Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Гречківського П.М., Матвійчука В.В., залученої з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Іванової Л.Б. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Григи Тетяни Василівни стосовно судді Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янової Олени Вікторівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 вересня 2020 року за вхідним № Г-5276/0/7-20 надійшла скарга Григи Т.В. на дії судді Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янової О.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2020 року скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Івановій Л.Б.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження включає попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Іванової Л.Б. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У дисциплінарній скарзі Грига Т.В. зазначила, що суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янова О.В., виконуючи обов’язки голови суду, у серпні 2020 року сприяла розголошенню відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, надавши адвокату Немешу І.В. доступ до матеріалів клопотання слідчого слідчого відділення Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі – СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області) про проведення обшуку у кримінальному провадженні № _________________, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Як вказує скаржниця, внаслідок таких дій судді особи, які вчинили кримінальне правопорушення, отримали доступ до матеріалів досудового розслідування та незаконно впливали на свідків у кримінальному провадженні.
Скаржниця вважає, що суддя Лук’янова О.В. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме розголосила таємницю, що охороняється законом, у зв’язку із чим просить притягнути вказану суддю до дисциплінарної відповідальності.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № ________________ від 22 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янова О.В. у письмових поясненнях повідомила, що відповідно до наказу від 14 серпня 2020 № 18/2.2 із 17 серпня 2020 року по 9 вересня 2020 року виконувала обов’язки голови Хустського районного суду Закарпатської області.
26 серпня 2020 року до Хустського районного суду Закарпатської області від адвоката Немеша І.В., якій діяв в інтересах ОСОБА1, надійшла заява з проханням надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами, поданими слідчим СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області слідчому судді Хустського районного суду Закарпатської області з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА1.
До заяви про ознайомлення адвокат Немеш І.В. долучив копію ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла, яка йому була вручена під час обшуку.
Як зазначила суддя, адвокат Немеш І.В. вказував, що ці матеріали йому потрібні для оскарження дій слідчого та прокурора про незаконність обшуку автомобіля ОСОБА1 та порушення правил територіальної підсудності проведення досудового розслідування СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області. До заяви про ознайомлення з матеріалами клопотання адвокат Немеш І.В. долучив копію ухвали слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області про надання дозволу на проведення обшуку, яка йому була вручена під час проведення обшуку у ОСОБА1. Переглянувши матеріали справи за клопотанням слідчого СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області про проведення обшуку, які зберігалися в канцелярії Хустського районного суду Закарпатської області, та вивчивши ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області про надання дозволу на проведення обшуку, вона переконалася, що усі матеріали, які були долучені слідчим СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області до клопотання, поданого слідчому судді, та з якими бажає ознайомитися адвокат Немеш І.В., йому вже відомі, оскільки детально описані в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку.
Також суддя вказала, що, переглядаючи матеріали справи за клопотанням слідчого СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області про проведення обшуку у ОСОБА1, вона переконалася в наявності можливих порушень Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) в частині проведення обшуку в автомобілі ОСОБА1 та порушень правил територіальної підсудності в частині проведення досудового розслідування СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області; наявності можливих порушень прав ОСОБА1 та підстав для оскарження дій слідчого і прокурора, на що вказував адвокат Немеш І.В., який діяв в інтересах ОСОБА1. Тільки після цього вона наклала резолюцію на заяву адвоката Немеша І.В. із вказівкою працівникам канцелярії – «до виконання». Того самого дня – 26 серпня 2020 року адвокат Немеш І.В. був ознайомлений працівниками канцелярії суду з матеріалами клопотання про проведення обшуку.
Як вбачається з пояснень судді Лук’янової О.В., клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку житла, у якому мешкає ОСОБА1, розглядав слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області Савицький С.А., який ухвалою від 11 серпня 2020 року надав дозвіл на обшук будинку та іншого володіння ОСОБА1.
Суддя Лук’янова О.В. клопотання слідчого не розглядала, натомість розглянула заяву адвоката Немеша І.В., який діяв в інтересах ОСОБА1, про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами, поданими слідчим СВ Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області слідчому судді Хустського районного суду Закарпатської області з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.
Слід зазначити, що відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в редакції, яка діяла на момент звернення адвоката Немеша І.В. до суду, таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
При цьому спеціальним законом, який регулює порядок доступу до таємниці досудового розслідування, є КПК України. Він встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для сторін та учасників кримінального провадження. Зокрема, статтею 221 КПК України встановлений порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а статтею 290 КПК України – порядок відкриття матеріалів іншій стороні.
Відповідно до частини першої статті 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Згідно зі статтею 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
Частиною третьою статті 234 КПК України встановлено, що до клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Статтею 222 КПК України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Отже, на стадії досудового розслідування саме прокурор або слідчий є тією особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і приймає рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей, у тому числі на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Оскільки відомості, викладені у дисциплінарній скарзі Григи Т.В., можуть свідчити про наявність у діях судді Лук’янової О.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янової О.В.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янової Олени Вікторівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.А. Швецова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
В.В. Матвійчук
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
