Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Захарченка М.С., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Харківської обласної прокуратури стосовно судді Салтівського районного суду міста Харкова Майстренка Олександра Миколайовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 9 квітня 2025 року (№ 164/0/13-25), 23 квітня 2025 року (вх. № 164/1/13-25) надійшли дисциплінарні скарги Харківської обласної прокуратури стосовно судді Салтівського районного суду міста Харкова Майстренка О.М.

 

Стислий зміст дисциплінарних скарг

Дисциплінарні скарги обґрунтовані тим, що у провадженні судді Салтівського районного суду міста Харкова Майстренка О.М. перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 15 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 28, частиною першою статті 114¹ Кримінального кодексу України (далі – КК України) (справа № 643/8347/23).

Скаржник повідомляє, що ухвалами Московського районного суду міста Харкова під головуванням судді Майстренка О.М. від 25 жовтня 2023 року, 14 грудня 2023 року, 13 лютого 2024 року, 12 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року у задоволенні клопотань прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА1 відмовлено, задоволено клопотання сторони захисту та змінено запобіжний захід на не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) для даного злочину запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 06:00 та покладено на обвинуваченого низку обов’язків.

Як зазначає скаржник, відповідно до вимог частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114², 258-258⁵, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Усупереч вимогам зазначеної статті кримінального процесуального закону суддею Майстренком О.М. було визнано доводи сторони захисту спроможними та достатніми для визначення альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому у виді домашнього арешту. При цьому, як вказує скаржник, суддя не взяв до уваги виключну суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, існуючої загрози національній безпеці України, підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 КПК України, особи обвинуваченого та факту дій в Україні воєнного стану.

Повідомляється, що розгляд справи № 643/8347/23 більше року по суті не здійснюється, судом не досліджено надані письмові докази, розглядаються лише клопотання, які, на думку скаржника, надають обвинуваченому ОСОБА1 можливість уникати кримінальної відповідальності.

На переконання скаржника, наведені обставини свідчать про недотримання суддею Майстренком О.М. принципу верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, розумних строків, а поведінка судді не сприяє підтримці і зростанню довіри суспільства до судової влади та інституту правосуддя.

Також зазначається, що у провадженні судді Майстренка О.М. з 15 серпня 2024 року перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 190, частинами другою, третьою статті 369², частиною першою статті 354, частиною першою статті 209 КК України (справа № 643/9098/24).

Скаржник наголосив, що судове засідання, призначене на 26 вересня 2024 року, було відкладено у зв’язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті по цивільній справі, яка розглядалась у спрощеному порядку; судове засідання, призначене на 22 жовтня 2024 року, не відбулось через перебування судді на лікарняному.

У подальшому сторонами було погоджено дати судових засідань на 25 листопада, 24 грудня 2024 року, 30 січня 2025 року, утім засідання не відбулись без поважних причин, за явки сторін у справі, при цьому документи щодо причин перенесення судових засідань в матеріалах справи відсутні.

Скаржник вказує, що станом на дату звернення із дисциплінарними скаргами у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні низки тяжких корупційних злочинів (чотирнадцять епізодів злочинної діяльності), не проведено навіть підготовче судове засідання за відсутності будь-яких перешкод.

Наголошується, що зволікання суддею Майстренком О.М. з розглядом справи № 643/9098/24 викликало у обвинуваченого ОСОБА2 уявне почуття повної безкарності та відсутності правосуддя, у зв’язку із чим останній продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Так, 23 січня 2025 року ОСОБА2 у порядку статті 208 КПК України було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 369² КК України, а 25 січня 2025 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, скаржник зазначає, що 22 листопада 2023 року до Московського районного суду міста Харкова для розгляду у спрощеному порядку скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 2 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА3 за частиною першою статті 190 КК України (справа № 643/12410/23).

