Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Круподері Д.О., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Іванова Станіслава Миколайовича стосовно судді Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Євгена Олександровича (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області),
встановила:
до Вищої ради правосуддя 23 березня 2026 року (вх. № І-1947/0/7-26) надійшла дисциплінарна скарга Іванова С.М. стосовно судді Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Є.О. (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області).
Узагальнений виклад змісту дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі Іванов С.М. зазначає, що під час аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) встановив, що у провадженні судді Буніна Є.О. перебували справи № 636/10192/24, № 636/7920/24, № 636/705/25, № 636/3280/25, № 636/4570/25, № 636/103/25 про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
За результатами розгляду вказаних справ суддя Бунін Є.О. ухвалив постанови, якими наклав на правопорушників адміністративні стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом.
Скаржник зазначає, що санкція частини першої статті 130 КУпАП безальтернативно у виді основного стягнення встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. При цьому стаття 33 КУпАП містить заборону при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Скаржник стверджує, що дії судді Буніна Є.О. у справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП свідчать про систематичне та цілеспрямоване порушення закону, а саме – неодноразове незаконне пом’якшення безальтернативної санкції, яка передбачає обов’язкове одночасне застосування штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Систематичний характер таких дій виключає їх кваліфікацію як випадкової помилки та вказує на свідоме ухилення від забезпечення невідворотності покарання, що прямо суперечить волі законодавця та принципу верховенства права.
У зв’язку з викладеним скаржник просить притягнути суддю Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Є.О. (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області) до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з наявністю у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 23 березня 2026 року зазначену дисциплінарну скаргу передано інспектору Недибалюк В.Д. для проведення попередньої перевірки.
29 травня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Недибалюк В.Д. (вх. № 2789/0/24-26), складений за результатом попередньої перевірки дисциплінарної скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Є.О. (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області).
Дисциплінарний інспектор мотивувала висновок тим, що наведені в дисциплінарній скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність в діях судді Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Є.О. (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області) ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Недибалюк В.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.
Відомості про суддю
Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Бунін Є.О. призначений на посаду судді Дворічанського районного суду Харківської області строком на п’ять років (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2012#Text).
Указом Президента України від 19 грудня 2018 року № 429/2018 Бунін Є.О. призначений на посаду судді Дворічанського районного суду Харківської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429/2018#Text).
Рішенням Голови Верховного Суду від 6 червня 2022 року № 210/0/149-22 суддю Буніна Є.О. відряджено до Зіньківського районного суду Полтавської області для здійснення правосуддя з 7 червня 2022 року (https://hcj.gov.ua/_files/node6087/210_0_149-22__06.06.2022.pdf).
Рішенням Голови Верховного Суду від 23 грудня 2022 року № 210/1/149-22 достроково припинено відрядження судді Буніна Є.О. до Зіньківського районного суду Полтавської області; суддю Буніна Є.О. відряджено до Чугуївського міського суду Харківської області для здійснення правосуддя з 9 січня 2023 року (https://hcj.gov.ua/_files/node6087/210_1_149-22__23.12.2022.pdf).
Пояснення судді
Суддя Бунін Є.О. скористався своїм правом та надав пояснення щодо доводів, викладених у дисциплінарній скарзі Іванова С.М.
У поясненнях суддя Бунін Є.О. виклав обставини розгляду шести справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, та обґрунтував правомірність ухвалених ним рішень.
1) Справа № 636/7920/24 щодо ОСОБА.1
Постановою від 13 лютого 2025 року особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Суддя обґрунтував це тим, що правопорушник працює головним агрономом на підприємстві, розташованому в зоні активних бойових дій. Підприємство має проблему нестачі кадрів, зокрема водіїв. Автобусне сполучення в населених пунктах за місцем розташування підприємства відсутнє, а позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА1 унеможливить виконання ним службових обов’язків та завдасть шкоди підприємству.
2) Справа № 636/10192/24 щодо ОСОБА2.
Постановою від 15 травня 2025 року особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначено штраф у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Суддя Бунін Є.О. посилався на те, що правопорушення було вчинено за виняткових обставин в умовах воєнного часу: правопорушник перебував у розташуванні бойового підрозділу, його дружина, котра була вагітна, повідомила про авіаційний удар по їхньому житлу, у зв’язку з чим правопорушник вирушив до неї на автомобілі.
3) Справа № 636/103/25 щодо ОСОБА3.
Постановою від 19 травня 2025 року особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначено штраф у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Суддя Бунін Є.О. врахував, що правопорушник є військовослужбовцем, який виконував завдання на лінії бойового зіткнення; у день складення протоколу про адміністративне правопорушення їхав отримати колеса для автомобіля швидкої медичної допомоги, що використовувалась для евакуації поранених; нагороджений медаллю «За відвагу», Золотим хрестом Головнокомандувача Збройних Сил України та відзнакою «За поранення»; отримував у бойових діях поранення.
4) Справа № 636/705/25 щодо ОСОБА4.
Постановою від 26 березня 2025 року особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначено штраф у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Підставою слугувало те, що правопорушник був працівником підприємства, визнаного критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України, його службова діяльність пов’язана з постійними відрядженнями по всій території Україні, а позбавлення права керування транспортними засобами створить перешкоди в здійсненні господарської діяльності підприємством та позбавить правопорушника єдиного джерела доходу.
5) Справа № 636/3280/25 щодо ОСОБА5.
Постановою від 16 жовтня 2025 року особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначено штраф у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Суддя Бунін Є.О. обґрунтував рішення тим, що правопорушник є військовослужбовцем – старшим водієм понтонного відділення, його щоденна службова діяльність безпосередньо пов’язана з керуванням транспортними засобами, а позбавлення відповідного права фактично унеможливить виконання ним службових обов’язків та матиме негативні наслідки для обороноздатності держави.
6) Справа № 636/4570/25 щодо ОСОБА6.
Постановою від 9 червня 2025 року особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначено штраф у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Суддя Бунін Є.О. врахував, що правопорушник є водієм-електриком радіостанції радіовзводу тилового командного пункту, його щоденна діяльність безпосередньо пов’язана з керуванням транспортним засобом, він нагороджений Золотим хрестом Головнокомандувача Збройних Сил України та медаллю «За незламність духу», а позбавлення права керування негативно вплине на боєздатність підрозділу, в якому правопорушник проходить службу.
Обґрунтовуючи правомірність ухвалених рішень у сукупності, суддя Бунін Є.О. зазначив, що під час ухвалення вказаних постанов керувався судовою практикою судів першої та апеляційної інстанцій, що склалася під час розгляду аналогічних справ, зокрема постановою Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 638/4426/24. На його переконання, ухвалені ним рішення фактично відображають його правову позицію та є проявом добросовісного суддівського розсуду з урахуванням встановлених обставин у справі та розуміння положень закону.
Водночас суддя Бунін Є.О. вказав, що після отримання у грудні 2025 року листа Верховного Суду від 4 грудня 2025 року № 718/0/158-25, в якому роз’яснено обов’язковий характер позбавлення права керування транспортними засобами як додаткового стягнення за статтею 130 КУпАП, він більше не ухвалював постанови про призначення штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Більше того, в наступних справах, де захисники подавали клопотання про індивідуалізацію покарання, він відмовляв в їх задоволенні та призначав стягнення в повному обсязі, що, на його думку, свідчить про відсутність умислу та підтверджує добросовісність його попередніх дій.
Крім того, діяльність Чугуївського міського суду Харківської області з травня 2023 року здійснюється в умовах безпосередньої близькості до лінії бойового зіткнення. Також Чугуївському міському суду Харківської області підсудні справи Вовчанського районного суду Харківської області та Великобурлуцького районного суду Харківської області. Суддя Бунін Є.О. зазначає, що кількість військовослужбовців, які є учасниками судових проваджень, є великою, військові підрозділи поблизу лінії бойового зіткнення постійно відчувають нестачу водіїв, а ігнорування клопотань таких осіб про врахування виняткових обставин, на переконання судді, вкрай негативно позначилося б на можливості несення ними служби та обороноздатності держави.
Суддя Бунін Є.О. заперечує доводи скаржника про систематичність і регулярність порушення ним законодавства, називаючи їх безпідставними та такими, що жодним чином не підтверджені. Суддя також відкидає твердження про негативний вплив його дій на забезпечення правопорядку та безпеки дорожнього руху.
Суддя Бунін Є.О. посилається на принцип незалежності судді під час здійснення правосуддя, зазначаючи, що суддя має право на власне тлумачення закону та обставин справи, якщо таке тлумачення є добросовісним і не виходить за межі допустимого суддівського розсуду. Незгода скаржника із судовим рішенням та наявність різної судової практики, на його думку, не можуть бути підставою для дисциплінарного провадження стосовно судді. З огляду на викладене, суддя Бунін Є.О. вважає, що склад дисциплінарного проступку в його діях відсутній, а скарга Іванова С.М. є безпідставною.
Обставини та факти, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього документів
У провадженні судді Буніна Є.О перебували справи № 636/7920/24, № 636/705/25, № 636/10192/24, № 636/103/25, № 636/4570/25, № 636/3280/25.
Справа № 636/7920/24 щодо ОСОБА1
13 лютого 2025 року суддя Бунін Є.О. ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125505836).
Із протоколу про адміністративне порушення суд встановив, що 6 серпня 2024 року о 20:27 год на автодорозі між вулицями Зарічна та Дмитрівська села Гонтарівське Чугуївського району Харківської області водій ОСОБА1 керував автомобілем марки «Chevrolet» модель «Niva» з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 013255 від 6 серпня 2024 року.
У цій справі суддя Бунін Є.О. врахував такі обставини: правопорушник працює головним агрономом підприємства, розташованого в зоні активних бойових дій (15-20 км від лінії бойових дій), де існує гостра нестача працівників різних професій, зокрема й водіїв; за правопорушником закріплений службовий автомобіль для самостійного обстеження полів; у населених пунктах за місцем проживання та роботи правопорушника автобусне сполучення відсутнє, тому позбавлення права керування транспортними засобами унеможливить виконання ним професійних обов’язків і позбавить його єдиного засобу до існування у воєнний час; право керування транспортними засобами у зоні бойових дій є для особи також засобом порятунку власного життя та членів родини. Додатково суддя Бунін Є.О. врахував позитивну характеристику правопорушника за місцем роботи та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
У матеріалах справи є документи, що підтверджують вказані обставини, а саме:
– свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Chevrolet» моделі «Niva» № 650822, який належить на праві власності Державному підприємству «Гонтарівка» (далі – ДП «Гонтарівка»);
– довідка-інформація від 9 січня 2025 року, надана Старосалтівською селищною радою Чугуївського району Харківської області, про відсутнє автобусне сполучення між населеними пунктами Гонтарівського старостинського округу;
– характеристика, видана ДП «Гонтарівка» стосовно ОСОБА1.
Справа № 636/705/25 щодо ОСОБА4.
26 березня 2025 року суддя Бунін Є.О. ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126152514).
Із протоколу про адміністративне порушення суд встановив, що 2 січня 2025 року о 23:50 год за адресою: вулиця Гвардійська 52-Б міста Чугуєва Харківської області, водій ОСОБА4 керував транспортним засобом Fiat Fiorina в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА4 пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі, на підставі чого складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 211604 від 3 січня 2025 року.
У цій справі суддя Бунін Є.О. врахував такі обставини: правопорушник працює заступником начальника транспортного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» (далі – ТОВ «Паркінг +»), яке віднесено до переліку підприємств, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України в особливий період; підприємство активно залучене до відновлення об’єктів інфраструктури та зміцнення обороноздатності держави на території Харківської області; службова діяльність правопорушника пов’язана з постійними відрядженнями по всій Україні між об’єктами, що будуються або відновлюються; позбавлення права керування транспортними засобами створить підприємству перешкоди у здійсненні господарської діяльності та позбавить правопорушника єдиного джерела доходу і утримання сім’ї. Додатково суддя врахував позитивну характеристику правопорушника за місцем роботи, клопотання трудового колективу підприємства, щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
У матеріалах справи є документи, що підтверджують вказані обставини, а саме:
– клопотання ТОВ «Паркінг +» від 18 березня 2025 року, підписане начальником транспортного відділу;
– роздруківка розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 10 лютого 2025 року № 80В про те, що ТОВ «Паркінг +» належить до переліку підприємств, установ, організацій, визначених такими, що відповідають критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв та порядку, і є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
– характеристика, видана ТОВ «Паркінг +» стосовно ОСОБА4.
Справа № 636/10192/24 щодо ОСОБА2.
15 травня 2025 року суддя Бунін Є.О. ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127538391).
Із протоколу про адміністративне порушення суд встановив, що 21 жовтня 2024 року о 00:10 год на 536 км автодороги Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА2 керував автомобілем Nissan Almera з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 155195 від 21 жовтня 2024 року.
У цій справі суддя Бунін Є.О. врахував такі обставини: правопорушник є військовослужбовцем, сів за кермо у зв’язку з обстрілом за місцем проживання його вагітної дружини, яка просила його терміново приїхати; за місцем служби характеризується позитивно. Додатково суддя врахував відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та щире каяття правопорушника.
У матеріалах справи є документи, що підтверджують вказані обставини, а саме:
– витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № ____, відповідно до якого 20 жовтня 2024 року приблизно о 22:26 за адресою: місто Харків, провулок Ващенківський, 23 відбувся обстріл ймовірно авіаційною бомбою ФАБ-250 з УМПК, у результаті якого відбулось влучання в нежитлову будівлю, біля двоповерхового будинку за вказаною адресою;
– службова характеристика стосовно ОСОБА2, видана військовою частиною ____ 2 травня 2025 року;
– витяг із наказу командира військової частини ____ від 14 жовтня 2023 року № 65 про введення до строю автомобільної техніки, що прибула на доукомплектування військової частини ____, переміщення автомобільної техніки та виведення за штат, відповідно до якого мікроавтобус марки «Opel» моделі «Vivaro» закріплений за водієм молодшим сержантом ОСОБА2.
Справа № 636/103/25 щодо ОСОБА3.
19 травня 2025 року суддя Бунін Є.О. ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127538400).
Із протоколу про адміністративне порушення суд встановив, що 29 листопада 2024 року о 14:25 год за адресою: вулиця Вовчанська будинок 9 села Приколотне Куп’янського району Харківської області водій ОСОБА3 керував автомобілем Opel Astra з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 804157 від 29 листопада 2024 року.
У цій справі суддя Бунін Є.О. врахував такі обставини: правопорушник є військовослужбовцем, виконує завдання на лінії бойового зіткнення; у момент зупинки правопорушник повідомив представникам поліції, що є військовослужбовцем із переднього краю оборони та їхав на «Нову пошту» за колесами для автомобіля швидкої медичної допомоги для евакуації поранених. Суддя також врахував позитивну службову характеристику правопорушника; підтверджений факт отримання ним у бойових діях 28 січня 2023 року мінно-вибухової травми, вогнепальних поранень та забою головного мозку; нагородження медаллю «За відвагу», Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» та відзнакою Міністра оборони України; щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
У матеріалах справи є документи, що підтверджують вказані обставини, а саме:
– службові характеристики, видані військовою частиною ____ стосовно ОСОБА3 4 травня 2023 року та 23 травня 2023 року;
– ксерокопія посвідчення до нагрудного знака «За відвагу», врученого ОСОБА3;
– ксерокопія посвідчення до нагрудного знака Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», врученого ОСОБА3;
– ксерокопія відзнаки Міністра оборони України «За поранення», врученої ОСОБА3.
Докази щирого каяття відсутні.
Справа № 636/4570/25 щодо ОСОБА6.
9 червня 2025 року суддя Бунін Є.О. ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128173164).
Із протоколу про адміністративне порушення суд встановив, що 18 травня 2025 року о 07:50 год за адресою: вулиця Харківська будинок 2 міста Чугуєва Харківської області водій ОСОБА6 керував автомобілем Volkswagen Transporter з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 333992 від 18 травня 2025 року.
У цій справі суддя Бунін Є.О. врахував такі обставини для пом’якшення стягнення: правопорушник є військовослужбовцем, виконує завдання на лінії бойового зіткнення; правопорушник є єдиним військовослужбовцем у підрозділі з правом керування автомобілем, а його позбавлення цього права суттєво погіршить боєздатність підрозділу та ускладнить виконання бойових завдань. Додатково суддя врахував позитивну службову характеристику правопорушника, нагородження нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» та медаллю «За незламність духу», щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
У матеріалах справи є документи, що підтверджують вказані обставини, а саме:
– службова характеристика, видана військовою частиною № ____ від 7 червня 2025 року стосовно ОСОБА6.
Справа № 636/3280/25 щодо ОСОБА5.
16 жовтня 2025 року суддя Бунін Є.О. ухвалив постанову, якою визнав винним ОСОБА5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131062125).
Із протоколу про адміністративне порушення суд встановив, що 6 квітня 2025 року о 09:22 год по вулиці Харківська будинок 2 міста Чугуєва Харківської області водій ОСОБА5 керував автомобілем ВАЗ з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 292238 від 6 квітня 2025 року.
У цій справі суддя Бунін Є.О. врахував, що правопорушник є військовослужбовцем, займає посаду старшого водія 1 понтонного відділення понтонно-мостового батальйону, а його щоденна службова діяльність безпосередньо пов’язана з керуванням транспортними засобами. Суд дійшов висновку, що позбавлення права керування транспортними засобами фактично унеможливить виконання правопорушником службових обов’язків і матиме негативні наслідки для інтересів служби та обороноздатності держави. Додатково суддя врахував позитивну службову характеристику правопорушника, факт його участі у бойових діях, нагородження грамотою командувача сил підтримки Збройних Сил України за мужність та героїзм, щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
У матеріалах справи є документи, що підтверджують вказані обставини, а саме:
– службова характеристика, видана військовою частиною № ____ стосовно ОСОБА5;
– ксерокопія грамоти командувача сил підтримки Збройних Сил України за мужність та героїзм, вручена ОСОБА5.
Обираючи вид стягнення, у справах № 636/7920/24, № 636/705/25, № 636/10192/24, № 636/103/25, № 636/4570/25, № 636/3280/25 суддя Бунін Є.О. виходив із принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності, закріпленого у частині другій статті 61 Конституції України, та посилався на рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022, яким констатовано необхідність надання суду дискреції при визначенні виду стягнення навіть у разі встановлення безальтернативної санкції. Крім того, суддя застосував за аналогією положення статті 69 Кримінального кодексу України (далі – КК України) щодо можливості призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, обґрунтовуючи це відсутністю у КУпАП відповідного механізму та посиланнями на статтю 7 КУпАП і практику ЄСПЛ.
За результатами моніторингу ЄДРСР встановлено, що у справах за частиною першою статті 130 КУпАП, які перебували у провадженні судді Буніна Є.О. у період з січня 2025 року по травень 2026 року, не виявлено інших постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності без застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права.
Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини першої статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною другою статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791–2798 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто санкція частини першої статті 130 КУпАП безальтернативно встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов’язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, водночас стаття 33 КУпАП містить заборону при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що в провадженні судді Буніна Є.О. перебували справи про адміністративні правопорушення № 636/7920/24, № 636/705/25, № 636/10192/24, № 636/103/25, № 636/4570/25, № 636/3280/25 за частиною першою статті 130 КУпАП. У всіх перелічених справах суддя Бунін Є.О. ухвалював постанови, якими визнавав осіб винними у вчиненні адміністративного правопорушення, однак призначав їм адміністративне стягнення виключно у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, без застосування безальтернативного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
З аналізу постанов, ухвалених суддею Буніним Є.О. у справах № 636/7920/24, № 636/705/25, № 636/10192/24, № 636/103/25, № 636/4570/25, № 636/3280/25, вбачається, що на час їх ухвалення судді було достеменно відомо про безальтернативний характер санкції, визначеної у частині першій статті 130 КУпАП, та про імперативну заборону, встановлену частиною другою статті 33 КУпАП.
У постановах у справах № 636/7920/24, № 636/705/25, № 636/10192/24, № 636/103/25, № 636/4570/25, № 636/3280/25 суддя Бунін Є.О. прямо констатував відсутність у КУпАП механізму призначення більш м’якого стягнення, однак, усвідомлюючи існування прямої заборони, все одно застосовував незаконний підхід.
Такі дії під час застосування суддею закону можуть трактуватися грубим порушенням закону, що призводить до істотних негативних наслідків (невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень; підрив авторитету правосуддя та довіру громадян до суду тощо).
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Недибалюк В.Д. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Іванова С.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені в дисциплінарній скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність в діях судді Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Є.О. (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області) ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.20, 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дворічанського районного суду Харківської області Буніна Євгена Олександровича (відрядженого до Чугуївського міського суду Харківської області).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро КРУПОДЕРЯ
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА
