Вища рада правосуддя, заслухавши доповідь члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя,
встановила:
відповідно до пункту 9 частини першої статті 3, статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно із частиною другою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені в частині першій цієї статті, зокрема, із власної ініціативи.
Якщо член Вищої ради правосуддя під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювати розгляд питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (абзац четвертий пункту 24.1 Регламенту Вищої ради правосуддя).
У службовій записці члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 26 червня 2026 року № 1222/0/10-26 про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя зазначено, що існують обставини, які потребують вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя з власної ініціативи, з огляду на таке.
У провадженні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя перебуває дисциплінарна справа стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А., відкрита за дисциплінарною скаргою Харчука В.І., що діє в інтересах Ляховича М.О. (ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року № 1891/2дп/15-25, доступна за посиланням: https://hcj.gov.ua/doc/doc/54500), та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2026 року № 500/2дп/15-26, доступна за посиланням: https://hcj.gov.ua/doc/doc/57975).
Під час розгляду цієї дисциплінарної справи виявлено факти, які можуть свідчити про загрозу авторитету правосуддя.
У провадженні судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А. перебувала цивільна справа № 760/23776/21 за позовом ОСОБА1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Морган Кепітал”», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест проект 1”» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Провадження у справі № 760/23776/21 відкрито 6 травня 2022 року.
10 червня 2022 року у справі постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 7 липня 2022 року.
За словами скаржника – адвоката Харчука В.І., що діє в інтересах ОСОБА1, у справі відбулось одне судове засідання, а із 23 травня 2023 року на день подання скарги не було призначено жодного судового засідання.
До Вищої ради правосуддя 4 березня 2026 року надійшли пояснення судді Усатової І.А. з долученими до пояснень повістками про виклик у судові засідання та доказами їх надсилання учасникам справи на судові засідання, що призначались у 2024–2025 роках. Суддя зазначила, що ці документи помилково не було підшито до матеріалів судової справи.
Надані документи формально створювали враження щодо належного повідомлення учасників процесу.
Водночас із додаткових відомостей, отриманих від Державного підприємства «Інформаційні судові системи», встановлено, що надані суддею документи про сповіщення учасників судової справи про судові засідання, які призначалися у 2024–2025 роках, було сформовано в системі електронного документообігу суду в січні 2026 року.
Зазначена хронологія подій об’єктивно свідчить, що формування судових повісток відбулося вже після завершення розгляду судової справи, рішення в якій ухвалено 9 жовтня 2025 року, а також після початку дисциплінарного провадження стосовно судді. Така послідовність дій свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що відповідні документи були сформовані не із процесуальною метою забезпечення судового розгляду, а для створення видимості належного повідомлення учасників справи та подальшого використання цієї інформації в матеріалах, поданих дисциплінарному органу.
25 березня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення від представника судді Усатової І.В. – адвоката Подосінова А.О., про подання керівнику апарату Солом’янського районного суду міста Києва заяви від 24 березня 2026 року про проведення службового розслідування у зв’язку з виявленням ознак фальсифікації довідок і повісток у справі № 760/23776/21.
Постійно діюча дисциплінарна комісія Солом’янського районного суду міста Києва на підставі наказів керівника апарату суду від 25 березня 2026 року № 80-ОД, 2 квітня 2026 року № 91-ОД, 24 квітня 2026 року № 108-ОД провела службове розслідування щодо виявлених ознак фальсифікації судових повісток про виклик у судове засідання учасників судового процесу та довідок про доставку електронного документа через підсистему «Електронний суд» у справі № 760/23776/21.
Відповідно до акта службового розслідування від 7 травня 2026 року № 1/2026, затвердженого керівником апарату Солом’янського районного суду міста Києва Д. Дановою, документи, долучені до тому 1 матеріалів справи № 760/23776/21 на аркушах 134–137, 142–145, 156–159, 165–168, 177, виготовлені поза межами АСДС «Д-3». Зазначені документи не є згенерованими системою примірниками, мають ознаки ручного редагування та були штучно створені з використанням стороннього програмного забезпечення для викривлення дійсних дат створення судових повісток про виклик у судове засідання учасників судового процесу та довідок про доставку.
Крім того, встановлено, що в матеріалах тому 1 справи відсутні паперові примірники судових повісток-повідомлень за 14 лютого та 9 вересня 2024 року, які мали б бути роздруковані безпосередньо з АСДС «Д-3» та підшиті у хронологічному порядку. Натомість у матеріалах справи наявні лише штучно створені довідки про доставку електронних документів, що свідчить про спробу приховати факт невиготовлення та ненадсилання повісток у вказані періоди.