Проте, усупереч вимогам статті 382 КПК України, відповідно до якої суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали та ухвалює вирок, станом на дату звернення із дисциплінарною скаргою (9 квітня 2025 року) остаточне рішення у справі не ухвалено. Відсутність остаточного судового рішення у справі, на думку скаржника, може призвести до уникнення від кримінальної відповідальності особи.

Аналогічні випадки порушень положень статті 382 КПК України мають місце при розгляді кримінальних проваджень, скерованих до суду відповідно до статті 302 КПК України (клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні), що нівелює засади кримінального процесу щодо розумності строків розгляду кримінальних проваджень та призводить до спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, 22 травня 2024 року до Московського районного суду міста Харкова для розгляду у спрощеному провадженні скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 квітня 2024 року стосовно ОСОБА4 за частиною першою статті 126, частиною другою статті 125 КК України (справа № 643/5265/24). Станом на дату звернення із дисциплінарної скаргою (9 квітня 2025 року) справа не розглянута.

Також станом на 9 квітня 2025 року суддею Майстренком О.М. не прийняті рішення у кримінальному провадженні № ____ від 14 липня 2022 року стосовно ОСОБА5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України (справа № 643/1518/23), яке 23 лютого 2023 року направлено до суду для розгляду в спрощеному порядку, та у кримінальному провадженні № ____ від 26 серпня 2022 року стосовно ОСОБА6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України (справа № 643/3041/22), яке направлено до суду 8 грудня 2022 року для розгляду в спрощеному провадженні.

Крім цього, 24 травня 2024 року до Московського районного суду міста Харкова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 19 березня 2024 року стосовно ОСОБА7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України (справа № 643/5589/24). Проте станом на дату звернення із дисциплінарною скаргою у справі було призначено лише одне судове засідання – 3 червня 2024 року, яке не відбулося, інші судові засідання не призначались.

На переконання скаржника, суддею Майстренком О.М. допущено грубі порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків для кримінальних проваджень, а прийняття таких рішень свідчить про допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності.

Як вказує автор дисциплінарних скарг, порушення, допущені суддею Майстренком О.М. під час розгляду зазначених справ містять, ознаки складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «б», «г» пункту 1, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

 

Процедура розгляду дисциплінарної скарги

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 9 квітня 2025 року дисциплінарна скарга передана дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Захарченку М.С. для проведення попередньої перевірки.

На підставі протоколу передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 23 квітня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Захарченку М.С. (підстави передачі: об’єднано в одне провадження).

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Захарченко М.С. ухвалою від 4 червня 2025 року № 2305/0/18-25 продовжив строк проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги.

До Вищої ради правосуддя 2 червня 2026 року (вх. № 2851/0/24-26) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Захарченка М.С. з пропозицією відкрити дисциплінарну справу.

Майстренко Олександр Миколайович рішенням ХІІ сесії Харківської обласної Ради народних депутатів від 25 лютого 1993 року зарахований суддею Московського районного суду міста Харкова, Постановою Верховної Ради України від 16 червня 2003 року № 1016-ІV обраний на посаду судді Московського районного суду міста Харкова безстроково.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ найменування Московського районного суду міста Харкова змінено на Салтівський районний суд міста Харкова.

 

Обставини, установлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що в провадженні судді Салтівського районного суду міста Харкова Майстренка О.М. перебувають справи №№ 643/3041/22, 643/1518/23, 643/8347/23, 643/12410/23, 643/5265/24, 643/5589/24, 643/9098/24.

 

Справа № 643/3041/22

9 грудня 2022 року до Московського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 26 серпня 2022 року стосовно ОСОБА6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

До обвинувального акту було долучено заяву обвинуваченого ОСОБА6 про згоду на його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно із Звітом про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 9 грудня 2022 року для розгляду зазначеної справи визначено суддю Майстренка М.О.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 10 січня 2024 року суддя Майстренко М.О. прийняв до провадження вказаний обвинувальний акт та ухвалив здійснювати розгляд справи в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Вироком Салтівського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року ОСОБА6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справа перебувала у провадженні судді 2 роки 4 місяці 22 дні.

 

Справа № 643/1518/23

24 лютого 2023 року до Московського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 14 липня 2022 року стосовно ОСОБА5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

До обвинувального акту було долучено заяву обвинуваченого ОСОБА5 про згоду на розгляд справи у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно із Звітом про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 24 лютого 2023 року для розгляду зазначеної справи визначено суддю Майстренка М.О.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 10 січня 2024 року суддя Майстренко М.О. прийняв до провадження обвинувальний акт та ухвалив здійснювати його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 2 червня 2025 року призначено судовий розгляд, обвинуваченого ОСОБА5 та учасників судового провадження викликано у підготовче судове засідання на 17 червня 2025 року.

Станом на 1 червня 2026 року розгляд справи не завершено, справа № 643/1518/23 перебуває у провадженні судді Майстренка О.М. 3 роки 3 місяці 9 днів.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) відсутні копії відповідних судових рішень, ухвалених суддею Майстренком О.М. у справі № 643/1518/23.

 

Справа № 643/8347/23

21 серпня 2023 року до Московського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 15 лютого 2023 року стосовно ОСОБА1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 28, частиною першою статті 114¹ КК України.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 21 серпня 2023 року призначено підготовче судове засідання на 30 серпня 2023 року.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 30 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора, обвинуваченому ОСОБА1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 29 жовтня 2023 року включно.

Одночасно матеріали провадження були скеровані до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 30 серпня 2023 року про продовження строку тримання під вартою залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні подання в. о. голови Салтівського районного суду міста Харкова про зміну підсудності, матеріали справи № 643/8347/23 повернуто до суду першої інстанції.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відмовлено. Суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та змінив обвинуваченому ОСОБА1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю строком до 25 грудня 2023 року, звільнивши обвинуваченого з-під варти в залі суду.

Згідно з довідкою про рух справи № 643/8347/23 вказана ухвала була предметом апеляційного оскарження та ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційне провадження за скаргою прокурора закрито на підставі частини четвертої статті 399 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні 14 грудня 2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та продовжив строк дії цілодобового домашнього арешту до 14 лютого 2024 року. Цією ж ухвалою обвинувальний акт призначено до судового розгляду на 25 січня 2024 року.

Зазначена ухвала була предметом апеляційного оскарження та ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року прокурору відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

25 січня 2024 року в судовому засіданні оголошено обвинувальний акт та встановлено порядок дослідження доказів.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 13 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора у взятті обвинуваченого під варту. Суд задовольнив клопотання захисника та пом’якшив запобіжний захід, змінивши його з цілодобового на нічний домашній арешт (з 21:00 до 06:00) строком до 13 квітня 2024 року.

Вказана ухвала була предметом апеляційного оскарження та ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Як установлено зі змісту довідки про рух справи № 643/8347/23, у період з березня по вересень 2024 року розгляд справи неодноразово відкладався з наступних причин: слухання інших справ, відсутність електропостачання, неявка учасників судового провадження.

19 вересня 2024 року прокурором було подано заяву про відвід головуючого судді Майстренка О.М., у задоволенні якої ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2024 року відмовлено.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 12 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою. Обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на два місяці.

Вказана ухвала була предметом апеляційного оскарження та ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

У відповідності до змісту довідки про рух справи № 643/8347/23 протягом 2025 року судом здійснюється дослідження доказів: у засіданні від 28 січня 2025 року досліджено письмові докази; у судовому засіданні від 22 квітня 2025 року було допитано свідка ОСОБА8, у судовому засіданні від 5 червня 2025 року було продовжено дослідження письмових доказів. У справі оголошено перерву до 18 червня 2025 року.

Розгляд справи наразі триває.

Станом на 1 червня 2026 року справа № 643/8347/23 перебуває у провадженні судді Майстренка О.М. 2 роки 9 місяців 12 днів.

 

Справа № 643/12410/23

23 листопада 2023 року до Московського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 2 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.

До обвинувального акту було долучено заяву обвинуваченого ОСОБА3 про згоду на його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 10 січня 2024 року суддею Майстренком О.М. прийнято до провадження обвинувальний акт та заяву про згоду на розгляд справи в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У відповідності до довідки про рух справи № 643/12410/23 в ході ознайомлення зі змістом обвинувального акту та матеріалами кримінального провадження (зокрема, під час перебування суду в нарадчій кімнаті 2 червня 2025 року) судом було з’ясовано, що розмір матеріальної шкоди, інкримінованої ОСОБА3, становить 1 870,00 грн.

Водночас, 9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ, яким внесено зміни до Кодекс України про адміністративні правопорушення, (далі – КУпАП) та підвищено поріг кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3 028,00 грн.

Зазначені обставини, а також необхідність з’ясування позиції обвинуваченого щодо закриття провадження у справі, унеможливили ухвалення вироку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 2 червня 2025 року призначено судовий розгляд та викликано в підготовче судове засідання учасників судового провадження на 19 червня 2025 року.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 9 квітня 2026 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА3 закрито у зв’язку зі смертю обвинуваченого.

Справа перебувала у провадженні судді 2 роки 4 місяці 18 днів.

 

Справа № 643/5265/24

22 травня 2024 року до Московського районного суду міста Харкова надійшло кримінальне провадження № ____ від 14 квітня 2024 року стосовно ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 125, частиною першою статті 126 КК України.

До обвинувального акту було долучено заяву обвинуваченого ОСОБА4 про згоду на розгляд справи у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 15 січня 2025 року суддею Майстренком О.М. прийнято до провадження обвинувальний акт, заяву про згоду на розгляд справи в спрощеному порядку в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Вироком Салтівського районного суду міста Харкова від 14 червня 2025 року ОСОБА4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 125, частиною першою статті 126 КК України.

Справа № 643/5265/24 перебувала у провадженні судді 1 рік 0 місяців 24 дні.

 

Справа № 643/5589/24

29 травня 2024 року до Московського районного суду міста Харкова надійшло кримінальне провадження № ____ від 19 березня 2024 року стосовно ОСОБА7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова під головуванням судді Майстренка О.М. від 29 травня 2024 року справу призначено до підготовчого судового розгляду на 3 червня 2024 року.

Розгляд справи наразі триває.

Справа № 643/5589/24 станом на 1 червня 2026 року перебуває у провадженні судді Майстренка О.М. 2 роки 0 місяців 4 дні.

 

Справа № 643/9098/24

15 серпня 2024 року до Московського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 190, частинами другою, третьою статті 369², частиною першою статті 354, частиною першою статті 209 КК України.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова під головуванням судді Майстренка О.М. від 20 серпня 2024 року у даному провадженні призначено підготовче судове засідання на 26 серпня 2024 року.

У підготовчому судовому засіданні 26 серпня 2024 року захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА9 було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання або зменшення розміру застави до 160 000 грн з поверненням заставодавцю різниці у сумі 82 240 грн.

Суд видалився до нарадчої кімнати для вирішення клопотання, однак ухвалою від 27 серпня 2024 року суд здійснив вихід з нарадчої кімнати без постановлення рішення по суті клопотання, мотивуючи це неможливістю ухвалення рішення без додаткового з’ясування обставин справи. Розгляд справи було поновлено.

Як зазначено у довідці про рух справи № 643/9098/24, у період з вересня до грудня 2024 року судові засідання неодноразово відкладалися з об’єктивних причин, пов’язаних із роботою суду: 26 вересня 2024 року, 25 листопада 2024 року, 17 грудня 2024 року, 24 грудня 2024 року – у зв’язку з перебуванням головуючого судді Майстренка О.М. у нарадчій кімнаті по іншим цивільним, адміністративним та кримінальним справам; 22 жовтня 2024 року– у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Протягом першої половини 2025 року розгляд справи також не відбувався через неявку учасників судового провадження у засідання, призначені на 30 січня 2025 року, 03 березня 2025 року та 23 квітня 2025 року.

