Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Іщенко Інни Миколаївни про звільнення з посади судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
4 червня 2026 року (вх. № 1692/0/6-26) до Вищої ради правосуддя надійшли заява Іщенко І.М. від 3 червня 2026 року про звільнення з посади судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області у відставку та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Іщенко Інна Миколаївна, ________ народження, Указом Президента України від 27 червня 1996 року № 484/96 призначена на посаду судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області в межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2001 року № 2576-III обрана на посаду судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
Згідно із частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), встановлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Іщенко І.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Станом на 25 червня 2026 року стаж роботи Іщенко І.М. на посаді судді – 30 років.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній на день призначення Іщенко І.М. на посаду судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Із записів у трудовій книжці та послужного списку встановлено, що Іщенко І.М. із 1 грудня 1989 року до 21 серпня 1995 року обіймала посаду слідчого слідчого відділення Дніпровського районного відділу внутрішніх справ міста Дніпродзержинська.
Таким чином, на підставі абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи Іщенко І.М. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж роботи на посаді слідчого, а саме 5 років 8 місяців 22 дні.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи судді, який дає право на відставку.
Згідно з копією диплома від 31 січня 1995 року серії ___ № _____ (з додатками), наданою Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого архівною довідкою від 10 червня 2026 року (вих. № _______), Іщенко І.М. здобувала вищу юридичну освіту за заочною формою навчання.
З урахуванням викладеного половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за заочною формою не зараховується до стажу роботи Іщенко І.М. на посаді судді, який дає право на відставку.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Іщенко І.М. на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
З огляду на наведене до стажу роботи Іщенко І.М. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню додатково період професійної діяльності у сфері права після здобуття нею вищої юридичної освіти – 2 місяці 16 днів (робота на посаді юрисконсульта I категорії відділу державно-правової роботи виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області з 11 квітня 1996 року до 26 червня 1996 року).
За результатами дослідження долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Іщенко І.М. у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання на посаду судді, копій трудової книжки та послужного списку, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Іщенко І.М. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 30 років;
стаж роботи на посаді слідчого – 5 років 8 місяців 22 дні;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 місяці 16 днів.
Отже, загальний стаж роботи судді Іщенко І.М., який дає їй право на відставку, становить понад 20 років, а саме 35 років 11 місяців 8 днів.
З огляду на викладене суддя Іщенко І.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Служба безпеки України листом від 22 червня 2026 року (вх. № 6327/0/8-26) повідомила, що за результатами перевірки не встановлено наявності в Іщенко І.М. громадянства іноземної держави.
Дисциплінарних скарг, за результатами розгляду яких Іщенко І.М. може бути звільнено з посади судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, у Вищій раді правосуддя не зареєстровано.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Іщенко Інну Миколаївну з посади судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