Під час розслідування також установлено, що до матеріалів справи долучено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 28 січня 2026 року, підписаний помічниками судді Омельяненко С.В., Омелько Г.Т., головними спеціалістами відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Молдавановим М.С., Осадчою В.О.
Згідно з текстом вказаного акта до матеріалів справи в паперовій формі не було долучено судових повісток від 14 лютого 2024 року та довідки про доставку електронного документа від 9 вересня 2024 року, 19 березня 2025 року, 1 серпня 2025 року.
Комісія розцінює створення та долучення цього акта як спробу легалізувати відсутність документів і приховати факт їх фактичного невиготовлення у встановлені законом строки. Особливу увагу привертає те, що згадані вище «штучні» довідки вшито у том 2 справи саме після вказаного акта про втрату, що підтверджує намір «наповнити» справу доказами безпосередньо перед її передачею до суду апеляційної інстанції.
За результатами вивчення матеріалів справи № 760/23776/21, лотів АСДС «Д-3», даних підсистеми «Електронний суд» і письмових пояснень постійно діюча дисциплінарна комісія Солом’янського районного суду міста Києва дійшла таких висновків:
1) помічник судді Омелько Г.Т. здійснила втручання в автоматизовану систему з метою створення фіктивної видимості процесуальних дій у 2024–2025 роках;
2) дії Омелько Г.Т. призвели до надання суддею недостовірної інформації до Вищої ради правосуддя, що завдало суттєвої шкоди авторитету правосуддя та репутації Солом’янського районного суду міста Києва;
3) у діях Омелько Г.Т. вбачаються ознаки порушення вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду та посадової інструкції помічника судді, що полягало у внесенні недостовірних відомостей до АСДС «Д-3» та самовільної зміни матеріалів судової справи № 760/23776/21. Зазначені дії є несумісними з подальшим перебуванням на посаді в патронатній службі.
У зв’язку із зазначеним керівник апарату Солом’янського районного суду міста Києва Д. Данова 11 травня 2026 року скерувала копію матеріалів службового розслідування начальнику Солом’янського УП ГУНП у місті Києві (вих. № 1-06/18/2026) для надання правової оцінки.
За результатами розгляду звернення керівника апарату Солом’янського районного суду міста Києва Д. Данової Солом’янське УП ГУНП у місті Києві 12 червня 2026 року зареєструвало кримінальне провадження № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 362 Кримінального кодексу України.
Вчинення працівником суду дій, що мають ознаки фальсифікації процесуальних документів у судовій справі, є неприпустимим випадком, який безпосередньо підриває довіру до правосуддя. Судова справа має бути достовірним і незмінним відображенням реального перебігу судового процесу, а кожен документ у ній – підтверджувати фактично вчинені процесуальні дії. Натомість створення або долучення документів із ознаками штучного виготовлення, зміни дат чи імітації належного повідомлення учасників справи ставить під сумнів добросовісність ведення судового провадження та достовірність матеріалів, на підставі яких ухвалюються судові рішення.
Особливо небезпечним є те, що такі дії стосуються документів, які підтверджують повідомлення учасників справи про судові засідання. Належне повідомлення є однією з базових гарантій права на справедливий суд, а його імітація або створення видимості такого повідомлення фактично нівелює процесуальні права сторін. За таких обставин у стороннього спостерігача обґрунтовано може скластися враження, що судовий процес можливо оформити постфактум, а матеріали справи – змінити для виправдання певного процесуального результату чи позиції в дисциплінарному провадженні.
Таку ситуацію не розглядають як суто внутрішній організаційний недолік роботи апарату суду. Вона зачіпає саму основу довіри до суду – переконання суспільства в тому, що судовий розгляд відбувається чесно, відкрито та відповідно до встановленої процедури. Саме тому обставини, які свідчать про можливу фальсифікацію документів у судовій справі працівником суду, потребують належної інституційної реакції Вищої ради правосуддя як органу, уповноваженого вживати заходів для забезпечення авторитету правосуддя.
З огляду на викладені вище обставини Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя.
Вища рада правосуддя не має повноважень давати кримінально-правову кваліфікацію таким діям, це належить до компетенції правоохоронних органів.
Відповідно до пунктів 2, 6, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя; звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Вища рада правосуддя, ураховуючи наведене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 12 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 362 Кримінального кодексу України.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