За змістом довідки про рух справи № 643/9098/24 в подальшому з інформації від захисника суду стало відомо про ймовірне тримання обвинуваченого під вартою в межах іншого провадження.

На запит Салтівського районного суду міста Харкова 6 травня 2025 року з Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» надійшла відповідь, що ОСОБА2 дійсно перебуває під вартою та рахується за Київським районним судом міста Харкова у справі за обвинуваченням за частиною третьою статті 369² КК України.

Судове засідання, призначене на 11 червня 2025 року, не відбулося через недоставку обвинуваченого конвоєм. Причиною стала відмова судді Київського районного суду міста Харкова у наданні дозволу на етапування через збіг дати розгляду справи в іншому суді.

Слухання справи відкладено на 26 червня 2025 року о 12:30, а дату погоджено з Київським районним судом міста Харкова для забезпечення доставки обвинуваченого.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року задоволено клопотання прокурора про направлення кримінального провадження до іншого суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА2, який перебуває у Салтівському районному суді міста Харкова, направлено на розгляд до Київського районного суду міста Харкова.

Справа № 643/9098/24 перебувала у провадженні судді 1 рік 2 місяці 30 днів.

Дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем Захарченко М.С. судді Майстренку О.М. було запропоновано надати пояснення щодо викладених у дисциплінарних скаргах обставин, проте суддя таким правом не скористався, пояснень не надав.

 

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Розумні строки розгляду справи судом є однією із засад судочинства, закріплених у частині другій статті 129 Конституції України.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно із частиною першою статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також важливість предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції», § 43).

Складність судової справи може оцінюватися через призму різних чинників, як-от складність фактів / правового питання, які потрібно дослідити та вирішити; складність процедурних питань, які виникають під час розгляду справи. Складність у вирішенні правових питань може бути пов’язана з кількістю та характером висунутих особі звинувачень, необхідністю залучення спеціалістів / експертів для проведення комплексних досліджень, необхідністю фіксації подій та перевірки різних версій подій, давністю фактичних обставин справи, кількістю доказів, які необхідно було дослідити, питанням визначення юрисдикції спору, наявністю прогалин та колізій у матеріальному та процесуальному праві. Складність вирішення процедурних питань може бути пов’язана з кількістю учасників провадження, кількістю свідків, яких потрібно допитати, кількістю заяв / клопотань, поданих учасниками судового процесу, кількістю позовних вимог та, відповідно, зустрічних вимог, необхідністю надання судових доручень тощо.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року).

Необхідно зазначити, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Для цього суддя повинен ставити високі вимоги щодо організації судочинства до себе, своїх помічників та інших відповідальних працівників суду, а також не залишати без уваги порушення, що допускаються працівниками інших органів, від належного виконання обов’язків якими залежить можливість забезпечення належного правосуддя.

Критеріями оцінки належності поведінки судді у цьому аспекті можуть бути: своєчасність призначення справи до розгляду; тривалість інтервалів між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення у них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів для доопрацювання чи витребування додаткових матеріалів; повнота підготовки справи до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють її затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток/кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

З інформаційної довідки, наданої Салтівським районним судом міста Харкова, щодо навантаження судді Майстренка О.М. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що у 2022 році залишок на початок періоду складав 1021 справу та матеріал, надійшло – 166, розглянуто – 978, залишок – 123 справи; у 2023 році залишок на початок періоду складав – 123 справи та матеріали, надійшло – 1082, розглянуто – 674, залишок на кінець періоду – 504 справи; 2024 році залишок на початок періоду складав – 504 справи та матеріали, надійшло – 1264, розглянуто за період – 1013, залишок – 717 справ; у період з 1 січня 2025 року до 9 червня 2025 року залишок на початок періоду складав – 717 справ та матеріалів, надійшло – 542, розглянуто – 135, залишок на кінець періоду – 979 справ.

Відповідно до Інформації про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за 2023 рік, розміщеної на офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps), протягом звітного періоду до Московського районного суду міста Харкова надійшло 15 834 справи та матеріалів. Розрахований нормативний час, необхідний для розгляду справ та матеріалів – 46 400 год.

Чисельність суддів становила: відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 25; суддів із повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 16; чисельність суддів за нормативами – 28.

Згідно з даними Інформації про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за 2024 рік, розміщеної на офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps), протягом звітного періоду до Московського районного суду міста Харкова надійшло 18 605 справи та матеріалів. Розрахований нормативний час, необхідний для розгляду справ та матеріалів – 57 410 год.

Чисельність суддів становила: відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 25; суддів із повноваженнями станом на 31 грудня 2024 року – 19, чисельність суддів за нормативами – 35.

Згідно з даними Інформації про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за 9 місяців 2025 року, розміщеної на офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_3-maps), протягом звітного періоду до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло 18 163 справи та матеріалів. Розрахований нормативний час, необхідний для розгляду справ та матеріалів – 54 160 год.

Чисельність суддів становила: відповідно до рішення Вищої ради правосуддя – 25, суддів із повноваженнями станом на 30 вересня 2025 року – 19; чисельність суддів за нормативами – 44.

За результатами аналізу вказаної вище інформації спостерігається тенденція до збільшення навантаження на цей суд, що очевидно може слугувати підставою для збільшення строків розгляду справ.

Водночас, за умови значного порушення стоку розгляду справ (№ 643/3041/22 – із моменту отримання обвинувального акту до дня ухвалення вироку – 2 роки 4 місяці 22 дні; № 643/1518/23 – із моменту отримання обвинувального акту до дня подання дисциплінарної скарги – 2 роки 1 місяць 17 днів; № 643/8347/23 – із моменту отримання обвинувального акту до дня подання дисциплінарної скарги – 1 рік 7 місяців 20 днів; № 643/12410/23 – з дня отримання обвинувального акту до дня ухвалення вироку – 2 роки 4 місяці 18 днів; № 643/5265/24 – з дня отримання обвинувального акту до дня ухвалення вироку – 1 рік 0 місяців 24 дні; № 643/5589/24 – з дня отримання обвинувального акту до дня подання дисциплінарної скарги – 10 місяців 12 днів; № 643/9098/24 – з дня отримання обвинувального акту до дня подання дисциплінарної скарги – 7 місяців 26 днів) такі обставини не можуть слугувати об’єктивними чинниками, що унеможливлювали розгляд справи протягом розумного строку, а тому виникає обґрунтований сумнів у тому, що суддя Майстренко О.М. вживав заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого процесуальним законом.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи (пункт 136 постанови від 16 жовтня 2025 року у справі № 990SCGC/35/25).

Також Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя окремо зауважує стосовно дотримання суддею Майстренком О.М. строків розгляду справ №№ 643/3041/22, 643/1518/23, 643/12410/23, 643/5265/24.

Відповідно до частини першої статті 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За змістом частин другої, третьої статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298² цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок (частина перша статті 382 КПК України).

Згідно з частиною другою статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження (частина четверта статті 382 КПК України).

Як було установлено, у провадженні судді Майстренка О.М. перебували справи №№ 643/3041/22, 643/1518/23, 643/12410/23, 643/5265/24 за обвинуваченням осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, які містили відповідні заяви про надання згоди на розгляд справ у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Отже, з урахуванням вимог статей 302, 381, 382 КПК України, розгляд справ вказаної категорії суд мав здійснити у п’ятиденний строк, проте цих вимог суддею Майстренком О.М. дотримано не було.

Слід наголосити, що суддя Майстренко О.М. був достеменно обізнаний про строки розгляду вказаної категорії справ, визначені кримінальним процесуальним законом, оскільки, вирішуючи здійснювати їх розгляд у спрощеному порядку, та ухвалюючи остаточне рішення, безпосередньо керувався положеннями статей 302, 381, 382 КПК України, що підтверджується змістом відповідних судових рішень.

Щодо доводів скарг стосовно несвоєчасного внесення копій судових рішень до ЄДРСР слід зазначити таке.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 371 КПК України суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. У випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (частини шоста, восьма статті 376 КПК України).

Частиною шостою статті 371 КПК України встановлено, що усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення в електронній формі оформляються згідно з вимогами законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному вебпорталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

За змістом пункту 1 розділу X Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до ЄДРСР шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Згідно з відомостями ЄДРСР суддя Майстренко О.М. не дотримався встановленого строку надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, зокрема:

– у справі № 643/3041/22 ухвала від 10 січня 2024 року надіслана до ЄДРСР 27 червня 2025 року, вирок від 30 квітня 2025 року надіслано до ЄДРСР 16 липня 2025 року;

– у справі № 643/1518/23 копії судових рішень у ЄДРСР відсутні;

– у справі № 643/12410/23 ухвала від 10 січня 2024 року надіслана до ЄДРСР 22 квітня 2026 року, ухвала від 2 червня 2025 року надіслана до ЄДРСР 22 квітня 2026 року, ухвала від 9 квітня 2026 року надіслана до ЄДРСР 23 квітня 2024 року;

– у справі № 643/5265/24 ухвала від 15 січня 2025 року надіслана до ЄДРСР 1 жовтня 2025 року, вирок від 11 червня 2025 року надіслано до ЄДРСР 1 жовтня 2025 року;

– у справі № 643/5589/24 ухвала від 29 травня 2024 року надіслана до ЄДРСР 19 вересня 2024 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що обставини, викладені в дисциплінарних скаргах Харківської обласної прокуратури, свідчать про наявність у діях судді Салтівського районного суду міста Харкова Майстренка О.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).

 

Щодо можливої наявності ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Право особи на справедливий судовий розгляд забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, що також роз’яснено у рішеннях ЄСПЛ.

У рішення по справі «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, § 42) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 34–36, 40) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а насамперед є гарантією проти свавілля. Суддя зобов’язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

Обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторони. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Із тексту судових рішень у справах №№ 643/8347/23, 643/12410/23, 643/9098/24 вбачається, що суддя Майстренко О.М. у кожному конкретному випадку зазначав підстави, які, на його переконання, свідчать про необхідність прийняття певного рішення.

Відтак, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи дисциплінарних скарг про наявність у діях судді Майстренка О.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не знайшли свого підтвердження під час проведення попередньої перевірки.

 

Щодо доводів скарг про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики.

У преамбулі до Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній до 18 вересня 2024 року), вказано, що, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Статтями 1, 3 зазначеного Кодексу визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року в справі № 990SCGC/2/24 зазначила, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» лише за вчинення «етичного проступку», зокрема, під час виконання функцій судді зі здійснення правосуддя. У такому разі діяння судді повинні оцінюватися виключно через призму моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, та не повинні пов’язуватися із застосуванням суддею норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень.

За відсутності обставин, які свідчать, що дії судді під час виконання функцій правосуддя порочать звання судді й підривають авторитет правосуддя, а становлять лише порушення (істотне порушення) норм процесуального права, такі дії судді не можуть кваліфікуватись за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У дисциплінарних скаргах відсутній виклад фактів, які б підтверджували, що суддя Майстренко О.М. порушив правила етичної поведінки, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Натомість зміст дисциплінарних скарг зводиться до оцінки дій судді під час розгляду та ухвалення рішень у справах №№ 643/8347/23, 643/12410/23, 643/9098/24.

Також Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що дисциплінарні скарги не містять конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарних проступків судді, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Салтівського районного суду міста Харкова Майстренка Олександра Миколайовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя