Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Мороза М.В., Сав’юка М.І., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Гури О.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бутко Катерини Тарасівни стосовно судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Стоцької Лариси Анатоліївни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 14 жовтня 2025 року (вх. № Б-1079/18/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Бутко К.Т. стосовно можливого вчинення суддею Чернівецького районного суду міста Чернівців Стоцькою Л.А. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б», пункту 1, пунктами 3, 4, частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 14 жовтня 2025 року вказана дисциплінарна скарга передана дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Гурі О.П. для проведення попередньої перевірки.

Скаржниця стверджує, що суддя Чернівецького районного суду м. Чернівців Стоцька Л.А. протягом 2023–2025 років системно ухвалювала рішення у справах про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком або визначення місця проживання дитини з батьком.

На думку автора скарги, рішення, ухвалені суддею Стоцькою Л.А. створювали штучні умови для уникнення мобілізації військовозобов’язаними чоловіками та їхнього виїзду за кордон в умовах воєнного стану

Скаржниця уважає, що такі дії судді Стоцької Л.А. становлять дисциплінарні проступки, визначені підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін у судовому рішенні) та пункту 3 частини першої Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (поведінка, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності та дотримання етичних стандартів), а також пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (грубе порушення закону, що призвело до негативних наслідків).

У скарзі наводяться факти з десятків цивільних справ (наприклад, № 725/1724/23, № 725/10691/23, № 725/2255/23 та інші), де суддя, як свідчить скаржниця, допускала такі порушення:

- Справи розглядалися без залучення представників органів опіки та піклування, що є обов’язковим для захисту інтересів дитини.

- Суд не з’ясовував позицію дітей, які за віком могли її висловити.

- Додатково скаржниця посилається на «аномальну швидкість» розгляду справ цієї категорії: Рішення ухвалювалися у надзвичайно стислі терміни (від 10 до 16 днів після надходження справи), що неможливо за умов нормального навантаження суду та свідчить про те, що обставини не з’ясовано належним чином.

- Відсутність сторін та фіксації судових засідань: Багато справ розглянуто за відсутності учасників процесу та без технічної фіксації засідань.

- Формальна мотивація: Суддя обмежувалася загальними посиланнями на «найкращі інтереси дитини», не пояснюючи, як саме встановлення факту «самостійності» виховання батьком дитини відповідає цим інтересам, особливо за наявності чинних договорів між батьками про визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні.

Скаржниця посилається на викриті Національним антикорупційним бюро України (далі – НАБУ) корупційні схемами в інших судах (зокрема в Одеській області), де за отримання неправомірної вигоди ухвалювалися аналогічні рішення для ухилення від мобілізації.

Скаржниця зазначає, що у справах, які перебували у провадженні судді Стоцької Л.А. часто фігурували «віялові позови» та відсутність реального спору між батьками, що мало б стати для судді сигналом ризику маніпуляції.

 

Стислий зміст письмових пояснень судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Стоцької Л.А.

У письмових поясненнях, наданих на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Гури О.П. № 8569/0/19-25 від 27 жовтня 2025 року, суддя Стоцька Л.А. обґрунтовує правомірність ухвалення рішення та відсутність підстав для сумнівів у її неупередженості, акцентуючи увагу на дотриманні процесуальних норм і меж суддівського розсуду.

Суддя пояснює, що справи, на які посилається скаржниця Бутко К.Т. у скарзі, були вилучені з суду Державним бюро розслідувань, а тому, суддя має можливість надати пояснення тільки в межах цивільної справи № 725/10691/23 за заявою ОСОБА1 про установлення факту, що має юридичне значення.

Насамперед суддя зазначає, що під час розгляду справи всі процесуальні дії здійснювалися відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, а рішення було ухвалене на підставі наявних у матеріалах справи доказів, поданих сторонами, із дотриманням принципів змагальності та диспозитивності.

Суддя звертає увагу, що предметом оцінки у справах були виключно обставини, які підтверджувалися належними та допустимими доказами, а також юридично значущі факти, що мали значення для правильного вирішення спору. При цьому підкреслюється, що незгода учасника процесу із прийнятим судовим рішенням або оцінкою доказів сама по собі не може свідчити про упередженість судді чи порушення принципу об’єктивності. Суддя наголошує, що оцінка доказів є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується на основі внутрішнього переконання, сформованого після всебічного, повного та безпосереднього дослідження матеріалів справи.

Окремо у поясненнях приділено увагу твердженням заявника щодо нібито порушення суддею процесуальних прав сторони. Суддя зазначає, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань, мали можливість подавати докази, пояснення, клопотання та реалізовувати інші процесуальні права.

Суддя також акцентує, що під час ухвалення рішення було враховано норми матеріального та процесуального права, а мотивувальна частина рішення містить належне обґрунтування висновків суду. У поясненнях наголошується, що будь-які доводи щодо незаконності рішення повинні перевірятися в порядку апеляційного чи касаційного перегляду, оскільки дисциплінарні або інші позапроцесуальні механізми не можуть підміняти судовий контроль за законністю судових актів.

Крім того, суддя фактично заперечує наявність ознак недоброчесності чи недбалості у своїх діях, зазначаючи, що всі рішення приймалися в межах наданих законом повноважень, без стороннього впливу та з урахуванням конкретних обставин справи. Суддя підкреслює, що незалежність судової влади передбачає свободу судді у здійсненні правосуддя та неможливість притягнення до відповідальності лише з мотивів незгоди із змістом ухваленого рішення.

В частині доводів дисциплінарної скарги про швидкість розгляду суддею справ про установлення юридичного факту, суддя Стоцька Л.А. посилається на вимоги статті 210 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та зазначає, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше шістдесяти днів. Зазначену норму було суддею дотримано.

Також суддя наголошує на тому, що у скарзі авторка жодним чином не обґрунтувала наявність її «законного інтересу».

Загалом зміст пояснень зводиться до того, що процес розгляду справи відбувався у межах вимог законодавства, права сторін були забезпечені, а рішення ґрунтувалося на оцінці доказів та правозастосуванні. На переконання судді, наведені заявником доводи мають характер незгоди з результатом судового розгляду, а не підтверджують наявність істотних процесуальних порушень, упередженості чи неналежного виконання суддею своїх обов’язків.

22 червня 2009 року Указом Президента України № 465/2009 Стоцьку Л.А. призначено суддею Першотравневого районного суду міста Чернівців.

21 травня 2015 року Постановою Верховної Ради України № 479-VIII Стоцьку Л.А. обрано суддею Першотравневого районного суду міста Чернівців безстроково.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ пункт 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено підпунктом 3 такого змісту: «3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду».

Згідно з наведеним переліком змінено найменування Першотравневого районного суду міста Чернівців на Чернівецький районний суд міста Чернівців.

 

Обставини, установлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя

В провадженні судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Стоцької Л.А. перебували справи про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком та справи про установлення юридичного факту перебування неповнолітніх/малолітніх дітей на самостійному повному утриманні та вихованні батька.

За результатами розгляду вказаних справ суддя Стоцька Л.А. ухвалила рішення про задоволення заяв/позовів у вказаній категорії справ.

 

1) Щодо цивільної справи № 725/1724/23

6 березня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА2 та ОСОБА3 про установлення фактів: їх окремого проживання та самостійного виховання та утримання ОСОБА2 малолітньої доньки – ОСОБА4, ____ р. н. (7 років на дату звернення до суду).

Заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт.

До заяви додано докази сплати судового збору.

6 березня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

8 березня 2023 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 16 березня 2023 року, відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву на заяву. Матеріали цивільної справи № 725/1724/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

15 березня 2023 року до суду надійшла спільна заява сторін про розгляд справи за їх відсутності.

16 березня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт окремого проживання ОСОБА2 та ОСОБА3. Встановлено факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА2, як основним та єдиним утримувачем малолітньої доньки ОСОБА4 без участі матері. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109788754).

Строк розгляду – 8 календарних днів (відкриття провадження - 8 березня 2023 року, рішення 16 березня 2023 року). Тривалість судового засідання – 15 хвилин (11:30–11:45).

 

2) Щодо цивільної справи № 725/2255/23

29 березня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА5, заінтересована особа – ОСОБА6, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ самостійного виховання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА7 (____ р. н., 16 років на дату звернення до суду) та сина ОСОБА8, ____ р. н. (6 років на дату звернення до суду).

Необхідність установлення юридичного факту обґрунтована заявником реалізацією його права на отримання пільг та оформлення документів для допомоги на дітей.

До заяви додано докази сплати судового збору.

29 березня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

5 квітня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 10 квітня 2023 року.

10 квітня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА5 самостійно виховує малолітню доньку ОСОБА7 та неповнолітнього сина ОСОБА8 (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110135538).

6 квітня 2026 року Чернівецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі – Чернівецький обласний ТЦК та СП) на згадане рішення подано апеляційну скаргу.

17 квітня 2026 року Чернівецьким апеляційним судом поновлено Чернівецькому обласному ТЦК та СП строк на апеляційне оскарження рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 10 квітня 2023 року у цивільній справі № 725/2255/23. Відкрито апеляційне провадження. Зупинено дію рішення суду першої інстанції.

30 квітня 2026 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду витребувано з Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань оригінал цивільної справи № 725/2255/23.

Строк розгляду - 5 календарних днів (провадження відкрите – 5 квітня 2023 року, рішення – 10 квітня 2023 року). Тривалість засідання – 15 хвилин (11:00–11:15).

 

3) Щодо цивільної справи № 725/2456/23

5 квітня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА9, заінтересована особа – ОСОБА10, про установлення юридичного факту самостійного виховання та утримання заявником малолітнього сина – ОСОБА11, ____ р. н. (5 років на дату подання заяви до суду).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником метою оформити документи, щодо отримання соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків.

До заяви додано докази сплати судового збору.

5 квітня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації відповідача, шляхом направлення відповідного запиту, проте, запит направлено після відкриття провадження.

6 квітня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 10 квітня 2023 року. Установлено відповідачу строк для надання відзиву на заяву (15 днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження).

20 квітня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт, що ОСОБА9 самостійно виховує і утримує малолітню дитину - сина ОСОБА11 (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110330968).

6 квітня 2026 року Чернівецьким обласним ТЦК та СП на згадане рішення подано апеляційну скаргу.

20 квітня 2026 року Чернівецьким апеляційним судом поновлено Чернівецькому обласному ТЦК та СП строк на апеляційне оскарження рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 20 квітня 2023 року у цивільній справі № 725/2456/23. Відкрито апеляційне провадження. Зупинено дію рішення суду першої інстанції.

5 травня 2026 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду витребувано з Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань оригінал цивільної справи № 725/2456/23.

Строк розгляду – 14 календарних днів (відкриття провадження – 6 квітня 2023 року, рішення – 20 квітня 2023 року). Тривалість судового засідання – 15 хвилин (11:20–11:35).

 

 

4) Щодо цивільної справи № 725/4840/24

30 травня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява ОСОБА12 до ОСОБА13 про встановлення факту, що має юридичне значення, та стягнення аліментів. Позов обґрунтований тим, що сторони розлучились у 2023 році. Після розлучення спільна дитина – син, ОСОБА14, ____ р. н. (12 років на дату звернення до суду), залишився проживати з батьком за спільною домовленістю між батьками, що визначена Договором, нотаріально-посвідченим 16 січня 2024 року.

Позовна вимога про установлення факту самостійного виховання та утримання позивачем малолітнього сина обґрунтована бажанням набуття позивачем статусу «одинокого батька».

Також позовна заява містить позовну вимогу про стягнення з ОСОБА13 на користь ОСОБА12 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА14 у розмірі 1/4 розміру її доходів.

До позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.

30 травня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

30 травня 2024 року до суду надійшла заява позивача, в якій він просив долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.

18 червня 2024 року до суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду позовних вимог у частині стягнення аліментів.

Суддею перевірено місце реєстрації відповідача, шляхом направлення відповідного запиту.

10 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 24 липня 2024 року, відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву на позов. Матеріали цивільної справи № 725/4840/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

23 липня 2024 року до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА13 про визнання позову в повному обсязі. В цей же день надійшла заява позивача ОСОБА12 про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

24 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про прийняття відмови позивача ОСОБА12 від позову до ОСОБА13 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Провадження у справі у частині позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини закрито. Позовну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА12 самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА14 (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120565114).

Строк розгляду - 14 календарних днів (відкриття провадження – 10 липня 2024 року, рішення – 24 липня 2024 року). Тривалість судового засідання – 20 хвилин (14:00–14:20).

 

5) Щодо цивільної справи № 725/5001/24

3 червня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява представника ОСОБА15 – адвоката ОСОБА16 до ОСОБА17 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини – ОСОБА18, ____ р. н. (15 років на дату звернення до суду) разом із батьком.

Позовна заява обґрунтована тим, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинились, а відповідачка планує виїхати за кордон, у звʼязку із чим позивач просить шлюб розірвати, а спільну доньку за взаємною згодою батьків, залишити на самостійному вихованні та утриманні батька.

До позовної заяви не додано жодного додатка на підтвердження наведених у позові обставин, окрім ордеру на надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю представником позивача.

3 червня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

10 червня 2024 року ухвалою судді Стоцької Л.А. позовну заяву ОСОБА15 залишено без руху у звʼязку із неподанням позивачем доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а також несплатою судового збору. Надано позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків. Матеріали цивільної справи № 725/5001/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали позивачеві, проте докази його надсилання відсутні.

21 червня 2024 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА16 про усунення недоліків, до якого долучено копії доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, та квитанція про сплату судового збору. Також, до клопотання додано: нотаріально-посвідчений Договір від 1 травня 2024 року, укладений між ОСОБА15 і ОСОБА17, про визначення місця проживання дитини (донька ОСОБА18 – 15 років) із батьком; копію Договору оренди квартири від 27 березня 2024 року, з якого вбачається, що відповідачка ОСОБА17 орендує квартиру у м. Чернівці.

25 червня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. зроблено запит щодо місця проживання відповідачки. 11 липня 2024 року судом отримано відповідь на вказаний запит, відповідно до якої ОСОБА17 зареєстрована в м. Чернівці.

11 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 29 липня 2024 року, відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву. Матеріали цивільної справи № 725/5001/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

29 липня 2024 року до суду надійшли: заява адвоката ОСОБА16, представника ОСОБА15, про проведення судового засідання за відсутності представника та позивача; заява позивача ОСОБА15 та відповідачки ОСОБА17 про проведення судового засідання за їх відсутності та підтримання позовних вимог.

26 червня 2024 року судді Стоцькій Л.А. відповідно до наказу №147-в надано відпустку з 28 червня по 1 липня 2024 року, у зв’язку з чим розгляд цивільної справи № 725/5001/24 відкладено на 9 серпня 2024 року.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення сторін про дату та час судового засідання.

8 серпня 2024 року до суду надійшли: заява адвоката ОСОБА16, представника ОСОБА15 про проведення судового засідання за відсутності представника та позивача; заява позивача ОСОБА15 та відповідачки ОСОБА17 про проведення судового засідання за їх відсутності та підтримання позовних вимог.

9 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення позову. Шлюб між ОСОБА15 та ОСОБА17 розірвано. За взаємною згодою батьків ОСОБА15 та ОСОБА17, після розірвання шлюбу їхню спільну доньку ОСОБА18, ____ р. н., залишено проживати на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА15 (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121038412).

Строк розгляду – 29 календарних днів (відкриття провадження - 11 липня 2024 року, рішення 9 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 17 хвилин (11:30–11:47).

 

6) Щодо цивільної справи № 725/6216/23

8 серпня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА19, заінтересована особа – ОСОБА20, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником його малолітньої доньки – ОСОБА21, ____ р. н. (1 рік на дату звернення до суду). Заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт, а також не містить доказів сплати судового збору.

8 серпня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

14 серпня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА19 про розгляд справи без його участі та долучення квитанції про сплату судового збору.

14 серпня 2023 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 21 серпня 2023 року. Матеріали цивільної справи № 725/6216/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

17 серпня 2023 року до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА20, в якій остання не заперечувала проти задоволення заяви та просила справу розглядати без її участі.

21 серпня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності заявника та заінтересованої особи ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА19, заінтересована особа ‒ ОСОБА20, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт самостійного виховання та утримання ОСОБА19 малолітньої дитини ОСОБА21, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113080141).

6 травня 2026 року Чернівецьким обласним ТЦК та СП на згадане рішення подано апеляційну скаргу.

15 травня 2026 року Чернівецьким апеляційним судом постановлено ухвалу про витребування з Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань цивільної справи за № 725/6216/23 для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційним судом.

Строк розгляду – 7 календарних днів (провадження відкрито – 14 серпня 2023 року, рішення – 21 серпня 2023 року). Тривалість засідання: 10 хвилин (09:30–09:40).

 

7) Щодо цивільної справи № 725/6223/24

3 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА22 та ОСОБА23 про розірвання шлюбу та установлення факту самостійного виховання батьком малолітньої доньки – ОСОБА24, ____ р. н. (10 років на день подання заяви до суду).

Заява обґрунтована тим, що шлюб між сторонами фактично припинився, сторони бажають розлучитись, проте мають від шлюбу спільну доньку, а тому розлучення можливе лише в судовому порядку. За змістом заяви подружжя досягло згоди про визначення місця проживання дитини з батьком після розлучення, на підтвердження чого заявником надано копію нотаріально посвідченого Договору від 31 травня 2024 року.

Заява не містить квитанції про сплату судового збору.

3 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

4 липня 2024 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА25, представника заявника ОСОБА22, про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

8 липня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника, суддею Стоцькою Л.А. відкрите провадження у справі за правилами окремого провадження, судове засідання призначене на 26 червня 2024 року (очевидно, що в ухвалі допущено описку і мова йде про 26 липня 2024 року. прим інсп.) Матеріали цивільної справи № 725/6223/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

22 липня 2024 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА25, представника заявника, про долучення до матеріалів справи протоколів опитування свідків. Зазначені протоколи подані адвокатом з метою підтвердження обставин самостійного виховання та утримання батьком малолітньої доньки.

25 липня 2024 року до суду надійшли клопотання заінтересованої особи та заявника про здійснення судового розгляду за їх відсутності.

26 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності заявника та заінтересованої осооби ухвалено рішення про задоволення спільної заяви ОСОБА22 та ОСОБА23. Шлюб між ОСОБА22 та ОСОБА23 розірвано. Встановлено факт, що ОСОБА22 самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА24. Визначено місце проживання дитини за місцем проживання батька (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120767550).

Строк розгляду – 18 календарних днів (відкриття провадження – 8 липня 2024 року, рішення – 26 липня 2024 року). Тривалість засідання – 14 хвилин (11:30–11:44).

 

8) Щодо цивільної справи № 725/6314/24

5 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява ОСОБА26 до ОСОБА27 про розірвання шлюбу та установлення юридичного факту.

У позові ОСОБА26 просив розірвати шлюб з ОСОБА27, установити факт, що ОСОБА26 самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА28, ____ р. н. (2 роки на дату звернення до суду) та після розірвання шлюбу залишити сина на самостійному вихованні, утриманні та проживанні з батьком.

В описі додатків до позовної заяви не зазначено доказів сплати судового збору, а також документів, що містяться у матеріалах справи: заяви позивача та відповідача без дат їх подання про розгляд справи за їх відсутності; письмових пояснень свідків ОСОБА29, ОСОБА30 без дати, в яких вказані особи повідомляють про те, що ОСОБА26 самостійно виховує та утримує сина ОСОБА28; копії квитанції про сплату судового збору. Судова справа не містить відомостей про їх надходження до суду.

5 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

8 липня 2024 року суддею зроблено запит щодо місця проживання відповідача.

25 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 7 серпня 2024 року, надано відповідачу 15 днів для надання відзиву на позов. Матеріали цивільної справи № 725/6314/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

7 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення позову. Шлюб між ОСОБА26 та ОСОБА27 розірвано. Встановлено факт, що ОСОБА26 самостійно виховує та утримує сина ОСОБА28, ____ р. н. Малолітнього сина, ОСОБА28, 2022 р. н., залишено на самостійному вихованні, утриманні та проживанні разом із батьком ОСОБА26 (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120902698).

Строк розгляду – 13 календарних днів (відкриття провадження - 25 липня 2024 року, рішення – 7 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 17 хвилин (12:00–12:17).

 

9) Щодо цивільної справи № 725/6622/24

15 липня 2024 року до Чернівецького районного суду міста Чернівців надійшла заява представника ОСОБА31, адвоката ОСОБА16, заінтересована особа – ОСОБА32, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником його малолітньої доньки – ОСОБА33, ____ р. н. (5 років на дату подання заяви до суду).

Заява про установлення факту самостійного виховання та утримання позивачем малолітньої доньки обґрунтована метою набуття ОСОБА31 статусу «одинокого батька».

До заяви не додано жодного додатку на підтвердження наведених у позові обставин, окрім ордеру на надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю представником заявника.

До заяви не додано доказів сплати судового збору.

15 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

24 липня 2024 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА16 про долучення доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, та квитанції про сплату судового збору. Також, до клопотання додано: нотаріально-посвідчений Договір від 20 липня 2024 року, укладений між заявником і заінтересованою особою, про визначення місця проживання їх дитини (донька ОСОБА33 – 6 років) із батьком; копії Договору оренди квартири від 11 березня 2024 року, з якого вбачається, що заявник ОСОБА31 орендує квартиру м. Чернівці.

5 серпня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запит суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА32, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 21 серпня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/6622/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

Матеріали справи містять заяви сторін (заявника та заінтересованої особи) про проведення судового засідання за відсутності сторін без відповідних відміток суду про отримання та реєстрацію.

21 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт, що громадянин України ОСОБА31 самостійно виховує та утримує свою доньку – ОСОБА33, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121362645)

Строк розгляду – 16 календарних днів (відкриття провадження – 5 серпня 2024 року, рішення – 21 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 12 хвилин (12:30–12:42).

10) Щодо цивільної справи № 725/6655/24

16 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА34, заінтересована особа – ОСОБА35, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником його малолітнього сина – ОСОБА36, ____ р. н. (4 роки на день подання заяви до суду).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником реалізацією його права на соціальну допомогу на дитину, яка виховується одним із батьків, отриманням додаткової оплачуваної відпустки та отримання права на першочергове покращення житлових умов.

До заяви додано докази сплати судового збору.

16 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

24 липня 2024 року (до відкриття провадження у справі) до суду надійшло клопотання заявника про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: виписки з рахунку, копії довідки про несудимість, копії нотаріального договору про визначення місця проживання дитини з батьком.

25 липня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 20 серпня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/6655/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте відсутні докази його надсилання.

Матеріали судової справи містять заяви сторін (заявника та заінтересованої особи) про проведення судового засідання за відсутності сторін.

20 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності заявника та заінтересованої особи ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт самостійного виховання та утримання ОСОБА34 малолітнього сина – ОСОБА36, ____ р. н., без участі матері (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121282466)

Строк розгляду – 26 календарних днів (відкриття провадження – 25 липня 2024 року, рішення – 20 серпня 2024 року).Тривалість засідання: 15 хвилин (12:00 – 12:15).

 

11) Щодо цивівльної справи № 725/7793/23

26 вересня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА37, заінтересована особа – ОСОБА38, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником малолітнього сина – ОСОБА39, ____ р. н. (менше 1 року на день подання заяви до суду). Заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт. До заяви додано докази сплати судового збору.

26 вересня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

26 вересня 2023 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 9 жовтня 2023 року. Матеріали цивільної справи № 725/7793/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

6 жовтня 2023 року до суду надійшли заяви заінтересованої особи та заявника про здійснення судового розгляду за їх відсутності.

9 жовтня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА37, заінтересована особа ОСОБА38, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт самостійного виховання та утримання ОСОБА37 його малолітнього сина – ОСОБА39, ____ р. н., без участі матері (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114068523)

Строк розгляду – 13 календарних днів (відкриття провадженння – 26 вересня 2023, рішення – 9 жовтня 2023 року). Тривалість засідання – 15 хвилин (09:00–09:15).

 

12) Щодо цивільної справи № 725/10605/23

14 грудня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА40, заінтересована особа – ОСОБА41, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником малолітньої доньки – ОСОБА42, ____ р. н. (10 років на дату подання заяви до суду). Заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт, окрім загальної фрази «з метою захисту прав дитини». До заяви не додано доказів сплати судового збору.

14 грудня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

19 грудня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА40 про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Матеріали справи містять докази перевірки судом місця проживання заявника.

26 грудня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 18 січня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/10605/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

17 січня 2024 року до суду надійшли заяви заінтересованої особи та заявника про розгляд справи без їх участі.

18 січня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА40, заінтересована особа: ОСОБА41, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт, що батько ОСОБА40 здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання малолітньої доньки ‒ ОСОБА42, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116376699)

У травні 2026 року Чернівецький обласний ТЦК та СП звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення.

27 травня 2026 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду витребувано з Чернівецького районного суду міста Чернівців цивільну справу № 725/10605/23 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Строк розгляду – 23 календарні дні (відкриття провадження – 26 грудня 2023 року, рішення – 18 січня 2024 року). Тривалість засідання – 15 хвилин (11:00–11:15).

 

13) Щодо цивільної справи № 725/107/25

6 січня 2025 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява представника ОСОБА43 ‒ адвоката ОСОБА44 до ОСОБА45 про визначення місця проживання дитини та установлення факту, що має юридичне значення. Позивач просив визнати місце проживання малолітнього ОСОБА46 за місцем проживання батька (АДРЕСА1) та встановити юридичний факт, що ОСОБА43 самостійно виховує та утримує малолітнього сина – ОСОБА46, ____ р. н. (9 місяців на дату подання позову до суду).

Позову обґрунтовано тим, що за час спільного проживання сторін без реєстрації шлюбу в них народився син ОСОБА46 (____ р. н.) Подальше спільне життя сторін не склалось, спільний син залишився проживати з позивачем, за місцем його проживання – АДРЕСА1.

У позові ОСОБА43 стверджував, що відповідачка усунулась від виховання дитини та проживає окремо. Необхідність позовних вимог в частині установлення факту самостійного виховання сина позивачем, обґрунтована потребою набуття статусу «одинокого батька», додаткової відпустки.

До позовної заяви додано докази сплати судового збору, а на підтвердження реєстрації відповідачки за місцем територіальної підсудності Першотравневого районного суду міста Чернівців ‒ витяг з реєстру територіальної громади Чернівецької міської ради про реєстрацію місця проживання відповідачки ОСОБА45 за адресою: АДРЕСА2. Також до позовної заяви додано акт Служби у справах дітей Гуменецької сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області про обстеження умов проживання ОСОБА43 від 13 грудня 2024 року, згідно з яким батько створив належні умови для проживання дитини.

6 січня 2025 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

7 січня 2025 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судовий розгляд призначено на 29 січня 2025 року. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву (15 днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження). Матеріали цивільної справи № 725/107/25 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

27 січня 2025 року на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення відповідачки, в яких вона просила відмовити в задоволенні позову.

3 лютого 2025 року на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення відповідачки, в яких вона не заперечувала проти задоволення позову.

Копія матеріалів цивільної справи № 725/107/25 не містить доказів накладення електронного цифрового підпису на письмові пояснення відповідачки.

6 лютого 2025 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення позову. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА46, ____ р. н., разом із батьком ОСОБА43 за місцем проживання батька, а саме за адресою: АДРЕСА1. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА43 самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА46, ____ р. н., без участі матері (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124993082).

Строк розгляду – 30 календарних днів (відкриття провадження – 7 січня 2025 року, рішення – 6 лютого 2025 року). Тривалість засідання – 10 хвилин (11:50–12:00).

 

14) Щодо цивільної справи № 725/317/25

14 січня 2025 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява ОСОБА47 до ОСОБА48 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини – ОСОБА49, ____ р. н. (3 роки на дату подання позову до суду) разом із батьком (позивачем).

Позовна заява обґрунтована тим, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинились, а відповідачка планує виїхати за кордон, у звʼязку із чим позивач просив шлюб розірвати, а спільну доньку за взаємною згодою батьків залишити проживати та перебувати на самостійному вихованні та утриманні батька (позивача). Позовна вимога в частині установлення факту самостійного виховання та утримання позивачем малолітньої доньки обґрунтована метою набуття позивачем статусу «одинокого батька», можливим отриманням соціальних виплат на дитину.

До позовної заяви додано докази сплати судового збору.

14 січня 2025 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

15 січня 2025 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 31 січня 2025 року. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву (15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження). Матеріали цивільної справи № 725/317/25 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

28 та 29 січня 2025 року на електронну пошту суду надійшли заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності. Копія матеріалів цивільної справи № 725/317/25 не містить доказів накладення електронного цифрового підпису на згадані заяви.

31 січня 2025 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення позову. Шлюб між ОСОБА47 та ОСОБА48 розірвано. Малолітню доньку ОСОБА49, ____ р. н., після розірвання шлюбу вирішено залишити проживати з батьком ОСОБА47. Встановлено факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА47 малолітньої доньки ОСОБА49, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124826572).

Строк розгляду – 16 календарних днів (відкриття провадження – 15 січня 2025 року, рішення – 31 січня 2025 року). Тривалість засідання – 10 хвилин (11:00–11:10).

 

15) Щодо цивільної справи № 725/5803/24

24 червня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА50, заінтересована особа – ОСОБА51, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником малолітніх дітей: сина – ОСОБА52, ____ р. н. (12 років, на дату подання заяви до суду), доньки – ОСОБА53, ____ р. н. (5 років на дату подання заяви до суду).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником метою оформити документи щодо отримання соціальної допомоги на дитину, яка виховується одним із батьків.

До заяви додано докази сплати судового збору.

24 червня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації заявника.

11 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено но 30 липня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/5803/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

29 липня 2024 року до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА51 про розгляд справи за її відсутності та відсутності заперечень щодо змісту заяви.

29 серпня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА50 про розгляд справи за відсутності заявника та долучення до матеріалів справи письмових пояснень свідків, витягу про несудимість та довідки про рух коштів на рахунках.

Матеріали цивільної справи № 725/5803/24 не містять відомостей, у зв’язку з чим судове засідання, призначене на 30 липня 2024 року, не відбулось, так само як і доказів повідомлення сторін про наступне судове засідання.

Разом із тим, 9 серпня 2024 року на електронну пошту суду надійшли заяви сторін про розгляд справи, призначений на 9 серпня 2024 року, за відсутності заявника та заінтересованої особи. Копія матеріалів цивільної справи № 725/5803/24 не містить доказів накладення електронного цифрового підпису на згадані заяви.

9 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А., за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА50, заінтересована особа ОСОБА51, про встановлення факту,що має юридичне значення. Встановлено факт спільного проживання малолітнього сина ОСОБА52, ____ р. н., та малолітньої доньки ОСОБА53, ____ р. н., разом з батьком ОСОБА50. Встановлено факт, що батько ОСОБА50 здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання малолітнього сина - ОСОБА52 та малолітньої доньки ОСОБА53 без участі матері. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121038413)

Строк розгляду – 29 календарних днів (відкриття провадження – 11 липня 2024 року, рішення – 9 серпня 2024 року). Тривалість засідання – 14 хвилин (12:00–12:14).

 

16) Щодо цивільної справи № 725/5876/24

25 червня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла спільна заява ОСОБА54 та ОСОБА55 про розірвання шлюбу, встановлення факту, що ОСОБА54 самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА56, ____ р. н. (7 років на дату подання заяви до суду) та визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.

Заява не містить відомостей, з якою метою необхідно встановити юридичний факт, а серед додатків до заяви відсутні докази сплати судового збору.

25 червня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцькій Л.А.

27 червня 2024 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА54 ‒ адвоката ОСОБА25 про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору за подання заяви до суду. Квитанція датована 26 червня 2024 року, тобто після автоматизованого розподілу.

27 червня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 23 липня 2024 року.

Матеріали цивільної справи № 725/5876/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

28 червня 2024 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА54 ‒ адвоката ОСОБА25 про долучення до матеріалів справи протоколів письмового опитування свідків ОСОБА57 та ОСОБА58.

22 липня 2024 року до суду надійшли клопотання представника ОСОБА54 ‒ адвоката ОСОБА25 та ОСОБА55 про здійснення судового розгляду за відсутності сторін.

23 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення спільної заяви ОСОБА54 та ОСОБА55. Шлюб між ОСОБА54 та ОСОБА55 розірвано. Встановлено факт, що ОСОБА54 самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА56, ____ р. н. Визначено місце проживання дитини за місцем проживання батька (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120565099).

Строк розгляду – 26 календарних днів (відкриття провадження – 27 червня 2024 року, рішення – 23 липня 2024 року). Тривалість засідання – 18 хвилин (14:30–14:48).

 

17) Щодо цивільної справи № 725/6237/24

3 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА59, заінтересована особа – ОСОБА60, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником малолітнього сина – ОСОБА61, ____ р. н. (11 років на дату подання заяви до суду).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником метою оформити документи щодо отримання соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків.

До заяви не додано доказів сплати судового збору.

3 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

4 липня 2024 року суддею зроблено запит з метою з’ясування місця реєстрації заявника ОСОБА59.

9 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. постановлено ухвалу про залишення заяви без руху у зв’язку з відсутністю доказів про сплату судового збору, а також доказів самостійного виховання дитини, інформації про стан здоров’я заявника, відсутність судимостей у заявника та його фінансового стану. Заявнику установлено 10-денний строк для усунення недоліків заяви.

Матеріали цивільної справи № 725/6237/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали заявнику, проте докази його надсилання відсутні.

9 липня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА59 про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

17 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. постановлено повторну ухвалу про залишення заяви без руху у зв’язку з тим, що до заяви заявником не додано доказів самостійного виховання дитини, інформації про стан здоров’я заявника, відсутності судимостей у заявника, а також про його фінансовий стан. Заявнику установлено 10-денний строк для усунення недоліків заяви.

Матеріали цивільної справи № 725/6237/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали заявнику, проте докази його надсилання відсутні.

13 серпня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА59 про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження вимог, викладених ним у заяві.

16 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 28 серпня 2024 року.

Матеріали цивільної справи № 725/6237/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

26 серпня 2024 року до суду надійшли заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності.

28 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт, що батько ОСОБА59 здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання малолітнього сина ОСОБА61, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121332671).

У травні 2026 року Чернівецький обласний ТЦК та СП звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення.

27 травня 2026 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду витребувано з Чернівецького районного суду міста Чернівців цивільну справу № 725/6237/24 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Строк розгляду – 12 календарних днів (відкриття провадження – 16 серпня 2024 року, рішення – 28 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 13 хвилин (12:00–12:13).

 

18) Щодо цивільної справи № 725/6418/24

10 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА62, заінтересована особа – ОСОБА63, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником його малолітньої доньки – ОСОБА64, ____ р. н. (9 років на день подання позову).

Заява обґрунтована метою набуття заявником статусу «одинокого батька».

До заяви додано докази сплати судового збору.

10 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

12 липня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заінтересованої особи, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 26 липня 2024 року. Провадження відкрито за відсутності перевірки місця проживання заявника. Матеріали цивільної справи № 725/6418/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

22 та 23 липня 2024 року до суду надійшли заяви заінтересованої особи та заявника про розгляд справи за їх відсутності.

26 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт самостійного виховання та утримання ОСОБА62 своєї дитини ОСОБА64, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120803259).

Строк розгляду – 14 календарних днів (відкриття провадження – 12 липня 2024 року, рішення – 26 липня 2024 року). Тривалість засідання: 18 хвилин (12:30–12:48).

 

19) Щодо цивільної справи № 725/6420/24

10 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява ОСОБА65 до ОСОБА66 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та встановлення юридичного факту, що ОСОБА65 одноосібно, самостійно виховує та утримує малолітніх дітей: ОСОБА67, ____ р. н. (6 років на день подання позову), та ОСОБА68, ____ р. н. (1 рік на день подання позову).

Позовна заява в частині установлення факту самостійного виховання та утримання позивачем малолітніх дітей обґрунтована метою набуття заявником статусу «одинокого батька» після розлучення.

До заяви додано докази сплати судового збору.

10 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

11 липня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 25 липня 2024 року, відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву. Матеріали цивільної справи № 725/6420/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

22 липня 2024 року до суду надійшли заяви сторін, в яких позивач просив здійснювати судовий розгляд за його відсутності, а відповідачка просила здійснювати судовий розгляд за її відсутності та повністю визнала позов.

25 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задовлення позову. Шлюб між ОСОБА65 та ОСОБА66 розірвано. Малолітніх дітей ОСОБА67, ____ р. н., та ОСОБА68, ____ р. н., залишено проживати з батьком ОСОБА65. Встановлено факт, що ОСОБА65 одноосібно, самостійно виховує та утримує малолітніх дітей ОСОБА67, ____ р. н., ОСОБА68, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120747934).

Строк розгляду – 14 календарних днів (відкриття провадження – 11 липня 2024 року, рішення – 25 липня 2024 року). Тривалість засідання: 20 хвилин (14:00–14:20).

 

20) Щодо цивільної справи № 725/6726/24

17 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява ОСОБА69 до ОСОБА70 про розірвання шлюбу та установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання ОСОБА69 сина – ОСОБА71, ____ р. н. (14 років на момент розгляду справи).

Позовна заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт.

До заяви додано докази сплати судового збору.

17 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації відповідача, шляхом направлення відповідного запиту.

5 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 16 серпня 2024 року, відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву. Матеріали цивільної справи № 725/6726/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

Матеріали цивільної справи № 725/6726/24 містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності без дати їх підписання та відмітки суду про їх надходження та реєстрацію в системі документообігу суду.

16 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення позову. Шлюб між ОСОБА69 та ОСОБА70 розірвано. Встановлено факт, що ОСОБА69, самостійно виховує та утримує сина – ОСОБА71, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121088357).

Строк розгляду – 11 календарних днів (відкриття провадження – 5 серпня 2024 року, рішення – 16 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 12 хвилин (12:00–12:12).

 

21) Щодо цивільної справи № 725/7259/24

1 серпня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла позовна заява ОСОБА72 до ОСОБА73 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком та установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання ОСОБА72 малолітнього сина ОСОБА74, ____ р. н. (8 років на день подання позову).

Необхідність установлення факту обґрунтована позивачем реалізацією його права на соціальну допомогу на дитину, яка виховується одним із батьків, отриманням додаткової оплачуваної відпустки та статусу «одинокого батька».

До заяви додано докази сплати судового збору та копію нотаріально посвідченого Договору про визначення місця проживання дитини з батьком.

1 серпня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

2 серпня 2024 року за відсутності в матеріалах справи запиту суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 27 серпня 2024 року, відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву на позов. Матеріали цивільної справи № 725/7259/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

5 серпня 2024 року до суду надійшли заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності та визнання позивачкою позову.

27 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення позову. Шлюб між ОСОБА72 та ОСОБА73 розірвано. Малолітнього сина ОСОБА74 залишено проживати з батьком ОСОБА72. Встановлено факт, що ОСОБА72 одноосібно, самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА74., ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121362636).

Строк розгляду – 25 календарних днів (відкриття провадження – 2 серпня 2024 року, рішення – 27 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 44 хвилини (12:00–12:44).

 

22) Щодо цивільної справи № 725/10613/23

14 грудня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА75, заінтересована особа – ОСОБА76, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та повного фінансового утримання ОСОБА75 малолітніх дітей ОСОБА77, ____ р. н. (10 років на дату подання заяви до суду) та ОСОБА78, ____ р. н. (7 років на дату подання позову).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником метою отримання допомоги на дітей на території іншої держави.

До заяви не додано доказів сплати судового збору.

14 грудня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

19 грудня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА75 з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору, що сплачений після автоматизованого розподілу справи на суддю Стоцьку Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації заявника, шляхом направлення відповідного запиту.

26 грудня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 15 січня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/10613/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

15 січня 2024 року до суду надійшли заяви заінтересованої особи та заявника про розгляд справи без їх участі.

15 січня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА75. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме ‒ що батько ОСОБА75 здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання малолітніх дітей ОСОБА77, ____ р. н., та ОСОБА78, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116376694).

У травні 2026 року Чернівецький обласний ТЦК та СП звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення.

27 травня 2026 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду витребувано з Чернівецького районного суду міста Чернівців цивільну справу № 725/10613/23 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Строк розгляду – 20 календарних днів (провадження відкрито 26 грудня 2023 року, рішення – 15 січня 2024). Тривалість засідання: 15 хвилин (09:30-09:45).

 

23) Щодо цивільної справи № 725/10609/23

14 грудня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА79, заінтересована особа – ОСОБА80, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та повного фінансового утримання ОСОБА79 малолітньої доньки ОСОБА81, ____ р. н. (5 років на дату подання заяви).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником метою отримання допомоги на дитину в межах програми захисту дітей.

До заяви не додано доказів сплати судового збору.

14 грудня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

19 грудня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА79 з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору, що сплачений після автоматизованого розподілу справи на суддю Стоцьку Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації заявника, шляхом направлення відповідного запиту.

17 січня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 29 січня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/10609/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

29 січня 2024 року на електронну пошту суду надійшли заяви заінтересованої особи та заявника про розгляд справи без їх участі. Копія матеріалів цивільної справи № 725/10609/23 не містить доказів накладення електронного цифрового підпису на згадані заяви.

29 січня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА79. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме ‒ що ОСОБА79 здійснює самостійне та повне фінансове утримання малолітньої доньки ОСОБА81, ____ р. н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116618482)..

Строк розгляду – 12 календарних днів (відкриття провадження – 17 січня 2024 року, рішення – 29 січня 2024 року).

 

24) Щодо цивільної справи № 725/10691/23

18 грудня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА1, заінтересована особа – ОСОБА82, про установлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та повного фінансового утримання заявником малолітнього сина ОСОБА83, ____ р.н. (4 роки на дату подання позову).

Необхідність установлення факту обґрунтована заявником метою отримання статусу «одинокого батька» та, як наслідок, можливості оформити допомогу на дитину в розмірі 150% соціальної пільги та додаткової відпустки.

До заяви додано докази сплати судового збору.

18 грудня 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації заявника, шляхом направлення відповідного запиту.

28 грудня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 25 січня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/10691/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

24 січня 2024 року до суду надійшли заяви заінтересованої особи та заявника про розгляд справи без їх участі.

25 січня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА1. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме ‒ що ОСОБА1 здійснює самостійне та повне фінансове утримання малолітнього сина ОСОБА83, ____ р.н. (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116618478).

У квітня 2026 року Чернівецький обласний ТЦК та СП звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення.

21 квітня 2026 року ухвалою Чернівецького апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецького обласного ТЦК та СП.

Строк розгляду – 28 календарних днів (відкриття провадження – 28 грудня 2023 року, рішення – 25 січня 2024 року). Тривалість засідання: 10 хвилин (14:00–14:10).

 

25) Щодо цивільної справи № 725/6680/24

16 липня 2024 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА84, заінтересовані особи: ОСОБА85, Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та утримання заявником малолітнього сина ОСОБА86, ____ (6 років на дату подання заяви до суду).

Позовна заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт.

До заяви додано докази сплати судового збору.

16 липня 2024 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації заявника, шляхом направлення відповідного запиту.

24 липня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 26 серпня 2024 року. Матеріали цивільної справи № 725/6680/24 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

22 та 26 серпня 2024 року до суду надійшли заяви заінтересованих осіб та заявника про здійснення судового розгляду за їх відсутності.

26 серпня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт, що малолітній ОСОБА86, ____ р. н., перебуває на самостійному вихованні та утриманні свого батька ОСОБА84 (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121458546).

Строк розгляду – 33 календарний день (відкриття провадження – 24 липня 2024 року, рішення – 26 серпня 2024 року). Тривалість засідання: 13 хвилин (11:30–11:43).

 

26) Щодо цивільної справи № 725/9614/23

20 листопада 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців надійшла заява ОСОБА87, заінтересована особа – ОСОБА88, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме ‒ факту самостійного виховання та повного фінансового утримання заявником малолітньої доньки ОСОБА89, ____ р.н. (8 років на дату подання заяви до суду).

Заява не містить відомостей, з якою метою заявник просить установити юридичний факт.

До заяви додано докази сплати судового збору.

20 листопада 2023 року справу розподілено у провадження судді Стоцької Л.А.

Суддею перевірено місце реєстрації заявника, шляхом направлення відповідного запиту.

12 грудня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судове засідання призначене на 18 грудня 2023 року. Матеріали цивільної справи № 725/9614/23 містять супровідний лист про направлення копії ухвали сторонам, проте докази його надсилання відсутні.

Матеріали цивільної справи № 725/9614/23 містять заяви заінтересованої особи та заявника від 14 та 15 грудня 2023 року про розгляд справи за їх відсутності (без відміток суду про їх реєстрацію в канцелярії суду).

Копія матеріалів цивільної справи № 725/9614/23 не містить журналу судового засідання.

18 грудня 2023 року суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін ухвалено рішення про задоволення заяви. Встановлено факт, що ОСОБА87 здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання малолітньої дитини ‒ доньки ОСОБА89, ____ р.н., без участі матері (посилання на ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115703315).

Строк розгляду – 6 календарних днів (провадження відкрито – 12 грудня 2023 року, рішення – 18 грудня 2023 року). Тривалість засідання – невідома, оскільки копія справи не містить журналу судового засідання.

 

Аналіз матерілів цивільних справ

Зведений аналіз 26 цивільних справ свідчить про системний характер порушень, які мають однотипну структуру та вказують на формальний підхід судді Стоцької Л.А. до розгляду справ щодо встановлення юридичних фактів та визначення місця проживання дитини.

 

Порушення правил територіальної підсудності

У переважній більшості випадків суддя відкривала провадження без виконання імперативних вимог частини шостої статті 187 та статті 316 ЦПК України щодо перевірки зареєстрованого місця проживання заявника чи відповідача.

Зазначена обставина мала місце у справах: № 725/1724/23, № 725/2255/23, № 725/2456/23, № 725/6216/23, № 725/6223/24, № 725/6622/24, № 725/6655/24, № 725/7793/23, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/5876/24, № 725/6418/24, № 725/6420/24, № 725/7259/24.

 

Відкриття проваджень за заявами, що не відповідають вимогам ЦПК України

У порушення вимог статей 175, 318 ЦПК України, особи, що звертались до суду із заявами про установлення юридичного факту чи з позовами про розірвання шлюбу та установлення юридичного факту, не вказували мету ухвалення судового рішення, або обмежувалися загальними фразами («захист прав», «отримання пільг», «отримання соціальних виплат» без зазначення яких саме пільг чи соціальних виплат). Незважаючи на ці обставини, суддею Стоцькою Л.А. відкривались провадження та ухвалювались рішення за такими позовними заявами/заявами.

Зазначена обставина мала місце у справах: № 725/1724/23, № 725/2255/23, № 725/2456/23, № 725/6216/23, № 725/6223/24, № 725/6314/24, № 725/7793/23, № 725/10605/23, № 725/5876/24, № 725/6237/24, № 725/6726/24, № 725/10613/23, № 725/10609/23, № 725/6680/24, № 725/9614/23.

 

Нехтування правами та інтересами дітей

У справах № 725/5001/24, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/5876/24, № 725/6420/24, № 725/7259/24 містились позовні вимоги про визначення місця проживання дитини. Суддя Стоцька Л.А. не залучала органи опіки та піклування, що є обов’язковим згідно зі статтею 19 Сімейного кодексу України (далі – СК України), а у справі № 725/5001/24, де дитині було 15 років, суддя не з’ясовувала думку самої дитини, хоча у такому віці вона має право самостійно визначати місце проживання відповідно до положень статті 160 СК України.

Лише в одній справі, що перебувала у провадженні судді Стоцької Л.А., був залучений орган опіки і піклування, однак за ініціативи заявника (справа № 725/6680/24).

У жодній з двадцятишести справ, що перебували у провадженні судді Соцької Л.А., діти у судові засідання не викливались, їх думка щодо обставин, вкладиних у позовних заявах і заявах про установлення юридичних фактів, не з’ясовувалась.

 

Формальний розгляд справ без участі сторін та за відсутності доказів про їх повідомлення про дату та час судового засідання

У справах відсутні докази надсилання сторонам ухвал про відкритя провадження та повідомлення про дату та час судового засідання, а також докази отримання ними таких ухвал. Матеріали цивільних справ містять супровідні листи, але не містять жодних підтверджень (поштових квитанцій, повідомлень про вручення), що сторони дійсно отримували ухвали чи повістки.

Разом із тим, у більшості цивільних справ містяться заяви сторін про розгляд справ без їх участі. При цьому у цивільних справах № 725/317/25, № 725/5803/24, № 725/10609/23 такі заяви подані засобами електронної пошти, однак докази накладення на них електронного цифрового підпису відсутні. Матеріали цивільних справ № 725/6314/24, № 725/6622/24, № 725/6726/24, № 725/9614/23 містять заяви сторін про розгляд справ за їх відсутності, однак на заявах відсутні відмітки канцелярії Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців про дату їх надходження та реєстраційний номер.

У порушення порядку допиту свідків, визначеного статтею 230 ЦПК України, та принципу безпосередності дослідження доказів у цивільному процесі (статті 213, 229 ЦПК України) у ряді рішень суддею обґрунтовано задоволення вимог письмовими показаннями свідків. Зазначена обставина мала місце у цивільних справах: № 725/6223/24, № 725/6314/24, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/5803/24, № 725/5876/24, № 725/6237/24, № 725/6418/24, № 725/6420/24, № 725/6726/24, № 725/7259/24.

 

Аномальна швидківсть розгляду справ

Період розгляду справ з дати відкриття провадження до дати ухвалення рішення складав від 5 до 33 трьої днів, а самі засідання тривали в середньому 10-15 хвилин.

Зведений аналіз підтверджує, що суддя Стоцька Л.А. допускала системне ігнорування ряду процесуальних норм ЦПК, які мають запобігати штучному створенню юридичних фактів. Сукупність цих дій судді (відсутність перевірки підсудності, незалучення органу опіки, нехтування думкою дитини та формальний підхід до доказів) дозволяла заявникам отримувати рішення про «самостійне виховання дитини» у надстислі терміни.

 

Правове регулювання та висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Перед тим як Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя буде надано оцінку обставин, установлених під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, палата уважає за необхідне висвітлити тло подій в ході яких подано дисциплінарнсу скаргу.

 

Контекст дисциплінарної скарги та тло подій

Указами Президента України від 24 лютого 2022 року №№ 64/2022, 69/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX з наступними продовженнями в Україні у зв’язку зі збройною агресією рф запроваджено воєнний стан.

Дисциплінарна скарга, що є предметом дослідження, подана в умовах підвищеної суспільної уваги до практики розгляду судами справ, пов’язаних із визначенням місця проживання дитини разом із батьком, встановленням факту самостійного виховання дитини батьком без участі матері, а також позбавленням матері батьківських прав.

Актуальність і суспільна значущість таких категорій спорів істотно посилилися після введення на території України правового режиму воєнного стану та встановлення обмежень щодо виїзду за межі України чоловіків призовного віку. У публічному просторі, а також у матеріалах правоохоронних органів і органів суддівського врядування почали фіксуватися відомості про можливе використання окремих судових рішень у сімейних спорах не лише для захисту прав та інтересів дитини, а і як інструменту отримання підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або перетину державного кордону.

У цьому контексті особливого значення набуло рішення Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2025 року №1814/0/15-25 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя», прийняте у зв’язку з подіями у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Марʼїнському районному суді Донецької області. У вказаному рішенні Вища рада правосуддя констатувала наявність обставин, які можуть свідчити про системні ризики для авторитету правосуддя, пов’язані з можливим використанням механізмів судочинства у сімейних спорах для досягнення цілей, не сумісних із завданнями правосуддя.

При цьому Вища рада правосуддя окремо наголосила, що не надає кримінально-правової кваліфікації діям конкретних осіб і не встановлює фактів вчинення кримінальних правопорушень, оскільки такі обставини належать до компетенції органів досудового розслідування та суду. Водночас Рада звернула увагу на масовість, системність і нетиповість окремих практик розгляду відповідної категорії справ, а також на необхідність належної перевірки дотримання судами правил документообігу, автоматизованого розподілу справ, процесуальних гарантій та принципу найкращих інтересів дитини.

Саме в такому суспільному, інституційному та правовому контексті підлягають оцінці доводи дисциплінарної скарги щодо дій судді під час розгляду відповідних цивільних справ. Наявність загального суспільного резонансу, пов’язаного із можливими зловживаннями у цій категорії спорів, сама по собі не може бути підставою для презумпції неправомірності дій конкретного судді чи підміни індивідуальної дисциплінарної оцінки узагальненими припущеннями.

Разом із тим наведені у дисциплінарній скарзі обставини, зокрема щодо характеру дослідження доказів, дотримання процесуальних гарантій, повноти встановлення фактичних обставин, участі органу опіки та піклування, а також особливостей розгляду справ, потребують перевірки крізь призму стандартів професійної поведінки судді, визначених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», норм процесуального законодавства та принципів суддівської етики.

Отже, дослідження дисциплінарної скарги здійснюватиметься з урахуванням як індивідуальних обставин кожної судової справи, так і ширшого контексту подій, що став підставою для реагування Вищої ради правосуддя у межах здійснення заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя.

В межах дослідження справ на які посилається скаржниця у скарзі, під час попередньої перевірки установлено ряд особливостей судових справ, що перебували у провадженні судді Чернівецького районного суду міста Чернівців, Стоцької Л.А.

Суб’єктний склад позивачів та заявників у справах, у більшості випадків складався з чоловіків призовного віку від 28 до 46 років.

У семи з двадцяти шести цивільних справах Чернівецьким обласним ТЦК та СП подано апеляційні скарги на рішення судді Стоцької Л.А., якими визначено місце проживання дитини з батьком або установлено факт самостійного виховання та повного утримання батьком своєї дитини.

В одинадцяти з двадцяти шести цивільних справах, позивачами (заявниками) до позовних заяв/заяв не було додано доказів сплати судового збору. Лише після автоматизованого розподілу таких справ у провадження судді Стоцької Л.А. позивачі/заявники надсилали до суду квитанції про сплату судового збору.

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя надійшов лист Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про надання інформації про стан розгляду дисциплінарної скарги від 31 грудня 2025 року.

Зі змісту листа установлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № ____ за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), частиною третьою статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України), частиною другою статті 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя), частиною четвертою статті 409 (ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом) Кримінального кодексу України.

 

Стосовно стверджуваного порушення підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині порушення правил щодо юрисдикції

Підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2025 року в справі № 990SCGC/25/24 (провадження № 11-263сап24) зазначено, що норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначають три самостійних склади дисциплінарного проступку:

1) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є незаконна відмова в доступі до правосуддя;

2) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків;

3) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Поняття «істотне порушення норм процесуального права» для кваліфікації дисциплінарного правопорушення є оціночним та не має формально визначених у законі ознак для його відмежування від інших (неістотних) порушень. Таке порушення повинне стосуватися тих вимог процесуального закону, які є вагомими для забезпечення правосуддя і які не викликають складності у їх застосуванні, тобто його синонімом є грубе порушення.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України. Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ. Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи – сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Такий висновок міститься у постанові Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.

Отже, забезпечення права особи на суд, встановлений законом, кореспондується з обов’язком судді забезпечити дотримання правил територіальної підсудності.

Частинами шостою – восьмою статті 187 ЦПК України встановлено, що у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Під час аналізу справ, що зазначених у дисциплінарній скарзі установлено, що у 14 цивільних справах суддею Стоцькою Л.А. в порушення частини шостої статті 187 та 316 ЦПК провадження у справі відкрито без запитів до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи: № 725/1724/23; № 725/2255/23; № 725/2456/23; № 725/6216/23; № 725/6223/24; № 725/6622/24; № 725/6655/24; № 725/7793/23; № 725/107/25; № 725/317/25; № 725/5876/24; № 725/6418/24; № 725/6420/24; № 725/7259/24.

Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дії судді Стоцької Л.А. стосовно відкриття провадження у наведених справах без з’ясування зареєстрованого місця проживання відповідачів та заявників свідчить про можливу наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

 

Стосовно стверджуваного порушення підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині порушення норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків

Згідно із статтею 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої, п’ятої – восьмої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Зміст та порядок вручення повісток урегульовано статями 128-130 ЦПК України.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет (стаття 190 ЦПК України).

Як установлено під час попередньої перевірки цивільних справ № 725/2456/23, № 725/4840/24, № 725/5001/24, № 725/6314/24, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/6420/24, № 725/6726/24, № 725/7259/24 (9 справ), розглядались суддею Стоцькою Л.А. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.

Матеріали згаданих справ містять в собі ухвали про відкриття провадження у справах в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників, а також супровідні листи про направлення ухвал сторонам.

Разом із тим, в цих справах відсутні докази направлення супровідних листів, фактичного отримання сторонами копії ухвали про відкриття провадження разом з копіями позовної заяви/заяви з додатками, а також даних про виклик сторін.

Як установлено під час попередньої перевірки, справи № 725/1724/23, № 725/2255/23, № 725/6216/23, № 725/6223/24, № 725/6622/24, № 725/6655/24, № 725/7793/23, № 725/10605/23, № 725/5803/24, № 725/5876/24, № 725/6237/24, № 725/6418/24, № 725/10613/23, № 725/10609/23, № 725/10691/23, № 725/6680/24, № 725/9614/23 (13 справ) стосувались установлення юридичних фактів, а провадження у них відкривалось за правилами окремого провадження з повідомленням учасників справи про дату і час судового засідання.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Під час попередньої перевірки установлено, що копії матеріалів згаданих судових справ не містять повісток про виклик сторін у судове засідання, доказів направлення їм ухвал про відкриття провадження у справі з копіями заяв про установлення факту, а також доказів отримання заінтересованими особами ухвал та копій заяв.

Таким чином, суддя Стоцька Л.А. допустила порушення приписів статей 8, 128, 294 ЦПК України у частині належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання у наведених вище справах, а також статті 190 ЦПК України в частині ненадсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви з додатками.

Частиною першою статті 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

Ураховуючи, що розгляд згаданих справ в порядку окремого провадження проводився суддею Стоцькою Л.А. за відсутності сторін, вимоги частини першої статті 294 ЦПК України виконано не було.

Під час попередньої перевірки установлено, що матеріали цивільних справ № 725/317/25, № 725/5803/24, № 725/10609/23 містять заяви сторін про здійснення судового розгляду за їх відсутності, що подані засобами електронної пошти. Разом із тим, матеріали справ не містять доказів накладення електронного цифрового підпису на них, що, як наслідок, свідчить про ненабуття ними статусу електронного документу та ставить під сумнів сам факт подання сторонами таких заяв.

Також під час попередньої перевірки установлено, що матеріали цивільних справ № 725/6314/24, № 725/6622/24, № 725/6726/24, № 725/9614/23 містять заяви сторін про здійснення судового розгляду за їх відсутності, на яких відсутні відмітки канцелярії Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців про дату їх надходження та реєстраційний номер. Зазначена обставина у сукупності з відсутністю у матеріалах справ доказів надсилання учасникам ухвал про відкриття провадження і копій заяв по суті справи, ставить під сумнів їх подання сторонами справи.

Окрім того під час попередньої перевірки установлено, що у цивільних справах № 725/5001/24, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/5876/24, № 725/6420/24, № 725/7259/24, що розглядались у порядку позовного провадження, яке передбачає наявність між сторонами спору, позовні вимоги стосувались визначення місця проживання дитини з батьком.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Положення щодо обов’язкової участі органу опіки і піклування знайшли своє відображення і в чисельній судовій практиці суду касаційної інстанції, зокрема в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №712/11527/17.

Всупереч вимог статті 19 СК України, суддя Стоцька Л.А. розглянула цивільні справи № 725/5001/24, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/5876/24, № 725/6420/24, № 725/7259/24 без залучення органу опіки та піклування та за відсутності наданого ним висновку, що призвело до унеможливлення реалізації цими органами наданих їм процесуальних прав та виконання обов’язків.

Аналіз 26 цивільних справ, згаданих у дисциплінарній скарзі, свідчить, що розгляд лише однієї справи відбувався за участі органу опіки та піклування (№ 725/6680/24), який був залучений заявником. Ще в одній цивільній справі (№ 725/107/25) орган опіки та піклування як учасник не залучався, проте позивачем було надано акт обстеження умов проживання, складений Службою у справах дітей Гуменецької сільської ради Хмельницької області.

Наведені обставини свідчать про можливу наявність в діях судді Стоцької Л.А. ознак дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

 

Стосовно стверджуваного порушення підпункту «б», пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Таким визначається справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлюючи обставини справи, суд проводить оцінку доказів на підставі статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини (далі ‒ ЄСПЛ) у своїх рішеннях послідовно констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях. Хоча ЄСПЛ і наголошує, що ця вимога не означає обов’язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи, однак така свобода національних судів у сфері оцінки доказів, аргументації й мотивування судових рішень не повинна сприйматися як дозвіл для суду поводитися з доводами свавільно й на власний розсуд та без наведення відповідних мотивів визначати, чи заслуговує будь-який довід сторони конфлікту того, щоб бути окремо прокоментованим у судовому рішенні. Навпаки, така дискреція зобов’язує суд у кожній конкретній справі надзвичайно ретельно підходити до оцінки всіх, без винятку, доказів і доводів якраз для того, щоб визначити з них ті, що обов’язково потребують особливої уваги та наведення в рішенні відповідних аргументів «за» чи «проти» їх прийняття (рішення у справі «Суомінеен проти Фінляндії», заява № 37801/97, «Проніна проти України», заява № 63566/00).

У рішенні у справі «Бендерський проти України» (заява № 22750/02) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (пункт 42).

Під вмотивованістю слід розуміти вимогу до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він ухвалив (постановив) саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що для того, щоб судове рішення вважалося належно вмотивованим, недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення спору навіть ту сторону, яка в цьому спорі програла (постанова від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21).

Мотивування має бути достатнім, а не вичерпним (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 березня 2026 року у справі № 990SCGC/33/25 (провадження № 11-276сап25)).

Відповідно до повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати судове рішення та надавати оцінку його змісту. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.

Орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, не вповноважений перевіряти законність судового рішення, а зобов’язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення в частині наявності порушень, які є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 11-132сап21).

Частиною четвертою статті 126 Конституції України серед гарантій незалежності суддів визначається, що суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна відповідальність судді за підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» настає не за самий факт помилки в оцінці доказів, не за неправильність висновків і не за переоцінку фактичних обставин справи, а винятково за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Ця підстава є суто процесуальною, формальною за своєю природою, спрямована на забезпечення мінімальних стандартів якості судового акта як офіційного документа, що підлягає публічному сприйняттю, розумінню, виконанню та контролю з боку суспільства. Ненаведення такого мотивування перетворює судове рішення на декларативний акт, позбавлений логічного зв`язку між доказами, фактами та правовою кваліфікацією (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 березня 2026 року № 990SСGС/33/25).

В контексті викладеного, дисциплінарним органом досліджено рішення судді Стоцької Л.А. у 26 зазначених у дисциплінарній скарзі цивільних справах. Як вже зазначалось, частина згаданих рішень ухвалена у позовному провадження, а частина в окремому – щодо установлення юридичного факту.

Досліджуючи 26 цивільних справ, що перебували у провадженні судді Стоцької Л.А., установлено, що 17 справ, які розглядались у порядку окремого провадження, містили вимогу заявників про установлення юридичного факту, а саме ‒ факту «самостійного виховання та утримання батьком своєї дитини», «самостійного виховання та повного фінансового утримання батьком своєї дитини» або «спільного проживання дитини з батьком та самостійного виховання та повного фінансового утримання батьком своєї дитини». Аналогічні вимоги про установлення юридичних фактів містились і в позовних заявах у справах, що розглядались суддею Стоцькою Л.А. в порядку позовного провадження.

Не надаючи оцінку рішенню суду, проте досліджуючи його зміст у сукупності з матеріалами справи, дисциплінарний орган звертає увагу на рішення у цивільній справі № 725/10609/23.

За обставинами згаданої справи 14 грудня 2023 року до Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців із заявою про установлення факту, що має юридичне значення, звернувся ОСОБА79. У заяві він просив установити юридичний факт, що він здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання малолітної доньки – ОСОБА81, ____ р. н.

До зяви було додано 3 документи: 1) копію свідоцтва про народження дитини, 2) копію свідоцтва про шлюб, 3) копію паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника. У подальшому, після розподілу цієї справи у провадження судді Стоцької Л.А. заявником було долучено докази сплати судового збору та довідку від 10 січня 2024 року без зазначення суб’єкта її видання, про те, що ОСОБА79 зі своєю донькою проживає у житловому будинку по АДРЕСА3, що розташований на земельній ділянці № __ Садівничого товариства «ІНФОРМАЦІЯ1» по вул. АДРЕСА3 з 1 січня 2023 року.

На підставі зазначених доказів, без участі сторін 29 січня 2024 року суддею Стоцькою Л.А. ухвалено рішення про задоволення заяви ОСОБА79. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА79, ____ року народження, РНОКПП ____, здійснює самостійне та повне фінансове утримання малолітньої доньки ОСОБА81, ____ року народження.

Як встановлено під час здійснення попередньої перевірки та вбачається зі змісту рішення судді Стоцької Л.А. від 29 січня 2024 року, його мотивувальна частина містить:

- виклад змісту заяви ОСОБА79;

- посилання на норми процесуального права, що регулюють здійснення окремого провадження та норми матеріального права, що регламентують порядок визначення місця проживання дитини;

- висновок суду про встановлення судом обставини, а саме, що: «що малолітня ОСОБА81 проживає з своїм батьком, який створив всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над нею, доглядає та піклується про її стан здоров`я. Дитина проживає окремо від матері».

Як установлено під час попередньої перевірки, усупереч вимогам статті 265 ЦПК України суддею Стоцькою Л.А в рішенні від 29 січня 2024 року не зазначено мотивів прийняття наступних аргументів заявника:

1) що ОСОБА79 створив усі умови для проживання дитини (ОСОБА81) разом із ним;

2) що ОСОБА79 здійснює опіку над малолітньою донькою (ОСОБА81), доглядає та піклується про її стан здоров’я.

Аналогічно у рішеннях, ухвалених у цивільних справах № 725/10691/23, № 725/10613/23, № 725/10605/23, № 725/2456/23, також відсутні мотиви прийняття суддею Стоцькою Л.А. аргументів заявників про самостійне утримання та виховання ними своїх неповнолітніх/малолітніх дітей.

Наведені обставини свідчать, що у діях судді Першотравневого (нині ‒ Чернівецького) районного суду міста Чернівців Стоцької Л.А. наявна можливість ознак дисциплінарного поступку, визначеного підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття аргументів сторони щодо суті спору.

 

Стосовно стверджуваного порушення пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права (частина друга статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30 січня 2025 року у справі № 990SСGС/17/24, диспозиція норми пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» по суті містить ознаки двох самостійних складів дисциплінарних проступків:

- допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

- грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

З об’єктивної сторони, допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод полягає у недотриманні суддею норм процесуального права, що найчастіше пов`язане з порушенням статей Конвенції, зокрема статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 6 (право на справедливий суд), статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (свобода вираження поглядів), статті 11 (свобода зібрань та об`єднань), статті 1 Першого протоколу (захист права власності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 лютого 2022 року у справі № 11-40сап21 вже сформулювала висновок про те, що допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення правил людини і основоположних свобод є самостійним складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не передбачає настання негативних наслідків, оскільки порушення прав людини і основоположних свобод за своєю суттю і є такими негативними наслідками.

Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Стаття 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначає, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У Зауваженнях загального порядку № 12 «Право дитини бути заслуханою», CRC/ C/GC/12 від 20 липня 2009 року Комітет зауважив, що право всіх дітей бути заслуханими і сприйнятими з усією серйозністю є одним з основоположних принципів Конвенції.

Комітет підкреслює, що в статті 12 не встановлюється будь-якого вікового обмеження щодо права дитини висловлювати свої погляди і вона не заохочує держави-учасників до введення в законодавстві або на практиці вікових обмежень, які б ущемляли право дитини бути почутою, по всім питанням, які стосуються її інтересів (пункт 21).

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Судді повинні поважати право дитини бути почутою у всіх питаннях, які зачіпають її або, принаймні, бути почутою, якщо вона, як вважається, має достатнє уявлення про питання, про яке йде мова. Засоби для цієї мети повинні бути адаптовані до рівня розуміння і вміння спілкуватися та брати до уваги обставини справи дитини. Діти повинні отримувати консультації щодо способу, в якому вони хочуть бути заслуханими.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» (заява № 2091/13) Європейський суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв’язків із сім’єю, крім випадків, коли сім’я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Згідно з приписами статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Отже, національне й міжнародне законодавство, позиція ЄСПЛ вказують на імперативне правило про необхідність заслуховування думки дитини, яка може її висловити при вирішенні спору щодо визначення її місця проживання.

Відсутність згоди одного з батьків на з'ясування думки дитини не звільняє суд від обов'язку забезпечити реалізацію права дитини бути почутою, оскільки волевиявлення та позиція дитини, яка досягла 10 років, щодо визначення місця її проживання має бути заслуханою судом з урахуванням приписів статті 160 СК України, а з 14 років - дитина взагалі має право вибору місця проживання самостійно.

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги установлено, що в цивільних справах: № 725/5001/24, № 725/107/25, № 725/317/25, № 725/5876/24, № 725/6420/24, № 725/7259/24, які розглядались суддею Стоцькою Л.А. в позовному провадженні, серед інших, містились позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з батьком.

У цивільній справі № 725/5001/24 неповнолітній дитині позивача на момент подання позову виповнилось 15 років. Проте, у порушення вимог частини третьої статті 160 СК України, суддею Стоцькою Л.А. розглянуто справу без її участі та з’ясування її думки, а місцем її проживання визначено разом із батьком.

У решті згаданих справ, де суддею Стоцькою Л.А. ухвалено рішення про задоволення позовних вимог та визначення місця проживання дитини з батьком, вік дітей становив менше 10 років, хоча у цивільній справі № 725/5876/24 дитині виповнилось 7 років, а у цивільній справі № 725/7259/24 – 8 років. Тобто, діти досягли того віку, за якого суд мав би можливість з’ясувати їх думку та забезпечити дотримання принципу найкращих інтересів дитини, проте таких дій не вчинив.

Також під час попередньої перевірки установлено, що у справах: № 725/6223/24, № 725/10605/23, № 725/5803/24, № 725/6237/24, № 725/10613/23 вік дітей становив 10 і більше років. Ці справи розглядались суддею Стоцькою Л.А. у порядку окремого провадження і завершились ухваленням рішення про встановлення юридичного факту проживання дітей з батьком. Думка дитини не з’ясовувалась, що породжує обґрунтований сумнів стосовно дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що наведені дії судді Стоцької Л.А. щодо незабезпечення конвенційного права дітей у згаданих справах бути почутими, свідчать про можливу наявність ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).

Разом із тим, звертаючись до аналізу складів дисциплінарних проступків, визначених пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарний орган вважає за необхідне розглянути ознаки такого складу дисциплінарного проступку як грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС), зокрема, зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.

Об’єктивна сторона такого дисциплінарного проступку як грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, полягає у порушенні суддею норм права у процесі здійснення правосуддя, які призвели до настання істотних негативних наслідків. Водночас настання істотних негативних наслідків повинне бути у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з діянням судді.

Грубе порушення закону має місце за умови, що воно було надто очевидним для «розумного суду» за відповідних обставин, тобто коли за обставинами судової справи необхідність застосування певної правової норми була зрозумілою і недвозначною і виключала іншу поведінку судді.

У складі дисциплінарного проступку «інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків» законодавець як умову притягнення судді до дисциплінарної відповідальності визначив настання істотних негативних наслідків. Законодавець не конкретизував змісту заподіяної шкоди у цьому випадку, тому вона може охоплювати завдання майнової чи моральної шкоди потерпілим особам. Істотні наслідки можуть мати і комплексний характер та охоплювати різні види заподіяної шкоди. Оскільки в такому разі «істотність» як ознака негативних наслідків є оціночним поняттям, то дисциплінарний орган самостійно має встановити, наскільки для потерпілих ці негативні наслідки є істотними.

До прикладу, до істотних негативних наслідків можна віднести такі: шкода життю, здоров’ю, честі, гідності, репутації, протиправне позбавлення нерухомого чи іншого майна, майнова шкода, наслідком якої є позбавлення потерпілого засобів для існування, доведення до банкрутства суб’єкта господарської діяльності, істотні майнові збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації тощо.

У контексті розгляду суддею Стоцькою Л.А. 26 цивільних справ, згаданих у скарзі, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя уважає за необхідне послатись на положення законодавства України в частині підстав відстрочки від військової служби.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції станом на період ухвалення суддею рішень до 11 квітня 2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції станом на період ухвалення суддею рішень після 11 квітня 2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 СК України.

З огляду на установлений під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги перелік та кількість порушень норм процесуального права, допущених суддею Стоцькою Л.А. під час розгляду 26 цивільних справ, на які посилається скаржник, зміст вимог заявників (позивачів), характер судових справ, зміст резолютивних частин судових рішень, постановлених суддею, а також їх текстуальна відповідність положенням закону, що надає право чоловікам призовного віку на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що рішення, постановлені суддею Стоцькою Л.А. могли призвести до отримання відстрочок від призову під час мобілізації військовозобов’язаними-чоловіками, надання їм можливості виїзду за межі території України.

Такі дії в умовах воєнного стану та агресивної війни російської федерації проти України, зважаючи на чисельну перевагу ворога, можуть розглядатись як ті самі істотні негативні наслідки, що визначені пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», адже судові рішення були ухвалені суддею з метою, яка суперечила їх меті, що визначена ЦПК України та СК України, а de facto як інструмент уникнення від мобілізації.

Вочевидь, таке використання суддею судових рішень з метою, яка суперечить їх призначенню, робить можливою ситуацію, коли цивільний спір, замість того аби бути інструментом захисту порушеного цивільного чи сімейного права, що розглянуте у належній процедурі за процесуальним законом, використовується як інструмент для отримання відстрочок від призову під час мобілізації військовозобов’язаними-чоловіками.

За наведених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дії судді Стоцької Л.А. щодо розгляду 26 цивільних справ, наведених у дисциплінарній скарзі, свідчать про можливу наявність ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

 

Стосовно стверджуваного порушення пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Особа, призначена на посаду судді, складаючи присягу судді, присягає Українському народові, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Cтаттями 1–3 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

У ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.

Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб.

Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) КРЄС зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Згідно із третім показником чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть на думку стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Показник четвертий – «Дотримання етичних норм» – розкривається зокрема через категоричну вимогу заборони допускати прояв некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з посадою судді (пункт 4.1), суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9), суддя та члени його родини не мають права вимагати чи приймати будь-які подарунки, позики, заповіти чи допомогу в іншій формі, якщо це викликано діями, які суддя скоїв, планує скоїти, чи бездіяльністю у зв’язку з виконанням ним своїх посадових обов’язків.

Зміст Кодексу суддівської етики свідчить про те, що в ньому окреслені стандарти поведінки судді як під час здійснення правосуддя (розділ ІІ), так і визначено, якою має бути його позасудова поведінка (розділ ІІІ) (пункт 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24).

Таким чином, пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» стосується поведінки судді, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя і складається з таких аспектів:

– питання моралі, чесності, непідкупності;

– відповідність способу життя судді його статусу;

– дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

– прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.

Вираз «авторитет судової влади» означає також і те, що суди є, і здебільшого сприймаються суспільством як належний майданчик для вирішення правових спорів та встановлення винуватості чи невинуватості особи у кримінальному обвинуваченні, а також ідею, що суспільство загалом поважає суди і впевнене в їх можливості виконувати зазначені функції (див. «Ворм проти Австрії», № 22714/93, 29 серпня 1997 року, пункт 40, та «Прагер і Обершлік проти Австрії», згадане вище).

Проаналізована процесуальна поведінка судді Стоцької Л.А., на думку звичайної розсудливої людини, зважаючи на кількість розглянутих справ, однотипність допущених грубих порушень, які у своєму системному взаємозв’язку зумовлюють прийняття рішень для досягнення учасниками судових справ задоволення власних інтересів щодо ухилення від виконання обов’язків шляхом використання сімейних обставин за активного потурання з боку судді, який фактично легалізовує рішеннями, прийнятими в межах реалізації наданої йому державної влади, штучні підстави для уникнення мобілізації або звільнення з військової служби в умовах правового режиму воєнного стану, зумовленого відбиттям загроз незалежності, територіальній цілісності, недоторканості Української держави, від імені якої він і здійснює правосуддя, викликає обґрунтований сумнів у додержанні визначених стандартів етичної поведінки судді як посадової особи високого державного статусу та громадянина, здатного чесно і компетентно здійснювати правосуддя.

Обставини ухвалення суддями рішень, зокрема і суддями Чернівецького районного суду міста Чернівців, на основі яких особи, що підлягають мобілізації отримували відстрочки від мобілізації неодноразово висвітлювались і засобами масової інформації на регіональному та національному рівнях (https://surl.lu/cyfhjk).

Масовий характер розгляду відповідної категорії справ, а також поширення інформації про такі обставини у публічному просторі можуть впливати на суспільне сприйняття діяльності суду та судді, а за певних умов — викликати сумніви щодо забезпечення принципів справедливого судового розгляду і рівного ставлення до громадян у контексті виконання ними конституційних обов’язків в умовах воєнного стану. За таких обставин не можна виключати, що відповідна ситуація здатна негативно позначитися на рівні суспільної довіри до правосуддя.

Таким чином, дисциплінарний орган доходить висновку, що дії судді Стоцької Л.А. під час розгляду 26 цивільних справ, зазначених у дисциплінарній скарзі Бутко К.Т., свідчать про можливу наявність ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також визначення питання, чи міститься у діях судді Стоцької Л.А. склад істотного дисциплінарного проступку (частина восьма статі 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») підлягає встановленню за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу за скаргою Бутко Катерини Тарасівни стосовно судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Стоцької Лариси Анатоліївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя