яка відбулась між ОСОБА2 та ОСОБА1 17 лютого 2026 року, під словом «это» мались на увазі грошові кошти в сумі 1 000 євро, які ОСОБА1 мав передати судді.

 

Відомості щодо справи № 510/69/26

16 січня 2026 року до Ренійського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною першою статті 164⁵ КУпАП «Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка». Присвоєно єдиний унікальний номер справи 510/69/26.

Підставою для складання щодо ОСОБА1 адміністративного протоколу стало перевезення тютюнових виробів без марок акцизного податку у загальній кількості 2 250 пачок цигарок (1 500 пачок цигарок «Compliment»; 750 пачок цигарок «Ritm») на загальну суму 87 000,00 гривень.

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл справи між суддями від 16 січня 2026 року справа № 510/69/26 розподілена судді Бошкову І.Д.

Відповідно до звіту про повторний автоматизований розподіл справ між суддями від 18 березня 2026 року справа № 510/69/26 розподілена судді Дуднику В.І.

27 березня 2026 року суддя Дудник В.І. ухвалив постанову, якою відмовив у притягненні ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 164⁵ КУпАП, провадження у справі закрив у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164⁵ КУпАП. Вилучені у ОСОБА1 тютюнові вироби конфіскував у дохід держави (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135239960).

 

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права.

Згідно із пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Частиною першою та другою статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (в редакції від 18 вересня 2024 року; далі – Кодекс), передбачено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Частиною другою статті 3 Кодексу визначено, що суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Відповідно до статей 2 та 14 Кодексу суддівської етики суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб. Суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його/її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.

 

Щодо використання матеріалів кримінального провадження під час вирішення питання про наявність в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) 13 березня 2017 року на 110-й пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, у пункті 53 якого зазначено: «Кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».

Це свідчить про те, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть використовуватись у контексті з’ясування наявності підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в низці постанов (від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18, від 22 та 29 січня 2019 року у справах № 800/454/17 та № 9901/728/18, від 13 травня 2021 року у справі № 11-197сап20, від 30 травня 2024 року у справі № 11-22сап24, від 12 грудня 2024 року у справі № 11-168сап24, від 14 травня 2026 року у справі № 11-275сап25) дійшла сталого висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження. Процедура доказування в межах дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, отриманих унаслідок НСРД. Використання дисциплінарним органом інформації, яка міститься в протоколах НСРД, відбувається задля досягнення надзвичайно важливої мети – зміцнення довіри людей до суду і суддів, очищення судової влади, яка є опорою суспільства, від безвідповідальних, непрофесійних осіб, примноження справедливості у суспільстві, ефективнішому захисті прав людини.

Отже, з огляду на наведене можливим є використання матеріалів кримінального провадження № ____, у тому числі й НСРД, для встановлення обставин вчинення суддею Бошковим І.Д. дисциплінарного проступку.

Водночас під час вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи не досліджується питання наявності або відсутності вини судді Бошкова І.Д. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді.

«Дисциплінарний проступок» та «кримінальне правопорушення» не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону України, який забороняє двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції не є взаємовиключним. Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд.

Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінального процесуального закону, а самостійно надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в рамках цієї процедури та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

 

Щодо наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставою для дисциплінарної відповідальності судді є допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

У преамбулі до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи та до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Четвертий показник Бангалорських принципів «Дотримання етичних норм» полягає в тому, що дотримання таких норм та демонстрація дотримання є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Згідно з пунктом 3 Бангалорських принципів поведінки суддів чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з погляду стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя – потрібно робити це відкрито для суспільства.

Відповідно до пункту 4.9 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя не має права використовувати або дозволяти використовувати авторитет своєї суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім'ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень.

За приписами пунктів 21, 22 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. Безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій. Поведінка суддів у їхній професійній діяльності розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 дійшла висновку, що про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього документів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарних скаргах відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Бошкова І.Д. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з огляду на таке.

Зокрема, зі змісту фрагментів № 1 та № 2 протоколу аудіо-, відеоконтролю за особою від 19 лютого 2026 року, а також фрагменту № 3 протоколу аудіоконтролю за особою від 19 лютого 2026 року вбачається, що 17 лютого 2026 року суддя ОСОБА2 у приміщенні Ренійського районного суду Одеської області вступив у позапроцесуальне спілкування з ОСОБА1, щодо якого у провадженні судді ОСОБА2 перебувала справа № 510/69/26 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164⁵ КУпАП.

Під час позапроцесуального спілкування суддя ОСОБА2 та ОСОБА1 обговорили умови та порядок розгляду справи № 510/69/26. З фрагменту № 2 вбачається, що суддя ОСОБА2 безпосередньо запевнив ОСОБА1 у тому, що результат розгляду справи буде позитивним, а також визначив часові рамки передачі коштів – до винесення рішення. З фрагменту № 3 вбачається, що суддя ОСОБА2 повідомив ОСОБА1 про заплановану схему відкладення розгляду справи та надав вказівки щодо подальших дій.

Зі змісту фрагменту № 4 протоколу аудіоконтролю за особою від 26 лютого 2026 року та протоколу аудіо-, відеоконтролю за особою від 26 лютого 2026 року вбачається, що 23 лютого 2026 року суддя ОСОБА2 особисто продиктував ОСОБА1 текст заяви про відкладення розгляду справи, а також дав вказівку проставити підпис про ознайомлення з матеріалами справи, яке фактично не відбулось. Крім того, з фрагменту № 4 вбачається, що перед початком диктування тексту заяви про відкладення розгляду справи № 510/69/26 суддя ОСОБА2 наказав ОСОБА1 вимкнути мобільний телефон, що свідчить про умисне вжиття суддею заходів приховування вчинюваних ним дій.

Зі змісту фрагменту № 5 протоколу аудіо-, відеоконтролю за особою від 7 березня 2026 року вбачається, що 5 березня 2026 року суддя ОСОБА2 пошепки підтвердив ОСОБА1 необхідність передачі коштів до 13:00 того ж дня, узгодив суму у розмірі 800 євро та 300 доларів США, а також дав вказівку нікому не повідомляти про домовленість. З цього ж фрагменту вбачається, що суддя ОСОБА2 описав подальший порядок дій ОСОБА1 після передачі коштів та отримання ОСОБА1 вилученого товару – цигарок, які не мали марок акцизного податку.

На фрагменті № 6 протоколу аудіо-, відеоконтролю за особою від 7 березня 2026 року зафіксовано передачу неправомірної вигоди від ОСОБА1 судді ОСОБА2, при цьому суддя попередньо дав вказівку ОСОБА1 залишити його телефон в залі засідань, тобто умисно вживав заходів приховування вчинюваних ним дій. Також суддя ОСОБА2 повторно роз’яснив ОСОБА1 мету подальших запланованим ним відкладень розгляду справи № 510/69/26. Після отримання неправомірної вигоди суддя ОСОБА2 запевнив ОСОБА1, що він (суддя) теж зацікавлений у тому, щоб все було добре, оскільки бажає і надалі спілкуватись з ОСОБА1 Тобто суддя ОСОБА2 висловив намір і в майбутньому продовжувати позапроцесуальне спілкування з ОСОБА1 з метою отримання неправомірної вигоди.

Наведені обставини знайшли часткове підтвердження і в поясненнях самого судді Бошкова І.Д., наданих під час засідання Вищої ради правосуддя 6 березня 2026 року.

Суддя Бошков І.Д. не заперечував факт позапроцесуального спілкування з ОСОБА1, факт диктування суддею заяви учасника справи про відкладення розгляду справи, а також факт того, що під час зустрічей просив ОСОБА1 вимкнути мобільний телефон.

Водночас пояснення судді мають низку суперечностей, які додатково можуть свідчити про усвідомлений характер його дій. Зокрема, на запитання члена Вищої ради правосуддя Мороза М.В. щодо змісту фрази «все будет нормально, как я тебе и обещал» суддя Бошков І.Д. не зміг надати переконливого пояснення.

На запитання про те, на що саме він «погодився» під час першої зустрічі з ОСОБА1, суддя Бошков І.Д. повідомив, що після того, як ОСОБА1 запропонував йому неправомірну вигоду у розмірі 50 000 грн, суддя сказав, що зможе допомогти, та пообіцяв на наступному засіданні розпочати розгляд справи. На запитання про те, чи розумів він мету передачі йому грошових коштів, суддя відповів, що так – за ухвалення рішення у справі.

Суддя Бошков І.Д. також підтвердив, що сам вказав, куди ОСОБА1 повинен покласти кошти під час їх передачі, та під час проведення обшуку добровільно показав місце знаходження неправомірної вигоди. Наведені пояснення, попри посилання судді на провокацію, у своїй сукупності можуть свідчити про те, що суддя Бошков І.Д. усвідомлював характер і мету своїх дій на кожному з етапів описаних подій, що може свідчити про грубе нехтування обов’язками судді, несумісне зі статусом судді.

Описана поведінка судді Бошкова І.Д. є несумісною з вимогами Кодексу суддівської етики щодо недопущення позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу, уникнення поведінки, що створює враження про недотримання суддею етичних стандартів, а також з вимогами Бангалорських принципів поведінки суддів щодо недопустимості використання авторитету посади в особистих інтересах.

У Постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 зазначено: «Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді…Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення… Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності».

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

З точки зору розсудливого стороннього спостерігача, описана поведінка судді Бошкова І.Д. породжує обґрунтовані сумніви у доброчесності судді та підриває суспільну довіру до суду, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 є ознакою дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зазначені обставини набули широкого суспільного розголосу та отримали негативну оцінку з боку громадськості, що додатково підтверджує їх здатність підривати авторитет правосуддя.

З огляду на викладене, наведені у дисциплінарних скаргах відомості та встановлені обставини у їх сукупності та взаємозв’язку можуть свідчити про наявність у діях судді Бошкова І.Д. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що є достатньою підставою для відкриття дисциплінарної справи.

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Разом із цим, за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього матеріалів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила в діях судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова І.Д. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстави неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб, упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

У пункті 8 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено, що якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або скористатися дієвими засобами правового захисту.

Під час засідання Вищої ради правосуддя 6 березня 2026 року суддя Бошков І.Д. вказав, що він розумів дії ОСОБА1 як провокацію, а також підтвердив, що усвідомлював мету передачі йому грошових коштів – ухвалення рішення на користь ОСОБА1 При цьому з пояснень судді Бошкова І.Д. вбачається, що вперше він усвідомив характер дій ОСОБА1 вже під час зустрічі 17 лютого 2026 року, зафіксованої у фрагментах № 1, 2 та 3 протоколів аудіо-, відеоконтролю за особою від 19 лютого 2026 року. Однак, суддя Бошков І.Д. продовжував позапроцесуальне спілкування з ОСОБА1 щонайменше ще двічі – 23 лютого та 5 березня 2026 року, що зафіксовано у протоколах аудіоконтролю від 26 лютого 2026 року та аудіо-, відеоконтролю від 7 березня 2026 року.

Окремо слід звернути увагу на те, що суддя ОСОБА2, перебуваючи у приміщенні суду та усвідомлюючи факт передачі йому неправомірної вигоди, не скористався визначеним законом засобом реагування на такі неправомірні дії – не відмовився від отримання неправомірної вигоди та не вжив заходів запобігання одержанню неправомірної вигоди, визначених статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції».

Зазначене в сукупності підтверджує наявність в діях судді Бошкова І.Д. умислу на здійснення позапроцесуального спілкування з ОСОБА1, метою якого могло бути отримання неправомірної вигоди суддею, що виключає наявність в його діях ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ураховуючи наведене, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.20, 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

 

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ренійського районного суду Одеської області Бошкова Івана Дмитровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя